• Рубрики / Право власності
• Рубрики / Екологічні права

ФIНАНСОВО-ЕКОНОМIЧНI ПИТАННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДIЯЛЬНОСТI В УКРАЇНІ З ТОЧКИ ЗОРУ ГРОМАДСЬКОСТI

19.12.2001

(Початок дивись у „ПЛ“ № 25 (245)

НАГАЛЬНА ПОТРЕБА САМОРЕГУЛЮВАННЯ В ТРЕТЬОМУ СЕКТОРI

„Из опыта своей 10-летней общественной работы убедились, что природоохранной работой занимаются только энтузиасты, но настоящих становится все меньше, чаще всего этим делом начинают заниматься во время предвыборных кампаний. Чтобы настоящие энтузиасты не вымерли совсем, нужно поддержать их морально и материально“ (Iванова Марiя Василiвна, клуб юних екологів „Кудесник“, м. Сєвєродонецьк Луганскої області)

Щирi та правдивi слова. На жаль, iнтуїтивне розумiння „справжностi“ ентузiастiв природоохоронної дiяльностi має рахуватись з реалiями. А вони полягають у тому, що владно-бiзнесовими кланами та полiтичними партiями в Українi утворено величезну кiлькiсть фiктивних громадських органiзацiй та фондiв, якi служать благовидним прикриттям для перекачування коштiв на рiзнi потрiбнi цим угрупованням справи, зокрема — фiнансування виборiв. Невипадково панi Iванова помiтила зв’язок iмiтацiї природоохоронної дiяльностi з виборами.

На зустрiчi громадськостi з Президентом Всесвiтнього Банку Дж. Вульфенсоном 5.10.2000 р. керiвник Центру iнновацiй та розвитку Олександр Сидоренко надав вражаючi вiдомостi про фiнансування неурядових органiзацiй в Українi:

„За офiцiйними даними Держкомстату в 1998 р. надходження українських НУО з внутрiшньо українських джерел становили еквiвалент 120 млн. дол. США, а у 1999 р. — 61 млн. дол. США, причому 7,7 млн. дол. США — надходження з держбюджету.“

Рiзниця пояснюється не якимось катаклiзмами в третьому секторi, а тим, що у 99-му роцi були президентськi вибори, а у 98-му — парламентськi, якi обходяться значно дорожче. Пан Вульфенсон одразу зрозумiв i зауважив: „Крiм мережi нагляду за банками (Bank-watch Network), потрiбен нагляд i за дiяльнiстю неурядових органiзацiй (NGO-watch).“

Цей нагляд — справа в першу чергу самих громадських органiзацiй, в буквальному сенсi — справа честi. В третьому секторi є свої корупцiйнi явища, використання вивiски НУО для непритаманних їм цiлей — одне з них. Громадськi органiзацiї мусять усвiдомити свою високу суспiльну мiсiю, розібратись зi справами у третьому секторi, розвивати саморегулювання, зокрема — виробити i прийняти Кодекс поведiнки. З його допомогою НУО мають відділитись вiд псевдоорганiзацiй спочатку у суспiльнiй свiдомостi, а далi тi довго маскуватись не зможуть.

З цих позицiй видається цiкавою така думка: „Щодо практики фiнансування, то бiльш доцiльним здається пошук коштiв на громадську дiяльнiсть не з боку державних структур, а з незалежних джерел — але! — на проекти за участю саме державних органiзацiй. Для покращення ситуацiї не треба пiдiгрiвати протистояння держави i НУО, а навпаки — слiд шукати спiльних сфер, де взаємодiя пiдвищить ефективнiсть роботи i тих, i iнших.“ (Михайленко П.М., „Екологiя. Жiнка. Свiт.“, Київ).

Щоб спiвпраця представникiв державних та громадських органiзацiй посприяла не збiльшенню (таке теж можливо), а зменшенню корупцiї, вона має відбуватись максимально публiчно i за чiткими принципами. Це стосується i взаємодiї мiж НУО.

У середовищi НУО є потреба спiвпрацi, але є також пiдстави для неминучої внутрiшньої конкуренцiї — через обмеженiсть ресурсiв. Спiльнота екоНУО мусить виробити та встановити прийнятнi для бiльшостi правила спiвпрацi, взаємодопомоги та чесної конкуренцiї — Кодекс поведiнки екологiста. Ця робота почалась перед Конференцiєю. Якщо вона матиме успiх, екологiчний рух стане суттєво сильнiшим та впливовiшим у суспiльствi. Тодi покращиться i стан фiнансування екоНУО. Без такого врегулювання суспiльнi грошi будуть протiкати мимо екоНУО, а ентузiасти природоохоронної роботи далi перебуватимуть у злиднях.

