MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Херсонська обласна організацяї Комітету виборців України. Регіональна доповідь про стан із дотриманням прав та свобод людини в Херсонській області у 2005 році. Частина 2

21.06.2006   

Право власності

Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем минулого року

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Стаття 41 Конституції України.

Огляд повідомлень про порушення в області

Порушення права на власність є найбільш поширеним в області правом. Моніторингова група Херсонського КВУ зафіксувала найбільшу кількість повідомлень саме про порушення права на власність – 229 повідомлень, що складає 30,7% всіх повідомлень про порушення. Найбільш активними порушниками цього права, за результатами нашого моніторингу, є самі приватні особи (85%). Майже половина всіх повідомлень стосується Херсона (44,3%). До речі, право на власність знаходиться серед тих прав, інформація про дотримання якого утаємничується представниками влади. 69% запитань в інформаційних запитах нашої моніторингової групи залишилися без відповіді.

Надаємо короткий огляд найбільш характерних повідомлень.

Газета "Грані" провела серію публікацій на тему приватизації гуртожитку по вул.Кулика 139-а. Цей будинок ще у 1999 році ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" передав у комунальну власність міста. Після чого це нерухоме майно передали на баланс приватній фірмі для проведення ремонтних робіт. Однак невдовзі фірма розірвала договір з міськвиконкомом і ліквідувалась. Але будинок так і не був прийнятий на баланс міськжитлоуправління. Його викупив філіал одного з банків, який розпочав виселення мешканців гуртожитку. Губернатор області Б.Сіленков підтримав мешканців гуртожитку та розкритикував банкіра за спроби виселяти сім’ї. У свою чергу бізнесмен вважає винним колишнє керівництво ХБК, яке кілька років тому здало гуртожиток під заставу кредиту, який так і не був повернутий. Т.Бурда заявляє, що підчас придбання гуртожитку його було введено в оману відносно нежилого статусу гуртожитку. Зараз банк пропонує мешканцям викупити свої кімнати по $500 за кожну.

Типовим випадком є повідомлення газети "Вгору" (№44 від 03.11.05). Авторка статті, яка мешкає в аварійному буд.№9 по пров.Санаторному у м.Херсоні, скаржиться на те, що вже довгий час будинок практично не ремонтується і періодично підтоплюється, тож поступово руйнується. Заявниця скаржилась до керівництва ЖЕКу №1, до його засновника ТОВ "Наш дім" та до міської СЕС, але проблема не вирішується.

Голова міської правозахисної організації "Громадський контроль" Сергій Кириченко через газету "Вік" періодично намагається донести до Херсонського міського голови, що дозволи на оренду підвалів та інших допоміжних приміщень багатоквартирних будинків повинні надаватись тільки у разі згоди всіх інших співвласників – мешканців приватизованих квартир (ст.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", рішення Конституційного суду від 02.03.04). Згодом підчас ремонту цих приміщень досить часто трапляються випадки пошкодження несущих стін та фундаменту, що створює загрозу цілісності будинків. Проте органи прокуратури не вважають такі рішення міської влади і дії орендарів незаконними.

14 червня пенсіонер, який проживає в мікрорайоні Шуменський, забарикадувався в своїй квартирі і погрожував підірватися разом з квартирою. У такий спосіб він намагався висловити свою думку відносно рішення суду про виселення його за несплату комунальних послуг. (Вгору, №24, 16.06.05)

2. Дотримання соціальних, економічних та культурних прав

Економічні, соціальні та культурні права є одним із двох загальних видів всесвітньо визнаних прав людини. Робота над кодифікацією права у сфері захисту прав людини із самого початку супроводжувалася суперечками стосовно пріоритетів та ієрархії прав людини. Ці суперечки перш за все відображали напругу між основними ідеологічними течіями: згідно з доктринами лібералізму, перевага надається громадянським і політичним правам та свободам; соціалістичні доктрини аргументують, що власне економічні та соціальні права становлять основу для забезпечення дотримання політичних та громадянських прав людини.

Загальна Декларація прав людини 1948 року об’єднала у своєму переліку громадянські, політичні, економічні, соціальні та культурні права. Проте в 1966 році було прийнято два різні Пакти (Міжнародний Пакт про громадянські, політичні права та Міжнародний Пакт про економічні, соціальні та культурні права), що передбачали різні механізми захисту відповідних прав. Головна відмінність полягає у тому, що для громадянських та політичних прав передбачається індивідуальне звернення, а для захисту економічних, соціальних та культурних прав проводиться моніторинг дотримання зобов’язань держави на підставі вивчення змін спеціально розроблених індексів розвитку та прослідковування змін у напрямку покращення чи погіршення протягом певного часу.

Такий підхід офіційно закріпив поняття різних поколінь прав людини і став основою для аргументації про існування ієрархії прав людини, та вищість одного виду прав над іншим.

Іншим концептуальним питанням є належність економічних, соціальних та культурних прав до так званих “позитивних”, які потребують конкретних дій від держави, і, безсумнівно, значних фінансових затрат. Громадянські та політичні права розглядаються як “негативні”, тобто такі, що полягають у свободі від втручання держави і імплементація яких є якщо не завжди безкоштовною, то принаймні недороговартісною.

Зобов’язання України в сфері захисту економічних та соціальних прав

Крім Пакту про економічні, соціальні та культурні права, Україна підписала та ратифікувала ще три договори, які містять гарантії захисту економічних соціальних та культурних прав: Конвенцію з ліквідації расової дискримінації, Конвенцію з ліквідації дискримінації проти жінок, Конвенцію про права дитини.

Договори Міжнародної Організації Праці (МОП ) гарантують захист прав на робочому місці та прав профспілок. Україна ратифікувала близько 50 конвенцій МОП, зокрема 32, також ті з них, які включають до себе фундаментальні принципи та права в сфері праці.

Конституція України закріпила систему економічних і соціальних прав, що охоплює: право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; право на підприємницьку діяльність; право на працю; право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів; право на відпочинок; право на соціальний захист; право на житло; право на достатній життєвий рівень; право на охорону здоров’я; право на безпечне для життя і здоров’я довкілля; право, зумовлене гарантуванням вільної згоди на шлюб, а також захистом материнства, батьківства, дитинства та сім’ї; право на освіту; право на свободу творчої діяльності.

Право на достатній рівень життя

Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем минулого року

Кожна людина має своє уявлення про те, що становить адекватні стандарти життя. Проте, такі стандарти доволі складно визначити системою оцінних критеріїв чи певними категоріями. До таких показників відносять, приміром, “Цілі Тисячоліття”, де поміж цілей, що їх зобов’язалися досягти держави-учасниці до 2015 року, на першому місці стоїть подолання крайньої бідності та голоду .

Перехід України до ринкової економіки негативно вплинув на економічний розвиток країни та реалізацію і здійснення соціальних та економічних прав, передбачених як рядом міжнародних договорів, учасницею яких є Україна, так і національним законодавством.

За 1990-1999 роки валовий внутрішній продукт скоротився майже на 60%, обсяги

виробництва промислової продукції – на 48,9%, сільського господарства – на 51,5%. Реальна заробітна плата зменшилася у 3,8, а реальна пенсія – у 4 рази.

Економічний спад в Україні протягом 1990-1998 років, у порівнянні з Великою депресією 1930-их років у Сполучених Штатах, був удвічі більшим і тривав втричі довше перш, ніж він досяг найнижчого рівня і почалося зростання.

Починаючи з 2000 року в Україні почалося зростання низки макроекономічних показників

розвитку. При цьому протягом 2000-2004 не відбулося відчутного підвищення рівня життя населення. Збільшення масштабів бідності на фоні економічного зростання робить очевидним неефективність використання коштів та системну неспроможність держави втілювати економічні показники в показники соціального захисту.

Неефективність використання наявних коштів підтверджується й тим фактом, що, всупереч загальноприйнятим уявленням, соціальні витрати України є значними як для країни з сьогоднішніми показниками росту. Згідно зі статистикою Світового банку, соціальні витрати України в 2003 році сягали 25,5% ВНП, тобто рівня доволі високого навіть як для високо-розвинутих країн.

Бідність

До 1999 року в Україні не було визначення бідності взагалі. Моніторинг бідності було розпочато лише в 1999 році. У 2000 році відповідно до прийнятих у міжнародній практиці критеріїв та на основі даних комплексного обстеження умов життя домогосподарств установлено єдиний критерій віднесення різних верств населення до категорії бідних. Даний критерій визначається за фіксованою часткою середньодушового доходу (витрат), що дає змогу виокремити групу населення, яка живе в нестатках відносно життєвого стандарту даного конкретного суспільства. Співвідношення вартісної величини межі обраного відносного критерію бідності з прожитковим мінімумом визначає межу бідності, рівень якої в 2000 році становив 56,6% прожиткового мінімуму.

Виходячи з установленого критерію, у 2000 році до категорії бідних в Україні належали 26,7% населення, вкрай бідних – 14,7%. Проте, за результатами дослідження Міжнародної Організації Праці , в цей період близько 83% населення України фактично відчували себе бідними.

Огляд загальної ситуації в області

Основними факторами бідності в Україні є: низький рівень заробітної плати, низькі пенсії, неактивна система соціальної допомоги, безробіття. Серед іншого необхідно називати також й невиплачену заробітну плату. Із року в рік органи виконавчої влади рапортують про зменшення заборгованості. Але й досі цифри боргу роботодавців перед найманими робітниками вражають. Так, за офіційними відомостями, станом на 1 січня 2006 р. загальний борг по заробітній платі населенню складав 21,5 млн. грн., з яких більшість (12,5 млн. грн.) припадають на підприємства, які є або такими, які вже не працюють (так званими економічно неактивними), або які перебувають під процедурою банкрутства.

Основна частка заборгованості по заробітній платі на початок січня 2006 року невиплачена підприємствам сільського господарства (40,1%) та промисловості (34,4%), при цьому більше половини всього обсягу боргу утворено на підприємствах міст Херсона (35,1%) та Нової Каховки (20%).

Заходи по зменшенню заборгованості із боку влади зводяться до так званого закриття та списування недіючих підприємств. Так, наприкінці минулого року Головне управління праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації прозвітувало про те, що з початку 2005 року заборгованість із заробітної плати зменшено на 18,8 млн.грн. (на 44,8%), за жовтень 2005 року на - 1,9 млн.грн. (7,7%). Як зазначається у звіті, наймані працівники продовжують за свій рахунок інвестувати діяльність діючих підприємств. Борги працівникам економічно активних підприємств на 1 січня 2006 року складають 9,2 млн.грн. або 45,9%. Нажаль, органи прокуратур не відкривають карних справ проти керівників цих підприємств.

Безробіття в Херсонській області по офіційним відомостям сягає 5%, а це приблизно 29 тис. мешканців області. З них більше третини (11 тис. – це молодь до 35 років). До цієї цифри необхідно додати ще 306,4 тис. пенсіонерів (станом на 1 січня 2006 р.). Таким чином, структура дорослого населення складається з 58,7% працюючих та 41,3% не працюючих за інвалідністю, за віком та безробітних. Всі ці складні соціально-демографічні та економічні фактори обумовлюють реальний рівень бідності в нашій області.

Моніторингова група Херсонського КВУ зафіксувала чотири повідомлення про порушення права на достатній рівень життя наших громадян.

Право на охорону здоров’я

Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем минулого року

Право людини на здоров’я є одним із центральних компонентів захисту економічних, соціальних та культурних прав. Право на здоров’я та захист здоров’я передбачено наступними положеннями міжнародних документів, учасниками яких є Україна: стаття 25 Загальної декларації прав людини, стаття 5 Конвенції з ліквідації расової дискримінації, стаття 12 Пакту про ЕСК права, статтями 11 та 14 Конвенції з ліквідації дискримінації проти жінок , стаття 24 Конвенції про права дитини.

Українська Конституція (стаття 49) гарантує безкоштовну систему охорони здоров’я. Незважаючи на очевидну неспроможність існуючої системи охорони здоров’я забезпечити доступ до якісних медичних послуг та спричиненого цим хабарництва, очікування “безкоштовної” медичної допомоги залишаються сильними. Необхідність впровадження системи медичного страхування, що сприятиме підвищенню якості медичного обслуговування населення та забезпеченню гарантованого рівня надання безоплатної кваліфікованої медичної допомоги у визначеному законодавством обсязі, було визнано в Стратегії подолання бідності. Проте прийняття нового законодавства просувається надзвичайно повільно .

Право на здоров’я вимагає приділення окремої уваги уразливим групам, виокремлення відповідних категорій, таких як гендер, меншини, корінні народи. Наприклад, Пекінська платформа дій зобов’язує країни “ ...вжити заходи для зменшення гендерного розриву у показниках захворювань та смертності, та досягнення поставленої цілі скорочення дитячої смертності ”.

Загальна ситуація в області

Всього в обласні наявно 74 лікарняних закладів, 182 лікарсько-амбулаторно-поліклінічних закладів. В області усього нараховується 4,6 тис. лікарів усіх спеціальностей, на 10 тис. населення приходиться 36,1 лікар. Кількість середнього медичного персоналу складає 11,29 тис. осіб. Ємність мережі амбулаторно-поліклінічних закладів Херсонської області складала станом на 1 січня 2006 р. на 1 тис. населення 190,6 осіб.

У 2005 р. з бюджету області фінансувалося десять цільових програм , а саме:

1.Міжгалузева комплексна програма "Здоров’я нації" на 2003-2011 роки (об’єднує діючі програми в галузі охорона здоров’я)
2.Обласна програма реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки
3.Обласна програма будівництва сучасних інфекційних лікарень (відділень) та поліпшення матеріально-технічного стану інфекційних стаціонарів області на 2004-2010 роки
4.Обласна програма розвитку донорства крові та її компонентів на 2002-2007 роки
5.Обласна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки
6.Програма "Онкологія" на 2003-2006 роки
7.Програма імунопрофілактики населення на 2003-2006 роки
8.Обласна програма з реалізації комплексних заходів розвитку дитячої кардіохірургії
9.Національна програма боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2001-2005 роки. Про доповнення до обласної програми боротьби із захворюваннями на туберкульоз на 2001-2005 роки
10. Обласна програма реформування первиної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на 2005 рік

Як зазначають фахівці, одна із серйозних проблем галузі в регіоні – надання якісної безкоштовної медичної допомоги соціально незахищеним верствам населення, особливо в сільській місцевості. Головний лікар обласного кардіодиспансеру Олег Мазуряк повідомив журналістів, що штатні кардіологи відсутні у половині районних лікарень області. Нагадаємо, що у 2004 р. в області від серцево-судинних захворювань вмерло 9983 людини, за перше півріччя 2005 року – 5644 ("Вгору" №40 від 06.10.05). Газетою "Взгляд" (№40 від 06.10.05) у статті "Бюджет і здоров’я" оприлюднила відомості про постійне зменшення фактичного фінансування, кількості койко-місць, кількості лікарів в області. Так, за відомостями газетярів, у 1995 році кількість койко-місць у лікарнях області складала 122,5, у 1999 році – 92,7 і постійно скорочується; зменшується кількість лікарів. Нестача коштів примушує населення переходити на тіньове оплачування медичних послуг. Газета "Горожанин и Горожанка" (№231 від 08.12.05) занепокоєна тим, що вчителі вимушені проходити щорічний медогляд за свій рахунок, при тому, що за законом держава повинна фінансувати такі медичні послуги.

