MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 206 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 26.12.2018 – 28.12.2018

02.01.2019   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 26 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 13 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, проведенням аудиту ефективності прийняття управлінських рішень державних органів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Надійшло 26 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 13 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, проведенням аудиту ефективності прийняття управлінських рішень державних органів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект 0207 від 28.12.2018 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про внесення змін до Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо обміну та взаємної охорони інформації з обмеженим доступом у сфері оборони.

Названий Протокол учинений 20 лютого 2018 року у м. Київ. У пояснювальній записці зазначається, що укладення Протоколу зумовлено необхідністю приведення положень Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо обміну та взаємної охорони інформації з обмеженим доступом у сфері оборони, який ратифіковано Законом України від 17.12.2008 № 686-VI, у відповідність до вимог чинного законодавства держав Сторін з метою забезпечення паритетності умов взаємної охорони інформації з обмеженим доступом у ході співпраці в оборонній сфері. Суб’єктами виконання цього міжнародного договору з української сторони є державні органи, підприємства, установи та організації, які відповідно до національного законодавства провадять діяльність, пов’язану з державною таємницею, та отримали дозвіл на передачу секретної інформації іноземному партнеру. Згідно зі статтею 32 Закону України «Про державну таємницю» секретна інформація до скасування рішення про віднесення її до державної таємниці та матеріальні носії такої інформації можуть бути передані іноземній державі чи міжнародній організації лише на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або письмового мотивованого розпорядження Президента України з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки України на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України. Отже, ратифікація Протоколу, сприяє забезпеченню паритетності заходів із взаємної охорони інформації з обмеженим доступом, яка передається або створюється в ході співробітництва між Україною та Великобританією.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 9454 від 28.12.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо удосконалення деяких питань проходження громадянами військової служби.

Змін пропонується доволі багато. Абсолютна більшість їх є термінологічно уточнюючими на кшталт таких: слова «Державного стандарту повної середньої освіти загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів у разі, якщо певний освітньо-кваліфікаційний рівень» замінити словами і цифрами «Державного стандарту загальної середньої освіти закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня та закладів професійної (професійно-технічної) освіти в разі, якщо певний рівень освіти», слова «загальноосвітніх навчальних закладах» замінити словами і цифрами «закладах загальної середньої освіти ІІІ ступеня», слова «які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки не нижче бакалавра» замінити словами «які здобули вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра», слова «для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового складу» словами «для осіб рядового складу» тощо. Не завжди такі уточнення є належними, оскільки, наприклад, пропозиція: «Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку: особам, які мають ступінь доктора філософії/доктора мистецтв або доктора наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки/мистецтв, з якої присуджено науковий/освітньо-творчий ступінь,  – на весь період їх роботи за цією спеціальністю», що виключає ступінь кандидата наук із заміною виключно ступенем доктора філософії може призвести до того, що вона перестане поширюватися на осіб, які наразі мають ступінь кандидата наук, який досі присуджується. Те, що ці ступені зрівняні в законодавстві про освіту, не є підставою очікувати, що і при застосуванні пропонованої норми не буде небезпеки її неоднозначного розуміння. Запроваджуються й інші зміни, зокрема зазначається, що відстрочка від призову на строкову військову службу також надається громадянам України, які проходять військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу при вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. Така відстрочка надається на весь період проведення військової підготовки та строк, який триває від завершення цієї підготовки до присвоєння громадянину України первинного військового звання офіцерського складу, але не довше, ніж до кінця поточного року після завершення підготовки. Пропонується установити, що на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби: військовослужбовці, резервісти, військовозобов’язані, які не мають військових звань офіцерського складу, громадяни призовного віку, особи, які здобули вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра, віком від 20 до 30 років та які успішно завершили курс військової підготовки офіцерського складу у вищому військовому навчальному закладі – на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу. Також запроваджується поняття «призупинення військової служби». Зазначається, що військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували зі Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Проект містить й інші ініціативи.

Проект видається потрібним, але не однозначним і таким, що потребує доопрацювання, оскільки далеко не завжди пропоновані ініціативи, як це було показано вище, є цілковито належними.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 9449 від 26.12.2018 (Єднак О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності посадових осіб при наданні адміністративних послуг.

