Права людини на південному сході України, 2018, #08

Кожного разу, коли відкриваю папку, в якій за абеткою розкладені інтерв’ю з жертвами війни на Донбасі, з’являється почуття, що я міфічна Пандора і відкриваю кришку скриньки з людськими бідами і напастями, що випали на долю нашої країни.

Іноді не вистачає сил знову і знову все це відкривати, перечитувати, обробляти. Бракує сил і мужності знову пропускати все це через себе.

Від таких травми не виліковуються просто так. Я не про себе. Про них. Про жертв.

Важко дітям. Виростаючи в війні, їм сняться обстріли, постійно. Діти моєї подруги, які виїхали з Луганська тільки тоді, коли активна фаза бойових дій закінчилася, до сих пір не завжди можуть зорієнтуватися, що мова йде про град, як про природне явище, а не про РСЗВ...

Хочеться просто забути про все це.

Але у кожного в цій війні своя задача: у когось - вижити, а у когось - пережити і зберегти спогади для історії. І потихеньку ці страшні військові історії, як шматочки моторошнуватого пазла, складаються в більш менш реальну картинку.

Ще одна історія однієї родини, яку зламала війна.

З* живе в одному з міст східної України, яке в 2014 році було щодня під обстрілами. У місті було зруйновано більше трьох тисяч житлових будинків і об’єктів інфраструктури. А загиблих серед цивільного населення зафіксовано не менше 70.

У З* на очах загинули чоловік і син в результаті прямого влучання снаряда ГРАД у двір багатоповерхівки. Сьогодні жінка сама виховує неповнолітню онуку, батько і дід якої загинули на очах дитини.

З інтерв’ю з З*: «Та що ж, пройшло вже ... І чоловіка, і сина ... в одну хвилину.

6 жовтня 2014 року це все було. Годині о 6 вечора. Ми в підвалі тоді вже кілька місяців жили. Виходили тільки по крайній необхідності: за їжею або водою. Мужики іноді покурити виходили.

Обстріл був. Потім ніби як стихло. Мужики вийшли покурити. Сіли на лавочку біля під’їзду. Внучка на вході в під’їзд стояла.
І тут бахнули. Снаряд ліг якраз біля лавочки, де наші сиділи. Онуку хвилею в під’їзд закинуло, тому їй пощастило. А я біля входу в підвал стояла. Теж вниз полетіла.

А мужиків моїх тут же на шматки і розірвало ... Далі ще по місту лягло кілька снарядів.

Онука все це бачила. Їй тоді 15 було. Вона після цього півроку мовчала. Зовсім мовчала. Ані з ким ані слова. І зараз плаче весь час.
Вони ж обидва ось тут і лежали ... Без рук і без ніг ... Я не можу на цю стіну дивитися! Коли їх відвезли, я тиждень мізки з кров’ю відмивала з цієї стіни!

Міліція приїздила, медики. Все зафіксували і відвезли їх. Мені потім 4 тисячі дали на похорон. 4 тисячі! Ось скільки коштує життя двох людей! Вони ж життя у мене забрали! Я ненавиджу усіх! Путіна, Порошенка, війну всю цю!»

Уся смуга вздовж лінії розмежування просякнута людським болем. Він, біль, скрізь - на зруйнованих будівлях, на обличчях місцевих, у повітрі. Усі райони, що підпадають у зону досягання важкого озброєння (з обох сторін лінії розмежування) - це концентрація ризику, болі та виклику. Виклику долі, виклику людської гідності...

На питання "чому ви не виїзджаете?" найбільш поширена відповідь - "Це моя земля. Тут поховані мої рідні, батьки. Я нікуди не поїду звідси".
Такі вони, люди Донбасу...

11 серпня

На контрольному пункті в’їзду-виїзду Мар’їнка  перетиначи блокпост загинув чоловік

12 серпня
Під обстріл потрапив населений пункт Південне - зруйновані житлові та господарські будівлі.

14 серпня
Внаслідок обстрілу населеного пункуту Залізне постраждала квартира по вулиці Папаніна

20 серпня
Під обстріл потрапила водолазно-рятувальна станці по вул. Шосейній у Станиці Луганській
Унаслідок обстрілу була пошкоджена лінія електропередач, осколками посічено городи.

21 серпня
Під обстріл потрапив населений пункт Зайцеве - повністю зруйновано літню кухню та господарчу будівлю з погребом по вул. Попова, 46.

23 серпня
*КПВВ «Станиця Луганська» закриють на ремонт з 2 до 7 вересня
Тристороння контактна група у Мінську погодила тимчасове припинення пропуску людей через КПВВ «Станиця-Луганська» з 2 до 7 вересня поточного року.
Закриття пункту пропуску, пов’язане з проведенням монтажу тимчасових конструкцій, підключення їх до мереж електро- та водопостачання і водовідведення.
Кількість робочих місць буде збільшено до 40 одиниць.

*Під обстріл потрапило КПВВ «Майорське». В результаті обстрілу пошкоджено один із модулів, у якому на той час прикордонники Краматорського загону зі складу Об’єднаних сил здійснювали оформлення громадян, які слідують через лінію розмежування. На щастя, ніхто не постраждав.
Враховуючи загострення ситуації та неможливістю гарантувати безпеку цивільному населенню в межах дорожнього коридору «Горлівка – Бахмут», командувачем Об’єднаних сил прийнято рішення щодо тимчасового припинення пропуску осіб і транспортних засобів в КПВВ «Майорське» на період існування цієї загрози в межах дорожнього коридору «Горлівка – Бахмут».

24 серпня
Внаслідок обстрілу населенного пункту Врубівка Попаснянського району, від поранень загинув чоловік – Олійник Андрій Леонідович 1983 р.н.
Також  зруйновано одну житлову будівлю, пошкоджені вікна та покрівлі приблизно у 50 житлових помешканнях по вул.Шкільна, вул Лісна, пошкоджено чотири нежитлові будівлі (шкільна майстерня, їдальня, господарське приміщення (туалет) та вхід у погреб фермерського господарства.

*Внаслідок обстрілу смт.Північне пошкоджено господарчу будівлю та приватне домоволодіння по вулиці Ізотова, крім того, осколками було посічено автомобіль місцевого мешканця.
Пошкодженно приватний будинок по вул.Спокіна, а також приміщення колишньої їдальні шахти Південна.

25 серпня
Під обстріл потрапило селище Південне по вул.Островського пошкоджено будинок культури

26 серпня
*Під обстріл потрапив житловий сектор населеного пункту Травневе, зруйновано господарську будівлю (сарай) за адресою: вул. Гайдара, 28.

*Внаслідок обстрілу житлового сектору населеного пункту Кряківка пошкодженно житлові та господарські споруди за адресою вул. Гагаріна, 25, чоловік 1952 р.н. отримав контузію.

27 серпня
*Внаслідок обстрілу житлового сектору населеного пункту Троїцьке  по вулиці Красна в безпосередній близькості до житлових будинків утворились вирви різного діаметру.

*Внаслідок обстрілу Верхньоторецького на території дошкільного навчального закладу «Топольок», поранення отримала жінка 1990 року народження.

28 серпня
Під обстріл потрапив населений пункт Залізне, було пошкоджено господарські споруди на вулицях Рєпіна та Чапаєва.
 