Опосередкованим результатом проблем із фінансуванням лікарняної галузі є поширення туберкульозу, цієї хвороби бідності. У Херсонській області захворюваність на цю хворобу вдвічі вища, ніж по Україні в цілому і складає 166,2 хворих на 100 тисяч населення. Соціальний склад тих, хто вперше захворів на туберкульоз в 2005 році: 62,7% - непрацюючі працездатного віку; 12,3% - пенсіонери, тобто майже 75% з них потребують як соціального захисту, так і соціальної допомоги. Саме в цьому середовищі криються основні причини високого рівня захворюваності, занедбаності і смертності від туберкульозу.

Непоодинокими випадками були факти хабарництва в лікарняних закладах. Про це писали місцеві газети „Булава”, „Вгору”, „Гривна”, „Горожанин и горожанка”, інші видання. Прокуратурою області порушено кримінальну справу за ознаками ч.1 ст.184 КК України за фактом незаконної вимоги оплати медичних послуг працівниками Херсонської обласної клінічної лікарні. Крім того, з метою відшкодування прав громадян на безоплатну медичну допомогу прокурорами заявляються позови з вимогами відшкодувати незаконно сплачені кошти (із звіту Прокурора Херсонської області за перше півріччя 2005 р.)

Взагалі, моніторингова група Херсонського КВУ виявила 15 повідомлень про порушення права на охорону здоров’я, що складає 2% від повідомлень про порушення прав та свобод та людини в області.

Право на соціальне забезпечення

Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем минулого року

Стаття 46. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Стаття 47. Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожен громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як напідставі закону за рішенням суду. (Конституція України)

Радянська система соціального захисту включала безкоштовне надання житла, безкоштовну освіту та медичне обслуговування, розгалужену систему пільг. Варто також зазначити, що на міжнародному рівні Радянський Союз робив акцент на вищості економічних та соціальних прав над громадянськими та політичними.

Соціальні програми перехідного періоду були більше спрямовані на збереження привілеїв

радянських часів, аніж на зменшення масштабів бідності та усунення її найгостріших проявів. Такими вони залишаються й надалі. При цьому зобов’язання щодо відшкодування витрат, які брав на себе уряд перед постачальниками послуг (підприємствам транспорту та зв’язку тощо), постійно не виконувалися .

Офіційно було визнано, що соціальна політика держави лише загострила прояви бідності. Очевидним є те, що проблемою є не лише наявність коштів, а й ефективність їх використання. Основною проблемою соціального забезпечення в Україні є кінцеве потрапляння коштів до нецільової аудиторії . У „Стратегії подолання бідності” зазначено, що діюча система пільг не забезпечує надання допомоги виключно бідним верствам населення, а сприяє помітному збільшенню доходів заможних верств населення, зростанню економічної нерівності. Якщо бідна сім’я одержує у вигляді пільг 6,1 гривні на місяць у розрахунку на умовного дорослого, то заможна – 13,1 гривні. При цьому питома вага пільг у сукупних доходах населення збільшується від 5,5% у десяти відсотків найбідніших сімей до 8,1% у десяти відсотків найзаможніших. Згідно з даними Світового Банку, 88% тих, що отримали житлові субсидії в 2001 році, не мали права їх отримувати.

З метою подолання проблеми потрапляння допомоги до нецільової аудиторії та дублювання різних видів допомоги в 2003 році було ініційовано створення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Як повідомляє прес-служба Рахункової палати України, заплановані заходи на 2004 рік щодо завершення Міністерством праці складання Єдиного реєстру не були здійснені .

До рекомендацій ООН, спрямованих на покращення існуючої в Україні ситуації в сфері соціального забезпечення, належать:

1) скорочення кількості видів допомоги та монетаризація допомоги (надання допомоги в

грошовій формі). Міністерство праці вже, приміром, працює над проведенням експерименту щодо надання населенню житлових субсидій у грошовій формі , виходячи з розрахункових норм;

2) з огляду на існуючу демографічну ситуацію, допомога по догляду за дитиною має бути

збільшена та надаватися, не зважаючи на рівень доходів сім’ї;

3) подання неправдивих даних про доходи сьогодні тягне лише покарання у формі позбавлення допомоги в майбутньому, проте такі дії, спрямовані на введення уряду в оману, повинні каратися значними сумами штрафів;

4) більш тісний зв’язок між системою соціального захисту та зменшенням бідності: якщо соціальний захист дійсно ставить за мету зменшення масштабів бідності, тоді люди, які не потрапляють до категорії бідних, не повинні отримувати допомоги.

Загальна ситуація в області

Пріоритетним в своїй роботі органи праці та соціального захисту населення області у 2005 році визначили покращення рівня життя населення, забезпечення усіх соціальних виплат за рахунок:

- виконання завдань по скороченню заборгованості із виплати заробітної плати;

- забезпечення запланованих показників по створенню нових робочих місць;

- забезпечення посилення адресної допомоги малозабезпеченим сім’ям, особливо при народженні дитини.

З початку року за офіційними відомостями загальну заборгованість із заробітної плати постійно зменшувалася, розмір заробітної плати регулярно підвищувався. Наприклад, в липні по області заробітна плата склала 660,80 грн., що на 10,82 грн. (на 1,7%) більше ніж у червні. З початку року середній розмір заробітної плати збільшився на 9,95 грн., або на 1,8%. Всі вимоги законодавства по соціальним виплатам в області протягом року виконувалися.

Для організації більш ефективної роботи із надання соціальних послуг в Херсонській області станом на 1 листопада 2005 року майже стовідсотково впроваджено систему Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. В цілому по області кількість громадян, що мають право на пільги, складає: за даними зовнішніх джерел - 373 271 тис. осіб. Включено до Реєстру - 372 850 тис. осіб, тобто наповнення Реєстру по області загалом складає 99,89 %;

Відповідно до чинного законодавства, органами праці та соціального захисту населення призначаються декілька видів державної соціальної допомоги, а саме: державна допомога сім’ям з дітьми (Закон України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"), державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям (Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"), державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам (Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям").

Зазначені допомоги фінансуються з Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

У 2005 році допомога сім’ям з дітьми була призначена 42915 сім’ям на загальну суму 51679,6 тис. грн., соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям виплачена 9458 громадянам на суму 31680,1 тис. грн., соціальна допомога 170 інвалідам з дитинства та 430 дітям-інвалідам була нарахована на суму 1148,66 тис. грн.

Покриття витрат на виплату вищезазначених допомог здійснюється з Державного бюджету України своєчасно. Заборгованість відсутня.

Також в органах праці та соціального захисту населення призначається щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу, який, за висновками лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним" (далі допомога на догляд). Допомога на догляд фінансується з обласного бюджету. Допомогу отримали 270 громадян. Профінансована допомога на догляд по грудень 2005 року включно на загальну суму 266,8 тис. грн.

В області функціонує 11 інтернатних закладів на 1613 ліжко-місць, у тому числі 9 - для дорослих на 1233 і 2 - для дітей на 380 ліжко-місць.

Згідно публічного звіту Прокурора Херсонської області за перше півріччя 2005 р. прокуратура Херсонської області порушила 6 кримінальних справ про злочини в сфері соціального страхування, з них 1 направлено до суду. Так, службовими особами Херсонського обласного центру зайнятості при проведенні державних закупівель усупереч вимог ст.32 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти” до участі в тендерних торгах було допущено та визнано переможцем на укладання угоди про надання страхових послуг на суму понад 100 тис. грн. лише одного учасника, який не має права на здійснення такої діяльності. При цьому службовцями центру до тендерної документації було внесено неправдиві дані щодо участі в торгах страхових компаній. За цим фактом прокуратурою області порушено кримінальну справу. Перевірками додержання вимог законів України “Про зайнятість населення”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” виявлено непоодинокі випадки незаконного перерахування центрами зайнятості коштів для працевлаштування безробітних.

Прокурором Чаплинського району за фактом зловживання становищем службовими особами Чаплинської районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності порушено кримінальну справу за ознаками ч.2 ст.364 КК України та 2 кримінальні справи за фактами службових підроблень у Кучерявоволодимирівській та Григорівській сільських радах з метою незаконного отримання путівок на санаторно-курортне лікування 4 незастрахованим особам, внаслідок чого заподіяно збитки Фонду на суму понад 5 тис. грн.

Прокурором Високопільського району порушено 2 кримінальні справи за ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України за фактами надання недостовірної інформації посадовими особами СВК ім. Ілліча та СТОВ “Мрія” до Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо забезпечення встановленої норми працевлаштування інвалідів на підприємствах з метою ухилення від сплати штрафних санкцій до Фонду, внаслідок чого Фонду завдано шкоду на загальну суму 20 тис. грн.

Моніторингова група виявила десять повідомлень про порушення права на соціальне забезпечення (1,3% від загальної кількості порушень). Більшість з них стосувалися проблем із забезпеченням декларованих пільг військовим пенсіонерам та ветеранам на транспортні перевезення, своєчасне підвищення виплат до пенсій тощо.

Так, 12 січня 2005 р. ветеранські організації пікетували облдержадміністрацію з вимогою забезпечити безкоштовний проїзд для пенсіонерів у приміському транспорті („Політична Херсонщина”). Через місяць ветерани збройних сил знову пікетували вже міськвиконком із тією же вимогою забезпечити безкоштовний проїзд в громадському транспорті. За їх словами, приватні маршрутні мікроавтобуси, яких є абсолютна більшість серед міського транспорту, відмовляють пенсіонерам у безкоштовному проїзді („Політична Херсонщина”).

9 листопада Херсонська міська організація Союзу пенсіонерів воєнних силі і силових структур провела чергове пікетування міськвиконкому і облдержадміністрації, вимагаючи негайного перерахування і виплати реальних пенсій з 1 січня ц.р., забезпечення їх права на безкоштовний проїзд всіма видами міського і приміського транспорту, остаточного вирішення проблеми фінансування телефонних послуг для військової поліклініки, а також забезпечення чесної і прозорої роботи органів судової влади. До пенсіонерів з ОДА вийшов тільки начальник управління взаємодії з правоохоронними органами В.Богун, губернатор в день пікетування перебував у Києві, а його першого заступника не виявилось на місці. Питання залишились невирішеними. Пікетники заявляють, що у разі незадоволення їхніх вимог вони 1 грудня перекриють центральну вулицю міста ("ВІК" 17.11.05, "Грани" 26 від 11.11.05).

Право на працю

Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем минулого року

Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Стаття 44. Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров’я, прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку. Заборона страйку можлива лише на підставі закону. Стаття 45. Кожен, хто працює, має право на відпочинок.

Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом. (Конституція України)

Зарплата та доходи населення, динаміка погашення заборгованості населенню по заробітній платні, зайнятість та безробіття, тривалість пошуку роботи серед безробітних, приховані форми експлуатації населення – все це є об’єктами дослідження дотримання права на працю в нашій країні. Так, у 2004 році було проведено моніторинг дискримінації окремих категорій працівників-шахтарів у соціально-економічній сфері Луганської області. Проект виявив факти системних порушень прав працівників ліквідованих підприємств на одержання заборгованості по заробітній платі; трудових та соціально-економічних прав працівників шахт при реорганізації підприємств; а також факти корумпованості профспілок, що діють в інтересах влади, та репресій проти незалежних профспілок.

Виконавці проекту дійшли висновку, що явище “притримування” зайвої робочої сили на підприємствах, практика змушених неоплачуваних відпусток, широке поширення режимів неповної зайнятості не є наслідками лише недосконалостей законодавства та неефективного менеджменту, є механізмом позаекономічної, феодальної форми експлуатації в ХХІ сторіччі шляхом надмірної експлуатації праці, гарантованим джерелом надприбутків.

Загальна ситуація в області

Стандарти дотримання права на працю за останні роки з середини 90-х років різко погіршилися, що призвело до хронічних невиплат заробітної платні, зростанню безробіття у тому числі в найгірших її - прихованих - формах, порушення законодавства про працю. У січні-листопаді 2005 року Територіальна державна інспекція праці у Херсонській області виявила 1367 адміністративних правопорушень у сфері зайнятості, перевіривши 1013 підприємств. Тобто, на кожному підприємстві були порушення трудового законодавства. Інспекція за цей період склала 1087 протоколів та передала їх до суду. До дисциплінарної відповідальності притягнуто 622 чоловіка. Винесено 381 подань про притягнення до кримінальної відповідальності, надано 8 матеріалів про притягання до відповідальності за корупцію. За результатами перевірок порушено 32 кримінальні справи.

Органи влади демонструють власну безпорадність та відсутність волі вимагати від роботодавців виконувати вимоги права на працю. Хоча певна робота правоохоронних органів та органів виконавчої влади ведеться. Так, у минулому році органами прокуратури було проведено ряд перевірок, спрямованих на виявлення порушень трудового законодавства щодо оплати праці, за результатами яких порушено 37 кримінальних справ відносно керівників підприємств, 26 - вже скеровано до суду, відшкодовано 15,6 млн. грн., до відповідальності притягнуто 247 посадових осіб. Результатом цілеспрямованості цих заходів прокуратура вважає зменшення заборгованості з виплати заробітної плати майже вдвічі, з 41,9 млн. грн. до 21,5 млн. грн., а по економічно активним підприємствам – втричі, (зараз ця заборгованість складає 9,2 млн. грн.). В результаті перевірок обласна державна адміністрація спільно з районними державними адміністраціями, Головним управлінням статистики в області та обласною інспекцією з праці, виявила факти приховування заборгованості з заробітної плати на 404 тис. грн. у 6 підприємств Чаплинського району у Цюрупинському районі - на суму 55,тис. грн., у Великолепетихському районі - на 7,1 тис. грн.у, у Великоолександрівському районі - на 54,9 тис. грн., у Білозерському районі на 38,7 тис. грн. та на 42 тис. грн., в Каховському районі.

Але ці заходи явно недостатні для повного викоренення наслідків порушень, які допускалися у минулі роки та дотримання трудових прав на сучасному етапі.

