MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 203 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 03.12.2018 – 07.12.2018

30.12.2018   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 64 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 17 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, схваленням пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), призначення позачергових виборів, представленням звіту тимчасової слідчої комісії, пропозиціями відставки урядовців тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету, створення, ліквідацію та зміну меж адміністративних одиниць тощо.

Надійшло 64 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 17 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, схваленням пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), призначення позачергових виборів, представленням звіту тимчасової слідчої комісії, пропозиціями відставки урядовців тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету, створення, ліквідацію та зміну меж адміністративних одиниць тощо.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект 0206 від 03.12.2018 (Президент України) про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.

Проект дуже короткий і структурно більше відповідає постановам – має значну за обсягом преамбулу і всього кілька статей. В проекті, зважаючи на збройну агресію Російської Федерації проти України, що становить істотне порушення Російською Федерацією Договору  про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, учиненого 31 травня 1997 року в м. Києві та ратифікованого Верховною Радою України 14 січня 1998 року, яке має істотне значення для здійснення об’єкта і цілей цього Договору, виходячи з положень статті 60 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України «Про міжнародні договори України» та відповідно до статті 40 Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, пропонується: 1. Припинити з 1 квітня 2019 року дію Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, учиненого 31 травня 1997 року в м. Києві та ратифікованого Верховною Радою України 14 січня 1998 року. 2. Припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією звільняє Україну від будь-якого зобов’язання щодо його виконання і не впливає на права, зобов’язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання названого Договору до припинення його дії, відповідно до статті 70 Віденської конвенції про право міжнародних договорів.

Проект прийнятий 06.12.2018 як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 0206-1 від 04.12.2018 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про міжнародні договори України» щодо припинення міжнародних договорів України, укладених з державою-агресором.

Дослівне повторення проекту 4808 від 14.06.2016 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про міжнародні договори України» щодо припинення міжнародних договорів України, укладених з державою-агресором (див. Бюлетень № 78), який 03.10.2017 був знятий з розгляду.

Проект 0206-2 від 05.12.2018 (Луценко І. В.) про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.

Відрізняється від президентського проекту лише днем, з якого має відбутися припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією: замість 1 квітня 2019 р. пропонується «з дня набрання чинності цим Законом».

У зв’язку з прийняттям президентського проекту обидва альтернативні проекти нині мають лише історичне значення.

 

Ідеологічні питання

 

Проект Постанови 9368 від 05.12.2018 (Кіт А. Б.) про звернення до Президента України щодо присвоєння звання Героя України Бандері Степану Андрійовичу (посмертно).

У проекті пропонується звернутися до Президента України з пропозицією присвоїти звання Героя України Бандері Степану Андрійовичу (посмертно).

Про те, що присвоєння звання Героя України історичним особам не відповідає суті цієї нагороди, хоча це правило і порушувалося з перших років її існування, написано вже багато. Слід звернути увагу на те, чому власне це так. Ініціатори проекту зазначають, що він підготовлений «з метою вшанування та увіковічення пам’яті борця за незалежність України у ХХ столітті». Але ж до цієї категорії належить ще чимало видатних особистостей. Нагорода «Герой України» спрямована на вшанування наших сучасників і набувала особливого значення в останні 5 років від початку агресії Російської Федерації проти України. Перетворення її на пантеон видатних, навіть виключних, але суто історичних постатей видається цілковито недоречним.

Проект Постанови 9371 від 06.12.2018 (Логвинський Г. В.) про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Національної поліції України, інших правоохоронних органів, органів судової влади і органів місцевого самоврядування щодо посилення боротьби з проявами ксенофобії, антисемітизму, запобігання злочинам на ґрунті ненависті та захисту прав громадян єврейського походження, єврейської громади.

