22. ПРАВА ЖІНОК ТА ҐЕНДЕРНА ДИСКРИМІНАЦІЯ
У доповіді правозахисних організацій щодо дотримання прав людини в Україні за 2012 р. продовжується традиція попередніх років щодо висвітлення тематики прав жінок та ґендерної рівності. Аналіз ситуації 2012 р. порівняно із 2011, 2010 та 2009 рр. дає підстави для висновку про продовження розвитку більшості із зазначених в минулих доповідях тенденцій, збереження загального соціально-політичного контексту і про незначні кроки, зроблені в напрямі інституалізації ґендерної політики, а також про посилення антиґендерних рухів, які знаходять підтримку з боку депутатів різних рівнів. 2012 р. є роком чергових парламентських виборів, що активізувало дискусії навколо питань політичної участі жінок.
24.05.2012 р. Державна реєстраційна служба надіслала лист громадським правозахисним організаціям України (№ 434-08-19-12-8), в т. ч. – Центру «Ла Страда – Україна», ВГО «Жіночий консорціум України», в якому вимагала надати протягом двох тижнів повну інформацію про діяльність організацій. Підставами для таких вимог з боку Державної реєстраційної служби стали масові листи громадян, в яких ті висловлювали протести проти діяльності організацій, та вимагали заборонити діяльність правозахисних організацій, на основі удаваних висновків про підрив інституту сім’ї і самої держави, а також традиційних моральних цінностей. Усі організації, які згадуються в листі Державної реєстраційної служби, надіслали свої відповіді, вказавши, що ведуть свою діяльність за напрямами, передбаченими статутами організацій, у відповідності до чинного законодавства України, у т.ч. міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Відповіді від Держреєстратора не отримали.
Разом із цим активізуються антиґендерні рухи, представники яких розповсюджують недостовірну інформацію, в тому числі про зміст та напрямки політики захисту прав жінок та рівноправності жінок і чоловіків. Активну інформаційну роботу веде організація, яка називає себе Українською Правовірною Греко-Католицькою церквою, яка є невизнаною церквою (сектою), що декілька років тому відкололася від УГКЦ і лідер якої знаходиться у розшуку. Їх інтернет-ресурс є працюючим, постійно оновлюється, що свідчить про високий рівень поінформованості та оперативного реагування. Наприклад, лист прем’єр-міністру М.Азарову з вимогою ліквідувати Експертну раду із розгляду звернень із скаргами на факти дискримінації за ознакою статі, створену при Мінсоцполітики України, з’явився на їх сайті 07.09.2012 р[2]., тоді як документи про створення цієї Ради виставлені на сайті КМУ лише 15.08.2012 р[3]. Висновки про продовження наступу на правозахисні та жіночі організації в Україні напрошується і при знайомстві з низкою інших інформаційних ресурсів[4].
Заперечення принципів рівноправності жінок і чоловіків та ґендерної політики України в 2012 році знайшло відбиття в регіональній політиці. Так, відповідно до рішення обласної ради від 21.06.2012 № 12/13 у Волинській обласній раді відбулись сесійні слухання на тему «З’ясування сутності ґендерної політики та проблем і ризиків, які вона несе українському суспільству». За словами ініціаторки заходу А. Євтодюк – голови ВОГО «Християнський рух за життя», канд. філософ. наук, доц. кафедри філософії, політології та права ЛНТУ – в Україні сьогодні впроваджується гомодиктатура. Окрім жінки та чоловіка, на її думку, вводиться ще одна стать, тобто геї, лесбіянки, бісексуали чи інші меншини»[5]. Ініціатори сесійних слухань пропонували Верховній Раді України провести парламентські слухання на тему: «З’ясування сутності ґендерної політики та проблем і ризиків, які вона несе українському суспільству», провести моніторинг сутності та небезпек гендерних програм, які реалізовуються в регіоні, а також моніторинг прийнятих Луцькою міською радою угод із ґендерними організаціями, які є представниками зарубіжних ґендерних фондів»[6]. Подібні приклади можна продовжувати, що свідчить про серйозність ситуації та необхідність укріплення державної ґендерної політики та її інформаційно-просвітньої складової.
На сайті Мінсоцполітики сторінки «Сімейна політика» та «Ґендерна політика» не заповнені (в останній є тільки інформація про Експертну раду[7]). На сайтах інших центральних органів влади (які є відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» суб’єктами впровадження політики рівних прав та можливостей жінок і чоловіків) подібні розділи відсутні. Мінсоцполітики активно співпрацює з організаціями, які виступають проти прав жінок, гендерної рівності, ювенальної юстиції.
