Права людини на південному сході України, 2017, #10

10 октября 2016 года в «ЛНР» задержали группу фанатов-«ультрас» украинского футбольного клуба «Заря». Среди задержанных за «шпионаж» были Владислав Овчаренко, Артем Ахмеров, Вячеслав Украинский и Дмитрий Крамаренко. 25 октября 2017 года Владислава Овчаренко приговорили к 17 годам строгого режима, а Артема Ахмерова — к 13 годам. В то же время в «МГБ» «ЛНР» сообщили, что Вячеслав Украинский и Дмитрий Крамаренко признали свою вину и отказались от обмена.

Громадському радио удалось пообщаться с матерью Владислава Овчаренко Викторией. По ее словам, в день задержания, 10 октября 2016 года, Владислав должен был встретиться с девушкой, но домой уже не вернулся.

«Это было 10 октября 2016 года. Он ушел утром, в половину десятого. Я, честно говоря, это, наверное, на всю жизнь запомню. Он должен был встретиться с девушкой. Я на крыше тогда убирала, он крикнул: «Мам, я через час-полтора приду». Он у нас человек пунктуальный. Смотрю, нету и нету, задерживается. Ну, мало ли. Он не пьющий и не курящий. Я ему доверяла, думаю, может, где-то с девочкой гуляет, может, стоит разговаривает с друзьями где-то. А потом, уже ближе к 15:00, мы с мужем стали набирать его, а он был не на связи. Мы тогда по друзьям пошли. Никто ничего не знает. До вечера я уже и больницы обзвонила, и в милицию позвонила. Нигде никого с такой фамилией и именем не было. Где-то в 19:30 я сидела в комнате и опять звонила в милицию. Стучат в окно. Я — к двери. Говорят, по поводу Влада пришли. Муж как раз был на дежурстве. Они мне показали ордер на обыск. Я спросила, где находится Влад, они ничего мне не сказали. Сказали, что с нами свяжется следователь. Я спросила: «Он хотя бы живой?». Сказали: «Более чем». Такие были слова», — рассказала Виктория.

После этого родным Владислава Овчаренко сообщили о том, что он задержан на 48 часов — до выяснения обстоятельств, а спустя 48 часов оказалось, что в отношении парня началось следствие. На тот момент 19-летнему Владиславу Овчаренку выдвинули обвинение в «шпионаже в пользу Украины».

«Мы утром сразу побежали в «МГБ». Они не сказали, откуда они, но я на куртке у одного увидела шеврон «МГБ». В «МГБ» стали говорить, что такого у них нету. Мы раз пришли, второй раз пришли. Они говорят, что такого нету. Потом, когда мы пришли третий раз, нас уже догнали и сказали, что с нами хочет поговорить следователь. И тогда они только признались. В тот день они нам ничего больше не сказали. Потом, через день, мне позвонила следователь, и сказала, что Влад задержан на 48 часов. Потом мы прибежали через 48 часов. Нам сказали, что он задержан на 2 месяца. Нам объяснили, что он задержан за шпионаж в пользу Украины», — сообщила мать Владислава Овчаренко.

«Единственное, что мне сообщила следователь, что якобы он сжег флаг «ЛНР» и сфотографировался в центре Луганска с украинским флагом», — добавила она.

По словам Виктории, родители не были допущены к судебному процессу, поскольку он был закрытым и проходил в так называемом военном суде. Но, как отметила мать Владислава Овчаренко, против него давала показания их соседка.

Все это время, с 10 октября 2016 года и до вынесения приговора, свиданий с сыном родителям не давали. Видели они его только на расстоянии, во время продления строка содержания под стражей.

«Год мы его не видели. Вернее как, видеть — мы его видели. Я каждые 2 месяца высчитывала, когда будет продление санкций. Продляли санкции в гражданском суде нашего района. Я каждое утро прибегала к открытию суда и смотрела, какие дела сегодня будут рассматриваться. Тогда мы прибегали с мужем и ждали в суде, чтобы хотя бы увидеть его издалека. Издалека мы его и сейчас видим, когда в суд приводят. Но свиданий нам уже больше года не дают. Полгода уже мы почти не разговариваем. А так, когда в суде, я хотя бы могла спросить, как он себя чувствует. Сегодня я узнала, что когда приговор вступит в силу, я могу рассчитывать на то, что мне разрешат свидание», — рассказала мать Владислава Овчаренко.

По ее словам, родственникам Владислава не сообщают о его состоянии здоровья.

«Когда он был в «МГБ», мне позвонила следователь и попросила, чтобы я принесла медикаменты, потому что он заболел. Антибиотик был очень серьезный. При пневмониях и ангинах. Следователь сказала, что он просто простудился. Но мы были напуганы», — отметила мать Владислава.

По ее словам, Владислав Овчаренко — домашний парень. Он занимался шахматами и футболом. Закончил торгово-кулинарный колледж. В 2014 году, когда началась война, он получил диплом. А чуть позже пошел в ресторан работать поваром.

Подконтрольные так называемой «ЛНР» СМИ связывали Владислава Овчаренко с «Айдаром», а также писали о том, что во время обыска в домах некоторых задержанных ребят была найдена символика «Азова», «Правого сектора», «Зари», и листовки, содержащие призывы к «борьбе с оккупантами».

По словам Виктории, у них в доме таких листовок не было. Также женщина отметила, что Владислав не был связан с «Айдаром»

«Там было фан-движение — болельщики «Зари». Среди этих фанов был парень, Олег. Он воевал в «Азове». Потом погиб. И Влад с ребятами ходили ухаживали за его могилой, цветы приносили», — объяснила Виктория.

Как известно, Владислав Овчаренко включен в списки на обмен, в отношении него идут переговоры. По словами матери, он хочет, чтобы его обменяли.

«В 2014 году, когда он был дипломирован, у нас даже были проблемы в лицее. Он высказывал открыто свою позицию. Мы же не думали, что до войны дойдет. Если в прошлом году он сфотографировался с флагом, позицию никто не поменял. Когда в апреле я разговаривала здесь с омбудсменом Копцевой. Она мне сказала, что он хочет в Украину, и все. Я надеюсь, что Украина не бросит его тут. Я только на это надеюсь», — сказала Виктория.

В то же время, как стало известно Громадському радио, фанаты футбольного клуба «Заря» обратились к Ультрас всего мира, чтобы привлечь внимание к истории пленных Владислава Овчаренко и Артема Ахмерова.

«Мы обратились к Ультрас всего мира с просьбой привлечь внимание к этой проблеме. Возможно, это заставит какие-то западные организации заняться этим вопросом. Мы год ждали решение «суда», думали, что они все-таки разумно отнесутся к этой ситуации и отпустят ребят», — сказал в комментарии Громадському радио представитель Ультрас «Зари».

По его словам, они год пытались решить вопрос об освобождении самостоятельно, без привлечения внимания международного сообщества, но так не вышло.

Представитель Ультрас сообщил, что надежда на обмен есть, но очевидно, что этот процесс затягивается.

«Это процесс специально затягивается либо одной стороной, либо другой. Но, подняв эту шумиху, возможно, к ним будет другое отношение в той же тюрьме, где они будут содержаться», — сказал он. 

При этом собеседник Громадського радио сообщил, что сейчас Влад Овчаренко и Артем Ахмеров находятся в СИЗО города Луганска. Планируется ли их перевод в другое место заключения, не известно. Представитель Ультрас также высказал мнение о том, что лучше, если Овчаренко и Ахмеров до освобождения или обмена останутся в СИЗО, потому что оно расположено в Луганске и родственникам так проще передавать посылки.

Он также обратился к журналистам, с тем, чтобы они не забывали, что осуждены два человека: Влад Овчаренко, которому присудили 17 строгого режима и Артем Ахмеров, которому присудили 13 лет строгого режима. Представитель Заря Ультрас сообщил, что их сообщество будет добиваться того, чтобы и Артема Ахмерова включили в списки на обмен. По его словам, сейчас его нет в списках.

