MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

ООН: за три місяці росіяни стратили 32 українських військовополонених‘Я сказав росіянам на блокпосту, що їду на Азовсталь’ Жодної толерантності до путінського режиму! Звернення вчених світу‘Один брат погиб, второго едва спасли’, — история жительницы Загальцев Омбудсмани Турецької Республіки зустрілися з рідними бранців РФНацгвардійця РФ судитимуть за сексуальне насильство щодо викраденого чоловіка Похований курган: росіяни знищують унікальну пам’ятку в Маріуполі‘Один брат загинув, другого ледве врятували’, — історія мешканки Загальців‘Россияне убивали со звериной жестокостью’Війна з темрявою. Підсумки тижняРосія створила ‘всепроникну атмосферу страху’ на ТОТ‘Росіяни вбивали зі звірячою жорстокістю’ ‘Росія воює проти звичайного життя людей’, — Президент України‘Суди’ над полоненими: у ‘ДНР’ до тривалого ув’язнення засудили десятьох ‘азовців’Права осіб, що повернулися з російського полонуНавіщо?Зруйновані села Дібрівне та Курулька з повітряВже отримали дані щодо 170 постраждалих від воєнних злочинів Мілітариzовані: Росія посилює діяльність ‘Юнармії’ у КримуВідновлення і реабілітація після полону — Уряд ухвалив постанову

Чи можна війти в ту ж саму річку вдруге?

12.12.2006   
Ольга Гончарова
У Харкові вдруге зірвані збори громадян, які хочуть організувати ініціативні групи для проведення референдуму про недовіру міському голові

Можна, якщо ти представник партії Регіонів. Та ще й маєш посаду міського мера, яку отримав, задуривши мешканцям Харкова голову, стверджуючи, що комунальні тарифи можна не підвищувати, а до цього ще й зробити російську мову державною або хоча б регіональною. А виборцям Харкова – це бальзам на душу.

Але не встигли ще здати виборчі бюлетені до архіву, як все змінилося. І не слабо змінилося! Зросли не тільки тарифи на тепло, воду та електроенергію, а й квартирна плата - в 4,5 рази. А сміття  в місті стало ще більше, вулиці ніхто не прибирає, дахи діряві, ліфти стоять, а рівень оплати комунальних платежів впав до 25%!

До речі, міський голова Харкова швиденько пояснив: в тому, що харків’яни так погано сплачують комунальні платежі, винні ЗМІ бо вони пояснюють населенню, що потрібно сплачувати тільки за ті послуги, які дійсно надаються!

Одночасно міська влада вирішила ліквідувати у Харкові малі архітектурні форми – кіоски, особливо, коли власники тих кіосків не відносяться до їх команди. Потім нова ідея: ліквідувати 7 ринків у Харкові – і що дивно в самих зручних місцях - в центрі міста Сумський ринок, інші біля станцій метро. Представники міської влади цинічно пояснюють харків’янам: ідемо ж в Європу, це ж ми робимо для вас, щоб ви купували продукти в супермаркетах, де умови кращі. Дійсно, умови кращі, але на ринках ціни нижчі, що дуже важливо для багатьох мешканців міста. Стосовно посилань на Європу – зовсім дивну! Куди ж наші законодавці їздять? В центрі Мюнхена існує ринок, чистий, пристойний і з великою кількістю відвідувачів. Невеличкі ринки, так звані «блошині», на яких продають різні речі, розташовуються біля станцій метро у вихідні. Але влада слідкує на цих ринках за порядком і чистотою. На всю Європу відомі ринки Амстердама, якими користується велика кількість і мешканців, і туристів. Але у нас свій шлях – всіх загнати до супермаркетів, і краще до тих, які належать «нашим людям».

