Звіт за результатами моніторингового візиту до Солонянської ВК № 21

6 червня 2019 року група моніторів у складі Дмитра Реви, Марини Давидової та Олександра Кадієвського відвідала Солонянську виправну колонію № 21. Це установа середнього рівня безпеки, в якій утримуються чоловіки, що відбувають другий чи більше термін покарання.

На вході моніторів зустріли: начальник установи Пустовіт О. В., в. о. заступника з СВПР Головатюк Ю., директор підприємства Княженцев І. О., т. в. о. заступника з КПЗ Третяк М. В., Чернобривець М. Ю., помічник начальника з працевикористання Бойко В. В., Олешевський М. В., Хонтвинський В. І.

Статистика

Зі слів адміністрації, ВК-21 є однією з найбільших та найстаріших в Україні.

Наразі в колонії відбуває покарання 841 особа, ними опікується 222 працівника адміністрації. Кількість засуджених за ст. 391 ККУ – 4 особи, кількість засуджених за ст. 345 ККУ – 0 осіб, кількість засуджених, схильних до самогубства – 2 особи, кількість засуджених, схильних до самоскалічень – 27 осіб, кількість засуджених, схильних до втечі – 15 осіб, кількість засуджених злісних порушників – 69 осіб, кількість засуджених скаржників – 16 осіб, звільнено за поточний рік – 150 осіб. Релігій в колонії – 9.

Промислова зона

Промислова зона СВК № 21 поділена на декілька цехів різної направленості. Загалом тут працює 124 особи з більш ніж восьмиста засуджених. Монітори відвідали цех з виробництва поліетиленових пакетів для сміття, цех з переробки пластику, цех, в якому виготовляється колючий дріт «Єгоза» та цех з плетіння поліетиленових мішків. Усі промислові приміщення досить чисті. Навіть там, де сортується та подрібнюється пластик (в основному, пакети) певна кількість сміття спостерігається виключно біля робочих місць, решта приміщення прибрана, підметена. В усіх цехах наявні плакати, що нагадують про безпеку праці. Під час візиту монітори не побачили на засуджених ніяких засобів захисту (рукавиці, респіратор, окуляри), але огляд робочих місць пересвідчив, що засоби є, але працівники не вдягають їх через спеку. Адміністрація визнає, що це не є правильним, однак примусити засуджених працювати в рукавицях і окулярах не може.

Цехи добре провітрюються, різких запахів у приміщеннях немає, освітлюються робочі місця LED-світильниками добре, є душові кімнати та вбиральні. В одному з цехів біля рукомийника була об’ява про те, що він не працює, однак після того, як монітори покрутили кран, вода потекла. Адміністрація пояснила це тим, що вода в колонію подається за графіком і під час візиту моніторів її мало б не бути, але відключення з невідомих причин не відбулося.

Установа має 400 кв. м тепличного хазяйства, де вирощуються овочі для власних потреб. Продукція зберігається в консервованому, сушеному або свіжому вигляді в підвалі. Температура та вологість постійно контролюються, кожна банка з консервацією містить відомості про вміст, дату виготовлення та термін зберігання.

Із 124 людей, що працюють в зоні, 15 мають трудові договори, діяльність 109 осіб врегульована за допомогою договору ЦПХ.

Їдальня

Їдальня СВК № 21 міститься в окремому приміщенні, поруч з пекарнею, в якій, зважаючи на надзвичайну спеку, засуджені працюють при аномально високій температурі. Приміщення зі свіжим ремонтом, місця приготування їжі з вигляду чисті, а техніка – сучасна. Персонал одягнутий у спецодяг, але на ногах не закрите взуття, а гумові шльопанці. На кухні приємно пахне, є інструкції з правильного миття рук кухарями та дезінфекційні мийні засоби. Приміщення для зберігання продуктів логічно організовані, чисті, вентильовані, сухі. Біля цеху для потрошіння риби монітори відчули характерний запах, на що отримали пояснення, що рибу чистили нещодавно і, напевно, ще не встигли прибрати приміщення.

Надворі біля складських приміщень – комплекс з твердопаливними котлами для приготування. В експлуатацію його ще не ввели, але тестування пройшло, зі слів адміністрації, вдало.

Житлові приміщення

Монітори відвідали три відділення – відремонтоване, на стадії ремонту і таке, що ремонтувати ще не почали.

Більшість будівель на території колонії має дуже поважний вік. Відлік їхнього функціонування в пенітенціарній системі починається з довоєнних часів, коли тут була розташована колонія для неповнолітніх сиріт. Під час війни колонія слугувала шпиталем для радянських і німецьких військовиків по черзі. Незважаючи на поважний вік, давні будівлі перебувають у відносно непоганому стані.

Відремонтоване приблизно півтора роки тому відділення з вигляду дуже свіже та чисте. Завдяки гідроізоляції, спеціальному гіпсокартону та протигрибковим препаратам вдалося перемогти цвіль на стінах, під батареї вставлено дзеркальні відбивні елементи для того, щоб тепло не виходило назовні, в усіх приміщеннях нові вікна, сантехніка та побутова техніка (холодильник та чайник у кімнаті для вживання їжі) також на вигляд нові. Техніка та сантехніка в робочому стані. У приміщеннях немає сторонніх запахів. Зі слів адміністрації, мешканці відремонтованих відділень домовились між собою не палити у приміщенні і дотримуються цих домовленостей. Місця для паління обладнані ззовні, однак над жодним з них монітори не побачили навісів, які захищали б від дощу чи снігу.

