MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 152 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 20.11.2017 – 24.11.2017

25.12.2017   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшов 31 проект законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 12 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Надійшов 31 проект законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 12 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект 0170 від 23.11.2017 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Торговельної угоди між Урядом України та Урядом Королівства Таїланд.

Зазначену угоду вчинено 5 червня 2017 року в м. Бангкок. Метою Торговельної угоди є створення передумов для розвитку торговельно-економічних відносин між двома країнами на принципах рівності та взаємної вигоди. Також статтею 6 Угоди передбачається утворення Спільної комісії з питань торгівлі, визначається її склад та періодичність проведення засідань. Очікується, що Угода стане правовою основою для розвитку двосторонніх торговельно-економічних відносин та активізації ділових кіл обох країн через створення спільних підприємств на територіях України та Королівства Таїланд, обміну візитами делегацій та підприємців, проведенню ярмарок, виставок, обміну інформацією.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 7330 від 21.11.2017 (Президент України) про внесення змін до деяких законів України з питань оборони.

Пропонується у Законах України «Про Збройні Сили України», «Про оборону України» та «Про правовий режим воєнного стану» замінити «Високомобільні десантні війська Збройних Сил України» на «Десантно-штурмові війська Збройних Сил України».

 

Ідеологічні питання

 

Проект Постанови 7334 від 22.11.2017 (Каплін С. М.) про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо перерахунку та виплати пенсій пенсіонерам усіх силових відомств.

З метою забезпечення реалізації права на соціальний захист пенсіонерів, звільнених з військової служби, Верховна Рада України звертається до Кабінету Міністрів України з вимогою: 1. Забезпечити з 01.01.2018 р. перерахунок та виплату перерахованих пенсій військовим пенсіонерам всіх силових відомств, відповідно до постанови Уряду від 30.08.2017р. №704 та виплату перерахованих пенсій пенсіонерам органів внутрішніх справ з 01.01.2016 р. по постанові Уряду від 11.11.2015р. №988 відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та інших чинних нормативно-правових актів. 2. У проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстраційний №7000) передбачити фінансування для виплати пенсій пенсіонерам усіх силових відомств у повному обсязі (не менше 7,5 млрд. грн.). 3. Вжити заходів щодо забезпечення дотримання Міністерством соціальної політики України Конституції України, вимог постанови Уряду від 03.11.2010 року №996, інших діючих нормативно-правових актів при розробленні нових та внесенні змін до чинних нормативно-правових актів. 4. Про стан виконання Постанови та прийняті рішення Кабінету Міністрів України поінформувати Верховну Раду України не пізніше 20 грудня 2017 року.

Щиро кажучи, за всієї важливості соціального захисту військових пенсіонерів, не дуже сприймаємо практику звернення Парламенту до Уряду з пропозицією знайти кошти для тих чи інших заходів. Юридична сила і юридичні наслідки таких «звернень» видаються доволі сумнівними.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 7322 від 20.11.2017 (Президент України) про дипломатичну службу.

Великий комплексний проект, який згідно з преамбулою визначає правові засади та порядок організації дипломатичної служби як складової частини державної служби, а також особливості її проходження та правового статусу посадових осіб дипломатичної служби. Має замінити однойменний закон 2002 р. Проте не містить в пояснювальній записці ні порівняння з чинним законом, ні аргументів на користь прийняття нового.

Проект був прийнятий в першому читанні 07.12.2017.

Проект 7323 від 20.11.2017 (Президент України) про внесення зміни до статті 374 Митного кодексу України.

