MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 128 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 06.06.2017 – 09.06.2017

31.07.2017   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 64 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 27 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням депутатських робочих груп, проведенням позачергових виборів, перейменуванням населених пунктів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Надійшло 64 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 27 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням депутатських робочих груп, проведенням позачергових виборів, перейменуванням населених пунктів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 6544 від 06.06.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення питань керівництва територіальною обороною.

Проект спрямований на чітке визначення того, що таке керівництво територіальною обороною і хто, де, коли і як має його здійснювати. Зокрема, в статті 1 Закону України «Про оборону України» дається таке визначення: «керівництво територіальною обороною – діяльність, яка спрямована на організацію виконання в межах повноважень заходів із підготовки та ведення територіальної оборони військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, органами Національної поліції України, Державною спеціальною службою транспорту України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, відповідними правоохоронними органами, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також на організацію забезпечення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади територіальної оборони своїх галузей». Зазначається, що для організації оборони держави Президент України за поданням Кабінету Міністрів України затверджує військово-адміністративний поділ території України на військово-сухопутні, військово-морські та військово-повітряні зони (райони). Передбачається, що основні завдання, заходи щодо підготовки та ведення територіальної оборони України, повноваження Ставки Верховного Головнокомандувача, Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, обласних та районних військових адміністрацій (у разі їх утворення), органів місцевого самоврядування, військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів, а також основи їх взаємодії визначаються Положенням про територіальну оборону України, що затверджується Президентом України. Також вносяться й інші зміни, переважно технічного характеру, які визначають конкретні межі відповідальності різних посадовців щодо керівництва територіальною обороною.

Проект є переважно технічним, але цілком потрібним. Не позбавлений він і до певної межі конфронтації щодо розподілу функцій між гілками влади.

Проект 6554 від 07.06.2017 (Кишкар П. М.) про внесення змін до статті 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (щодо порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію суб’єктів владних повноважень в Україні).

Пропонується частину першу статті 10 доповнити двома новими абзацами такого змісту: «Народні депутати України, депутати місцевих рад, посадові чи службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інші суб’єкти владних повноважень в Україні мають право на вільний та безперешкодний в’їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї через контрольні пункти в’їзду-виїзду за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України і письмового погодження в’їзду на тимчасово окуповану територію України Центрального управління чи регіонального органу Служби безпеки України. Народні депутати України, депутати місцевих рад, посадові чи службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інші суб’єкти владних повноважень в Україні, у разі порушення порядку в’їзду осіб на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, встановленого цією статтею, несуть відповідальність, визначену законодавством». У пояснювальній записці зазначається, що метою цього законопроекту є попередження можливих негативних наслідків для держави Україна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування від перебування суб’єктів владних повноважень на тимчасово окупованій території України та їхніх дій.

Проект є доволі сумнівним і з точки зору правового статусу народних депутатів, і загалом з огляду на конституційні права народних депутатів як громадян України.

Проект 6556 від 08.06.2017 (Паламарчук М. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України.

Проект є розвиненою редакцією проекту 3723 від 28.12.2015 (Геращенко А. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про Національну гвардію України» (щодо удосконалення організації та порядку діяльності Національної гвардії України). Змін досить багато як загалом (проект має обсяг у 18 сторінок), так і порівняно з проектом 3723. Втім суть змін все та ж – потреба вдосконалення законодавства та виправлення тих змін, які були внесені останнім часом і являють нині «клаптикову ковдру», на що звертали увагу і раніше.

У чинній редакції проект вимагає ретельної уваги з боку спеціалістів. Втім видається, що можливо більш практичним було б підготувати нову редакцію закону про Національну гвардію України.

Проект 6561 від 08.06.2017 (Паламарчук М. П.) про внесення зміни до статті 27 Закону України «Про запобігання корупції» щодо роботи близьких осіб військових посадових осіб.

Пропонується уточнити, що положення частини першої названої статі не поширюються також на осіб, зазначених у підпункті «г» частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», за винятком тих, які відповідно до статті 31 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України є безпосередніми начальниками або підлеглими по відношенню до близьких осіб.

Проект 6562 від 08.06.2017 (Паламарчук М. П.) про внесення зміни до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо посилення соціального захисту резервістів, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції або забезпеченні її проведення.