При цьому, відсутні механізми активного захисту порушених прав робітників з боку самих робітників. Існуюча система професійних спілок виявилася неефективною та непристосованою до існуючої реальності. Моніторингова група зафіксувала у минулому році кілька десятків трудових спорів, що завершувалися публічними громадськими акціями, резонансними публікаціями в пресі, обговоренням скарг та звернень у владних верхах. Лише у виняткових обставинах в цих акціях брали участь представники професійних спілок.

Фактично, у трудових відносинах зламана традиція цивілізованої комунікації роботодавців та найманих працівників, звичаєві форми контролю за дотриманням права на працю не спрацьовують.

Моніторингова група Херсонського КВУ виявила 40 повідомлень про порушення права на працю (5,4% від кількості усіх порушень), які були опубліковані у засобах масової інформації.

Надаємо огляд найбільш характерних порушень.

На початку листопада у ДПІ м.Херсона відбувся круглий стіл з питань прихованої зайнятості. На ньому виступив перший заступник обласної держінспекції праці, який повідомив про результати перевірки 195 роботодавців у Херсоні, Каховці і Новій Каховці… З 990 працюючих 287 (27%) “трудилися в поті лиця” без будь-якого оформлення. Також встановлено, що 117 співробітників (11,8%) працювали понад встановленої законом норми робочого часу, з них 67 (57,3%) – без оплати за понаднормові часи праці. 53 робочим, які працювали у нічний час, також не проводились відповідні нарахування… Всього в результаті проведеної роботи виявлено 444 нелегалізованих робочих місця…" ("Грани" №25 від 04.11.05). Окрім цього було повідомлено, що з початку року на ринках міста податківцями було зареєстровано 97 порушень щодо відсутності трудових угод. Також було перевірено 165 об’єктів торгівлі, громадського харчування, перукарень, в яких було виявлено 63 незареєстровані працівники (які, до того ж, не проходили обов’язковий медогляд). При перевірці 121-го пасажироперевізника виявлено 35 незареєстрованих найманих працівників. При цьому представники Пенсійного фонду нагадали, що про розмір пенсії слід турбуватись заздалегідь. ("Гривна-СВ" №46 від 11.11.05, "Новий день" №46 від 10.11.05). Обласна держінспекція оприлюднила результати моніторингу дотримання роботодавцями мінімальної зарплати у 2005 році ("Наддніпрянська правда" №86 від 04.11.05): перевірено 7908 підприємств (приватної форми власності – 33%), виявлено порушення на 143 підприємствах (18%), на 315 підприємствах не виплачується компенсація втрати частини доходів у зв’язку з невиплатою зарплати, на 378 – не проводиться індексація грошових доходів. За результатами перевірок керівникам надано 240 приписів (за якими було усунено 92 порушення), винесено 28 постанов про накладення штрафних санкцій за невиконання вимог інспекторів на загальну суму 5610грн., складено і направлено до суду 205 адмінпротоколів, 69 матеріалів направлено до органів прокуратури, за якими було порушено 4 кримінальні справи.

З початку року облДПА перевірила 655 підприємців, 125 магазинів, кафе, барів і кіосків, де виявила 651 неоформленого працівника. Незареєстровані працівники виявлені майже на кожному перевіреному об’єкті торгівлі. По результатах перевірок оштрафовані 76 підприємців та 270 посадових осіб на загальну суму 16 тис.грн. ("Новий формат" №21 від 24.11.05 по матеріалах ІА "Контекст-Причорномор’я").

Періодично у пресі з’являються повідомлення про порушення кримінальних справ за фактами безпідставних невиплат зарплат. Проте про результати розгляду цих справ газети не повідомляють. Так за матеріалами УБОЗ прокуратурою була порушена кримінальна справа за фактами невиплати заробітної платні працівникам ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", заборгованість за якою склала 1,7 млн.грн. ("Гривна" №42 від 13.10.05)

„Гривна” (№ 43 від 20.10.2005) розповіла про умови роботи реалізаторів. Цитуємо розповідь одного з херсонських реалізаторів: "Господарка торгового місця за 5 хвилин прийняла мене на роботу з випробувальним терміном… Ніяких заяв, трудових угод. Більш того – ні санітарної книжки, ні документів, що підтверджують право працювати продавцем, ні ідентифікаційного номера та навіть паспорта в мене не спитали…" Далі в статті йдеться про нелюдські рабські умови праці її "колег по ринку".

Газета "Вгору" (№50 від 15.12.05) опублікувала матеріал про ситуацію навколо ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат". Вона повідомляє, що працівники херсонського ВАТ "ХБК" пікетують обладміністрацію, облпрокуратуру, госпсуд, вимагаючи захисту їх прав на отримання зарплатні, заборгованість з виплати якої складає 2 млн.грн. і не скорочується.

Право на підприємницьку діяльність

Конституція гарантує

Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом. Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів. (Конституція України)

Загальна ситуація в області

Моніторингова група Херсонського КВУ для вивчення ситуації по дотриманню в Херсонській області права на підприємницьку діяльність направила 18 запитів в різні інстанції про кількість звернень про реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, кількість відмов, причини відмов, інформацію про перевірки суб’єктів підприємницької діяльності, про притягнутих до відповідальності тощо. Ми отримали відповіді лише на 45% запитань. Всі інші були просто проігноровані.

Станом на 1 жовтня 2005 р. налічувалось 26803 суб’єктів господарської діяльності, з яких 85,8% суб’єктів відносяться до приватної власності. Для кращого розвитку підприємництва в області була створена Координаційна рада з питань розвитку підприємництва при обласній державній адміністрації, затверджена „Регіональна програма розвитку малого підприємництва в Херсонській області на 2005-2006 роки”. Складності в її реалізації на Херсонщині може ілюструвати факт незадоволеності бізнес-спільноти ситуацією у сфері регуляторної політики. Так, у другій половині 2005 р. відбувся черговий обласний Форуму "Влада і бізнес - партнери", в резолюції якого представники ділового підприємницького співтовариства Херсонської області вимагали від органів виконавчої влади та виконкомів місцевих рад терміново переглянути і скасувати діючі акти, які спрямовані на ускладнення дозвільних процедур, запровадити практику проходження регуляторних актів шляхом громадських обговорень на радах підприємців відповідних рівнів.

Попри вимоги, що були поставлені вищим керівництвом України про зняття перешкод у реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності шляхом створення єдиних реєстраційних офісів, у 2005 р. це завдання в області не було вирішене.

У 2005 р. в області зареєстровано 9 160 суб’єктів підприємницької діяльності, що складає 23% від загальної кількості новостворених робочих місць.

За даними управління контрольно-перевірочної роботи Державної податкової адміністрації України, в області протягом 2005 року здійснено 2993 перевірки. Порушення податкового та валютного законодавства встановлено у 1312 випадках, за якими донараховано 30 млн.грн. Найтиповіші порушення: віднесення грошових коштів на видатки без підтверджуючих документів.

За даними управління оподаткування фізичних осіб в області у 2005 році проведено 3773 перевірок суб’єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, із них встановлено 1480 порушень, за якими донараховано 3,1 млн.грн. Найхарактерніші порушення: не підтвердження податкового кредиту з ПДВ та недотримання чинного законодавства щодо порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно з вимогами Закону України від 12.01.05 №2322 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)" у 2005 році тривалість планової виїзної перевірки не перевищувала 20 робочих днів (суб’єктів малого підприємництва - 10 робочих днів), а тривалість позапланової виїзної перевірки не перевищувала 10 робочих днів (суб’єктів малого підприємництва - 5 робочих днів). Вимоги щодо термінів проведення перевірок дотримуються.

Протягом 2005 року до органів ДПС Херсонської області надійшло 799 письмових звернень, у тому числі 728 заяв, 71 скарга (із них 47 - на недоліки в роботі та дії працівників органів ДПС, 11 з яких - підтвердилися). За результатами розгляду скарг вжито заходи стягнення - 7 працівникам оголошено догани, до 2 фахівців застосовано заходи дисциплінарного впливу. За результатами службових перевірок, проведених в органах ДПС у Херсонській області, до працівників податкової служби протягом 2005 року вжито 56 заходів дисциплінарного впливу.

Моніторингова група Херсонського КВУ виявила 33 повідомлення про порушення права на підприємницьку діяльність, що складає 4,4% від загальної кількості зафіксованих порушень. Найбільша кількість порушень прийшлася на органи місцевого самоврядування (37,5%). Більш детально дивися діаграму.

Надаємо огляд найбільш поширених порушень.

“Першими у Херсоні перейшли до відкритих форм протесту проти підвищення єдиного податку таксисти. Ранковий маршрут усіх херсонських таксі сьогодні був однаковий. Тісним кільцем з увімкнутими фарами і звуковим сигналом вони їздили довкола мерії. Інші водії влаштували пікет біля входу. Таксисти обурені неправомірним рішенням депутатів про збільшення майже вдвічі єдиного податку для підприємців. Досі таксисти сплачували 70 гривень єдиного податку на місяць. З них 30 – це соціальні відшкодування, інші надходили до місцевого бюджету. Держава запропонувала платити обов’язкові соціальні платежі окремо. Тепер й міська рада збільшила для таксистів комунальний податок майже вдвічі. („Політична Херсонщина”, 9 лютого 2005 р.) 28.09.05 Апеляційний господарський суд підтвердив правильність рішення херсонського обласного госпсуду від 13.06.05 про визнання незаконним рішення сесії Херсонської міськради про встановлення ставок єдиного податку для перевізників на таксі. Голова облпрофспілки таксистів повідомив, що у м.Херсоні легально працюють тільки 10-15%, причиною чому є незаконна регулятивна політика міської влади” ("Вгору" №40 від 06.10.05 та №41 від 13.10.05).

Приватний підприємець Сергій Леонідович Андрійчук вважає, що виявлені податковими органами у грудні 2003 порушення, накладення штрафів та порушення кримінальної справи пов’язані із його небажанням погодитись на пропозицію начальниці райДПІ М.А.Корнієнко про сплату їй 1000 доларів. Зараз вимоги податкової визнані Херсонським господарським і Запорізьким апеляційним судами незаконними, а кримінальна справа закрита "за відсутністю події злочину" ("Наддніпрянська правда" №79 від 12.10.05, №№ від 7,14,28 вересня).

Сім’я підприємців в інтерв’ю журналісту газети "Вгору" (№51 від 22.12.05) розповіла про те, що при оформленні відповідних документів для відкриття власного магазину у м.Херсоні, працівники водоканалу, ДАЇ, міськвиконкому та інших організацій, що безпосередньо зв’язані з оформленням цих документів, вимагали з підприємців "спонсорську допомогу", тобто купівлю необхідного для цих організацій обладнання, або "благодійні внески".

Нажаль, українське суспільство досі живе за правилом “не підмажеш, не поїдеш”. Про це свідчать факти зловживання своїм становищем численних посадовців, котрі виконують доручення держави за власним прейскурантом цін. Знаково, що на Херсонщині таки є приклади вияву громадянської позиції у боротьбі з корупцією. П’ять років з конфіскацією майна – такий вирок винесли колишньому начальнику відділу перевезень підприємства “Херсонелекротранс” за спробу отримати хабар від приватного підприємця. Ця історія почалась після того, як на конкурсі від міськвиконкому за право перевозити пасажирів в маршрутному транспорті підприємство “Херсонелектротранс” виграло п’ять маршрутів. За договором три з них віддали приватному підприємцю Сергію Гребінчаку. Після цього начальник відділу автоперевезень Ф.Клименко почав вимагати у підприємця 40 тис. у.о..Пан Гребінчак, в свою чергу, не бажаючи виконувати незаконні побажання, звернувся до СБУ. Його співробітники провели блискучу операцію, в результаті якої були затримані директор і начальник відділу перевезень підприємства. В ході розслідування виявилось, що Клименко попросив директора підприємства С.Костючка взяти у підприємця гроші. Таким чином, директор перейшов із розряду підозрюваних у розряд свідків. На суді Клименко відмовлявся від обвинувачень. Проте переконливі докази призвели до вироку в п’ять рокв позбавлення волі. (Булава, №25, 7.07.05), В Херсоні не будуть працювати комфортабельні автобуси “Еталон” - так вирішила конкурсна комісія. На думку заступника начальника управління транспорту і зв’язку пана Наумова, приватний підприємець Гребінчак не зможе обслуговувати маршрути з багатьох причин, серед них-особиста недисциплінованість. Молодий підприємець вважає, що йому не дають працювати в місті після того, як він відмовився платити хабара в розмірі 40 тис. у.о. колишньому чиновнику тролейбусного депо і співробітники СБУ провели операцію по затримці хабарника. (Булава, №25, 23.06.05)

Великі торгівельні комплекси зростають як гриби після дощу, при цьому потерпають дрібні підприємці, які виходять на вулицю заробити копійчину. Так, черговий скандал розгорівся на вулиці Белінського в районі магазину “Товари для дому”. Підприємці, які тут працюють не погодилися із рішенням міської ради відвести землю для побудови на цьому місці двоповерхового торгівельного комплексу. Вважають, що інформацію про надання в оренду земельної ділянки міськрада не розповсюдила вчасно. Але будівельні роботи все ж почалися. Після довгих суперечок підприємцям показали дозвіл на проведення цих робіт, виданий інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю міста. Дозвіл був виданий на підставі рішень міськради, одне з яких саме оскаржується в суді і в зв’язку з цим його дія призупинена. (Вгору, №27, 7.07.05)

Право на освіту

Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем минулого року

Право на освіту передбачено в наступних положеннях міжнародних документів: Загальна декларація прав людини – стаття 26; Конвенція з ліквідації расової дискримінації – стаття 5; Пакт про економічні, соціальні та культурні права – стаття 13 та 14; Конвенція з ліквідації дискримінації проти жінок – статті 5, 10 та 14; Конвенція про права дитини – статті 28 та 29.

Ситуація, в якій перебуває початкова та середня освіта в Україні, є непростою. Проблемними питаннями початкової та середньої освіти в Україні експерти ООН вважають наступні :

1) необхідність реформування фінансування освіти. Основним недоліком на думку експертів ООН є неефективність використання коштів: кошти використовують на утримання нерухомості, а не власне освіту; а також на надміру великий адміністративний ресурс, а не викладачів;

2) надмірна централізація – значною проблемою вважається зосередження влади в руках

Міністерства освіти;

3) низька заробітна платня вчителів, а це , у свою чергу, породжує хабарництво;

4) недостатній контроль за якістю освіти;

5) модернізація навчальної програми – навчальні програми залишаються перенасиченими

фактичною інформацією, вибір програм обмежений, методика викладання потребує значних змін; значно зменшилася кількість професійних навчальних закладів;

6) демографічні тенденції – з кожним роком до школи поступає все менше дітей;

7) рівність доступу – недостатність матеріальної та технічної підтримки шкіл в сільській

місцевості.