Поданий разом з попереднім проектом. Пропонується установити, що при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами товари, що класифікуються у товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД як автомобілі легкові (у кількості однієї одиниці), що ввозяться працівниками дипломатичної служби, які перебували за кордоном у відрядженнях строком не менше двох років та повертаються в Україну, за умови, що: а) працівник дипломатичної служби є власником цього товару; б) товар був придбаний працівником дипломатичної служби не менш як за півтора року до завершення строку відрядження, що підтверджується відповідним наказом Міністерства закордонних справ України; в) вартість товару не перевищує 30 відсотків від суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження, та підтверджується документами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відчуження товару, що класифікується у товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД як автомобіль легковий, який ввозиться працівником дипломатичної служби із звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до цього Кодексу, протягом року з дати в’їзду в Україну проводиться за умови сплати всіх митних платежів за ставками, чинними на день подання митної декларації.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект Постанови 7336 від 23.11.2017 (Денісова Л. Л.) про забезпечення формування прожиткового мінімуму відповідно до вимог законодавства та з урахуванням фактичних споживчих цін.

Виходячи з необхідності забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї та неухильного виконання з цією метою положень Європейської соціальної хартії (переглянутої), конвенцій Міжнародної організації праці про основні цілі та норми соціальної політики № 117, про мінімальні норми соціального забезпечення № 102, Законів України «Про прожитковий мінімум» і «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», відповідно до статей 9, 48, 85 і 113 Конституції України, Верховна Рада України рекомендує Кабінету Міністрів України: при підготовці проекту Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік забезпечувати формування розміру прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць та для основних соціальних і демографічних груп населення на основі оновлених наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 780, відповідно до Методики визначення прожиткового мінімуму, затвердженої спільним наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної служби статистики України від 3 лютого 2017 року № 178/147/31, та з урахуванням фактичних споживчих цін; розробити та внести зміни до постанови «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення» від 11 жовтня 2016 року № 780 з метою приведення її норм у відповідність до положень Конвенції МОП про основні цілі та норми соціальної політики № 117, зокрема щодо включення витрат на забезпечення житлом, медичним обслуговуванням та освітою до складу наборів; забезпечити спільно із сторонами соціального діалогу підготовку узгодженого законопроекту про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо вдосконалення методології визначення прожиткового мінімуму та внести його на розгляд Верховної Ради України до 1 квітня 2018 року.

Юридичне значення подібних рекомендацій видається доволі дискусійним.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 7326 від 20.11.2017 (Кіраль С. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій посадових осіб суб’єктів владних повноважень при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

