MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Права людини на південному сході України, 2018, #01

Події, факти, долі...
Резолюция ПАСЕ: евровзгляд на проблемы Украины и дорожная карта по их решению Євген Захаров: Захист прав цивільного населення в зоні АТО. Чи має Україна платити компенсації постраждалим жителям т.зв. ЛДНР? ВІДЕО Донецька область планує виділити по 50 тисяч гривень тим, хто повернувся в регіон після звільнення з полону бойовиків У Красногорівці підірвалися на невідомому предметі троє дітей. Прес-конференція "Захист прав цивільного населення у зоні АТО" Ситуація в зоні проведення АТО: обстріли, жертви серед цивільного населення. Січень 2018 року Повідомлення СММ ОБСЄ щодо жертв серед цивільного населення та пошкодження у житлових районах у січні 2018 року Аналітика
Доповідь про порушення прав людини у зоні збройного конфлікту в Луганській області. Попаснянський сектор Погляд монітора
Захист прав цивільного населення у зоні АТО: необхідність формування державної політики щодо громадян, які отримали поранення та інвалідність (ПРЕС-РЕЛІЗ) Одне місто - дві влади. Золоте

Події, факти, долі...

Резолюция ПАСЕ: евровзгляд на проблемы Украины и дорожная карта по их решению

23 января Парламентская ассамблея Совета Европы проголосовала за резолюцию «О гуманитарных последствиях войны в Украине». Она носит рекомендательный характер, однако ее выполнение может положительно отразиться на международном имидже Украины.

Ряд положений резолюции подытоживают наблюдения и рекомендации правозащитников и международных наблюдателей о состоянии с правами человека в зоне вооруженного конфликта. В частности, ПАСЕ рекомендует Украине привести Уголовный кодекс в соответствие с положениями международного гуманитарного права, принять законодательство о действиях по гуманитарному разминированию и пересмотреть закон о гуманитарной помощи, чтобы облегчить процедуру доставки гуманитарной помощи пострадавшим от войны территориям. Также ПАСЕ рекомендует Украине более глубоко работать с проблемами лиц, которых принято называть «внутрене-перемещенными» - европарламентарии считают, что украинские власти в приоритетном режиме должны разработать стратегию по решению проблем внутренне перемещенных лиц.

ПАСЕ также призвала Россию гарантировать уважение прав человека и безопасность всех людей, живущих в аннексированном Крыму, снять запрет на Меджлис крымскотатарского народа и запрет на въезд крымскотатарским лидерам, освободить всех украинских заключенных, гарантировать доступ для международных организаций в Крым. В то же время ПАСЕ требует от Москвы прекратить политику «перемещения населения» в аннексированном Крыму.

ПАСЕ в резолюции также призывает создать рабочую группу по пропавшим без вести при участии Украины, России и Международного комитета Красного креста, и выражает обеспокоенность гуманитарной ситуацией в Украине, что связывают с войной на востоке страны и аннексией Крыма Россией.

В резолюции Парламентская ассамблея Совета Европы также призывает Украину как можно скорее ратифицировать Римский статут Международного уголовного суда.

Резолюция призывает Украину пересмотреть недавно принятый так называемый закон о деоккупации, с тем чтобы он базировался на Минских договоренностях и в полной мере обеспечивал гуманитарные потребности и социальную защиту гражданского населения на неподконтрольных территориях и в зоне конфликта.

Текст резолюции ПАСЕ

«Гуманитарные последствия войны в Украине»

1. Парламентская ассамблея встревожена гуманитарной ситуацией, являющаяся следствием продолжающейся российской войны против Украины, которая проходит в определенных районах Донецкой и Луганской областей, а также оккупации и попытки присоединения Крыма к Российской Федерации. Более 4 миллионов человек нуждаются в гуманитарной помощи. Вооруженный конфликт лишил жизни более чем 10 000 человек. Число людей, получивших ранения во время войны, достигло более чем 24 000. Кроме того, более 1,6 миллиона человек являются внутренне перемещенными лицами, и почти полмиллиона человек ищут убежища в других странах, большинство из которых находятся в Российской Федерации. Ассамблея призывает все государства-члены активизировать свое политическое сотрудничество, с тем чтобы положить конец этому конфликту и страданиям гражданского населения.

2. Ассамблея особенно обеспокоена тревожной гуманитарной ситуацией на оккупированных территориях в Донецкой и Луганской областях, которая усугубляется ограничениями, наложенными незаконными вооруженными группами на свободу передвижения и гуманитарного доступа. Пострадавшее население страдает от отсутствия безопасности, проблем с водой и энергоносителями и доступа к социальным пособиям и медицинской помощи.

3. Ассамблея принимает к сведению новый Закон Украины «Об особенностях государственной политики обеспечения государственного суверенитета Украины на временно оккупированных территориях в Донецке и Луганске», принятой Верховной Радой Украины 18 января 2018 года. Этот закон определяет государственную политику восстановления суверенитета Украины над временно оккупированными территориями, способствует защите прав и свобод граждан Украины, проживающих на этих территориях в Донецкой и Луганской областях, включая удовлетворение их социальных, экономических и культурных потребностей, и защищает права граждан Украины на их имущество на временно оккупированных территориях.

4. Ассамблея сожалеет о том, что после принятия ее Резолюции 2067 (2015) не было достигнуто существенного прогресса в обмене и освобождении захваченных лиц во время войны в Украине. Процесс обмена захваченных лиц был сильно политизирован и заблокирован представителями незаконных вооруженных групп Донецкой и Луганской областей в рабочей группе по гуманитарным вопросам Минской трехсторонней контактной группы по Украине. Не существует механизма, обеспечивающего поддержку людям, которые были освобождены из плена, или семьям захваченных лиц. Ассамблея приветствует усилия украинских властей по решению проблемы захваченных лиц путем одностороннего освобождения некоторых из этих людей. В то же время Ассамблея приветствует долгожданный обмен захваченных лиц между киевскими и пророссийскими силами в декабре 2017 года и призывает все стороны продолжить переговорный процесс, с тем чтобы все пленники могли вернуться в свои дома в кратчайшие сроки.

5. Ассамблея выражает сожаление в связи с тем, что Российская Федерация продолжает игнорировать Резолюцию 2133 (2016) и не выполнила ни одного из запросов к российским властям, внесенным в нее.

6. По оценкам Международного комитета Красного Креста (МККК) около 1 500 человек пропали без вести с начала войны, и более 650 случаев остаются нераскрытыми. Ассамблея приветствует представление законопроекта о статусе пропавших без вести лиц в украинский парламент и надеется на его быстрое принятие. Он также выражает свою признательность МККК за помощь семьям пропавших без вести лиц, а также важную работу, проделанную в отношении отслеживания, эксгумации, идентификации останков и сбора судебной информации.

7. Ассамблея решительно осуждает российскую политику смещения демографического состава населения в незаконно аннексированном Крыму за счёт принуждения проукраинского населения и, в частности, крымских татар покинуть свою родину и в то же время увеличения миграциироссийского населения на полуостров, и призывает Российскую Федерацию положить конец этим репрессиям. Ассамблея подчеркивает, что эту российскую политику следует рассматривать как нарушение статьи 49 IV Женевской конвенции, согласно которой отдельные или массовые насильственные перемещения, а также депортация защищаемых лиц с оккупированной территории на территорию оккупирующей державы или на территорию любой другой страны, оккупированной или нет, запрещены, независимо от их мотивации. Со времени оккупации в 2014 году в Крыму исчезло 44 украинца: 6 из них были найдены мертвыми, 17 из них были освобождены из-под стражи, 2 человека были осуждены и 19 до сих пор считаются пропавшими без вести. Проблема частной собственности в Крыму стала очень острой проблемой, особенно для людей, которые купили свои дома или квартиры перед российской оккупацией. Около 600 человек в Севастополе получили решения суда об отмене своих договоров купли-продажи. Эта практика является грубым нарушением международного гуманитарного права.