Діти в сільській місцевості та діти-інваліди особливо стикаються з проблемами нерівності

доступу до освіти. Для вирішення цієї проблеми реалізовується державна програма “Шкільний автобус”, що спрямована на забезпечення у сільській місцевості регулярного безоплатного перевезення до місць навчання і додому учнів та педагогічних працівників. Програма почала діяти з 2003 року;

Згідно з висновком Колегії Рахункової палати України про результати перевірки планування та використання коштів Державного бюджету України на інформатизацію загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризацію сільських шкіл, Міністерством освіти і науки України було створено непрозору, неконтрольовану і неефективну систему формування та реалізації Програми інформатизації.

Безконтрольність Міністерства фінансів України та Держказначейства України фактично

сприяла тому, що були витрачені кошти державного бюджету у 2001-2004 роках в сумі 119,4 млн. грн. за межами Національної програми інформатизації. В цілому , за період дії Програми (2001-2003 роки) забезпечено комп’ютерною технікою 1335 сільських шкіл, що складає 59,1% від обсягів, затверджених Програмою.

Право на освіту також охоплює право на інформацію, наукову діяльність та доступ до новітніх технологій й професійне навчання, що гарантуються Загальною декларацією з прав людини (статті 19 та 27), Конвенцією з ліквідації расової дискримінації (стаття 5),

У дотриманні цих прав Україна входить до країн з показниками ситуації “гірше середнього”. Окрім загального скорочення кількості співробітників науково-дослідних інститутів прослідковується особливе зменшенні кількості працівників із ступенем кандидата наук. Виїзд зрілої частини вчених у віці 30-40 років із хорошим науковим потенціалом за кордон призвів до того, що в країні утворився великий розрив між післяінститутською молоддю, докторами та кандидатами передпенсійного та пенсійного віку.

 

Загальна ситуація в області

В Херсонській області на початок 2004/2005 навчального року існувало 21 вищий навчальний заклад, 29 професійно-технічних закладів, в яких навчається 44,2 тис. осіб. В області працювало 576 загальноосвітніх закладів, в яких навчалося 151,8 тис. осіб. Кількість вчителів встановлює 14,2 тис. осіб. Дошкільних закладів нараховується 491, в цих закладах виховується 27,4 тис. осіб.

У листопаді 2005 року за рахунок коштів державного бюджету в сільських школах Херсонщини встановлено 11 навчальних комп’ютерних комплексів. До кінця року планується відповідно до переліку загальноосвітніх навчальних закладів області, у яких наявні умови для інформатизації навчального процесу встановити ще 16 навчальних комп’ютерних комплексів. Також зараз вирішується питання підключення комп’ютерізованих шкіл до мережі Інтернет. Наразі вже 58 учбових закладів Херсонщини приєднані до Інтернету. Комп’ютерні класи орієнтовані на навчання курсу інформатиці контингенту учнів 7-11 класів. Навчальний комп’ютерний комплекс це 11 комп’ютерів, загальна вартість одного комплексу - близько 60 тис. грн.

Залишається великою проблема поборів із батьків в школах, хабарництва в закладах освіти, що перетворюють право на гарантоване Конституцією безкоштовне отримання освіти на пустий звук. За офіційними повідомленням УМВС в Херсонській області, за дев’ять місяців у закладах освіти викрито 30 злочинів, з яких 8 - за фактами розкрадань, 4 - зловживання службовим становищем, 3 - службових підроблень, 1 - службової недбалості та 14 - одержання хабара.

За інформацією начальника спецвідділу по боротьбі з хабарництвом управління по боротьбі з економічними злочинами старшого лейтенанта Івана Ярошика, в 2005 році виявлено 19 фактів злочинної діяльності в сфері освіти. Аз них тільки три факти – хабарі. Їх суми коливаються від 100 доларів до півтори тисячі. Так півтори тисячі, наприклад, давали одному керівнику учбового закладу за вступ на бюджетну форму навчання. Процвітає також така форма вимагання: спочатку викладач “завалює” всю групу на заліках, а потім всі скидуються по 30-80 гривень для викладача. І одразу всі студенти отримують заліки (Гривна, №32, 4.08.05).

Для боротьби із подібними випадками, а також з метою упорядкування благодійних внесків, прозорості їх використання, голова Херсонської облдержадміністрації видав розпорядження “Про посилення контролю над нарахуванням благодійних внесків навчальними закладами”. Відповідно до цього документа, контроль за нарахуваннями добровільних пожертв в школах і училищах тепер покладається на обласне управління освіти і науки. Кожний учбовий заклад має власний рахунок в банку – саме на нього батьки і спонсори повинні перераховувати пожертви. Отримуючи при цьому на руки квитанцію. Про цей крок повідомила низка видань області (наприклад, Взгляд, №27, 7.07.05, Херсонський вісник, № 27, 7.07.05). Нажаль, результати виконання даного розпорядження невідомі.

Взагалі, моніторингова група Херсонського КВУ виявила 14 повідомлень про порушення права на освіту, що складає 1,8% від всіх зафіксованих повідомлень про порушення.

3. Права людини у “закритих” середовищах

Права утриманців в ізоляторах тимчасового утримання та
інші установи МСВ для тимчасового утримання, установи
Державного департаменту з питань виконання покарань

За офіційним повідомленням Управління МВС в Херсонській області про ситуацію із дотриманням прав затриманих, протягом першого півріччя 2005 року під час досудового слідства, що проводилось слідчими ОВС, під вартою трималось 704 особи. Середній термін знаходження під вартою в процесі досудового слідства - 2 місяці. Жодна особа не трималась під вартою більше 12 місяців. Встановлена законодавством України тривалість досудового слідства - 2 місяці. Ліміт заповненості ізоляторів тимчасового тримання міськрайвідділів становить 331 особу, в середньому за добу протягом першого півріччя п.р. в ІТТ знаходилось 278 осіб.

За 6 місяців 2005 року в ІТТ померло 2 особи (1 - туберкульоз, 1 - психічна хвороба). За вказаний період в ІТТ утримувалось 281 хворий інфекційними захворюваннями: туберкульоз - 145 осіб, короста - 117 осіб, педикульоз - 19 осіб.

Фінансово-матеріальне забезпечення ІТТ не в повній мірі відповідає наявним потребам. Так, на приведення ізоляторів тимчасового утримання у відповідність до міжнародних стандартів необхідні кошти в сумі 2.148.216 грн. В першому півріччі 2055 року МВС України на ремонт Бериславського та Цюрупинського ізоляторів тимчасового утримання було виділено 150.000 грн.

Харчування утримуваних в ІТТ осіб відповідає встановленим нормам і складає 4,93 грн. в день на одну особу.

Моніторингова група зафіксувала 3 повідомлення про порушення прав утриманців в ізоляторах тимчасового тримання (0,4%), які появилися в засобах масової інформації. Це може свідчити про закритість даної теми для широкого загалу.

Так, за повідомленням газети „Вгору”, за результатами інспектування "підземного" ізолятора тимчасового тримання Нова Каховка, проведеного київськими спеціалістами наприкінці вересня, були встановлені грубі недоліки функціонування ІТТ (відносно користування туалетом, функціонування вентиляції, якості освітлення тощо). В результаті перевірки було прийнято рішення про переведення затриманих до усунення порушень норм. Керівництвом Новокаховського відділу внутрішніх справ розглядається варіант перенесення ІТТ до іншої будівлі ("Вгору" №40 від 06.10.05).

Протягом вересня-жовтня новокаховська газета "Ділові новини" публікувала листи особи, яка з 2000 року відбуває покарання в одній з колоній області (данні особи не оприлюднені). Герой публікацій повідомляє редакцію та читачів про грубі порушення прав ув’язнених. Так, повністю потураються встановлені норми щодо видачі продуктів харчування та їх якості. Система опалення частково зруйнована, температура у зимовий період у спальних приміщеннях не більше 8-90С.. Також порушуються норми щодо освітлення та розміщення об’єктів особистої гігієни (умивальників, туалетів). Частково або повністю зруйновані багато господарських і підсобних приміщень, у деяких житлових і спальних секціях пошкоджений дах та антисанітарні й антигігієнічні умови. При цьому засуджених заставляють проводити ремонтні роботи, і вони змушені купувати будівельні матеріали та забезпечувати себе одягом за свій рахунок. У зв’язку з такими умовами утримання в’язні постійно хворіють. Автор захворів бронхітом з сильним кашлем і температурою. З лютого 2005 р. тільки у 3-му секторі (всього 9) захворіли на туберкульоз 4 засуджених. А останнім часом засуджених, які не можуть виконувати ремонтні роботи за станом здоров’я чи відмовляються виділяти кошти на будівельні матеріали, залякують та застосовують до них різні стягнення і санкції.

За твердженням засудженого стан його здоров’я суттєво погіршується, лікарі колонії ставлять невірні діагнози (не проводиться належне обстеження) та не проводять належне лікування. При цьому він заявляє про неодинокі факти нанесення йому тілесних ушкоджень працівниками колонії та моральної шкоди внаслідок перебування в умовах порушення санітарних норм та умов утримання засуджених, що також має негативний вплив на стан його здоров’я (невідповідне освітлення, опалення, вологість у камері, відсутність чистої постільної білизни, засобів особистої гігієни та необхідного одягу тощо).

Засуджений не може добитися визнання незаконними рішень судів, повідомляючи різні інстанції про факти численних порушень норм КПК, порушень прав його представників, тиску на свідків, підлогу документів. Ним подана заява до Європейського суду з прав людини.

4. Права певних груп

Права дитини

Голова обласної державної адміністрації Б.Сіленков підписав розпорядження від 16 листопада 2005 року №1262 "Про організацію виконання в області постанови Верховної Ради України від 22 вересня 2005 року № 2894-ІV "Про Рекомендації парламентських слухань "Забезпечення прав дітей в Україні. Охорона материнства та дитинства", яким доручив головам районних державних адміністрацій передбачити в проектах районних бюджетів на 2006 рік кошти на фінансування дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей. Крім того, голови районних державних адміністрацій повинні здійснювати заходи щодо охорони праці та здоров’я дітей і підлітків, створювати умови для праці дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства. А також забезпечувати: виконання місцевих програм, спрямованих на реалізацію державної політики щодо забезпечення прав дітей та охорони дитинства в Україні, виконання положень Закону України "Про дошкільну освіту" щодо забезпечення безоплатним харчуванням дітей віком до двох років, розвивати мережі позашкільних навчальних закладів, зокрема художніх, балетних, музичних студій, дитячих фізкультурно-оздоровчих та спортивних секцій, дитячих гуртків різного профілю, особливо у сільський місцевості, поширювати соціальну рекламу, спрямовану на захист материнства та дитинства, пропагування здорового способу життя, попередження наркоманії, тютюнокуріння та вживання алкоголю.

Згідно документу, управління освіти і науки обласної державної адміністрації має створити до 1 вересня 2006 року дитячу організацію "Мрії, надії, дії".

Управлінню охорони здоров’я обласної державної адміністрації доручено двічі на рік забезпечувати проведення профілактичних медичних оглядів дітей пільгових категорій та вихованців обласного притулку для неповнолітніх.

Головне управління праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації, районні державні адміністрації повинні забезпечити своєчасне призначення та виплату державної допомоги інвалідам з дитинства, сім’ям з дітьми та малозабезпеченим сім’ям, а також вжити заходів щодо застосування у дитячих будинках-інтернатах системи соціального захисту дітей-інвалідів з фізичними вадами або з глибокою розумовою відсталістю, які не мають членів сім’ї, що можуть їх утримувати, і батьки яких виїжджають за кордон для працевлаштування.

Крім того, передбачено створити в області дитячий будинок для ВІЛ-інфікованих дітей та дітей, хворих на СНІД, а також центр медико-психо-соціальної реабілітації дітей, які зазнали насильства або найгірших форм дитячої праці, із залученням благодійних фондів та громадських організацій до фінансування й підтримки функціонування цих центрів.

На сьогодні немає відомостей про результати реалізації даного розпорядження голови облдержадміністрації.

На сьогодні в області вже функціонують 2 дитячі будинки сімейного типу (м.Херсон, Цюрупинський район) та 5 прийомних сімей (Скадовський, Голопристанський, Чаплинський, Білозерський райони, м. Нова Каховка). На функціонування зазначених закладів у 2004 році з місцевих бюджетів виділено 78 тис. грн. У 2005 році на зазначені цілі з місцевих бюджетів передбачалося 105 тис. 400 грн. Крім того минулого року влада планувала віднайти 180 тис. грн. для поліпшення житлових умов існуючого дитячого будинку сімейного типу сестер Панової Л.В. та Максименко Н.Г. (Цюрупинський район) та придбання нової садиби, у зв’язку з тим, що приміщення виділене зазначеній сім’ї, знаходиться на цокольному поверсі і не має присадибної ділянки. Наприкінці минулого року ще сім подружніх пар виявили бажання створити на базі своєї родини дитячі будинки сімейного типу. За попередніми розрахунками на придбання будинків, меблів, побутової техніки, легкових автомобілів, на утримання дітей та на оплату праці батьків-вихователів протягом року необхідно виділити з місцевих (обласного, державного) бюджетів для області 2 млн. грн., а також передбачити фінансування дитячих будинків сімейного типу на наступні роки у розмірі 400 тис. грн. для повноцінного їх функціонування.

Органами прокуратури області у 2005 році організовано та проведено перевірки додержання вимог чинного законодавства про працевлаштування неповнолітніх, охорону їх трудових прав, щодо забезпечення гарантованого державою права на отримання пенсій дітям – сиротам і дітям, які залишились без піклування батьків, які проживають в інтернатних закладах області, щодо забезпечення права молоді на одержання освіти та соціального захисту учнів в професійно – технічних закладах, додержання вимог Закону України “Про охорону дитинства”. За результатами прокурорських перевірок на захист прав неповнолітніх порушено 76 кримінальних справ.

На обласному рівні проаналізовано стан попередження правопорушень та бездоглядності неповнолітніх, проведено міжвідомчу нараду за участю всіх зацікавлених органів і служб. В цілому роботу органів прокуратури області з нагляду за додержанням законів, спрямованих на захист прав неповнолітніх, попередження правопорушень в молодіжному середовищі, в поточному році суттєво активізовано на всіх напрямках нагляду, результатом чого стало, за підрахунками прокуратури, поновлення прав 5090 неповнолітніх.

Моніторингова група Херсонського КВУ виявила 13 повідомлень про порушення прав дитини, що складає 1,7% від всіх виявлених повідомлень про порушення.

Надаємо огляд характерних порушень.

