MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Протидія кримінальним проявам расизму силами МВС України: мовою фактів

06.04.2010   
О.А. Мартиненко, доктор юридичних наук, начальник управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС
2008 році відносно іноземців було учинено 403 злочинних посягань, з яких 15 злочинів проти особи, у тому числі вмисних убивств – 12 (розкрито – 11), тяжких тілесних ушкоджень – 13 (10) та середньої тяжкості тілесні ушкодження – 9 (7).

У 2008 році відносно іноземців було учинено 403 злочинних посягань, з яких 15 злочинів проти особи, у тому числі вмисних убивств – 12 (розкрито – 11), тяжких тілесних ушкоджень – 13 (10) та середньої тяжкості тілесні ушкодження – 9 (7). Крім того, учинено 38 хуліганських дій, з яких 34 розкрито.

Зокрема викликали значний суспільний резонанс вмисні вбивства громадян Республіки Конго Джозефа Сілвана Бунти та Йорданії Музафара Фаруха. За наведеними фактами прокуратурою додатково порушено кримінальні справи за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 161 (Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії) КК України.

 27.01.2008 Шевченківським РУ ГУМВС України в місті Києві     порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого       ч. 1 ст. 115 (Умисне вбивство) КК України, за фактом убивства громадянина Республіки Конго Джозефа Сільвана Бунта. За вчинення даного злочину затримано двох жителів столиці – Є. та Д., 1991 і 1992 р.н., учнів середньої школи міста Києва, вважають себе скінхедами.

У 2009 році було зареєстровано 1249 злочинних посягань, учинених відносно іноземців. 804 з них, або 64,3%, було вчинено стосовно вихідців з країн СНД. Найбільша кількість потерпілих від таких злочинів приходиться на громадян Російської Федерації (586 осіб), за ними з великий відривом йдуть представники Білорусі (91 особа) та Молдови (51 особа).

 

 

Інші 445 злочинів (35,7%) були учинені відносно громадян країн так званого дальнього зарубіжжя, серед яких 8 – умисних убивств (розкрито – 6), тяжких тілесних ушкоджень – 6 (5), середньої тяжкості тілесних ушкоджень – 7 (4). Серед злочинів, вчинених стосовно представників дальнього зарубіжжя, за своєю питомою вагою переважають наступні: розбій (71% від усіх випадків розбою, вчинених стосовно іноземців), хуліганство (59,6%, грабіж (52%), спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень (36,8%), крадіжки (28,4%). Випадки вбивства та спричинення тяжких тілесних ушкоджень стосовно негромадян СНД вчинялися у 22,3% усіх випадків, що мали місце стосовно іноземців.

26.06.2009 у місті Києві невстановленою особою вчинено вбивство громадянина Федеративної Республіки Нігерія Ігбодіну Джуліуса Езіке, приватного підприємця. За даним  фактом порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 (Умисне вбивство) КК України. Опрацьовується ряд версій, у тому числі про його вчинення на расовому ґрунті.

 

 

Якщо зробити рейтинг країн, громадяни яких потерпіли від злочинних замахів на території України, то цей сумний список виглядає наступним чином:

1.           Китай – 43 особи;

2.           Туреччина – 32 особи;

3.           Німеччина – 31 особа;

4.           Сирія – 26 осіб;

5.           Польща – 25 осіб;

6.           Нігерія – 22 особи;

7.           Йорданія – 16 осіб;

8.           В’єтнам – 15 осіб;

9.           США – 13 осіб;

10.       Іран – 11 осіб.

Серед загальної кількості злочинів зазначеної категорії окреме занепокоєння ОВС України викликають факти вчинення протиправних дій  відносно іноземців учасниками радикально налаштованих молодіжних організацій і рухів, до таких належать так звані «скінхеди» та неонацисти. Головною метою їх діяльності, за їх ствердженнями, є боротьба за „чистоту” європеоїдної раси шляхом вигнання з України вихідців з країн Африки, Азії та Латинської Америки. З урахуванням цього МВС України протягом 2009 року здійснило ряд заходів.