Пропонується названу статтю доповнити положенням про те, що резервістам, які отримали поранення, травми, каліцтво, або стали інвалідами внаслідок виконання обов’язків служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення, час такої участі зараховується до строку військової служби без проведення перерахунку їх грошового забезпечення.

Проект 6564 від 08.06.2017 (Кабінет Міністрів України) про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Метою розроблення проекту декларовано удосконалення законодавства у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації України з урахуванням досвіду проведення часткової мобілізації в Україні. У разі прийняття проекту має втратити чинність Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 (в редакції від 02.03.2005). Утім, обсяг проекту (45 сторінок) не дає змоги належно охарактеризувати запропоновані зміни. На жаль, і пояснювальна записка до проекту має суто формальний характер, а порівняльної таблиці ініціатори проекту не подали.

Проект 6565 від 08.06.2017 (Сюмар В. П.) про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України.

Проект є незначною мірою відредагованою та доповненою редакцією проекту 5657 від 18.01.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо територій з особливим режимом мовлення (див. Бюлетень №108), який було відкликано 21.07.2017.

Проект Постанови 6572 від 09.06.2017 (Королевська Н. Ю.) про деякі питання забезпечення життєдіяльності та основних потреб громадян, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення.

Проект містить низку завдань уряду, зокрема, вжити заходів для організації щоденного підвезення у населені пункти на лінії зіткнення продуктів харчування, питної та технічної води; вирішити питання щодо формування виїзних бригад медичного персоналу для забезпечення проведення лікування, діагностики та надання медичних послуг населенню, яке проживає поблизу лінії зіткнення; забезпечити організацію доставки та виплати пенсій у населені пункти, які не мають постійного рейсового транспортного сполучення та установ, через які виплачуються пенсії; забезпечити організацію безпечного, регулярного і безоплатного перевезення учнів, дітей та педагогічних працівників дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів у інші населені пункти до місця навчання, роботи і додому; розглянути можливість розширення переліку аптечних закладів, які беруть участь в реалізації Порядку відшкодування вартості лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення доступності лікарських засобів» від 17 березня 2017 р. № 152, з метою максимального охоплення населення, яке проживає поблизу лінії зіткнення; організувати роботу по виявленню серед працездатних громадян осіб, які потребують працевлаштування, а також вжити заходів для забезпечення зайнятості таких осіб та інше.

 

Ідеологічні питання

 

Проект 6571 від 09.06.2017 (Рабінович В. З.) про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо медичного обслуговування народних депутатів, які підтримали медичну реформу, та їх близьких осіб на загальних підставах і виключно на території України).

Проект є новою, зумовленою гучністю та популярністю інших медичних питань версією раніше поданого цим же народним депутатом проекту 1523 від 19.12.2014 про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо медичного обслуговування народних депутатів на загальних підставах та зміни органу, який здійснює функції з управління Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами) (див. Бюлетень № 3). У нинішній редакції пропонується закріпити, що «Народний депутат, який проголосував «за» закони України, що запроваджують медичну реформу, зокрема, «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», а також його близькі особи, визначені відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», протягом десяти років з дня набрання чинності законами України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», отримують медичну допомогу виключно у державних та комунальних закладах охорони здоров’я на загальних підставах і виключно на території України».

Проект є суто політичним і популістським. Якщо ж ставитися до проекту серйозно, то не може бути різниці в правах народних депутатів України залежно від їхнього голосування з того чи іншого питання.

Проект 6574 від 09.06.2017 (Парубій А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років.

Метою проекту декларовано відновлення прав осіб, які були засуджені у позасудовому порядку, а також засуджені за діяння, які не вважаються злочинами у цивілізованому суспільстві. На думку ініціаторів проекту, чинний Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» не повною мірою охоплює усі категорії осіб, які були протиправно засуджені, зокрема не надає право на реабілітацію усім особам, яких було засуджено у позасудовому порядку. Передбачається нова назва згаданого Закону, а саме: «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років». Окрім того, пропонується дати визначень окремих термінів та понять, які вживаються у ньому та стосуються конкретних форм політичних репресій, мотивів політичних репресій, позасудових органів тощо, удосконалити процедури реабілітації, а також внести відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України та Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим», «Про пенсійне забезпечення», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про судовий збір», «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про прокуратуру». Однією з найважливіших новел є утворення головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій комісій з реабілітації для прийняття рішень про визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій (нині такі рішення приймаються судовими органами або стосовно позасудових репресій прокуратурою).