8. Ассамблея считает, что положение людей, которые были перемещены в результате войны и аннексии Крыма Российской Федерацией, остается решающей задачей для украинского правительства. Он также считает, что принятие комплексной стратегии для внутренне перемещенных лиц (ВПЛ), обеспечение их политических и социальных прав, а также их интеграция должны быть одной из приоритетных задач правительства.

9. Поэтому Ассамблея призывает все стороны войны:

9.1. уважать гражданский характер инфраструктуры, обеспечивать защиту и полный доступ гражданских лиц к основным услугам;

9.2. освобождать и обменивать всех военнопленных и людей, захваченных во время войны, и обменивать все останки смертных;

9.3. предоставлять семьям пропавших без вести необходимую помощь в поиске и, при необходимости, выявлении останков их близких в тесном сотрудничестве с МККК;

9.4. создать совместную рабочую группу для решения проблемы пропавших без вести лиц и обеспечить ее эффективное функционирование, в том числе представителей Украины, Российской Федерации, МККК и незаконных вооруженных сил Донецкой и Луганской областей;

9.5. принять срочные меры для обозначения всех районов, загрязненных взрывоопасными остатками войны, и организовать специальные операции по их удалению;

9.6. открыть новые контрольно-пропускные пункты, в частности контрольно-пропускной пункт на Золотое в Луганской области.

10. Ассамблея настоятельно призывает российские власти:

10.1. прекратить всякую финансовую и военную поддержку незаконным вооруженным группам в Донецкой и Луганской областях;

10.2. прекратить признание паспортов и любых других документов, в том числе судебных решений и документов, подтверждающих имущественные права, выданные на территориях, контролируемых незаконными вооруженными группами Донецкой и Луганской областей;

10.3. отстаивать все свои обязательства по применению международному праву как оккупирующей державе и обеспечивать уважение прав человека и безопасности всех людей, проживающих в оккупированном Крыму;

10.4. снять запрет на деятельность Меджлисакрымскотатарского народа, как это было предписано Международным судом временными мерами в деле «Украина против России» (19 апреля 2017 года), а также запрет на въезд для его лидеров, поскольку Меджлис является законным органом самопредставлениякрымскотатарской общины;

10.5. освободить всех украинских заключённых и заключённых в тюрьмах в Российской Федерации и в аннексированном Крыму в контексте войны, при соблюдении их прав и свобод и до тех пор, пока они не будут освобождены, позволять контролировать состояние их здоровья и условия содержания под стражей независимым международным наблюдателям и международным организациям;

10.6. обеспечить беспрепятственный доступ в аннексированный Крым международным организациям, международным наблюдательным органам и правозащитным неправительственным организациям;

10.7. использовать свое влияние на вооруженные группы, контролирующие территории Донецкой и Луганской областей, с призывом освободить всех захваченных лиц;

10.8. прекратить политику смещения демографического состава населения аннексированного Крыма путем перемещения своего собственного населения с российской территории на полуостров;

10.9. отказаться от насильственного выпуска российских паспортов гражданам Украины, проживающим в аннексированном Крыму, и остановить насильственную депортацию граждан Украины без российских паспортов из аннексированного Крыма;

10.10. полностью выполнить все требования, содержащиеся в резолюциях Ассамблеи 2132 (2016) и 2133 (2016), о прекращении военной агрессии против Украины и восстановлении ее территориальной целостности;

10.11. полностью выполнить все требования, содержащиеся в резолюциях Ассамблеи 1990 (2014), 2034 (2016) и 2063 (2015)) для обеспечения прав меньшинств в Крыму.

11. Ассамблея настоятельно призывает украинские власти:

11.1. привести Криминальный кодекс и Криминально-процессуальный кодекс Украины в соответствие с положениями международного гуманитарного права и международного уголовного права;

11.2. как можно скорее ратифицировать Римский статут Международного уголовного суда, который позволит провести эффективное расследование конкретных случаев нарушений международного гуманитарного права во время войны в Украине;

11.3. освободить всех российских заключенных и лиц, захваченных незаконными вооруженными группами в Донецкой и Луганской областях и заключенных в тюрьму в Украине в контексте войны, соблюдать их права и свободы до тех пор, пока они не будут освобождены, позволять контролировать состояние их здоровья и условия содержания под стражей независимым международным наблюдателям;

11.4. пересмотреть Закон «Об особенностях государственной политики по обеспечению государственного суверенитета Украины на временно оккупированных территориях в Донецкой и Луганской областях», что бы он основывался на Минских соглашениях и полностью гарантировал социальную защиту и основные гуманитарные потребности гражданского населения на временно оккупированных территориях Донецкой и Луганской областей;

11.5. принять законодательство о гуманитарных мероприятиях по разминированию;

11.6. пересмотреть Закон о гуманитарной помощи для содействия оказанию гуманитарной помощи пострадавшим от войны территориям;

11.7. предоставлять необходимые финансовые ресурсы местным администрациям, ответственным за помощь ВПЛ и другим жертвам войны;

11.8. принять правительственную программу помощи семьям пропавших без вести и захваченных лиц во время войны в Украине, а также семьи людей, захваченных и заключенных в тюрьму российскими властями в аннексированном Крыму и на территории Российской Федерации в контексте войны;

11.9. разработать, принять и финансировать Государственную программу психологической помощи военным и гражданским лицам, страдающим посттравматическим стрессовым расстройством;

11.10. разработать национальный механизм компенсации жертвам среди гражданского населения, которые получили ранения или члены семей которых были убиты во время войны;

11.11. обеспечивать механизмы обеспечения избирательных прав ВПЛ на всех выборах, в том числе на местном уровне;

11.12. предоставлять гражданам Украины информацию о процедурах легализации и международной защиты для мигрантов и лиц, ищущих убежище в Европе;

11.13. обеспечить право на достаточное жилище и решить жилищные вопросы как неотъемлемую часть устойчивых решений для ВПЛ, включая принятие правовой основы для внедрения и реализации различных видов жилищных программ;

11.14. упростить процедуру получения социальных и пенсионных выплат, отменив их привязку от процесса регистрации ВПЛ, в частности путем внесения поправок в Резолюции № 365, 505 и 637 Кабинета министров, а также любые другие соответствующие нормативные акты;

11.15. ввести административные процедуры для граждан Украины, проживающих на временно оккупированных территориях, для упорядочения их гражданской документации;

11.16. разработать механизм обеспечения прав людей, покинувших Украину после начала войны в 2014 году, и, в частности, обеспечить, чтобы они не подвергались риску лишения гражданства.

12. Ассамблея просит Банк развития Совета Европы создать доступные кредитные программы, которые будут использоваться для поддержки жилищных проектов для уязвимых лиц в Украине, в том числе ВПЛ, нуждающихся в постоянном жильем, проектах реконструкции и учреждениях здравоохранения и образования в самых разрушенных районах.

13. Ассамблея призывает правительство Украины рассмотреть возможность вступления в Банк развития Совета Европы, а до этого сотрудничать с другими государствами-членами Банка в разработке проектов помощи для поддержки жилищных потребностей ВПЛ в Украине.

14. Ассамблея призывает государства-члены Совета Европы обеспечить справедливое и недискриминационное рассмотрение заявлений о международной защите граждан Украины в Европе с учетом всех индивидуальных обстоятельств, в частности конкретных потребностей уязвимых людей, спасающихся от войны или репрессии.

15. Ассамблея призывает международное сообщество созвать международную гуманитарную конференцию по Украине для привлечения финансирования для плана гуманитарной помощи и разработать стратегии для координации гуманитарной помощи.

 




Євген Захаров: Захист прав цивільного населення в зоні АТО.

Захист прав цивільного населення в зоні АТО - про які порушення відомо, і чи має бути вдосконалено відповідну державну політику?

Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи.




Чи має Україна платити компенсації постраждалим жителям т.зв. ЛДНР? ВІДЕО

Програма "Відкритим текстом" на телеканалі "ЧП.INFO".