Серед організаційно-управлінських заходів більшість областей надала перевагу створенню власних планів невідкладних (робочих) заходів, взявши за основу міністерський план заходів щодо протидії расизму та ксенофобії. Це, перш за усе, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Закарпатська, Кіровоградська, Львівська, Рівненська, Сумська, Харківська області та м. Київ. Були також розроблені вказівки щодо боротьби із злочинами, учинених відносно іноземців, у тому числі – на ґрунті расових проявів та ксенофобії, які направлено в міськрайоргани та галузеві служби. В Донецькій області, наприклад, протягом 2009 року було надіслано 22 таких вказівки за різними напрямами службової діяльності.

Ряд областей (Дніпропетровська, Донецька, Закарпатська, Полтавська, Харківська) повідомили МВС України про щомісячне заслуховування на оперативних нарадах керівництва ГУМВС, УМВС питань щодо попередження та розкриття злочинів, вчинених відносно іноземців.

Лише 4 області - Луганська, Сумська,Чернігівська, Чернівецька – повідомили про проведення планових та додаткових занять з особовим складом в системі службової підготовки, що передбачають висвітлення питань протидії расизму та ксенофобії.

У структурі підрозділів карного розшуку Міністерства та ГУМВС України в місті Києві, Дніпропетровській, Львівській, Луганській, Одеській, Харківській областях було створено відділи з протидії етнічній злочинності та правопорушенням, пов’язаним з діяльністю радикально налаштованих і неформальних молодіжних рухів та організацій. В управлінні карного розшуку Закарпатської області був створений окремий сектор, на який покладено контроль за організацією роботи по попередженню та розкриттю злочинів, вчинених відносно іноземців. В м. Києві відповідні відділення були створені в структурі кожного райуправління, а в ГУМВС в Сумській області введено посаду оперуповноваженого з розкриття таких злочинів.

В центральному апараті Міністерства застосовується практика вивчення матеріалів кримінальних та оперативно-розшукових справ за нерозкритими особливо тяжкими і тяжкими злочинами, де потерпілими є іноземці, та заслуховування керівників слідчо-оперативних груп про хід роботи з установлення осіб, причетних до їх учинення. Приділяється увага належному реагуванню працівників територіальних підрозділів на звернення про вчинення злочинів відносно іноземних громадян та повноті заходів, спрямованих на їх розкриття.

У 8 регіонах з метою ефективного реагування на ситуацію були створені оперативно-слідчі групи з розкриття і розслідування злочинів, вчинених відносно іноземців, а також заведені контрольно-наглядові справи (Волинська, Дніпропетровська, Закарпатська, Кіровоградська, Львівська, Харківська, Чернігівська області, м. Київ). В територіальних міськрайорганах цих регіонів були закріплені досвідчені працівники з моніторингу ситуації. У 7 областях на постійній основі було забезпечено моніторинг інтернет-ресурсів, телеканалів та друкованих ЗМІ щодо наявності проблемних матеріалів у сфері міжнаціональних відносин (Дніпропетровська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Рівненська, Чернігівська).

Щонайменше у 13 ГУМВС, УМВС (Дніпропетровська, Луганська, Донецька, Кіровоградська, Львівська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Чернівецька,Чернігівська області, м. Київ) повідомили про здійснення спеціалізованих оперативних заходів з виявлення прихильників неонацизму та расизму, збору та аналізу інформації щодо таких осіб в межах, передбачених компетенцією МВС України, силами дільничних інспекторів організовано доведення до прихильників ультраправої ідеології вимог законодавства. У більшості зазначених областей регулярно проводилися зустрічі з лідерами фанклубів футбольних команд з метою своєчасного реагування на поширення серед вболівальників ксенофобських настроїв.