Основні зміни пропонуються до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, його пропонується доповнити новою статтею 166-26 «Порушення вимог законодавства з питань надання адміністративних послуг», якою встановлюється відповідальність за: «повідомлення суб’єктом надання адміністративної послуги суб’єкта звернення або адміністратора про відмову в наданні адміністративної послуги з порушенням строків, встановлених законом», «порушення суб’єктом надання адміністративної послуги термінів розгляду справ та прийняття рішень, встановлених законом», «порушення суб’єктом надання адміністративної послуги, підприємствами, установами або організаціями, що належать до сфери його управління, строків подання необхідних для надання адміністративної послуги документів або інформації», «вимога суб’єкта надання адміністративної послуг щодо подання суб’єктом звернення документів або інформації, не передбачених законом, або таких, що перебувають у володінні суб’єкта надання адміністративної послуги чи у володінні державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ або організацій, що належать до сфери їх управління», «відмова суб’єкта надання адміністративної послуги суб’єкту звернення в наданні адміністративної послуги з підстав, не передбачених законом» та «встановлення суб’єктом надання адміністративної послуги та/або стягнення із суб’єкта звернення плати за надання адміністративної послуги, платність якої не встановлена законом». При чому, розгляд таких скарг пропонується покласти на суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів та на адміністраторів центрів надання адміністративних послуг, а протоколи про таки проступки можуть складати: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання адміністративних послуг, міські ради міст обласного або республіканського Автономної Республіки Крим значення (їх виконавчих органів), районних і районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також на членів консультативно-дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України, регіональної ради підприємців в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Севастополі, громадської ради при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання адміністративних послуг, громадської ради при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. Водночас у Кодексі законів про працю України пропонується передбачити, що власник або уповноважений ним орган з власної ініціативи зобов’язаний розірвати трудовий договір з посадовою особою в разі повторного порушення нею вимог законодавства у сфері ліцензування, з питань видачі документів дозвільного характеру або у сфері надання адміністративних послуг, передбачених статтею 166-26 КУпАП.

Проект містить дуже багато положень, які викликають принципове несприйняття. Це і формальність більшості складів правопорушень, за які пропонується притягнення до відповідальності без урахування реально винної поведінки особи. І абсурдність доручення накладати штрафи самим органам, які здійснюють відповідну діяльність. І вкрай сумнівне розширення кола суб’єктів, що мають право складати протоколи про адміністративні проступки за рахунок членів громадських рад тощо. Також до проекту можна висунути зауваження юридико-технічного та мовного характеру.

Проект 9450 від 27.12.2018 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо проведення обов’язкового попереднього психіатричного та наркологічного огляду кандидатів у народні депутати України).

Пропонується встановити, що депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років, який «спроможний за  станом здоров’я, підтвердженого медичним висновком про проходження попереднього психіатричного та наркологічного огляду,  виконувати повноваження народного депутата України». Відповідно вносяться уточнення щодо порядку подання таких висновків та порядку проведення психіатричного та наркологічного огляду.

Проект фактично є повторенням, але щодо інших суб’єктів, більш раннього проекту 9379 від 07.12.2018 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» (про проведення обов’язкового попереднього психіатричного та наркологічного огляду кандидата на пост Президента України) (див. Бюлетень № 203).

Проект 9456 від 28.12.2018 (Кабінет Міністрів України) про адміністративну процедуру.

Проект реалізує доволі вже доволі давню пропозицію юридичної науки, яка лунала на багатьох наукових форумах, про розроблення відповідного кодифікованого нормативно-правового акта (здебільшого йшлося про Кодекс адміністративних процедур). Пропонується прийняти закон «Про адміністративну процедуру», в преамбулі якого зазначити: «Цей Закон регулює відносини органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та інших суб’єктів, які законом уповноважені здійснювати владні управлінські функції, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду їх справ у дусі визнаної Конституцією України демократичної та правової держави та з метою забезпечення права і закону, а також зобов’язання держави забезпечувати і захищати права та свободи людини і громадянина». Структура закону передбачає такі розділи: «Загальні положення», «Адміністративний орган, учасники адміністративного провадження та особи, які сприяють розгляду справи», «Дослідження обставин справи, докази, строки адміністративного провадження», «Адміністративне провадження», «Адміністративний акт», «Адміністративне оскарження», «Відкликання або визнання недійсним адміністративного акта», «Виконання адміністративного акта», «Прикінцеві та перехідні положення». Всього у проекті 102 статті та 3 пункти прикінцевих та перехідних положень.