ПОЗИТИВНI ПРЕЦЕДЕНТИ У ФIНАНСУВАННI ПРИРОДООХОРОННОЇ ДIЯЛЬНОСТI

Прецедентiв цих небагато, але говорять про них ще менше i не завжди конкретно:

„Позитивнi риси — можливiсть спiвпрацi з державними установами, в тому числi її фiнансування з мiсцевих екологiчних фондiв.“ (Галкiна Антонiна Олексiївна, голова Миколаївського клубу сприяння сталому розвитку та побудовi громадянського суспiльства „Спiльнi дiї“);

„Позитивний досвiд — Московська райдержадмiнiстрацiя м. Києва знайшла спосiб фiнансування виготовлення установки по переробцi смiття, розробленої Спiлкою „Порятунок Голосiєва“. (Михалко Михайло Юхимович, Громадська природоохоронна спiлка „Порятунок Голосiєва“ (ЗС-С), Київ);

„Горсоветом экологическому обществу выделено помещение под офис с бесплатной арендой.“ (Трембач Віра Антонівна, Голова екологічної спілки ім. М. Варняка (ЗС-С), г. Павлоград, Дніпропетровська область);

„Ми вдруге одержуємо фiнансування з обласного екологiчного фонду згiдно з розпорядженням облдержадмiнiстрацiї i це дає змогу працювати над програмами, якi напрацьованi за довгi роки.“ (Овелян В.К., „Екоцентр“, Харкiв)

„За пiдтримки держуправлiння, за рахунок коштiв обласного природоохоронного фонду, фiнансується проведення громадськими органiзацiями конкурсiв, семiнарiв, конференцiй; видання листiвок, буклетiв, брошур природоохоронної тематики, проведення еколого-мистецького фестивалю „Майдан“, який став уже традицiйним, щорiчним i цього року вiдбувся вчетверте. 1 — 2 листопада 2000 р. держуправлiнням спiльно з громадськими екологiчними органiзацiями проведено обласний екологiчний семiнар „На порозi XXI столiття; природа i суспiльство“. (Крючек Тетяна Павлiвна, Державне управлiння екологiї та природних ресурсiв у Рiвненськiй областi).

Припинення марнотратства також можна вважати позитивним явищем:

„Найбiльш вдалим досягненням вважаємо органiзацiю у 1998 р. мiжнародного скандалу навколо недоцiльностi фiнансування ядерно-енергетичного комплексу України з боку EBRD та EU, та нецiльового використання фiнансування українською стороною. В результатi EBRD та EU переглянули 8 з 1З-ти грантiв та кредитiв для ядерно-енергетичного комплексу України, та почали придiляти бiльше уваги проблемi розвитку альтернативних енергетичних джерел.“ (Шевченко Надiя Юрiївна, Мiжнародний екологiчний рух „Rainbow Keepers“, та мiжнародний Соцiально-Екологiчний Союз, Київ)

Участь у бюджетних слуханнях дає важливi можливостi для громадськостi: „В конце ноября — впервые! — у нас проводятся общественные слушания по поводу областного бюджета на 2001 год.“ (Льовiн А.С., Екоклуб, Запорiжжя)

Бюджетнi слухання вперше відбулись минулого року i в деяких iнших мiстах України. Було б добре, якби тi члени екоНУО, якi брали в них участь, подiлилися своїми враженнями з усiєю екологiчною громадськiстю — щоб сприяти розповсюдженню такої практики, i детально обговорювати довкiльну частину бюджету. Доречи, в Кам’янец- Подiльському проект мiського бюджету був оприлюднений через Iнтернет (правда, роздiлу „Охорона навколишнього середовища“ в ньому я не знайшов).

ПРОПОЗИЦIЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНIЗМIВ ЕКОНОМIКИ ТА ФIНАНСУВАННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДIЯЛЬНОСТI

Питання ставляться принципово: „Фiнансовi потоки спрямовувати на тi випадки, якi сприяють стiйкому розвитку, охоронi довкiлля та здоров’ю людини.“ (Козак В.В., УТОП, Нова Каховка)

„Вартiсть продукцiї повинна включати витрати на вiдновлення зруйнованого довкiлля вiдходами продукцiї.“ (Осадцiв I.В. „Зелений свiт“, Чернiгiв);

„Пропоную увести „екологiчну цiну“ (ЕЦ) одиницi продукцiї виробництв України. Наприклад, при виробництвi 1 тони сталi Марiупольский „Азовсталь“ видає в атмосферу 25 кiлограмiв окислiв сiрки, азоту та вуглецю, 2150 куб. м. стiчної води (морської) у Азовське море, 1-1.5 тони шлакiв у вiдвал, плюс „теплове забруднення“. Нескладно пiдрахувати екологiчну шкоду вiд виробництва однiєї тони сталi чи iншої продукцiї iншим заводом. З часом ця ЕЦ буде або покриватись заводом-забруднювачем з прибутку, або примусово включатись у вiдпускну цiну „брудної“ продукцiї i робити її неконкурентоспроможною.“ (Краснянський Михайло, професор кафедри прикладної екологiї Донецького технiчного унiверситету)

Послiдовне застосування цих принципiв потребуватиме суттєвого перегляду нинiшньої практики державного управлiння.

Екологiчна громадськiсть тверезо оцiнює реальнiсть, але не хоче з нею миритись:

„Зараз стало легше знищити дерево, нiж його посадити, легше сплатити штраф, нiж виростити тварину чи рибу тощо.“ (Буянов Петро Маркович, Херсонська мiська екологiчна асоцiацiя „Зелений свiт“ (ЗС-С);

„Мiзернi штрафи: 0.5 чи 0.25 неоподаткованого мiнiмуму — це 4-8 грн.“ (Зiнченко Л.М., „Зелений свiт“, м. Дубно);„За офiцiйними даними Держкомстату в 1998 р. надходження українських НУО з внутрiшньо українських джерел становили еквiвалент 120 млн. дол. США, а у 1999 р. — 61 млн. дол. США, причому 7,7 млн. дол. США — надходження з держбюджету.“

ПОЗИТИВНI ПРЕЦЕДЕНТИ У ФIНАНСУВАННI ПРИРОДООХОРОННОЇ ДIЯЛЬНОСТI

Прецедентiв цих небагато, але говорять про них ще менше i не завжди конкретно:

Припинення марнотратства також можна вважати позитивним явищем:

ПРОПОЗИЦIЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНIЗМIВ ЕКОНОМIКИ ТА ФIНАНСУВАННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДIЯЛЬНОСТI

Екологiчна громадськiсть тверезо оцiнює реальнiсть, але не хоче з нею миритись:

„Мiзернi штрафи: 0.5 чи 0.25 неоподаткованого мiнiмуму — це 4-8 грн.“ (Зiнченко Л.М., „Зелений свiт“, м. Дубно);

„Считаем необходимым установить более жесткие экономические санкции за нарушение законов.“ (Гончар В.П., „Зелений свiт“, Черкаси);

„Поставити перед Кабiнетом Мiнiстрiв питання про значне пiдвищення митних ставок при вивезеннi за кордон окремих видiв сировини рослинного походження (зокрема, кругляка дуба, черешнi, буку та iнших цiнних твердих порiд деревини), брухту та злиткiв неiржавiючої сталi та чорних металiв.“ (Мельник В.Ст., Громадська Рада, м. Луцьк).

„Постiйно знаходити винних у погiршеннi екологiчної ситуацiї та зобов’язати їх вiдшкодувати збитки“. (Курасов А.В., „Спiвдружнiсть“, м. Бердянськ)

„Великою допомогою для ГЕО був би закон, який дозволяв би екологiчним органiзацiям, (якi безпосередньо причетнi до виявлення порушень екологiчного балансу) отримувати на свiй рахунок невеликий вiдсоток вiд штрафних санкцiй, накладених на порушникiв. (Дидич Iгор, молодiжна екологiчна органiзацiя „Еко-Гал-Оствiнд“, м. Калуш Iвано-Франкiвської областi)

Є чимало пропозицiй щодо використання податкових важелiв для довкiлля:

„Потрiбнi змiни у практицi оподаткування еко-бiзнесу. Розвиток екобiзнесу — банк iнформацiї, система кредитування та програма пiльгових кредитiв, iнформування громадськостi“ (Осадцiв I.В., „Зелений свiт“, Чернiгiв);

