пошук  

Спільна заява щодо проекту Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інформаційної безпеки України” (№ 6688)

24.06.2018
   

21 червня 2018 року з третьої спроби (перша – 13 липня 2017 року, друга – 19 червня 2018 року) законопроект № 6688 був унесений до порядку денного Верховної Ради України. Ми стверджуємо, що він порушує свободу вираження поглядів, яка гарантується статтею 34 Конституції України та статтею 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, й інші міжнародні стандарти прав людини та вимагаємо його відхилення парламентом.

Законопроект спрямований на законодавче впорядкування питання протидії кіберзлочинності, зокрема, технологічному тероризму та терористичним актам у формі кібератаки. Пропонується розширити поняття технологічного тероризму, додавши у його визначення таку характеристику злочинів: «…та/або спрямовані на порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, на здійснення впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста)»

Головним елементом змін є запровадження у Кримінальному кодексі України такої форми державного впливу як блокування інформаційного ресурсу (сервісу), під яким розуміється «припинення доступу необмеженого кола споживачів телекомунікаційних послуг до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах), через який поширюється інформація, розповсюдження якої заборонене в Україні».

Блокування такого ресурсу (сервісу) та видалення з нього інформації застосовується судом у разі поширення через цей ресурс (сервіс) інформації, з використанням якої вчиняються тяжкі або особливо тяжкі злочини. Блокування визначеного інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) застосовується судом у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Відповідний порядок регулюється новою главою 18-1 «Тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах)» до якої входять статті 213-1 – 213-6. Зазначається, що «тимчасовим блокуванням (обмеженням) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) є дії, внаслідок яких тимчасово, на визначений період часу, унеможливлюється доступ та/або поширення інформації з визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) через інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні мережі (системи) з метою припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого». З клопотанням про застосування тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором. «Клопотання має містити відомості про: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання; 3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 4) виклад обставин, що дають підстави вважати, що продовження вільного доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в телекомунікаційних мережах сприятиме вчиненню кримінального правопорушення; 5) ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати визначений (ідентифікований) інформаційний ресурс (сервіс) в інформаційно-телекомунікаційній мережі (системі), доступ до якого планується заблокувати (обмежити)». Відповідно, пропонується створити Єдиний реєстр виконання судових рішень і застосування санкцій у сфері телекомунікацій.

Важливою є також наступна вимога: «суб’єкти господарювання, в тому числі оператори, провайдери телекомунікацій, які використовують міжнародні канали електрозв’язку, зобов’язані за власні кошти закуповувати та встановлювати технічні засоби, які відповідають технічним вимогам, визначеним Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України за погодженням зі Службою безпеки України, необхідні для блокування доступу до інформаційних ресурсів (сервісів), а також обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування». У разі відсутності у суб’єктів господарювання названих технічних засобів вони можуть «здійснювати пропуск трафіка на договірних засадах виключно до/від телекомунікаційних мереж  суб’єктів господарювання у яких наявні такі технічні засоби». Передбачено і чимало інших змін, спрямованих на впровадження названих положень, зокрема і різнопланові штрафні санкції до суб’єктів господарювання.

Законопроект, на нашу думку, є неприйнятним, оскільки він руйнує засади політичної свободи та демократії. Під наведене вище визначення технологічного тероризму підпадає будь-яка дискусія щодо рішень суб’єктів владних повноважень з метою впливу на такі рішення, якщо вона відбувається із використанням мережі Інтернет. Проте залучення суспільства до процесу прийняття рішень суб’єктами владних повноважень є суттю демократичної держави, яке забезпечується через свободу вираження поглядів. Оскільки поширення інформації про рішення, дії (бездіяльності) суб’єктів владних повноважень з метою привернення уваги суспільства до подій, які впливають на життя людей та їх добробут, є обов’язком медіа, запропоновані положення законопроекту підривають саму суть свободи вираження поглядів, заперечують її як таку.

Проект є також неприйнятним й через запропонований у ньому порядок. Фактично на розсуд слідчого, прокурора або судді покладено вирішувати, чи є певна інформація забороненою чи ні. Згідно з пропонованими змінами, тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Максимальний строк блокування при цьому не обумовлюється. Тому процесуальне право на оскарження застосування тимчасового блокування (обмеження) доступу власником та/або розпорядником ресурсу, а так само і будь-яких третіх осіб, зокрема і операторів, провайдерів телекомунікацій виглядає ілюзорним.

Таким чином, відкривається простір для безконтрольної сваволі з боку державних органів. Як видається, проект фактично ініціює введення в мережі Інтернет державної цензури, яка не буде підконтрольна і відповідальна перед громадськістю. При чому така цензура здійснюватиметься коштом як раз самих громадян, адже ріст видатків операторів і провайдерів телекомунікацій призведе до компенсації їх через збільшення тарифів для користувачів.

Ми розуміємо, що держава може застосовувати обмеження свободи Інтернету, враховуючи збройний конфлікт з РФ та дії держави-агресора. Але ці обмеження мають бути пропорційними, а не копіювати форми і методи авторитарної та патерналістської російської держави та нагадувати роботу сокирою замість скальпеля.

Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи

Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини

27.06.2018

Сокира для свободи слова, або кому потрібна політична кастрація Інтернету в Україні?