30 серпня
Розпорядженням Командувача об’єднаних сил з 1 вересня 2018 року для всіх контрольних пунктів в’їзду-виїзду на лінії розмежування в районі проведення ООС встановлено новий графік роботи.
Контрольно-пропускні операції будуть здійснюватись щоденно в нових часових рамках з 07-00 до 18-30. 

3 серпня
Команда Місії спостерігала за зібранням за участі приблизно 50 осіб (переважно жінки старшого віку) у Станиці Луганській. Кілька з них розповіли, що вони засмучені через тривалий час очікування на перехід через розташований поблизу КПВВ. За словами командира Державної прикордонної служби України, КПВВ щодня перетинають 11 000 осіб, що суттєво перевищує його пропускну спроможність — 3 000 осіб.

8 серпня
Повідомлення про жертву серед цивільного населення:
У лікарні в н. п. Бойківське (кол. Тельманове, непідконтрольний урядові, 67 км на південний схід від Донецька), де спостерігачі намагалися уточнити повідомлення про жертву серед цивільного населення, лікар в агресивній формі заявив, що команді СММ не дозволено заходити на територію лікарні без попереднього отримання дозволу від місцевих членів збройних формувань, а також відмовився надати спостерігачам будь-яку інформацію щодо жертви, про яку повідомлялося.

9 серпня
Свіжі пошкодження від вогню з легкого озброєння в житловому районі н. п. Ясинувата (непідконтрольний урядові, 16 км на північний схід від Донецька). На вул. Гоголя, 33, виявлено пробоїну від кулі у верхньому лівому куті воріт на західно-південно-західній стороні цегляного гаража, розташованого біля житлового будинку. Також зафіксовано, що дві цеглини зліва від воріт гаража були надщерблені. Жінка (віком 51–59 років), яка відрекомендувалася мешканкою будинку, повідомила, що ворота були пошкоджені приблизно о 20:30 8 серпня під час обстрілу, що відбувся неподалік.

10 серпня
Повідомлення про свіжі пошкодження житлового будинку.
У н. п. Ясинувата (непідконтрольний урядові, 16 км на північний схід від Донецька) 72-річний чоловік показав пошкоджений дах та ворота свого будинку на вул. Тімірязєва, 7. Зафіксовано пробоїну на даху, яка, за оцінкою СММ, утворилася від влучення 12,7-мм кулі, випущеної з півночі. Також зафіксовано кулю, що застрягла у стійці воріт перед будинком, оцінену як 12,7-мм запалювальна куля, випущена з півночі. Також виявлено сліди сажі, які, за оцінкою СММ, залишилися після вогню навколо місця, де застрягла куля. Чоловік повідомив, що стрілянина сталася ввечері 9 серпня.

12 серпня
На двох різних блокпостах поблизу лінії зіткнення спостерігачі бачили тіла двох чоловіків, які лежали на землі; один з них виявився мертвим:
11 серпня на контрольному пункті в’їзду-виїзду (КПВВ) у н. п. Мар’їнка (підконтрольний урядові, 23 км на південний захід від Донецька) члени патруля Місії бачили, як виявилось, померлого чоловіка (60–69 років), тіло якого лежало на асфальті, тоді як на відстані менше 5 м від нього, перетинаючи блокпост, проходили пішоходи і проїжджали автомобілі. За словами офіцера Державної прикордонної служби України, чоловік їхав автобусом до непідконтрольних урядові районів і помер, вийшовши з автобуса на блокпості, приблизно за годину до прибуття патруля СММ.
Того ж дня за приблизно 200 м на захід від блокпоста збройних формувань, розташованого на південь від н. п. Кремінець (непідконтрольний урядові, 16 км на південний захід від Донецька), спостерігачі бачили жінку у формі з написом «МЧС» кирилицею на спині. Вона робила закритий масаж серця чоловікові (60–69 років), який лежав на дорозі між автомобілями, що стояли у черзі на проїзд через блокпост.

14 серпня
Повідомлення про поранену дівчину. 10 серпня в Луганській обласній дитячій клінічній лікарні, розташованій в н. п. Лисичанськ (підконтрольний урядові, 75 км на захід від Луганська), команда Місії говорила з дівчиною (16–17 років) з опіками, порізами та подряпинами на обличчі з лівої сторони, а також бинтовими пов’язками на лівій руці та лівій нозі. Вона розповіла, що 8 серпня перебувала в автомобілі біля н. п. Катеринівка (підконтрольний урядові, 64 км на північний захід від Луганська) у момент, коли в нього влучив снаряд. Лікарі повідомили, що в дівчини, яку доправили до лікарні ввечері 8 серпня, були травми, спричинені вибуховою хвилею, та осколкові поранення.

17 серпня
Повідомлення про свіжі пошкодження в житлових районах н. п. Докучаєвськ (непідконтрольний урядові, 30 км на південний захід від Донецька) та н. п. Гольмівський (непідконтрольний урядові, 49 км на північний схід від Донецька):
У Докучаєвську на вул. Октябрській, 6, виявлено свіжу пробоїну у обох шарах подвійного склопакету південно-західного скляного вікна на другому поверсі двоповерхового багатоквартирного будинку. За оцінкою СММ, пробоїна утворилася внаслідок влучання кулі, випущеної з південно-західного напрямку (встановити калібр не вдалося). Вздовж вулиці Октябрської члени патруля Місії бачили свіжі сліди, оцінені як сліди бойових броньованих машин.
У Докучаєвську на вул. Піонерській, 35, виявлено пробоїну у східному вікні одноповерхового житлового будинку. За оцінкою СММ, пробоїна утворилася внаслідок влучання кулі (встановити калібр і напрямок вогню не вдалося).
У Гольмівському на вул. Микитівській, 11, зафіксовано свіже місце вогневого ураження на другому поверсі на фасаді двоповерхового багатоквартирного будинку з північної сторони. СММ не вдалося визначити тип озброєння або напрямок вогню.

19 серпня
Повідомлення про пошкодження внаслідок обстрілу та вогню з легкого озброєння в житловому районі н. п. Ясинувата (непідконтрольний урядові, 16 км на північний схід від Донецька). За 7 метрів від будинка на вул. Гоголя, 14/2, спостерігачі бачили купу обгорілої деревини та звернули увагу на свіжий запах горілого. Мешканка будинку повідомила, що 17 серпня, приблизно о 21:00, вона та її чоловік були вдома, коли вони почули вибухи та постріли з легкого озброєння, а потім побачили, як загорівся їхній дерев’яний сарай. Їхні сусіди, які проживають у суміжному будинку №16 на вулиці Гоголя повідомили, що 17 серпня, приблизно о 21:00, вони бачили трасуючі снаряди, а також як палав вищезазначений сарай. Команді Місії не вдалося визначити тип застосованого озброєння та напрямок вогню.