Водночас проект містить доволі дискусійну норму про реабілітацію осіб, засуджених за диверсії, шкідництво, саботаж, терористичні акти, організацію руйнувань або пошкоджень вибухом, підпалом чи іншим способом залізничних шляхів, інших шляхів та засобів сполучення, засобів зв’язку, громадських складів, адміністративних або промислових будівель, водогонів, шпигунство, збройні вторгнення на територію України або СРСР, організацію збройних формувань, участь у збройних формуваннях, якщо такі дії вчинялися з метою здобуття (відновлення) або захисту незалежності України особами, зазначеними у статті 1 Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті». Як слушно зауважує ГНЕУ, зазначені положення створюють можливість для реабілітації будь-яких осіб, незалежно від того чи вчиняли вони, наприклад, широкомасштабні вбивства мирного населення чи інші, так звані, загальнокримінальні злочини (вбивство, розбій, знищення майна тощо), що, у свою чергу, суперечитиме нормам як міжнародного, так і національного права. Слід погодитися і з тим, що рішення судів, які діяли на території колишнього СРСР, мають бути переглянуті не комісіями чи органами прокуратури, а лише судами України, а також з рядом інших слушних зауважень ГНЕУ.

Після 10-хвилинного обговорення проект 11.07.2017 був прийнятий у першому читанні («за основу»).

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 6549 від 06.06.2017 (Алексєєв І. С.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції.

Проект продовжує курс на посилення контролю за діяльністю Національного агентства з питань запобігання корупції. Йому передували проект 6278 від 03.04.2017 (Москаленко Я. М.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо підстав дострокового припинення повноважень члена Національного агентства з питань запобігання корупції, проект 6294 від 06.04.2017 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо вдосконалення вимог контролю за діяльністю Національного агентства з питань запобігання корупції) (обидва див. Бюлетень № 119), проект 6325 від 10.04.2017 (Рабінович В. З.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» та до Регламенту Верховної Ради України щодо посилення парламентського контролю за діяльністю Національного агентства з питань запобігання корупції та спрощення порядку звільнення Голови та членів агентства, проект 6335 від 11.04.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо удосконалення порядку організації роботи Національного агентства з питань запобігання корупції та проект 6387 від 14.04.2017 (Чумак В. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення ефективності та незалежності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції. (три останні – див. Бюлетень № 120).

Фактично новий проект являє собою дещо редакційно змінені положення проектів 6278 (щодо порядку діяльності комісії з проведення незалежної оцінки (аудиту)) та 6335 (щодо дострокового припинення повноважень Голови Національного агентства та/або члена Національного агентства). Проект не видається досконалішим, його лаконічність вимагає у подальшому внесення уточнюючих змін до інших статей Закону України «Про запобігання корупції». Втім, враховуючи оригінальний підхід до порядку формування та деяких аспектів діяльності комісії з проведення незалежної оцінки (аудиту), він має бути врахований при підготовці єдиного остаточного проекту.

Проект 6553 від 07.06.2017 (Паламарчук М. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення діяльності Генеральної інспекції.

Незначним чином відредагована і трохи розвинена редакція проекту 4917 від 07.07.2016 (Карпунцов В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на створення та забезпечення діяльності Генеральної інспекції (див. Бюлетень № 81).

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 6510-1 від 07.06.2017 (Тимошенко Ю. В) про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройних конфліктів.

Альтернативний проекту 6510 від 25.05.2017 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів (див. Бюлетень № 126).

Проект відрізняється від основного більше редакційно, ніж змістовно, враховуючи усі його ініціативи. Втім, альтернативний проект відзначається чіткішим викладом окремих положень.

Проект 6558 від 08.06.2017 (Констанкевич І. М.) про внесення змін до розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо забезпечення права жінок на заслужену пенсію.

Пропонується доповнити названий розділ пунктом 14-5 такого змісту: «Розмір пенсії жінок, які скористались правом дострокового виходу на пенсію за віком, після того, як їм виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи, з 1 січня 2018 року встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, встановлений відповідно до абзацу першого даного пункту. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму».

Проект 6576 від 09.06.2017 (Шинькович А. В.) про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо забезпечення конституційного права українських сімей на достатній життєвий рівень).

