Human Rights in Ukraine

http://khpg.org/en/index.php?id=1544781433


14.12.2018

Чому ми не підписали «Меморандум російських правозахисників»

   

14 грудня 2018 року

Чому ми не підписали «Меморандум російських правозахисників»

Репліка Ради Правозахисного центру «Меморіал»

Протягом останнього року в ЗМІ та соціальних мережах активно обговорюється можливість виходу або виключення Росії з Ради Європи.

Такий розвиток подій неминуче викличе вкрай тяжкі наслідки для ситуації з правами людини в нашій країні.

Перед лицем цієї загрози група російських правозахисників випустила спеціальний Меморандум, до якого запропонувала приєднуватися однодумцям з інших російських правозахисних НПО. Наші колеги висловлюють свою тривогу і декларують необхідність домагатися того, щоб Росія залишалася в Раді Європи, оскільки Європейський суд з прав людини, найважливіший інститут Ради Європи, часто залишається для громадян нашої країни єдиною інстанцією, куди вони можуть звернутися для захисту своїх прав. Спираючись на рішення цього суду, російське громадянське суспільство намагається домогтися і іноді домагається системних змін у законодавстві та правозастосовній практиці. У Меморандумі викладені конкретні пропозиції, з якими ті, що підписали документ, звертаються до Ради Європи. Вони пропонують частково пом’якшити санкції ПАРЄ щодо російської делегації, щоб не давати приводу керівництву Росії «грюкати дверима».

Правозахисний центр «Меморіал» по ряду причин не визнав за можливе приєднатися до цього Меморандуму.

На наш погляд, безумовно бажано, і навіть необхідно, щоб Росія залишалася в Раді Європи. Підстави для цього цілком точно сформулював міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров 16 жовтня 2018 року: «Ми вступали до Ради Європи виходячи з того, що вона забезпечує загальноєвропейський універсальний правовий і гуманітарний простір».

Для Європи виключення Росії з Ради Європи було б вкрай нераціональним і недалекоглядним кроком. Для будь-якої країни членство в цій міжнародній організації – це, перш за все, визнання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як еталону. І тільки постійний контроль над виконанням усіма країнами вимог цієї Конвенції може забезпечити загальноєвропейський універсальний правовий і гуманітарний простір. Виключати Росію зі сфери такого контролю було б нерозумно. Такий розвиток подій представляється вкрай малоймовірним ще й тому, що відповідно до Статуту Ради Європи через несплату внесків може бути лише призупинено право участі в роботі Комітету міністрів і Парламентської Асамблеї. Але навіть про припинення участі Росії в Комітеті міністрів досі ніхто питання серйозно не ставив.

Ми сподіваємося, що й вихід Росії з власної ініціативи з Ради Європи теж не дуже ймовірний. Він завдасть шкоди насамперед російським громадянам, позбавивши їх найважливіших інструментів захисту – Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Європейського суду з прав людини. Звісно, ми розуміємо, що керівництво нашої країни далеко не в першу чергу стурбоване дотриманням прав росіян. Звісно, санкції щодо російської делегації в ПАРЄ дуже дратують Кремль, уряд і депутатів. Але ми вважаємо, що російська влада досить прагматична, щоб не рвати зв’язків, які Росії не менш важливі, ніж Європі. А гучні заяви різних російських політиків про можливий вихід адресовані виключно внутрішньоросійській аудиторії. У всякому разі, постійний представник РФ при РЄ Іван Солтановський висловився 13 вересня 2018 року цілком виразно: «Питання виходу з Ради Європи на даний момент актуальним не є».

Але якщо є серйозні побоювання, що в керівництві нашої країни візьмуть гору сили, які ставлять на самоізоляцію Росії, і воно все ж піде на цей шкідливий для громадян Росії крок, то звертатися із закликами та умовляннями треба не до Ради Європи, а до російського керівництва. Ми вважаємо недоречним – принаймні з боку російських правозахисників – рекомендувати Раді Європи піти на односторонні поступки при повній відсутності змін у позиції Росії. Таке утихомирення зловмисного порушника міжнародного права і власних зобов’язань у галузі дотримання прав людини неминуче матиме руйнівні наслідки для міжнародних механізмів, покликаних їх підтримувати. А отже, у довгостроковій перспективі воно завдасть шкоди і нашій країні.

Recommend this post

comments