У Зверненні пропонується визначити, що Верховна Рада України: засуджує будь-які  вираження ненависті та насильства проти представників єврейської громади,  громадян єврейського походження та вірян іудейського віросповідання, а також, прояви вандалізму на ґрунті ненависті проти об’єктів інфраструктури єврейської громади та злочинів на ґрунті ненависті відносно інших національних меншин; вважає неприпустимим будь-які публічні висловлювання, пов’язані з засудженням громадян єврейського походження як людей, колективно відповідальних за реальні чи уявні правопорушення, скоєні однією особою або групою осіб незалежно від етнічного походження чи віросповідання; закликає Кабінет Міністрів України, Службу безпеки України, Генеральну прокуратуру України, Національну поліції України, інші правоохоронні органи, органи судової влади, органи місцевого самоврядування вжити заходів щодо захисту прав громадян єврейського походження, єврейської громади, забезпечення їх безпеки, а також, посилення боротьби з проявами ксенофобії, антисемітизму, запобігання злочинам на ґрунті ненависті; звертається до Кабінету Міністрів України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Національної поліції України, інших правоохоронних органів, органів судової влади і органів місцевого самоврядування щодо застосування у своїй діяльності робочої дефініції визначення антисемітизму, розробленої Міжнародним альянсом пам’яті жертв Голокосту (IHRA); засуджує будь-які публічні прояви антисемітизму: заклики до вбивств громадян єврейського походження чи нанесення шкоди єврейській громаді, допомога в цьому чи виправдання цього в ім’я радикальної ідеології чи екстремістської релігійної позиції; висловлення брехливих, нелюдських та тих, що озлоблюють чи стереотипних заяв про громадян єврейського походження; звинувачення євреїв як народу та Ізраїль як державу у винаході та перебільшенні Голокосту; звинувачення єврейських громадян у лояльності по відношенню до Ізраїлю та у перевазі інтересів євреїв у всьому світі над інтересами власної країни; заперечення права єврейського народу на самовизначення; використання символіки та картин, які асоціюються з класичним антисемітизмом для характеризації Ізраїлю чи ізраїльтян; проведення порівнянь сучасної політики Ізраїлю з політикою нацистів; сприйняття громадян єврейського походження колективно відповідальними за дії держави Ізраїль; розголошення або розповсюдження будь-яких матеріалів, що містять висловлювання, визначені як антисемітські відповідно до робочої дефініції визначення антисемітизму, розробленої Міжнародним альянсом пам’яті жертв Голокосту або заклики до ксенофобії, антисемітизму, вчинення злочинів на ґрунті ненависті; використання образливих назв громадян єврейського походження, включаючи ті, що використовувались нацистським режимом; закликає Кабінет Міністрів України якнайшвидше приєднатись до Міжнародного альянсу пам’яті жертв Голокосту (IHRA); вимагає виявлення, фіксування та облік правопорушень, вчинених на ґрунті ксенофобії, антисемітизму чи ненависті; вважає необхідним посилити контроль за роз’ясненням посадовим особам державних органів особливостей правопорушень, вчинених на ґрунті ксенофобії антисемітизму чи ненависті до реальної чи уявної національної чи етнічної належності; наполягає на необхідності навчання школярів та студентів основам толерантності та заборони навчальної інформації, яка може викликати антисемітизм чи ксенофобію; заохочує транскордонну співпрацю на всіх рівнях у переслідуванні злочинів на ґрунті ненависті, які порушують рівноправність громадян залежно від їх національної належності.

Немає сумніву, що з антисемітизмом слід боротися, але аргументи ініціаторів проекту аж ніяк не переконують в тому, що відповідний стан справ в Україні вже настільки поганий, що вимагає прийняття парламентського звернення.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 9357 від 03.12.2018 (Президент України) про внесення зміни до статті 28 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо забезпечення проведення місцевих виборів, призначених на неділю, 23 грудня 2018 року.

Названу статтю пропонувалося доповнити пунктом 2-2 такого змісту: «Встановити, що дія частини першої статті 19 цього Закону щодо заборони проведення в умовах воєнного стану виборів до органів місцевого самоврядування не поширюється на проведення місцевих виборів, призначених на неділю, 23 грудня 2018 року».

Запропоноване виключення із загального правила щодо заборони виборів під час воєнного стану видається необґрунтованим. Не заслуговує на підтримку і пропозиція щодо включення в основний текст закону норми разової дії. Президент України визнав цей проект невідкладним, але своєчасно він не був розглянутий і у зв’язку з цим втратив свою актуальність.

Проект 9357-1 від 04.12.2018 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання проведення виборів в умовах воєнного стану.