1 жовтня

Місця вогневого ураження, спричинених обстрілами в житлових районах підконтрольного «ДНР» м. Докучаєвськ (30 км на південний захід від Донецька):

На вул. Леніна, 104, зафіксовано осколкові пошкодження південної стіни багатоповерхового будинку, а також газопроводу перед будинком. В одній з квартир на п’ятому поверсі були подряпини від осколків на внутрішніх стінах, а також розбите вікно. Власниця пошкодженої квартири (віком 70–79 років) повідомила, що 28 вересня вона перебувала вдома, коли близько 21:00 почався обстріл. За словами робітників, які ремонтували газопровід, і кількох мешканців, обстріл почався близько 21:00. За оцінкою СММ, пошкодження були спричинені влученням снарядів калібру 30 мм, випущених із південно-західного напрямку.

На будинку № 106 на вул. Леніна, у квартирі на п’ятому поверсі, зафіксовано розбиті вікна із західного боку. Власниця квартири (віком 40–49 років) розповіла, що 28 вересня вона була вдома зі своїм сином, коли приблизно о 20:55 вони почули, як щось вдарило в будинок. За її словами, вони сховалися в сусідній кімнаті і перебували там допоки обстріл припинився.

На вул. Леніна, 212, зафіксувано осколкові пошкодження квартири на третьому поверсі, а також на газопроводі, що проходив ззовні уздовж будинку. Зафіксовані подряпини від осколків на зовнішній стіні будинку між блоком кондиціонера і балконом в квартирі на третьому поверсі, а також пошкодження самого балкона і стіни. Власниця квартири (віком 50–59 років) повідомила , що 28 вересня вона та її чоловік були вдома, коли близько 21:00 почався обстріл. СММ не змогла визначити напрямок вогню, але спостерігачам вдалося встановити, що пошкодження були спричинені влученням снарядів калібру 30 мм.

На вул. Гайдара, 3/2, зафіксовано, що осколками були пошкоджені 2 вікна із південного боку і стіна із західного боку будинку. 47-річний власник будинку повідомив, що 28 вересня він та його 75-річна матір були вдома, коли близько 21:00 почався обстріл. За його словами, ніхто з них не постраждав. За оцінкою СММ, пошкодження були спричинені влученням снарядів калібру 30 мм, випущених із південно-західного напрямку.

На вул. Стасюка, 6, виявлено один вхідний отвір від снаряда в даху, а також пошкодження стелі і внутрішньої стіни будинку. Власниця будинку (віком 50–55 років) розповіла, що на момент інциденту, тобто 28 вересня близько 21:00, її чоловік, син та онук були вдома, але ніхто з них не постраждав. За оцінкою СММ, пошкодження були спричинені влученням снарядів калібру 30 мм, випущених із південно-західного напрямку.

Офіцери Збройних сил Російської Федерації при Спільному центрі з контролю та координації (СЦКК) показали спостерігачам місце вогневого ураження, виявлене на шахті «Трудівська» у Петровському районі підконтрольного «ДНР» Донецька (15 км на південний захід від центру міста). Чотири охоронці на прохідній повідомили спостерігачам про те, що удар по цьому району був завданий увечері 30 вересня. Вони також показали команді СММ отвір у вікні, розташованому із західного боку приміщення прохідної. СММ бачила свіже пошкодження на дереві та невеликі пробоїни в асфальтовому покритті неподалік. Спостерігачі визначили, що пошкодження асфальтового покриття і дерева були спричинені влученням снаряда, випущеного із західного напрямку. За словами охоронців, під час цього інциденту їхній 52-річний колега зазнав поранення.

Спостерігачі зустрілися з цим 52-річним чоловіком, охоронцем на шахті «Трудівська», який їм розповів, що 30 вересня, перебуваючи на робочому місці на шахті, він отримав поранення через те, що його збив з ніг вибух. За його словами, він зазнав осколкових поранень ноги і йому надали медичну допомогу в лікарні.

2 жовтня

Жертви cеред цивільного населення:

У Маріуполі поліція повідомила про те, що 11 вересня внаслідок вибуху у Лівобережному районі міста загинув 47-річний чоловік. Як повідомлялося, у його квартирі вибухнула ручна граната. Співробітники моргу у Маріуполі повідомили, що до них привезли тіло чоловіка для проведення розтину.

Офіцер Збройних сил України у підконтрольному урядові м. Старобільськ (85 км на північ від Луганська) поінформував спостерігачів про те, що 6 вересня під час перетинання чоловіком мосту у Щасті його підстрелили. Раніше офіцер Збройних сил України при Спільному центрі з контролю та координації (СЦКК) повідомив СММ, що 6 вересня військовослужбовці Збройних сил України підстрелили чоловіка, який перетинав міст у Щасті. За словами медичного персоналу лікарні у Щасті, 6 вересня військовослужбовцями Збройних сил України до них був доправлений чоловік, який помер від сильної крововтрати. Медпрацівники також додали, що чоловік мав три поранення у нижній частині тіла.

3 жовтня

Повідомлення про спричинені обстрілами пошкодження споруд на контрольному пункті в’їзду виїзду:

3 жовтня на блокпості в підконтрольному урядові с-щі Майорськ (45 км на північний схід від Донецька) зафіксовано 2 дірки на південно-східній стіні споруди, що належить Державній прикордонній службі України, а також пошкодження на інформаційному стенді, розташованому за 2 м на північ від споруди, і на металевій огорожі за 1,5 м від споруди. За оцінкою СММ, усі пошкодження виникли внаслідок вогню зі стрілецької зброї із південного напрямку. Офіційний представник Державної прикордонної служби повідомив команді Місії про те, що прикордонники чули постріли 26 вересня в період із 6:00 до 06:40, а 1 жовтня з 06:20 до 06:50.

5 жовтня

Повідомлення про жертви серед цивільного населення:

Поблизу підконтрольного «ДНР» с-ща Бетманове (кол. Красний Партизан, 23 км на північний схід від Донецька). У Ясинуватій офіцер Збройних сил Російської Федерації при Спільному центрі з контролю та координації (СЦКК) повідомив про те, що співробітник місцевої енергетичної компанії та 2 сапери «ДНР» загинули, коли один з них підірвався на осколковій загороджувальній протипіхотній міні (ОЗМ-72), встановленій поблизу лінії електропередачі на околиці Бетманового. За словами співрозмовника, інцидент стався 4 жовтня, близько 10:00. У лікарні Ясинуватої медичний персонал повідомив СММ, що чоловіки загинули внаслідок вибуху міни.

8 жовтня

Пошкодження житлового будинку викликані обстрілом:

На північній околиці підконтрольного «ДНР» м. Докучаєвськ (30 км на південний захід від Донецька). На вул. Орджонікідзе, 29, виявлено дірку (діаметром приблизно 5–10 см) у зовнішній шибці подвійного склопакету вікна на першому поверсі будинку із південного боку, а також подряпину на внутрішній шибці того самого вікна. За оцінкою, дірка виникли від влучення кулі калібру 7,62 мм, випущеної із південно-західного напрямку. Власники будинку (чоловік і жінка віком 50–59 років) розповіли, що 6 жовтня вони перебували вдома, коли близько 18:00 вони почули «різкі звуки».

9 жовтня

Повідомлення про жертву серед цивільного населення:

Медперсонал моргу лікарні №2 у підконтрольному «ДНР» м. Горлівка (39 км на північний схід від Донецька) повідомив, що ввечері 8 жовтня до них доправили тіло 48-річного чоловіка. За їхніми словами, загиблий мешкав у підконтрольному урядові смт Зайцеве (50 км на північний схід від Донецька) за адресою: вул. Карбишева, 53. Співрозмовники повідомили, що чоловік помер раніше того ж дня по дорозі до лікарні від осколкових поранень лівої легені та серця. Поблизу моргу спостерігачі зустріли двох чоловіків, які представилися братами загиблого. За їхніми словами, перебуваючи у Зайцевому, вони почули перестрілку, що почалася близько 16:30 і тривала приблизно годину. Вони повідомили, що у їхнього брата троє дітей, і що вони разом із матір’ю перебували усередині будинку, а їхній батько — у сараї неподалік будинку, коли почалася перестрілки.

10 жовтня

Повідомлення про жертву серед цивільного населення:

У лікарні в підконтрольному «ДНР» м. Докучаєвськ (30 км на південний захід від Донецька) спостерігачі розмовляли з хлопцем (16 років), який повідомив їм про те, що 10 жовтня, близько 11:00, він був удома в Докучаєвську. За його словами, він тримав у руках знайдену раніше ручну гранату, яка згодом вибухнула. Медпрацівники в лікарні повідомили про те, що хлопець дістав поранення ніг, лівого вуха і голови, а після хірургічної операції в його тілі ще залишилися фрагменти осколків.

