MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

В ООН розслідуватимуть події у Білорусі

25.03.2021   
ХПГ-інформ
Відповідну резолюцію двадцятьма голосами «за» ухвалила Рада ООН з прав людини. Відповідну резолюцію Рада ухвалила двадцятьма голосами «за». Представники семи держав, включно з Росією, голосували «проти», 20 – утрималися.

Рада ООН з прав людини схвалила створення групи з розслідування подій після президентських виборів у Білорусі в серпні 2020 року, повідомляє «Настоящее время».

Відповідну резолюцію Рада ухвалила двадцятьма голосами «за». Представники семи держав, включно з Росією, голосували «проти», 20 – утрималися. У документі зазначено, що Рада ООН занепокоєна численними епізодами тортур, викрадень, довільними затриманнями та арештами, а також залякуванням представників опозиції, журналістів і правозахисників.

Резолюція закликає комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет розслідувати за допомогою експертів епізоди порушення прав людини у Білорусі, збирати та аналізувати інформацію з доказами, необхідними для притягнення до відповідальності осіб, які скоїли злочини.

«Ми повинні продемонструвати підтримку народу Білорусі і притягнути до відповідальності винних у тяжких порушеннях прав людини, щоб покласти край зачарованому колу безкарності», – завила від імені ЄС Руї Масейра, представниця Португалії, яка зараз у рамках ротації головує в європейському блоці.

«Це важлива, сильна і своєчасна резолюція. Тепер Верховний комісар з прав людини має мандат, щоб допомогти нам у розв’язанні кризи. Ми продовжимо співпрацю із правозахисниками, РПЛ, офісом Верховного комісара та всіма структурами ООН, щоб повернути верховенство закону у Білорусі, а всіх винних у порушенні прав людини притягнути до відповідальності», – сказала Світлана Тихоновська, колишня кандидатка у президенти Білорусі.

Прессекретар МЗС Білорусі Анатолій Ґлаз відповів, що рішення Ради з прав людини ООН суперечить принципам і нормам міжнародного права, адже ухвалене меншістю голосів.


Нагадаємо, 9 серпня 2020 року, після закінчення голосування на президентських виборах, у Білорусі розпочалися масові протести – люди були незадоволені нечесною виборчою кампанією. Повідомлялося про масові фальсифікації, деякі люди не могли проголосувати, бо через рекордну явку виборців на багатьох виборчих дільницях не вистачало бюлетенів.

Офіційно було оголошено, що на виборах переміг Олександр Лукашенко, який керує державою 25 років. Жодні вибори президента (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року) не визнані вільними та справедливими на міжнародному рівні.

Кандидатка у президенти Світлана Тихоновська, за даними незалежних екзитполів, а також чесних учасників виборчих комісій, на багатьох дільницях перемогла Лукашенка. Під час виборчої кампанії Тихоновська отримала широку підтримку, збираючи багатотисячні мітинги, яких Білорусь не бачила протягом багатьох років. Проте після виборів під тиском Тихоновська була вимушена залишити Білорусь.

1 вересня 2020 року експерти ООН з прав людини опублікували заяву, у якій закликали Білорусь припинити тортури щодо затриманих і притягнути до відповідальности правоохоронців, які безкарно принижували та били демонстрантів у місцях тримання під вартою. На той час експертам було відомо про 450 задокументованих випадків тортур та жорстокого поводження з людьми, позбавленими волі після президентських виборів.

«Заборона катувань є абсолютною згідно з міжнародним правом. Це не може бути виправдано з жодної причини», – наголосили експерти.

14 вересня 2020 року Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch заявила про систематичні побиття та катування демонстрантів, затриманих після президентських виборів 9 серпня цього року в Білорусі. Правозахисники наголосили на необхідності розслідування з боку ОБСЄ та Ради з прав людини ООН.

«На підставі проведеного дослідження ми дійшли висновку, що значну частину фізичного насилля з боку ОМОНу та інших правоохоронних органів, а також описані нашими співрозмовниками умови тримання під вартою, слід кваліфікувати як тортури», – йдеться у заяві організації.


За даними правозахисного центру «Весна», у Білорусі протягом передвиборчої кампанії, виборів і протестів, що розпочалися услід за ними, політично мотивовані кримінальні справи порушено щонайменше стосовно 950 людей. Станом на 25 березня політв’язнями визнано 299 людей.


Головне зображення: Рада ООН з прав людини (джерело: news.un.org)


Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

 Поділитися