Проект фактично альтернативний проекту 5709 від 24.01.2017 (Бахтеєва Т. Д.) про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо розміру допомоги при народженні дитини та порядку її виплати з метою підвищення народжуваності в Україні (див. Бюлетень № 109), проекту 5709-1 від 09.02.2017 (Сольвар Р. М.) про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо розміру допомоги при народженні дитини та порядку її виплати з метою підвищення народжуваності в Україні та проекту 6063 від 09.02.2017 (Ільюк А. О.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належного рівня соціального захисту родин з дітьми та встановлення справедливих соціальних гарантій дітям (обидва див. Бюлетень № 111).

Проект пропонує відновлення виплати допомоги до досягнення дитиною трирічного віку. При народженні першої дитини призначається допомога у розмірі 15 000 гривень, при народженні другої дитини – 20 000 гривень, при народженні третьої та наступної дитини – 30 000 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово протягом 15 календарних днів після надходження звернення за її призначенням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. До досягнення дитиною трирічного віку, надається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, щомісячна допомога на першу та другу дитину – в розмірі 200% прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановленого на момент здійснення виплати; на третю та наступну дитину – в розмірі 300% прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановленого на момент здійснення виплати. Право на допомогу при народженні дитини та до досягнення нею трирічного віку має один з батьків дитини, баба, дід чи інший родич, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків чи батьків-вихователів. Більшість інших змін спрямовані виключно на імплементацію цих положень.

Проект має бути врахований під час комплексного розгляду відповідного питання.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 6427-д від 07.06.2017 (Князевич Р. П.) про Конституційний Суд України.

Проект був підготовлений членами Комітету з питань правової політики та правосуддя замість альтернативних проектів 6427 від 04.05.2017 (Алєксєєв С. О.) про конституційне провадження та 6427-1 від 16.05.2017 (Одарченко Ю. В.) про конституційне судочинство (див. Бюлетені № 123 і № 125). Наступного дня парламент прийняв рішення про направлення проекту на повторне перше читання. 21.06.2017 Комітетом був поданий новий текст проекту, який наступного дня було прийнято в першому читанні. 10.07.2017 було подано текст проекту для другого читання, до якого ГЮУ подало чимало суттєвих зауважень, наполягаючи на їх врахуванні. 13.07.2017 після більш ніж двогодинного обговорення проект було прийнято «в другому читання і в цілому».

При цьому в тексті залишилося чимало дискусійних положень, проаналізувати і навіть просто назвати які в рамках цього огляду не видається можливим. Особливе несприйняття викликало включення до проекту положення, яким запроваджувалися процедури відкритого голосування при призначені на посаду та звільненні з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Як значною частиною народних депутатів, так і експертним середовищем ця ініціатива була розцінена як спроба скасувати одну з найважливіших гарантій незалежності та політичної неупередженості Уповноваженого. Тому того ж дня було зареєстровано два проекти Постанови: 6427-д-П (Левченко Ю. В.) і 6427-д-П1 (Дерев’янко Ю. Б.) про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття проекту в цілому як закону. Обидва ці проекти були відхилені і 14.07.2017 закон було направлено на підпис Президенту України. Проте того ж 14.07.2010 був зареєстрований проект 6427-д-П2 (Шкрум А. І.), де знову йшлося про скасування зазначеного рішення. На час написання цього огляду (31.07.2017) закон досі не підписаний Президентом України, а проект постанови 6427-д-П2 не розглянутий Верховною Радою України.

Проект 6559 від 08.06.2017 (Шевченко О. Л.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння збереженню водних об’єктів і моря.

Проект пронизаний вірою в ефективність посилення кримінальної та адміністративної репресії. Пропонується підвищити санкції статей 242, 243 і 244 Кримінального кодексу України, що передбачають кримінальну відповідальність за порушення правил охорони вод (водних об’єктів), за забруднення моря і за порушення законодавства про континентальний шельф України, та статей 59, 59-1 і 60 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачають адміністративну відповідальність за порушення правил охорони водних ресурсів, порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення та порушення правил водокористування.

Автори цього огляду не раз зазначали, що кримінальні та адміністративні санкції мають системний характер і вибіркова їх зміна є неприпустимою. Цей проект вражає ще й своєрідним «ноу-хау», пропозицію запровадити новий вид кримінального покарання – «анулювання документу дозвільного характеру на здійснення відповідного виду діяльності».

Проект 6575 від 09.06.2017 (Береза Б. Ю.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо термінів обрання запобіжного заходу.