Гості студії:
- Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи
- Василь Вовк, екс-керівник Головного слідчого управління СБУ

Ведучий: Олександр Васильєв




Донецька область планує виділити по 50 тисяч гривень тим, хто повернувся в регіон після звільнення з полону бойовиків

П’ятдесят тисяч гривень буде виділено з бюджету Донецької області кожному з тих, хто повернувся в регіон жителів, звільнених з полону бойовиків 27 грудня 2017 року. Про це розповів заступник голови Донецької облдержадміністрації Ігор Стокоз.

"Ця матеріальна допомога буде виділятися тим, хто повернувся в область з полону бойовиків", - сказав він.

На даний момент на Донеччину повернулися більше 10 колишніх заручників-мешканців регіону (всього їх 24).

Стокоз зазначив, що Центр соціальних служб бере під супровід кожного звільненого і "ними займаються 24 години на добу". Заповнюється спеціальна карта потреб, подається для затвердження і приймається рішення, як саме допомогти колишнім заручникам. До прийняття рішення про виділення коштів з обласного бюджету на допомогу звільненим виявлялася за рахунок місцевих бюджетів.

"Я ще 28 січня підписав листи на всі міста і райони - маються на увазі РДА, голови місцевого самоврядування - щоб по можливості надали фінансову допомогу, поки не буде перерахована компенсація", - розповів Стокоз.

Заступник губернатора констатував, що допомога звільненим потрібна різного плану - в пошуках житла, роботи, в оздоровленні і так далі.

Так, 27 січня, після реабілітації в Києві, на Донеччину повернулася Ольга Политова - мешканка села Очеретине. До полону вона була заступником головного лікаря Ясинуватського району по роботі з населенням. "Вона вже тут, її влаштували на попереднє місце роботи. Ми зараз їй допомагаємо звернутися до суду, щоб через суд витребувати ту частину зарплати, яку їй не платили, поки вона була в полоні. Її звільнили, так як її не було, зараз відновлюють. Поки їй надали окрему кімнату. В квартирі, де вона буде жити, йде ремонт. Зараз вона приступила до роботи ", - сказав заступник глави Донецької ОДА.

За словами Стокоз, жінці надали і фінансову допомогу, але не зміг назвати точну суму.

У вівторок, 6 лютого, в область мав повернутися ще один звільнений заручник - Олександр Айсин. Він до полону працював в Департаменті охорони здоров’я обласної держадміністрації водієм. "На поточний момент є рішення, що по прибуттю його сюди, він буде знову влаштований на попереднє місце роботи і Департамент охорони здоров’я вирішить питання розміщення та житла", - сказав Стокоз.

При цьому деякі з тих, хто з полону відмовляються від подібного соціального супроводу. Наприклад, Олег Чулга зі Слов’янська повідомив, що у нього все нормально, і попросив, щоб його і родину не турбували телефонними дзвінками.

Не всі із звільнених готові повернутися в Донецьку область. "Брати Кононенко. Один брат залишився в Києві, а другий - Євген Миколайович Кононенко - повернувся. Але він каже, що тут не буде залишатися, він хоче, щоб йому знайшли квартиру в Києві, Львові чи Одесі. Єдине, йому доведеться звертатися в органи соцзахисту за місцем фактичного перебування, коли він туди приїде ", - розповів Ігор Стокоз.

"Нам кажуть, що "Ось, ви до сих пір не створили систему супроводу військовополонених ". А я завжди відповідаю, що таке почуття, що у нас Столітня війна йде і ми за сто років ніяк не створимо систему. це перший досвід, такі будуть значно оперативніше ", - переконаний заступник губернатора.

Нагадаємо, що 27 грудня 2017 року через полону бойовиків були звільнені 73 українця.




У Красногорівці підірвалися на невідомому предметі троє дітей.

Вибух стався в приватному будинку. На місце негайно виїхала слідчо-оперативна група. На кухні, де грали діти, виявлені залишки металевого предмета. Двоє молодших дітей знайшли на вулиці невідомий предмет і грали з ним. Під час вибуху батьки малюків перебували в сусідній кімнаті, де вживали алкогольні напої. Всього в родині виховується четверо дітей у віці від 3 до 14 років.

Старша 14-річна дівчинка сиділа до них спиною, коли прогримів вибух, повідомив на своїй сторінці в Фейсбук глава ДонВГА Павло Жебрівський.

За словами Павла Жебрівського, 14-річна дівчинка отримала легкі осколкові поранення. Десятирічному хлопчикові відірвало три пальці, він отримав пошкодження внутрішніх органів. Трирічній дівчинці також відірвало один палець і вона отримала серйозні пошкодження внутрішніх органів.

"Як доповів мені Юрій Узун, директор департаменту охорони здоров’я ДонОГА, дітям надається вся необхідна допомога. Стан старшої дівчинки задовільний. Хлопчика прооперували наші лікарі, він залишається в обласної травматологічної лікарні, стан його здоров’я - середнього ступеня тяжкості. Найменша дівчинка у важкому стані, зараз вирішується питання про транспортування її в Дніпр", - повідомив глава ДонОГА.

Всі діти одразу після виуху були доставлені в лікарню Курахово. Дітей прооперували військові лікарі. Стан маленької дівчинки, 3 роки 10 місяців, вкрай важкий. Евакуація в Дніпро на даний момент неможлива, дитина нетранспортабельна. Десятирічний хлопчик знаходиться в стані середньої тяжкості.




Прес-конференція "Захист прав цивільного населення у зоні АТО"

5 лютого 2018 в прес-центрі Главкома відбулась прес-конференція на тему: «Захист прав цивільного населення у зоні АТО: державна політика щодо громадян, які отримали поранення та інвалідність?»

Спікери:

Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи;

Микола Козирев, голова правління Громадського комітету захисту конституційних прав та свобод громадян;

Валерій Новиков, голова правління Луганського обласного правозахисного центру «Альтернатива».

На прес-конференції спікери говорили про необхідність формування державної політики щодо цивільних осіб, які отримали поранення та інвалідність в зоні проведення АТО.

На сьогодняшній день цивільні особи, що були поранені в ході військового конфлікту та особи, які отримали травми внаслідок катувань, не мають належного захисту з боку українського законодавства. В правовому полі України статус таких осіб не закріплений; відсутні пільги, компенсації та будь-яка інша системна допомога, яка має надаватися державою цивільному населенню, постраждалому від обстрілів.

В країні впродовж трьох з половиною років не створений єдиний реєстр обліку поранених цивільних осіб, відсутня інформація щодо їхньої кількості та потреб.

На сьогоднішній день потрібно домогтися відповідних змін до законодавства, щоб кожна людина змогла відчути захищеність своєї держави.




Ситуація в зоні проведення АТО: обстріли, жертви серед цивільного населення. Січень 2018 року

4 січня

На пункті пропуску «Новотроїцьке» під час стандартної перевірки документів правоохоронці встановили особу що 58-річний мешканця Макіївки, який знаходиться у розшуку з червня 2014 року.

Пенсіонер майже місяць перебував у полоні бойовиків батальйону «Восток», де його систематично катували та били.

У 2014 році більше десяти чоловік у масках з автоматичною зброєю витягнули водія з автомобіля та почали бити, забравши при цьому цінні речі та гроші. Після цього, зв’язавши його, залишили у багажнику власного автомобіля. Подальший місяць потерпілий пам’ятає розмито, адже його лишили у підвальному приміщенні, десь у районі мотелю, де морили голодом та систематично били.

- Через 26 днів мене випустили, коли я вже не мріяв про спокійне життя, - розповідає потерпілий.

Всього на території Волноваського району у розшуку перебуває 210 осіб, з них безвісті зниклих - 84. За 2017 рік поліція Волновахи розшукала 55 громадян.

5 січня

Представники поліції запевняють, що за 12 місяців перевірено за базами даних близько 40 000 осіб, оглянуто 68 000 одиниць транспорту на блокпостах.

А в травні до наряду блокпоста звернувся водій автомобіля та повідомив, що Також у поліції констатують, що зараз крім стаціонарних блокпостів у Слов’янській оперативної зоні діють ще й мобільні. Пересувні наряди перекривають ті шляхи, за допомогою яких громадяни пересуваються поза блокпостами. 