20 серпня
Повідомлення про жінку, яка загинула внаслідок вибуху неподалік від н. п. Піонерське (непідконтрольний урядові, 19 км на схід від Луганська). 20 серпня матір (70 років) цієї жінки (39 років) розповіла, що її донька пішла з їхнього будинку 28 липня, близько 12:00, і пізніше того ж дня загинула від вибуху, який, за повідомленнями, був спричинений спрацюванням міни приблизно за 300–400 метрів від населеного пункту, поблизу берега р. Сіверський Донець. За словами матері, її брат та члени збройних формувань вилучили частини тіла жінки і вона вже поховала рештки її тіла. Місцевий житель (50 років) розповів, що він знав загиблу жінку протягом багатьох років і що близько 13:15 він чув вибух, від якого задрижали вікна в його крамниці. Два інші місцеві жителі (жінка і чоловік) порізно розповіли про те, що вони знали загиблу жінку і чули вибух 28 липня, приблизно опівдні. Із міркувань безпеки спостерігачі не змогли дістатися місця, де стався вибух.

21 серпня
Повідомлення про жертву серед цивільного населення у н. п. Харцизьк (непідконтрольний урядові, 26 км на схід від Донецька). 9 серпня медперсонал дитячої лікарні у Донецьку повідомив, що 7 серпня до них доправили хлопчика (13 років) з серйозними осколковими пораненнями рук, правого ока, правого стегна і черевної порожнини, які він отримав раніше того ж дня в результаті спрацювання в його руках знайденого ним вибухового пристрою. Медики додали, що хлопчик у критичному стані та що внаслідок вибуху він втратив пальці правої руки, а ліву руку ампутовано. Матір хлопчика розповіла, що її син зазнав поранень у них вдома 7 серпня, коли намагався розібрати знайдений 12-сантиметровий металевий предмет, який, за її словами, за формою був схожий на кулю.

24 серпня
Повідомлення про пошкодження адміністративної будівлі на КПВВ у н. п. Майорськ (підконтрольний урядові, 45 км на північний схід від Донецька). Спостерігачі бачили кульовий отвір у вікні з південного боку адміністративної будівлі, в результаті, за оцінкою, ведення вогню зі стрілецької зброї з південного напрямку. Співробітник Державної прикордонної служби України повідомив СММ про те, що пошкодження виникло 23 серпня, о 15:45. Спостерігачі звернули увагу на те, що вранці 24 серпня блокпост не працював і вдень не бачили, щоб цивільні особи стояли там в чергах.

СММ продовжувала стежити за ситуацією, в якій опинилося цивільне населення, що проживає поблизу лінії зіткнення. На КПВВ у Мар’їнці група з приблизно 150 осіб (переважно жінок віком 50–70 років) стала перед автомобілем СММ і не дозволила йому проїхати. За їхніми словами, вони вже понад 2 години стоять на спеці, оскільки автобус, який мав приїхати з блокпоста на автошляху Н15 на схід від н. п. Кремінець (непідконтрольний урядові, 16 км на південний захід від Донецька), не приїхав. Приблизно через 10 хвилин патруль Місії зміг проїхати далі. На блокпості на схід від Кремінця команда СММ помітила велику кількість транспортних засобів, що стояли в черзі в напрямку підконтрольних урядові районів. Два члени збройних формувань повідомили спостерігачам про те, що незвично велика кількість транспортних засобів спричинена закриттям контрольного пункту в’їзду-виїзду в Майорську

26 серпня
Повідомлення про жертву серед цивільного населення. 25 серпня медпрацівники морга у н. п. Лисичанськ (підконтрольний урядові, 75 км на північний захід від Луганська) повідомили, що вранці 24 серпня до них доправили тіло 35-річного чоловіка, жителя н. п. Врубівка (підконтрольний урядові, 72 км на захід від Луганська). Медпрацівники повідомили, що цей чоловік помер уранці 24 серпня через поранення нижньої частини черевної порожнини та серйозних пошкоджень внутрішніх органів в результаті вибуху. За словами медперсоналу, родичі померлого розповіли про те, що чоловік зазнав ці поранення під час обстрілу, перебуваючи у себе вдома на вул. Шкільній, 2/1, у Врубівці та помер у кареті швидкої допомоги, коли його везли до лікарні.

Повідомлення про спричинені обстрілами пошкодження цивільних об’єктів у житлових районах Врубівки та н. п. Старомихайлівка (непідконтрольний урядові, 15 км на захід від Донецька):

24 серпня на вул. Шкільній, 2/1, у Врубівці зафіксовано свіжі пошкодження на даху одноповерхового будинку (дах обвалився); також були вибиті 4 вікна, що виходять на південний захід. Члени патруля Місії не змогли визначити калібр застосованого озброєння та напрямок вогню. Мешканець будинку на вул. Шкільній ,14/1, повідомив, що обстріл у районі стався 24 серпня, приблизно о 05:00.
У полі, приблизно за 10 метрів на північний схід від будинку на вул. Шкільній, 2/1, виявлено свіжу вирву, яка, за оцінкою СММ, утворилася від розриву артилерійського снаряда (122 мм), випущеного з південно-східного напрямку. На вул. Шкільній, 5, приблизно за 15 метрів на західно-південний захід від зазначеної вирви, зафіксовано два вибиті північні вікна та свіжі осколкові пошкодження на зовнішньому боці західної стіни двоповерхового житлового будинку. Визначити калібр застосованого озброєння та напрямок вогню не вдалося.
На вул. Шкільній, 7, приблизно за 15 метрів на північний схід від двоповерхового житлового будинку, у дорожньому покритті виявлено свіжу вирву, яка, за оцінкою СММ, утворилася від розриву артилерійського снаряда (122 мм), випущеного з південно-східного напрямку. На вищезгаданому будинку також зафіксовано свіжі осколкові пошкодження на зовнішній південно-західній стіні та 12 вибитих вікон, що виходять на південь.
Спостерігачі бачили військовий об’єкт на відстані приблизно 1 км на південь від значених місць вогневого ураження у Врубівці.

26 серпня у Старомихайлівці виявлено свіжу вирву в дворі, приблизно за 20 метрів на захід від церкви на вул. Калініна, 7, і за 4 метри від прилеглого до церкви одноповерхового будинку. Зафіксовано свіжі пробоїни у зовнішній західній стіні церкви. Також спостерігачі бачили, що в одноповерховому будинку вибито 3 південні вікна, а на дверях (виходять на південь) цього ж будинку були свіжі осколкові пошкодження. За оцінкою СММ, пошкодження були спричинені влученням снаряда бойової машини піхоти, випущеного з південно-західного напрямку.
На вул. Леніна, 29, у Старомихайлівці зафіксовано, що в одноповерховому будинку вибито 3 південні вікна, а також були осколкові пошкодження меблів усередині будинку. За оцінкою СММ, пошкодження були спричинені влученням снаряда бойової машини піхоти (БМП-2), випущеного з південно-західного напрямку.

Місія продовжила здійснювати моніторинг ситуації зі свободою пересування цивільних осіб. Спостерігачі уточнювали повідомлення про закриття КПВВ у Майорську з 23 серпня. 25 і 26 серпня команда СММ не зафіксувала пасажиро-транспортного потоку в жодному з напрямків. Офіцер Збройних сил України зі Спільного центру з контролю та координації (СЦКК) повідомив Місії про те, що КПВВ тимчасово закрито через нещодавній обстріл.