Проект є розширеною версією поданого раніше тим же народним депутатом проекту 6257 від 28.03.2017 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо термінів обрання запобіжного заходу по категоріям справ, віднесеним до підслідності Національного антикорупційного бюро України (див. Бюлетень № 118). Головні відмінності полягають у поширенні положення про те, що прийняття та розгляд слідчим суддею, судом клопотання про застосування запобіжного заходу щодо затриманої особи, підозрюваної, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, здійснюється у робочий та неробочий час, включаючи вихідні та святкові дні, поширюється на всі справи, а не лише щодо затриманої особи, підозрюваної, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Тим не менш, новий проект не позбавлений усіх тих негараздів, на які ми звертали увагу в огляді проекту 6257.

 

Культура та освіта

 

Проект Постанови 6546 від 06.06.2017 (Довгий О. С.) про відзначення 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського.

28 вересня 2018 року виповнюється 100 років від дня народження видатного українського педагога, вченого зі світовим ім’ям Василя Олександровича Сухомлинського. Враховуючи його внесок у розвиток вітчизняної і світової педагогічної науки та освіти пропонується урочисто відзначити на державному рівні названий ювілей. Серед пропозицій щодо заходів слід назвати такі: оголосити в Україні 2018 рік Роком Василя Сухомлинського; присвоїти звання Герой України Сухомлинському Василю Олександровичу (посмертно); провести з цієї нагоди у вересні 2018 року в містах Києві, Кропивницькому, смт Павлиші Онуфріївського району Кіровоградської області урочистих зборів працівників освіти і педагогічної науки, представників громадських організацій за участю Президента України, депутатів Верховної Ради України, членів Кабінету Міністрів України та гостей України; провести у вересні 2018 року у м. Кропивницькому Міжнародної науково-практичної конференції та ХХV Всеукраїнських педагогічних читань «Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю», провести у навчальних закладах заходи, присвячені впровадженню у навчальний процес його педагогічної спадщини; видати протягом 2018–2020 років ювілейну збірку творів В. О. Сухомлинського; запровадити туристичний маршрут «Стежками Василя Сухомлинського»; опрацювати питання щодо включення до Календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО на 2018 рік відзначення ювілею Василя Сухомлинського.

Проект 6548 від 06.06.2017 (Геращенко І. В.) про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо діяльності вищих навчальних закладів на території Донецької та Луганської областей.

Пропонується норму про те, що для тимчасово переміщених вищих навчальних закладів та наукових установ центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки встановлює фіксовані обсяги державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою для всіх спеціальностей та всіх освітніх рівнів, зазначених у відповідних ліцензіях на провадження освітньої діяльності, поширити і на вищі навчальні заклади на території Донецької та Луганської областей.

Проект було прийнято як закон 11.07.2017.

Проект 6560 від 08.06.2017 (Сюмар В. П.) про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» щодо удосконалення механізму реформування друкованих засобів масової інформації.

Як зазначається у пояснювальній записці, 24 грудня 2015 року був прийнятий Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» з метою реформування друкованих ЗМІ та редакцій, заснованих органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування шляхом обмеження впливу органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування на редакції друкованих ЗМІ, зведення до мінімуму використання друкованих ЗМІ з метою маніпулювання суспільною свідомістю і особистою думкою громадян. Державний комітет телебачення і радіомовлення підсумував, що станом на 23 травня 2017 року повністю реформувалися 49 комунальних і державних видань з 244, які пішли на перший етап реформування, 127 юридичних осіб перебувають у стані припинення; 33 очікують перереєстрації і тільки 36 не підготували документів для реформування загалом. Представники друкованих ЗМІ, громадських організацій на слуханнях у Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики порушили питання про випадки неприйняття на першому етапі реформування засновниками друкованих ЗМІ рішення про спосіб реформування газети чи журналу, звільнення редакторів друкованих ЗМІ, в деяких випадках і звільнення працівників редакцій. У зв’язку з цим був підготовлений цей проект з метою удосконалення механізму реформування друкованих ЗМІ. Зокрема передбачається внести такі зміни: з метою виділу редакцій зі ЗМІ надати можливість розпочати реформування тим редакціям, які не встигли це зробити у 2016 році та, з огляду на судову практику, визначити підсудність таких справ; надати Держкомтелерадіо для здійснення ефективного моніторингу процесу реформування доступ до повного реєстру друкованих засобів масової інформації; визначити строк для укладення угоди про зміну складу засновників друкованого ЗМІ; врахувати різноманіття організаційно-правових форм редакцій та необхідних способів припинення редакції; відтермінування припинення свідоцтва тих видань, які вирішують спір про реформування у судовому порядку, тощо.

