СБУ покаже «кузькіну мать» американцям?
Коли СБУ починає викривати шпигунів на користь якоїсь західної країни, то чомусь Україна одразу виглядає смішною. Ще достеменно невідомо, чи справді були ті шпигуни, а сміх не полишає... Улітку минулого року СБУ боролася з чеськими шпигунами, які насправді були працівниками посольства (займали позиції розвідників). Усі прекрасно розуміли, що цих «шпигунів» «викрили» лише тому, що Чехія надала політичний притулок кільком особам з уряду Тимошенко. Парадокс ситуації був ще й у тому, що не існує жодного посольства, в якому б не було розвідників...
Так, Україна в середньому щороку оголошує персонами нон грата до 10 іноземних осіб, але їхні імена так і не розголошуються. Така практика існує в світі. Тому за розголошенням цього шпигунського скандалу стояла лише політика...
Пам’ятаю, коли ми коментували чеський «шпигунський скандал», то народний депутат Тарас Чорновіл спрогнозував: «Ось побачите, пройде трохи часу – і в Україні викриють чергових «шпигунів» і це стосуватиметься саме тих країн, які добре до нас ставляться».
І справді пройшло півроку – і СБУ почала гратися в шпигунів зі Сполученими Штатами Америки. Служба безпеки підозрює в шпигунстві українського академіка директора Інституту сорбції та проблем ендоекології (ІСПЕ) Володимира Стрєлка і звинувачує його у витоці за кордон секретної інформації.
Слід зазначити, що викриття академіка Стрєлка дивним чином збіглося в часі з критикою американського уряду дій українського керівництва, зокрема щодо політичних в’язнів. А МФВ відмовив у грошах уряду, мовляв дасть тоді, коли в Україні запахне демократією.
Проте те, що наше СБУ давно стала імпотентним органом у силових справах, і не варто говорити. Як кажуть, результат на лице. І навіть шпигунство у неї якесь вибіркове. Ми всі бачимо й відчуваємо, як працює російська пропаганда в Україні, українські народні депутати то очолюють російські центри з «незрозумілою» метою, то відверто виступають за приєднання частини України до Росії, тобто навіть не приховують того, що відпрацьовують ФСБшні гроші, проте СБУ до них нема діла. Українські академіки – ось звідки походить «небезпека» для країни.
Ми вирішили відвідати Інститут сорбції та проблем ендоекології, щоб на власні очі побачити центр «зради» державних інтересів. Коли їхала туди, то очікувала побачити якийсь режимний об’єкт, бо як же – там працюють науковці, які продукують «секрети», гадала, навряд чи й пустять мене, доведеться запити писати… Приїжджаю, і тут на диво ніякої тобі навіть охорони, ба більше – на прохідній сидить бабуся, очевидно, вже з чималим пенсійним стажем. Вона просить почекати внизу, а сама йде шукати заступника директора Інституту. Якщо б була шукачем якихось секретів, могла б піти в будь-який бік, при бажанні проникнути в будь-який кабінет. Ну, невже так охороняються найбільші українські таємниці?! Ні, щось не дуже переконливо…
Проте я добросовісно дочекалася бабуню, і вона мене провела в кабінет заступника директора Володимира Брея (на даний момент в.о., бо незабаром у Інституті вибори. Працівники мене щиро переконували, що в них єдиний достойний кандидат – Володимир Стрєлко).
Коли зайшла в кабінет академіка Брея, то там був свого роду «консиліум» з іншими професорами. Вони радилися, що робити далі з цією ситуацією, адже вони навіть не знають «звідки ноги ростуть у шпигунського скандалу». А найгірше те, що всю їхню роботу паралізовано.
На всі мої запитання: що, чому й звідки, вони мені відкривають статут НАН України і тицяють 53 статтю, де сказано:
«Установи НАН України мають право згідно з чинним законодавством України реалізовувати на внутрішньому і зовнішньому ринках прилади, устаткування, матеріали та іншу наукомістку продукцію, права на об’єкти інтелектуальної власності й інші майнові права; здійснювати зовнішньоекономічні зв’язки; проводити наукову і науково-технічну експертизу; надавати науково-технічні послуги, здійснювати рекламні заходи, відповідно до встановленого в НАН України порядку виступати учасниками та засновниками суб’єктів підприємницької діяльності».
Власне цією статтею й можна відповісти СБУ.
– Міжнародні контакти – це не тільки те, що нам дозволяється, а й те, що входить до наших обов’язків. Ми просто зобов’язані підтримувати зв’язки з закордонними академіями, – переконує нас доктор хімічних наук, професор Юрій Малєтін. – Усе перевернули з ніг на голову, адже Академія Наук України зобов’язана займатися міжнародними контактами. Вона зобов’язана співпрацювати з міжнародними академіями наук. Я, наприклад, член Королівського хімічного товариства Великобританії. То я що, теж шпигун?!
Володимир Брей теж до минулого року три роки був членом Американського хімічного товариства.
– І в цьому нема нічого надзвичайного. Платиш членські внески і все, – каже він.
СБУ звинувачує академіка Стрєлка в тому, що, мовляв, за секретну інформацію він отримував гранти. Тоді виходить так, що в нас чи не кожен порядний академік – шпигун. Адже кожен справжній науковець в Україні, ну так уже склалося, час від часу отримує якісь іноземні гранти.
– Наприклад, професор Малєтін нещодавно отримав грант через УНТЦ (Український науково-технічний центр, – розповідає професор Брей. – УНТЦ існує в Україні з кінця 90-их років. Він залучив в Україну більше 150 млн. доларів для українських учених. Як це відбувається? Якщо дається грант під конкретного науковця, то заключається персональний договір, переказуються кошти і ще 10-15% від цієї суми отримує інститут на витрати, які йдуть на те, що ці люди просто тут працюють. Це вигідно інституту, вигідно вченому, вигідно країні. Проте вся інтелектуальна власність належить фірмі, яка платить гроші. Усе оформляється відповідними документами. Це завжди так було.
Науковці наголошують, що особливістю грантів є те, що вони повинні показати, що це відкриті публікації, жодних закритих, секретних робіт туди не може бути включено. Вони на це не мають права.
Володимир Брей наголошує, що їхній Інститут не значиться в переліку президії НАН України, котрий веде які-небудь секретні роботи.
– У нас немає «першого відділу». У нас немає проектів з воєнної тематики. І взагалі інститут ще не мав великих грантів. Планується, але ще не було, бо заключити договір – це дуже складно, особливо з індустріальною фірмою… Ми й самі не розуміємо, що ми тут такого могли мати «секретного», що б цікавило когось у Америці чи будь-де.
Професор Малєтін розповідає, що раніше вони практично всі працювали, наприклад, по проектах Міноборони (СРСР).
– І жодні матеріали не могли бути надруковані у відкритому доступі. Я, наприклад, був заступником експертної комісії інституту, яка спеціально оцінювала, чи може той чи інший матеріал потрапити у відкритий доступ.
Науковці запевняють, що зараз секретних робіт не ведеться. Кажуть, що в Міноборони України ні грошей на них немає, ні… потреби.
Допоки СБУ мотлошить науковців, вони, крім досліджень, мають проблеми цілком приземлені. Професор Брей нагадує, що бюджетне фінансування НАН України практично незмінне. Ось уже три чи чотири роки. Цього року НАН отримала на шість відсотків збільшення бюджету, комунальні послуги зросли на 25%.
– Ми зараз змушені скорочувати всі надбавки людям за ступені, за звання, аби могти сплатити комунальні послуги. І навіть у січні всі пішли на один день за власний рахунок, бо не вистачало грошей у фонді заробітної платні. Тобто Академія в складних умовах. Це факт. Але секретів не продаємо! – насамкінець жартує науковець.
Крім суто політичної, у ЗМІ мусолиться версія, що мовляв, у Інституті таким чином йде боротьба за місце директора, адже установа дуже прибуткова. Ну, в Україні за владу завжди борються екстремальними методами, але щоб настільки… І до чого тут можуть бути СБУ, американці?..
Директор незабаром мав повернутися в Україну, але швидше за все цього не відбудеться найближчим часом, бо цілком зрозуміло, що прямо в аеропорту його затримає Служба безпеки.
У березні буде засідання, після якого президія НАН призначатиме директора з урахуванням думки колективу, в якого один лиш кандидат – Володимир Стрєлко, якого й звинувачують у шпигунстві.
У деяких ЗМІ пишуть, що Володимир Стрєлко поїхав ще в жовтні на кілька днів у відрядження і досі не повернувся. Працівники Інституту стверджують, що це не відповідає дійсності, адже він перебуває у своїй цілком законній відпустці, яку затверджує президія НАН України. А те, що йому пересилають великий обсяг матеріалів, за словами працівників інституту, – цілковито нормально, адже йому вже 75 років і він хоче видати повне зібрання» своїх найкращих наукових праць. І пересилають академіку Стрєлку тільки ті публікації, які вже були опубліковані.
Банально, але весь сир-бор може бути через... завідувачку лабораторії, що вирішили ліквідувати.
Володимир Брей пояснює:
– Ми отримали вказівку раз на п’ять років робити комплексну перевірку науково-організаційної діяльності Інституту. Комісія таку перевірку зробила і висловила нам зауваження, що ми неефективно працюємо в напрямку ендоекології. Комісія нам рекомендувала підняти це питання на вченій раді й прийняти рішення, як посилити роботу в галузі ендоекології. …У результаті перевірки ліквідували три лабораторії…
Чи саме ця пані написала кляузу в СБУ, науковці не знають. Жінка в своїх звинуваченнях дійшла до того, що звинувачує академіка Стрєлка в тому, що він проводив досліди на працівниках Інституту, але це поки тільки її слова.
СБУ в інституті заміряла радіаційний фон. Працівники пояснюють це тим, що силовики хотіли звинуватити науковців їхнього Інституту, що ті проводити досліди з радіоізотопами в приміщенні Інституту, а це заборонено законом. Це можна робити тільки в Чорнобильській зоні.
Зараз інститут через «шпигунський» скандал практично не проводить свою основну роботу – не випробовує сорбенти в Чорнобильській зоні
Цікаво, а чи буде в цієї історії продовження? Чи буде головний «позитивний» герой, який врятує Україну від «небезпеки» і потім ми заживемо багато й щасливо, а тим американцям покажемо «кузькіну мать».
22.02.2012