В альтернативному проекті пропонується значно радикальніше, ніж в основному проекті, змінити статтю 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» і виключити з неї положення, якими забороняється проведення під час дії воєнного стану виборів Президента України та органів місцевого самоврядування. Натомість у статті 11 цього Закону пропонується така новела: «проведення чергових, позачергових виборів Президента України під час дії воєнного стану може бути заборонено за рішенням Ради національної безпеки  і оборони України, якщо проведення таких виборів ускладнить та/або унеможливить проведення заходів щодо усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Верховна Рада України може скасувати рішення Ради національної безпеки і оборони України про заборону проведення виборів Президента України у десятиденний термін з дня його прийняття у випадку його необґрунтованості». Аналогічний підхід щодо регулювання місцевих виборів пропонується у статті 19 цього Закону. Заборону виборів народних депутатів України передбачається залишити чинною, але уточнити строки призначення виборів після припинення воєнного стану. Відповідні зміни передбачаються також до Законів України «Про вибори Президента України», «Про місцеві вибори», «Про вибори народних депутатів України». Окрім того, пропонується виключити припис статті 10 Закону, яким передбачено, що «у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України та Кабінету Міністрів України».

Ініціативи видаються суто політичними і такими, що нехтують власне воєнним аспектом проблеми запровадження воєнного стану.

Проект 9357-2 від 06.12.2018 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та інших законодавчих актів України.

У цьому проекті пропонується зі статті 19 названого Закону виключити приписи, які забороняють проведення виборів Президента України, виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування, а також масові зібрання та акції. Принагідно пропонується низка різнопланових і доволі дискусійних змін виборчого законодавства.

Як і в попередньому альтернативному проекті, пропозиції видаються такими, що не заслуговують на підтримку, а в частині проведення парламентських виборів в умовах воєнного стану і зовсім антиконституційними.

Проект 9336-1 від 07.12.2018 (Луценко І. В.) про Державну інспекцію з охорони довкілля України.

Альтернативний проекту 9336 від 23.11.2018 (Дирів А. Б.) про Державну природоохоронну службу України (див. Бюлетень № 201). Проект майже в чотири рази менший за обсягом. Як зазначається у пояснювальній записці, основні положення проекту визначають: порядок створення, функціонування та ліквідації спеціального органу у сфері контролю за станом довкілля; структуру органів влади, що здійснюють контроль за станом довкілля; прозорість контрольних процедур, їх відкритість та зрозумілість; засоби попередження настання корупційних ризиків через об’єктивність збору даних про стан довкілля та здійснення аналітичного контролю.

Проект 9379 від 07.12.2018 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» (про проведення обов’язкового попереднього психіатричного та наркологічного огляду кандидата на пост Президента України).

У зазначену законі пропонується уточнити, що Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг тридцяти п’яти років, має право голосу, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років і який також є «спроможним за станом здоров’я, підтвердженого медичним висновком про проходження попереднього психіатричного та наркологічного огляду, виконувати повноваження Президента України». Відповідну довідку слід подавати до ЦВК разом з іншими документами. Також названий закон пропонується доповнити новою статтею 51-1 «Порядок проведення попереднього психіатричного та наркологічного огляду кандидата на пост Президента України та про додержання інших умов щодо цих відомостей» такого змісту: Порядок проведення попереднього психіатричного та наркологічного огляду кандидата на пост Президента України затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Інформація про результати цього попереднього огляду має оприлюднюватися разом з іншими відомостями про кандидатів на пост Президента України. Порядок такого оприлюднення та додержання інших умов щодо цих відомостей затверджується Центральною виборчою комісією.

Проект є далеко не першою подібною ініціативою. Також слід звернути окрему увагу на необхідність суто мовного редагування його тексту.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 9311-1 від 05.12.2018 (Пташник В. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності.

Проект 9311-2 від 07.12.2018 (Новак Н. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності.

Проект 9311-3 від 07.12.2018 (Шкрум А. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності.

Проект 9311-4 від 07.12.2018 (Сидорович Р. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності та щодо посилення протидії рейдерству.

Усі названі проекти є альтернативними до проекту 9311 від 21.11.2018 (Іванчук А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності (див. Бюлетень № 201) та одне-одному. Всі вони мають дуже значний обсяг (від 50 до більше 90 сторінок) і пропонують внести зміни до десятків законодавчих актів. Загалом пропонуються різні підходи до реєстрації прав власності і, зокрема, делегувати певні функції з реєстрації прав власності уповноваженим особам місцевих органів влади та територіальних підрозділів Міністерства юстиції. Аргументується це посиланням на те, що нотаріусів не вистачає, особливо в сільській місцевості і, одночасно, їх послуги досить дорогі для більшості населення. Контрпропозиції зводяться до того, що надання притаманних нотаріусам функцій представникам державних та місцевих органів влади нівелює значення нотаріату і посилює корупційні ризики. Можна лише зазначити, що певне зерно істини є в аргументах обох сторін і проблема дійсно наявна та потребує вирішення. Втім, лише цими питаннями проекти не обмежуються і пропонують й інші ініціативи, від збільшення розмірів адміністративних штрафів і до певних аспектів доступу до реєстру власників нерухомого майна під час судового процесу тощо.

