Приєднуйтесь до кампанії Міжнародної Амністії «Зробімо школи безпечними для дівчат!»

Зміст кампанії

Жінки мусять бути вільними, обираючи вірний для них шлях; шлях, який не є дорогою для лиха та який дозволяє жінкам рухатись уперед і реалізовувати свій потенціал. Навчання є вирішальним кроком у цій подорожі. Вирішальним у подоланні періодів злиднів, насилля та хвороб. Навчання є одним із прав людини, а тому і правом кожної дівчинки.

Вже минуло близько ста років з часу проголошення Міжнародного жіночого дня та 60 років з тих пір, коли права людини були увінчані в Загальній Декларації з прав людини, а все ще існує низка перешкод у навчанні дівчат по всьому світу: 

·  Дівчата стають жертвами нападів по дорозі до школи, червоніють від образ та дражніння своїх однокласників. Дехто зазнає погроз сексуальних нападів від інших учнів, декого вчителі змушують вступати до сексуальних стосунків, навіть ґвалтують у навчальних кабінетах.

·  У країнах, які страждають від війн, дівчата зазнають небезпеки від озброєних груп та від атак на їхні школи. Сексуальні образи та експлуатація є проблемами для дівчат, котрі живуть у таборах біженців та переселенців.

·  Деякі категорії дівчат особливо піддається ризику  застосування  насильства у школі. Окремі аспекти ідентичності дівчат можуть збільшити ризик бути ображеними: сексуальність, сирітство, релігія, етнічність, статус мігранта, біженця чи расова приналежність.

·  Не зважаючи на те, що безкоштовна початкова освіта має бути доступною для кожної дитини, як правило, школи по всьому світі запроваджують певну плату за користування. І дівчата частіше, ніж хлопці, виключаються із шкіл, якщо не мають достатньо грошей, щоб заплатити ці внески.

Насильство призводить до того, що незліченна кількість дівчат не ходить до школи, залишає навчання чи не бере повної участі у шкільному житті. Це спричиняє не тільки біль та страх, але занижену самооцінку, приниження, хвороби, що передаються статевим шляхом, небажані вагітності та депресії. У більшості випадків образи проходять непомітно для інших.

Проблему ускладнює той факт, що дівчата часто обирають не повідомляти про ці випадки, оскільки вони вважаються питаннями табу у деяких спільнотах, або через страх бути покараними. Вони залишають ці вчинки без повідомлення про них та дозволяють зловмиснику уникнути покарання.

Не відбувається правосуддя через недостатню протидію цим злочинам. Це не тільки ресурсна проблема, вона більшою мірою стосується політичних обставин, урядів, вчителів та керівництва шкіл, які мусять працювати у напрямку попередження насильства щодо дівчат у школах, зобов’язані вчасно перевіряти повідомлення про образи, встановлювати відповідні покарання для кривдників, підтримувати постраждалих від насильства, забезпечувати умови, щоб такі образи не повторювались.

Приєднайтесь до кампанії Міжнародної Амністії із захисту прав дівчат на безпеку, рівність та навчання.

Дати акції: 6-15 березня 2008

Рекомендована діяльність

1/ Розповсюдити інформацію про кампанію «Зупинимо насильство щодо жінок» та, особливо, про міні-кампанію «Зробімо школи безпечними для дівчат» серед громадськості у регіоні, де мешкають члени МА в Україні.

2/ Оскільки ця проблема замовчується у будь-якій країні, докласти зусилля для того, щоб про неї говорили.

3/ Зібрати підписи під петицією, яку Міжнародна Амністія урочисто передасть Спеціальному представнику Генерального Секретаря ООН з питань насильства щодо дітей. Петиція англійською мовою знаходиться нижче, український переклад тут:

«Школи – це місця для навчання та зростання дітей. Але багато дівчаток у цілому світі ідуть до школи, боячись за свою безпеку. Як хлопчики, так і дівчатка шкільного віку можуть бути жертвами насильства. Дівчатка частіше є жертвами насильства на гендерному ґрунті, зокрема образ та насильства сексуального характеру. Як правило, про такий вид насильства не повідомляється, зловмисники не караються, не вживаються заходи щодо попередження повторення  таких вчинків. Як результат, незчисленна кількість дівчат уникають школу, залишають навчання чи не беруть повної участі у шкільному житті. Міжнародна Амністія вимагає, щоб уряди усіх держав втілили 6 Кроків для припинення насильства щодо школярок:

Крок 1: Заборонити усі форми насильства щодо дівчат

Крок 2: Спланувати зробити школи безпечними для дівчат

Крок 3: Реагувати на випадки насильства щодо дівчат

Крок 4: Забезпечити послугами підтримки дівчат, які постраждали від насильства

Крок 5: Усунути перешкоди у доступі дівчат до навчання

Крок 6: Захистити дівчат від образ

Підписанням цієї петиції ми демонструємо свою підтримку безпечним для дівчат школам та вимогу втілення 6 Кроків для  припинення насильства щодо школярок.

