MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Доступ до правосуддя в Україні має бути відновлено (+фото)

27.11.2012   
Андрій Діденко
19.11.2012 в ІА УКРІНФОРМ відбувся круглий стіл «Перегляд кримінальних справ у контексті нового КПК». До вашої уваги – звіт про захід, у якому можна ознайомитися з думкою експертів-правників – О. Левицького, А. Бущенка, М. Сірого.

19 листопада 2012 року в приміщенні інформагенції УКРІНФОРМ відбувся круглий стіл на тему: «Перегляд кримінальних справ в контексті нового КПК». На круглому столі були присутні провідні юристи, журналісти, громадські діячі, представник Верховного Комісара ООН з прав людини, міжнародні експерти, народні депутати.

Це вже другий захід Харківської правозахисної групи, пов’язаний із набранням чинності Кримінального процесуального кодексу України: на першому – круглому столі в офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в експертному середовищі підданий аналізу новий КПК з точки зору можливості перегляду кримінальних справ, вироки в яких набрали законної сили, але є всі підстави вважати, що ці судові рішення – сумнівні та несправедливі.

Для прикладу були запропоновані дослідження по кримінальних справах стосовно осіб, що відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі, а також продемонстрований фільм, героями якого є троє довічників – про це ми писали раніше.

Аналізуючи засади нового Кримінального процесуального кодексу під час круглого столу, метою якого був пошук шляхів вирішення зазначеної проблеми, учасникам для обговорення запропонували резолюцію з окресленням аргументів на користь вдосконалення новоствореного кодексу.

Адвокат Української Гельсінської Спілки з прав людини (УГСПЛ) Олег Левицький зазначив, що в новому КПК «зовсім інша концепція, зовсім інша структура кримінального правосуддя. …Що є найголовнішим в новому КПК, це те, що запроваджується новий стандарт доказування», а «зізнання, які були цариною доказів напевно за всю історію людства, не вважатимуться доказами, якщо людина в суді від них відмовилась. … І тільки докази, які будуть досліджені в суді під час судового розгляду, тільки ці докази ляжуть в основу обвинувачення тієї або іншої людини». Левицький акцентував увагу на проблемі: як же бути з тими людьми, які засуджені на підставі іншого стандарту доказування? «Незворотність покарання треба розглядати як принцип правової визначеності. … Принцип правової визначеності передбачає те, що всі судові рішення, які є остаточними, повинні виконуватися, вони є незворотними, і насправді всі правові держави розвиваються на принципі правової визначеності. А тепер уявіть собі, як важко, як нестерпно важко, який трагізм відчуває, переживає людина, яка засуджена до довічного позбавлення волі, якій говорять: „Вибачте, але принцип незворотності покарання виключає будь які можливості переглянути неправосудні судові рішення у вашій справі, ви приречені, оскільки існує принцип правової визначеності і тому ви проведете залишки своїх днів у клітці в неволі“», – каже О. Левицький.

Адвокат Аркадій Бущенко, який очолює Фонд стратегічних судових справ, є виконавчим директором УГСПЛ, коментуючи положення нового КПК, зокрема, сказав: «Ми дійсно маємо потік справ в Європейському суді з прав людини, Комітету з прав людини ООН, в яких зазначається, що є системні проблеми в отриманні доказів які, потім були покладені в основу вироків. Вже близько десятка вироків, у тому числі й вироків до довічного ув’язнення, були скасовані вищими судовими інстанціями України через рішення Європейського суду, і це лише початок, бо там багато справ, що передані на комунікацію Уряду України. І я думаю, що ми будемо мати певний відсоток рішень, в тому числі і щодо довічно засуджених, які будуть скасовуватися через рішення Євросуду. … В 2010 році була проведена так звана судова реформа, яка дещо спотворила систему перегляду судових рішень». Стосовно ж інституту ефективного перегляду кримінальних справ Аркадій Бущенко сказав наступне: «…він необхідний, бо суспільство завжди має допускати, що в суді, в судовому рішенні може статися помилка. … Суспільство має створити певний інститут, який цю помилку має виправити. … Такий інститут був, він існував щодо перегляду справ, у яких було встановлено грубе порушення, істотне порушення процесуальних норм або кримінального закону. На жаль, у 2010 році компетенція Верховного Суду була значно звужена, фактично на сьогоднішній день Верховний Суд країни не має повноважень виправити судові помилки, які були допущені в судочинстві. Він має чекати на рішення міжнародної судової установи. … З мого погляду – це втрата суверенітету Держави, коли вища судова інстанція країни не може самостійно діяти, а має чекати на вказівку з боку міжнародних органів. Це неприпустима ситуація, по-перше. По-друге, складається враження , що порушення Європейської Конвенції або Міжнародного Пакту про громадські і політичні права – це одне, а суттєві порушення нашого вітчизняного кримінального процесу – дещо інше. Насправді, це одне й те саме. … Я вважаю, що компетенція Верховного Суду має бути поновлена, як вона існувала до реформи десятого року. … Саме Верховний Суд має визначати межі своєї компетенції. … Що стосується перегляду справ за ново виявленими обставинами, може скластися така ситуація, що ніхто не сумнівається, що в справі була фальсифікація, але вироку не буде обвинувального, бо невідомо, хто вчинив фальсифікації. Скажімо, у дев’яносто дев’яти відсотках справ неможливо встановити, хто саме припустився фальсифікації і неможливо притягнути його до відповідальності. У справах, в яких людина сидить, наприклад, довічно, за вироком, де припущено фальсифікацію, у яких ніхто взагалі не має сумніву, що вони були припущені, просто не має юридичної можливості добитися перегляду своєї справи. Це ненормальна ситуація і треба вносити дуже суттєві зміни в кримінально-процесуальне законодавство для того, щоб цю ситуацію виправити, для того, щоб відкрити несправедливо засудженим дорогу до вищих судових інстанцій для перегляду їх справ».