Слід зазначити, що проекти у разі впровадження матимуть значний вплив на суспільні відносини, а тому цей блок ініціатив потребує прискіпливої уваги громадськості та спеціалістів.

Проект Постанови 9366 від 05.12.2018 (Міщенко С. Г.) про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо вирішення питання надання житлових субсидій незахищеним категоріям громадян.

У проекті пропонується Кабінету Міністрів України внести зміни у постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 409 (зі змінами) «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» та від 21 жовтня 1995 року № 848 (зі змінами) «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого  пічного побутового палива» такого змісту: 1. Встановити для домогосподарств, що складаються з однієї або двох непрацездатних осіб, соціальну норму житла у розмірі 75 кв. метрів на домогосподарство. 2. Установити соціальні нормативи, в межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплату житлово-комунальних послуг: у разі використання природного газу для індивідуального опалення – 7 куб. м. природного газу на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період. 3. Передбачити, що під час призначення житлової субсидії не враховуються доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства, що може підтверджуватися відповідною довідкою про проживання або не проживання з місця реєстрації або з місця фактичного проживання. 4. Встановити, що для розрахунку сукупного доходу домогосподарства для безробітних осіб в сільській місцевості включається середньомісячний дохід таких осіб на рівні фактично отриманих такими особами доходів. 5. Субсидія призначається для працівників, у яких заробітна плата не досягає до рівня мінімальної.

І по суті, і за формою проект є вкрай неоднозначним. Парламент як законодавчий орган має можливість вирішити такі питання на рівні закону, а не давати у фактично антиконституційний спосіб доручення Уряду щось здійснити від свого імені. Також незрозуміло і чому єдиний перелік пропозицій подається до кількох актів.

Проект 9367 від 05.12.2018 (Тарута С. О.) про внесення змін до підпункту 165.1.59 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України щодо оподаткування доходу платника податку.

У пояснювальній записці метою проекту зазначається удосконалення законодавства щодо звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходи фізичної особи – позичальника, які виникають при анулюванні (прощенні) кредитором частини боргу, що дасть змогу застосувати відповідні норми на практиці. Запропоновано підпункт 165.1.59 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, яким передбачено не включати суму, прощену (анульовану) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, викласти в новій редакції, в якій буде відсутнє посилання на порядок, передбачений законом щодо реструктуризації зобов’язань громадян України.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і

цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 9360 від 03.12.2018 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення дотримання нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах при експлуатації автомототранспортних та інших пересувних засобів).

Змінами до Закону України «Про Національну поліцію» пропонується визначити, що поліція має вживати заходів для виявлення фактів експлуатації автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах. Одночасно у Кодексі України про адміністративні правопорушення пропонується розвинути положення статті 81 «Експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах», замінивши у санкції частини першої (наразі і єдиної) штраф попередженням, але додавши частину другу, в диспозиції якої передбачити, що «повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню» вже призведе до штрафу, майже вдвічі (з 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) більшому, ніж наразі.

Проект 9362 від 04.12.2018 (Котвіцький І. О.) про внесення змін до статті 8 Закону України «Про захист тварин від жорсткого поводження».

Проект дуже короткий: Утримання диких тварин у цирку і використання їх під час циркових вистав забороняється.

Це далеко не перший проект такого типу і усі аргументи «за» і «проти» давно висловлені.

Проект 9380 від 07.12.2018 (Новинський В. В.) про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за перешкоджання діяльності релігійних організацій.

Пропонується доповнити названий кодекс новою статтею 161-1 «Перешкоджання діяльності релігійних організацій», якою передбачити відповідальність за «Перешкоджання діяльності релігійних організацій або перешкоджання проведенню богослужінь, інших релігійних обрядів і церемоній», а також ті самі дії «вчинені особою з використанням свого службового становища або із застосуванням насильства чи загрозою його застосування, або з самовільним захопленням, зайняттям, привласненням, майна, будівель, або земельних ділянок, які належать релігійним організаціям» та «які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки».

