MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Медична реформа провалена

25.11.2013   
Інна Сухорукова
У Харкові відбувся круглий стіл, присвячений медичній реформі. В ньому взяли участь представники «пілотних» регіоні – Вінницької, Донецької, Дніпропетровської областей, кияни і,звичайно, харків’яни. Загалом представники регіонів негативно ставляться до запровадженої у них так званої «медичної реформи».

У Харкові відбувся круглий стіл, присвячений медичній реформі. В ньому взяли участь представники «пілотних» регіоні – Вінницької, Донецької, Дніпропетровської областей, кияни і, звичайно, харків’яни. Загалом представники регіонів негативно ставляться до запровадженої у них так званої «медичної реформи».

Які питання насамперед хвилюють медиків і представників громадських організацій?

Сімейні лікарі, які є основою первинної медичної допомоги, у нас фактично відсутні, бо не можна вважати  сімейним лікарем фахівця, якого вчать на курсах перекваліфікації шість місяців. За цей смішний час терапевти повинні стати педіатрами, акушерами-гінекологами, інфекціоністами. Сімейні лікарі, тобто лікарі  первинної ланки, існують у більшості країн світу, де є страхова медицина. Навчають їх зазвичай вісім років. І сімейні лікарі, як правило, беруть на себе функції координатора лікувального процесу. Вони призначають первинні аналізи, обстеження, направляють хворих до спеціалістів, виписують періодично ліки, які призначають спеціалісти.

Хворі, купуючи ліки за цими рецептами, мають знижки на більшість медикаментів, особливо, якщо вони пенсіонери чи знаходяться на соціалі. Сімейний лікар за кордоном не працює замість спеціалістів. Він має можливості направити на всі необхідні обстеження, за виключенням специфічних рідкісних обстежень, які є платними.

У нас, навпаки, практично немає безкоштовних обстежень, а введення інституту сімейних лікарів, які не будуть мати лабораторної бази  в своїх амбулаторіях, ще більш ускладнить доступ до обстеження. Не зрозуміло, як сімейні лікарі зможуть впоратися з дітьми, з вагітними жінками, із хворими на СНІД, туберкульоз та гепатити. В них немає для цього ані досвіду, ані часу, щоб навчитися цим складним спеціальностям.

Друге, що непокоїть громадян і лікарів, це те, що реформа робиться без залучення в медицину додаткових коштів. У всьому світі частіше за все діє система обов’язкового медичного страхування. Ця система передбачає залучення коштів саме в медицину шляхом прогресивного стягнення податків. Пенсіонери і ті, хто перебувають на соціалі, сплачують мінімальні податки, які не є для них обтяжливими, а чім більше людина заробляє, тим більше вона сплачує податок. Це дозволяє витрачати на медицину від 17 до 20% ВВП, тоді як в Україні на медицину витрачають 3%, а в Росії 65%. Яка реформа може відбуватися без коштів? Звідки їх взяти на утримання поліклінік вторинної ланки – спеціалістів, обстеження, аналізи?)

Здається, що цю реформу запроваджено тільки для того, щоб більшість хворих почала звертатися до приватних медичних закладів, і щоб медицина остаточно перестала бути безкоштовною. Тобто реформу роблять, щоб ще більше зекономити на хворих.

Україна посідає за рівнем смертності перше місце в світі. Отже, цього достатньо, щоб бити на сполох. Медичну галузь необхідно реформувати, причому треба робити це як найшвидше, і в цьому повинні брати участь усі представники влади і депутати, і чиновники Адміністрації Президента, і Кабінету Міністрів.

Треба залучити до розробки проекту реформи і медиків, і економістів, і представників фахових громадських організацій.

Зараз реформою керує Міністерство охорони здоров’я, і, здається більше нікого це так звана «реформа» не цікавить.

Дивує і непокоїть медиків та пацієнтів в пілотних регіонах те, реформа фактично зводиться до закриття стаціонарів і поліклінік, де працюють вузькі профільні спеціалісти. Причому це відбувається не тільки в пілотних регіонах, а й в інших областях, наприклад, в Харкові був «оптимізований», точніше закритий стаціонар в Бірках – смт, Зміївського району. Бірки та найближчі до них села – Первомайське, Таранівка і Гомільшани з населенням близько 15 тисяч осіб залишилися без медичної допомоги. Дістатися місцевим мешканцям з цих сіл до Змійова далеко і важко. Транспорт не забезпечує зручне та регулярне сполучення зі Змійовим. Місцеві мешканці почали активно протестувати проти закриття лікарні, звернулися до суду. Суди першої і апеляційної інстанцій, на жаль, відмовили позивачам. Тоді громадяни звернулися до Вищого Адміністративного суду в м. Києві. Справа розглядалася досить довго, але суд став на бік мешканців Бірок і сусідніх сіл і повернув справу на новий розгляд. Після цього суд першої інстанції визнав закриття стаціонару в Бірках незаконним. Харківська обласна адміністрація подала апеляцію і зараз справа розглядається в апеляційному суді Харківської області.

А тим часом обласна адміністрація вирішила « оптимізувати» лікарні в ще одному населеному пункті Зміївського району  – в смт Комсомольському.

Це промислове містечко, досить розвинуте, яке ще десять років тому мало розвинуту соціальну сферу. Зараз все це розвалено, тому жителі Комсомольського почали активно протестувати. І стаціонар не закрили, але почали активно скорочувати і мешканці змушені чекати, коли звільниться місце в лікарні, або їхати до Змійова чи до Харкова. А це і час, і кошти.

Але все ж таки мешканці Комсомольського поки що не допустили повного закриття місцевої лікарні і зараз вимагають її повного відновлення.

Цікаво, що вкрай негативний досвід пілотних регіонів зовсім не викликає у чиновників інших регіонів якоїсь перестороги. За статистичними даними в пілотних регіонах зростає смертність, особливо дитяча.

Зростає і невдоволення громадян. І те, що чиновники з інших районів так поспішають перейняти негативний досвід, свідчить про те, що головна мета медичної реформи від влади – це просто скорочення коштів необхідних для охорони здоров’я населення.

Треба нагадати, що така реформа порушує статтю 49 Конституції України, в якій визначено, що державні і комунальні медичні заклади не можуть бути скороченими. Також ця реформа суперечить Основам медичного законодавства України, особливо нормам про вільний вибір лікаря, медичного закладу, методів і форм лікування. Після запровадження медичної реформи все це буде під великим питанням, особливо в сільській місцевості, де вибирати собі лікаря буде просто ні з кого.

Отже, загальна думка громадськості, що медична реформа в тому вигляді, як вона зараз проводиться, – просто злочин влади проти українського народу.

 

 Поділитися