9 жовтня директор школи в непідконтрольному урядові районі Донецької області повідомив спостерігачам про те, що згідно з отриманим розпорядженням директору надалі заборонялося надавати інформацію спостерігачам у питаннях, пов’язаних із роботою школи, і в будь-яких питаннях команда СММ мусить звертатися до членів «ДНР» в іншому населеному пункті.
10 жовтня два члени «ЛНР» у с-щі Металіст (7 км на північний захід від Луганська) повідомили команді СММ про те, що вони не можуть надати інформацію про ймовірну жертву серед цивільного населення без дозволу від свого керівника, який на той момент був відсутній.

11 жовтня

Повідомленнія про жертву серед цивільного населення:

8 жовтня водій трактора (47 років), дістав поранення біля підконтрольного «ЛНР» с-ща Металіст (7 км на північний захід від Луганська) внаслідок вибуху, що пролунав коли чоловік працював у полі. У Металісті працівник сільськогосподарської компанії, в якій працював водій трактора, розповів, що плуг трактора, на якому той працював, зачепив якийсь предмет, що вибухнув. Унаслідок цього чоловік отримав струс мозку, коли вдарився головою об кабіну трактора. Співрозмовник заявив, що компанія отримала листа від групи з розмінування «ЛНР», в якому було зазначено, що роботи з розмінування завершено, і всі вибухонебезпечні предмети з цього поля вилучено. 10 жовтня дві особи у Металісті, а також старший співробітник сільськогосподарської компанії підтвердили членам патруля Місії факт несмертельного «інциденту», проте відмовилися надавати подальші подробиці. Спостерігачі намагалися уточнити інформацію у роботодавця постраждалого, його родичів і працівників лікарні у Луганську, але всі вони відмовилися надати інформацію.

Повідомлення про пошкодження об’єктів цивільної власності у житловому районі:

10 жовтня у підконтрольному «ДНР» м. Докучаєвськ (30 км на південний захід від Донецька) зафіксовано пошкодження двох багатоквартирних житлових будинків. На вул. Центральній, 93, виявлено віконну раму без шибки, а також виїмки і зазублини на зовнішній західній стіні першого поверху будівлі. За 200 метрів на південний схід, на вулиці Ватутіна, 11, виявлено розбиті вікна у кожній із чотирьох різних квартир на першому і другому поверхах із південно-західної сторони будівлі. На жодному із цих місць не було осколків чи фрагментів боєприпасів. Кілька жителів в порізно повідомили, що члени «ДНР» вже прибрали їх. Спостерігачі визначили, що пошкодження на першому місці були спричинені влученням снаряда калібру 30 мм, випущеного з південно-західного напрямку, а пошкодження на другому місці — за оцінкою, осколками внаслідок розриву снаряда калібру 30 мм, також випущеного з південно-західного напрямку. Жителі в обох місцях сповістили, що стрілянина велася 10 жовтня, у період між 04:15 і 04:45.

13 жовтня

СММ здійснювала моніторинг ситуації, в якій опинилося цивільне населення, що проживає поблизу лінії зіткнення:

Група місцевих жителів (понад 20 осіб; чоловіки і жінки переважно похилого віку) у підконтрольному «ДНР» с-щі Бетманове (кол. Красний Партизан, 23 км на північний схід від Донецька) повідомили спостерігачам, що від 3 вересня 2017 року у них відсутнє електропостачання: через відсутність електрики близько 100 мешканців селища залишилися без опалення й води. Місія надіслала запит до Спільного центру з контролю та координації (СЦКК) з проханням скоординувати зі сторонами питання проведення ремонтних робіт. Крім того, у Бетмановому один чоловік (60–69 років) розповів членам патруля Місії про те, що нещодавно його двічі не пропустили через блокпост Збройних сил України біля підконтрольного урядові смт Верхньоторецьке (23 км на північний схід від Донецька), де йому необхідно було купити ліки для дружини (особи з обмеженими можливостями).

Спостерігачі бачили як важко їй стояти і пересуватися на двох милицях. У підконтрольному «ДНР» с-щі Крута Балка (16 км на північ від Донецька) четверо місцевих жителів (троє чоловіків і одна жінка, віком від 30 до 90 років) розповіли команді СММ про те, що вже 2 роки у них відсутнє електропостачання, у зв’язку з чим вони не можуть качати воду з криниць і обігріти власні оселі.

СММ зафіксувала довгі черги на контрольних пунктах в’їзду-виїзду поблизу лінії зіткнення. На підконтрольній урядові стороні контрольного пункту в’їзду-виїзду, розташованого на південь від м. Мар’їнка (23 км на південний захід від Донецька) спостерігачі бачили чергу з приблизно 30 автомобілів, 2 автобусів і приблизно 30 пішоходів, які прямували до підконтрольних урядові районів, а в протилежному напрямку — близько 100 автомобілів, 1 автобус і приблизно 200 пішоходів. На блокпості, що розташований на автодорозі Н15 неподалік комбінату «Каргілл» у підконтрольному «ДНР» с-щі Кремінець (16 км на південний захід від Донецька), члени патруля СММ бачили чергу приблизно зі 110 автомобілів і 5 автобусів, які прямували до підконтрольних урядові районів, а також чергу з орієнтовно 240 автомобілів і 4 автобусів у протилежному напрямку. Чоловік і жінка (обоє 60–69 років) розповіли спостерігачам, що вони стояли в черзі вже майже 8 годин.
13 жовтня, о 09:15, на урядовому блокпості, розташованому на північ від мосту у Станиці Луганській, члени патруля Місії бачили, що у черзі на перехід до підконтрольних урядові районів чекали приблизно 150 пішоходів, а в зворотному напрямку — близько 800 пішоходів.

Приблизно через 7 годин спостерігачі не побачили жодного пішохода, який би чекав на перехід до підконтрольних урядові районів, а от на перехід у протилежному напрямку все ще чекали близько 500 пішоходів. За словами службовця Державної прикордонної служби, 12 жовтня майже 200 особам, які очікували у черзі з підконтрольних урядові районів до непідконтрольних, не вдалося пройти через блокпост до його закриття о 18:30.

Перебуваючи на блокпості, члени патруля Місії зауважили, що дерев’яна конструкція над зруйнованою частиною мосту була у вкрай поганому стані. Вони бачили як четверо носіїв перенесли жінку (приблизно 80 років) в інвалідному візку, а також відзначили, що ще чотирьом людям похилого віку (двом жінкам і двом чоловікам) знадобилося чимало часу (орієнтовно 5 хвилин) на те, щоб перетнути 15-метровий міст, опираючись на ненадійні поручні. Спостерігачі також бачили жінку (приблизно 25 років), яка спершу перенесла через міст свою дитину (близько 2 років), а потім повернулася, забрала багаж і знову перейшла через міст.

14 жовтня

Повідомлення про жертву серед цивільного населення:

Медперсонал лікарні у підконтрольному «ДНР» Донецьку повідомив, що 12 жовтня до них доправили 47-річного чоловіка з важкими пораненнями лівої руки та пальців. У лікарні цей чоловік розповів спостерігачам про те, що 12 жовтня, близько 20:00, він перебував у багатоквартирному житловому будинку, розташованому поблизу центрального залізничного вокзалу Донецька (6 км на північний захід від центру міста), коли запал від ручної гранати, який він тримав у руці, вибухнув. Постраждалий додав, що йому зробили операцію і він втратив один палець на лівій руці, а два інші були серйозно травмовані.

15 жовтня

У підконтрольному «ДНР» с. Пікузи (кол. Комінтернове, 23 км на північний схід від Маріуполя) близько 12 жителів (жінок і чоловіків віком 40–70 років) розповіли спостерігачам про труднощі, з якими вони стикаються, зокрема про обмежений доступ до пального, продуктів харчування і можливостей працевлаштування, а також про обмеження свободи пересування. Усі ці обмеження спричинені перекриттям головної місцевої дороги, яка сполучає село з Маріуполем.

17 жовтня

Заступник директора школи в непідконтрольному урядові районі Донецької області відмовився розмовляти зі спостерігачами, посилаючись на вказівки, отримані від члена «ДНР».