Як видається, права релігійних організацій достатньо захищені чинним законодавством. У сучасних умовах ініціатива видається суто політичною і дещо провокативною (натяком на потенційні загрози релігійним організаціям). Також недоцільно запроваджувати у світській державі кримінальну відповідальність за «перешкоджання проведенню богослужінь, інших релігійних обрядів і церемоній». Сучасне законодавство містить усі необхідні гарантії на випадок порушення громадського порядку і запровадження подібних спеціальних положень, які можуть трактуватися дуже широко, є виявом державницького клерикалізму, який йде принципово в розріз із конституційним принципом відділення держави і церкви.

 

Культура та освіта

 

Проект Постанови 9378 від 07.12.2018 (Шурма І. М.) про відзначення 175-річчя від дня народження Іллі Рєпіна (5 серпня 2019 року).

У проекті зазначається, що 5 серпня 2019 року виповниться 175 років від дня народження Іллі Юхимовича Рєпіна – всесвітньовідомого художника, майстра реалістичного живопису. Враховуючи значимість і важливість творчої особистості Іллі Юхимовича Рєпіна, пропонується урочисто відзначити на державному рівні зазначений ювілей. В пропозиція, зокрема, передбачається виділення коштів на ремонтно-реставраційні роботи в будівлі Штабів військових поселень для розміщення художньої галереї лауреатів премії ім. І. Ю. Рєпіна, ремонтно-реставраційні роботи на меморіальній садибі та в будівлі відділу музею – Подорожній палац (виставкові зали музею) в м. Чугуєві Харківської області. Також пропонується підготувати до друку низку видань наукового, науково-популяризаційного та туристичного характеру на тему «Рєпін на Харківщині», «Рєпін і Україна», «Твори І. Ю. Рєпіна в музеях України» тощо.

 

Охорона здоров’я

 

Проект 9372 від 06.12.2018 (Ляшко О. В.) «Зробимо ліки дешевшими!» (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо комплексного здешевлення ліків для громадян та забезпечення розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі).

Метою проекту декларована законодавча імплементація комплексного плану, спрямованого на значне зниження вартості основних лікарських засобів в аптечних закладах України, забезпечення широкого кола громадян безкоштовними ліками за програмою «Доступні ліки», забезпечення населення країни якісними, безпечними та економічно доступними лікарськими засобами вітчизняного виробництва, а також розвиток вітчизняної фармацевтичної індустрії. Пропонується у Законі України «Про лікарські засоби» вдосконалити термінологічний апарат; встановити, що кожна аптечна мережа за кількістю торговельних точок не може займати більше ніж два відсотки від загальної кількості зареєстрованих аптек та їх структурних підрозділів у межах Автономної Республіки Крим, області, міста Києві чи Севастополя; усунути дискримінаційні бар’єри для українських фармацевтичних компаній в частині патентного захисту на ліки;  визначити принципи державного регулювання цін на ліки; зобов’язати Кабінет Міністрів України визначити окремий перелік лікарських засобів та встановити для нього граничну постачальницько-збутову надбавку на рівні не більшому за 10% та граничну торговельну (роздрібну) надбавку на рівні не більшому за 15%; розширити програму «Доступні ліки» шляхом відшкодування вартості, на додачу до вже передбачених лікарських засобів (від серцево-судинних захворювань, діабету, бронхіальної астми), противірусних лікарських засобів, антибактеріальних лікарських засобів, антианемічних лікарських засобів, лікарських засобів, що впливають на функцію шлунково-кишкового тракту, лікарських засобів, що застосовуються при депресивних розладах; збільшити фінансування програми «Доступні ліки» до 0,25% від обсягу видатків, що передбачені законом про Державний бюджет України на відповідний рік. У Законі України «Про захист економічної конкуренції» передбачається визначити одним із видів порушенням законодавства про захист економічної  конкуренції порушення вимог щодо чисельності торговельних точок аптечної мережі, передбаченої законодавства про лікарські засоби;  передбачити за це порушення штраф у розмірі до п’яти відсотків доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів,  робіт, послуг) за останній  звітний  рік,  що  передував  року,  в  якому накладається штраф. У Кодексі України про адміністративні правопорушення пропонується: підвищити адміністративну відповідальність за продаж лікарських засобів в аптечних закладах без рецепта у заборонених законодавством випадках; запровадити адміністративну відповідальність за порушення встановлених правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, в тому числі зазначення в рецепті торговельної назви лікарського засобу у випадках, заборонених законодавством; запровадити адміністративну відповідальність за порушення законодавства про лікарські засоби щодо формування або застосування цін на лікарські засоби. Також у Законі України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» пропонується усунути дискримінаційні бар’єри для українських фармацевтичних компаній, а у Законі України «Про ціни і ціноутворення» надати повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати граничні оптово-відпускні ціни на лікарські засоби, граничні постачальницько-збутові надбавки на лікарські засоби, а також граничні торговельні (роздрібні) надбавки на лікарські засоби, відповідно до законодавства.