Враховуючи те, що проект спрямований на вирішення проблем, які постали внаслідок проведеної реформи, бажаним було б подати належне обґрунтування для внесення тих чи інших змін. Натомість пояснювальна записка викладена в дуже загальних положеннях. Утім, принципових заперечень проект не викликає. Щодо ряду його положень уточнюючі зауваження подало у своєму висновку ГНЕУ.

Проект 5670-д від 09.06.2017 (Княжицький М. Л.) про забезпечення функціонування української мови як державної.

Проект, підготовлений (доопрацьований) членами Комітету з питань культури і духовності за участі інших народних депутатів України, поєднує альтернативні варіанти окремих положень, що містяться у проектах 5556 від 19.12.2016 (Лесюк Я. В.) про мови в Україні, 5669 від 19.01.2017 (Головко М. Й.) про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні, 5670 від 19.01.2017 (Подоляк І. І.) про державну мову (див. Бюлетені № 105 і № 108). Він також, як вважають ініціатори доопрацьованого проекту, враховує основні зауваження ГНЕУ, висловлені до зазначених проектів законів.

Специфікою цього проекту є те, що в ньому повністю ігнорується проблема регіональних мов та мовних меншин. Що ж до мов національних меншин, то ініціатори проекту посилаються на відсутній у національного законодавстві Закон України «Про права осіб, що належать до національних меншин». Проте, як видається, усі питання застосування державної мови та інших мов мають бути врегульовані в одному законі. Проектом пропонується створити Національну комісію зі стандартів державної мови, Центр української мови, Термінологічний центр української мови, Уповноваженого із захисту державної мови, Службу мовних інспекторів. Такі ініціативи, як вже зазначалося у попередніх оглядах, видаються доволі дискусійними. До проекту є чимало й інших зауважень (у висновку ГНЕУ їх виклад зайняв 15 сторінок). Загалом слід зробити висновок, що поданий «доопрацьований» проект не кращий за попередні і може бути лише матеріалом для подальшої роботи.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 6563 від 08.06.2017 (Дзюблик П. В.) про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (щодо посилення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища).

Пропонується внести зміни до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме встановити, що у разі надходження звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду навколишньому природному середовищу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та його територіальні органи проводять позапланові заходи державного нагляду (контролю) без відповідного погодження з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) або відповідного державного колегіального органу. Також пропонується внести зміни до статті 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якими встановити, що дія названого закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) територіальними органами центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

 

Проекти з інших питань

 

Проекти від 06.06.2017 (Кабінет Міністрів України) 6540 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні, 6541 про внесення зміни до статті 71 Бюджетного кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні, 6542 про внесення змін до Митного кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату, 6543 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

Ці чотири проекти у своїй сукупності закріплюють доволі суттєву реформу, спрямовану, як зазначається у супровідних матеріалах, на покращення економічної ситуації в Україні. Загалом зміни вносяться до 47 кодексів та законів України. Зміни стосуються великого кола питань від судівництва (розширення компетенції третейських судів) і до будівництва чи особливостей кредитних договорів. За таких значних обсягів аналіз проектів у межах такого короткого огляду є неможливим. Утім, навіть поверхневий огляд породжує чимало питань. Проекти беззаперечно мають бути докладно вивчені спеціалістами.

Проект 6547 від 06.06.2017 (Константіновський В. Л.) про внесення доповнень до Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» (щодо посилення прозорості фінансово-господарської діяльності у зазначених сферах з метою протидії можливим зловживанням).

