Чергове самогубство в Департаменті виконання покарання
3 грудня до Харківського СІЗО № 27 прибув невідомий в’язень, етапований з виправної колонії № 85. Очевидці стверджують, що на момент прибуття він перебував в жахливому фізичному стані: все його тіло містило докази жорстокого побиття. Будучи поміщеним у звичайнісіньку камеру для етапованих та отримавши чергову відмову про надання йому медичної допомоги, невідомий в’язень, який не встиг навіть себе назвати, раптово перерізав собі сонну артерію, від чого невдовзі помер.
В телефонній розмові начальник Харківського управління Департаменту виконання покарання Кізім Олександр Олексійович підтвердив, що факт смерті «етапованого» з 85-ї колонії справді мав місце і навіть назвав його ім’я. Далі цитуємо із спецповідомлення СІЗО на його ім’я: «03.12.07 плановим етапом Київ-Харків до Харківського СІЗО із Бучанської виправної колонії №85 для подальшого етапування до місця лікування від туберкульозу прибув Феклін Юрій Анатолійович, 1961 р.н. Під час прийому в приймальному відділенні скарг на стан здоров’я не висловлював. О 18 год. 33 хв., перебуваючи у коридорі приймального відділення для конвоювання до камери медичної частини, стан його здоров’я раптово погіршився, з ротової порожнини та носу пішла кров, в зв’язку з чим було подано сигнал тривоги та розпочато реанімаційні заходи, які позитивних результатів не дали. О 18 год. 36 хв. лікарями медичної частини було констатовано клінічну смерть, зупинку дихання, зупинку серця, відсутність пульсації, втрату крові, приблизно 2-3 літра. Попередня причина смерті: профузний легеневий кровопідтік. Начальник СІЗО Первушкін». «Так де ж тут його вбили, яке самокаліцтво, це ж труп можна подивитись, ну как вы себе это представляете», – запитує генерал Кізім.
Тим не менше, ми ставимо під обґрунтований сумнів відповідь офіційного речника Департаменту і зовсім не виключаємо, що смерть ув’язненого настала внаслідок доведення особи до самогубства через жорстоке з нею поводження та систематичне приниження її людської гідності – ст. 120 КК України. Тобто не внаслідок запущеної форми туберкульозу, а внаслідок кримінально караного самогубства, яке в такий спосіб намагаються від нас приховати. О.О.Кізім абсолютно правий, коли стверджує, що для з’ясування правди не потрібно бути судмедекспертом; достатньо дати оглянути тіло померлого родичам чи представникам громадськості до того, як воно буде навіки віддане землі.
Враховуючи вищевикладене, просимо вважати це повідомлення передбаченим ст. 94 КПК України приводом до порушення кримінальної справи та підставою офіційного розслідування причин чергової смерті, яка на наше глибоке переконання була насильницькою.
Майдан-Інформ звертає увагу на те, що це не перший за останній час випадок «природної» смерті з «етапованими» із Бучанської виправної колонії №85 (Див.:Мати вбитого тюремною системою: Балдук! Вы убили моего сына! (див. - http://maidan.org.ua/static/mai/1194339738.html)
04-12-2007