Пропозиції видаються цікавими і такими, що заслуговують на уважне доброзичливе вивчення та обговорення.

Проект 9373 від 06.12.2018 (Ляшко О. В.) «Зробимо ліки дешевшими!» (про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення населення безкоштовними лікарськими засобами).

Пропонується у контексті ініціатив попереднього проекту внести зміни до Бюджетного кодексу України та передбачити фінансування програми «Доступні ліки» на рівні не меншому 0,25% від обсягу видатків, що передбачені законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Проект 9374 від 06.12.2018 (Ляшко О. В.) «Зробимо ліки дешевшими!» (про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі).

Пропонується зменшити спеціальну ставку податку на додану вартість для операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів з 7% до 0%; скасувати квотування отримання спирту вітчизняними фармкомпаніями для виробництва лікарських засобів.

Проект 9377 від 07.12.2018 (Мусій О. С.) про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо управління змінами в охороні здоров’я).

Проект передбачає затвердження в новій редакції статті 13 Основ законодавства України про охорону здоров’я, яка стосується загальних питань державної політики охорони здоров’я, мети,  цілей і шляхів формування державної політики охорони здоров’я; відповідні обов’язки держави; прагнення держави здійснювати політику охорони здоров’я з урахуванням національного контексту узгоджено з політикою охорони здоров’я ООН і Європейського союзу через гармонізацію цілей і індикаторів для систем охорони здоров’я, встановлених цими організаціями, з системою планування змін та моніторингу в охороні здоров’я.

Зауважимо, що в проекті йдеться виключно про норми-принципи, щодо формулювань яких можуть бути доволі різні теоретичні погляди.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 9355-1 від 04.12.2018 (Шверк Г. А.) про внесення змін до пунктів 14, 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Проект 9355-2 від 04.12.2018 (Мушак О. П.) про внесення змін до пунктів 14, 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Проект 9355-3 від 04.12.2018 (Новинський В. В.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо заборони відчуження сільськогосподарських земель до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення.

Проект 9355-4 від 04.12.2018 (Бурбак М. Ю.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення.

Проект 9355-5 від 04.12.2018 (Бакуменко О. Б.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель.

Проект 9355-6 від 04.12.2018 (Головко М. Й.) про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо продовження строку дії мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні).

Проекти 9355-7 та 9364 від 04.12.2018 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо заборони торгівлі землею сільськогосподарського призначення та про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення.

Проект 9355-8 від 05.12.2018 (Кишкар П. М.) про внесення змін до пунктів 14, 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Проект 9355-9 від 05.12.2018 (Ар’єв В. І.) про внесення змін до пунктів 14, 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Проект 9355-10 від 06.12.2018 (Хлань С. В.) про внесення змін до пунктів 14, 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Проект 9355-11 від 07.12.2018 (Ляшко О. В.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель.

Щорічний ряд проектів, якими пропонується відкласти початок діяльності ринку сільськогосподарських земель на певний термін чи взагалі його заборонити. З усього цього загалу проектів 20.12.2018 очікувано (вкотре вже!) був прийнятий проект, яким пропонувалося продовжити мораторій ще на 1 рік, а саме проект 9355-5 від 04.12.2018. З огляду на однотипність та типовість проектів, описувати зміст кожного окремого видається недоцільним.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 9358 від 03.12.2018 (Помазанов А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення технічного регулювання у сфері господарювання.

