Amnesty International стривожена спробами примусового повернення узбецьких біженців

Міжнародний правозахисний рух "Міжнародна Амністія" оприлюднив заяву, в якій закликає владу України та Казахстану не висилати біженців до Узбекистану і звільнити затриманих.

Міжнародний правозахисний рух “Amnesty International” оприлюднив заяву під назвою “Узбецьким шукачам притулку загрожує екстрадиція з України та Казахстану” (з її текстом англійською можна ознайомитися на сайті Amnesty International). У цій заяві йдеться про затримання, утримання під вартою та загрозу екстрадиції до Узбекистану шукачів притулку, які шукали захисту в Україні та Казахстані.

Зокрема, Amnesty International “висловлює стурбованість тим, що Україна та Казахстан, як виглядає, збільшують зусилля задля примусового повернення шукачів притулку до Узбекистану. Це робиться попри рішення Європейського Суду з прав людини від 10 червня 2010 року, в якому стверджено, що “[в Узбекистані] щодо будь-якого в’язня, якого звинувачено у скоєнні кримінального злочину, існує серйозна загроза стати жертвою катувань чи інших видів нелюдського чи принизливого поводження”. Організація закликає владу обох країн не вдаватися до примусового повернення шукачів притулку до Узбекистану, де їм загрожує серйозний ризик катувань та інших тяжких порушень прав людини, і звільнити їх негайно”.

Стосовно України – мова йде про Уміда Хамроєва, Косіма Дадаханова і Шодилбека Соібжонова (див. з цього самого приводу попередні повідомлення Проекту “Без кордонів” та заяву Української Ради з питань біженців), затриманих та вміщених під варту протягом червня-липня 2010 року.

У своїй заяві Amnesty International, зокрема, вказує, що “[я]к Казахстан, так і Україна є державами-учасницями Конвенції про статус біженців 1951 року, Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження, та Міжнародного Пакту про громадянські та політичні права, – і, як такі, зобов’язані не повертати жодну особу до країни чи території, де їй загрожували б катування або інші жорстокі, нелюдські та такі, що принижують гідність, види поводження чи покарання, та інші серйозні порушення прав людини”.