Верховний Суд: відсутність дистанційної роботи — поважна причина для звільнення за бажанням працівника

Працівник може звільнитися за власним бажанням, не попереджаючи роботодавця за 2 тижні, якщо він не забезпечив його дистанційною роботою під час карантину, — вирішили судді Верховного Суду.

Згідно з постановою Верховного Суду, у травні 2020-го року працівник здолбунівського виробничо-конструкторського об'єднання «МААНС» написав заяву про звільнення через погіршення здоров’я.

Працівник зазначав, що на робочому місці холодно, а роботодавець відмовлявся на його прохання забезпечити обігрів. Крім того, через карантинні обмеження для транспорту він не міг діставатися до роботи, адже мешкає в Рівному.

Відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України, працівник може звільнитися за власним бажанням, але має попередити про це роботодавця за два тижні. За наявності поважних причин роботодавець має звільнити працівника в той строк, про який він просить.

Конструкторське бюро відмовилося звільняти рівнянина і він звернувся до суду.

Місцевий суд підтримав працівника, але апеляційний став на бік роботодавця, вказавши, що працівник не надав доказів неможливості продовжувати роботу.

Верховний Суд зазначає, що хоч роботодавець і запропонував працівнику працювати дистанційно, наказу про його переведення на дистанційну роботу не було.

Врахувавши обмеження транспортного сполучення, листки непрацездатності та інші докази позивача, касаційний суд вирішив, що причина для звільнення працівника була поважною.

Перелік поважних причин для звільнення, наведений у статті 38 КЗпП, не є вичерпним, — наголошує суд.