Всі відтінки сірого. Частина 4. Баба Катя
23.08.2016
На подвір’ї баби Каті одразу хочеться залишитись, забувши, що зовсім не гостювати приїхали. Затишна бесідка, лози винограду, що лоскочуть обличчя, та чорний, худий як кочерга, кіт. «Ох і балуваний», - жаліється баба Катя, - «Але прибився, хай живе, удвох ми. Ви заходьте, дітки, я вам і з собою фруктів дам, яблучок, дивись, донечко, я ж не бачу майже нічого, сліпа баба вже стала. Он там яблунька росте, Фронтовичка, сорт такий. Бачте, як рясно вродила, пригощайтеся, і з собою візьмете, свято скоро, не можна відмовляти, гріх».