27 серпня
Місія продовжила уточнювати інформацію стосовно закриття контрольного пункту в’їзду-виїзду (КПВВ) у н. п. Майорськ (підконтрольний урядові, 45 км на північний схід від Донецька) з 23 серпня. Команда СММ не зафіксувала пасажиро-транспортного потоку в жодному з напрямків. На блокпості в Горлівці, на протилежній від КПВВ у Майорську стороні лінії зіткнення, спостерігачі бачили 6 осіб (чотирьох жінок і двох чоловіків віком 51–69 років), які чекали на відновлення роботи КПВВ у Майорську. Жінка розповіла членам патруля Місії, що прибуває на блокпост четвертий день поспіль, щоб спробувати перетнути лінію зіткнення, а чоловік сказав, що йому необхідно потрапити в підконтрольні урядові райони, інакше він втратить свою пенсію.

28 серпня
Повідомлення про спричинені обстрілом пошкодження цивільного об’єкта в н. п. Кряківка (підконтрольний урядові, 38 км на північний захід від Луганська). На вул. Гагаріна, 25, зафіксовано велику пробоїну, що нещодавно утворилася в західній стороні даху одноповерхового будинку, та фрагменти азбестових покрівельних плит на землі. Члени патруля Місії також бачили великі пробоїни на південній стіні розташованого неподалік курятника та на південній стороні даху розташованої поблизу господарської будівлі. За оцінкою СММ, усі пошкодження виникли внаслідок вогню з озброєння невстановленого типу з південного напрямку. 52–річний мешканець будинку повідомив, що він працював біля свого будинку, коли 26 серпня, орієнтовно в 18:45, почув звуки обстрілу та снаряди, що пролетіли над його головою, влучивши північніше будинку. За його словами, він побіг до підвалу, а потім почув, що снаряд влучив у його будинок.

Місія уточнювала ситуацію на КПВВ у н. п. Майорськ (підконтрольний урядові, 45 км на північний схід від Донецька), який закрито з 23 серпня. Протягом години спостереження команда СММ бачила, що КПВВ був відкритий, а також та зафіксувала орієнтовно 40 автомобілів і приблизно 350 пішоходів, які рухалися в обох напрямках

30 серпня
Повідомлення про жертву серед цивільного населення. Співробітник компанії «Витязь» повідомив, що 28 серпня, близько 10:00, він почув вогонь зі стрілецької зброї, а затим вибух на території компанії на вул. Центральній, 42, на західній околиці н. п. Докучаєвськ (непідконтрольний урядові, 30 км на південний захід від Донецька). Через кілька хвилин йому повідомили, що один з його колег, який працював у кар’єрі неподалік, дістав поранення внаслідок вибуху. За його словами, коли він підійшов до колеги, той був мертвим, а його тіло сильно обгоріло. Медперсонал моргу в Докучаєвську повідомив, що 28 серпня у морг доставили частини обгорілого тіла співробітника компанії «Витязь».

СММ продовжила слідкувати за ситуацією, в якій опинилися цивільні особи на контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) вздовж лінії зіткнення. Збройні сили України повідомили Місії про те, що КПВВ на мосту у Станиці Луганській закриють на період з 2 до 7 вересня для завершення будівельних робіт. На непідконтрольній урядові стороні КПВВ спостерігачі бачили оголошення, в якому йшлося про те, що з 2 вересня Збройні сили України закривають КПВВ.

Резюме
Стан дотримання прав людини в УВП та СІЗО в ОРДЛО можна узагальнити таким чином. У квітні 2014 року на території Донецької та Луганської області розпочалося проведення АТО.

З загостренням конфлікту на сході України росла й кількість жертв серед мирного населення та руйнувань як житлових будинків, так і об’єктів інфраструктури. Ледь не у найскладнішому становищі опинилися УВП, СІЗО та особи, що в них тоді утримувалися.

У серпні-грудні 2014 року представники НЗФ захопили УВП на окупованій території. Під контролем НЗФ опинилися 14 з 16 УВП Луганської області та 14 із 20 УВП Донецької області. На 1 листопада 2014 року в УВП та СІЗО Донецької та Луганської областей знаходилося 16 200 осіб.

Частина з цих установ піддавалися систематичним артилерійським обстрілам. Неодноразово осколки снарядів потрапляли на їх території, а час від часу – влучали прямо у будівлі ВК та СІЗО. Внаслідок таких обстрілів гинули засуджені, були й поранені. Не маючи реальної можливості покинути небезпечну зону та відчуваючи свою беззахисність, вони місяцями жили під обстрілами. Ті, кого утримували у камерах, навіть не могли спуститися до бомбосховища, тому що їх туди ніхто не виводив. Під час сильних обстрілів адміністрація УВП ховалася, кидаючи замкнених в’язнів напризволяще.

Найбільше установи страждали від обстрілів під час активних зіткнень у 2014-2015 роках, але подекуди й досі фіксуються випадки обстрілів колоній. Біля УВП із сотнями беззахисних засуджених НЗФ розташовували воєнну техніку, з якої стріляли у бік українських військових. Тим
самим вони наражали людей у колонії на небезпеку ударів у відповідь, які часто й мали місце через деякий час. А коли когось із засуджених було поранено чи хтось опинявся під завалами зруйнованого будинку, члени НЗФ не надавали екстрену медичну допомогу вчасно.

З грудня 2014 року на зміну співробітникам ДПтС України, які виїхали з небезпечних регіонів, до УВП прийшла «нова адміністрація». Вона складалася як із державних службовців України, що присягнули на вірність т.зв «Л/ДНР», так і з членів НЗФ. Тоді ж припинилося фінансування УВП регіону з державного бюджету України. Члени НЗФ не забезпечували засуджених продуктами харчування, тому в більшості УВП розпочався голод. Місяцями засуджених годували лише вареними кислими огірками або вареною кислою капустою, гіркими та сирими оладками, розведеною юшкою майже без крупи. Аби не померти, засуджені мали просити родичів їм приносити продукти. Ті, у кого родичів не було, мали купувати продукти харчування по завищеним цінам в інших засуджених, які співпрацювали з адміністрацією УВП.

Втім, не тільки якість харчування, а й загальні умови тримання під вартою, перетворилися на нестерпні. У 2015 році в більшості УВП взимку не було опалення. В камерах вибуховими хвилями вибивало вікна, які забивали фанерою, що погано ізолювала від холоду та вітру. Засуджені за свої кошти купували «буржуйки», в той же час особам, засудженим до довічного ув’язнення, навіть не дозволяли ними користуватися. Вони мали палити у камерах багаття із побутових речей: дерев’яних меблів, одежі, аби хоча б закип’ятити води. Стіни вкривала паморозь, вода замерзала, а температура падала до нуля. Були періоди, коли тижнями не було світла та водопостачання. Засуджених обмежували у кількості води, яку вони могли випити. Крім того, вони не могли виконувати гігієнічні процедури, а в камерах та санітарних вузлах стояв нестерпний сморід із каналізації.

У таких умовах, звісно, у людей загострилися хронічні захворювання, а також виникли нові. Достатньо було маленького порізу для розвитку трофічної язви за відсутності засобів гігієни, пониженому імунітеті та фактичній відсутності медичної допомоги. Довгий час у деяких УВП взагалі не було лікарів. Великою удачею вважалося мати фельдшера. Та й навіть якщо лікарі були, не було ліків, крім найпростіших. Засуджених, хворих на ВІЛ (СНІД), декілька місяців не забезпечували АРТ-терапією. До лікарень вивозили тільки тих, хто був у дуже важкому стані. То ж недивно, що частина засуджених у лікарнях так і помирали.