У проекті пропонується внесення змін до Кодексу законів про працю України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про державну службу» та «Про торгово-промислові палати в Україні». Зокрема, у Кодексі України про адміністративні правопорушення: встановити, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 166-21 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення (стаття 38); викласти статтю 166-21 КУпАП в новій редакції і  запровадити адміністративну відповідальність за: порушення встановлених законом строків здійснення заходів державного нагляду (контролю); порушення встановлених законом вимог щодо періодичності та/або комплексності здійснення планових заходів державного нагляду (контролю); здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) без погодження відповідного центрального органу виконавчої влади або відповідного державного колегіального органу, якщо отримання такого погодження є обов’язковим відповідно до закону; здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) без своєчасного письмового повідомлення суб’єкта господарювання у встановленій формі або з порушенням строків такого повідомлення; здійснення заходів державного нагляду (контролю) без затвердження та оприлюднення у встановленому порядку уніфікованої форми акта або з використанням неуніфікованої форми акта; незатвердження згідно з вимогами закону органом державного нагляду (контролю) річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю); неоприлюднення у встановленому порядку критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності; невнесення згідно з вимогами закону або внесення недостовірних чи неповних відомостей щодо заходів державного нагляду (контролю) до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю); порушення встановленого Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порядку відбору зразків продукції; здійснення заходу державного нагляду (контролю) без оформлення у встановленому законом порядку посвідчення (направлення) на перевірку або відмова посадової особи органу державного нагляду (контролю) пред’явити документи, які обов’язкові для пред’явлення перед початком здійснення заходу державного нагляду (контролю); ненадання суб’єкту господарювання за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю) акта перевірки та/або прийняття і надання суб’єкту господарювання розпорядчого документа про усунення виявлених порушень з недодержанням встановлених законом вимог; висунення вимог щодо надання документів, інформації, що не стосуються предмету здійснення заходу державного нагляду (контролю) та питань, щодо яких здійснюється такий захід; здійснення заходу державного нагляду (контролю) та/або визначення предмету (питань) здійснення такого заходу за відсутності встановлених законом підстав; здійснення заходу державного нагляду (контролю) без оприлюднення нормативно-правових актів (крім актів, що мають гриф обмеження доступу), дотримання яких перевіряється під час здійснення такого заходу; видання за результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю) припису, прийняття органом державного нагляду (контролю) розпорядчого документа про застосування заходів реагування у вигляді санкцій, в тому числі вимоги, податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків, які визнано неправомірними та скасовано в адміністративному або судовому порядку. Пропонується також віднести до компетенції судів розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частинами восьмою - шістнадцятою статті 166-21 КУпАП (стаття 221); визначити положення щодо центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, та передбачити його повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за правопорушення, передбачені частинами першою - сьомою статті 166-21 КУпАП (нова стаття 244-22); надати право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 166-21, представникам громадських об’єднань або органів громадської самодіяльності, самоврядних організацій, консультативно-дорадчих органів при Кабінеті Міністрів України, відповідних центральних органах виконавчої влади та/або їх територіальних органах, місцевих державних адміністраціях (статті 254 та 255). У Кодексі законів про працю України встановити обов’язок власника або уповноваженого ним органу з власної ініціативи розірвати трудовий договір з посадовою особою в разі повторного порушення нею  вимог законодавства з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності і вчинення правопорушень, передбачених статтею 166-21 КУпАП (стаття 41). У Законі України «Про державну службу» визначити одним із показників якості при проведенні оцінювання результатів службової діяльності державних службовців відсутність фактів вчинення державним службовцем адміністративних правопорушень (стаття 44). У Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» надати право торгово-промисловим палатам визначати представників від торгово-промислових палат, яким надається право складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 166-21 КУпАП (стаття 11).

Як видається, проект яскраво демонструє і посилює неузгодженість і розпорошеність чинного КУпАП. Окрім того, проект продовжує сумнівну практику надання права укладати адміністративні протоколи непідготовленим особам.

Проект 7327 від 20.11.2017 (Тимошенко Юр. В.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо оптимізації процесу досудового розслідування).

Ініціатор проекту пропонував: 1) доповнити статтю 3 Кодексу визначеннями «суспільного інтересу», «неефективного досудового розслідування», «неефективного здійснення  прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва», «особливо складного кримінального провадження»; 2) замість формулювання в частинах першій та другій статті 23 Кодексу про те, що суд може прийняти як докази показання осіб, які не подають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом, визначити конкретний перелік трьох випадків, коли суд такі показання може прийняти як докази; 3) доповнити Кодекс статтею, в якій визначатимуться повноваження прокурора вищого рівня, оскільки розмежування повноважень прокурора-процесуального керівника та прокурора вищого рівня унормує і розмежує їх відносини у сфері  здійснення і організації нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням; 4) уточнити підставу для визнання судом недопустимими показань свідка, який у подальшому був законно визнаний підозрюваним або обвинуваченим; 5) розширити перелік випадків, коли суд може визнати допустимими показання, наприклад, свідка, участь якого в судовому засіданні прокурор не в змозі забезпечити з об’єктивних причин (зникнення безвісти, смерть, відсутність за місцем проживання  тощо), проте показання якого мають суттєве значення для обґрунтування висновків суду; 6) запровадити належне посвідчення окремим протоколом передачі стороною кримінального провадження речових доказів (документів), що їх станом на сьогодні слідчий або прокурор долучають до кримінального провадження, здійснюючи лише відмітку у протоколі допиту або складаючи протокол огляду; 7) збільшити строки подання клопотання про арешт тимчасово вилученого  майна та строк дії ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів, що обумовлено потребами слідства, тощо.

Утім, проект було відкликано 22.11.2017, тобто вже на третій день після його внесення.