Підписані петиції надсилайте на адресу: Stop Violence Against Women Team, Campaigns Programme, International Secretariat, Amnesty International,  Easton Street 1, London WC1X 0DW, факс: 8 10 0207 956 1157, електронну пошту [email protected] 

4/ Зібрати підписи під петицією до Департаменту Освіти США та Міністра освіти Ірану; петиції англійською додається, український текст тут:

Шановний Пане шановна Пані (Пане Міністре),

Як частина глобальної кампанії Зупинимо Насильство відносно жінок, 6 березня цього року Міжнародна Амністія (МА) опубліковує всесвітню доповідь Безпечні школи: право кожної дівчинки. Я звертаюся до Вас із повідомленням про цю доповідь МА, та з метою довідатися про спроби вашого департаментууряду забезпечити безпеку шкіл для дівчат та їхню свободу від насильства та дискримінації, які можуть виникнути на ґендерних підставах.

Школи – це місця для дітей, де вони можуть навчатися та грати. Проте по всьому світу дуже багато дівчат ідуть до школи, побоюючись за власну безпеку. Не дивлячись на те, що як дівчата, так і хлопці шкільного віку можуть стати жертвами насильства, більш ймовірно, що дівчата будуть жертвами насильства, заснованого на ґендерних підставах, особливо жертвами сексуальних нападів та насилля.

Насильство, яке виникає не ґендерних підставах всередині та ззовні школи, являється однією з основних перепон на шляху здобуття дівчатами якісної освіти та освіти як такої. Так чи інакше, випадки фізичного, сексуального або психологічного насильство відносно дівчат з боку вчителів, адміністрації школи, однокласників чи сторонніх людей всередині та ззовні освітніх закладів взагалі лишаються не освітленими, не покараними та не попередженими. Як результат, безліч дівчат залишаються осторонь від школи, покидають навчання у школі чи повною мірою не приймають участь у справах школи. Як показано у звітах МА, дана проблема не є лише порушенням права дівчат на здобуття освіти, а може призвести до порушення прав дівчат на гідне та безпечне життя, права бути вільним від насильства та права на рівноправність.

Проблема насильства відносно дівчат всередині та ззовні школи являється однією з ключових перешкод у досягненні Мети Розвитку Тисячоліття (МРТ): досягнення загальної початкової освіти та ґендерної рівності до 2015 року. Підтримуючи спроби досягти Мети Розвитку Тисячоліття, Міжнародна Амністія сподівається, що для того, щоб домогтися статевого рівноправ’я у системі освіти, необхідно збільшувати зобов’язання та безпосередні спроби зупинити прояви насильства відносно дівчат у школі. Досягнення МРТ у системі освіти не може бути здійснено лише за допомогою збільшення кількості дівчат у школі та без спроб реагування на випадки насильства і прояви дискримінації, що відстороняє та залишає дівчат осторонь від школи, чи без надання їм підтримки під час навчання.

Жодна дівчина не повинна ходити до школи в умовах виживання, якщо вона являється об’єктом чи знаходиться під загрозою прояву насильства у школі або по дорозі до/зі школи. Урядовці мають запевнити, що дівчата мають можливість виконувати свої права на безпеку у навчанні, та на оточення, яке поважає і не дискримінує їх. Держави та міністерства освіти мають бути впевненими у тому, що дівчата вільні від насильства, заснованого на ґендерній нерівності, що перешкоджає можливості працевлаштування та стає перепоною отримання освіти.

Міжнародна Амністія надає даному питанню першочергове значення та закликає всі уряди до:

·  прийняти конкретні кроки на шляху з’ясування та аналізу впливу насильства, заснованого на ґендерній нерівності, відносно дівчат всередині та ззовні школи;

·  навіть якщо дана проблема виявлена, розробити національний план дій по впровадженню Шести кроків, щоб зупинити насильство відносно учениць;

·  тісно працювати зі школами з метою знаходження раціонального шляху вирішення даної проблеми; розвивати та створювати основний систематичний підхід до виконання прав людини по забезпеченню безпечного перебування у школі.

Міжнародна Амністія заохочує можливість дізнатися про будь-які заходи, які проводить уряд по забезпеченню права кожної дівчинки на освіту у безпечному середовищі, вільному від насильства, заснованого на статевій нерівності.

З нетерпінням чекатиму на Вашу відповідь.  Щиро Ваш... «…»

Петиції до Міністра освіти Ірану надсилайте до: посольство Ірану в Україні, вул. Круглоуніверситетська, 12, Київ, 01024.