Пропонується визначення «технічне регулювання» перенести з Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» до Господарського кодексу України та значно розширити, зокрема поширивши його на усі види продукції, а не лише нехарчової, як зараз. Також до технічного регулювання пропонується віднести правове регулювання відносин у сфері виникнення прав та обов’язків суб’єктів господарювання, які стосуються введення продукції в обіг, надання її на ринку або введення її в експлуатацію, а в разі, якщо технічними регламентами передбачене залучення до цієї діяльності інших, ніж суб’єкти господарювання, фізичних чи юридичних осіб, – також їх права та обов’язки. Пропонується визначити, що правова форма актів технічного регулювання визначається компетенцією суб’єктів їх прийняття та вимогами щодо безпечності кожного виду продукції. Нормативно-правовий акт, що має визначені Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» ознаки технічного регламенту, вважається технічним регламентом незалежно від використання в назві такого акту словосполучення «технічний регламент». Технічні регламенти підлягають обов’язковому внесенню до Державного реєстру. Продукція, введена в обіг, надана на ринку або введена в експлуатацію в Україні має відповідати вимогам актів технічного регулювання. У разі виявлення або отримання інформації про те, що продукція, яка введена в обіг на території України, становить ризики для споживачів (користувачів), несумісні із загальною вимогою щодо безпечності продукції, суб’єкти господарювання зобов’язані негайно повідомляти про це відповідний орган державного ринкового нагляду та вживати заходи із забезпечення безпечності такої продукції та вилучення її з обігу. Невиконання вимог актів технічного регулювання є підставою притягнення до передбаченої законом відповідальності.

Проект викликає чимало сумнівів, зокрема з юридико-технічної сторони. Насамперед йдеться про неузгодженість положень про те, що технічне регулювання передбачає і правове регулювання відносин у сфері виникнення прав та обов’язків суб’єктів господарювання, а за певних обставин і інших фізичних чи юридичних осіб, із положенням про те, що правова форма актів технічного регулювання визначається компетенцією суб’єктів їх прийняття та вимогами щодо безпечності кожного виду продукції. Фактично з цього випливає, що права та обов’язки можуть визначатися і не нормативними актами, що загалом неприпустиме. Також сумнівним з огляду на сучасні законодавчі підходи видається поширення поняття «технічне регулювання» на усі види продукції без внесення відповідних уточнень до ряду законів щодо харчової продукції. Автори у пояснювальній записці слушно зазначають, що сам термін «технічне регулювання» використовується не зовсім так, як в актах ЄС та СОТ, але для виправлення ситуації потрібні значно більші зміни до законодавства.

Проект 9359 від 03.12.2018 (Помазанов А. В.) про внесення змін до Господарського кодексу України з питань обігу віртуальних активів.

Статтю 139 «Майно у сфері господарювання» кодексу пропонується доповнити частиною 8 такого змісту: «Особливим видом нематеріальних активів є віртуальні активи (включаючи криптоактиви)». Відповідно, до кодексу пропонується запровадити нову статтю 143-1 «Віртуальні активи у складі майна суб’єктів господарювання», в якій зазначити таке: Віртуальні активи – нематеріальні активи, створені за допомогою інформаційних технологій, що мають самостійну цінність і можуть виступати об’єктами господарського обороту. Віртуальні активи визнаються майном. Криптоактиви (криптовалюта) – віртуальні активи, які являють собою сукупність даних у цифровій формі (набір символів, шифр або код), створених у децентралізованій інформаційній системі, що можуть використовуватися користувачами цієї системи як одиниці обліку та вартості, засоби накопичення та обміну. Власником криптоактивів визнається особа, яка має унікальний доступ до зазначеної в частині другій цієї статті сукупності даних, що дає змогу цій особі здійснювати правочини щодо розпорядження зазначеними криптоактивами, якщо інше не передбачено законом. Криптоактиви набуваються та відчужуються учасниками децентралізованої інформаційної системи, в якій вони створені, через внесення до такої системи відповідних записів, що засвідчують перехід прав на криптоактиви.

Проект викликає дуже багато запитань стосовно юридико-технічної сторони і пропонованої термінології, зокрема щодо терміну «віртуальний». Загалом наразі спроба дати нормативне регулювання та визначення багатьом процесам, що мають формальну визначеність лише у формі програмного коду в середині мережі Інтернет, видається якщо і доречною, але технічно вкрай сумнівною.

Проект 9365 від 04.12.2018 (Мельник С. І.) про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо прийняття в експлуатацію гаражів, збудованих без дозвільного документа на виконання будівельних робіт.