18 жовтня

Повідомлення про жертви серед цивільного населення:

18 жовтня в супроводі офіцерів Збройних сил Російської Федерації при Спільному центрі з контролю та координації (СЦКК) спостерігачі відвідали лікарню №14 в Петровському районі Донецька (15 км на південний захід від центру міста), де медпрацівники повідомили їм про те, що 17 жовтня до них доправили чоловіка (70 років) із осколковими пораненнями, зокрема шиї і правого ліктя. Спостерігачі бачили на правому лікті чоловіка бинтові пов’язки. За його словами, 17 жовтня, о 15:30, він підходив до перетину вулиць Карнавальної і Джаліля в мікрорайоні Трудівські Петровського району, коли почув позаду себе вибух і відчув біль у спині. Він додав, що продовжив рухатися у напрямку свого будинку на вул. Карнавальній, 72, щоб викликати швидку допомогу. Дружина чоловіка розповіла, що машина швидкої допомоги не змогла проїхати блокпост, розташований поряд із автобусною станцією в мікрорайоні Трудівські.

Медпрацівники в тій самій лікарні повідомили членам патруля СММ про те, що 17 жовтня до них доправили жінку (віком 34 роки) із осколковими пораненнями, зокрема правої скроні та правої ступні. Вони додали, що пізніше того дня її виписали. Спостерігачі розмовляли з цією жінкою по телефону. За її словами, 17 жовтня, коли вона була на подвір’ї свого будинку (вул. Шестакова, 72, у мікрорайоні Трудівські Петровського району Донецька) поряд із сараєм, приблизно о 20:20 вона почула гучний вибух. Вона також сказала, що побачила місце влучення снаряда на західній стіні сараю.

У лікарні підконтрольного урядові м. Бахмут (кол. Артемівськ, 67 км на північ від Донецька) медпрацівники повідомили спостерігачам про те, що 16 жовтня до них доставили 34-річну жінку, яка проживає в підконтрольному «ДНР» м. Амвросіївка (56 км на південний схід від Донецька) на вул. Фрунзе, 43, і якій було діагностовано осколкові поранення грудної клітки і правого плеча. За словами співробітників поліції, жінка отримала поранення, коли 16 жовтня, близько 12:40, йшла в полі на відстані приблизно 100–600 м від КПВВ у Майорську. За словами жінки, після того, як вона отримала поранення внаслідок вибуху, вона дійшла до КПВВ у Майорську, де медпрацівники прикордонної служби надали їй першу медичну допомогу.

У лікарні в підконтрольному урядові м. Торецьк (кол. Дзержинськ, 43 км на північ від Донецька) медпрацівники повідомили спостерігачам про те, що 16 жовтня до них доправили 48-річну жінку із підконтрольного урядові м. Залізне (кол. Артемове, 42 км на північний схід від Донецька). Жінці діагностували поранення шиї. Вони додали, що її вже виписали з лікарні. За словами співробітника поліції у Торецьку, жінка отримала поранення шиї від осколків мінометної міни, коли 16 жовтня, близько 13:30, поблизу військових споруд Збройних сил України в Залізному стався обстріл.

20 жовтня

Повідомлення про жертву серед цивільного населення:

Медперсонал лікарні в підконтрольному «ДНР» м. Єнакієве (41 км на північний схід від Донецька) повідомив СММ, що 9 жовтня до них доправили жінку із осколковими пораненнями тулуба й обличчя, зокрема із серйозним пораненням ока. За їхніми словами, постраждала розповіла лікарям, що вона перебувала на присадибній ділянці, коли побачила якийсь предмет, який потім вибухнув. У місці, де імовірно проживає потерпіла в Єнакієвому (вул. Урожайна, 6), один із сусідів повідомив спостерігачам про те, що 9 жовтня жінка була на присадибній ділянці, коли вона отримала поранення в результаті вибуху якогось предмета.

О 08:00 офіцер Збройних сил України при Спільному центрі з контролю та координації (СЦКК) на урядовому блокпості, розташованому на північному краї ділянки розведення в районі Золотого, повідомив СММ, що о 07:00 українські прикордонники відкрили блокпост. О 10:35 спостерігачі бачили, як 35-річна жінка пройшла через блокпост і рушила до непідконтрольних урядові районів. Команда СММ зазначила, що біля урядового блокпоста перебували представники ЗМІ, а також співробітники військово-цивільної адміністрації.
Спостерігачі, які здійснювали моніторинг на підконтрольному «ЛНР» блокпості, на південь від ділянки розведення в районі Золотого, бачили, як близько 10:00 з підконтрольних урядові районів до блокпоста підійшли двоє цивільних осіб (жінка і чоловік, 66 і 80 років відповідно). СММ зафіксувала, що приблизно о 12:30 до цього блокпоста з того ж напрямку підійшла вищезгадана 35-річна жінка. Проте неозброєні члени «ЛНР» не дозволили їм пройти через блокпост. Один з членів «ЛНР» повідомив цивільним особам про те, що у нього є наказ не пропускати їх через блокпост без пояснення причин. Приблизно через 5 годин, о 15:45, на урядовому блокпості, розташованому на північ від ділянки розведення, команда СММ бачила, як двоє з вищезгаданих цивільних осіб повернулися до підконтрольних урядові районів. Спостерігачі відзначили, що станом на 17:00 35-річна жінка все ще перебувала на блокпості «ЛНР». При цьому команда СММ бачила, як один з членів «ЛНР» йшов у напрямку до жінки, тримаючи в руках ковдру та їжу/чайник. О 18:30 офіцер Збройних сил України при СЦКК повідомив спостерігачам про те, що жінка все ще не повернулася і додав, що їй буде дозволено пройти через блокпост навіть у разі, якщо вона повернеться вже після його закриття. Останній раз Місія фіксувала аналогічну спробу відкрити цей блокпост 31 березня 2016 року (див. Щоденний звіт СММ від 1 квітня 2016 року і Щоденний звіт СММ від 2 квітня 2016 року).

Перебуваючи на південному краї ділянки розведення, команда СММ бачила, як на висоті 50 м над дорогою, що проходить між Золотим і підконтрольним «ЛНР» м. Первомайськ (58 км на захід від Луганська), із півночі в напрямку блокпоста «ЛНР» пролітав невстановлений безпілотний літальний міні-апарат (у межах ділянки розведення). Спостерігачі відзначили, що 30 секунд БПЛА зависнув над місцем, де двоє цивільних осіб очікували на прохід у південному напрямку, а затим зробив коло над блокпостом «ЛНР» (протягом приблизно 1 хвилини), після чого полетів назад на північ.

21 жовтня

Повідомлення про жертви серед цивільного населення:

В лікарні № 20, розташованій у Київському районі Донецька, медпрацівники повідомили про те, що 21 жовтня вони надали медичну допомогу 31-річному чоловіку із кульовими пораненнями лівого плеча. Вони також додали, що чоловік відмовився від госпіталізації. В телефонні розмові постраждалий розповів, що 21 жовтня, близько 19:00, він був у своїй квартирі на вул. Новоросійській, 17, у Київському районі Донецька, коли куля пробила віконну шибку і поранила його у ліве плече.

Пошкодження цивільних об’єктів у житлових районах:

21 жовтня в супроводі офіцера Збройних сил Російської Федерації при Спільному центрі з контролю та координації (СЦКК) спостерігачі зафіксували п’ять свіжих місць вогневого ураження в підконтрольному «ДНР» м. Докучаєвськ (32 км на південний захід від Донецька) і одне таке місце в підконтрольному «ЛНР» с. Крута Гора (16 км на північний захід від Луганська).

На вул. Центральній, 23, у Докучаєвську спостерігачі бачили 2 пробоїни в західному і північному скатах даху, а також пробоїну в західній стіні на другому поверсі двоповерхового багатоквартирного будинку. За словами 40-річного мешканця будинку, 20 жовтня, приблизно о 18:00, він чув, як почався обстріл.

На вул. Центральній, 25, спостерігачі бачили, що у вікні з південного боку двоповерхового багатоквартирного будинку розбита шибка. Мешканець будинку (40 років) повідомив команді СММ, що 20 жовтня, приблизно о 18:40, він чув вибух приблизно за 30 м від свого будинку.
На вул. Центральній, 36, команда СММ бачила, що із західного боку даху двоповерхового багатоквартирного будинку були зламані дерев’яні дошки. Із західного боку будинку спостерігачі також бачили пробоїни у стінах і розбите вікно. Дві мешканки (віком 40 і 80 років) порізно розповіли спостерігачам, що 20 жовтня, приблизно о 18:30, вони чули гучний вибух біля їхнього багатоквартирного будинку.

