Нова ініціатива щодо вдосконалення захисту речових прав учасників кримінального провадження
17 січня у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №9484 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України». Метою запропонованих змін є вдосконалення порядку застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження у контексті з розвитком інформаційних технологій та розширення кола відносин з їх застосуванням.
Фактично авторами проекту пропонується встановити певні обмеження щодо вилучення у учасників кримінального провадження такого виду речових доказів як персональні комп’ютери та електронні гаджети. У змінах до Кримінального процесуального кодексу ініціюється затвердження більш чіткого визначення електронних пристроїва. До таких мають залічувати інформаційні системи; комп’ютери (суперкомп’ютери, мейнфрейми, кластери, сервери, робочі станції, персональні комп’ютери, ноутбуки тощо); компʼютерну периферію (зокрема, термінали, принтери, сканери, плотери, джерела безперебійного живлення); мобільні термінали систем зв’язку (мобільні телефони, смартфони, планшети та інше); апаратну складову телекомунікаційних та інших комп’ютерних мереж і мережеве обладнання (маршрутизатори, концентратори, комутатори, модеми, мережеві контролери, кабелі тощо); мікропроцесорні системи (мікроконтролери та програмовані логічні контролери), а також банкомати й інші стаціонарні платіжні термінали для обслуговування населення.
Новаторською є пропозиція авторів проекту відмежовувати перелічені пристрої та електронну інформацію - як різні види речових доказів. Так, якщо в якості знаряддя, засобу або предмету кримінального правопорушення було використано електронну інформацію, чи її може бути використано у якості доказу факту чи обставин правопорушення, то електронні пристрої речовими доказами мають не визнаватися. Вони можуть визнаватися речовими доказами лише у разі, якщо пристрій сам є знаряддям, засобом або предметом кримінального правопорушення. І у випадку, коли електронна інформація як речовий доказ не може бути копійована без пошкодження чи знищення пристрою. На підставі такого розмежування пропонується встановити заборону на вилучення електронних пристроїв або їх складових, якщо знаряддям, засобом або предметом кримінального правопорушення виступає інформація, що в них міститься. Для отримання інформації з електронного пристрою встановлюватиметься режим тимчасового доступу для копіювання необхідних для провадження даних. Якщо певний учасник провадження наполягає на вилученні, то він зобовʼязаний на вимогу власника (законного володільця) пристрою або його представника надати письмове обґрунтування можливості заподіяння шкоди кримінальному провадженню, якщо пристрій не буде вилучено. У разі задоволення клопотання про вилучення, власник або законний володілець пристрою має право скопіювати необхідні йому дані під час проведення вилучення. Особа ж, яка необгрунтовано вилучила пристрій, підлягатиме відповідальності за завдану власнику (законному володільцю) шкоди.
Окрім того, встановлено право власників чи законних володільців пристроїв, що не містять слідів правопорушення, однак, використовуються у якості речових доказів, на повернення таких гаджетів на добросовісне зберігання у разі їхнього використання для реалізації трудових прав. Не допускається накладати арешт на пристрої, які використовуються для праці, якщо така дія призведе до заподіяння шкоди фізичній чи юридичній особі, яка не є учасником цього кримінального провадження. Винятком є випадки накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації чи конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Також пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України – встановити кримінальну відповідальність за умисне порушення слідчим або прокурором встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку тимчасового доступу до речей і документів або тимчасового вилучення чи арешту майна.
Запропоновані нововведення мають відіграти важливу роль у захисті речових, трудових та особистих прав учасників кримінального провадження. По-перше захистивши осіб від свавілля щодо вилучення їхніх пристроїв, законодавець знизить ризик щодо необгрунтованого обмеження їхнього права на володіння, розпорядження чи користування майном. Це, своєю чергою, може тягнути за собою захист права на працю, адже у сучасному світі велика кількість людей використовує електронні пристрої для здійснення своїх трудових обов’язків. Більшого захисту набуде і недоторканність конфіденційної інформації, що зберігається на пристрої, на яку могли б натрапити під час дослідження пристрою у ході провадження. В цілому, винесення цієї законодавчої ініціативи яскраво ілюструє як право «наздоганяє» інформаційні відносини, які динамічно розвиваються у постіндустріальному суспільстві.