В одному з будинків по вул. Толстого у Херсоні представники міліції знайшли двох хлопчаків. Артемові скоро 5 місяців, а старшому братові Вадиму невдовзі виповниться півтора року. Артем плакати вже не міг, він тихо хрипів. У квартирі все було чорним, немов після пожежі, крім того – ні світла, ні води. Від денного світла у дітей був шок – видно, сонця малеча ще не бачила. У меншого на спині були пролежні. Кожен дотик до ранки на спині викликав у дитини плач. Бабуся Ольга принесла якось додому з вулиці старий диван, а в ньому – повно клопів. Ці клопи на дітей і нападали. У хлопчиків немає документів про народження. Мати Валентина годувала їх рідко, поганими харчами, тримала на руках – ще рідше. Скільки не було вдома матері – достеменно невідомо. Одні кажуть добу, інші – місяць. Містом проводили рейди, аби її затримати. Зараз Валентина у спецприймальнику для бомжів. Проти неї розпочата процедура позбавлення материнських прав. Як стало відомо кореспонденту, двоє старших дітей цієї матері вже давно виховуються у дитбудинку. Їм уже 7 та 8 років. Мати до них не приходить. (Новий день, №35, 25.08.05)

Влітку преса широко коментувала історію про багатодітну сім’ю з села Червоний Поділ Каховського району. В цьому сімействі мати ввела для дітей тюремні порядки: донька була прикута ланцюгом й жила в сараї в темноті. Каховська прокуратура порушила кримінальну справу. Суд визнав селянку винною в незаконному позбавленні волі і нанесенні тілесних пошкоджень, присудивши їй три роки позбавлення волі з дволітнім випробувальним терміном. За повідомленням преси, правоохоронні органи області провели серію перевірок дотримання прав неповнолітніх в інших районах. За їх порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 64 людини. Прокуратурі довелось напряму втрутитися в долю 387 дітей. (Новий день, №33, 11.08.05).

У жовтні в ході операції "Урок" рейдові групи виявили більше 3-х сотень дітей, які замість навчання тинялись вулицями міст та сел. 71 підліток повернувся до навчання ("Гривна" №41 від 06.10.05).

Дитячий притулок м.Херсона переповнений: при граничній кількості у 50 осіб в ньому перебувають 64 дитини. Директор притулку Юрій Тимофеєнко повідомляє, що приходиться ставити додаткові ліжка у гральних кімнатах, їжі поки що вистачає завдяки спонсорам. Він вважає, що причиною такої ситуації є бюрократична тяганина служб у справах неповнолітніх при оформленні переведення дітей з притулку до будинків дитини і шкіл-інтернатів ("Гривна" №48 від 24.11.05).

Права жінок

Ще у 1980 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР Україна ратифікувала Конвенцію про ліквідацію усіх форм дискримінації стосовно жінок. В Україні гарантується рівність жінок і чоловіків у правах і свободах, а також перед законом (Стаття 24 Конституції України). Верховна Рада України, закріплюючи рівність прав та свобод прийняла 5 березня 1999 р. Декларацію про основні принципи державної політики України стосовно родини і жінок. Але ця політика реалізується не повною мірою, і поки що не дала очікуваних результатів. Жінки в Україні зіштовхуються з багатьма перешкодами на шляху до реалізації своїх прав, включаючи високий рівень насильства стосовно жінок у родині й у суспільстві та недостатній доступ до реальних і легальних можливостей працевлаштування.

Насильство в родині

Насильство в родині є однією з найбільш типових і розповсюджених форм насильства стосовно жінок. Комітет Конвенції з ліквідації усіх форм дискримінації стосовно жінок розробив рекомендації для уряду України, включивши до них ведення офіційної статистики випадків насильства в родині в Україні та її регулярні публікації, однак офіційна статистика з цього питання дотепер не була широко опублікована.

Становище жінок у сфері зайнятості та освіти

На виконання статті 11 Жіночої конвенції Україна прийняла значну кількість законодавчих актів, спрямованих на викорінювання дискримінації стосовно жінок у трудовій сфері. КЗпП України містить окремий розділ із захисту трудових прав жінок – “Праця жінок”, що включає статті про безпеку праці і список робіт, заборонених для жінок як небезпечних для їхнього здоров’я і життя (стаття 174), обмеження на роботу жінок у нічний час (стаття 175), пільги, надані вагітним жінкам і жінкам з малолітніми дітьми (стаття 176-186). Окрема правова норма передбачає скорочений робочий день для визначених категорій жінок (вагітні жінки, жінки з дітьми у віці до 14 років або з дітьми-інвалідами у віці до 16 років, включаючи дітей, над якими вони здійснюють опіку, а також жінки, що доглядають за хворими членами родини – стаття 56 КЗпП ) на їхнє прохання й т.і. Ряд положень у Законах України “Про зайнятість”, “Про оплату праці”, “Про охорону праці” та інших спрямовані на ліквідацію дискримінації стосовно жінок. Так, закон України “Про зайнятість” передбачає надання державою додаткових гарантій щодо працевлаштування громадян, що вимагають соціального захисту і не здатні конкурувати на ринку праці на рівних умовах, у тому числі

а) жінкам , що мають дітей у віці до 6 років ;

б) самотнім матерям , що мають дітей у віці до 14 років чи дітей-інвалідів.

Незважаючи на всі приведені вище законодавчі заходи для забезпечення доступу до працевлаштування, жінки в Україні часто піддаються дискримінації за статевою й віковою ознакою. Найчастіше жінки стають жертвами скорочення штату, дискримінації при прийомі на роботу, сексуальних домагань, нерівності в оплаті праці (при тому, що в країні існує система ставок оплати праці на кожній конкретній посаді, жінкам набагато складніше, ніж чоловікам, зайняти добре оплачувану посаду як таку), великої кількості робіт, не оформлених офіційно, і нестабільних робочих умов, а також незаконних звільнень під час декретних відпусток.

Підприємства, що подають заявки в служби зайнятості, які друкують оголошення про прийом на роботу, якщо і не обумовлюють статі працівника, перевагу віддають усе ж таки чоловікам (до 80% всіх офіційно зареєстрованих безробітних – жінки). Така ситуація може бути частково пояснена “зворотним ефектом” згадуваних вище спеціальних заходів, що обтяжують роботодавців довгим списком пільг і додаткових зобов’язань стосовно робітниць. По суті, ці положення знижують конкурентноздатність жінок на ринку праці.

Ще одним фактором, що негативно впливає на становище жінок на ринку праці, є низький рівень знання жінками своїх прав і можливостей їхнього захисту.

Жінки у політиці

Стаття 7 Жіночої конвенції зобов’язує усі країни-учасниці забезпечити рівні політичні права для всіх громадян незалежно від їхньої статевої приналежності. Формально, політична рівність усіх громадян України закріплена в Конституції (статті 24, 36, 38 та ін.) та в національному законодавстві. Але фактично, на ключових політичних посадах і у вищих ешелонах влади жінок вкрай мало. У 1994 році в Парламенті України було 19 жінок-депутатів . У 1998-2002 р. жінки складали 7,6 % членів Парламенту (37 чоловік ) і займали всього 6,7 % керівних посад на державній службі. У 2002 р. тільки 23 народних депутата – жінки (5%), у той час, як середньосвітовий показник представництва жінок у парламентах складає 10%. Усього дві жінки у 2004 р. працювали в складі уряду. З 15-и державних комітетів України немає жодного, у якому головують жінки. Не було жодної жінки на посаді керівників обласних і міських державних адміністрацій. Тільки 5% жінок знаходяться на керівних посадах в органах виконавчої влади й управління. Отримані дані свідчать про глибоку ґендерну нерівність в країні й відсутність балансу між жінками і чоловіками в політичній сфері. Але, чим нижче рівень органів державної влади, тим доступніший він для жінок. Відповідно до аналізу результатів виборів 2002 року жінки в депутатському корпусі всіх рівнів складають 32%. Такий низький відсоток репрезентативності жінок не дає їм можливості реально впливати на процеси прийняття рішень і брати активну участь у їхній реалізації. Відсутність ґендерного балансу, на думку представників жіночих організацій, прямо впливає на стійкість і ефективність політичної системи країни, на прийняття рішень з основних питань розвитку суспільства і приводить до ігнорування соціальних інтересів жінок.

Боротьба із торгівлею людьми

На сьогодні проблема боротьби з торгівлею людьми (особливо жінками) стала надзвичайно актуальною для нашої держави. Україна, як і більшість країн Центрально-Східної Європи, вже має досить тривалий сумний досвід втрати значної кількості жінок і дівчат, вивезених з її території за кордон, де вони стають жертвами різноманітних методів та форм експлуатації, найпоширенішою з яких є примушення до заняття проституцією.

Загалом загострення проблеми торгівлі людьми в Україні зумовлене низкою соціально-економічних, правових та організаційних чинників, а саме:

- Низькі заробітки більшої частини населення, загальне зниження життєвого рівня та матеріальна незабезпеченість;

- Нестача робочих місць, безробіття, особливо серед молоді (в першу чергу жінок);

- Активізація діяльності міжнародних злочинних угрупувань;

- Корумпованість представників різних гілок влади (здебільшого правоохоронних органів

та органів прикордонного контролю ) тощо.

Україна приєдналася до Конвенції про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю, ухваленої Генеральною Асамблеєю ООН відповідно до Резолюції 55/25 від 15 листопада 2000 р., у 2000 р., виконуючи положення пункту 21 Комплексної програми 2002-2005, ратифікувала Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю, у листопаді 2001 р. Україна також підписала Протокол про запобігання та припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, та покарання за неї. Верховна Рада України 4 лютого 2004 р . прийняла Закон України “Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності і протоколів, що її доповнюють”.

З метою запобігання сексуальної та трудової експлуатації наших громадян за кордоном, а

також для посилення їхнього соціального захисту, постановою Кабінету Міністрів у червні 2002 р. було затверджено Комплексну програму протидії торгівлі людьми на 2002-2005 роки (далі – Комплексна програма 2002-2005). Пріоритетними напрямками діяльності у цій програмі було визначено:

1) запобігання торгівлі людьми;

2) переслідування торговців людьми;

3) захист потерпілих та їх реінтеграція

Запобігання торгівлі людьми

Відповідно до Постанови уряду від 14 листопада 2000 року N 1698 “Про затвердження переліку органів ліцензування” Міністерство праці та соціальної політики було визначено органом ліцензування з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном та провело протягом року переатестацію дозволів ліцензування. Станом на 2004 рік в Україні зареєстровано 393 суб’єкти господарської діяльності, які мають відповідні ліцензії Мінпраці; з 1 січня по 1 вересня 2004 року було здійснено 234 перевірки цих суб’єктів, за їх наслідками було анульовано 60 та визнано недійсними 22 ліцензії (за 2003 рік – 55), видано 51 розпорядження суб’єктам господарювання щодо усунення порушень. Працівники Мінпраці постійно проводили моніторинг рекламних оголошень у засобах масової інформації, виявляли рекламу суб’єктів підприємництва, які працюють без ліцензій, з простроченими ліцензіями та попереджали керівників цих фірм щодо неправомірності роботи з працевлаштування за кордоном поза правовим полем України. Важливим напрямком боротьби з торгівлею людьми є здійснення просвітницької роботи, яка полягає саме у підвищенні рівня обізнаності з усіма аспектами проблеми торгівлі людьми. Проте слід зауважити, що темпи безпосереднього запровадження навчальних спецкурсів з питань запобігання торгівлі людьми залишаються недостатньо високими.

Переслідування торговців людьми

Основне навантаження щодо виконання положень спрямованих на безпосереднє переслідування та покарання торговців людьми, припадає на МВС України, СБУ, а також на МЗС, Мін’юст, Держкомнацміграції та Адміністрацію Держприкордонслужби.

Чинним законодавством України торгівлю людьми визначено як суспільно небезпечне діяння, що обумовлює кримінальну відповідальність (стаття 149 Кримінального кодексу України). З часу введення кримінальної відповідальності за торгівлю людьми і до початку 2004 р . в Україні порушені 604 кримінальні справи за фактами торгівлі людьми. У 1998 році були порушені лише 2 справи, у 1999 – 11, у 2000 – 42, у 2001 – 91, у 2002 – 169, у 2003 рік – 289 кримінальних справ. На жаль, спостерігається значна невідповідність між кількістю порушених проти торговців людьми кримінальних справ (604) і кількістю справ, що завершилися винесенням судового вироку (61), – в судах виносилися рішення лише по кожній 10-ій кримінальній справі.

У 2003 році прокуратура передала до суду 41 кримінальну справу, порушену щодо торговців людьми . По 29 з них були винесені обвинувальні вироки, що свідчить про збільшення даних показників на 215% і 190% у порівнянні з 2002 роком. У цих 29 справах як підсудних було притягнуто 32 осіб, 11 з них були засуджені до позбавлення волі, двоє – до обмеження волі у виправних закладах, 19 особам покарання призначене умовно.

Проте ситуація змінилася станом на 2004 року. За даними звіту Державної Судової Адміністрації України надійшло до суду 83кримінальних справ за фактами торгівлі людьми, по цим справам проходять 234 особи. Протягом року винесено вироки по 62 справам.

Все ще існує ряд недоліків, які ускладнюють ведення кримінального судочинства у справах щодо покарання торговців людьми і, зокрема, отримання свідчень у згаданих справах:

- по-перше, досить часто самі правоохоронці не в повній мірі обізнані із особливостями поводження зі свідками та жертвами торгівлі людьми;

- по-друге, самі жертви досліджуваного злочину не завжди забезпечуються кваліфікованою консультаційною та правовою допомогою;

- по-третє, досить часто учасники кримінального судочинства на стадіях слідства, судового процесу та після-судовому етапі зазнають психологічного, морального, а інколи і фізичного тиску зі сторони родичів підсудних або ж інших членів злочинних угрупувань.

Захист потерпілих та їхня реінтеграція

Слід підкреслити, що національна стратегія протидії торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, на даний момент не передбачає приділення належної уваги врегулюванню проблеми забезпечення відшкодування та компенсації жертвам торгівлі людьми, – натомість, основна увага приділяється вирішенню проблеми реабілітації жертв досліджуваного злочину.

Завдяки зусиллям МЗС, за сприяння дипломатичних та консульських установ України за кордоном та у взаємодії з неурядовими організаціями протягом 2003 року в Україну повернулися понад 317 жінок, що стали жертвами торгівлі людьми.

Між Міністерством України у справах сім’ї, дітей та молоді та Міжнародною Організацією з Міграції у 2003 році було укладено Угоду про співпрацю, в рамках якої розпочато роботу зі створення п’яти міжрегіональних центрів реабілітації для жертв торгівлі, якими передбачається охопити майже всю територію України. Міністерство у 2004 році вже надало відповідну фінансову підтримку для розгортання цих центрів. Зараз на місцях вирішуються необхідні організаційні питання.