На вул. Леніна, 69, у Докучаєвську, спостерігачі бачили пробоїну на південно-східному скаті даху одноповерхового багатоквартирного будинку.

У всіх вищезазначених випадках визначити причину пошкоджень і напрямок вогню не вдалося.

29 жовтня

Повідомлення про жертву серед цивільного населення:

28 жовтня команда Місії відвідала морг у підконтрольному «ДНР» Донецьку для уточнення інформації, отриманої від офіцерів Збройних сил Російської Федерації при Спільному центрі з контроля і координації (СЦКК), про те, що 27 жовтня, приблизно о 18:10,  25-річний чоловік помер від поранень, яких він зазнав унаслідок вибуху в мікрорайоні Трудівські в Петровському районі підконтрольного «ДНР» Донецька (15 км на південний захід від центру міста). Співробітники морга повідомили спостерігачам, що 27 жовтня тіло 25-річного чоловіка було доправлено до морга. Згідно із записами в журналі реєстрації морга, він дістав поранення лівої ноги, коли перебував на подвір’ї свого будинку на вул. Удачній, 30, у мікрорайоні Трудівські. Спостерігачі бачили велику рану на передній частині лівого його стегна. Пізніше того ж дня у телефонній розмові співробітники морга повідомили команді Місії, що під час розтину з тіла загиблого вилучили 14,5-мм кулю з великокаліберного кулемета. Вони також додали, що влучивши у ліве стегно чоловіка, куля проникла в порожнину таза, а чоловік помер від значної крововтрати.

Намагаючись уточнити інформацію щодо цього інциденту, спостерігачі також зустрілися з членом «ДНР» у Петровському районі, однак він відмовився надати інформацію, заявивши, що Місії слід звернутися до інших членів «ДНР» за цією інформацією.

Пошкодження цивільних об’єктів у житлових районах:

28 жовтня у Мар’їнці спостерігачі бачили пробоїни (діаметром 50–70 см) на східних або південно-східних сторонах дахів трьох будинків (на вул. Каштановій, 58, 60 і 61 відповідно). За їхньою оцінкою, ці пошкодження утворилися від вогню з озброєння невстановленого типу з північно-східного напрямку. Команда СММ також бачила свіжу вирву в траві за 5 м від найближчого пошкодженого будинку, яка, за оцінкою, утворилася від розриву снаряда з озброєння невстановленого типу, випущеного з північно-східного напрямку. Двоє жителів (жінка віком 60–69 років і чоловік віком 70–79 років) порізно розповіли спостерігачам, що обстріл стався 27 жовтня, в період між 21:00 та 21:45.

29 жовтня в Авдіївці члени патруля Місії побачили пробоїну із західного боку паркану перед багатоквартирним житловим будинком на вул. Некрасова, 128. За їхньою оцінкою, пробоїна утворилася внаслідок влучення гранати з автоматичного гранатомета (АГС-17), випущеної зі східно-південно-східного напрямку. На вул. Некрасова, 127, команда СММ бачила пробоїну на східному боці даху господарчої будівлі, розташованої приблизно за 5–7 м на північ від будинку. За оцінкою, ця пробоїна утворилася внаслідок влучення гранати з автоматичного гранатомета (АГС-17), випущеної зі східно-південно-східного напрямку. Мешканка будинку (віком 40–49 років) повідомила спостерігачам, що вона і три інші члени її родини перебували вдома, коли 28 жовтня, приблизно о 15:50,  почула вибух.

28 жовтня у Пікузах спостерігачі бачили, що дах будівлі на вул. Ахматової, 18, був повністю знищений, а також із певної відстані побачили зелений предмет циліндричної форми (20 см завдовжки і 7,5 см завширшки), оцінений як невибухлий боєприпас, у полі за 10 м на південь від будинку. Скидалося на те, що в цього боєприпаса був хвостовий стабілізатор. Під час перебування спостерігачів на цьому місці власника будинку вдома не було. Проте, увечері 26 жовтня двоє жителів Пікуз порізно повідомили спостерігачам по телефону, що того вечора відбувся обстріл.

29 жовтня команда Місії бачила, що в чотириповерховій будівлі школи на вул. Шкільній в Олександрівці, приблизно за 2 км на схід від лінії розмежування, було розбито північно-західне вікно з подвійним склопакетом. Також спостерігачі побачили між вікнами фрагмент, оцінений як осколок снаряда з безвідкатної гармати (типу СПГ), а на трохи зміщеному ґрунті приблизно за 25 м на північний захід від будівлі — хвостовий стабілізатор від снаряда безвідкатної гармати (типу СПГ). За оцінкою спостерігачів, пошкодження були спричинені влученням снаряда з безвідкатної гармати (типу СПГ), однак напрямок вогню встановити не вдалося.

29 жовтня у Саханці команда СММ помітила, що 4 вікна на південній стіні будинку на вул. Гавриленка закриті брезентом, а також помітила свіжий цемент на ділянці стіни. Приблизно за 10 м на схід від будинку спостерігачі бачили пробоїну в західній частині даху будинку, осколкове пошкодження на північній фасадній стіні та пошкодження на дерева, що ростуть за 10 м на північ від будинку (усі ушкодження, за оцінкою, виникли нещодавно). Мати (50–59 років) власниці першого будинку повідомила членам патруля Місії, що її донька разом із двома дітьми були вдома, коли 26 жовтня, у період між 17:30 і 18:30, стався обстріл. Спостерігачам не вдалося визначити тип застосованого озброєння та напрямок вогню.

31 жовтня

Повідомлення про жертви серед цивільного населення:

Співробітник поліції у підконтрольному урядові м. Костянтинівка (60 км на північ від Донецька) розповів  про те, що 27 жовтня, приблизно о 23:30, поблизу ресторану на вул. Білоусова, 4, у Костянтинівці 33-річний чоловік, перебуваючи у стані сп’яніння, висмикнув запобіжну чеку з ручної гранати а потім, запанікувавши, кинув її у найближчі кущі, де вона вибухнула. За словами поліцейського, двоє перехожих (чоловіків 30–39 років) отримали осколкові поранення; одного з них невдовзі доправили до лікарні, однак незабаром виписали. Один із постраждалих затримав нетверезого чоловіка до приїзду поліції. Пізніше спостерігачі по телефону спілкувалися з пораненим чоловіком, який потрапив до лікарні. Він підтвердив інформацію, викладену співробітником поліції.

Від початку конфлікту на Донбасі через міни та розтяжки загинуло більше 40 дітей.

Для них граната РГД чи нерозірваний снаряд від "Граду" нерідко видається мало не іграшкою.

За оцінкою групи з протимінної діяльності штабу АТО, щоб очистити Донбас від мін знадобиться не менше 10-15 років. І це за умови, що конфлікт і мінування районів біля лінії зіткнення припиниться просто зараз.

Тобто, мінні поля і розтяжки на стежках в "сірій зоні" - це проблема для кількох поколінь дітей Донеччини і Луганщини.

Зменшити ризик підривів може не лише робота саперів, а й освіта дітей.

Саме з такою метою група волонтерів нещодавно видала комікс "Савка і Баклан. Замінована прогулянка".

Графічна історія розповідає про двох товаришів з прифронтового міста - лисеня Савку і баклажана Баклана - які після уроків вирішили прогулятися лісовою дорогою і зустріли на шляху розтяжку з гранатою і нерозірвану 82-мм міну.

Зрештою, один із них через необережність таки підривається на міні, однак рани несмертельні й згодом герой одужує.

Усі небезпечні предмети у коміксі вимальовані з документальною точністю. Поруч подається роз'яснення про те, яку загрозу вони несуть та як її уникнути.

"Не намагайся переступити або обійти розтяжку. Далі може бути інша, яку ти не помітиш", - попереджають автори.

Попередити, а не налякати

Щоби не налякати надмірно дітей, головних героїв зробили не дуже схожими на реальних людей

"Замінована прогулянка" - проект львівського Центру дослідження безпекового середовища "Прометей".

Створений винятково коштом волонтерів.

Комікс безкоштовно поширюють у школах, дитячих таборах та бібліотеках Донбасу. А електронну версію можна скачати з сайту Центру.