На прохання більше 20-ти жіночих громадських організацій, висловлених у спрямованих у червні 2012 р. листах, щодо зустрічі із Міністром соціальної політики С.Тігіпком та Міністром освітиі науки, молоді та спорту Д.Табачником з приводу ризиків поширення антигердерних рухів, не було отримано ніякої відповіді, що свідчить про ігнорування думки громадськості та експертів.
Інституційний механізм. Права жінок та дотримання принципів гендерної рівності – це ті сфери політики, де (відповідно до міжнародних стандартів, зокрема Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок) важливими є позитивні зобов’язання держави. Тож дієздатний та компетентний інституційний механізм запровадження такої політики є необхідною умовою її ефективності. На практиці розпочата в 2010 р. адміністративна реформа не завершена, другий етап її, пов’язаний із реформуванням структур управління на обласному та місцевому рівні, не розпочатий, тож фактично відсутня вертикальна структура управління від уповноваженого Мінсоцполітики до обласних та районних державних адміністрацій. Координація роботи, як і у попередньому році, не здійснювалася. Громадська рада при Мінсоцполітики в 2011 р. і в 2012 р. фактично не працювала. Лише в вересні 2012 р. розпочався черговий процес її формування. У зв’язку із цим необхідні ініціативи щодо покращення нормативно-правового забезпечення та практичної діяльності реалізуються занадто повільно, державна програма сприяння впровадженню ґендерній рівності, яка мала бути прийнята ще в кінці 2010 р., відсутня, Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишається декларативним. З 1 жовтня 2012 р. відбулися структурні зміни в Міністерстві соціальної політики, які призвели до більшого послаблення механізму. Є також прогнозовані побоювання експертів щодо можливості ліквідації після парламентських виборів в структурі Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин підкомітету з міжнародно-правових питань та ґендерної політики.
В доповіді «100 днів нового Омбудсмана» [8] детально проаналізована діяльність в 2012 р. в цій сфері відповідно до основних функції Уповноваженого – здійснення контролю, прийняття та розгляд скарг на факти гендерної дискримінації, висвітлення питань гендерної дискримінації у щорічній доповіді[9]. В структурі Уповноваженого створене Управління, яке відповідає за питання дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності, в якому працюватимуть відділи[10] з питань дотримання прав дитини, відділ з питань недискримінації та відділ з питань гендерної рівності. Також була залишена в зміненому вигляді посада Представника Уповноваженого з питань дотримання прав дитини, недискримінації та ґендерної рівності. Водночас декілька надісланих до Уповноваженого скарг вказують на невисоку ефективність у цій сфері. Так, у відповідь на скаргу громадянки Д. на дискримінацію за ознакою статі у зв’язку із дискримінаційним висловом Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Табачника Д.В[11]. надійшла відповідь від 17.08. 2012 р., що «оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості» і тому «для вжиття заходів реагування Уповноваженого з прав людини… немає правових підстав»[12]. У відповідь на скаргу громадянки Л. з приводу широкого розповсюдження ґендерно-дискримінаційної реклами, прийшла відповідь (від 17.08. 2012 р.) про те, що «Уповноважений з прав людини не наділений повноваженнями для безпосереднього вирішення порушених питань»[13]. З т. з. експертів подібна відповідь суперечить законодавству України, в т.ч. Законам «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Водночас, по цій скарзі зроблені певні кроки: направлене звернення до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів з проханням вжити відповідних заходів. Інформації про інші, відкриті з ініціативою Уповноваженого провадження за фактами дискримінації за ознакою статі, у публічному доступі нема, так само як і про ініційовану Уповноваженим діяльність в цьому напрямі.