До засуджених часто застосовували незаконно фізичну силу. Відчуваючи свою повну безкарність, члени НЗФ могли забити людину до смерті, залишити без одежі взимку на вулиці на цілий день, спустити на неї собак. Особливо негативно вони ставилися до засуджених, які були родом із західної України, а також до тих, хто відмовлявся працювати. Тому майже всі працювали безкоштовно по 10-12 годин безперервно та не маючи спецодягу. Хоча до тих, хто працював, ставлення було трохи кращим, ніж до всіх інших, вони, як і всі, не могли зв’язуватися із рідними, були обмежені у свободі віросповідання, страждали під час незаконних обшуків, коли ламали побутові речі і забирали все цінне – навіть нову одежу та ковдри у холодну зиму.

Єдиним шансом вибратися із нелюдських умов було переведення в УВП на підконтрольну уряду територію, про що засуджені подавали заяви. Проте така можливість переведення зараз є тільки в Донецькій області і цілком залежить від членів НЗФ. Вони можуть відмовити у переводі будь-кому із надуманих причин, і крім того, у багатьох засуджених виникають проблеми із поданням заяви про переведення. Такі заяви не приймаються під різними приводами. Крім того, переведення триває дуже повільно. А про те, щоб повернутися на підконтрольну територію, мріють багато засуджених. Не тільки через вороже ставлення до сепаратистів, а й тому що: «Зараз я часто згадую, як в дитинстві мені дід розповідав про німецький концтабір. Я не міг уявити тоді, як це – бути там. А тепер, дякую всім причетнім! – я й сам там побував» (опитаний Л., що знаходився у Єнакіївській ВК № 52).

У доповіді аналізуються правовий статус та умови тримання в’язнів в ОРДЛО, порушення фундаментальних прав цієї категорії населення в ОРДЛО, розглядається проблема переведення в’язнів в установи на контрольованій урядом території, повідомляється про правову допомогу, надану окремим в’язням. Надаються рекомендації з метою покращення ситуації.

З повним текстом доповіді можна ознайомитися за посиланням. 

Постанова Киевского апелляционного административного суда от 4 июля 2018 года (судьи апелляционного административного суда Кузьмишина О. М., Беспалова О. О., Глущенко Я. Б.) всколыхнула сотни тысяч внутренне перемещенных лиц (далее переселенцев или ВПЛ) с востока Украины: она дала им надежду, что мучительный груз социальной дискриминации в виде проверок по месту регистрации будет снят с их души.

Социально-правовой аспект проблемы

Пояснить этот феномен легче, если рассмотреть его в более широком контексте.

Напомню историю этого резонансного дела. Еще в сентябре 2016 года я подал административный иск[1] о признании отдельных норм 365-го и 637-го постановлений правительства незаконными и противоречащими нормативным актам высшей юридической силы. Окружной административный суд г. Киева иск удовлетворил, а Киевский апелляционный административный суд оставил это решение без изменений.

Однако, хотя решения судов формально вступили в законную силу, Кабмин обжаловал их в кассационной инстанции – будет еще рассмотрение дела в Верховном суде.

Каждый переселенец – жертва войны и нуждается в особой государственной опеке. И правительство, конечно, обязано учитывать их размещение на территории страны и контролировать социальные выплаты как дополнительные гарантии социальной защиты. Однако получилось наоборот: установленным Порядком осуществления контроля над социальными выплатами по месту их регистрации, а также Порядком назначения (восстановления) социальных выплат, он, переселенец, прямо и необоснованно ограничен в праве на свободу перемещения по территории страны и выбора места проживания, на свободу от дискриминации. Опосредованно – в праве на социальную защиту.

Фактически установленный Порядок предполагает буквально: сиди и жди, когда работник социальной службы по своему усмотрению придет к тебе домой и «оприходует» твоё существование здесь и сейчас актом проверки. Отлучка на момент проверки по бытовым причинам, а тем более выезд, скажем, на неделю-две в другой регион, автоматически переводит переселенца в статус «нарушителя» с соответствующими санкциями. И бедняга рискует потерять на несколько месяцев средства существования, поскольку к проверкам, установленным этими Порядками, привязаны социальные выплаты, в том числе пенсии переселенцев.

В правовом отношении обжалованные нормы указанных нормативных актов противоречат:

Части 1 статьи 33 Конституции Украины: «Каждому, кто на законных основаниях пребывает на территории Украины, гарантируется свобода перемещения и свободный выбор места проживания».

Пункту 1 статьи 2 Протокола 4 Конвенции о защите прав человека и основных свобод: «Каждый, кто на законных основаниях пребывает на территории любого государства, имеет право свободно перемещаться и свободно выбирать место проживания в пределах этой территории».

Статье 2 Закона Украины «О свободе перемещения и свободный выбор места проживания в Украине»: «Гражданам Украины, а также иностранцам и лицам без гражданства, которые на законных основаниях пребывают в Украине, гарантируется свобода перемещения и свободный выбор места проживания на её территории, за исключением ограничений, установленных законом.

Регистрация места жительства или места пребывания лица или ее отсутствие не могут быть условием реализации прав и свобод, предусмотренных Конституцией, законами или международными договорами Украины, или основанием для их ограничения».

Обоснование дискриминационного порядка проверок переселенцев по-своему логично – по логике технократов: Кабмин имеет конституционное право издавать нормативно-правовые документы, обязательные к исполнению. А специальный Порядок контроля за социальными выплатами якобы обоснован тем, что статья 9 Закона Украины «Об обеспечении прав и свобод ВПЛ» обязывает переселенцев уведомлять соответствующие органы власти о смене места проживания или о возвращении на неподконтрольную территорию. Эту норму закона Кабмин и положил в основание своей компетенции издавать нормативный акт относительно проверок ВПЛ.

Но в этом случае правительство нарушило часть 2 статьи 19 Конституции Украины, определившей, что органы власти и должностные лица обязаны действовать на основании, в пределах полномочий и способом, предусмотренными Конституцией и законами. Никакой закон не даёт правительству права на инициирование проведения проверок ВПЛ.

Кроме того, законодатель, установивший обязанность переселенца извещать в течение 10 дней о перемене места проживания, руководствовался заботой о его социальной защите – чтобы в случае необходимости за ним последовали и документы, на основании которых он своевременно получит пенсию или иные социальные выплаты. То есть законодатель в этом случае предоставил дополнительные гарантии социальной защиты ВПЛ.

Правительство же в лице Минсоцполитики установило Порядок контроля над выплатами ВПЛ, которым, наоборот, усложнило ситуацию тем, что, например, пенсионеры из числа ВПЛ выделены в отдельную группу, относительно которой применяется особый механизм приостановления пенсионных выплат, что не предусмотрено пенсионным законодательством. Как и особый порядок восстановления пенсий, социальных выплат специальными комиссиями, не предусмотренными законом.

В социально-культурном и моральном смысле эти проверки являются антигуманным рецидивом административного волюнтаризма советской эпохи. А по своему политико-правовому смыслу – необоснованным и просто диким рецидивом крепостного права.