Проект заслуговує на підтримку, що не виключає необхідності його ретельного редакційного опрацювання з усуненням деяких відступів від вимог юридичної техніки і нормативів української мови.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне

і цивільне процесуальне законодавство, судівництвоу

 

Проект 9453 від 28.12.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань захисту тварин від жорстокого поводження.

Проект, як зазначається у пояснювальній записці, підготовлений Мінприроди з метою усунення ряду неоднозначних положень, запроваджених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин» від 22.06.2017  (колишній проект 5119-1 від 14.09.2016, див. Бюлетень № 91). Пропонується уточнити компетенцію органів щодо розгляду адміністративних справ про проступки жорстокого поводження з тваринами, уточнити та зробити більш відповідними суті злочину санкції кримінального кодексу щодо жорстокого поводження з тваринами тощо. Зазначається, що запроваджена 2017 року редакція статті 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення містить оціночні категорії, які сформульовані у загальному вигляді, нечітко. Зокрема, запропонована термінологія не узгоджена зі статтею 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», що ускладнює застосування цієї статті на практиці. Потребує уточнення сфера застосування цієї статті. Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» тварини – біологічні об’єкти, що належать до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові. Тому адміністративне стягнення може бути застосоване, наприклад, за насильницькі дії відносно риби під час промислового чи любительського рибальства, оскільки риба є об’єктом фауни, відносно тварин – шкідників сільського господарства чи об’єктів санітарно-епідеміологічного контролю під час боротьби з ними, тварин, що використовуються в наукових дослідженнях, у навчальній практиці тощо. Зазначається, що уточнення потребують й інші положення, зокрема і термінологія. Відповідні зміни пропонується внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Серед змін насамперед слід звернути увагу на пропозицію «повернути» у визначення жорстокого поводження з тваринами вказівку на те, що ці положення стосуються лише тварин, які належать до хребетних.

Загалом підтримуючи урядовий проект маємо звернути увагу на те, що наявні в чинних диспозиціях статей КУпАП та КК України посилання на мотиви правопорушення є сенс врахувати, а не цілковито вилучати, як наразі пропонується у проекті.

Проект 9455 від 28.12.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права засуджених на звернення до Європейського суду з прав людини.

До Кримінального процесуального кодексу України пропонується запровадити такі зміни: Протягом кримінального провадження представник юридичної особи має право ознайомлюватися з матеріалами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтями 221 та 317 цього Кодексу. Після призначення справи до судового розгляду головуючий має забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, але лише за наявності відповідної заяви (підкреслено нами – авт. огл.). Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії. Засуджений, виправданий, особа, стосовно якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру, потерпілий, представник юридичної особи, їхні захисники та законні представники мають право звернутись із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, стороною в якому вони були, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які брали участь у кримінальному судочинстві до суду, де вони зберігаються. Засуджені, які відбувають покарання в установах виконання покарань, звертаються до суду через адміністрацію таких установ із заявою про надання електронних копій матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) та документів, долучених до матеріалів кримінального провадження, необхідних для захисту своїх прав і свобод. Такі електронні копії надсилаються судом до адміністрації установ виконання покарань за допомогою електронної пошти або інших засобів зв’язку у строк, об’єктивно необхідний для їх виготовлення, але не більше тридцяти днів з дня надходження такого звернення. Відповідне положення щодо того, що засуджені мають право звертатися до суду через адміністрацію установи виконання покарань з заявами про надання електронних копій матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) та документів, долучених до матеріалів кримінального провадження пропонується закріпити і в Кримінально-виконавчому кодексі України. Метою проекту назване усунення недоліків кримінального процесуального законодавства, що лежать в основі засвідчених Європейським судом з прав людини системних порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та удосконалення порядку ознайомлення засудженого з матеріалами кримінального провадження та отримання їх копій.

 

Охорона здоров’я

 

Проект 8464-д від 26.12.2018 (Богомолець О. В.) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Проект є наслідком доопрацювання в Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я направленого на повторне перше читання однойменного проекту 8464 від 08.06.2018 (Богомолець О. В.) (див. Бюлетень № 179). У процесі доопрацювання були враховані пропозиції, які надійшли на проект 8464 від ГНЕУ та ряду заінтересованих державних установ.

Утім, суть внесених змін до первинної редакції у жодному із супровідних документів не розкривається.

Проект 9447 від 26.12.2018 (Білозір О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пріоритетного проїзду (переваги у проїзді) спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Суть проекту повністю відображена в його назві. Відповідні зміни пропонуються до Законів України «Про екстрену медичну допомогу» та «Про дорожній рух». Окрім того, пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 124-2 «Ненадання пріоритетного проїзду (переваги у проїзді) спеціалізованому санітарному транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису)».