"У світі широко використовують комікси для інформування дітей про мінну безпеку. Тому вирішили зробити цей проект", - розповідає один із ініціаторів ідеї Лук'ян Турецький.

Консультувала авторів волонтер Олена Розвадовська, яка читає лекції для дітей на Донбасі про небезпеку мін.

А намалював історію київський художник-ілюстратор Саша Ком'яхов.

"Створити комікс мені запропонував Лу'кян Турецький. У нього була ідея зробити цікавий посібник-комікс для дітей Сходу про безпечне поводження на замінованих територіях за прикладом видань UNICEF", - розповідає ілюстратор.

Комікс про супермена, який розповідав дітям Боснії і Герцеговини про небезпеку протипіхотних мін (1996 р.)

"На відміну від американського аналогу, якій створювався за підтримки Білого дому та Департаменту оборони США, у нас з Лук'яном було тільки власне завзяття. Але, оскільки мета благородна і я довіряю діловим якостям Лук'яна, то я погодився, вигадав персонажів, назву, історію і все намалював", - додає Саша Ком'яхов.

Завдання було досить делікатним: наочно розповісти про небезпеку і при цьому не налякати цільову аудиторію, серед якої - малі діти.

Саме тому один із героїв, який постраждав від міни, зображений не людиною, а баклажаном.

"Вигаданий, мультиплікаційний герой не є антропоморфним… Тому, щоби не було якоїсь жорстокості, ми показали його саме таким. Він постраждав, але не загинув, і згодом пішов на поправку", - пояснює Лук'ян Турецький, який сам свого часу був мобілізований.

Також серед героїв історії - український військовий. А місце події, як можна здогадатися - місто, де велися бойові дії.

"Саме з цих причин я вирішив зробити персонажа-жертву овочем - щоби не було червоної крові. Адже показати небезпеку без пораннення нам видавалося проблематично. По-моєму, вийшов цікавий світ, де поруч існують персонажі від овочей і фруктів до звіряток і людей, це повніше розкриває характери персонажів", - відзначає Саша Ком'яхов.

Так само свідомо, за словами Лук'яна Турецького, комікс зробили українською, а не російською мовою.

"Діти чудово розуміють українську мову. І це якраз та аудиторія, з якою можна і треба говорити українською. Діти мають бачити, хто до них звертається і з якою метою", - відзначає Лук'ян Турецький.

Наразі у паперовому вигляді видано дві тисячі коміксів, частину яких вже роздали дітям на Донбасі.

Комікс містить детальні пояснення, як вести себе у міннонебезпечних районах

 У планах "Прометея" - додаткові наклади, які планують поширювати через волонтерів і Цивільно-військове співробітництво ЗСУ.

"Дорогі батьки, ознайомте своїх і сусідських дітей з цим коміксом. Небезпека може бути значно ближчою, аніж ви думаєте. Навіть якщо зараз поруч не ведуться бойові дії, - в ярах, на узбіччі доріг чи на полях могли залишитися боєприпаси кількарічної давнини", - застерігають автори.

Ватажок "ДНР" заявив, що затриманих "українських диверсантів" розстріляють. Щоб уникнути масового зрадництва

Затримані на території окупованого Донбасу нібито "українські диверсанти" будуть розстріляні. З такою заявою виступив ватажок "ДНР" Олександр Захарченко в інтерв’ю пропагандистського російському виданню Ukraina.ru.

Бойовик розповів, що силовики "ДНР" і "ЛНР" регулярно затримують "диверсантів".

"У нас общие военные и полицейские мероприятия, прокуратуры совместно работают… Наши уезжают туда, они сюда приезжают. Они поймали украинского диверсанта, который пробрался с нашей территории. Мы поймали диверсантов, которые с ЛНР пришли", - резюмував Захарченко".

"Скорее всего, эти диверсанты у нас будут расстреляны. Власть должна показать зубы, а то у нас потом начнутся безбоязненные предательства", - заявив він.

Харьковской правозащитной группе в январе 2017 года стало известно о четырех случаях исчезновения людей в т.н. ЛНР. Стоит отметить, что все четверо пропавших без вести молодых человека являлись работниками службы такси в городе Луганске.

07.01.2017 в 19.00 в Луганске пропал молодой человек, Дмитренко Сергей 1992 г.р. Он выехал из дома по ул. Интернациональная на машине ЗАЗ (ДЭО) SENS зеленого цвета. Родственники пропавшего парня сообщали, что уже около восьми часов вечера он перестал отвечать на звонки.

Сергей работал в такси. Поехал по вызову диспетчера по адресу заказчиков, забрал людей и отвез их к назначенному месту. После этого он пропал со связи. Людей, которых он подвозил вроде бы опросили, однако это не помогло установлению его местонахождения.

Родственники объехали все больницы и морги. Их в Луганске 18. Никакой информации о Сергее  не было. Также родители обращались в «военную комендатуру» и «милицию» т.н. ЛНР. В милиции приняли заявление и пообещали искать. 

5 октября 2017 года в кювете автодороги около поселка Юбилейный был найден труп Сергея Дмитриенко со следами насильственной смерти. Об этом сообщают пользователи запрещенной социальной сети ВКонтакте.

Аналогичная ситуация, когда в т.н. ЛНР без вести пропали трое молодых таксистов, произошла в июле 2016 года. 

По сообщениям из социальной сети «ВКонтакте» стало известно, что трое молодых людей, работавших в службе такси города Луганска с разницей в 40 минут не вернулись с вызовов домой. Все три исчезновения произошли в ночное время суток. Между 22.00 и 23.00. В это время в городе начинается комендантский час. Хотя у всех троих исчезнувших водителей было разрешение работать и во время комендантского часа.

Молодые люди работали в службе официально. Приняли по рациям сообщения на вызов в разные районы города. Больше на связь молодые люди не выходили.

Спустя несколько дней автомобили всех троих пропавших ребят были найдены в разных районах города.

Одного из таксистов, 27-летнего Дмитрия Крылова, нашли наутро после исчезновения мертвым без ножевых и пулевых ранений.  

Стоит также отметить, что сообщения о том, что с наступлением комендантского часа в «республиках» только самые отважные работники такси обслуживают население в ночное время суток.

Недавно мы писали о том, что проблема невыплаты пенсий гражданам, которые изменили место регистрации по новому месту жительства и отказались от справки ВПЛ до сих пор не решена.

Процедуры, применяемые органами государственной власти к пенсионерам ВПЛ, как-то: проверки, идентификация, приостановление выплаты пенсии, возобновление выплаты пенсии через полгода и отсутствие механизма выплаты пенсий пенсионерам на неподконтрольной государственной власти территории приводят к тому, что пенсионеры ВПЛ и пенсионеры с неподконтрольной государственной власти территории при первом удобном случае регистрируют свое постоянное место проживания в населенных пунктах на подконтрольной правительству территории.

В надежде, наконец-то получать пенсию, как и все другие граждане Украины, обращаются в подразделение Пенсионного фонда Украины, но получают отказ…

И пока Пенсионный фонд Украины тратит время на обоснование причин отказа выплаты пенсии, а не поиск решения как организовать процесс ее получения, мы просим всех, кто оказался в такой ситуации, идти в суд. Как показывает наш опыт представления интересов в судах пенсионеров ВПЛ, которым отказали в выдаче пенсии, восстановить выплату пенсии – реально.

Для вашей уверенности приводим некоторые выдержки из решений апелляционных судов по данному вопросу:

Задовольняючи  адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на поновлення виплати раніше призначеної пенсії, так як відповідач неправомірно не виплачує пенсію, посилаючись на нормативно-правові акти, що регулюють порядок виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, оскільки позивачка такий статус втратила з моменту реєстрації її місця проживання за адресою: АДРЕСА_2.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Законів України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року № 1382-IV (далі — Закон № 1382-IV), «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі — Закон № 1058-IV), «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі — Закон № 1706-VII).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 47 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України м. Алчевськ Луганської області та отримувала пенсію за віком.

Наказом Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» визначено, що Луганська область з 07.10.2014 року є районом проведення антитерористичної операції.

