Центр професійної допомоги жертвам катувань
Центр професійної допомоги жертвам катувань створений і діє в межах проекту «Кампанія проти катувань і жорстокого поводження» за фінансової підтримки Європейської Комісії.
Одним з завдань Центру є повне або часткове фінансування правової, медичної та експертної допомоги потерпілим від катувань, інших форм жорстокого поводження і порушення права на свободу й особисту недоторканність.
Критерії прийнятності
справ для надання фінансової допомоги
I. Категорії справ, за якими може надаватися фінансова допомога
Центр може надати фінансову підтримку для оплати послуг адвокатів, лікарів або експертів у наступних випадках:
I.1. Катування:
- застосування катувань та інших форм жорстокого поводження для одержання зізнання або іншої інформації під час кримінального переслідування;
- зникнення людини за ймовірної причетності правоохоронних або інших державних органів;
- застосування невиправданого насильства посадовими особами під час затримання, арешту, у ході слідства;
- інші форми жорстокого поводження під час затримання (тримання під вартою), адміністративного затримання, примусового перебування у закритих закладах (лікарні, установи виконання покарань, дисциплінарні батальйони, гауптвахти, центри для нелегальних іммігрантів тощо).
Фінансова допомога надається:
- для порушення кримінального переслідування проти співробітників правоохоронних органів, що причетні до застосування катувань і насильства,
- порушення цивільних справ проти безпосередніх учасників та/або відповідних органів,
- ефективного правового представництва в ході юридичних процедур,
- забезпечення доказів.
В ході прийняття рішення про надання фінансової підтримки приймається до уваги:
- серйозність наслідків: тяжкість тілесних ушкоджень, тривалість застосування катувань і жорстокого поводження;
- перспектива позитивного результату справи: наявність доказів, своєчасність звернення, відсутність перешкод для використання національних і міжнародних процедур (дотримання процесуальних термінів, порядку тощо);
- стратегічне значення справи: сукупність декількох серйозних порушень; поширеність даного виду порушень, значення справи для інших цілей Проекту;
- фінансові можливості Фонду;
- участь потерпілих у відшкодуванні витрат.
I.2. Порушення права на свободу:
- незаконне затримання (кримінально-процесуальне або адміністративне), безпідставне затримання, затримання з порушенням законного порядку або з незаконною метою;
- тримання під вартою правоохоронних органів без доставлення до судді понад 72 годин;
- надмірно тривале тримання під вартою під час досудового слідства і судового розгляду;
- порушення прав затриманого (заарештованого) під час судового розгляду питання про арешт або звільнення;
Фінансова допомога надається для:
- порушення кримінального переслідування проти співробітників правоохоронних органів, причетних до порушення права на свободу;
- порушення цивільних справ проти безпосередніх винуватців або відповідних органів;
- порушення періодичних переглядів законності тримання під вартою;
- ефективного правового представництва під час судового розгляду питання про арешт або звільнення та в інших юридичних процедурах;
- забезпечення доказів.
В ході прийняття рішення про надання фінансової підтримки приймається до уваги:
- серйозність наслідків: застосування катувань під час тримання під вартою, тривалість періоду тримання під вартою правоохоронних органів, тривалість загального періоду тримання під вартою;
- перспектива позитивного результату справи: наявність доказів, наявність обставин, що свідчать про відсутність необхідності тримання під вартою; своєчасність звернення;
- стратегічне значення справи: наявність сукупності декількох серйозних порушень; поширеність даного виду порушень, значення справи для інших цілей Проекту;
- фінансові можливості Фонду;
- участь потерпілих у відшкодуванні витрат.
II. Категорії справ, за якими Центр не надає фінансової допомоги
Центр займається тільки випадками, що повязані з діями або бездіяльністю державних органів.
Тому Центр не надає фінансової підтримки у випадках:
- конфліктів між приватними особами;
- конфліктів, не повязаних з позбавленням волі чи застосуванням насильства з боку посадових осіб;
- необхідності захисту від предявленого обвинувачення, крім випадків, якщо такий захист становить невідємну частину правового захисту від катувань (наприклад, якщо в основу обвинувачення покладені свідчення, одержані внаслідок катувань).