MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

‘Росія воює проти звичайного життя людей’, — Президент УкраїниЗруйновані села Дібрівне та Курулька з повітряМілітариzовані: Росія посилює діяльність ‘Юнармії’ у КримуВідновлення і реабілітація після полону — Уряд ухвалив постановуЗвільнення від відбування покарання за станом здоров’яВійна проти пам’яті — як росіяни руйнують пам’ятники та меморіали в Україні В эвакуацию я поехал в одних штанах, сапогах, курточке и с документамиДосягнення цілей — це правильні питанняПолітика надання грошової або гуманітарної допомоги жертвам воєнних злочинів Уряд запровадить тимчасове посвідчення громадянина України Обіцяв повернути з полону та розшукати зниклих безвісти оборонцівПропутінські заклики та війна проти українського збіжжяСім місяців під землею та півстоліття на повернення викрадених дітей — підсумки тижня Понад 113 тисяч воєнних злочинів від початку повномасштабного вторгнення РФДва роки повномасштабної російсько-української війни: Харківська областьСтроковиків демобілізують — депутати ухвалили законПравоохоронці розслідують 18 кримінальних проваджень за фактами вбивства 38 українських військовополонених У Росії вербують увʼязнених жінок воювати проти України11 депортованих до РФ дітей мають повернутися до України (оновлено)‘Сосед еще был жив и звонил внучке, чтобы она достала его из-под завалов’, — житель Бородянки

Страсбург ухвалив рішення у справі ”Кац та інші проти України” (щодо смерті в СІЗО Ольги Біляк)

18.12.2008    джерело: human-rights.unian.net
Європейський суд одностайно ухвалив, що було порушення статтi 2 Конвенцiї як щодо обов’язку держави захистити життя особи, яка перебувала пiд вартою, так i стосовно процедурного обов’язку провести ефективне та незалежне розслiдування обставин її смертi

18 грудня Європейський суд з прав людини у Страсбурзі ухвалив рішення у справі "Кац та інші проти України" (Kats and Others v. Ukraine), констатувавши порушення статті 2 ("право на життя") та статті 5 ("право на свободу та особисту недоторканість") Європейської конвенції з прав людини.

Ця справа стосувалася трагічної смерті у лютому 2004 року в Київському СIЗО №13 поетеси Ольги Біляк, по кримінальному обвинуваченню щодо якої ще й досі не ухвалено остаточного рішення.

Ольга Біляк була заарештована і ув‘язнена за підозрою у пограбуванні 14 квітня 2003 року.  Втім, на переконання заявників та адвокатів, які працювали зі справою, обвинувачення було сфабриковане.

Ольга Біляк мала ряд хронічних захворювань, які в умовах слідчого ізолятора та на фоні ВIЛ-iнфекцiї швидко загострилися й потребували негайного лікування. Її батько Олег Кац 26 вересня 2003 року надіслав лист адміністрації СІЗО, у якій вимагав госпіталізувати його ВІЛ-позитивну доньку. Проте представники слідчого ізолятора відмовилися її помістити у спеціальний госпіталь. Так само у січні 2004 року прокуратура відмовила на прохання звільнити Ольгу..

Знаходячись під вартою, Ольга Біляк вела щоденник, в якому описувала все те, що відбувалося із нею та оточуючими в умовах СIЗО №13 (Після її смерті цей щоденник її батько розмістив в Інтернеті, його можна прочитати на http://olgabilyak.kiev.ua/ ). За даними щоденника, здоров‘я Ольги серйозно погіршилося у грудні 2003 року. Проте, незважаючи на серйозні проблеми із диханням, постійну високу температуру та швидку втрату ваги, необхідної діагностики не проводилося, а лікування зводилося до використання жарознижуючих препаратів.

На початку січня 2004 року Ольга поскаржилася лікарям на біль у шлунку та рвоту, після чого у неї діагностували хронічний гастрит. 21 січня 2004 року адміністрація СІЗО визнала затриману ВІЛ-позитивною і на цій підставі 29 січня місцевий відділ міліції надіслав вимогу її звільнити.

На фоні зволікання із звільненням 1 лютого 2004 року Ольга.Біляк померла в стінах СІЗО. Експертиза показала, що вона померла від хвороби, пов‘язаної із ВІЛ-інфекцією, - прогресуючої гнійної пневмонії.

Європейський суд одностайно ухвалив, що було порушення статті 2 Конвенції як щодо обов’язку держави захистити життя особи, яка перебувала під вартою, так i стосовно процедурного обов’язку провести ефективне та незалежне розслідування обставин її смерті.

Крім того, суд виявив порушення статті 5 Конвенції, хоча права гарантовані цією статтею, відносяться до категорij таких, що не можуть бути передані іншим особам (non-transferable). Однак в цій справі скарга на незаконність тримання під вартою тісно пов’язана iз знайденим порушенням статті 2 - рішення про зміну запобіжного заходу щодо О.Біляк було прийнято 29 січня 2004 року, проте вона не була одразу звільнена і 1 лютого 2004 року померла в СIЗО. Ці три дні могли б врятувати її життя.

 

 Поділитися