MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Булінґ офіційно поза законом

18.01.2019   
Ірина Скачко
Президент України підписав «Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінґу». Вперше цьому явищу надано юридичне визначення.

Отже, булінґ – це «моральне, або фізичне насильство, агресія, у будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення».

За це правопорушення кривднику доведеться сплатити штраф у розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів , або відпрацювати на громадських роботах 20–40 годин. Ті самі ганебні дії, скоєні повторно або з особливою жорстокістю «коштуватимуть» порушнику вдвічі дорожче: від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів або від 40 до 60 годин праці на благо суспільства. Якщо ж у булінґу звинувачено дитину до 16 років, відповідати за її злочин будуть батьки або ті, хто їх замінює.

Співробітники освітніх закладів мають викривати випадки булінґу і повідомляти про них до поліції. В іншому випадку на них також чекає штраф.

– Закон потрібний. За даними ЮНІСЕФ понад 67 % українських школярів стикались із булінґом, – вважає юрист ХПГ Павло Шваб. – Але якщо брати до уваги міжнародний досвід, наприклад, досвід Швеції, то там основні зусилля покладені на профілактику і раннє реагування на випадки булінґу. Там є психологи, є адміністратори, спеціальні педагоги, які стежать за цим. Як це буде в нас? Думаю, треба чекати практичного використання цього закону.

 Поділитися