У Верховній Раді продовжувало діяльність міжфракційне депутатське об’єднання «Рівні можливості»[14], пріоритетними задачами якого є відстоювання рівних можливостей чоловіків і жінок в питаннях здобуття роботи, освіти, доступу до медицини, участі в суспільно-політичному житті України. Водночас депутати ВРУ – члени іншої міжфракційної групи «За духовність, моральність та здоров’я України» (2009 р.)[15] все активніше виступають проти політики ґендерної рівності та прав жінок
Міжнародні зобов’язання та діяльність на міжнародному рівні. 24.10.2012 р. Україна звітувала в Раді ООН з прав людини в рамках другого раунду Універсального періодичного огляду з прав людини. Державою підготовлена доповідь[16], яка неодноразово була обговорена під час консультації із громадськими організаціями та незалежними експертами. Але в розділах, присвячених питанням прав жінок, представлена лише часткова інформація. Коаліція громадських організацій підготувала та направила до Ради ООН з прав людини свою доповідь[17], пункти якої увійшли в узагальнену доповідь по Україні[18]. Окрім того, підготовлені запропоновані представникам делегацій – членів Ради ООН з прав людини рекомендації та запитання до Уряду України[19].
Рада Європи спільно з Урядом України розробила та затвердила План Дій Ради Європи для України на 2011-2014 рр., в якому низка запропонованих проектів спрямована на ліквідацію ґендерної дискримінації[20] (проекти 1.3.1.,1.3.2,1.3.3.). Станом на вересень 2012 р. реалізація цих проектів не розпочата. В жовтні 2012 р. Україну відвідала делегація Ради Європи для планування початку проектів, провівши зустрічі із представниками державних інституцій та громадських організацій.
У 2012 р. МЗС України була здійснена процедура висування української кандидатки, експертки з ґендерних питань О.Суслової[21] до Комітету ООН із ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок, що підвищило рівень обізнаності національних експертів щодо використання міжнародних інструментів захисту прав жінок. Під час голосування в ООН кандидатура від України не була підтримана.
Після структурних змін в Раді Європи було ліквідовано Комітет з питань рівноправності жінок і чоловіків і створена Комісія Ради Європи з питань ґендерної рівності. Заступником голови цього Комітету обрано С.Кислицю – директора Департаменту міжнародних організацій МЗС України
Розпочав роботу новий структурний підрозділ ООН – ООН-Жінки. Україна представлена в цій структурі працівниками постійної місії при ООН в Нью-Йорку. В Україні призначено представника ООН-Жінки, якою стала О.Кисельова, активістка жіночого руху. Інформації про роботу ООН-Жінки в країні недостатньо.
Нормативно-правові акти, прийняті в цій сфері, та проекти. Відповідність міжнародно-правовим стандартам у галузі прав людини. У вересні 2012 р. Верховна Рада прийняла Закон «Про засади попередження та протидії дискримінації в Україні». Він викликав серйозну критику з боку громадськості. Основні претензії до тексту висловлювалися неодноразово[22]. Вони сформульовані і в заяві громадських організацій[23], зокрема – запропоновані в ньому визначення не покривають усіх виявів дискримінації, він є декларативним, не передбачає запровадження відповідальності за дискримінаційні дії. Наскільки він вплине на захист від дискримінації за ознакою статі, говорити зарано.
02.10. 2012 р. у першому читанні Верховною Радою України було прийнято законопроект № 8282 від 23.03.2011 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо обмежень у використанні допоміжних репродуктивних технологій), що забороняє жінкам старше 51 року користуватися штучними репродуктивними технологіями[24],.
23.02.2012 р. до Верховної Ради України був внесений законопроект №10112 «Про внесення змін до статті 167 Податкового кодексу України щодо перегляду ставки податку на доходи фізичних осіб». Цей законопроект передбачає вищі на 17 % податки для "безвідповідальних" громадян, які до 30 років не знайшли часу обзавестися дітьми[25].
12 березня 2012 р. зареєстрований законопроект № 10170 щодо заборони штучного переривання вагітності (абортів), який є посяганням на репродуктивні права жінок. Більше сотні громадських організацій та активістів виступили з відкритим листом та зверненням до керівництва держави щодо недопущення подібних кроків, які неминуче призведуть до кількості кримінальних абортів, збільшення випадків каліцтв та материнської смертності[26]. Ці дії підштовхані виступами релігійних діячів[27], посиленням впливу церкви на світське життя, про що йшлося і в попередніх звітах. Законопроект не розглянутий. Він отримав негативні висновки, в тому числі від Головного науково-експертного управління Верховної Ради, спричинив активні виступи жіночих та інших громадських організацій[28].
15 березня 2012 р. зареєстровано законопроект № 10210 «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо заборони володіння та (або) споживання
алкогольних та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років та вагітними жінками». Автори законопроекту пропонують обкладати штрафами вагітних та неповнолітніх, які палять або вживають алкоголь[29].
15.05.2012 р. Верховна Рада розглянула законопроект “Про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері праці)», реєстр. № 8487 від 12.05.2011 р., та повернула його на доопрацювання до профільного Комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин[30]. Більше він не розглядався. Законопроектом пропонувалося, зокрема, квотування при виборах до Верховної Ради та органи місцевого самоврядування, а також приведення визначення дискримінації у відповідності до Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.
29.08.2012 р. МВС України розіслало в усі структурні підрозділи лист № 13234 із методичними рекомендаціями щодо зовнішнього вигляду (дрес-коду) працівників апарату МВС[31], який є точною копією наказу КМУ № 155 від 2010 р.[32],і Ці рекомендації є сексистськими та дискримінаційними за своєю суттю.
У вересні 2012 р. відновилася робота над Державною програмою впровадження ґендерної рівності на (!!!) 2011-2015 рр. Проведені обговорення з експертами. Але навіть в разі прийняття в 2012 р. державне фінансування на її реалізацію можливе лише з 2014 р.
Приклади порушення прав жінок. У доповіді правозахисних організацій про стан дотримання прав жінок (2011 р.) наведені основні системні порушення їх прав[33]. Сексизм та дискримінація в інформативному просторі. Поширення фунадменталістських та антиґендерних рухів. Дискримінація на ринку праці та в оплаті праці. Дискримінація в політичній сфері, в доступі до охорони здоров’я та освіти, в доступі до правосуддя. Подвійна дискримінація сільських жінок, жінок-мігранток та біженок тощо. Усі зазначені тенденції зберігаються. Вони знаходять нові форми вияву, за змістом показуючи серйозні прорахунки державної політики.
Сфера зайнятості та оплата праці. Під час рейду інспекторів Державної інспекції України з питань праці, проведеного 10.02.2012 р. (перевірка 2,5 тис. підприємств), було виявлено у сфері прав працюючих жінок і чоловіків понад 900 порушень – невчасні виплати відпускних з догляду за дитиною, залучення вагітних та матерів дітей до трьох років до виконання заборонених законом видів робіт, не виплата лікарняних тощо. Різниця в заробітній платі жінок і чоловіків за працю рівної цінності складає більше 25 % на користь останніх[34]. У березні 2012 р. Міністерство соціальної політики оприлюднило цифри про різницю на рівні 8 %[35], що потребує додаткового вивчення.
Політична сфера. Представленість жінок на вищих щаблях влади та посадах, на яких приймаються рішення, залишається дуже низькою. Статистика не змінилась порівняно з попереднім роком. Виборчий процес 2012 р. не став винятком в цьому ряді. Якщо в 2002 р. кількість кандидаток у депутати по мажоритарних округах була 456 і аж ніяк не відповідала європейським прагненням народу та деклараціям влади, то в 2012 р. – зареєстровано на 67 жінок менше, ніж десять років тому. Тобто 389 жінок на 2720 чоловіків[36]. Частка жінок у партійних списках становить 19,14%, тобто 533 жінки серед 2785 кандидатів за партійними списками[37].
Сексизм и дискримінація в інформаційному просторі. Протягом 2012 р. продовжене фіксування сексистських та дискримінаційних висловів вищих керівників держави, що стало вже сумною традицією в Україні. У лютому 2012 р. А.Могильов, прем’єр-міністр АР Крим, під час засідання Верховної Ради Криму образив політика О.Кужель. «Я розумію, у вашому віці в жінок є певні проблеми з психоемоційним станом», - сказав він у відповідь на критичні зауваження пані Кужель перед голосуванням щодо призначення нового начальника кримінальної міліції[38]. Напередодні 8 березня свою думку про «місце жінок» висловив і Голова Верховної Ради В.Литвин[39]. Апелюючи до «традиції і християнської ментальності, згідно з якої чоловік – це вища істота, оскільки жінка створена була із ребра Адама, відповідно вона вже стоїть одразу на нижчому щаблі», спікер Парламенту дозволив собі засумніватися у політичних та професійних якостях жінки. «Я вважаю, що повинен діяти природний принцип, а не просто примус у вигляді відповідного закону»[40].
Не захотів пасти задніх і Міністр освіти і науки, молоді та спорту Д.Табачник. 17 травня 2012 р. він заявив, що в магістратурі та аспірантурі навчаються не дуже красиві дівчата[41]. Вибачення прем’єр-міністра виглядає не менш дискримінаційним[42].
18 березня під час виборів мера Обухова народний депутат П.Мельник намагався силою витіснити з дільниці депутата І. Геращенко. Він взяв її під руки, підняв і намагався винести з дільниці[43].
Моніторинг ЗМІ та рекламної продукції свідчить, що медійний та рекламний простір переповнені сексистськими та ґендерно-дискримінаційними образами, що порушує права людини й призводить до відтворення та поглиблення негативних ґендерних стереотипів[44]. Сексизм у ЗМІ підсилює існування таких проблем як сексуальна експлуатація, торгівля людьми та дискримінація жінок в сфері праці. Така ситуація спричинена тим, що у законодавстві в сфері ЗМІ та реклами немає норми, спрямованої на недозволенність відтворення ґендерних стереотипів та сексизму.
Позитивним кроком на шляху до вирішення проблеми поширення сексизму в рекламі стало підписання Стандартів недискримінаційної реклами за ознакою статі найбільш впливовими представниками рекламної індустрії 30.09.2011 р., які зареєстровані 30.07. 2012 р. Державним підприємством «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості (ДП УкрДНЦ)» № 3259575212249, за ініціативою ґендерних експертів та Українською асоціацією маркетологів[45]. В асоціації діє Індустріальний ґендерний комітет, який розглядає за власною ініціативою та скаргами факти поширення гендерно-дискримінаційної реклами. У вересні 2012 р. відбулося його засідання, на якому розглядалися скарги на дискримінаційну рекламу. Однак інформація про його діяльність в Інтернеті відсутня.
Право на охорону здоров’я. Безкоштовність та доступність медицини давно вже є проблемою. Зростає вартість і пологів, яка б’є не лише по сім’ях, але перш за все по жінках. У державному пологовому будинку вона складає близько 17 тис. грн., а в приватному – більше 40 тис.[46]. Закриття ФАПів в сільській місцевості призводить до погіршення доступу до медичних послуг сільських жінок.
Правові засоби захисту від ґендерної дискримінації. Аналіз ситуації в Україні показує, що в державі не створена як судова, так і позасудова система оскарження фактів дискримінації за ознакою статі. Існуючі поодинокі намагання оскаржити дискримінацію не мають позитивного вирішення. За результатами розгляду позову «Ла Страда – Україна» до КМУ та МВС України, поданого в порядку адміністративного судочинства, з приводу дискримінаційних для жінок правил вступу до ВНЗ МВС України та ґендерно дискримінаційного експерименту, Адміністративний суд м. Києва не виявив фактів дискримінації за ознакою статі. Проблемою є відсутність досвіду успішних судових практик щодо подібних справ, не використання суддями міжнародних договорів, ратифікованих Україною[47].
08.06. 2012 р. Міністром соціальної політики підписаний (втретє!!! в історії створення та роботи Ради, 2 попередні накази видавалися Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту) наказ про відновлення роботи Експертної ради із розгляду скарг на факти дискримінації за ознакою статі[48]. У вересні відбулося перше засідання, під час якого взяті до провадження три скарги, які надійшли на адресу ради. Результатів розгляду на час підготовки звіту нема. Подібні ради відповідно до проекту Державної програми сприяння впровадженню ґендерної рівності на 2012-2015 рр. мають бути створені в кожній області.
31.07.2012 р. Центром "Ла Страда – Україна" було надіслано заяву до Комісії ООН зі статусу жінок "Сексизм в рекламі та медіа в Україні як стереотипне ставлення до ролі та обов'язків жінок". Заява містить аналіз проблеми сексизму в рекламі та медіа в Україні, правовий аналіз механізму оскарження такого прояву дискримінації та рекомендації державі щодо викорінення цього явища[49].
Діяльність громадських організацій. Активність громадських організацій відіграє вирішальну роль в підтримці принципів ґендерної рівності в сучасній політиці в Україні. Серед них варто назвати Український жіночий фонд[50], Музей історії жіночого та ґендерного рухів[51], Західноукраїнський центр «Жіночі перспективи», МЖПЦ «Ла Страда – Україна»[52], Інформаційно-консультаційний жіночий центр[53], Жіночий Консорціум України[54], МГО «Школа рівних можливостей», «Успішна жінка», ГО «Віра. Надія. Любов», ГО «Розвиток демократії», «Проект Кешер», «Розрада», Київський центр ґендерних досліджень та інші. Діяльність в цих напрямах в Україні підтримується дуже в обмежених розмірах такими донорами, як УЖФ, МФВ, Фонд Фрідриха Еберта, Програмою Матра, Посольствами США, Німеччини, Канади, Нідерландів, Швейцарії, Данії та іншими. Серйозною проблемою є низький рівень фінансування проектів та програм в цій сфері. Не дивлячись на це, виділимо декілька важливих ініціатив, які здійснюються українськими НУО.
Моніторинг фактів ґендерної дискримінації. Центр «Ла Страда – Україна» ініціював «моніторинг повсякдення». Мета – задокументувати та зібрати приклади ґендерної дискримінації в освітній, культурно-інформаційній, трудовій, соціальній сферах та готувати за підсумками ряд звернень та подань для оскарження до різних інституцій, зокрема, до Експертної ради при Мінсоцполітики, Уповноваженого з прав людини[55].
Конкурси ґендерної відзнаки та антивідзнаки. Інформаційно-консультативний жіночий центр спільно із Міжнародним жіночим правозахисним центром "Ла Страда – Україна" за допомогою експертної оцінки визначили артефакти на отримання ґендерної анти-відзнаки «Отрута сезону – 2012». Анти-відзнака надається двічі на рік –22 червня та 22 грудня. Відзнака вручається тим, хто або що продовжують стверджувати, пропагувати та розповсюджувати застарілі ґендерні стереотипи та сексистські принизливі погляди[56]. Двічі на рік надаються відзнаки за «Гендерну рівність» –в кінці березня та вересня.
Музей історії жіночого та гендерного руху та сайт музею[57] стали віртуальним центром формування сучасної громадської думки щодо прав жінок та ґендерної рівності завдяки підтримці ініціатив різноманітних громадських організацій, проведення освітніх, культурних та інформаційних програм.
При підтримці Фонду «Матра» Інформаційно-консультаційний жіночий центр розпочав проект, спрямований на посилення можливостей сільських жінок[58].
19.05.2012 р. представники Жіночої демократичної мережі (WDN), ВГО «Жіночий Консорціум України», ВГО «Жіночий вибір», Інституту демократії і соціальних процесів, Київського інституту ґендерних досліджень, ГО «Європейський вибір» зініціювали створення Мережі громадського контролю за ґендерною рівністю на виборах – 2012. У рамках діяльності здійснюється кількісний і якісний моніторинг виборчого процесу парламентських виборів 2012 в наступних сферах: висунення жінок політичними партіями на багатомандатних і мажоритарних округах; перебіг виборчої кампанії на всеукраїнському і регіональному рівнях; дотримання принципів прав людини, розвитку ґендерної рівності, соціальної справедливості у передвиборчих програмах[59].
Мета незалежної феміністичної ініціативи "Феміністична офензива"[60], яка провела в 2012 р. низку акцій, – привернути увагу громадськості до порушення прав жінок у оплаті праці, прийнятті політичних рішень, доступі до керівних посад, репродуктивних правах і культурних стереотипах. Проект об’єднує знання, мистецтво та політику з метою пошуку нових стратегій подолання ґендерної нерівності[61].Створення та діяльність мережі центрів ґендерної освіти. В 2011 р. у Харкові за ініціативи Обласного ґендерного ресурсного центру та підтримки Головного управління у справах сім’ї, молоді та спорту Харківської обласної державної адміністрації народився проект «Створення Центру ґендерної освіти – базис впровадження ґендерних підходів у вищу освіту». Станом на середину 2012 р. до Всеукраїнської мережі центрів ґендерної освіти входять центри та кафедри 18 вищих навчальних закладів. Координує діяльність мережі Харківський обласний ґендерний ресурсний центр. У березні 2012 р. розпочалася робота щодо розробки концепції діяльності Всеукраїнської мережі та концепції ґендерно-чутливого ВНЗ. Подальшому розвитку роботи Центрів ґендерної освіти вищих навчальних закладів сприятиме підтримка Міністерства соціальної політики України та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
Ґендерна стратегічна платформа. Продовжувала свою діяльність Ґендерна стратегічна платформа – відкритий форум для обговорення перспектив розвитку ґендерної політики в Україні, під час зборів якої обговорювалися та розроблялися важливі документи та заяви, навколо яких згуртовувалися неурядові організації.