Проект 7328 від 21.11.2017 (Купрій В. М.) про внесення змін до Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» щодо забезпечення безпеки Голови Конституційного Суду України.

Пропонується зняти з Управління державної охорони України функцію забезпечення безпеки Голови Конституційного Суду України та членів його сім’ї у місцях їх постійного та тимчасового перебування. На думку ініціатора проекту, з питань основної функції Конституційного Суду України – здійснення конституційного провадження за конституційними поданнями, зверненнями та скаргами, Голова Суду не наділений правом прийняття одноособових рішень. Відсутність Голови Суду фактично не впливає на функціонування державного органу, оскільки Закон передбачає ефективний механізм покладення обов’язків Голови Суду на іншого суддю. Алгоритми розподілу звернень з питань конституційного провадження та порядок прийняття рішень колегіями, сенатами і Великою Палатою виключає втручання Голови у розподіл та прийняття рішення. Отже, професійна діяльність Голови Суду фактично нічим не відрізняється від діяльності інших суддів. Тому забезпечення безпеки лише одного із суддів Суду є нелогічною. Реалізація проекту Закону дасть змогу зменшити навантаження на структури Управління державної охорони України та зменшення витрат на утримання (забезпечення діяльності) посадових осіб держави.

Утім, бажано було б доповнити ці загальні міркування аналізом конкретної світової і вітчизняної практики посягань на голів конституційних пудів і членів їх родин.

Проект 7331 від 22.11.2017 (Ляшко О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї.

Пропонується закріпити, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтею 263 «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами» Кримінального кодексу України. Одночасно санкція за носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу збільшується з 3–7 до 7–12 років позбавлення волі.

Головною вадою проекту є імперативний шлях підвищення розміру відповідальності, замість введення більш продуманого і більш диференційованого підходу. Як відомо вже сотні років, самим лише посиленням санкцій уберегти суспільство від злочинів неможливо. Слід також вкотре застерегти проти надмірного обмеження судів у праві застосовувати широкий арсенал запобіжних заходів.

Проект 7335 від 23.11.2017 (Дмитренко О. М.) про внесення змін до Кримінального та Кримінально-виконавчого кодексів України щодо пом’якшення процесу відбування покарань.

Кримінальний кодекс України пропонується доповнити такими положеннями: «Зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, якщо така особа була засуджена за необережний злочин», «Більш м’яким покаранням вважається покарання, яке найближче за ступенем суворості від призначеного основного покарання. У разі прямої заборони на його призначення суд переходить до іншого більш м’якого покарання в порядку визначеному у ст. 51 КК України» та «Відбута частина строку покарання не може бути меншою шести місяців. При заміні невідбутої частини покарання більш м’яким щодо засудженого, якому покарання було пом’якшено актом амністії, помилування або за рішенням суду, фактично відбута частина покарання обчислюється, виходячи з покарання, встановленого актом амністії, помилування або рішенням суду». Натомість зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України спрямовані на надання додаткових заохочень: «До засуджених, які вчинили необережні злочини, можуть застосовуватися такі заходи заохочення: надання права на святкування дня народження з родичами чи друзями за межами установи виконання покарань; надання права виходу за межі колонії засудженим до позбавлення волі у вихідні дні», «При заохоченні до засудженого можуть застосовуватися декілька заходів заохочення» (наразі тільки одне) та «У порядку заохочення засудженим протягом року можуть надаватись додаткові короткострокові чи тривалі побачення».

Усі ініціативи видаються вельми позитивними, що не виключає необхідності їх ретельного опрацювання.

Проект 7337 від 24.11.2017 (Мосійчук І. В.) про пенітенціарну систему.

Великий проект загальним обсягом в 100 сторінок, авторами якого зазначено 46 осіб (народних депутатів України, працівників апарату Міністерства юстиції, освітян – фахівців у галузі пенітенціарної справи).

Звісно, через свій обсяг і значимість проект не може бути належно охарактеризованим у межах цього огляду і загалом потребує широкого фахового і громадського обговорення.

