MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Дмитрий Табачник учит новомуСеминоженко: Вступні іспити у вузах поки вводити не будутьSupplementary tests and assessments provide openings for corruptionConcern over threat to external assessmentWill the education system slide back into old corrupt ways?За чесний вступ!Вступна кампанія-2010: брак інформації, нові корупційні схемиРак за ґратами — система знову вбиваєЗвіт за результатами моніторингового візиту до Дніпропетровської спеціалізованої туберкульозної лікарні №89‘Якщо не вкладати в мистецтво, можемо програти знову’, — Матвій ВайсбергЗнову переплутали сокиру і скальпель…Знову мріяти — поранена в Руських Тишках дівчина потребує допомоги‘Ми — двічі переселенці...’ Луганчанам, що оселилися в Харкові, довелося знову тікати від війниХарків, у який почали повертатися мешканці, знову обстрілялиХарків: Російські окупанти знову обстріляли центр видачі гумдопомоги«В нас на вулицях лежать трупи, які починають розносити собаки…»РФ: український політв’язень Теймур Абдуллаєв знову в ШІЗО«Знайомство з Миколою Козирєвим було реальним підтвердженням існування виразно української та проєвропейської Луганщини» – Олександр Степаненко У Криму знову обшуки та затриманняДобір судді ЄСПЛ від України. Чи знову наступлять на ті самі граблі?

«Дешеве політиканство»: експерт про новітні «мовні» зміни у зовнішньому незалежному оцінюванні

30.03.2010    джерело: www.dw-world.de
Про доцільність запровадження тестів мовами нацменшин можна дискутувати, але однозначно це не слід робити зараз, фактично всього за два місяці до початку вступної кампанії

Тести на зовнішнє незалежне оцінювання друкуватимуть сімома мовами нацменшин. Ці зміни зафіксовані у наказі міносвіти від 25 березня. Експерти піддають критиці передусім часовий момент зміни правил.

Якщо під час реєстрації учасник зовнішнього незалежного оцінювання вказав на потребу у термінологічному словнику з російської, румунської, польської, кримськотатарської, угорської чи молдовської мов, то він автоматично отримає тести вже у перекладі, пояснюють в Українському центрі оцінювання якості освіти. Ті, хто не зробив цього, але відчуває необхідність, повинен повторно зареєструватися до 8 квітня.

Неприйнятний час

Про доцільність запровадження тестів мовами нацменшин можна дискутувати, але однозначно це не слід робити зараз, фактично всього за два місяці до початку вступної кампанії, зауважила „Німецькій хвилі” Інна Совсун, координатор освітніх програм Центру дослідження суспільства. „Змінювати правила за два місяці до гри – це неприйнятно. Це дешеве політиканство, яке не буде на користь вступникам”, каже Совсун.

Додаткові проблеми

Окрім додаткового фінансового навантаження на друк, переклад та конфіденційне фасування, неодмінно виникне чимало технічних проблем, запевняє експерт.  Приміром, у минулі роки, виникала плутанина з російськомовними тестами, коли тестові зошити заносили у не ті аудиторії, і доводилось їх переносити, що відкривало додаткові можливості для махінації, Адже немає гарантії, що інструктор не порушить конфіденційність, не сфотографує завдання, розповідає Совсун.

Закону про зовнішнє незалежне опитування немає, і жодної кримінальної відповідальності за порушення таємниці особа не нестиме, а ціна питання значна, пояснює експерт. А якщо йдеться про сім різних мов, то проконтролювати весь процес буде складно, переконана експерт. Чималі проблеми можуть виникнути і у східних регіонах, де чимало бажаючих складати тести російською мовою, а часу для повторної реєстрації не так багато.

А вчитися далі все одно українською

Залишається відкритим і питання, як особа, яка навчалася і складатиме тести мовою нацменшини, планує навчатися у вищому навчальному закладі Україні. Адже, нагадує Совсун, згідно з законом про освіту, викладання  вищій школі має вестися лише українською.

Галина Стадник

 

 Поділитися