Гуманитарный аспект проблемы

Цитата: «Украина переживает самый большой кризис, связанный с вынужденными переселенцами в Европе, со времен конфликта на Балканах в 1990-х годах. Более 3,4 миллиона человек, пострадавших от конфликта в Украине, нуждаются в гуманитарной помощи», – заявил недавно в Киеве глава представительства Агентства ООН по вопросам миграции в Украине Томас Лотар Вайс.

Между тем, по данным Министерства социальной политики Украины, их, «вынужденных переселенцев», на август 2018 года насчитывается 1 516 237 человек. Следует обратить внимание на важную статистическую деталь: на январь 2016 года цифра была иная: 1 684 815 вынужденных переселенцев из зоны АТО и Крыма. Скорее всего это значит, что за полтора года почти 170 тысяч переселенцев вернулись назад либо выехали в другие страны.

В частной жизни это выглядит так. Переселенка из Луганска И. выехала сразу, как началась война. Получила инвалидность уже после выезда. Но ее гнетет не столько проблема с физическим здоровьем, сколько душевные муки от ощущения, что ты выброшен из привычной нормальной жизни, что твой гражданский статус неполноценен из-за дискриминационных проверок, провоцирующих постоянный риск потерять даже эту минимальную пенсию, на которую в чужом доме приходится не жить, а выживать. Сейчас И. желает поскорее вернуться в Луганск. Надеется, что там, в своей уцелевшей квартире, будет проще жить.

«Боже, как же я хочу домой! – пишет она. – И не на два месяца, разрешенных мне Ревой и Розенко, а навсегда. Но не могу уехать, потому что получаю пенсию в размере, страшно сказать, целых 1 373 грн. И, если я уеду из Северодонецка, меня лишат этой „царской“ пенсии – единственного источника моего дохода. Очень тяжело жить в такой нищете. Я не могу покупать нужные лекарства и нормально питаться! Какие цены на всё! И никаких льгот. Это просто невыносимо, даже ненависть рождается от бессилия и обиды. Я не звала Россию в мой Луганск, я ни в чем не виновата ни перед государством, ни перед людьми. Так за что такая участь? Им бы, правителям, в старости жить на съемных квартирах и на минимальную пенсию», – в отчаянии пишет переселенка.

Подобное кризисное душевное состояние наблюдается у очень многих переселенцев, люди очень устали. На пятом году войны, в условиях стресса и некомпенсируемых потерь сформировался устойчивый травматический «синдром переселенца – жертвы войны». Его устойчивость имеет как ментальные, гендерные, так и материальные основания.

По данным исследования, проведенного Агентством ООН по делам миграции, медицинское обслуживание недоступно для многих вынужденных переселенцев из-за высокой стоимости лекарств и услуг. Доля ВПО, довольных доступностью медицинских услуг, резко снизилась с 85 % в декабре 2017 до 62 % в марте 2018.

В то же время ситуация с занятостью ВПО остается относительно стабильной. Сейчас трудоустроены 48 % перемещенных лиц. 12 % ВПО в настоящее время активно ищут работу, и подавляющее большинство из них (78 %) – женщины. Почти 40 % среди тех, кто ищет работу, отметили, что самой большой проблемой является отсутствие вакансий.

Не более утешительны сведения о доходах. Текущий среднемесячный доход на одного члена семьи переселенцев составляет 2 239 грн., что на 207 грн. меньше, чем в декабре 2017 года, и ниже прожиточного минимума, рассчитанного Министерством социальной политики Украины в марте этого года на уровне 3 215 грн. Четверть ВПЛ имеют среднемесячный доход до 3 тыс. грн., тогда как почти половина семей вынужденных переселенцев живут на 3–7 тыс. грн. в месяц.

Томас Лотар Вайс зафиксировал и экзистенциальный аспект проблемы: «Конфликт на востоке Украины и его экономические последствия за последние годы подорвали способность людей преодолевать трудности, зато усилив их уязвимость».

К сожалению, руководителям нашего государства, формирующим социальную политику, недоступны высоты и сопряжения гуманитарного и государственного мышления. Именно поэтому они так легко и беззаботно нарушают основной принцип правоприменения в демократических странах – принцип верховенства права, подменяя его принципом целесообразности и произволом.

Мотивация такой «политики» хоть и проста, но, по сути, иррациональна – она формируется бюджетным фетишизмом как следствием управленческой некомпетентности. Денег мало, экономика в стагнации, Пенсионный фонд практически банкрот (див. Звіт Рахункової палати за 2017 рік, Київ, 2018 с. 191–192): «Протягом 2014–2016 років у структурі надходжень бюджету Пенсійного фонду частка коштів державного бюджету зросла з 31,3 % до 56,1 %»), а потому получается «тришкин кафтан». В одном месте отрезаем, в другом пришиваем. Чтобы выплачивать пенсии тем же переселенцам, им же задерживаем выплаты пенсий и коммунальных компенсаций с помощью громоздкой и затратной системы проверок ВПЛ по месту регистрации, а также грандиозной военно-коррупционно-бюрократической системы верификации: под надзором СБУ, налоговой, пограничной и других силовых служб отслеживается ежедневное перемещение десятков тысяч ВПЛ через КПВВ на линии размежевания. Все на подозрении!

По данным Управления Верховного комиссара ООН по правам человека (УВКПЧ), «В апреле 2017 года было приостановлено выплату 200 200 пенсий. По состоянию на апрель 2018 года 123 500 человек подали иски о восстановлении своих прав на пенсионное обеспечение, которые были удовлетворены 91 600 лицам. УВКПЧ отмечает, что значительному количеству пенсионеров выплата пенсий была приостановлена из-за процедуры верификации и идентификации, которая связывает выплату пенсий с регистрацией в качестве ВПЛ» (Доклад о ситуации с правами человека в Украине. 16 февраля – 15 мая 2018 года. УВКПЧ, стр. 13–14).

Верховный комиссар ООН по правам человека настоятельно порекомендовал правительству Украины отменить нормативные положения, которые связывают выплату пенсий с регистрацией переселенцев!

Но где там! Правительство не прислушивается к этим рекомендациям и продолжает гнуть свою линию дискриминационной политики в отношение ВПЛ. Об этом свидетельствует и его попытка заблокировать исполнение решений судов, признавших незаконной практику злосчастных проверок, через кассационную судебную инстанцию.

Между тем, нас обнадёживает уже принятое «образцовое» решение Верховного Суда от 3 мая 2018 года по другому делу – было признано неправомерным прекращение выплаты пенсии ВПЛ на том основании, что оно «не предусмотрено законом». Суд постановил также, что такие действия могут представлять неправомерное вмешательство в право собственности заявителя. Это решение суда станет типовым для использования другими судами по аналогичным делам. Оно имеет императивное значение для формирования судебной практики. В сущности, можно говорить о начале реформирования судебной системы, направленного на независимость от исполнительной власти.

Это, в свою очередь, является оптимистическим признаком того, что в Украине постепенно право вытесняет произвол и насилие как принципы организации социальной жизни. Что Украина становится на путь модернизации на основе верховенства права и уважения прав человека.

[1] Иск готовился совместно с адвокатом Чекаревым Е. В. Он же был моим представителем в судах.

