Доступ громадськості до місць позбавлення волі постійно обмежується

14 серпня громадська організація „Донецький Меморіал” поширила відкритий лист до керівництва Державного Департаменту з питань виконання покарань з приводу постійного обмеження доступу громадськості до місць позбавлення волі. До сьогодні, керівництво цього департаменту ставиться до громадськості, як до „зайвих клопотів”. Тим часом, відсутність відкритого доступу громадськості сприяє росту порушень прав і свобод ув’язнених та персоналу місць позбавлення волі, що постійно утаємничується керівництвом.

В.о. Голови Державного департаменту України

з питань виконання покарань Ільтяю М.П.

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Шановний пане Ільтяй!

Громадська правозахисна організація “Донецький Меморіал” звернулася наприкінці червня 2007 р. до Державного департаменту з питань виконання покарань з приводу прийняття розпорядження, згідно якого доступ громадських організацій та журналістів до установ виконання покарань обмежується кількома годинами на тиждень – тільки по суботах та неділях у суворо визначений час. 

У листі-відповіді № 5-3453/Іл. від 01.08.2007 р. Ви повідомляєте, що вказівку, яка суттєво обмежує можливості  відвідин установ виконання покарань громадськістю, прийнято „для додаткового впорядкування доступу до установ представників засобів масової інформації та громадських організацій”.

Звертаю Вашу увагу на те, що доступ до установ представників громадськості врегламентований ст.. 24 Кримінально-виконавчого кодексу України, а будь-які доповнення цієї норми можуть тільки розширювати можливості доступу, а не звужувати їх. Про це Ви можете пересвідчитись, прочитавши ст. 22 Конституції України, яка забороняє при нормотворчості звужувати наявний зміст та обсяг прав. А саме таке звуження передбачає вказівка Департаменту.

До того ж, цю вказівку не можна вважати такою, що відповідає нормі Європейських пенітенціарних правил, яка міститься у п. 90.2, де сказано:

„Пенітенціарне керівництво мусить сприяти скрізь, де це доречно, залученню громадян добровільно працювати в пенітенціарних установах”.

Ваше твердження про те, що „відвідування установ виконання покарань та слідчих ізоляторів потребують додаткових заходів для забезпечення безпеки, що відволікає персонал від виконання безпосередніх обов’язків” свідчить про те, що й досі керівництво Департаменту розглядає  співпрацю з громадськими організаціями як діяльність, яка не входить  до безпосередніх обов’язків персоналу, а є чимось зайвим, другорядним, „додатковим”, не обов’язковим. Такий підхід суперечить процитованій нормі Європейських пенітенціарних правил та п. 4.8 Положення про Департамент, який наголошує, що „Департамент... забезпечує... залучення до виховної роботи представників... громадських організацій”. Натомість обмеження залучення кількома годинами на тиждень не відповідає змісту зазначеного п. 4.8 Положення про Департамент.

Крім того, Ви стверджуєте, що ”скарг та нарікань з приводу перешкоджання у доступі до установ від жодної громадської організації... не надходило.” По-перше, факт відсутності скарг та нарікань не може бути аргументом для впровадження не передбачених законом обмежень для відвідувань установ, які, до речі, не відповідають стандартам діяльності кримінально-виконавчої системи демократичної країни.  

По-друге, Ваше твердження не співпадає з реальністю, оскільки існує чимало прикладів такого перешкоджання. Достатньо згадати численні перешкоди, які давно та регулярно чинить один з керівників Волинського управління Держдепартаменту п. Стфановський у відвідуванні установ заступнику голови спостережної комісії при Волинській облдержадміністрації, активісту благодійного фонду п. Корнієвському Г. З цього приводу п. Корнієвським доправлені численні скарги, проте протиправна діяльність  п. Стефановського не припиняється То ж Ваше твердження про відсутність скарг має причиною скоріше Вашу погану поінформованість у цій сфері, а не бездоганність діяльності Ваших підлеглих.. Що ж стосується заходів реагування з боку вищого керівництва відомства на такі протиправні дії, то керівництво Департаменту нещодавно навіть представило п. Стефановського до нагородження відзнакою Кабміну. Невже працівники, які перешкоджають діяльності громадських організацій та порушують вимоги закону, керівництвом Департаментом особливо цінуються?

До того ж на інших прикладах вже добре відомо, що відсутність скарг у Департаменті на дії його посадовців та персоналу часто є штучною завісою справжніх проблем та слугує викривленню реального стану справ.

Я знову наполягаю на тому, що започатковане обмеження доступу громадськості до установ виконання покарань є невиправданим, не відповідає європейським стандартам відкритості пенітенціарної системи

Таке обмеження доступу до установ суттєво ускладнює роботу із засудженими, яку ведуть громадські організації, звужує їх можливості надання правової, психологічної або іншої допомоги засудженим у робочі дні тижня. Таке обмеження змушує громадські організації та журналістів, які зазвичай працюють, як усі –  за звичайним графіком з понеділка до п’ятниці із вихідними у суботу та неділю, працювати ще й у вихідні дні.

Такі умови відвідин установ громадськістю зводять нанівець можливості для громадського контролю установ виконання покарань. Ці можливості на сьогодні і так вкрай невеликі, а коли громадські організації будуть змушені здійснювати такий контроль за графіком, встановленим Департаментом, та лише декілька годин на тиждень, це стане зовсім профанацією.

Факт впровадження такого розпорядження зайвий раз свідчить про те, що Департамент вкотре за начебто правильними словами  про демократизацію та гуманізацію системи насправді чинить дії, які суперечать цим висловам, максимально обмежує доступ громадськості до установ, що робить систему виконання покарань ще більш закритою

Такий підхід до важливих питань взаємодії з громадськістю дуже турбує, тому що створює умови для широкого порушення прав людини в установах системи.

Я знову наполягаю на якнайскорішому скасуванні вказівки і прошу Вас найближчим часом відмінити її.

Вашу відповідь прошу надіслати за адресою нашої організації.

Голова ради правозахисної

організації „Донецький Меморіал”

голова Пенітенціарного Товариства України

Олександр Букалов