 

Культура та освіта

 

Проект Постанови 7325 від 20.11.2017 (Бублик Ю. В.) про відзначення 275-ї річниці від дня народження Нестора Максимовича Амбодика-Максимовича (7 листопада 2019 року).

7 листопада 2019 року виповнюється 275 років від дня народження талановитого вченого землі полтавської, фундатора наукового акушерства і педіатрії, ботаніка і фітотерапевта, фармакогноста і творця медичної термінології Нестора Максимовича Амбодика-Максимовича. Для гідного вшанування його пам’яті, враховуючи вагомий особистий внесок ученого в розвиток українського та світового акушерства, педіатрії та фармакогнозії, пропонується урочисто відзначити названий ювілей на державному рівні.

Проект 7329 від 21.11.2017 (Сюмар В. П.) про внесення змін до статті 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо встановлення обсягів національного аудіовізуального продукту в загальному обсязі мовлення телерадіоорганізацій.

Пропонується викласти в новій редакції частину першу названої статті: «У загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації, за виключенням випадків, передбачених абзацами другим та третім цієї частини статті 9 Закону, не менше 50 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт». Названі абзаци власне і є ключовими новелами: «У загальному обсязі мовлення телерадіоорганізацій, основу програмної концепції яких становлять дитячі передачі і які відповідно до ліцензій здійснюють ефірне, супутникове та/або багатоканальне (в тому числі цифрове) мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, не менше 25 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт за умови, що такі телерадіоорганізації здійснюють мовлення виключно державною мовою» та «Вимоги, передбачені абзацом першим цієї частини статті 9 Закону, не поширюються на телерадіоорганізації, які на підставі ліцензій на мовлення ретранслюють на території України іноземні (за виключенням держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом) програми, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавства України, за умови, що такі телерадіоорганізації здійснюють мовлення виключно державною мовою».

Власне про те, що загальна норма закону стане вкрай обтяжливою для спеціалізованих телерадіоорганізацій, зауважувалося громадськістю та експертами, зокрема і авторами цих оглядів, ще до прийняття чинної редакції частини першої названої статті і наразі відповідні іныціативи видаються не більш ніж спробою пом’якшити невдале рішення парламенту.

 

Охорона здоров’я

 

Проект 7333 від 22.11.2017 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо забезпечення безоплатними лікарськими засобами).

У проекті пропонується уточнити відповідні положення названого Закону з тим, щоб: передбачити безоплатне забезпечення життєво необхідними лікарськими засобами за переліком та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України, без рецепту лікаря; передбачити безоплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів без обмежень у виборі лікарського засобу; скасувати обмеження пільгового забезпечення ліками умовою щодо розміру середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, який не має перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Втім, викликає певний сумнів твердження ініціатора проекту у пояснювальній записці, що «реалізація положень Закону в разі його прийняття не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України».

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 7324 від 20.11.2017 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони рослинного світу.

