«Майно знищено через потрапляння відкритого джерела вогню внаслідок вибуху бойових снарядів»

Анатолій* брав учать у бойових діях. Повернувся додому, до мирної Балаклії… А 23 березня 2017 року на території 65-го ракетно-артилерійського арсеналу боєприпасів (військова частина А-1352 Міністерства оборони України) сталася пожежа з подальшими вибухами боєприпасів.

Того дня в квартирі Анатолія були вибиті шибки, впала стіна з гіпсокартону, у ванній кімнаті та кухні відпала плитка, пошкоджені міжкімнатні двері, холодильник.

Крім того, «оскаженілі» боєприпаси, що літали містом, влучили у гараж. Згідно довідки від 30.03.2017 №340-320 Балаклійського районного відділу ГУ ДСНСУ у Харківській області, 23.03.2017 року зареєстрований факт знищення будівлі гаражу та транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», 2009 р.в., розташованого за адресою: Харківська обл., м. Балаклія, вул. Арсенальна… Орієнтовний матеріальний збиток – 325 тис. грн. Причина пожежі – потрапляння відкритого джерела вогню внаслідок вибуху бойових снарядів.

Загалом сім’я Анатолія зазнала від несподіваного «артобстрілу» збитків на суму 400 856,84 грн.

Сказати, що держава поквапилася з допомогою постраждалим – у даному випадку було б великим перебільшенням. Навіть від правоохоронців Анатолію, як потерпілому, не було надано жодного процесуального документа, з якого він мав би змогу довідатися про хід досудового розслідування. Йому досі невідомо, які дії щодо розслідування кримінального провадження було проведено та чи були вони проведені взагалі.

Анатолій згадує: «Мені була спричинена матеріальна шкода, яка виразилася в тому, що мій автомобіль, гараж та все, що знаходилося в ньому, повністю знищені, багато пошкоджень зазнала квартира, в якій я проживаю з дружиною та неповнолітнім сином. Все це значно підвищило міру мого душевного хвилювання, адже я був змушений змінити своє повсякденне життя. Я повинен був витрачати багато часу на звернення до поліції, районного відділу ГУ ДСНСУ у Харківській області, міської ради, витрачав кошти на покупку необхідних речей замість пошкоджених. Це привело до порушення нормальних життєвих зв’язків та завдавало мені моральних страждань»...

Слід зазначити, що саме на державу в особі Міністерства оборони України покладається обов’язок відшкодувати шкоду, завдану майну інших осіб внаслідок вибуху військових боєприпасів у невоєнний час.

Тому Анатолій звернувся за правовою допомогою до Чугуївської правозахисної групи. Правозахисники допомогли йому скласти відповідний позов до суду.

У ньому учасник бойових дій вимагає від Міністерства оборони України відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 400 856,84 грн. Майже у таку ж суму він оцінив і свої моральні страждання.

Справа обіцяє стати певним прецедентом. Адже, крім сім’ї Анатолія, у Балаклії від вибухів боєприпасів з військового арсеналу постраждали сотні людей.

* Ім’я змінено з етичних міркувань.

Коментар фахівця. Роман Лихачов, адвокат, провідний аналітик Чугуївської правозахисної групи:

Стаття 56 Конституції України гарантує, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 2 Цивільного кодексу України, держава є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави.

За приписами статті 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», військове майно – це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать, зокрема, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси.

Статтею 2 ЗУ «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» передбачено, що Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що саме на Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройними Силами України, покладено обов’язок здійснювати від імені держави управління військовим майном, зокрема боєприпасами, що є джерелом підвищеної небезпеки, та здійснювати контроль за їх використанням і збереженням, у тому числі у разі закріплення військового майна за військовими частинами.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Так, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням… вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1192 ЦКУ: з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Згідно з п. 9 постанови №6 Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Хоча основною версією вибухів на Балаклійському арсеналі є диверсія, це аж ніяк не знімає з держави відповідальності за неналежну охорону та зберігання боєприпасів. І обов’язку виплачувати компенсацію за завдані цивільним громадянам втрати.