Постановою КМУ «Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства» №595 від 07.11.2014 року затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, відповідно до якого у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі — тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Враховуючи зазначене вище, позивач перемістилась до м. Харкова як внутрішньо переміщена особа відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та Постанови КМУ від 01.10.2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» та отримала довідку про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Згідно зі ст.ст. 44, 46, 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що зобов’язання здійснювати облік пенсіонерів та проводити виплату призначених їм пенсійних виплат покладено на орган ПФУ за місцем реєстрації особи.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

На виконання вимог ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», якою передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що після державної реєстрації свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2, статус позивачки як переміщеної особи припинився і вона набула право на отримання пенсії за таким місцем проживання відповідно до ст. ст. 46, 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи викладене колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідності відновлення порушеного права  позивачки шляхом зобов’язання відповідача поновити ОСОБА_2 виплату пенсії.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність дій посадових осіб ПФУ, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з   незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі — Закон   № 1788-XII) та від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон № 1058-IV), зокрема, у статтях 1 і 8 відповідно.

Зазначеними правовими нормами Законів визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених Законом № 1788-XII. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами. Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого Законом № 1058-IV пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Позивач є громадянином України і у відповідності до частини 1 статті    26 Закону № 1058-IV за наявності відповідного страхового стажу набув право на отримання пенсії за віком, яка була йому призначена у серпні 2004 року.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 Закону № 1058-IV, якими є: виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з’ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Пунктом 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до   Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року   № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі — Порядок), поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Пунктом 2.9 Порядку передбачено, що подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред’явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

В той же час, Законом № 1058-IV не передбачено такої підстави припинення виплати раніше призначеної пенсії, як відсутність довідки внутрішньо переміщеної особи

При цьому, з моменту реєстрації позивачем постійного місця проживання у м. Київ і відмови від статусу внутрішньо переміщеної особи характер правовідносин між ним та УПФУ змінився, а відтак і їх законодавче регулювання також.

Зокрема, з вказаного часу до спірних правовідносин не підлягало застосуванню законодавство, яким врегульовано питання виплати (відновлення) пенсії внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, як от Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 року по справі № К/800/9994/17.

Таким чином, у відповідача були відсутні законні підстави для відмови позивачу у виплаті йому пенсії та покладення на нього обов’язку щодо надання довідки про взяття на облік, як внутрішньо переміщеної особи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Такие решения судов, свидетельствуют о том, что Пенсионный фонд Украины не имеет достаточных обоснований для прекращения пенсии пенсионерам ВПЛ и пенсионерам с неподконтрольной государственной власти территории, которые зарегистрировали свое постоянное место проживания в населённых пунктах на подконтрольной правительству территории. Если вы пенсионер ВПЛ или пенсионер с неподконтрольной территории, который поменял или планирует поменять место зарегистрированного проживания, то у нас для вас есть несколько рекомендаций по подготовке к судебному разбирательству:

1. После того как вы поменяли зарегистрированное место проживания с неподконтрольной на подконтрольную территорию, подайте заявление в подразделение Пенсионного фонда Украины по вашему месту проживания о переводе выплаты пенсии с копией вашего паспорта в котором указан новый адрес. Заявление подавайте в двух экземплярах: один для подразделения Пенсионного фонда Украины, на втором (который останется у вас) – отметка о дате и номере входящего вашего заявления.
2.     Если у вас была справка о взятии вас на учёт как внутренне перемещенного лица, и такая справка не была отменена, то вам необходимо принять решение для себя или вы отказываетесь от статуса ВПЛ и тогда ваши шансы выиграть суд возрастают, но вы теряете статус ВПЛ и возможность получать адресную помощь или же не отказываетесь от статуса. По состоянию на текущую дату, наши юристы не представляли интересы в суде пенсионеров, которые не оказались от статуса, но сменили место проживания, поэтому мы не можем сориентировать вас – каким будет решение суда в такой ситуации. Для отказа от статуса внутренне перемещенного лица необходимо подать заявление в то УТСЗН, где вы ранее были на учете и потребовать от них решение.
3.     Получив на руки решение УТСЗН об отказе от статуса ВПЛ, передать такое решение в подразделение Пенсионного фонда Украины.
4.     Через две недели после подачи заявления и передачи решения об отказе от статуса ВПЛ, если от подразделение Пенсионного фонду нет никаких запросов, писем или тому подобного, стоит им напомнить о себе и написать запрос с вопросом о представлении информации о рассмотрении вашего заявления о переводе пенсии.
5.     Если по результатам запроса вы получаете любой ответ, кроме как ваша пенсия назначена, то следующий шаг – это суд.
6. Для освобождения уплаты от судебного сбора стоит обратиться в подразделение налоговой службы с запросом о получении извлечения из базы плательщиков налога – физических лиц, извлечение выдается бесплатно, но срок может составлять до 10 рабочих дней.

Пример искового заявления для обжалования действий сотрудников подразделений Пенсионного фонда Украины, которые отказали в выплате пенсии пенсионеру, которые сменил свое место проживания с неподконтрольной на подконтрольную территорию:

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

Я, ___________ (надалі по тексту – «Позивач»), з ______ здобула (був) право на отримання пенсії _____, що підтверджується пенсійним посвідченням серія __ № ______, яке видано Пенсійним фондом України на ім’я Позивача ____________ року (копія додається).

До _______ Позивач перебувала (вав) на обліку в Управлінні пенсійного фонду України ___________. У зв’язку з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. № 595, якою затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі — Тимчасовий порядок), у населеному пункті, де мешкала (кав) Позивач, було припинено здійснення повноважень відповідним управлінням пенсійного фонду України, а також зупинені до моменту повернення непідконтрольної території під контроль органів державної влади видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Внаслідок цього, а також у зв’язку із проведенням антитерористичної операції Позивач змушена (ний) була (був) переміститись до _________, де  ______________ року її (його) було поставлено на облік як внутрішньо переміщену особу, копія довідки №___________ додається. Строк дії довідки №____  до ______ року. ___________ отримано рішення УПСЗН _________________ про відмову (скасування) довідки, копія додається

__________ року Позивач на виконання вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», у зв’язку із зміною місця проживання здійснює реєстрацію місця проживання за адресою: ____________________ (копія паспорту додається). На виконання вимог Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року  № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме: «…При переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п’яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації). Заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації)…», Позивачем __________ року подана заява на запит пенсійної справи за новим місцем зареєстрованого проживання.

Оскільки станом на ___________ року пенсія не виплачувалась. Підстави щодо не виплати пенсії Позивачу не повідомлені, Позивач звернулась (вся) із зверненням до Відповідача щодо  повідомлення про підстави припинення виплати пенсії в порядку передбаченому чинним законодавством України – безпосереднього доведення інформації до відома Позивача (копія додається).

У ____________ Позивачем отримано відповідь від Відповідача без зазначення підстав припинення виплати пенсії за ___________ (або із зазначенням наступним підстав). У відповіді Відповідач посилається на норми законодавства щодо виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, проте статус Позивача, як внутрішньо переміщеної особи припинився — ___________________.

***

Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Єдиним нормативним актом, що відповідно до вимог Конституції України регулює питання пенсійного забезпечення громадян України є Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (надалі по тексту – «Закон №1058-IV»).

Згідно його статті 4 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Також, згідно статті 5 цього Закону №1058-IV, виключно цим Законом визначається умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 7 Закону №1058-IV визначені принципи, за якими здійснюється державне пенсійне страхування. До них віднесені зокрема: законодавче визначення умов і порядку здійснення загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом; гласності, прозорості та доступності діяльності Пенсійного фонду; обов’язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов’язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.

Статтею 44 Закону №1058-IV визначено, що порядок призначення пенсії визначається Правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Передбачено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Статтею 47 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Закон №1058-IV не передбачає можливість призупинення виплати пенсії, яка раніше була призначена та виплачувалась. Законом №1058-IV а саме його статтею 49, передбачено право територіального органу пенсійного фонду  України своїм рішенням припиняти виплату пенсії, у випадках:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з’ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону. Натомість, жодної з визначених Законом №1058-IV підстав для припинення виплати Позивачу пенсії, не існує. Зокрема, не існує факту призначення пенсії на підставі документів, що містять недостовірні відомості. Це доводиться тим, що призначення Позивачу пенсії відбулось в 2014 році. Позивачем, на час вирішення питання про призначення пенсії, відповідно до статті 44 Закону, Відповідачу був наданий повний пакет документів. Відомості, що містились в документах, Відповідачем не заперечувались. З цього часу, а це вже понад 2,5  років, будь-яких зауважень щодо змісту документів, на підставі яких відбувалось призначення, з боку органів ПФ України Позивачу не пред’являлось. Будь-яких вимог про надання документів або уточнення даних, що в них містяться, з боку Відповідача на адресу Позивача не надходило. Звісно, й інших фактів, з якими Закон №1058-IV пов’язує виникнення у Відповідача права на припинення виплати пенсії, не може існувати. Отже, у разі прийняття Відповідачем рішення про призупинення або припинення Позивачу виплати пенсії, через відсутність визначених Законом №1058-IV підстав для його прийняття, його слід визнати протиправним.