6 січня

На КПВВ «Станиця Луганська» була проведена передача останків тіл загиблих, ймовірно, представників незаконних збройних формувань. Вони в вересні минулого року були знайдені пошуковою групою цивільно-військового співробітництва неподалік міста Щастя.
Після проведення необхідних слідчих дій та ДНК експертизи знайдено родичів загиблих, що мешкають на тимчасово окупованій території Луганської області.

7 січня

Суд другої інстанції задовольнив позовні вимоги мешканки Авдіївки щодо компенсації за зруйноване житло.

Матеріалами справи підтверджено, що будинок мешканки Авдіївки знаходився в районі проведення антитерористичної операції і був пошкоджений в період і в результаті проведення АТО. Факт пошкодження будинку і висновок про те, що він непридатний для подальшої експлуатації, підтверджується відповідними актами.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області позовні вимоги були задоволені. У грудні 2017 року Апеляційний суд Донецької області виніс рішення, яким рішення суду першої інстанції було залишено без змін і задоволено позовні вимоги.

Згідно з рішенням суду відповідач (держава в особі Кабінету міністрів України) зобов’язаний відшкодувати за рахунок коштів Державного бюджету України матеріальна шкода, завдана терористичним актом, на суму близько півмільйона гривень.

9 січня

Контрольний пункт в’їзду-виїзду «Станиця Луганська» перейшов на новий графік роботи, а саме з 10 січня 2017 року пропуск осіб здійснюється в нових часових рамках, які встановлюються для режиму роботи контрольного пункту з 07.00 до 17.00 години.

11 січня

Представники "ЛНР" передали українській стороні готівкові кошти для погашення заборгованості з оплати послуг водопостачання. Про це повідомляє СММ ОБСЄ, спостерігачі якої були присутні при передачі грошових коштів.

Процес оплати в черговий раз відбувся на мосту поблизу Станиці Луганській.

Відзначається, що це п’ята за рахунком передача коштів для оплати послуг Попаснянського водоканалу.

12 січня

Протягом року у Мар’їнському районі в результаті бойових дій поранено 23 дорослих та 3 дітей.

Всього за час проведення АТО у містах Мар’їнка та Красногорівка в наслідок артобстрілів постраждали 320 цивільних громадян, з них 74 людини загинули. За даними поліції найзапеклішим місяцем був червень 2017 року, коли обстріли бойовиків розповсюдилися і на прифронтовий Волноваський район.

15 января

Населений пункт Чигарі розташований в "сірій зоні" між позиціями сторін і є населеним пунктом з обмеженим доступом. Повідомляють в гуманітарній місії «Проліска».

У селищі відсутній газ, з початку конфлікту - фельдшерський пункт, виїзна торгівля.

"Швидка допомога" за час конфлікту виїжджала в населений пункт лише кілька разів. Нещодавно мирним жителям довелося нести на собі жінку, у якої стався інфаркт до "нульового блок-поста" ЗСУ близько 5 кілометрів. На сьогоднішній день тут проживає 171 мирний житель (62 сім’ї), включаючи 30 переміщених осіб і 7 дітей.

Найбільш гостра проблема населеного пункту - підтоплення осель, городів і підвалів житлових будинків водою, яка продовжує витікати з пошкодженого водопроводу Горлівка-Торецькому, а також з причини підвищеного рівня води в стволі шахти ім. Гагаріна.

Через підтоплення, багато жителів селища не можуть використовувати підвали для зберігання продуктів і консервації, а також ховатися в них під час обстрілів.

Городи людей перетворилися в болото.

21 січня

*У районі КПВВ «Оленівка», який знаходиться на тимчасово непідконтрольній уряду України території під обстріл потрапив автобус із цивільними особами. Є постраждалі серед цивільного населення: одна особа загинула, ще одна – зазнала поранення.

*На КПВВ " Майорськ" відбулася передача жінки, напередодні помилуваноі президентом задля продовження процесу звільнення заручників. Ця жінка звернулася до президента з проханням про помилування, повністю визнала свою провину , вона отримала важкі каліцтва під час здійснення злочину, в неі ампутовані кінцівки і є немовля.

23 січня

У Верхньоторецькому внаслідок вибуху снаряда травмовано місцевого мешканця.

Зі слів потерпілого, за місцем мешкання він розпилював снаряд від зенітної установки, який вибухнув. Мешканець с.Верхньоторецьке 1987 року наро-дження отримав мінно-вибухову травму, перелам та наскрізне осколкове поранення стегна.

Постраждалий розповів, що близько 16-ї години почав болгаркою розпилювати військовий снаряд, внаслідок чого пролунав вибух.
На початку цього року в Торецьку школяр спробував приготувати в домашніх умовах вибухівку. Внаслідок невдалого експерименту хлопець залишився буз кількох пальців руки.

В селищі Шевченко 16 січня внаслідок необережного поводження з гранатою загинув 57- річний чоловік.

24 січня
Звільнено з ОРДО українського заручника, військовослужбовця Романа Савкова. Його захопили пораненого, утримували в Макіївській колонії, в нього цукровий діабет і йому не давали ліків, було значне погіршення здоров‘я.




Повідомлення СММ ОБСЄ щодо жертв серед цивільного населення та пошкодження у житлових районах у січні 2018 року

4 січня
Повідомлення про чоловіка, який отримав поранення внаслідок вибуху ручної гранати у підконтрольному урядові м. Сватове (125 км на північний захід від Луганська). 2 січня медперсонал лікарні у Сватовому повідомив, що 30 грудня до них доправили 32-річного чоловіка з осколковими пораненнями кисті, рук і лівої ноги. За оцінкою лікарів, потерпілий дістав ці поранення внаслідок вибуху ручної гранати. Вони також додали, що того дня чоловіка виписали з лікарні. 4 січня, розмовляючи зі спостерігачами, постраждалий розповів, що якийсь чоловік кинув у його напрямку ручну гранату. За повідомленнями міської поліції у Сватовому, за фактом інциденту триває слідство, а одного чоловіка (62 років) вже взяли під варту.

9 січня
На мосту південніше підконтрольного уряду м. Щастя (20 км на північ від Луганська) спостерігачі здійснювали моніторинг і сприяли передачі грошових коштів з непідконтрольних урядові районів Луганської області до підконтрольних. Згідно з отриманими повідомленнями, захід проводився через наявність заборгованості за комунальні послуги з водопостачання

10 січня
Повідомлення про чоловіка, який загинув унаслідок вибуху ручної гранати у Горлівці. Член «ДНР» повідомив спостерігачам, що 3 січня загинув 24-річний чоловік унаслідок вибуху ручної гранати в нього вдома. Чоловік сам привів у дію вибуховий пристрій. Співробітники моргу в Горлівці повідомили СММ, що до них доправили тіло чоловіка, який помер від вибуху гранати в Горлівці.

12 січня
Повідомлення про жертву серед цивільного населення.
11 січня спостерігачі відвідали Клінічну Рудничну лікарню в підконтрольному «ДНР» м. Макіївка (12 км на північний схід від Донецька), де медпрацівники повідомили їм про те, що 10 січня, о 22:30, до них доправили чоловіка (1986 р. н.) з осколковими пораненнями шиї, лівого плеча і правої ноги. За словами медпрацівників, чоловік розповів їм, що він отримав поранень того ж дня, близько 15:00, коли перебував у транспортному засобі на Путилівському мості в підконтрольному «ДНР» Донецьку. 12 січня медпрацівники повідомили СММ телефоном про те, що чоловік перебуває в задовільному стані і його виписано з лікарні.