Вимоги міністерства стосовно внесення корегувань до планів комплексного використання сил та засобів були виконані у більшості областей. Відповідно до змін маршрути патрульних нарядів міліції були максимально наближені до навчальних закладів, місць компактного проживання та відпочинку представників іноземних діаспор і етнічних груп. Це дозволило знизити ризик скоєння злочинів проти життя, здоров’я та власності іноземних громадян, про що повідомили 15 областей (Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Луганська, Львівська, Полтавська, Рівненська,  Тернопільська, Харківська, Херсонська, Черкаська, Чернівецька області). У м. Києві під посилене спостереження силами патрульної служби було взято 86 місць, а також проводилося постійне оперативне відпрацювання 55 місць збору потенційних прихильників ультраправої ідеології та членів радикальних угрупувань.

Систематично проводилися зустрічі працівників міліції з учнями та студентами навчальних закладів. Як повідомили ГУМВС, УМВС України в 12 регіонах, частина таких зустрічей була спеціально присвячена питанням міжетнічної толерантності, запобігання проявів релігійної або національної нетерпимості (Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська області, м. Київ). У м. Києві, наприклад,  силами фахівців кримінальної міліції у справах дітей та дільничних інспекторів міліції було проведено 3412 таких виступів перед учнівською молоддю та студентами.

У  2009 році працівниками Департаменту карного розшуку спільно з інститутом Східно-Європейського розвитку було розроблено пам’ятки-рекомендації для іноземних громадян, які перебувають на території України “Ваші права і як їх захистити”, а також пам’ятки-рекомендації для працівників міліції “Знаки ненависті: як їх впізнати?” з виявлення за специфічними ознаками осіб, причетних до радикально налаштованих рухів, організації з ними профілактичної роботи.

З метою загальної профілактики було організовано розповсюдження серед учнів та студентів пам’яток з телефонами чергових частин, дільничних інспекторів,  «гарячих ліній», «телефонів довіри». Окремо були проведені інструктажі з персоналом приватних служб охорони, які забезпечують громадський порядок на території навчальних закладів та гуртожитків. Така робота регулярно проводилася у 8 регіонах (Донецька, Кіровоградська, Львівська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Чернівецька області, м. Київ).

В межах спеціальної профілактики працівниками ОВС була організована постійна взаємодія з представниками етнічних меншин та національно-культурних громад Івано-Франківської, Луганської, Сумської, Харківської, Чернівецької, Чернігівської областей та м. Києва, лідерами єврейських громад Волинської, Донецької, Тернопільської областей, мусульманських діаспор Донецької області.

У Донецькій, Луганській та Львівській областях було налагоджено взаємодію з ректоратом вузів та деканатами факультетів, де навчаються іноземні студенти, а також з головами студентських земляцтв.

Реалізації профілактичних заходів сприяли спільні заходи, проведені за участю неурядових організацій, про що повідомили наступні області:

-         Луганська: Луганський благодійний фонд «Крок у майбутнє», Благодійний фонд міжнаціональних культурних зв’язків ім. Богатікова, Асоціація народів Луганщини;

-         Львівська: Українська асоціація «Міжнародної амністії»;

-         Сумська: Українська секція міжнародного товариства прав людини;

З метою поширення інформації з питань протидії расизму та ксенофобії керівництвом та фахівцями щонайменше 8 ГУМВС, УМВС (Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Кіровоградська, Луганська, Рівненська, Харківська, Чернігівська області) були проведені брифінги, прес-конференції, розміщені відеосюжети та коментарі на телебаченні та у засобах масової інформації. Силами центрального апарату Міністерства започаткована спеціальна рубрика «Протидія расизму» на відомчому сайті, взято участь у всеєвропейському тижні проти расизму (14-22 березня). Тільки представниками ДКР та УМДПЛ взято участь у проведенні 84 брифінгів, круглих столів, нарад з представниками інших правоохоронних установ, силових структур, різноманітних громадських організацій, національних діаспор з питань подолання в країні проявів ксенофобії, запобігання злочинним проявам на ґрунті расової ворожнечі.