Харьковская правозащитная группа продолжает сбор и обработку информации, связанной с нарушениями прав человека на временно оккупированных территориях Луганской и Донецкой областей. В июле 2018 года на территории т.н. "ЛНР" и "ДНР" нами выявлены следующие события, которые содержат признаки нарушений прав человека согласно международным стандартам.

Луганская область

1 августа

На пункте пропуска «Станица Луганская» при переходе на подконтрольную украинскому правительству территорию 10 человек в течение дня потеряли сознание из-за жары. Все пострадавшие находились в «буферной зоне» уже пройдя пост «ЛНР».

Правозащитные организации не раз обращали внимание на, что украинская сторона все пропускные процедуры осуществляет крайне медленно.

В отчете СММ ОБСЕ также сказано, что на правительственном КПВВ наблюдатели видели около 700 человек, ожидавших перехода в неподконтрольные правительству районы.

Находясь на мосту, члены патруля Миссии видели, как несколько пожилых людей, которые не имея сил идти дальше, садились в тени, чтобы отдохнуть. Женщина и мужчина (примерно 80 и 70 лет) сказали, что из-за жары не могут передвигаться.

6 августа

Обыски в храмах баптистов на подконтрольной «ЛНР» территории проходят с конца 2017 года, сообщил зампредседателя Всеукраинского союза церквей евангельских христиан-баптистов Сергей Мороз. Он также рассказал, что боевики не позволили медикам из числа баптистов провести приемы в отдаленных населенных пунктах и других случаях притеснений верующих.

Пастор церкви «Добрая весть» Петр Дудник сообщил о проведении обысков в одной из протестантских церквей Алчевска представителями «МГБ ЛНР». По его данным, двое служителей церкви были задержаны для допроса и впоследствии отпущены.

11 августа

В результате обстрела п.Донецкий повреждено здание и территория средней школы №21, а также автомобиль сторожа, находившийся у входа в школу.

15 августа

В реанимацию г.Луганска доставили 36-летнего местного жителя со множественными осколочными ранениями туловища и ног.
Телесные повреждения мужчина получил в поле в районе пос.Обозное, вблизи линии разграничения между ВСУ и «ЛНР», наступив на мину.

21 августа

«ЛНР» приговорила работника Алчевского металлургического комбината Юрия Тучина к 12 годам лишения свободы по обвинению в сотрудничестве со Службой безопасности Украины.

23 августа

В результате обстрела п.Донецкий повреждения получили домостроения по адресам: ул. Фурманова д.8, ул. Фурманова д.10/3, ул. Севастопольская д.3, ул. Московская.

Донецкая область

2 августа

*В результате обстрела поселка шахты им. Гагарина повреждения получили две квартиры в жилом доме: ул. 40 лет Октября, 55, кв. 2; ул. 40 лет Октября, 55, кв. 7.

*В результате обстрела Коминтерново, произошло возгорание хозпостроек трех частных домов по адресам: ул. Победы, д. 3; ул. Победы, д. 5; ул. Победы, д. 7.

*В результате обстрела зажигательными снарядами полностью сгорел жилой дом в населенном пункте Крутая Балка по адресу: улица Широкая, 26.

3 августа

Жительница Донецка приговорена к 11 годам лишения свободы за «шпионаж в пользу Украины».

4 августа

В результате обстрела Старомихайловки, получило повреждение домостроение по адресу: ул. Жуковского, д. 24.

6 августа

*В результате обстрела п. Гольмовский повреждения получили 9 домостроений: ул. Ворошиловградская, 4 – здание поселкового совета; ул. Архипова, 15/49; ул. Советской армии, 5 кв. 7; ул. Мушкетовская, 13/4; пр. Школьный, 2; пр. Школьный, 4; ул. Голованова, 1; ул. Голованова, 5; ул. Селидовская, 8.

*В результате обстрела поселка шахты им. Гагарина получило повреждение домостроение по адресу: ул. Ясная, 23.

*В результате обстрела п.Старомихайловка получили повреждения домостроения по адресам: ул. Днепропетровская, 48; ул. Днепропетровская, 54; ул. Днепропетровская, 44; ул. Калинина, 42; ул. Калинина, 40; ул. Шевченко, 12; ул. Шевченко, 23; ул. Шевченко, 71; ул. Шевченко, 30; ул. Коцюбинского, 10.

*В результате обстрела с. Набережное огнестрельное ранение мышцы левого бедра получил местный житель Жевец Алексей Александрович 1975 г.р.

7 августа

13-летний Константин Ярошенко из Харцызска нашел противотанковый патрон. Мальчик спрятавшись от посторонних глаз в подъезде дома, начал его разбирать. Патрон рванул в руке подростка.

8 августа

*Группировка «ДНР» избрала меру пресечения в виде заключения под стражей жительнице Горловки Марине Чуйковой, удерживаемой в плену почти полгода. Ее обвиняют в «шпионаже».

Сын горловчанки Савва Чуйков опубликовал ответ от «МВД ДНР», в котором группировка впервые подтвердила факт задержания женщины. Ее арестовали на блокпосту 19 марта текущего года.

*В результате обстрела п.Трудовские от попадания взрывоопасного предмета возник пожар в жилом доме от пожара пострадала женщина 1973 г.р.. Также сгорел ее дом.

9 августа

В результате обстрела Коминтерново получили повреждения домостроения по адресам: ул. Кирова, д. 40; ул. Кирова, д. 53.

10 августа

По подозрению в шпионаже в пользу украинских спецслужб был задержан житель «республики» Дмитрий Акинчин.

11 августа

В результате обстрела Старомихайловки повреждения получили домостроения: ул. Бакинских Комиссаров, 6; ул. Бакинских Комиссаров, 8.

12 августа

В результате обстрела поселка шахты им. Изотова, повреждения получили жилые дома: ул. Невельского, 90; ул. Невельского, 97; пер. Чистый, 87; ул.Заславского, 21; ул. Заславского, 44; ул. Заславского, 42; ул. Вознесенского, 37, кв. 15; ул. Черняховского, 72, кв. 9; ул. Живописная, 24/2.

13 августа

В результате обстрела Докучаевска повреждено остекление дома по адресу ул. Киевская, 5а; ул. Ленина, 92/2.

14 августа

*В результате обстрела Коминтерново повреждены дома по ул. Ахматова, Победы Ватутина.

В результате обстрела получила осколочное ранение грудной клетки местная жительница Цикунова Т.В., 1959 г.р. также получила касательное ранение в руку еще одна жительница Коминтерново 1942 года рождения.

*В результате обстрела Горловки повреждены: пос. Комарово, ул. Комарово, ОШ №10; пос. 6/7, ул. Отбойная.

16 августа

В результате обстрела Докучаевска повреждения остекления получили два дома по адресам: ул.Октябрьская, 6; ул.Пионерская, 35.

17 августа

В результате обстрела п.Старомихайловка повреждения получили домостроения по адресам: ул. Шевченко, 18; ул. Днепропетровская, 56; ул. Шевченко, 17; ул. Шевченко, 23; ул. Шевченко, 24; ул. Шевченко, 26; ул. Шевченко, 30; ул. Ивана Марченко, 27; ул. Шевченко, 2.