Ті, хто цікавиться проблемами інформаційної політики в Україні та питаннями дотримання свободи слова, звернули увагу на Спільну заяву щодо проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інформаційної безпеки України» (№6688) | детальніше

Переглядів 784
21.05.2018

Про арешт журналіста «РИА Новости» Кирила Вишинського та захист «альтернативних новин»

Реакції на затримання Генерального директора «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, труси в його будинку та офісі агентства різко розійшлися. | детальніше

Переглядів 1422
21.05.2018

Об аресте журналиста «РИА Новости» Кирилла Вышинского и защите «альтернативных новостей»

Украинцы подчёркивали, что обвинения должны быть полностью доказаны. Ряд западных наблюдателей в СМИ озвучивали беспокойство. | детальніше

Переглядів 1824
15.05.2018

Росія: блокування Telegram є масштабною атакою на свободу вираження поглядів у Інтернеті

Результатом спроб влади РФ стали широкомасштабні порушення свободи вираження поглядів і доступу до інформації – Звернення 53 правозахисних організацій. | детальніше

Переглядів 1538
06.03.2018

5 діб арешту за заявлення відводу судді в українських судах? ЄСПЛ виніс рішення у справі «Міхайлова проти України»

6 березня 2018 року ЄСПЛ виніс рішення у справі «Міхайлова проти України». Справа була підтримана Фондом стратегічних справ ХПГ. | детальніше

Переглядів 11700
27.10.2017

Журналисты осуждены на 9 лет за содействие в создании «Новороссии ТВ»

Суд в Житомирской области приговорил журналиста Дмитрия Васильца и оператора Евгения Тимонина к девяти годам лишения свободы за помощь поддерживаемым РФ боевикам в создании откровенно антиукраинского пропагандистского канала «Новороссия ТВ».  | детальніше

Переглядів 2137
13.10.2017

З сьогоднішнього дня 75% ефірного часу телеканали мають заповнювати українською мовою

Закон, що зобов’язує загальнонаціональні телеканали транслювати не менше 75% ефіру на державній мові, вступив у силу. | детальніше

Переглядів 1817
11.08.2017

Літнього кримського татарина засудили на 10 діб арешту та штраф за одиночний пікет у Криму

76-річного ветерана національного руху Сервера Караметова затримали 8 серпня 2017 року біля будівлі Верховного суду Республіки Крим. Чоловік вийшов на одиночний пікет з вимогою відпустити політичного в’язня Ахтема Чійгоза, тримаючи у руках саморобний плакат із написом: «Путин и (Аксёнов), наши дети (Ахтем Чийгоз) не террористы!». Камери спостереження зафіксували процес затримання. До Караметова підходять четверо правоохоронців, щось йому кажуть,й. не дочекавшись відповіді, починають силоміць тягнути до поліцейської машини. Наступного дня, 9 серпня, районний суд міста Сімферополя визнав старенького винним у непокорі «законним вимогам» поліції та призначив покарання у вигладі адміністративного арешту строком на 10 діб а на додачу - штраф на суму 10 тисяч російських рублів. Положення ускладнюється дуже слабким станом здоров’я затриманого, у тому числі хворобою Паркінсона. | детальніше

Переглядів 1944
23.07.2017

«Хто вбив Павла?»

У Харкові вшанували пам’ять убитого журналіста Павла Шеремета. | детальніше

Переглядів 2097
23.06.2017

Європейський Суд вкотре вказав Росії на недопустимість утиску ЛГБТ-спільноти

20 червня 2017 року Європейський суд з прав людини виніс рішення по гучній справі «Баєв та інші проти Росії». Скарга до Страсбургу була подана трьома відомими ЛГБТ-активістами: Миколою Баєвим, Олексієм Кисельовим та Миколою Алексєєвим. Усі чоловіки неодноразово притягувалися до адміністративної відповідальності за пропаганду нетрадиційних відносин. | детальніше

Переглядів 2564
19.06.2017

Решение ЕСПЧ по делу Гусевой против Болгарии

Страсбург, 17 февраля 2015. | детальніше

Переглядів 2544
19.06.2017

Решение ЕСПЧ по делу Гиллберга против Швеции

Страсбург, 3 апреля 2012. | детальніше

Переглядів 2396
28.05.2017

Переплутали сокиру і скальпель ...

Так в двох словах, на мій погляд, можна охарактеризувати Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"», яким вводяться на один рік (або три, п’ять, безстроково – кожному своє) різні обмеження щодо 468 юридичних і 1228 фізичних осіб. | детальніше

Переглядів 2855
22.05.2017

Відкрите звернення до Генерального прокурора України Луценко Ю.В.

В Харківській області стався інцидент, який викликає стурбованість правозахисної спільноти. Тож просимо передати розслідування участі в злочині. | детальніше

Переглядів 2422
28.04.2017

Відповідь прокуратури АРК на заяву УГСПЛ і ХПГ

Відповідь прокуратури АРК на заяву УГСПЛ і ХПГ, до якої приєдналася Уповноважений ВР України з прав людини. | детальніше

Переглядів 2730
18.04.2017

ЗАЯВА УКРАЇНСЬКОЇ ГЕЛЬСІНКСЬКОЇ СПІЛКИ З ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ХАРКІВСЬКОЇ ПРАВОЗАХИСНОЇ ГРУПИ

З приводу проведення 13 квітня обшуку в офісі Міжнародного центру перспективних досліджень | детальніше

Переглядів 3784
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори