MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Журналісти передали звернення до ЄС щодо ухвалення закону «Про доступ до публічної інформації»Підозріла старанністьЯнукович засекретив витрати на день народженняНардепи відмовилися звітувати про свої витратиРозгляд закону про доступ до публічної інформації знову затягуєтьсяФракція Януковича не дала голосів за закон, який він обіцяв ЄвропіЖурналісти закликають депутатів ухвалити закон про доступ до публічної інформаціїРада провалила закон про доступ до інформаціїБез інформації немає демократіїРезолюція Європарламенту щодо України (Неофіційний переклад українською)Інститут Медіа Права позивається до Верховної Ради УкраїниОмбудсмани Турецької Республіки зустрілися з рідними бранців РФНе визнавати ‘фарс Кремля’Як наука опирається тиранії. Дайджест російських протестівЗасудили 15 військових РФ, які утримували 368 жителів села Ягідного у шкільному підвалі Невидимі бранці КремляВідсутність права і міжнародного контролю — що відбувається в російському полоні з українськими цивільними?Пропутінські заклики та війна проти українського збіжжяУ Росії вербують увʼязнених жінок воювати проти України11 депортованих до РФ дітей мають повернутися до України (оновлено)

Меню Хорошковського: Королівський краб та реформи на закуску

17.11.2010    джерело: www.kyivpost.com
Галя Койнаш

В Україні будь-яку інформацію зараз ретельно приправляють. Наприклад, найбрудніші вибори за останні 5 років подають як свіже досягнення демократії. Але годувати європейських депутатів узялись по-іншому.
Про дорогий обід, влаштований головою СБУ Валерієм Хорошковським, в "La Maison du Cygne" в Брюсселі чимало написано в Україні. Зрозуміло, що як захід, так і інформація про нього призначалися для обраних, тому довелось діставати рештки із статті, написаною англійською мовою у виданні "EUobserver", та й з інтерв’ю з одним із запрошених.
В Україні цікавились, цілком слушно, звідки взялись кошти на захід, та й як проковтнули не тільки розкішні страви, але й версію української дійсності, подану господарем. Важко розділити задоволення, висловлене деякими коментаторами, зокрема й Миколою Княжицьким, мовляв, євродепутати не дали себе ні переконати, ні підкупити.

Навряд чи сподіватись, що шановні депутати звідти вийшли ситі та обдурені. Пан Хорошковський просто побажав «обмінятися з гостями поглядами щодо реформ у секторі безпеки України у контексті євроінтеграції, а також щодо ситуації після нещодавніх місцевих виборів".
Слова заспокоюють своєю бездоганною демократичністю, так само як і фрази, на які звертав увагу ще один євродепутат, який на початку тижня зустрівся з Хорошковським. «У нього добрі манери. Він каже такі речі як: «Я розумію. Я бачу вашу проблему. Я матиму це на увазі».
Президент і його адміністрація не менш затято переконували представників іноземних держав у своїй відданості демократичним цінностям та розпачі прикрим «непорозумінням» після оприлюднення Меморандуму Ректора Українського католицького університету про відвідини УКУ представником Служби безпеки України. Водночас Хорошковський в інтерв’ю українській газеті жодного непорозуміння не вбачав та фактично виправдав подібні «візити».

Можливо, Хорошковський дуже переконливо повторяє «я розумію», проте діяльність слецслужби за його керівництва дедалі більше нагадує прийоми радянського КДБ.

Спостерігались подібні розбіжності, так би мовити, в перекладі щодо затримання 26 червня в аеропорту "Бориспіль" керівника київського офісу Фонда Аденауера Ніко Ланґе через кілька тижнів після оприлюднення критичної статті Ланґе про перші 100 днів президентства Януковича. Німеччину, та й Захід загалом, годували тими самими словами про прикрі непорозуміння.
Тим часом в країні відбулась серія доволі зловісних зустрічей щодо ««питання діяльності в Україні недержавних, некомерційних фондів, що координуються відповідними посольствами», а СБУ відмовилась повідомляти про причини заборони, але фактично ствердила, що СБУ не пускала Ланґе через небезпеку для України.
Можливо, Валерій Хорошковський дуже переконливо повторяє «я розумію», проте діяльність слецслужби за його керівництва дедалі більше нагадує прийоми радяньского КДБ.  Це «профілактичні бесіди» з громадьскими чи поліітичними активістами,  стеження, зокрема й за іноземними журналістами, та особами, з якими вони зустрічаються, взяття з блогера письмової обіцянки, що той більше не критикуватиме Президента «в різкій формі», й скандальне затримання та відкриття крімінальної справи проти історика Руслана Забілого.