21 августа

В результате обстрела Коминтерново повреждения получили три жилых дома: ул. Кирова, 33; ул. Кирова, 83; ул. Черняховского, 18.

22 августа

В результате обстрела п.Старомихайловка получили повреждения домостроения по адресам: ул. Дальневосточная, 22; ул. Ленина, 29; ул. Ленина, 38; ул. Шевченко, 38; ул. Комсомольская, 7; ул. Октябрьская, 4; ул. Октябрьская, 20; ул. Котовского, 14; ул. Советская, 29; ул. Ивана Марченко, 20; ул. Чкалова, 39 – повреждена хозпостройка.

24 августа

*В результате обстрела п. Старомихайловка получили повреждения домостроения по адресам: ул. Шевченко, 32; ул. Шевченко, 34; ул. Шевченко, 7; ул. Шевченко, 14; ул. Шевченко, 18; ул. Жуковского 33; ул. Щорса, 17; ул. Чкалова, 43; ул. Чкалова, 45.

*В результате обстрела Горловки были повреждены жилые дома по адресам: ул. Бондаренко, 22, 24, 25, 26, 27, 28, 46.
По всей улице выведена из строя ЛЭП. Из-за отсутствия электроэнергии остановлен водопроводный узел.

28 августа

*В Докучаевске под обстрел попал грузовой автомобиль, водитель - Лимаенко В. А., 1961 г.р. погиб на месте.

*В результате обстрела Горловки поврежден жилой дом по адресу: ул. Барабинская, 36.

29 августа

Под обстрел попала школьная площадка в поселке Гольмовский. Также в результате обстрела повреждения получили три жилых дома:
ул. Комсомольская, 1; ул. Никитовское шоссе, 9; ул. Никитовское шоссе, 11.

30 августа

*В результате обстрела Коминтерново осколочные ранения лица, левого плеча и левого бедра получила местная жительница, 1936 г.р.

*В результате обстрела с. Николаевка полностью сгорела крыша дома по адресу: ул. Школьная, 13

30–31 серпня 2018 року в рамках спільного проекту УГСПЛ і Норвезької ради у справах біженців юрист УГСПЛ В. Б. Глущенко здійснив моніторинговий візит до м. Красногорівки Донецької області. Візит мав на меті дослідження дотримання прав людини на місцевому рівні та визначення рівня забезпечення базових людських потреб у Красногорівці за напрямками «Дотримання права на достатній життєвий рівень» і «Соціальний захист вразливих категорій громадян», надання юридичних консультацій місцевим мешканцям та ВПО, роз’яснення змін до законодавства.

Напередодні візиту до військово-цивільної адміністрації м. Красногорівки (надалі – ВЦА) був направлений інформаційний запит, у якому ставилися питання щодо надання інформації про наявні у Красногорівці програми з подолання бідності, зайнятості населення, програми боротьби з безробіттям, соціальних програм. На жаль, на запит була отримана відповідь, що таких програм ВЦА м. Красногорівки не задокументовано. Отже, виходячи з цієї відповіді, можливо дійти до висновку, що зазначені вище програми відсутні взагалі.

Перше враження при в’їзді до міста – майже повна відсутність людей на вулицях попри робочий день та обідній час.

За даними красногорівської ВЦА, на сьогодні в місті живе близько 10 тисяч місцевих мешканців і до 500 переселенців. На 1 вересня 2018 року до школи пішло до 500 школярів і 92 дитини – до дитсадка. У місті працює лише одне підприємство, і те не на повну потужність, через що знайти роботу дуже складно. На сьогодні місто Красногорівка ділиться на три режими доступу: «Зелений», «Жовтий» і «Червоний». У «Червоному» режимі роботи з відновлення пошкоджених внаслідок обстрілів будинків не ведуться.

Моніторинговий візит розпочався з надання правових консультацій місцевим мешканцям та переселенцям. Консультування та роз’яснення питань чинного законодавства відбувалося у приміщенні «Церкви Христа Спасителя». Всього по правову допомогу звернулося 14 місцевих мешканців і одна переселенка. В основному це були питання спадкування, пропущення строку для прийняття спадщини, можливості поновлення такого строку. Чимало питань було й по трудовому праву, праву на відпустки та соціальне забезпечення. Деяких цікавила відповідь на питання щодо роз’яснення змін до пенсійного законодавства. Проте кожен другий цікавився кредитами, а саме через обставини, що виникли у зв’язку зі збройним конфліктом – люди не мали можливості своєчасно сплатити за кредити, у тому числі й кредити за кредитними картками, навіть фізично, адже на той час місто перебувало під постійними обстрілами, не працювало жодне з відділень банків. Через несплату банки нарахували велику заборгованість, і їхні представники зараз весь час телефонують цим людям і нагадують про необхідність сплатити кредит, погрожують зверненням до суду, описанням майна, забороною виїзду за кордон, не враховуючи того, що більшість із їхніх клієнтів не в змозі оплатити кредит через відсутність роботи та коштів. На жаль, уряд відсунувся від подолання цієї проблеми, залишивши людей сам на сам із банками. Юрист роз’яснив, як діяти у таких ситуаціях, на що слід звернути увагу під час спілкуванні з представниками банків і при отриманні кореспонденції з вимогами сплатити кредит.

Також дуже актуальним питанням для місцевих мешканців є отримання акту, в якому було би зазначено, що житло зруйноване та не придатне для проживання. Цей акт має складатися представниками ВЦА, і це б надало право на отримання компенсації на оренду житла, так звані переселенські виплати. Проте, з тих людей, що зверталися по правову допомогу, двоє надали інформацію, що їм відмовляють у складанні саме такого акту, навіть усупереч тому, що вони не проживають у своєму житлі через ушкодження внаслідок обстрілів, і змушені винаймати інше житло для проживання. Так, місцевий житель Віталій розповів, що у квартирі, в якій він мешкав із дружиною та чотирма дітьми, у багатоповерхівці ушкоджений дах – після влучання снаряду має наскрізну дірку. Жити у цій квартирі неможливо, дах ніхто не ремонтує, у складані акту з формулюванням, що житло не придатне для проживання, їм відмовляють.

Ще одна проблема, на яку скаржилися місцеві жителі – нарахування оплати за квартиру та накопичення боргів у зруйнованих багатоповерхових будинках, в яких ніхто не живе.

На другий день моніторингового візиту була відвідана ВЦА та відбулася робоча зустріч із першим заступником керівника ВЦА Красногорівки Робочим Ігорем Васильовичем, який спочатку прийняв моніторингову групу насторожено, навіть з деякою агресією. На питання про проведення ремонтних робіт із відновлення пошкодженого житла у «Червоній» частині міста виконувач обов’язків керівника ВЦА відповів, що доки не будуть виведені російські війська з території Донецька, території, віднесеної до «Червоної», жодних ремонтних робіт проводитися не буде. Також, із його слів, буде нараховуватися оплата за квартиру в пошкоджених будинках навіть власникам тих квартир, де ніхто через це не проживає. На зауваження щодо законності такого нарахування, виконувач обов’язків керівника ВЦА зазначив, що йому необхідно оплачувати роботу двірникам та проводити роботи з прибирання міста.

#NorwegianRefugeeCouncil #NRC #ПрямуємоРазом