На 2004 рік такі центри за підтримки МОМ працюють у Києві та Луцьку. Крім того, транзитний центр діє в м.Одесі для громадян інших країн. Готується до відкриття ще 4 таких центри.

Однак до сьогоднішнього дня на внутрішньодержавному рівні не розроблено чіткої процедури співпраці органів державної влади із різноманітними неурядовими громадськими організаціями (особливо у рамках реалізації певних проектів).

Надаємо короткий виклад зафіксованих порушень

Жителька Білозерки поставила в оборот торгівлю жінками. Вона об’їжджала села області і вербувала охочих працювати за кордоном офіціантками. Як виявлялося потім, обдурені жінки змушені були торгувати собою, а всі гроші отримували сутенери. Вербувальниця затримана в ході операції спецназівців. (Херсонский вісник, №24, 16.06.05).

Як повідомляє ІА "Контекст-Причорномор’я" ("Новий формат" №22 від 01.12.05) на контролі облпрокуратури знаходяться 14 кримінальних справ по 20 злочинам, пов’язаним з торгівлею людьми (27 потерпілих жінок), 8 справ вже передано до суду.

У Херсоні була викрита злочинна група (чоловік і дві жінки), яка займалась продажем у Турцію молодих і навіть неповнолітніх дівчат в якості проституток. Всі троє засуджені до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Апеляційний суд залишив вирок у силі ("Грані" №30 від 08.12.05).

Обласна газета "Гривна" протягом року періодично публікувала "історії неуспіху" молодих херсонок, які шукали за кордоном добрий заробіток та любов, та поради спеціалістів облуправління по боротьбі з проституцією і торгівлею людьми.

Відбулося засідання обласної постійно діючої комісії з питань координації зусиль та обміну інформацією щодо запобігання торгівлі людьми. Під час засідання старший оперуповноважений відділу по боротьбі з торгівлею людьми УМВС Денис Загреба висловив думку про необхідність покращення роботи з громадськими формуваннями з метою виявлення осіб, які займаються працевлаштуванням громадян України за кордоном (офіційний сайт облдержадміністрації).

Відбулась презентація проекту "Сім’я без насильства: покращення в сільській місцевості усвідомлення населенням можливості правових дій щодо попередження насильства в сім’ї та профілактики жорстокого поводження з дітьми". Проект реалізується в Херсонській області з вересня 2005 року за фінансової підтримки Європейського Союзу у рамках програми мікро-грантів Представництва Європейської Комісії в Україні. Мета проекту - попередження насильства в сім’ї та зменшення проявів жорстокого поводження з дітьми в Херсонській області через активізацію населення до захисту своїх прав, покращення здатності посадових осіб до підтримки прав людини. Виконавцями проекту є дві партнерські організації: Молодіжна організація "Нова генерація", Херсонський обласний центр "Успішна жінка". До реалізації також будуть залучені: державні службовці та посадові особи органів місцевого самоврядування, що опікуються проблемою попередження насильства в сім’ї та профілактики жорстокого поводження з дітьми, учні шкіл, місцеві неурядові організації, громадські активісти (офіційний сайт облдержадміністрації).

 

Права національних та мовних меншин

В Херсонській області мешкають представники 115 національностей та народностей. За відомостями Всеукраїнського перепису населення у національному складі населення області близько 82% складали українці.

Друге місце за чисельністю посідали росіяни, кількість яких, порівняно з переписом 1989 року, зменшилась на 84,3 тис. осіб, або у 1,5 рази, і на момент перепису складала 165,2 тис.осіб (14,1%). Чисельність білорусів, третьої багаточисельної національності в області у порівнянні з попереднім переписом теж зменшилася на 4,5 тис. осіб й складала 0,7%

За часи незалежності сталися кардинальні зміни в структурі національних меншин, що мешкають в області.

В області зросла чисельність вірмен (у 3,8 рази), татар (у 2,5 рази), азербайджанців та таджиків (у 1,7 рази). На території області стало мешкати більше грузинів (на 7,2%), гагаузів (на 6,7%), значно зросла чисельність турків та курдів. Переселення турків в область, яке розпочалося на початку 90-х років, зумовило збільшення їх чисельності в 467 разів: 3736 осіб у 2001 році проти 8 осіб - у 1989 році. Основним місцем їх проживання є Чаплинський та Генічеський райони - відповідно 61% та 13% від усієї чисельності турків в області. У той же період здійснювалося переселення в область курдів, їх чисельність зросла у 42 рази (з 7 до 296 осіб).

Чисельність корейців в області збільшилася у 2,9 рази, більшість яких мешкала на території Херсонської міськради (16% від їх загальної кількості по області), Скадовського (14,4%), Голопристанського (13,1%) та Каховського (11,3%) районів.

Інтенсивний міграційний рух євреїв в країни далекого зарубіжжя, після перепису 1989 року, був одним з чинників значного зменшення їх чисельності в області - з 7,4 тис. до 1,7 тис.осіб, або у 4,3 рази.

За повідомленням Управління з питань внутрішньої політики Херсонської облдержадміністрації, в області міжнаціональна ситуація відносно стабільна. За інформацією райдержадміністрацій та міськвиконкомів проявів національної винятковості, нетерпимості до громадян будь-якої іншої національності, розпалювання ворожнечі на національному ґрунті не зафіксовано.

Права пенсіонерів та інвалідів

В Херсонській області мешкає станом на 1 січня 2006 р. 306,4 тис. пенсіонерів, з яких 240,4 тис. пенсіонерів за віком, 33 тис. пенсіонерів по інвалідності, 33 тис. інших категорій пенсіонерів. Для порівняння. На 1 січня в Херсонській області мешкало 232,5 тис. пенсіонерів за віком, у 2004 р. - 229,4 тис. пенсіонерів за віком.

У сільській місцевості на 1 січня 2005р. проживало 165156 пенсіонерів, або 53,4% з кількості тих, які перебували на обліку в органах Пенсійного фонду.

Найбільша кількість пенсіонерів у порівнянні на 1000 населення мешкає у Верхньорогачицькому (307 пенсіонерів на 1000 осіб), Високопільському (300 осіб), Великоолександрівському (291 осіб), Великолепетиському (289 осіб) районах області. Для порівняння, в середньому в Херсонській області мешкає 272 пенсіонери на 1000 осіб, в Херсоні мешкало на початок 2005 р. 280 пенсіонерів на 1000 осіб.

За повідомленням Херсонської облдержадміністрації, з метою реалізації заходів щодо створення необхідних умов для вільного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями до об’єктів житлового та громадського призначення в області з початку 2005 року облаштовано 497 споруд для безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об’єктів житлового та громадського призначення. В районах області складено перелік об’єктів, що підлягають першочерговому облаштуванню у відповідності до вимог щодо безбар’єрності. До цього переліку входять аптеки, продовольчі магазини, пошта, перукарні, лікарні, адміністративні будівлі. Так у Високопільському районі складено перелік із 129 об’єктів, що підлягають першочерговому облаштуванню, у Бериславському - 92, у Білозерському - 30, у Великоолександрівському - 17, Іванівському - 6. Усі проблемні питання розглядаються на засіданнях районних рад з питань безпечної життєдіяльності населення і на засіданнях виконкомів селищних та сільських рад.

Протягом січня-жовтня 2005 року для надання допомоги з коштів Фонду соціального захисту інвалідів надійшло близько 111,5 тис.грн. Допомогу отримали 1346 інвалідів. Компенсацію за невикористане санаторно-курортне лікування отримали 430 інвалідів війни.
З початку 2005 року направлено на навчання до Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів 11 чоловік. Від 44 роботодавців заявлена потреба на заміщення 135 робочих місць для працевлаштування інвалідів 1, 2, 3 груп. Найбільша потреба в охоронниках, підсобних робітниках, прибиральниках, швачках. Також серед актуальних вакансій для працевлаштування інвалідів - архітектор, провізор, фармацевт, товарознавець, оператор ПК, інженер з охорони праці, секретар, різальник по дереву та берести, продавці.

Херсонською обласною службою зайнятості розроблений перелік професій та спеціальностей, та запропонований Фонду соціального захисту інвалідів для організації професійного навчання, з зазначенням робіт підвищеної небезпеки. У 2005 році до навчальних груп включені особи з обмеженими фізичними можливостями за професією тесляр-столяр.

Права ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД

Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем минулого року

Згідно з офіційною заявою Об’єднаної програми ООН по СНІД (UNAIDS) сьогодні Україна є епіцентром ВІЛ-інфекції у Східній Європі. Щороку ширшає група ризику інфікування на СНІД в Україні. За оціночними даними міжнародних та національних експертів за останні п’ять років кількість випадків ВІЛ-інфекції в Україні зросла у 20 разів, і зараз за оцінками фахівців в Україні живуть близько 400 тис. інфікованих осіб. Якщо не буде прийнято ефективних та скоординованих заходів щодо профілактики ВІЛ-інфекції, в першу чергу серед представників уразливих груп, то кількість людей, які живуть з ВІЛ/СНІД в Україні може досягти 1,44 млн. чоловік вже до 2010 року.

За даними Українського центру профілактики та боротьби зі СНІДом, з 1987 по 2003 рік в країні офіційно зареєстровано понад 62 тисяч ВІЛ-інфікованих, з яких 6 тисяч дітей, з них народжених від ВІЛ-позитивних матерів – 5855. СНІДом за цей час захворіли 5 тисяч дорослих і 170 дітей, а померли 2,8 тисяч дорослих і 95 дітей. У 2003 році внаслідок СНІДу померло більше 1000 жителів України, з них 31 дитина.

Серед ВІЛ-інфікованих майже 38 тисяч чоловік вживають наркотики ін’єкційним шляхом. Їхня питома вага у загальній чисельності ВІЛ-позитивних становить 60%.

Серед ВІЛ-інфікованих превалюють особи у віці 20-39 років, постійно реєструються особи підліткового віку.

Усе це є свідченням того, що, крім груп ризику, в епідемічний процес поступово втягується все населення, і проблема ВІЛ-інфекції в Україні набуває гострого медико-соціального характеру. На масштаби епідемії ВІЛ/СНІДу впливають чинники, що поглиблюють критичну ситуацію в країні, а саме: економічна нестабільність, ріст безробіття, наркотизації, проституції, низька ефективність профілактичних заходів. Розвиток епідемії призвів до накопичення в суспільстві її негативних наслідків, що спільно з демографічною кризою (депопуляція та постаріння населення, зменшення тривалості життя), а також погіршенням стану здоров’я населення негативно впливає на добробут населення, національну безпеку й престиж країни.

Враховуючи вимоги низки важливих стратегічних міжнародних документів, серед яких передусім слід відзначити прийняті Генеральною Асамблеєю ООН Декларацію тисячоліття та Декларацію про прихильність справі боротьби з ВІЛ /СНІД, Україна взяла на себе зобов’язання здійснити комплекс заходів, спрямованих на призупинення епідемії ВІЛ/СНІД, передусім серед молоді і вразливих груп населення, а також забезпечення підвищення доступності відповідного лікування для хворих на ВІЛ /СНІД та пом’якшення впливу зазначеної епідемії на українське суспільство.

Чинне законодавство України, що регулює сферу профілактики та контролю за ВІЛ-інфекцією, тобто нова редакція Закону України “Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення”, що затверджена Верховною Радою України 3 березня 1998 року, в цілому відповідає вимогам норм міжнародних актів з прав людини та рекомендаціям Всесвітньої Організації з Охорони Здоров’я, повноправним членом якої є Україна.

Незважаючи на достатньо прогресивний характер законодавства України щодо протидії ВІЛ/СНІД, ряд положень національного законодавства у зазначеній сфері потребує подальшого вдосконалення, про це йдеться в Рекомендаціях парламентських слухань “Соціально-економічні проблеми ВІЛ/СНІД, наркоманії та алкоголізму в Україні та шляхи їх розв’язання”, що відбулися в лютому 2004 року. Метою вдосконалення законодавства має бути як підвищення ефективності заходів з контролю за епідемією, так і одночасне з цим посилення гарантій дотримання прав людини, подальше обмеження потенційних можливостей для дискримінації та остракізму стосовно осіб, які живуть з ВІЛ, їх близьких та вразливих у контексті ВІЛ /СНІД груп населення .

Правозахисні та ВІЛ-сервісні організації відзначають погану поінформованість людей , які живуть з ВІЛ /СНІД (ЛЖВС) про свої права та гарантії соціального захисту, встановлені законодавством.

Упередженість суспільства щодо ЛЖВС стає причиною того, що розкриття свого ВІЛ-статусу є суттєвою проблемою для людей, які живуть з ВІЛ. Приховування позитивного ВІЛ-статусу унеможливлює для ЛЖВ користування законними правами та пільгами, призводить до пасивного реагування на випадки порушення їхніх прав. Вражає, що в ході соціологічного дослідження ВІЛ-інфіковані вказали, що саме медичні працівники є найменш толерантними представниками суспільства по відношенню до ЛЖВС .

Великою проблемою залишається поширення епідемії ВІЛ серед споживачів ін’єкційних наркотиків. Особливу тривогу викликає ситуація з поширенням епідемії ВІЛ серед позбавлених волі. Санітарні умови в установах кримінально-виконавчої системи межують із нелюдським і принижують людську гідність .

На думку правозахисних організацій, настав час повністю переглянути політику України щодо боротьби з наркотиками, сконцентрувати зусилля держави на програмах зменшення шкоди і, зокрема, на такому перспективному напрямку, як замісна терапія при наркотичній залежності. Легалізація метадону, запровадження метадонових програм в першу чергу в кримінально-виконавчих установах, на думку експертів, сприятиме подоланню епідемії і зменшенню залежності наркоманів від нелегального обігу важких ін’єкційних наркотиків, нелегальне вживання яких завжди пов’язане з ризиком зараження ВІЛ.

 

Загальна ситуація в області

За повідомленням Управління охорони здоров’я Херсонської облдержадміністрації, у

першому півріччі 2005 року лікарями області взято під нагляд 106 осіб з діагнозом: ВІЛ-інфекція, 26 із діагнозом СНІД. Загалом, перебувало під наглядом 902 особи з діагнозом ВІЛ-інфекція, 72 із діагнозом СНІД, а також 979 хворих з уперше встановленим діагнозом „активний туберкульоз”, 96 осіб із діагнозом позалегеневий туберкульоз, 2 особи із діагнозом „міліарний туберкульоз”, 103 особи із рецидивами всіх форм туберкульозу.

Херсонська область увійшла до 10-ти областей України, в яких буде запроваджено у життя проект Євросоюзу, спрямований на вдосконалення багатогалузевих підходів до профілактики ВІЛ/СНІДу серед молоді та зміцнення партнерства між державними установами і громадськістю у цій справі.