Змінами до статті 40 «Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту» пропонується передбачити, що до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва індивідуальних гаражів, збудованих поза межами індивідуальної (присадибної) ділянки або у гаражних масивах/кооперативах (за наявності документів на право власності або постійного користування земельною ділянкою). Змінами до Прикінцевих положень пропонується поширити норму про те, що орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об’єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію індивідуальні гаражі, збудовані поза межами індивідуальної (присадибної) ділянки або у гаражних масивах/кооперативах (за наявності документів на право власності або постійного користування земельною ділянкою).

Проект 8449-д від 05.12.2018 (Домбровський О. Г.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Проект підготовлений у Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки на основі 8 альтернативних проектів (8449 – 8449-7; див. Бюлетені №№ 179, 181, 182). Зміни пропонується внести до законів України «Про альтернативні джерела енергії», «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та «Про регулювання містобудівної діяльності». Обсяг проекту (26 сторінок), а також відсутність порівняльних матеріалів з попередніми проектами не дають повною мірою оцінити його характер. Загалом в основу проекту покладено, як видається, проект 8449, але з дуже помітними змінами. Зазначимо, що перелік основних змін у пояснювальній записці має обсяг у три сторінки. Власне до нього і відсилаємо.

Проект, з огляду на помітний резонанс у соціальних сітях та ЗМІ, потребує прискіпливої уваги. Як прибічники, так і противники проекту мають доволі змістовні аргументи на користь своєї позиції.

Проект 9365-1 від 06.12.2018 (Котвіцький І. О.) про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо спрощення прийняття в експлуатацію об’єктів, збудованих без дозвільного документа на виконання будівельних робіт.

Альтернативний попередньому, але пропозиції ширші. Зокрема змінами до статті 40 «Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту» пропонується передбачити, що до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва «індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, індивідуальних господарських будівель і споруд, гаражів, розташованих на відповідних земельних ділянках». Це доповнення відповідає пункту 9 Прикінцевих положень, за виключенням доданого і в обох місцях слова «гаражі».

Альтернативний проект загалом видається більш цікавим, хоча питання із забудовою гаражами та іншими спорудами без належних документів є вкрай дискусійним і, як видається, має розглядатися окремо в кожному випадку.

Проект 9375 від 06.12.2018 (Різаненко П. О.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України в частині розвитку ринків капіталу.

Як зазначається у пояснювальній записці, проект покликаний уточнити не врегульовані положення після прийняття Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017, який набрав чинності 01.10.2018. Пропонується внести зміни до Законів України «Про акціонерні товариства», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність». Зокрема пропонується: удосконалити механізм визначення ринкової вартості акцій з урахуванням кращої міжнародної практики; приведення термінології у сфері професійної оціночної діяльності у відповідність до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»; закріплення за професійними учасниками фондового ринку статусу підприємств, що становлять суспільний інтерес, оскільки професійні учасники фондового ринку працюють також із залученими коштами; передбачити додаткову можливість встановлення особливостей проведення аудиту фінансової звітності професійних учасників фондового ринку тощо. Вказується також і те, що передбачено надання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку права протягом трьох років з дня набрання чинності цього Закону відповідно до процедур, установлених нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, відхиляти обрану емітентом, цінні папери якого допущені до торгів на фондовій біржі та/або щодо цінних паперів якого здійснено публічну пропозицію, професійним учасником фондового ринку для проведення зовнішнього аудиту аудиторську фірму або відстороняти аудиторську фірму, яка проводить зовнішній аудит емітента, цінні папери якого допущені до торгів на фондовій біржі та/або щодо цінних паперів якого здійснено публічну пропозицію, професійного учасника фондового ринку. Зазначене передбачає отримання на перехідний період, тобто до створення нової структури з нагляду за аудиторською діяльністю, повноважень, аналогічних до передбачених для Національного банку України, з метою забезпечення можливості для контролю за якістю здійснення аудиту фінансової звітності на фондовому ринку.

Пропозиції проекту є доволі неоднозначними і вже викликали вкрай негативну реакцію Аудиторської палати України, фахівці якої вважають, що запропоновані зміни не мають достатнього обґрунтування щодо необхідності їх прийняття, не відповідають законодавству ЄС у відповідних сферах, перешкоджають своєчасній імплементації Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», загрожують прозорості процедур призначення аудитора, створюють додаткові загрози корупційного характеру та порушують правову основу аудиторської діяльності. 

 Поділитися