Цільові групи

1.  Педагоги

2.  Учні старших класів

3.  Жіночі організації

4.  Правозахисні організації

5.  Журналісти

6.  Інші небайдужі особи

Статистичні дані та ключові факти насильства щодо дівчат у школах

·  Встановлено, що у США 83 % дівчат від 8 до 11 класу (віком від 12 до 16 років) в загальних школах мають досвід різних форм сексуального домагання

·  Згідно з опитуванням, проведеним у 2006 р. серед школярок в Малаві, 30 % дівчат сказали, що зазнали дотиків сексуального характеру «без дозволу, як від своїх вчителів, так і від хлопців однолітків»

·  Виявлено, що сексуальні домагання є широко поширеними в Латинській Америці: Домініканській Республіці, Гондурасі, Гватемалі, Мексиці, Нікарагуа, Панамі та в інших країнах

·  При опитуванні дівчат середніх шкіл в Зімбабве 50 % повідомили про пропозиції добровільного сексуальний контакту від незнайомців, а 92 % дівчат зазначили, що отримували такі пропозиції від старших чоловіків.

·  40 % з 77 мільйонів дітей шкільного віку не відвідують школу, проживаючи на територіях, охоплених конфліктами

·  В Афганістані розповсюджується спалення шкіл, особливо шкіл для дівчат, а все більш поширеним явищем в останні роки є те, що дівчата, які відвідують школу, зазнають нападів та погроз. Як мінімум 172 жорстоких напади на школи відбулося за перше півріччя 2006 року.

·  Зустрічають  перешкоди у здобутті освіти та стають жертвами нападів дівчата, які належать до расових та етнічних меншин, або є аборигенами. Наприклад, у деяких європейських країнах перепони для навчання зустрічають циганські дівчата, включаючи дискримінацію, високий рівень бідності, патріархальні традиції, що має наслідком занижені надії у дівчат. Через це вони рано залишають навчання у школах, виконують родинні обов’язки, вступають в ранні шлюби.

·  Звіт Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців за 2002 рік: Врятуйте дітей Об’єднаного Королівства – висвітив, що вчителі, використовуючи своє становище та владу над дівчатами у таборах Західної Африки, пропонували надання певних шкільних привілеїв в обмін на секс.

·  Основна правозахисна організація США проголосила про виявлення та запобігання насильства у школі, повідомляючи, що лише за 10 днів у 2007 році трапилося 18 випадків сексуальних нападів у школах США.

Додаткова інформація про жінок-правозахисниць

Жінки об’єднуються, щоб захистити свої права.

Ці права включають свободу слова та мирні зібрання, право на рівність перед законом, сексуальні та репродуктивні права, та недопущення насильства щодо жінок. Але поширюючи ці права, активістки можуть прямо зіткнутися з дискримінаційними законами, політиками і практиками.

Елайн Кастелланос є членом-лідером Комітету з Парламентського діалогу та рівності в Мексиці. Вона задокументувала та опублікувала  випадки порушення прав людини в районі Оаксаса під час масових протестів в 2006 р. В той час Елайн Кастелланос працювала, сприяючи активізму серед жінок щоб посилити їхнє представництво в громадському житті держави. 28 квітня 2008 р. було зламано та обшукано будинок Елайн. Наступного дня суддя превидав ордер на арешт, не зважаючи на той факт, що він перед тим був двічі відхилений. Пізніше вона рятувалася втечею з Оаксаса, побоюючись безпідставних арештів та нападів.

Окремим питанням є захист жінок-правозахисниць від агресії, маргіналізації та нападів, які можуть їх зустріти. Жінки можуть бути жертвами маси правопорушень, гендерно-специфічних, включаючи сексуальні атаки. Багато жінок-активістів ведуть свою роботу у суспільствах, які встановлюють обмеження щодо жінок, вважаючи їх вразливими до образ та нападів.

У деяких країнах, працюючи з питаннями, які вважаються там сумнівними та неактуальними (наприклад, права жінок), жінки-активістки, їхні родини та оточення стають мішенню місцевої влади чи інших угруповань. Деларам Алі є активним членом організації «Кампанія за рівність» та правозахисної мережі Ірану, що працюють з метою покласти край узаконеній дискримінації жінок. ЇЇ було арештовано в липні 2006 року під час мирної демонстрації та ув’язнено на 30 місяців.

В Зімбабве непропорційно негативним щодо жінок є відображення позбавлення майна військовими та політики уряду із земельної реформи. Погіршенням соціальних та економічних умов у Зімбабве  водночас зачепило доступ до їжі, здоров’я, освіти та ведення домашнього господарства. Жінки мали невеликий вибір, але публічно звинувачували уряд, вимагаючи поваги до цих прав. Сотні жінок з 2000 р. були безпідставно арештовані, затримані, зазнали побиттів і піддавались тортурам в поліцейських відділеннях.

Уряди зобов’язані сприяти та захищати правозахисників у їх роботі. Уряди повинні:

·  Усвідомити роль правозахисників у документуванні порушень прав людини та у поширенні і підтримці демократичних практик.

·  При порушенні прав правозахисників уряд повинен гарантувати, що винні відповідатимуть та постануть перед судом.