На виконання Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки в області заплановані та виконані такі заходи: видано розпорядження голови обласної державної адміністрації від 03 червня 2004 року № 587 "Про проект обласної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки", яка затверджена рішенням сесії обласної ради від 06 січня 2005 року № 333, в 2005 р. проведено 3 засідання обласної координаційної ради облдержадміністрації

В області діє 19 мобільних консультативних пунктів, в яких за 9 місяців 2005 року надано 360 індивідуальних консультацій та проведено 212 групових заходів щодо запобігання розповсюдженню епідемії ВІЛ/СНІД, проведено 4 круглі столи на херсонському телебаченні з питань профілактики ВІЛ-інфекції та проблем стигматизації, 2 прес-конференції, акції "Важкий рок проти наркотиків та СНІДу" (за підтримки громадської організації "Прем’єра віку"), "За здоровий спосіб життя", 16 семінарів-тренінгів для вчителів міста та області. Підготовлено методичні матеріали та методичні поради молодіжним лідерам навчальних закладів для самостійного проведення тренінгів, бесід, "круглих столів", виховних заходів з учнівською молоддю. Відповідно до Закону України від 18 листопада 2003 року №1281-IV "Про загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004 - 2008 роки" в Херсонській області реалізовано програму "Профілактика наркоманії та ВІЛ/СНІДу у молодіжному середовищі "Крок назустріч". Програма реалізовувалась управліннями у справах сім’ї та молоді та охорони здоров’я обласної державної адміністрації, обласним молодіжним центром праці, молодіжним центром трудової ресоціалізації наркозалежної молоді, Херсонським обласним наркодиспансером у м.Херсоні та районах області, що мають підвищений ризик розповсюдження наркоманії та ВІЛ/СНІД. Для виконання цієї програми колишня наркозалежна молодь, яка проходить курс по програмі замісної терапії при Херсонському обласному наркодиспансері, проводить консультаційну роботу серед молоді щодо здорового способу життя і профілактики вживання наркотичних речовин.

Регіональним відділенням Всеукраїнської мережі ЛЖВ та обласним благодійним фондом "Мангуст" з 2002 р. реалізується проект "Захист прав та інтересів споживачів ін’єкційних наркотиків та людей, які живуть з ВІЛ". Завдяки організації пунктів обміну шприців у містах Херсоні, Новій Каховці, Каховці, Скадовську, Цюрупинську та інших райцентрах, за відомостями виконавців проекту, вдалося знизити інфікування ВІЛ серед наркозалежних з 31,2% у 2004 році до 17,3% у 2005 році.

Для обстеження донорської крові та її компонентів на ВІЛ-інфекцію область забезпечена тест-системами у повному обсязі. Заготівля донорської крові проводиться виключно в одноразову пластикову тару типу "Гемакон", забезпечено її карантинізацію. Широко впроваджується аутодонорство.

Велика увага в області приділяється профілактиці передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини. Всім вагітним пропонується тестування на ВІЛ, воно проводиться за їх згодою за рахунок державного бюджету з обов’язковим проведенням дотестового та післятестового консультування, охоплення обстеженням складає 98,8 %.

Медичні працівники, що надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим особам і мають контакт з кров’ю людей та її компонентами, забезпечені засобами профілактики інфікування ВІЛ.

За фінансової підтримки дитячого фонду ООН "ЮНІСЕФ" обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді спільно з обласним відділенням благодійної організації "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД" організовано центр денного перебування для ВІЛ-позитивних дітей, а також інформаційно-консультативний центр "Сім’я". У 2005 році започатковано проект "Забезпечення догляду та підтримки людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом". На меті - інформування, залучення та підтримка антиретровірусного лікування ВІЛ-позитивних осіб. Цей проект здійснюється за підтримки Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні.

5. Дотримання екологічних прав

Загальний огляд застосування права та огляд загальноукраїнських проблем минулого року

Друга половина 20-го століття принесла дві основні зміни, як у міжнародному праві, так і в правових системах майже кожної країни. Спочатку права людини, а потім і якість довкілля були всесвітньо визнані як фундаментальні суспільні вартості. І в обох випадках існуючі інститути держави і права мусили змінитися, щоб їх гарантувати. Цінність якості довкілля була усвідомлена внаслідок почастішання ситуацій , коли вичерпання природних ресурсів чи їхнє забруднення створює нездоланну перешкоду для здійснення практично всіх людських прав .

Уперше міжнародна актуальність проблеми якості довкілля була належно оцінена на Конференції ООН щодо довкілля людини в Стокгольмі в 1972 року. У преамбулі Стокгольмської декларації зазначено, що як природне, так і створене людиною навколишнє середовище, мають вирішальне значення для благополуччя і реалізації основних прав людини, включаючи її право на життя. Принцип 1 Стокгольмської декларації проголосив право кожної людини на свободу, рівність і сприятливі умови життя в навколишньому середовищі.

Через 20 років після Стокгольмської конференції, у 1992 році в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) пройшла Конференція ООН щодо довкілля та розвитку, іменована також “зустріч на вищому рівні “Планета Земля”. Декларація Ріо розвинула положення Стокгольмської декларації та відобразила новий підхід до охорони довкілля в цілому й екологічних прав людини, пов’язавши їх з питанням збалансованого розвитку. Зустріч у Ріо підкреслила взаємозалежність між дотриманням основних прав людини й станом довкілля. Порушення основних прав людини приводить до збитків довкіллю. Наприклад, недотримання прав “на працю” чи “на захист від безробіття” (Загальна декларація ..., стаття 23, п .1) штовхає людей на хижацьку експлуатацію або руйнування природного довкілля. У свою чергу, виснаження, руйнування і забруднення природного середовища веде до погіршення санітарних умов, загрожує здоров’ю людей, завдає шкоди їх майну та справам. Усе це є порушенням прав людини на “плідне життя в гармонії з природою” (Декларація Ріо щодо довкілля та розвитку , п .1) та права на життєвий рівень, “необхідний для підтримки здоров ’я і добробуту його самого та його родини ” (Загальна декларація , стаття 25, п .1).

Віденська декларація (1993, стаття 5) визнала універсальність, неподільність, взаємозалежність і взаємозв’язок прав людини – цивільних, культурних, економічних, політичних, соціальних і екологічних. Неподільність прав означає відмову від поділу прав людини на пріоритетні і другорядні. Це відкрило широке поле для співробітництва між “зеленим” та іншими правозахисними рухами. Це положення особливо важливе для екологістів (активістів екологічного руху), бо розкриває комплексний характер будь-якого порушення прав і тим самим припускає комплексний характер захисту цих прав .

Принципи, зазначені в Деклараціях конференцій ООН в Стокгольмі та Ріо-Де-Жанейро, справили глибокий вплив на правові системи багатьох країн, зокрема, й України.

Особливості екологічних прав

Право на безпечне довкілля має кілька унікальних особливостей:

1) Воно сполучає риси “негативних” і “позитивних” прав. Для людей, які живуть у малодеградованому природному середовищі, його можна вважати “негативним” – держава мусить просто не допускати дій, які б погіршили стан довкілля в цій місцевості. Але для людей, які живуть у середовищі з великим техногенним навантаженням, право на безпечне довкілля є “позитивним”. Здійснення цього права в таких випадках потребує довготривалої, складної та скоординованої діяльності всієї державної машини з необхідністю накопичувати та витрачати великі кошти.

2) Різновиди порушень цього права – екологічні негаразди – можуть мати надзвичайно широкий асортимент внаслідок як різноманітності характеристик довкілля, так і різноманітності видів людської діяльності, що мають негативний вплив на довкілля. Через те для захисту екологічних прав потрібно дуже багато різноманітних законодавчих й інших нормативних актів, що ставлять необхідні обмеження.

3) Порушення цього права можуть мати найрізноманітніші масштаби й наслідки – від тимчасового погіршення умов праці на одному робочому місці до тривалих транскордонних забруднень цілих регіонів планети.

4) Причинно-наслідкові ланцюжки, які ведуть до порушення цього права, можуть бути дуже довгими і починатись із систем суспільних вартостей. Шлях до екологічно безпечного суспільства потребує переходу до нових світоглядних позицій.

5) Через зростання залежності цивілізації від технологічних систем величезні екологічні катастрофи техногенної природи, які спроможні вплинути на здоров’я та якість життя мільйонів людей, можуть бути спричинені помилковими діями невеликих груп або навіть і однієї людини.

У силу цих особливостей надзвичайно важливим компонентом національної та міжнародної еколого-правових систем є участь громадськості в охороні довкілля. Принцип участі громадськості закріплено не лише в Декларації Ріо та Порядку Денному ХХІ століття, прийнятому на тій же Конференції ООН, але й у низці міжнародних угод, прийнятих після Ріо. Зокрема, вироблених і укладених у ході загальноєвропейського процесу “Довкілля для Європи”, 5-та загальна зустріч якого відбулась в Києві в 2003 році. Серед них особлива роль громадськості найбільше відображена в Оргуській Конвенції “Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля”. Ця Конвенція має надзвичайне важливе значення для екологічного руху .

Екологічні права в законодавстві України

У статті 50 Конституції України зазначено, що кожний має право на безпечне для життя і

здоров’я довкілля та на відшкодування заподіяної порушенням цього права шкоди. Крім того, Конституція гарантує кожному право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена .

Отже, екологічні права є закріпленою в нормах Конституції України якісно новою самостійною групою принципів, спрямованих на захист індивідуальних екологічних потреб і інтересів .

Україна стала стороною понад 40 міжнародних природоохоронних конвенцій глобального та регіонального значення , серед яких: Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовища існування водоплавних птахів (1971 року), Конвенція про охорону всесвітньої культурної й природної спадщини (1972 року), Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ їх існування в Європі (1979 року), Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (1979 року), Віденська конвенція про охорону озонового шару (1985 року), Конвенція про захист Чорного моря від забруднення (1992 року), Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер (1992 року), Конвенція про охорону біологічного різноманіття (1992 року), Конвенція про ядерну безпеку (1994 року), Оргуська Конвенція (1999 року).

Міжнародні екологічні конвенції та угоди з моменту ратифікації їх парламентом стають частиною національного законодавства і покладають на Україну додаткові зобов’язання щодо захисту довкілля та забезпечення екологічних прав громадян.

Аналізуючи документи українського екологічного законодавства, міжнародні експерти неодноразово відзначали його високу якість, системність, послідовність. Нажаль, більшість його положень втілені лише на папері.

Серед Законів та Постанов екологічного характеру, що прийняла Верховна Рада України в 2004 році, безумовно, найбільш важливим є Закон “Про ратифікацію Кіотського протоколу (КП) до рамкової Конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату”.

Екологічні громадські організації, насамперед ті, що працюють у Робочій групі українських НПО з Проблеми Зміни Клімату, вітали факт приєднання до важливої міжнародної справи і вбачають тут шанс через механізми Кіотського протоколу, зокрема т.зв. проекти спільного впровадження, здійснити енергоефективну модернізацію українських технологій. Без цього неможливе суттєве зниження енергоємності української продукції та підвищення її конкурентноздатності на світових ринках. У підсумку, саме така модернізація дозволить підвищити рівень життя українських громадян, а завдяки екологічним ефектам від модернізації технологій і якість життя.

Але вигоди від ратифікації КП можуть бути досягнуті лише за конкретних умов, яких досі не створено. Насамперед, це ретельне виконання зобов’язань за згаданою Рамковою Конвенцією ООН про зміну клімату (далі в тексті – “РК ООН ЗК”), які Україна взяла на себе з 11 серпня 1997 року . Проте з виконанням РК ООН ЗК Україною є низка проблем, навіть провалів:

1. Україна – єдина з усіх пострадянських країн, яка досі не визначила свого постійного представника (National Focal Point) для спілкування з Секретаріатом РК ООН ЗК у Бонні , хоча і сплачує внески до Секретаріату .

2. Усупереч зобов’язанням за статтею 4 РК ООН ЗК (пункти 1.b, 1.f та 2.b), урядом України не обговорені з широкими колами громадськості та не здійснюються Національні Стратегія (навіть не розроблена) та План дій на пом’якшення наслідків зміни клімату. При проведенні соціальної, економічної та екологічної політики не враховуються пов’язані зі зміною клімату міркування (не згадані в жодному законодавчо-нормативному документі). Не подається на періодичній основі докладна інформація про політику й заходи щодо запобігання зміні клімату .

 

Загальна ситуація в області

Як повідомила Державне управління екології та природних ресурсів в Херсонській області, основними екологічними проблемами регіону у 2005 році були:

- Утилізація непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. В області накопичено приблизно 832 тонни непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), з яких підлягає затаренню 380 тонн.

- Утилізація твердих побутових відходів. У сільських населених пунктах не вирішуються питання оформлення згідно чинного законодавства відведень земельних ділянок під полігони твердих побутових відходів (ТПВ). Відсутні заводи по переробці ТПВ.

- Забезпечення населення водою питної якості. Водозабірні споруди та водопровідні мережі наднормативно зношені. На них втрачається до 40 % води, що добувається, йде засолення водоносних горизонтів. Внаслідок реорганізації сільськогосподарських підприємств залишились безгосподарними 800 свердловин.

- Екологічне оздоровлення зон рекреації та естуарію Дніпра. Очисні споруди і каналізаційні мережі міст Генічеська (скид в Азовське море), Скадовська (скид в Чорне море), селищ Залізний Порт, Каланчаку (скид в Чорне море) не відповідають вимогам техногенно-екологічної безпеки. Обладнання та мережі наднормативно зношені. Існує потенційна загроза забруднення водойм зон рекреації державного значення. Через недосконалість та зношеність систем водовідведення Херсона, Нової Каховки, Каховки, Берислава, Горностаївки, відбувається забруднення Дніпра недостатньо очищеними та неочищеними (аварійні скиди) стічними водами.

- Призупинення деградації земель на зрошенні. Родючість ґрунтів не підтримується внесенням розрахункових (балансовий метод) норм органічних та мінеральних добрив, у більшості господарств порушуються сівозміни, застосування науково обгрунтованих агротехнічних прийомів землеробства, основи раціонального землекористування підмінені принципом "виходячи з можливостей".

- Підтоплення південних районів області. В Херсонській області район постійного підтоплення розташований на північному заході, процесом підтоплення уражена південна частина області, право - і лівобережна пригирлова частина р. Дніпро. Площа постійного підтоплення області - 7558 км2 - 34 % від площі області; найбільш потерпають від підтоплення Новотроїцький, Каланчацький, Цюрупинський, Великоолександрівський, Генічеський, Скадовський, Білозерський і Голопристанський райони - від 32 до 92 % від загальної площі районів.

- Охорона атмосферного повітря. Питання забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом є актуальним для Херсонської області. Викиди забруднюючих речовин від автотранспорту складають 80 % від загального обсягу викидів по області.