„Нет льгот по налогам для коммерческих структур, которые могли бы спонсировать экологические исследования и экспертизы. Улучшить: создание экологических фондов по образцу Польши.“ (Каширцев В.Г., Асоцiацiя „Безпека життєдiяльностi“, м.Севастополь)

„Пiдприємствам рiзних форм власностi потрiбно надати пiльги по сплатi податкiв за їх активну участь у фiнансовiй допомозi для покращення екологiчного стану довкiлля.“ (Приходько В.I., центр „Водограй“, Чернi-вецька область)

„Менеджмент вiдходiв має бути не тiльки стратегiєю Держави, обласних, мiських та районних адмiнiстрацiй, а й прiоритетною частиною економiки областi, мiста, району, села, селища. Стимулювати рециркуляцiю вiдходiв фiнансуванням, безпроцентним кредитуванням з природоохоронного фонду, звiльненням вiд мiських податкiв, особливо у виробництвi компосту та бiогумусу.“ (Андросов М.I., „Зелений свiт“ Суми).

Якщо ставитись вiдповiдально, бiльшiсть пропозицiй щодо економiчної дiяльностi та змiн в оподаткуваннi в поданому виглядi не можна нi вiдкинути, нi пiдтримати. Наприклад:

„Необходимо расширить перечень видов деятельности, которые относятся к природоохранным мероприятиям.“ (Гур’єва Олiмпiада Вiталiївна, Одеський обласний штаб громадського екологiчного нагляду Фонду соцiального захисту громадян)

„Необходимо изменить Закон Украины „Про об’єднання громадян“: общественные организации должны иметь право самостоятельно и напрямую зарабатывать себе средства через хозяйственную деятельность. Надо совместными усилиями добиваться этого.“ (Ломакiн Павло Iванович, Днiпропетровська ОО УТОП);

„Обращение по снижению налогового пресса на НПО. Предложение по созданию Экологического Фонда и Фонда молодежных инициатив, куда могли бы обращаться НПО за грантами и поддержкой.“ (Березiн Володимир Борисович, Голова Громадської Ради при Донецькому обласному управлiннi, Голова еколого-культурного центру „Бахмат“).

Стосовно Екофонду та Фонду молодiжних iнiцiатив, то просто треба писати i подавати до Верховної Ради проекти Положень про цi фонди. В iнших випадках питання мають ставитись дуже конкретно — якi саме види дiяльностi пропонується додатково вiднести до природоохоронної дiяльностi, на яких саме господарчих справах можуть заробляти собi кошти громадськi органiзацiї, як саме знизити податковий тиск, та якi є аргументи для того i другого, i третього. А просто пiд гаслами „розширення“, „самостiйного господарювання“ та „податкового полегшення“ — через iснування великої кiлькостi псевдоНУО — можуть бути великi зловживання з боку пiдприємцiв, пiдрив репутацiї екоНУО та жодної користi для довкiлля.

Разом з тим, i Закон „Про об’єднання громадян“ давно пора змiнювати, i Перелiк природоохоронних заходiв, затверджений постановою Кабмiну вiд 17 вересня 1996 р. № 1147, треба пiддати ретельному перегляду громадськостi. В ньому, зокрема присутнi заходи боротьби з ранiше згадуваним пiдтопленням!

I до податкової полiтики є претензiї. Вона є формальною стосовно довкiлля, на думку Ковальчук Антонiни Нiкiфорiвни („Мама-86“, Феодосiя).

Податкове законодавство досi не вiдповiдає принципу, зазначеному в ст. 41, п. д) базового Закону про охорону довкiлля, а саме: „надання пiдприємствам, установам i органiзацiям, а також громадянам податкових, кредитних та iнших пiльг при впровадженнi ними маловiдходних, енерго- i ресурсозберiгаючих технологiй та нетрадицiйних видiв енергiї, здiйсненнi iнших ефективних заходiв щодо охорони навколишнього природного середовища“. Вiдповiдно до цього принципу переглянути податкове законодавство пропонує Шокун А.С. ( Голова Бiлопiльської РО УТОП, Сумська обл.). Ще далi йде Мельник Валерiй Степанович (Голова Громадської Ради при Волинському облуправлiннi Мiнекологiї, м. Луцьк):