14 січня
Пошкодження цивільних об’єктів у житлових районах
 у підконтрольному «ДНР» м. Докучаєвськ (30 км на південний захід від Донецька). На вулиці Робочій, 82, виявлено пробоїну в зовнішній стіні будинку з південного боку та відповідну пробоїну в димоході на протилежній стіні всередині будинку. За оцінкою СММ, пошкодження були спричинені влученням кулі калібру 12,7 мм, випущеної з південно-південно-західного напрямку. Мешканка (65 років) будинку повідомила про те, що пошкодження виникли 12 січня, між 20:20 та 20:30, коли вона була вдома.
На вул. Робочій, 81, виявлено дві пробоїни у стінах надвірної будівлі: у зовнішній стіні, що виходить на південний захід та у внутрішній протилежній стіні відповідно. За їхньою оцінкою, ці пробоїни з’явилися внаслідок влучення снаряда, випущеного з озброєння невстановленого типу з південно-південного заходу. Мешканка (56 років) будинку повідомила про те, що пошкодження виникли 12 січня, дещо раніше 20:30, коли вона була вдома.
На вул. Центральній, 83, на південно-західному боці п’ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку виявлено пошкоджені осколками двері та вікна, пробоїни у водовідвідній трубі, розбиті зовнішні віконні шибки на балконі у квартирі № 61, а також розбите скло на тротуарі перед будинком. За оцінкою спостерігачів, пошкодження були спричинені влученням снарядів із озброєння невстановленого типу, випущених із південно-західного напрямку. Мешканка (55 років) квартири № 61 сказала спостерігачам про те, що пошкодження виникли 12 січня, дещо раніше 20:30, коли вона була вдома. Члени патруля Місії відзначили, що квартира розташована менш ніж за 100 м від дитячого садка, який працює.
В Авдіївці спостерігачі, яких супроводжував офіцер Збройних сил України при Спільному центрі з контролю та координації (СЦКК), бачили два розбиті вікна та кілька невеликих пробоїн на північно-західній стіні будинку № 4/2, розтасованого на зупиночному пункті 448 км. Із західного боку будинку, приблизно за 4 м на північний захід, члени патруля Виявлено свіжу вирву перед невеликим сараєм і мертвого собаку. За їхньою оцінкою, усі пошкодження були спричинені розривом мінометної міни (82 мм), випущеної з південного або південно-східного напрямку. Мешканець (віком від 60 до 65 років) будинку повідомив команді Місії, що він чув три вибухи, коли 13 січня, приблизно о 15:00, був удома.

16 січня
Повідомлення про смерть на блокпості, розташованому на північ від підконтрольного «ДНР» м. Горлівка (39 км на північний схід від Донецька). За словами чергового на станції медичної допомоги, медичний персонал, який чергував 14 січня, розповідав про чоловіка (віком 65 років) з підконтрольного «ЛНР» м. Алчевськ (40 км на захід від Луганська), якого знайшли мертвим в автобусі близько 14:30, коли цей автобус зупинили на блокпості. За словами начальника патологоанатомічного відділу моргу в Горлівці, тіло чоловіка (1952 року народження) доставили до моргу 14 січня разом із довідкою про те, що він помер того ж дня на блокпості, розташованому на північ від Горлівки. Начальник патологоанатомічного відділу моргу також розповів, що за результатами розтину встановлено, що причиною смерті був серцевий напад.

17 січня
Повідомлення про загиблу цивільну особу в підконтрольному урядові смт Шевченко (55 км на північний захід від Донецька).
Медпрацівники моргу в підконтрольному урядові м. Покровськ (55 км на північний захід від Донецька) повідомили про те, що рано-вранці 16 січня від численних осколкових поранень загинув чоловік (50 років) внаслідок вибуху ручної гранати в його квартирі на вулиці Шевченка. У Шевченку жінка (72 років) повідомила про те, що 16 січня внаслідок вибуху ручної гранати загинув її родич (чоловік віком 50 років). Поліція в Покровську повідомила команді Місії про те, що цей інцидент класифікують як нещасний випадок і наразі ведеться розслідування його обставин.

Місія продовжила спостерігати за ситуацією, в якій опинилися цивільні особи, які перетинають міст у Станиці Луганській. Поблизу підконтрольного урядові блокпоста на північ від мосту команда СММ надала невідкладну медичну допомогу жінці (віком 70–80 років), яка посковзнулася на дорожньому покритті. За оцінкою спостерігачів, вона отримала перелам правого стегна. Співробітники Державної служби України з надзвичайних ситуацій перенесли жінку на ношах до зруйнованої частини моста, після чого члени «ЛНР» перенесли її до пункту Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ). Згодом туди приїхала машина швидкої допомоги з непідконтрольних урядові районів Луганської області.

18 січня
Повідомлення про смерть двох осіб.
17 січня співробітники морга в Калінінському районі підконтрольного «ДНР» Донецька повідомили СММ, що 11 січня з вул. Кірова, 56, до них доправили тіло чоловіка (1970 року народження). За їхніми словами, згідно з результатами розтину чоловік загинув від поранень, яких він дістав у результаті вибуху ручної гранати. 18 січня дружина загиблого чоловіка повідомила Місії, що, за словами членів «ДНР», вони знайшли фрагменти гранати в руках чоловіка після вибуху на автобусній зупинці, розташованій на вул. Кірова, 56. Два працівники автомийки, розташованої поруч з автобусною зупинкою, повідомили спостерігачам, що вибух стався надвечір 11 січня, коли вони були всередині приміщення.

17 січня медпрацівники морга в Калінінському районі повідомили команді Місії, що 14 січня до них доправили тіло чоловіка (1945 року народження). За результатами розтину встановлено, що причина смерті чоловіка — серцевий напад. Вони додали, що чоловік помер при перетині блокпоста на автошляху Н15 на схід від підконтрольного «ДНР» с-ща Кремінець (16 км на південний захід від Донецька).
Повідомлення про підтоплення приблизно 20 будинків у Чігарях, громаді в смт Південне (кол. Ленінське, 40 км на північний схід від Донецька), що розташоване між передовими позиціями Збройних сил України і збройних формувань. У телефонній розмові мешканець селища повідомив, що вода витікає з водогону ще відколи його було пошкоджено під час обстрілу на початку осені 2017 року, а на певних місцях вода згодом була забруднена метаном із затопленої вугільної шахти, що розташована неподалік. Посадова особа з підконтрольного урядові м. Торецьк (43 км на північ від Донецька) повідомила спостерігачам телефоном, що водогін частково відремонтовано, проте пошкодження, що залишились, призвели до підтоплення у Чігарях. Представник місцевої неурядової організації повідомив Місії під час телефонної розмови, що до Чігарів доставили насосні установки, щоб відкачати воду із підтоплених підвалів і погребів.

19 січня
18 січня у непідконтрольному урядові районі команда Місії бачила траншеї, наявність яких спостерігачі вже фіксували раніше, у листопаді 2017 року, поруч із залізничними коліями на західній околиці смт Оленівка (23 км на південний захід від Донецька). СММ не вдалося встановити, чи пов’язані ці траншеї з пошкодженням оптоволоконного кабелю

СММ знову сприяла дотриманню режиму припинення вогню і здійснювала його моніторинг з обох боків лінії зіткнення для забезпечення проведення ремонтних робіт на оптоволоконному кабелі приблизно за 2 км на північний захід від блокпоста «ЛНР», розташованого на південний схід від моста біля м. Щастя (20 км на північ від Луганська). 19 січня СММ верифікувала, що в результаті ремонтних робіт було відновлено надання послуг мобільного зв’язку в непідконтрольних урядові районах Луганської області. З 11 січня у непідконтрольних урядові районах Донецької і Луганської областей було припинено надання послуг мобільного зв’язку