***

Відповідно до положень статі 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 64, якою передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Так, статтею 24 встановлюється рівність конституційних прав і свобод усіх громадян, та неможливість їх обмеження за будь-якими ознаками. За їх змістом не може бути обмежено право громадян на отримання пенсій та інших соціальних виплат у залежності від місця їх проживання та перебування.

Якщо Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами, що встановлено статтею 25, то тим більш така гарантія поширюється на громадян, що мешкають на її території.

Стаття 33, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 року, зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.

***

Частина перша статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року №2747-IV (надалі по тексту – «КАС України») визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У частині третій статті 2 КАС України зазначається, що справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначається у частині першій статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема… спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

***

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може звільнити від його сплати. У пункті 29 Постанови Вищого спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», №10 від 17.10.2014, роз’яснено, що клопотання про звільнення від сплати судового збору може бути викладено у заяві, а також що наявність такої підстави підтверджується відповідними документами.

Клопотання Позивача про звільнення від сплати судового збору обґрунтовується відсутністю в Позивача коштів на сплату судового збору. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у Позивача відсутній дохід, який дозволяє сплатити судовий збір. Сплата судового збору для Позивача є неможливою.

За таких обставин неприйняття судом рішення про звільнення Позивача від сплати судового збору може фактично вплинути на реалізацією права на судовий захист, позбавивши Позивача доступу до правосуддя.

Отже саме такі обставини зумовлюють звернення Позивача до суду з клопотанням щодо невідкладного розгляду і вирішення справи, як це передбачено частиною 3 статті 110 КАС України, або, за рішенням суду, у скороченому порядку, як це передбачено статтею 183-2 КАС України.

***

На теперішній час Позивач позбавлений можливості отримати відомості та документи, які можуть бути використані як докази у справі. Зокрема, такими доказами у справі можуть бути відомості, що має Відповідач, в матеріалах пенсійної справи Позивача, в тому числі електронної. Зокрема, такими доказами у справі можуть бути відомості, що має Відповідач, зокрема про причини невиплати пенсії та про прийняті з цього приводу рішення. Саме з цих причин Позивачем заявляється клопотання про витребування доказів.

***

Відповідач, відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об’єднані управління, яке затверджено Постановою Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014, є юридичною особою публічного права, що вказує на наявність у нього адміністративної процесуальної правоздатності.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 18 КАС України зазначений спір є підсудним місцевому суду як адміністративному, за відповідною територіальною підсудністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17-19, 104-110, 162 КАС України,

ПРОШУ:

1. Відкрити провадження в адміністративній справі.

2. Звільнити _____________, реєстраційний номер облікової картки платника податків: __________, як Позивача, від сплати судового збору, як особу, яка через свій майновий стан не має можливості його сплатити.

3. Витребувати докази

- у Відповідача – матеріали пенсійної справи ______________, реєстраційний номер облікової картки платника податків: __________, в тому числі роздруківки з електронної справи.

4. Визнати протиправною бездіяльність ________________ управління Пенсійного фонду України, ідентифікаційний код юридичної особи: _____________, яка полягає у невиплаті, починаючи з _._.201_  року, пенсії __________, реєстраційний номер облікової картки платника податків: _____________.

5. Зобов’язати ___________ управління Пенсійного фонду України, ідентифікаційний код юридичної особи: _____________, поновити виплату пенсії з __.__.201_ року ___________, реєстраційний номер облікової картки платника податків: _______________ негайно після проголошення судового рішення.

6. Зобов’язати ______ управління Пенсійного фонду України, ідентифікаційний код юридичної особи: __________, виплатити заборгованість по пенсії ________, реєстраційний номер облікової картки платника податків: ______________ негайно після проголошення судового рішення.

Додатки:                       

•         Копія позовної заяви з копіями додатків для Відповідача;
•         Копія пенсійного посвідчення серія __ № ________;
•         Копія усіх сторінок паспорта громадянина України;
•         Копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
•         Копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №______;
•         Копія рішення про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №______;
•         Копія заяви до Відповідача;
•         Копія відповіді Відповідача;
•         Оригінал відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Дата:

Підпис:

Как показывает практика, каждая ситуация индивидуальна, этот пример искового заявления можно видоизменять в соответствии с ситуацией.

Публикация подготовлена в рамках проекта «Обеспечение правовой защиты внутренне перемещенных лиц», который реализуется ОО “ДОНБАСС СОС” совместно с ОО “ПРАВОЗАЩИТНЫЙ СОВЕТ УКРАИНЫ” при поддержке Европейского Союза. Содержание публикации не отображает официальной позиции Европейского Союза.

Горячая линия ОО "ДОНБАСС СОС":  0 800 309 110 

Ранее мы писали об изменениях в порядке выплат социальной помощи переселенцам определенных Постановлением № 689 от 13 сентября 2017 года: изменен размер помощи для лиц с инвалидностью, увеличен граничный размер депозита при наличие которого не назначается помощь, отменены очередные (плановые)проверки для тех пенсионеров, которые прошли идентификацию в АО “Ощадбанк” и другое.

Отмечаем, что проверки в порядке назначения (возобновления) выплат не отменены!

Также выплата не назначается тем, кому помощь была остановлена в связи с не трудоустройством на протяжение 4 месяцев.

Также напоминаем, что для переселенцев и в дальнейшем осуществляется идентификация в отделениях Ощадбанка.

Для этого владельцам электронного пенсионного удостоверения необходимо явиться в отделение  Ощада первые два раза — каждые 6 месяцев, далее — каждые 12 месяцев.

Пенсионеры-владельцы обыкновенных карт — должны проходить идентификацию каждые 3 месяца со дня открытия счета или со дня предыдущей идентификации.

Обратите внимание! Как сообщает сам Ощадбанк сообщает,  что он информирует смс на телефон владельца карты не позднее чем за месяц до необходимой явки! Обращайте внимание на правильность указанного вами контактного номера и входящие сообщения. Просим не создавать паники и ажиотажа — СМС-информирование является напоминанием, если Вам не пришло СМС, а Вашему соседу пришло — это не значит, что нужно ехать и Вам. И не забывайте самостоятельно следить за сроками, потому что у каждого он индивидуален!

Недавние изменения в подзаконные акты изменили порядок идентификации лиц с инвалидностью I-й группы и лиц, которые по заключению комиссии не способны к самообслуживанию и нуждаются в постоянной посторонней помощи. По информации от Минсоцполитики такую ​​идентификацию должны осуществлять соцработники, а выплаты — по письменному заявлению лица через «Укрпочту» с доставкой на дом.

Инфографика подготовлена в рамках проекта «Юридическая поддержка граждан, которые пересекают линию разграничения на Донбассе», который реализует «Донбасс СОС» при поддержке Министерства иностранных дел Чешской Республики.

Загадати про тих, кого забули. Це головний меседж, який хотіли донести правозахисники. Вони вирішили вкотре нагадати про засуджених у так званих ЛДНР та Криму. Адже вони стали заручниками непростої ситуації. А тепер хочуть повернутися додому, в Україну.

Про це в сюжеті Магнолія ТВ

Окупований Донбас стає одним із найбільш замінованих регіонів у світі, заявила помічник генсека ООН

Про це на брифінгу про гуманітарну ситуацію в Україні заявила помічник генсека ООН з гуманітарних питань Урсула Мюллер, заяву якої опубліковано на сайті організації.

"Східна Україна стикається з проблемами захисту. Вона швидко стає одним з найбільш замінованих регіонів у світі, і якщо проблему не вирішити, це зупинить її розвиток на багато років вперед", - заявила Мюллер.

За її словами, розмінування і інформування про ризик мін необхідно у всіх районах, особливо уздовж лінії зіткнення, включаючи контрольно-пропускні пункти.