Споживачам у згаданих сферах гарантується безперешкодний та безоплатний доступ до інформації про отримані доходи, здійснені грошові платежі суб’єктом господарювання, який виробляє, створює для споживання населенням та/або надає населенню послуги з постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення; укладені таким суб’єктом господарювання з іншими суб’єктами господарювання договори (крім договорів про вироблення, створення та/або надання послуг з постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення), а саме предмет кожного договору, ціну за одиницю (за наявності), кількість товару, робіт та/або послуг, що є предметом договору, передбачені договором грошові зобов’язання сторін, в тому числі строки виконання цих грошових зобов’язань; наявні станом на останній день кожного календарного місяця грошові зобов’язання такого суб’єкта господарювання відповідно до укладених ним із іншими суб’єктами господарювання договорів (крім договорів про вироблення, створення та/або надання послуг з постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення) із зазначенням грошових зобов’язань та передбачених строків їх виконання окремо за кожним договором. Така інформація має надаватися щомісяця через її розміщення на своїх офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет (за наявності) та на інформаційних стендах, що розміщуються в абонентських відділах таких суб’єктів господарювання.

Проект 4642-д від 07.06.2017 (Дубневич Я. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо обов’язкового страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб.

Проект є доопрацьованою в Комітету з питань транспорту версією проекту 4642 від 11.05.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо обов’язкового страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб (див. Бюлетень № 73), який був ідентичним однойменному проекту 3732 від 28.12.2015, внесеному попереднім урядом і відкликаний після його відставки (див. Бюлетень № 55).

Порівняно з версією тексту в редакції проекту 3732/4642 наявні переважно редакційні відмінності, а також деякі скорочення. Нових положень доопрацьований проект не містить.

Проект 6569 від 08.06.2017 (Рибалка С. В.) про регулювання діяльності з надання небанківських кредитів під заставу рухомого майна.

Проект є незначною мірою опрацьованою редакцією проекту 1800 від 20.01.2015 (Поляков М. А.) про ломбарди та ломбардну діяльність, який під час голосування 23.02.2017 так і не був прийнятий. Основна увага в проекті приділена проблемам регулювання діяльності ломбардів. Як це визначено в преамбулі, проект визначає організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності ломбардів, надання послуг ломбардами та здійснення регулятивних і наглядових функцій за їх діяльністю. Його метою є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності ломбардів в Україні, створення належного конкурентного середовища на ринку фінансових послуг, що надаються ломбардами, та забезпечення захисту законних інтересів споживачів таких послуг. Відповідно, пропонуються визначення таких понять, як «ломбард», «відокремлений підрозділ ломбарду», «діяльність ломбардів», «клієнти ломбарду», «субординований борг», «спеціальне місце зберігання заставленого майна» тощо. Проект досить значний за обсягом і доволі докладно врегульовує діяльність ломбардів. Слід однак зазначити, що при цьому чомусь взагалі не згадуються ні Цивільний кодекс України, ні Закон України «Про споживчий кредит», які наразі власне регулюють цю діяльність. Не зазначають ініціатори і те, наскільки пропонований проект відповідає існуючій практиці, зокрема і судовій.

Проект потребує значного доопрацювання. Радимо звернути увагу на висновок ГНЕУ до проекту 1800.

Проект 6573 від 09.06.2017 (Кіраль С. І.) про внесення змін до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» щодо комісійної винагороди під час здійснення еквайрингу.

Пропонується установити, що розмір комісійної винагороди за інтерчейндж, не може перевищувати: з 1 січня 2018 року – 1 відсотка від суми транзакції; з 1 січня 2019 року – 0,65 відсотка від суми транзакції; з 1 січня 2020 року – 0,3 відсотка від суми транзакції. Загальний розмір комісійної винагороди за послуги еквайра (включаючи комісійну винагороду за інтерчейндж), що сплачують сумарно держателі електронних платіжних засобів розрахунків та торговці під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) не може перевищувати: до 31 грудня 2018 року – 1,5 відсотка від суми транзакції; до 31 грудня 2019 року – 1 відсотка від суми транзакції; з 1 січня 2020 року – 0,5 відсотка від суми транзакції. Пропонується закріпити визначення «комісійна винагорода за інтерчейндж – комісійна винагорода, що сплачується за кожну пряму або опосередковану (через третю особу) операцію між емітентом і еквайром, здійснену за допомогою платіжної картки»; передбачити, що комісійна винагорода за інтерчейндж включає в себе будь-які платежі, знижки, пільги чи інші форми винагороди, що отримують емітент та/або еквайр від здійснення операції за допомогою платіжної картки», а також установити, що за порушення вимог абзаців  четвертого-одинадцятого пункту 14.19 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» юридичні особи або фізичні особи – підприємці, які є об’єктами нагляду (оверсайту) сплачують штраф у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний факт такого порушення. Накладення штрафу здійснює Національний банк України.

 Поділитися