Не слід забувати, що в перші роки Володимир Путін теж справляв вельми позитивне враження за кордоном, у той час, коли вдома придушувалась свобода слова, та представники ФСБ осіли в усіх органах влади. 

Нам не кажуть, чи за столом обговорювались подібні дії СБУ, однак за словами одного із присутніх, члена Європарламента від Великобританії, Чарльза Теннока, той «спитав у Хорошковського про конфлікт інтересів, адже він окрім праці в СБУ є й медиа-магнатом, власником телеканалу «Інтер», й також членом Вищої Ради Юстиції».  Зрозуміло, що розкішна кухня не надто сприяє гострій полемиці, але важко гадати, що тема вичерпана завдяки вмілої  відповіді «політика» та повній відсутності додаткових запитань.  Можливо, Валерій Хорошковський не напряму веде свій медиа-холдинг, але його головний телеканал є одним із наймогутніших провладних каналів в Україні, який регулярно посідає перше чи друге місце в антирейтингу кількості порушень стандартів інформаційної журналістики, зокрема й замовчувань суспільно важливої інформації.

Стурбованість явним конфліктом інтересів, коли Голова СБУ є й членом Вищої Ради Юстиції, яка призначає та звільняє суддів, недвозначно висловила Парламентська Асамблея Ради Європи.  Абсолютно незрозуміло, який ще «тиск з боку міжнародної спільноти» знадобиться, допоки не усунуть оцю кричущу загрозу судовій незалежності. Та й чому думку українських громадян вперто не враховують.

Пан Теннок стверджує, що він був гостем Посольства України в Королівстві Бельгія, хоча посольство повідомило інтернет-виданню Главком, що ніяких рахунків ані Посольство ані Місія України при НАТО в Бельгії не оплачували.

Можна припустити, що «PR-агенція "Glocal Communications", яка надсилала запрошення, знає, які саме послуги вона надає та хто їх оплачує.  Накопичилось багато запитань щодо зусиль з боку цієї досить темної ПР-агенції та нинішньої влади з вибілювання свого іміджу, ймовірно коштом платників податків.  Тих самих громадян, до речі, чиї голоси звели нанівець шляхом фальсифікацій на місцевих виборах та люб’язних суддів.

Не завадило би й євродепутатам поцікавитися про джерело фінансування, адже, якщо їхня розкішна вечеря оплачувалась Хорошковським, то це стовідсотково не із зарплати голови СБУ.  Пан Теннок слушно зауважує, що в Україні, на відміну від інших європейських держав, «голова секретної служби займається політичними справами», проте це не є за бажанням, а ні тим паче на користь українському суспільству.

Звернули увагу на Брюссель напередодні Саміту ЄС-Україна не тільки представники влади. Незважаючи на нескінченний потік слів щодо розуміння, враховування зауважень та повної підтримки доступу до публічної інформаціїї, парламент, і саме президентська «Партія регіонів», не проявляють бажання втілити слова в дії та ухвалити надзвичайно важливий законопроект про доступ до інформації. Тому журналісти та громадські діячі звернулись до президента Європейської Ради Германа Ван Ромпея з проханням «порушити на найвищому рівні питання щодо зобов’язання української влади перед українським суспільством та міжнародними організаціями, зокрема ПАРЄ, ухвалити закон "Про доступ до публічної інформації"»

Члени європейського парламенту дієвіше допоможуть Україні, якщо уникатимуть заходи, спрямовані на надання видимості демократії,  й підтримуватимуть українських громадян з відстоюванням права на інформацію та демократичний вибір.

 Поділитися