MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Жертви мін на Донбасі, депортації з Криму, напади на журналістів

11.03.2021   
ХПГ-інформ
Сьогодні в Києві презентована доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини, у якій, зокрема, йдеться про стан дотримання людських прав в Україні взагалі, а також на непідконтрольних українському урядові територіях.

Сьогодні, 11 березня, у Києві презентована доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ). У Доповіді, зокрема, йдеться про стан дотримання людських прав в Україні взагалі, а також на непідконтрольних українському урядові територіях – у Криму та окупованій частині Донбасу. Про це повідомляє Радіо Свобода.

Жертви серед цивільного населення на Донбасі

У період із 1 серпня 2020 року до 31 січня 2021 року внаслідок вибухів мін на Донбасі загинули вісім цивільних людей.

«УВКПЛ стурбоване постійною великою кількістю жертв серед цивільного населення, у тому числі дітей, які виникають через вибухи мін і вибухонебезпечних залишків війни. За звітний період вісім людей загинули і ще 28 отримали поранення. Дві інші цивільні, включно з дівчинкою, отримали поранення в результаті ДТП за участі військового автомобіля», – зазначила під час презентації доповіді голова моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матильда Богнер.

Матильда Богнер (архівне фото: un.org.ua)


Як каже Богнер, після набуття 27 липня минулого року чинності угодою про посилення режиму припинення вогню, УВКПЛ відзначило значне поліпшення безпекової ситуації порівняно з попереднім звітним періодом (з 1 лютого до 31 липня 2020 року).

Внаслідок активних бойових дій у серпні–січні були поранені три цивільні особи, жодна людина не загинула. Також було зареєстровано чотири атаки на цивільні об’єкти, жодна з яких не призвела до пошкоджень (для порівняння: за попередні шість місяців були зафіксовані 62 такі випадки).

Крим: депортації та примусове переміщення

У доповіді зазначено, що у 2020 році підконтрольні московській владі кримські суди видали накази про депортацію та примусове переміщення щонайменше 178 осіб, які за російським імміграційним законодавством вважаються іноземцями. Зокрема, йдеться про 105 громадян України (93 чоловіків і 12 жінок), передає Радіо Свобода.

«Громадяни України, яким наказано покинути Крим, не мали паспортів Російської Федерації, мали реєстрацію або „прописку“ на материковій частині України або не подали заяву чи не отримали російську посвідку на постійне проживання. Таким чином, вважається, що вони не мають права на проживання в Криму», – мовиться в доповіді.

УВКПЛ зазначає, що проти попередніх років кількість наказів про депортацію та переміщення скоротилася. Певною мірою це можна пояснити збільшенням випадків призначення штрафів у справах про імміграцію, зростанням кількості виданих кримчанам російських паспортів, тимчасовою забороною на депортацію у формі примусової висилки з 15 березня 2020 року по 15 червня 2021 року у зв’язку з пандемією COVID-19.

Тиск на правозахисників і журналістів

Задокументовано 18 випадків погроз та нападів на журналістів та інших працівників медіа, правозахисників, громадянських та політичних активістів, ЛГБТІ-людей та тих, хто їх підтримує, а також представників національних меншин.

За словами Матильди Богнер, офіс комісара ООН з прав людини «стурбований» тим, що незаконні угруповання на окупованих територіях Донбасу довільно затримують людей за дописи в соцмережах.

«В одному випадку блогера, за повідомленнями, затримали за його дописи щодо самочинного затримання та тортур членами озброєних угруповань на території, контрольованій „самопроголошеною ДНР“, які вони описали як екстремістські. Декілька релігійних громад на території, контрольованій самопроголошеними республіками, і надалі стикаються з обмеженнями своєї свободи віросповідання та переконань», – зазначила Богнер.

Також Богнер згадала про напади на співробітників політичних партій перед місцевими виборами 25 жовтня 2020 року, «переважно спрямовані на дві опозиційні партії, яких вважаються проросійськими».

«Правоохоронні органи часто не могли ефективно захистити жертв, запобігти насильству та притягнути порушників, у тому числі членів угруповань, які пропагують насильство, таких як праворадикальні групи, до відповідальності», – заявила голова моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.


Моніторинг ООН здійснювався в період з 1 серпня 2020 року по 31 січня 2021 року. Він охоплює 91 виїзд на місце спостереження, сім відвідувань місць тримання під вартою, моніторинг 56 судових засідань і 37 зібрань та 1108 інтерв’ю жертв порушень прав людини.


Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

 Поділитися