До цього ще й корупційні скандали, повна відсутність поваги до територіальної громади взагалі. Це ж нечувано – навіть, в суворі часи суперсекретності та закритості влади – доступ громадян до приміщень міської ради був відкритим. На крайній випадок, черговий на вході міг запитати : «До кого Ви йдете?». Але нова влада заборонила вільний вхід до міськвиконкому. Ну, не бажає вона бачити громадян – заважають працювати.

Отут харків’яни і схаменулися! З’явилася  в Харкові організація Міська Варта (Городской дозор). І вирішили члени цієї громадської організації провести в Харкові референдум – висловити недовіру міському голові Михайлу Добкіну. Начебто, закон дозволяє. Хоча діючий закон про місцеві референдуми написаний так, щоб нічого не можна було довести до логічного кінця. Згідно з законом підписати розпорядження про ініціативні групи повинен міський голова, потім дозволити проводити референдум повинна міська рада. Тобто, в законі записані норми, які безумовно захищають міську владу.

Харківська влада вибрала інший шлях. Перші збори громадян, проведені в усіх районах Харкова, на яких ініціювали створення ініціативних груп, влада визнала такими, що були проведені із значними порушеннями: о 16-й годині, коли вже майже темно, серед присутніх на зборах були жителі інших районів і т.і.

Повторні збори були призначені на 9, 10 і 11 грудня. Але всі вони були зірвані.

До Харківської правозахисної групи звернулися громадяни, які мали наміри взяти участь в зборах мешканців Московського району. Вони вважають, що міська влада не забезпечила і не захистила їх конституційне право – право на мирні зібрання. Події, які вони описують, відбувалися так: збори були призначені на 16-у годину в приміщенні Українського культурного центру. Заявка на проведення зборів була вчасно подана до міської ради, приміщення оплачено, але збори були зірвані. О 14-й годині до УКЦ під’їхали автобуси, з яких висадили бабусь, завели їх до зали, і вони зайняли всі міста. Вели себе дуже агресивно, кричали, нікого не пускали до залу, не давали змоги здійснювати реєстрацію учасників.

Трохи пізніше приїхали молодики специфічного вигляду, серед яких були і депутати міськради та чиновники міськвиконкому, ввірвалися в приміщення, заважали зборам і навіть затівали бійки. На машині, яка належить активістам Міської Варти прокололи шини.

Організатори зборів викликали міліцію, але міліція, мабуть, вирішила не втручатися в це – і не приїхала.

Все ці події майже точно повторюють події в 1989 році, коли в Харкові висували кандидатів в народні депутати СРСР Віталія Коротича і Євгена Євтушенко. Теж заповнювали зали своїми людьми, теж проколювали шини і ніколи міліція не втручалася в ці конфлікти. І до чого це призвело? А до того, що вони набрали в Харкові не просто більшість голосів, а 87%. Дурні та незграбні дії влади призвели до протистояння, до того, що люди об’єдналися і навчилися протидіяти цій владі. 

Потім вибори Президента України в 2004 році. Ті ж зірвані збори-зустрічі з кандидатом в Президенти Віктором Ющенком, теж проколоті шини, теж молодики в чорних шкірянках, яких привозили на автобусах. Фальсифікації на виборах, погрози працівникам виборчих дільниць. І який результат - протистояння між мешканцями міста, між громадянами України?

Потім здавалося, що Майдан був відривом від пострадянського стану як влади, так і суспільства. Але післямайданні події показали, що і суспільство недалеко продвинулося, а влада взагалі мріє повернутися назад. Іноді, навіть, здається, що для партії Регіонів найкращим є досвід більшовиків - однопартійна система влади і ради, як виконавці партійних наказів. Може вони перетравлять з часом і комуністів, і соціалістів, а інших просто приберуть. Досвід є. Правда, незручно стане користуватися банковими рахунками в західних банках, бо однопартійна система вимагає залізної завіси.

Від редакції «ПЛ»: редакція має в своєму розпорядженні номери автобусів, на яких підвозили «братків» до УКЦ.

 Поділитися