„Внесення до парламенту пропозицiї про . зменшення сукупного оподатковуваного доходу громадян, що пiдпадає пiд обкладання прибутковим податком, на суму коштiв, витрачених на . встановлення енергоекономічних систем автономного опалення та освiтлення, утеплення житла.“

ПIДСУМКОВI ПРОПОЗИЦIЇ ДЛЯ НУО

Враховуючи надзвичайну актуальнiсть питань фiнансування природоохоронної дiяльностi та драматичнi обставини iснування НУО, насмілююсь узагальнити висловленi оцiнки i пропозицiї екологiчної громадськостi та власнi коментарi таким чином:

Екологiчним неурядовим органiзацiям України пропонується об’єднати зусилля та провести кампанiю з метою ЗМIН В ПОЛIТИЦI ФIНАНСУВАННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДIЯЛЬНОСТI. На пiдставi норм українського законодавства щодо прав громадських органiзацiй, зокрема — Оргуської Конвенцiї, добиватись:

1) Офiцiйного (через розробку та затвердження вiдповiдних Положень та змiн до регламенту Верховної Ради) визнання необхiдностi участi громадськостi у всiх стадiях бюджетного процесу на всiх рiвнях влади, а саме:

а) участi у формуваннi бюджетiв;

б) публiчного обговорення змiсту цих бюджетiв, природоохоронних програм та проектiв;

в) участi в тендерних комісіях щодо фiнансування природоохоронних заходiв;

г) участi у виконаннi природоохоронних заходiв, зокрема, як вiдповiдальнi виконавцi та спiввиконавцi, насамперед у заходах екологiчної освiти, виховання та iнформування;

д) участi в монiторингу та обговореннi виконання екологiчних програм, проектiв та найбiльш важливих природоохоронних заходiв;

2) Утворення в Державному, регiональних та мiсцевих бюджетах автономного роздiлу „Охорона навколишнього середовища“ зi збалансованiстю мiж надходженнями i видатками — вiдповiдно до принципiв X-го роздiлу (економiчний механiзм) Закону „Про охорону природного навколишнього середовища“

3) Видiлення на конкурсно-грантовiй основi для пiдтримки дiяльностi екологiчних неурядових органiзацiй не менше одного вiдсотку вiд загальної суми витрат на природоохороннi цiлi в бюджетах усiх рiвнiв;

3) Перегляду змiсту „Перелiку видiв дiяльностi, що належать до природоохоронних заходiв“, зокрема щодо видiв екологiчної освiти, просвiти та iнформування;

4) Проведення тендерiв на природоохороннi роботи з участю НУО як у конкуруваннi, так i в прийняттi рiшень (з процедурним усуненням конфлiкту iнтересiв);

5) Змiн в податковiй полiтицi вiдповiдно до принципiв ст.41 п. д) базового Закону про охорону довкiлля.

Для цього кожнiй НУО, яка згодна взяти участь у цiй кампанiї, потрiбно:

1) отримати на своєму (за адмiнiстративним устроєм) рiвнi влади iнформацiю про збiр коштiв за використання природних ресурсiв та забруднення, а також про витрати цих коштiв на природоохороннi та IНШI цiлi в поточному роцi, а по можливостi — i за два попереднiх;

по можливостi перевiрити РЕЗУЛЬТАТИВНIСТЬ витрат на природоохороннi цiлi;

3) провести нараду з громадськими органiзацiями свого рiвня та протокольне засiдання (з вiдповiдним порядком денним) Громадської Ради при обласному держуправлiннi екоресурсiв;

4) з урахуванням аналiзу ПРАКТИКИ звернутись до Ради та держадмiнiстрацiї свого рiвня, а також до бюджетного комiтету ВРУ, Мiнфiну та Мiнекологiї про перегляд механiзму, фiнансування природоохоронної дiяльностi та про участь громадськостi в бюджетному процесi;

5) iнiцiювати на своєму рiвнi проведення громадських слухань „довкiлішної“ частини бюджету на наступний рiк;

6) брати участь в обговореннi питань фiнансування, по електроннiй поштi обмінюватись здобутими та напрацьованими документами з iншими екоНУО, зокрема — через Громадську Раду при Мiнекологї та обласнi Громадськi Ради;

брати участь у розвитку саморегулювання в спiльнотi екоНУО з питань одержання та використання коштiв, зокрема у виробленнi та прийняттi Кодексу поведiнки екологiста.