21 січня
Жертви серед цивільного населення в районі блокпоста «ДНР» поблизу Оленівки.
21 січня, після того як патруль СММ о 12:30 під’їхав до блокпоста, розташованого на південно західній околиці Оленівки, озброєний член «ДНР» в одязі військового типу супроводжував спостерігачів до автобусної зупинки за 40 м на північ від блокпоста. Спостерігачі бачили отвір у вікні з боку водія автобуса; за оцінкою СММ, це був кульовий отвір. Спостерігачі згодом помітили ще один кульовий отвір з того ж боку автобуса і відзначили, що на борту автобуса, який був розвернутий у північному напрямку, перебувало 40–50 пасажирів. До цього команда Місії бачила, як приблизно за 50 м на південь від цього блокпоста автобус рухався в північному напрямку. За оцінкою СММ, автобус потрапив під обстріл зі стрілецької зброї, що вівся із західного напрямку. Після цього член «ДНР» провів спостерігачів до намету «пункту екстреної допомоги» біля автобусної зупинки, де вони побачили двох чоловіків (обоє віком 58 років): в одного була закривавлена ліва частина обличчя, біля якої він тримав пов’язку, а в другого були кульові поранення шиї та лівої щоки. Спостерігачі бачили, як медпрацівники намагалися реанімувати останнього (сильна кровотеча та проблеми з диханням). Виходячи з намету о 13:36, команда СММ чула численні перехресні черги та постріли зі стрілецької зброї приблизно за 1–2 км на західно південний захід, а затим щонайменше 6 вибухів на відстані близько 2–4 км у тому ж напрямку (див. розділ про порушення режиму припинення вогню вище). Перед тим як поїхати, член «ДНР» повідомив патрулю СММ про те, що чоловік із кульовими пораненнями шиї та лівої щоки помер, а іншого постраждалого чоловіка повезли до лікарні у Донецьк.
22 січня у Донецькій обласній клінічній травматологічній лікарні медперсонал повідомив СММ, що перший із вищезгаданих постраждалих чоловіків був доправлений до них у лікарню 21 січня з пораненнями шиї та щелепи. Медпрацівники також розповіли, що куля все ще була всередині, а щелепа зламана.
СММ продовжувала спостерігати за ситуацією, в якій опинилося цивільне населення на контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ). 19 січня, об 11:00, на КПВВ у підконтрольному урядові м. Мар’їнка (23 км на південний захід від Донецька) спостерігачі бачили близько 150 осіб, які стояли в черзі у зоні перевірки документів в очікуванні на прохід до підконтрольних урядові районів. За спостереженнями СММ, працювали лише два з дев’яти вікон. За словами чоловіка віком 60–69 років, який прямував до підконтрольних урядові районів, перетин лінії зіткнення через цей КПВВ займає цілий день. Він також додав, що прибув на КПВВ о 06:00 перед його відкриттям і об 11:15 він досі стояв у черзі.

СММ спостерігала за ситуацією, в якій опинилося цивільне населення, що проживає поблизу лінії зіткнення. 18 січня мешканці 5 поверхового житлового будинку в підконтрольному урядові с-щі Майорськ (45 км північний схід від Донецька) повідомили про те, що через порив на водогоні внаслідок пошкоджень через обстріли, які велися починаючи з 2014 року, в їхніх квартирах не було води. Спостерігачі бачили, як люди набирали воду у місці пориву у підвалі будинку. За словами мешканців будинку, вони кип’ятили воду, для того щоб її можна було пити. Представник військово цивільної адміністрації у Майорську повідомив СММ, що заявка на отримання гарантій безпеки для проведення ремонту на пошкодженій секції водогону, що пролягає між позиціями Збройних сил України та збройних формувань, не узгоджена з непідконтрольного урядові боку.


23 січня
Повідомлення про жертви серед цивільного населення в підконтрольному «ДНР» м. Докучаєвськ (30 км на південний захід від Донецька).
23 січня в лікарні в Докучаєвську спостерігачі розмовляли з чоловіком (віком 55–59 років), в якого була бинтова пов’язка між шиєю і лівим плечем. Чоловік розповів, що 22 січня, між 16:00 і 17:00, він був у своїй квартирі на верхньому поверсі п’ятиповерхового житлового будинку на вул. Ватутіна, 13, у Докучаєвську, коли почув віддалений вибух, після чого вони разом з дружиною спробували укритися у ванній кімнаті. За його словами, перш ніж дістатися ванної кімнати, він почув і побачив другий вибух у своїй квартирі, а потім відчув біль у грудях і лівому плечі та побачив, як його дружина знепритомніла. Згодом подружжя доправили до лікарні. За словами лікаря, який їх лікував, після хірургічної операції стан чоловіка стабільний. Співробітники СММ також розмовляли з його дружиною (віком 55–59 років), яка перебувала під крапельницею, і було видно, що вона потерпає від болю. Лікар повідомив про те, що жінка зазнала поранень легень і грудної клітки внаслідок враження осколками і ударною хвилею. У лікарні їй зробили операцію, але вона досі перебуває у критичному стані. За словами головного лікаря лікарні, він сам чув, як 22 січня приблизно о 16:15 в Докучаєвську почався обстріл.


24 січня
Повідомлення про жертви серед цивільного населення на блокпості поблизу підконтрольного «ДНР» смт Оленівка (23 км на південний захід від Донецька).
Співробітники моргу в підконтрольному «ДНР» м. Докучаєвськ (30 км на південний захід від Донецька) повідомили про те, що 21 січня з Оленівки до них доправили тіло 57-річного чоловіка. Вони додали, що чоловік помер від отриманого вогнепального поранення і що під час розтину в його голові було виявлено кулю.

Повідомлення про жертви серед цивільного населення та бачилапошкодження житлового будинку, спричинені вогнем з легкого озброєння у Докучаєвську. На вул. Центральній, 83, спостерігачі побачили подружжя віком 60–69 років: у жінки була забинтована ліва гомілка з плямами крові на пов’язці, а чоловік повідомив, що отримав поранення плеча і спини, спричинені шрапнеллю і осколками скла (проте члени патруля Місії не бачили їх). Подружжя повідомило, що 22 січня вони перебували у своїй квартирі на вул. Центральній, 83, коли о 16:30 побачили вогняну кулю, що наближалася із заходу. Члени патруля Місії побачили отвори із західного боку балкона квартири та осколкові пошкодження внутрішніх стін, а всі вікна на балконі та в квартирі були розбиті і закриті плівкою. За оцінкою спостерігачів, пошкодження виникли від попадання снаряда, випущеного із західного напрямку, який пробив нижню частину балкона і вибухнув, влучивши у внутрішню стіну.

Повідомлення про двох цивільних осіб, які отримали поранення в результаті необережного поводження з вибухонебезпечними предметами. У травматологічній лікарні підконтрольного «ДНР» Донецька спостерігачі бачили чоловіка (1997 р. н.), який втратив три пальці лівої руки та половину пальця правої руки, а також мав незначні пошкодження на обличчі. Чоловік сказав, що отримав поранення внаслідок вибуху предмета зеленого кольору (діаметром 15 см), який він знайшов і підібрав 23 січня на вул. Фізкультурній, 1, у Ленінському районі Донецька.
У лікарні в підконтрольному урядові м. Торецьк (43 км на північ від Донецька) лікар повідомив про те, що 23 січня до них було доправлено 30-річного чоловіка з відкритим переломом ноги та кількома пораненнями м’яких тканин, отриманими внаслідок вибуху снаряда. Команда Місії зустрілась з чоловіком, який розповів, що отримав поранення в результаті вибуху снаряда, який він знайшов на вулиці поруч зі своїм будинком у підконтрольному урядові смт Верхньоторецьке (23 км на північний схід від Донецька) і який він забрав додому.

28 січня
Повідомлення про обстріли в житлових районах підконтрольного «ДНР» c. Саханка (24 км на північний схід від Маріуполя).
Приблизно за 3 м на північ від житлового будинку на вул. Конституції, 2б, виявлено шість північних вікон будинку були забиті фанерою, а на північній стіні було видно двосантиметрові сліди від влучення осколків на висоті від 80 до 170 см. За оцінкою СММ, мінометна міна (120 мм) розірвалася на висоті приблизно 1,5 м над землею, влучивши у дерево. За словами мешканця будинку, вибух стався 24 січня, о 17:30.