Адвокат Микола Сірий, старший науковий співробітник інституту ім. Корецького, наголосив: «Коли в суспільстві перебільшено несправедливості, тоді суспільство вимагає суттєвих змін в сфері кримінальної юстиції». Щодо принципу кримінальної юстиції Микола Сірий зазначив: «Якщо з моменту вчинення злочину до моменту відбуття покарання вносяться в правовій системі якісь зміни, то ці зміни трактуються на користь підсудного, тобто до підсудного застосовуються найбільш сприятливе право, яке діяло з моменту вчинення злочину до моменту відбуття покарання. Відтак, якщо, припустимо, прийнято новий Кримінальний процесуальний кодекс і він містить більш високі стандарти захисту прав і свобод громадян, то ці стандарти захисту прав і свобод громадян однаково мають діяти як по відношенню до тих осіб, які сьогодні переслідуються, відносно яких проводиться розслідування і їх справи ще не потрапили до суду, так і тих осіб, справи яких перебувають в перегляді, або пройшли всі стадії перегляду. Тобто, якщо інструментарій нового КПК в своїй частині дає людині додатковий шанс відстояти свої права і свободи, юридична система зобов’язана цей шанс надати і реалізувати. Якщо нові стандарти дають хоч один додатковий шанс для того, щоб встановити дійсні фактичні обставини у справі, не важливо – в тій справі, яка сьогодні в провадженні, чи тій справі, яка вже розглянута, – хоч один додатковий шанс, цей шанс має бути використаний, тому що Конституція України говорить про правову державу. Стаття 3 говорить про те, що метою діяльності держави є права і свободи громадян, а не статистика, а не звіти правоохоронних органів, а не торжественні реляції правоохоронців, які проводять ті чи інші наради – не це лежить в основі нашої державності. В Україні має бути відновлено доступ до правосуддя в повному розумінні сенсу цього принципу, тобто доступ до всіх судів, включаючи і Верховний Суд України, включаючи повноцінні повноваження Верховного Суду, як інстанції, яка здійснює правосуддя. … В системі перегляду, якщо ми повертаємося до цих вкрай складних, вкрай напружених справ, трагічних справ, які вже вирішені і по яким особи перебувають за ґратами, а деякі із них отримали довічне позбавлення волі – і на думку фахівців явно несправедливо і незаконно, відносно цих справ можлива найбільш вірогідна процедура відновлення розгляду цих справ за нововиявленими обставинами. І з фахової точки зору слід звернути увагу на те, що ця процедура в новому Кримінальному процесуальному кодексі передбачена вкрай не фахово, я підкреслюю – вкрай не фахово, вкрай некваліфіковано, з повним нерозумінням змісту цієї процедури».

Підбиваючи підсумок круглого столу, експерти дійшли висновку, що в новому Кримінальному процесуальному кодексі право людини на справедливий суд суттєво звужене, – навіть у порівнянні із Кримінально-процесуальним кодексом, що діяв в України протягом останніх більше ніж п’ятдесяти років. Нагадаємо тут, що відповідно до статті 22 Конституції України «при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Ця публікація здійснена за фінансової підтримки Європейського Союзу.
За зміст публікації відповідає лише
Харківська правозахисна група, і його ні за яких обставин
не можна вважати таким, що відбиває позицію Європейського Союзу

This document has been produced with the financial assistance of the European Union.
The contents of this document are the sole responsibility of
Kharkiv Human Rights Protection Group and can under no circumstances be regarded
as reflecting the position of the European Union

 Поділитися