Корпус, що перебуває наразі на стадії ремонту, колись був панським маєтком і має доволі міцну будову. Тріщин на стінах немає, слідів протікання та грибку небагато. Наразі в ньому мешкають виключно люди, залучені до ремонту. Житлові кімнати неохайні, білизна брудна, подекуди речі просто лежать кублом.

В невідремонтованому корпусі дерев’яні рами у вікнах, доволі стара, але діюча сантехніка, у відділенні чисто, сухо, сторонніх запахів немає. Постіль ув’язнених не однакова, вочевидь, домашня, не нова, але яскрава. Є цілодобовий доступ до питної кип’яченої води, є місця для гігієнічних процедур, поштова скринька. У бараках є картини, кутки дозвілля та інформаційні стенди з об’явами та з корисними посиланнями із законодавства. Режим дня стандартний, підйом о 6:00, відбій о 22:00.

Наразі триває ремонт у карантинній зоні. Вже встановлені LED-світильники, стіни зашиті гіпсокартоном, висаджуються рослини у прогулянковий двір. Під час ремонту як карантинна зона використовується ділянка ДІЗО/ПКТ, що викликає затримки та незручності.

Медична частина

Медична частина виправної колонії № 21 міститься в окремому приміщенні. На момент моніторингу у медичній частині перебувало 13 осіб, у т. ч. одна готувалася до етапування до спеціалізованої колонії для людей, хворих на туберкульоз.

Начальник медичної частини загалом задоволений поточним станом справ. У штаті є терапевт, фельдшер, рентгенолог, лаборант, регулярно приїздять стоматолог, психіатр та фтизіатр, на запрошення – інфекціоніст. Зі слів співробітників, наразі в колонії перебуває 149 осіб із діагнозом ВІЛ, 121 із них отримує антиретровірусну терапію. З тими, хто має інфекцію, але терапію не отримує, постійно ведеться робота, в тому числі і представниками благодійних організацій – переконати поки що не вдалося. За словами начальника, медична частина має запас антиретровірусної терапії для всіх ув’язнених, у випадку етапування з собою видається місячний курс, для проведення тестів кров відправляється в міську лікарню у вакутайнерах за допомогою соцпрацівників благодійних організацій.

Медична частина обладнана сучасним рентген-апаратом, флюорографом, кардіографом, стоматологічним кабінетом, є телемедицина, лабораторія, незабаром планують отримати дефібрилятор.

ДІЗО/ПКТ

На час візиту моніторів у ДІЗО перебувало 4 особи, в ПКТ – 1. Причини перебування різні: порушення правил переміщення між секторами; участь у конфлікті з іншим засудженим; системна непокора вимогам адміністрації з огляду на статус у кримінальній ієрархії. Кількість людей в камерах визначається нормами утримання ув’язнених та площею камер. Перебування стандартне – підняті нари, сидіти можна лише на табуретці чи лавці. Монітори мали можливість поспілкуватися з усіма присутніми на ділянці ДІЗО/ПКТ, скарг на утримання та порушення прав не надходило.

На дверях кожної з камер є табличка з номером та кількістю загальних квадратних метрів, також біля двері є картки з ПІБ осіб, які перебувають у ДІЗО. Камери чисті, з відносно свіжим ремонтом, неприємних запахів немає, не накурено.

Засуджені у ДІЗО мають можливість щодня виходити на прогулянку тривалістю 1 годину на двір, територія для прогулянок обладнана ґратами, також засуджені мають можливість скористатися скринькою для скарг. Режим дня для засуджених: підйом о 5 ранку, відбій о 9 вечора. Після відбою засуджені йдуть до приміщення схову, забирають особисту білизну й матраци, застеляють постіль.

Кімнати для побачень

Засуджені користуються кімнатами у встановленому законом порядку, скарг з цього приводу від засуджених не було. Вартість короткострокового побачення в неопалювальний період становить 20,38 грн, тривалого – 66,90 грн з однієї особи на добу, тривалого побачення у кімнаті підвищеного комфорту – 92,57 грн. Є кімната для безконтактного побачення. На час візиту моніторів у деяких кімнатах відбувались побачення. Зі слів адміністрації, це велика рідкість. Загалом контингент колонії приблизно на 70 % складається з людей, що втратили сталі соціальні зв’язки і ними ніхто не опікується, але й до тих, хто має родину, після 2013 року стали приїздити значно рідше. Адміністрація пояснює це браком коштів.

Рекреаційна зона

В колонії ув’язнені можуть отримати як середню, так і середньо-професійну освіту. Наразі школу відвідують 78 осіб, 18 з них цьогоріч отримають атестати. У професійно-технічному навчальному закладі 120 осіб отримують знання за трьома спеціальностями. У закладі перебувають представники 9 релігійних конфесій, з якими засуджені мають можливість задовольнити свої духовні потреби. Для православних на території функціонує церква, постійно навідуються релігійні волонтерські організації.

Скарги

На дії чи бездіяльність адміністрації засуджені не скаржилися. Вони доволі вільно почуваються у присутності представників адміністрації та начальника установи, жартують, загрози, вочевидь, не відчувають.

Як і в багатьох установах Дніпропетровської області, адміністрація скаржилася на проблеми з виходом ув’язнених за умовно-достроковим звільненням та сумісною з цим процесом мотивацією до праці – навіть за умови позитивних характеристик та подання адміністрації, суд залишає особу за ґратами в 90 % випадків. Пояснюють це тим, що засуджені, що утримуються в СВК № 21, мають не перший термін ув’язнення і суд сумнівається в їхньому виправленні. Але це не останнє питання до судової системи. Наразі Солонянський районний суд не працює, немає суддів, справи передаються на слухання до районних судів обласного центру, що сильно сповільнює процеси.

Проект ЄС «Боротьба проти катувань, поганого поводження та безкарності в Україні»