Приблизно за 2 м на південь від житлового будинку на вул. Миру, 4, виявлено нещодавно зламані й обгорілі гілки дерева (діаметром до 20 см). На відстані 1 м на схід від дерева були залишки невеликої дерев’яної господарської будівлі, що була повністю зруйнована вибухом. Два південні вікна будинку були забиті фанерою, а на південній стіні будинку було видно декілька двосантиметрових слідів від влучання осколків. За оцінкою спостерігачів, мінометна міна (120 мм) вибухнула, влучивши в дерево. Власник будинку розповів, що вибух стався 24 січня, приблизно о 18:00, і додав, що це був вже шостий чи сьомий раз, коли його будинок постраждав внаслідок вибухів.
За 5 м на північний захід будинку на вул. Гавриленка, 30, в якому ніхто не живе, зафіксовано свіжу вирву, з якої стирчав хвостовий стабілізатор снаряда, випущеного з безвідкатної гармати (СПГ-9, 73 мм) чи гармати БМП-1. Оскільки будинок неодноразово зазнавав пошкоджень раніше, спостерігачі не змогли визначити, які саме пошкодження були нанесені розривом снаряда. СММ визначила, що ця вирва утворилася внаслідок розриву снаряда, випущеного з південно-західного напрямку. Спостерігачі бачили чотирьох озброєних членів «ДНР» в одязі військового типу, які заходили у розташований неподалік будинок.
У полі, приблизно за 50 м на північ від будинку на вул. Леніна, 15, зафіксувано 2 свіжі вирви, на частково вкритій снігом ділянці. Північне вікно будинку було забите фанерою. За словами двох місцевих жителів, обстріл Саханки відбувся 27 січня, з 17:30 до 19:30.

 




Аналітика

Доповідь про порушення прав людини у зоні збройного конфлікту в Луганській області. Попаснянський сектор

С июля 2014 года на территории Попаснянского района Луганской области началось активное вооруженное противостояние между боевиками незаконных вооруженных формирований и украинскими военными подразделениями. В течение 2014 года боевые действия в Попаснянском районе носили весьма жестокий характер – ежедневные артиллерийские и минометные обстрелы, действия диверсионных групп и т.д.

В рамках поддерживаемого Госдепаратаментом США проекта «Акция по обеспечению соблюдения прав человека в зоне вооружённого конфликта и на её приграничных территориях в Донбассе, Украина» правозащитной Коалиции «Справедливость ради мира на Донбассе», мониторинговые группы ХПГ осуществили пять выездов в населенные пункты Попаснянского сектора для сбора информации о различных нарушениях прав человека.

В процессе работы мониторинговых групп были установлены случаи нарушения прав человека и даны правовые консультации с последующим сопровождением большей части случаев в судебных инстанциях по фактам пыток заложников, убийства гражданских лиц и ранений во время обстрелов, а также уничтожения имущества гражданских лиц в ходе боевых действий, и других нарушений прав человека.

По собранным мониторами данным, за период с мая 2014-го по конец 2017 года в населенных пунктах Попаснянского района погибли 76 и были ранены 98 жителей (данные продолжают уточняться).

В процессе мониторинга выяснилось, что по состоянию на середину 2017 года правоохранительные органы не информировали потерпевших от обстрелов мирных жителей – ни о ходе расследования этих событий, которые по УК Украины классифицируются как террористические акты, ни о существовании такого расследования вообще.

Некоторые из пострадавших от обстрелов так и не смогли получить от органов власти и местного самоуправления никакой компенсации. Поврежденное в результате артобстрелов жилье восстановлено частично (в основном, только в г. Попасная). Некоторые жители восстановливают свои жилища только с помощью волонтеров, зарубежных благотворителных организаций и своими силами.

Мониторами фиксировались случаи полной бездеятельности структур МВД, НП и прокуратуры в вопросах расследования причиненных обстрелами разрушений зданий, случаев исчезновения людей и случаев получения ранений вследствие обстрелов, подрыва на растяжках и других несчастных случаев.

В Попаснянском районе работает пункт пропуска «Золотое», который не осуществляет пропускные процедуры, осуществляя контроль за въездом и выездом граждан в расположенные в «серой зоне» населенные пункты шахта Родина и Катериновка.

В докладе сформулированы рекомендации органам государственной власти о том, как улучшить ситуацию с правами человека в населенных пунктах Попаснянского района, расположенных вдоль линии разграничения.

С полным текстом доклада можно ознакомится тут (Доклад. Попаснянский сектор).




Погляд монітора

Захист прав цивільного населення у зоні АТО: необхідність формування державної політики щодо громадян, які отримали поранення та інвалідність (ПРЕС-РЕЛІЗ)

5 лютого 2018 р. Київ

На сьогодні не існує єдиного державного механізму обліку цивільних осіб, які постраждали від збройного конфлікту у зоні проведення АТО, та надання їм соціального захисту. Більшість ініціатив у цій сфері є ситуативними і неефективними. Цивільне населення потребує розумних, нормативно забезпечених видів соціальної допомоги, у тому числі, для покриття витрат на лікування тих, хто отримав поранення та інвалідність внаслідок бойових дій. Також не передбачено надання певного статусу для осіб, які проживали/проживають на території проведення АТО й тим, кому було завдано шкоду здоров’ю під час військових дій. Крім того, не передбачено окремого порядку відшкодування завданої шкоди.

Одним із основних принципів міжнародного гуманітарного права є принцип захисту цивільного населення та цивільних об’єктів (ст. 13-14 IV частини Додаткового протоколу ІІ до Четвертої Женевської Конвенції «Про захист цивільного населення під час війни» від 12 серпня 1949 року). Сторони зобов’язані вживати всіх можливих заходів щодо захисту населення, яке перебуває під їх контролем, від наслідків військових дій.

Результатом збройного конфлікту на Сході України є виникнення декількох нових груп населення, які потребують соціального захисту. А саме:

• Цивільні особи, які перебували в полоні і потерпали від насильства та катувань, але не отримали інвалідність;

• Цивільні особи, які перебували в полоні й отримали інвалідність;

• Цивільні особи, які отримали тілесні ушкодження, пов’язані із збройним конфліктом, але не отримали інвалідність;

• Цивільні особи, які отримали тілесні ушкодження, пов’язані із збройним конфліктом і отримали інвалідність внаслідок таких тілесних ушкоджень;

• Окремою категорією жертв війни є непрацездатні члени сім’ї цивільних осіб, які загинули в полоні або через бойові дії.

За словами голови правління Громадського комітету захисту конституційних прав та свобод громадян Миколи Козирева, на даний момент відсутня єдина скоординована соціальна політика відносно цих категорій громадян України, немає консолідованої статистичної бази щодо жертв війни з початку бойових дій (2014 року), а також відсутній чіткий механізм надання відповідного соціального статусу і адекватної соціальної допомоги цивільним особам, які постраждали в ході збройного конфлікту. «У той же час, українська влада не має морального права залишити своїх громадян, які не брали безпосередньої участі у бойових діях, але постраждали внаслідок збройного конфлікту, сам на сам зі своїми проблемами. Але ще важливішим у цьому контексті є імператив міжнародного і національного права», – зауважив пан Козирев.

Конституція і відповідне законодавство України зобов’язують органи державної влади створити належні умови задля медичної та соціальної реабілітації жертв війни, а також забезпечити цих осіб належними державними гарантіями соціального захисту й розробити механізми ефективного вирішення проблем цивільних жертв війни. На жаль, є багато фактів, коли цивільні особі, які отримали ушкодження здоров’я і навіть інвалідність, знаходячись під обстрілами у зоні бойових дій або в полоні, на рівні держави офіційно не визнаються жертвами війни, а отримані ними травми документуються як «побутові». Таке собі «гуманне ставлення» гібридної форми.

Голова правління Луганського обласного правозахисного центру «Альтернатива» Валерій Новиков наголосив, що через наслідки отриманого поранення деякі цивільні особи не можуть продовжувати свою трудову діяльність на попередньому місці роботи, що відповідно впливає на їхній фінансовий стан. За результатами отриманих відповідей на запити до державних органів влади можна зробити висновок, що в країні впродовж трьох з половиною років не створений єдиний реєстр обліку поранених цивільних осіб, відсутня інформація щодо їхньої кількості та потреб. «У правовому полі України статус цивільних осіб, що отримали поранення в ході військового конфлікту не закріплений; відсутні пільги, компенсації та будь-яка інша допомога, яка на нашу думку, має надаватися державою цивільному населенню, постраждалому від обстрілів», – зазначив пан Новиков.

