MENU

Права людини в Україні в 2016 р.: основні тенденції

16.03.2017
В якихось сферах спостерігалося покращення, в якихось – порушення прав людини ставали більш масовими та серйозними, але в країні в цілому ми констатуємо погіршення стану з правами людини та основоположними свободами. Попри здійснені останнім часом реформи, державі так і не вдалося утвердити в ній систему справедливих стосунків. Судова і правоохоронна системи пробуксовують, а тому й далі людина залишається наодинці. Це стає особливо загрозливим для країни у стані війни. Коли закон безпомічний, з’являється спокуса спецслужб відновити справедливість в обхід закону. У результаті щораз більше людей виправдовують насильство як інструмент власноруч здійсненого правосуддя. Поступово суспільство стає глухим до людського болю як такого. Ця тривожна тенденція непомітно стала загрозою безпеці кожної людини. Цю загрозу мають осмислити як державні органи включно з СБУ, так і громадянське суспільство, оскільки саме вони можуть реально стати на заваді загрозі. Маємо зупинити деградацію людини та соціальних інституцій

Цінності та принципи діяльності УГГ й сучасного правозахисту: спроба порівняння

07.11.2016
Текст виступу на конференції, присвяченій 40-річчю Української Гельсінкської Групи. 9 листопада 1976 року була створена Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінкських угод – Українська Гельсінкська Група (УГГ). Гельсінкський етап дисидентства на Україні означав прийняття національним рухом правозахисних методів і форм. Ідея прав людини виявилася близькою українській нонконформістській інтелігенції. Для тих, хто прийшов до дисидентського руху через літературу і мистецтво і не міг змиритися з режимом, морально опираючись йому, ця ідея була органічною. Ті ж дисиденти, хто із самого початку ставив перед собою політичні цілі та завдання, використовували мову і форму правозахисної ідеології, зрозумілі Заходу, щоб залучити більшу увагу і співчуття до українських національних проблем.