Як окремий напрямок, ГУМВС, УМВС підтримувалася необхідна взаємодія з СБУ, іншими правоохоронними органами та державними органами влади (ОДА, міськради) в частині обміну наявною інформацією щодо організації та проведення спільних профілактичних заходів, про що повідомили Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Чернігівська області та м. Київ. Особливу увагу привертає досвід Харківської області, де з метою вирішення питання розгляду в судах матеріалів про адміністративні правопорушення, скоєні представниками радикальних організацій, у лютому 2009 р. була проведена спільна нарада керівництва ГУМВС з працівниками територіального управління державної судової адміністрації.

Разом з тим деякі аспекти існування ультраправого руху перебували поза правовим полем впливу Міністерства і потребували скоординованих заходів інших органів державної влади та громадських організацій.

З цією метою МВС України було налагоджено співпрацю з рядом міжнародних організацій: Офіс Верховного Комісара ООН у справах біженців, Міжнародна організація з міграції, ОБСЄ, Британська рада в Україні. Вступив у завершальну стадію процес укладання Меморандуму між МВС України та Бюро демократичних інститутів з прав людини ОБСЄ стосовно професійної підготовки працівників ОВС з питань запобігання правопорушенням, вчинених з мотивів ксенофобії. Активно працюють фахівці центрального апарату Міністерства у складі  Міжвідомчої робочої групи з питань протидії ксенофобії, міжетнічній та расовій нетерпимості, створеної на базі Державного комітету України у справах національностей та релігій. Ними внесено низку суттєвих пропозицій до проекту національного Плану заходів щодо протидії ксенофобії, расової та етнічної дискримінації в українському суспільстві на 2010-2012 роки.

На виконання Плану МВС України щодо протидії расизму на період до 2009 року УМДПЛ у грудні 2009 року проведено аналіз результатів діяльності ГУМВС, УМВС з цього напрямку, який було взято за основу при розробці нового плану Міністерства на 2010-2012 роки.

Загальний стан оперативної обстановки у цій галузі діяльності дозволяє констатувати наступне.

Сьогодні на профілактичних обліках в органах внутрішніх справ перебуває понад 1200 осіб, які вважають себе прихильниками ультраправої ідеології, у тому числі 60 осіб в АР Крим, 150 осіб – у Запорізькій області, 105 – в Одеській, 60 осіб в Харківській області, 126 осіб в Чернігівській області, 793 скінхеди в місті Києві.

Крім того, у м.Києві налічується щонайменше 263 фанатів-хуліганів спортклубів «Динамо-131», «ЦСКА-94», «Арсенал-38», які часто кооптуються із ультраправими групами під час масових заходів. В Чернігівській області зафіксовані прихильники КУН (Конгресу українських націоналістів), які у бійках та нападах участі не приймають, проте здійснюють активні ультранаціоналістичні заходи політичного характеру та розміщують відповідну інформацію у інтернет-ресурсах. У Львівській області діє нестійка група послідовників «White Power Skinheads” в межах 30-40 осіб, які не проводять жодних акцій.

Спроби Харківської обласної громадської організації «Патріот України» активізувати свою діяльність призвели до винесення за рішеннями судів офіційних попереджень за порушення громадського порядку 22 її представникам. Причинами цього стали організація ходи із ксенофобськими гаслами, розповсюдження листівок расистської спрямованості, блокування підходів до пам’ятника. У Кіровограді було виявлено 12 громадян, що входять до складу офіційно незареєстрованої Української націонал-трудової партії (УНТП) та притримуються ультраправих поглядів.

За повідомленнями ГУМВС, УМВС, в 2009 році не було зафіксовано злочинів «на ґрунті ненависті», а також антисемітських чи екстремістських виступів у 12 областях (Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Чернігівська, Чернівецька). У 6 областях (Волинська, Житомирська, Закарпатська, Луганська, Рівненська, Чернівецька) не було виявлено радикально налаштованих молодіжних угрупувань та організацій, також до органів внутрішніх справ не надходила інформація щодо їх діяльності.

 

 Поділитися