За словами Директора Харківської правозахисної групи Євгена Захарова, закон про реінтеграцію Донбасу покладає всю відповідальність за відшкодування шкоди, завданої воєнним конфліктом, на державу-агресора і підкреслює, що Українська держава таку відповідальність на себе не бере. «Це фактично означатиме, що цивільні особи, які постраждали від війни – родичі загиблих та зниклих безвісти, поранені, ті, що втратили житло та інше майно – залишаться без відшкодування завданої шкоди і допомоги з боку держави. Це антилюдяна позиція, що веде до порушення міжнародного гуманітарного права та Конституції України, яка має бути змінена», – підкреслив пан Захаров.

Правозахисники вважають, що відносно зазначених вище соціальних категорій громадян відповідні органи влади повинні діяти за логікою Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII/1993. Прийняті зміни до цього Закону окремим Законом № 2203-VIII від 14.11.2017 року, який ще не набрав чинності, не в повній мірі відповідають вимогам соціальної справедливості. Наразі вже розроблені проекти змін та доповнень до Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту».


Прес-конференція відбулась в рамках проекту «Моніторинг, документування порушень та захист прав цивільного населення, постраждалого від війни на Сході України», за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Державного департаменту США в межах діяльності Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».

Контактна особа: Артем Соколенко, 0674644661, [email protected]




Одне місто - дві влади. Золоте

Конфлікт в Донбасі триває майже чотири роки. Війна чіткою межею розділила міста і селища на «українські» і «республіканські». Місту Золоте із селами та селищам, які в нього входять,  також не пощастило і його поділили.

Місто Золоте, яке місцеві жителі охоче «по-старому» називають Карбонітом, до 7 жовтня 2014 року входил до Первомайської міськради. Зараз належить до Попаснянського району.

Золоте - саме той населений пункт, в якому вже четвертий рік ніяк не введуть в експлуатацію другий в Луганській області пункт пропуску. Однак непрацюючий КПВВ - не головна проблема міста.

Велика частина мешканців колись 17-тисячного міста «залишилася українцями», інші - це близько трьох тисяч осіб - відійшли до складу т.з.ЛНР.  Станом на 2018 рік у підконтрольній українській владі частині міста проживають близько 14 тисяч городян.

Золоте - те місто, яке з початком військових подій на сході України змогло в повній мірі відчути у всій красі життя під владою відчайдушних козаків, а разом з цим відсутність будь-яких соціальних виплат і пенсій в тому числі, крім цілковитого свавілля, що панувало в місті у той час.

З того моменту, коли в більшій частині міста все ж остаточно встановилася українська влада, населення зітхнуло з полегшенням. Порядку стало не набагато більше, але «при Україні» гарантовані певні соціальні блага, зарплати бюджетникам, соціальні допомоги,  і можливість притягнути до відповідальності правопорушників.

В період активних бойових дій місто сильно постраждало від обстрілів. Це стосується, як руйнувань інфраструктури і житлового фонду, так і жертв, серед цивільного населення.

У період з 2014 року по сьогоднішній день в Золотому зафіксовано 159 пошкоджень об’єктів комунальної власності, в числі яких - школи, дитячі садки, будівля міської ради, клубу і т.і. Крім того, в різному обсязі обстрілами пошкоджені 187 приватних домоволодінь і 4 зруйновані повністю.

В результаті обстрілу міста і прилеглих сел та селищ в період з 2014 року по сьогоднішній день зафіксовані 18 випадків загибелі цивільного населення, а також 10 - поранення.

6 жовтня 2014 року в результаті артобстріл Золотого установками РСЗО БМ-21 «Град», від осколкових поранень померла місцева мешканка.

21 листопада 2014 року в результаті мінометного обстрілу міста загинув 60-річний чоловік.

В ніч з 27 на 28 грудня 2014 року осколкового поранення голови в результаті обстрілу отримала 89-річна пенсіонерка.

1 січня 2015 року обстріляли Золоте, вибухова хвиля пошкодила школу, також в приватних будинках поранило двох дітей.

21 січня 2015 року обстріляли Золоте. Одна жінка загинула, ще один чоловік тяжко поранений.

31 січня 2015 року по Золотому запущені реактивні снаряди «Град», які потрапили у 2-поверховий житловий будинок, загинули двоє місцевих мешканців, кілька людей отримали поранення.

До сьогодні в місті та околицях цивільні періодично отримують поранення на "розтяжках" у лісомугах під час збору дров для опалення оселі, або намагаючись перетнути лінію розмежування у недозволених для цього місцях. Таку історію нашій моніторинговій групі розповіла місцева мешканка Людмила Гаврилівна.

Сьогодні місто поступово «зализує рани». Однак робиться все з великими труднощами і виключно завдяки благодійним і волонтерським організаціям.

Основна причина тяжкого становища міста - відсутність з 2014 року керівника.

У 2014 році з приходом української влади мер Золотого Володимир Кочевенко втік. У 2015 - був затриманий в Маріуполі за звинуваченням у проведенні "референдуму" за незалежність ОРЛО. У травні 2016 року Рубіжанський міський суд Луганської області засудив колишнього чиновника до двох років ув’язнення. В підсумку Кочевенко вийшов на свободу. Але в Золоте не повернувся.

19 листопада 2016 року у Золотому, так само як і у ряді інших населених пунктів на лінії розмежування, було утворено Військово-цивільну адміністрацію.

Однак ситуація конкретно в цьому населеному пункті, на відміну від інших, де були створені ВЦА, не покращилася і навіть не зрушила з мертвої точки з такими територіальними і юридичними нововведеннями.

Голова ВЦА  з березня 2016 року так і не з’явився на своєму робочому місці. А без голови ВЦА місто не може вирішувати найважливіші проблеми життєзабезпечення, тому що ніхто з нинішніх представників громади не має певних повноважень.

Станом на 31 січня 2018 року ВЦА в Золотому не зареєстровано в Єдиному реєстрі юридичних та фізичних осіб в зв’язку з відсутністю керівника. Відповідно цього, керуючись ст.79 ч.1 Бюджетного кодексу України та рішенням виконкому Золотівської міської ради, громада працює на тимчасовому бюджеті 2017 року, а це 1/12 обсягу бюджетних призначень, встановлених в попередній бюджетний період. У вересні 2016 року місто востаннє працювало на постійному бюджеті. Остання сесія міської ради була проведена в тому ж вересні 2016 року. Зараз Золоте - місто, яке живе без бюджету і можливості його витрачати.

Виходячи з такого стану справ про відновлення постраждалої в ході бойових дій на території населеного пункту інфраструктури, а також про рішення інших, не менш важливих питань життєдіяльності міста, мова сьогодні, через майже 4 роки війни в Золотому навіть не заходить.

Безвладдя - одна з головних проблем міста Золоте Луганської області. Волонтери намагаються взаємодіяти з українською владою для координації надання допомоги жителям «сірої зони», але в Золотому - це можливо лише настільки наскільки є можливість співпрацювати з благодіниками в умовах того, що частку питань та отримання допомоги мешканцями міста нереально вирішити без керівника ВЦА.

Моніторингові та юридичні групи ХПГ не раз на території міста Золоте, крім усього іншого фіксували і розголошували різні порушення прав людини, пов’язані зі збройним конфліктом. В тому числі і ті випадки, ініціаторами яких є військові ЗСУ.

Так в 15 липня 2017 року моніторингова група ХПГ виїхала в Золоте відразу ж після нічного обстрілу напередодні. Думки мешканців в відео нижче.

Нам стало відомо, що на посаду голови ВЦА запропонований один з проукраїнських активістів, що зараз у лавах ЗСУ боронить теріторіальну цілістність держави на одному з найзапекліших рубежів оборони.

Сподіваємось, що після проходження усіх бюрократичних узгоджень новий голова нарешті очолить ВЦА м.Золоте та усі негаразди, що ускладнюють життя мешканців Золотого, буде подолано...

P.S. Більше інформації про ситуацію в Попаснянському районі читайте в нашій Доповіді про порушення прав людини у зоні збройного конфлікту в Луганській області. Попаснянський сектор




Права людини на південному сході України, 2018, #01