Основні зміни вносяться до Закону України «Про рослинний світ», зокрема пропонується подати такий перелік прав фізичних і юридичних осіб: вільно перебувати в природних рослинних ресурсах державної і комунальної власності, за винятком особливо охоронюваних природних територій, не допускаючи знищення і пошкодження дикорослих рослин, засмічення середовища їх зростання, порушення правил пожежної безпеки; здійснювати в установленому порядку користування об’єктами рослинного світу; розпоряджатися законно заготовленою (зібраною) продукцією рослинного світу, що знаходиться в їх власності, а також доходами від її реалізації; вимагати відшкодування збитків (включаючи втрачену вигоду), заподіяних порушенням прав користувачів, або вилученням для державних або громадських потреб об’єктів рослинного світу; брати участь у вирішенні питань, пов’язаних з меліорацією земель, що межують з об’єктами рослинного світу. Зазначається, що фізичні та юридичні особи зобов’язані: дотримуватися встановлених законодавством та іншими нормативно-правовими актами вимог з охорони та використання об’єктів рослинного світу; не допускати погіршення середовища зростання об’єктів рослинного світу, дотримуватися природоохоронних технологій під час збирання і заготівлі дикорослої рослинної сировини; не порушувати цілісності природних рослинних угруповань, сприяти збереженню їх видового різноманіття, підвищенню продуктивності травостою (деревостою), насіння, плодів, іншої продукції; надавати всебічну допомогу державним органам, що здійснюють ведення державного кадастру і моніторингу об’єктів рослинного світу, контроль за охороною та використанням об’єктів рослинного світу; проводити роботи по боротьбі з карантинними, засміченими видами рослин, шкідниками і хворобами дикорослих рослин, щодо запобігання водної та вітрової ерозії ґрунтів, заболочування, підтоплення, затоплення, засолення, забруднення, зниження родючості ґрунтів та інших процесів; не допускати погіршення стану інших природних ресурсів; виконувати інші вимоги щодо охорони і раціонального використання об’єктів рослинного світу, передбачені законодавством України. Також названий закон пропонується доповнити статтями 26-1 «Охорона об’єктів рослинного світу при застосуванні засобів захисту рослин, мінеральних добрив та інших препаратів», 26-2  «Охорона об’єктів рослинного світу від пожеж» та 39-1 «Сертифікація рослинного світу». А у Кодексі України про адміністративні правопорушення пропонується поширити дію статей 65 і 77 на «інші об’єкти рослинного світу», а також посилити санкції статей 65, 77 та 77-1.

Зазначимо, що як в кримінальному, так і в адміністративному праві вкрай небажаними є нечітко визначені диспозиції, які якраз тут і запропоновані.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 7266-1 від 20.11.2017 (Кривошея Г. Г.) про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо передачі, припинення або тимчасового зупинення повноважень органів державного архітектурно-будівельного контролю).

Альтернативний до проекту 7266 від 07.11.2017 (Яценко А. В.) про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо припинення або тимчасового зупинення повноважень органів державного архітектурно-будівельного контролю) (див. Бюлетень № 150).

Проект повністю охоплює положення основного проекту, а також містить ряд новел. Зокрема, положення про те, що на період до утворення (визначення) структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (далі – органи державного архітектурно-будівельного контролю) повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Органи державного архітектурно-будівельного контролю утворюються (визначаються) органами місцевого самоврядування виходячи з можливостей та потреб відповідних територій і діють на підставі примірного положення про них, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Передбачено, що після утворення (визначення) органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідний орган місцевого самоврядування направляє до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, звернення щодо створення спільної комісії з передачі відповідної документації та вирішення питань, пов’язаних з утворенням та функціонуванням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Також проект містить докладні положення щодо роботи цієї комісії.

Проект цілком може бути врахований при підготовці єдиного тексті для його направлення до сесійної зали.

Проект 7321 від 20.11.2017 (Матківський Б. М.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо залучення інвестицій в нафтогазову промисловість.

Пропонується запровадити два нові терміни: «Базові обсяги видобутої вуглеводневої сировини – обсяги видобутку нафти, газу, газового конденсату, які згідно з розрахунками, виконаними на момент затвердження родовища таким, що має важковидобувні та виснажені запаси, можуть бути досягнуті із використанням існуючих виробничих потужностей, техніки та технології. Базові обсяги встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у нафтогазовому комплексі» та «Понадбазові обсяги видобутої вуглеводневої сировини – обсяги видобутих нафти, газу, газового конденсату, які перевищують базові обсяги вуглеводневої сировини». Пропонується установити оподаткування за ставкою два відсотки від вартості понадбазових обсягів видобутої вуглеводневої сировини з родовищ, затверджених Кабінетом Міністрів України як такі, що мають важковидобувні та виснажені запаси. На свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, базовими обсягами видобутої вуглеводневої сировини вважаються обсяги видобутої вуглеводневої сировини на момент припинення експлуатації свердловини.

 Поділитися