Проект 9452 від 28.12.2018 (Богомолець О. В.) про донорство крові та її компонентів і національну систему крові.

Як зазначається у пояснювальній  записці, норми чинного законодавства про донорство крові та її компонентів потребують принципових змін з метою імплементації Директив Європейського Союзу, що стосуються безпеки крові, на виконання положень Угоди про асоціацією між Україною та Європейським Союзом, приведення у відповідність до міжнародних стандартів у сфері безпеки та якості донорської крові та її компонентів, а також надання послуг з трансфузії компонентів крові в лікувальних закладах, що дасть більше шансів для порятунку життів та забезпечить збереження здоров’я багатьох людей. Оновлені положення закону регулюватимуть відносини, пов’язані з розвитком донорства крові та компонентів крові, національної системи крові та наданням послуг з трансфузії компонентів крові, забезпеченням комплексу соціальних, економічних, правових і медичних заходів щодо організації донорства в Україні та задоволенням потреб охорони здоров’я в донорській крові та її компонентах. Зокрема, змінити назву чинного Закону України «Про донорство крові та її компонентів» на Закон України «Про донорство крові та її компонентів і національну систему крові», включити в текст цього Закону ряд нових термінів та визначень.

З огляду на дуже велику специфіку предмета правового регулювання у цьому проекті ми не розглядаємо зміст його окремих положень. Водночас маємо підкреслити, що до списку авторського колективу проекту внесені прізвища відомих вітчизняних фахівців у галузі медичного права, що помітно посилює довіру до проекту.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 9451 від 27.12.2018 (Романюк В. М.) про деякі питання застосування фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки.

Проект має замінити собою Указ Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Проект досить короткий. У основних положеннях зазначається, що правила організації контролю за додержанням норм з регулювання обігу готівки встановлюються Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику. У разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами-громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які є підприємцями, постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидентів України, норм з регулювання обігу готівки та порядку ведення касових операцій в національній валюті України, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються такі штрафні (фінансові) санкції: 1) за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах – у розмірі 100 відсотків від суми виявленої понадлімітної готівки; 2) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки – у двократному розмірі неоприбуткованої (не в повному обсязі та/або несвоєчасно оприбуткованої) суми; 3) за перевищення встановлених строків використання виданих під звіт готівкових коштів, а також за видачу під звіт готівкових коштів без повного та своєчасного звітування щодо раніше виданих коштів – у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум; 4) за проведення готівкових розрахунків (крім розрахунків, проведених із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг») без видачі одержувачем готівкових коштів документа встановленої форми та змісту (квитанції до прибуткового касового ордера, розрахункової квитанції, іншого передбаченого законодавством документа), який підтверджує сплату особою готівкових коштів, – у розмірі сплачених коштів. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій приймаються контролюючими органами на підставі матеріалів проведених ними перевірок або подань центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю та фінансових органів в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання контролюючим органом зазначених подань. Інші положення мають відсилочний та уточнюючий характер.

Проект 9457 від 28.12.2018 (Кабінет Міністрів України) про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2019–2023 роки.

Суть проекту цілком адекватно передана в його назві. У пояснювальній записці зазначається, що проект розроблено на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 року № 629-р, яким схвалено Концепцію Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2018–2022 роки. Зазначається, що проблема, яка потребує розв’язання, полягає в тому, що поточний стан космічної діяльності та існуючі механізми її державного регулювання не забезпечують у повному обсязі вирішення актуальних загальнодержавних та суспільних завдань України. Основними причинами виникнення проблеми названі: обмежене фінансування космічної діяльності та недостатня державна підтримка космічної галузі; втрата ринків збуту та виникнення потреби імпортозаміщення; втрата частини наземної космічної інфраструктури в Автономній Республіці Крим; відсутність структурних змін в космічній галузі; відсутність внутрішнього ринку космічних послуг; нові завдання та виклики у сфері національної безпеки та оборони. Очікується, що реалізація Програми має забезпечити державні інтереси на національному і міжнародному рівні та досягнення прямого ефекту для економіки країни від космічної діяльності шляхом залучення іноземних інвестицій (в результаті комерційної діяльності підприємств) разом із прямою фінансовою підтримкою з боку держави.

 Поділитися