- Збереження лісових насаджень природоохоронного призначення. В результаті систематичного недовиконання необхідних (передбачених нормативами) обсягів рубок догляду, санітарних рубок та заходів боротьби зі шкідниками, ліси на площі понад 72 тис. га знаходяться у незадовільному стані. Загущеність штучно створених лісових насаджень, наявність значної кількості сухостою та ураженість великих масивів лісу шкідниками створюють підвищену пожежну небезпеку. Під загрозою оголення знаходиться понад 60 тис. га піщаних масивів.

В першому півріччі 2005 року в екологічному стані області в порівнянні з першою половиною минулого року суттєвих змін не відбулося. Управління екології та природних ресурсів в Херсонській області веде контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, використанням та відтворенням природних ресурсів (земля, надра, поверхневі та підземні води, атмосферне повітря, ліси та інші об’єкти рослинного і тваринного світу), забезпеченням екологічної безпеки у сфері поводження з відходами, додержанням екологічних вимог у пунктах пропуску через державний кордон та інше.

У першому півріччі 2005 р. було складено 706 протоколів порушень природничого законодавства та стягнуто штраф у розмірі 48506 грн. В першому півріччі 2005 року на розгляд в органи прокуратури, попереднього слідства чи дізнання Державне управління екології та природних ресурсів в Херсонській області направило 8 матеріалів з ознаками кримінального злочину. По двох фактах порушення вимог природоохоронного законодавства слідство триває, по інших - відмовлено через відсутність складу кримінального злочину. До порушників вжиті заходи адміністративного впливу у відповідності з чинним законодавством.

 

Огляд повідомлень про порушення в області

Моніторингова група Херсонського КВУ зафіксувала 42 повідомлення про порушення екологічних прав, або 5,3% від загальної кількості всіх порушень. Надаємо огляд найбільш характерних з них.

Для мешканців Херсона актуальним залишається питання будівництва АЗС у середині жилих районів.

“Ні АЗС під вікнами наших квартир!!! Ми не хочемо дихати бензином і вихлопними газами”, ”не хочемо жити на пороховій бочці АЗС!!! Херсону - чисте повітря і здорову екологію!”, ”Ганьба мерії, Сальдо, НК Альянс!” - ці та інші гасла тримали в руках жителі дев’ятиповерхівки по вул.Перекопській. Жителі цього будинку живуть у постійному хвилюванні, що у них під вікнами може з’явитися вибухонебезпечний об’єкт у вигляді АЗС. (газета „Вік”, №24, 16.06.05)

Жильці будинку по вул. Перекопській, 203, в Херсоні зважилися на крайні міри. Усвідомивши, що їм не вдасться позбавитися автозаправної станції біля вікон свого будинку, вони почали блокувати її діяльність. Кожного вечора ініціативна група жильців після роботи, озброївшись плакатами, перекриває в’їзд машин на АЗС. Пікетники вважають, що такими діями вони змусять власників заправки згорнути свою діяльність. (СВ Гривна, №30, 22.07.05)

В Херсонській області серйозну загрозу здоров’ю мешканцям Білозерського, Каланчацького, Генічеського та Скадовського р-нів представляють склади зберігання небезпечних пестицидів. Як проінформував голова Держінспекції цивільного захисту населення і техногенної безпеки МЧС України В Стоєцький, на протязі багатьох років обласна влада і контролюючі органи попросту ігнорували заходи по знезаражуванню і приведенню в нормальний стан місць збереження пестицидів ("Гривна" №45 від 03.11.05).

МЧС пытается скрыть техногенную катастрофу

Еще в мае нынешнего года около тысячи жителей села Томарине Бериславского района Херсонской области очутились в зоне экологического бедствия. Что особенно настораживает, о широкомасштабном ЧП ни местная пресса, ни МЧС предпочло ничего не сообщать. Более двух десятилетий в поле возле села Томарине лежали, ржавея, две металические цистерны с ядохимикатами. После постсоветских реформ и последовавших за этим рыночных преобразрваний о емкостях забыли. И неизвестно, сколько бы они еще простояли под открытым небом, если бы руководители созданного на базе колхоза коммунального хозяйства не решили, что негоже добру пропадать. Тогда и было принято решение сдать металлические резервуары в металлолом, даже не поинтересовавшись, что же там внутри. Сварщики срезали люки на цистернах, и уже через пару часов селяне, пасшие рядом скотину, начали жаловаться на сильные боли во всем теле. На место ЧП тут же прибыли восемь спасателей МЧС. Обследование емкостей они проводили в противогазах и защитных костюмах.

Но даже при таких мерах предосторожности все спасатели вскоре оказались в реанимации. Сегодня в Томарине объявлено чрезвычайное положение. Впрочем, официально его никто не оглашал. Начальник районного МЧС, отдавший приказ спасать людей, вынужден был подать в отставку: по инструкции, его подчиненные не имели права выполнять такие работы. По предварительным данным, убытки составили полмиллиона гривен. (“Політична Херсонщина”, 22.06.05)

Внаслідок не приведення звалища відходів у м.Херсоні у відповідність до санітарних і екологічних норм продовжується забруднення підземних водоносних горизонтів та горіння сміття, проблема як завжди – фінансова. Влітку гострим проблемним питанням стала ситуація навколо міського звалища обласного центру. Щоденно чергові служби міста отримують до 50 дзвінків зі скаргами про те, що не можливо дихати та інші погіршення здоров’я. Люди страждають від перевищення допустимої концентрації шкідливих речовин в повітрі внаслідок горіння сміття на міському звалищі. Для рішення цієї проблеми була створена робоча група, до якої увійшли депутати міськради і спеціалісти з комунального господарства виконкому. (газети „Вгору”, № 22, „Херсонський вісник”, № 22, 02.06.05, „Булава”, № 24, 16.06.05)

Аналіз роботи прокуратури Херсонської області за перше півріччя 2005 р.

Порушено 35 кримінальних справ, з яких 17 у сфері службової діяльності. Найбільше фактів незаконної діяльності виявлено у галузі використання надр - підземних прісних вод, за вчинення яких порушено 11 кримінальних справ, з земельних питань - 9 справ, охорони та використання рибних ресурсів – 7 справ. (із звіту Прокурора Херсонської області В.Чернікова)

Висновки та пропозиції

Проведений Херсонською обласною організацією Комітету виборців України в червні 2005 р. – січні 2006 р. моніторинг стану реалізації громадянських прав людини в Херсонській області продемонстрував серйозні проблеми із дотриманням місцевою владою окремих прав та свобод людини, в першу чергу у праві на доступ до інформації про ситуацію із правами людини.

Одним з головних завдань нашої влади є забезпечення конституційних прав та свобод людини, вивчення існуючих проблем з метою їх вирішення, об’єктивне інформування громадян про ситуацію із реалізацією гарантованих державою прав та свобод, про те, як сама влада справляється із покладеними на неї обов’язками.

Нажаль, моніторинг виявив серйозні розбіжності між голослівними деклараціями представників влади із реаліями повсякденного дотримання прав. 65% інформації, на одержання якої має право громадяни, ми не змогли отримати у зв’язку з безпідставними, на погляд відомих в Україні експертів правозахисного руху, відмовами представників влади або простим замовчуванням, ігноруванням наших запитів.

Неготовими до відкритого надання інформації виявилися в першу чергу правоохоронні органи – прокуратура, органи внутрішніх справ, СБУ. Вони утаємничили 76% запитуваної інформації. Для них найбільш незручними стали питання, що стосувалися дотримання фундаментальних прав та свобод – право на життя, на захист від катувань та жорстокого поводження, на приватність, на свободу та особисту недоторканність. З одного боку, правоохоронні органи, в першу чергу обласні прокуратура та органи МВС, регулярно інформують про результати своєї діяльності, проводять прес-конференції, розповсюджують публічні звіти тощо. З іншого боку посадові особи, безпосередні виконавці інформаційних запитів, із підозрілістю відносяться до “ініціативи з низу”, безпідставно утаємничуючи необхідну для об’єктивного аналізу інформацію.

Серйозну профілактичну роботу щодо необхідності адекватно застосовувати національне законодавство із забезпечення конституційних прав та свобод громадян треба негайно проводити також і серед посадових осіб та чиновників органів виконавчої влади районної ланки. На свої запити до райдержадміністрацій ми не змогли отримати інформації від 72,2% адміністрацій. Нам або відмовили, посилаючись на неправильно трактовані норми законів, або просто не відповіли. Проблеми закритості чиновників районної та частково обласної ланки ми вбачаємо здебільшого у психологічних страхах посадовців, що є суттю великої кадрової лихоманки, та неформальних відносин між чиновниками та їх керівниками.

Ми мусимо констатувати, що подальша закритість судової системи від громадськості, на фоні правової необізнаності громадян, невиконання судових рішень, непрозорості механізмів відповідальності суддів за власні помилки, жорстоких майнових та політичних конфліктів, в які опосередковано втягуються представники суду, - все це катастрофічно поглиблює недовіру громадян до одного з основних інститутів демократичної влади – незалежного об’єктивного суспільного інституту суддів – та завадити зміцненню демократичних засад нашого суспільства. Все це потребує великої уваги з боку самих суддів, кроків, що покликані подолати бар’єр недовіри громадян до суду. Також необхідно збільшити контроль з боку Ради суддів, уважного вивчення не тільки скарг, а й публікацій в місцевій пресі щодо порушень з боку суддів процесуальних норм.

Прозорість, відкритість, контроль та контрольованість й відповідальність, - ось ці кроки, що зменшать кількість порушень права на справедливе судочинство.

Тривогу викликає те, що влада замовчує реальну ситуацію із тими правами людини, які за результатами моніторингу повідомлень, найчастіше порушуються в області, а саме – право на власність, право на життя, право на звернення до органів влади, право на захист від катувань та жорстокого поводження, право на справедливий суд. До “закритої десятки”, тобто тих прав та свобод, інформацію про які ми не змогли отримати в повній мірі, входять також право на доступ до інформації, право на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органів влади їх посадовими і службовими особами, право на участь в управлінні державними справами, на участь у виборах, права затриманих.

Таким чином, ми можемо констатувати, що органи влади в Херсонській області поки що не готові до забезпечення прозорості своєї діяльності й інформаційної відкритості шляхом надання та оприлюднення інформації.

Моніторинг повідомлень в регіональних ЗМІ про порушення прав та свобод людини у 2005 р. виявив, що найбільш вразливими на Херсонщині є право власності (30,7% всіх повідомлень про порушення) та право на життя (23,3% всіх повідомлень). Найчастіше в області порушуються також право на справедливий суд (6,7%), екологічні права (5,6%), право на працю (5,4%), право на захист від катувань та жорстокого поводження (4,6%), право на підприємницьку діяльність (4,4%), право на свободу вираження поглядів (2,9%), право на звернення до органів влади (2,5%), право на охорону здоров’я (2,0%), право на освіту (1,9%)

Хоча досить високим є ступінь порушень права на свободу вираження поглядів, моніторингова група виявила, що у 2005 р., у порівнянні з минулими роками різко зменшилися повідомлення про порушення інших, так званих, політичних прав, а саме – права на участь в управління державними справами, на участь у виборах (0,7%), хоча при цьому частково моніторинг проходив під час початку виборчої кампанії до Верховної Ради та місцевих рад, права на свободу думки, совісті й віросповідання (0,7%), права на свободу мирних зібрань (0,4%), права на свободу об’єднань (0,3%).

У минулому році не зафіксовано повідомлень про порушення прав національних та мовних меншин, права культурних меншин, право на захист від дискримінації.

Моніторингова група не зафіксувала повідомлень в пресі про конкретні порушення прав людей, що живуть з ВІЛ/Снідом. На нашу думку цей факт демонструє закритість для газетярів теми реального життя ВІЛ-інфікованих.

Моніторингова група зафіксувала минулого року кілька резонансних справ із порушеннями прав людини, а саме конфлікт навколо будівлі Інституту “Агропроекту”, масові порушення права на працю робітників ХБК, права мешканців гуртожитків, що належать великим промисловим підприємствам міста, порушення прав журналістів, зокрема районних друкованих видань та газети “Чесне слово”, трагедії із самоспаленнями громадян, які не змогли відновити своїх прав законними шляхами тощо.

У всіх цих резонансних справах посадові особи демонстрували байдужість, небажання реагувати на чисельні публікації в пресі, відсутність бажання здійснювати необхідні заходи для поновлення прав громадян. Взагалі, органи влади всупереч рекомендаціям та вказівкам з центральних органів влади, в абсолютній більшості випадків не реагують на факти порушень прав та свобод людини, що оприлюднюються в ЗМІ.

Органи влади повинні запровадити практику розгорнутого звітування про стан дотримання права та свобод людини в області, оприлюднювати звіти щодо розслідування злочинів проти життя та інших прав та свобод, регулярно надавати детальну інформацію з різних установ, що опікуються дотриманням прав людини.

Одним з головних напрямів повинна стати оприлюднення головних загроз наших прав та ефективності заходів, що направлені на поновлення прав та свобод людини в області.

Вкрай важливою повинна стати принципова позиція посадових осіб правоохоронних органів, які повинні запровадити в своїх публічних звітах інформацію про факти розслідувань всіх повідомлень жорстокого поводження та катувань наших громадян.

Необхідно запровадити механізми ефективного громадського контролю за розслідуванням катувань та поганого поводження, які сталися в правоохоронних органах та інших закритих установах .

Однією з умов поліпшення ситуації в області із дотриманням прав людини повинно стати ретельна робота із державними службовцями з вивчення вимог законодавства, для забезпечення:

- знання керівництвом і відповідальними посадовими особами принципів законодавства про дотримання прав людини, норм інформаційного законодавства, в т.ч. щодо правовідносин із ЗМІ;

- постійного підвищення кваліфікації посадовців, що працюють в різних сферах дотримання прав людини, застосування найновітніших рекомендацій юристів, правозахисників, експертів

- додержання виконавцями обов’язкових вимог із дотримання норм законодавства;

- чіткого розуміння керівними особами зобов’язань влади у дотриманні прав людини;

- приділення особливої уваги та належного розгляду запитів ЗМІ та окремих журналістів;

- забезпечення роботи секретарів і канцелярій таким чином, щоб відповіді на інформаційні запити надсилались оперативно та з усіма вказаними в них додатками;

- проведення представниками влади та правоохоронних органів постійного моніторингу ЗМІ, як ефективного джерела в отриманні інформації про дотримання прав та свобод громадян, її аналізу та реагуванні на оприлюднені факти, що дасть можливість більш об’єктивно оцінювати ефективність власних заходів;

- активне залучення громадськості у всіх можливих формах – створення ефективних громадських рад та колегій, проведення професійно підготовлених громадських слухань та обговорень нормативних актів, проведення громадських експертиз, досліджень тощо.

 Поділитися