З 25 листопада по 10 грудня українські організації брали участь у Міжнародній акції «16 днів проти гендерного насильства». Узгоджений план дій створили більше десяти організацій – учасниць Гендерної стратегічної платформи, розмістивши його на інтернет-сайтах[62].
Активну роль в інформуванні населення та розповсюдженні інформації з питань прав жінок, гендерної рівності, протидії насильству, торгівлі людьми, дискримінації та захисту прав дітей грає портал «Всі рівні»[63].
Рекомендації. Практично усі рекомендації попередньої доповіді є актуальними[64]. До них варто додати наступні.
Кабінету Міністрів України, центральним органам виконавчої влади:
1.Виконувати законодавство у частині обов’язкового обговорення з громадянським суспільством проекти нормативно-правових актів, проекти державних програм, виділяти для них адекватне державне фінансування, включати якісні індикатори стану виконання.
2.Налагодити систему обов’язкової ґендерної освіти для державних службовців усіх рівнів. Включити питання по Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» до обов’язкових під час атестації для державних службовців усіх рівнів.
3.Здійснювати постійний моніторинг виконання Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків».
4.Здійснювати обов’язкову ґендерно-правову експертизу нормативно-правових актів та проектів законів, що подаються усіма суб’єктами законодавчої ініціативи.
5. Прийняти Державну програму сприяння впровадженню ґендерної рівності в українському суспільстві на 2013-2016 рр.
Центральним органам виконавчої влади, обласним державним адміністраціям:
6.Реалізовувати на постійній основі інформаційні та просвітницькі заходи для громадськості у сфері прав жінок та ґендерної рівності.
7.Розробити та запровадити дієві механізми (судові та позасудові) оскарження ґендерної дискримінації. Створити Експертні ради з ґендерних питань на обласному рівні. Внести зміни до Положення про Експертну раду, привівши його у відповідність до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та Положення про Міністерство соціальної політики.
8. Розробити програму протидії антиґендерним рухам і розпочати її реалізацю силами центральних органів виконавчої влади із залученням громадських організацій.
9. Привести діяльність обласних структур, відповідальних за реалізацію Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про попередження насильства в сім’ї» у відповідність до цих законів.
10. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України підтримати ініціативу вищих навчальних закладів щодо створення центрів гендерної освіти та включити підтримку таких центрів до заходів Державної програми сприяння впровадженню гендерної рівності на 2012-2015 рр.
11. Створити рубрики «Гендерна політика» на сайтах усіх органів виконавчої влади та постійно інформувати про стан виконання Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
12. Провести гендерну експертизу відомчих нормативно-правових актів та привести їх в разі необхідності у відповідність до Конституції України та Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини[65]:
13.В щорічній доповіді про стан дотримання прав людини в Україні за 2012 р. висвітлювати стан дотримання прав жінок та ґендерної рівності.
14.Доповнити склад Консультативної ради представниками/представницями громадських організацій, котрі активно і професійно працюють у сфері просування ґендерної рівності, захисту прав жінок, зробивши цей процес прозорим.
15. Провести навчання для працівників Секретаріату Уповноваженого з прав людини щодо практики застосування міжнародних стандартів та норм національного законодавства з прав жінок та ґендерної рівності в діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та працівників Секретаріату[66].
16.Уповноваженому створити ефективний та прозорий механізм реагування на скарги за фактами дискримінації за ознакою статі із залученням незалежних експертів з цієї проблематики та представників профільних громадських організацій. Розробити механізм виконання Уповноваженим статті 22 «Оскарження дискримінації за ознакою статі та сексуальних домагань» Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
17. Враховуючи низький рівень ґендерної культури в українському суспільстві, в тому числі, серед державних службовців, а також активізацію антиґендерних рухів, які несуть серйозну загрозу демократичним цінностям, більше уваги на офіційному сайті приділяти проблематиці захисту прав жінок, ґендерної рівності, використовуючи його як інструмент не тільки інформаційної, але й просвітницької діяльності.
Міжнародним та донорським організаціям
18. Посилити фінансування програм жіночих організацій, спрямованих на посилення прав жінок та впровадження ґендерної рівності.
[1] Розділ підготовлений фахівцями Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда – Україна» - К. Левченко, Л. Ковальчук, М. Євсюковою, О.Калашник, К. Черепахою, М. Легенькою, В. Мудрик, О. Дунебабіною, Інформаційно-консультативного жіночого центру - О.Сусловою.
[2] www.uogcc.org.ua
[3]http://mlsp.kmu.gov.ua/
[4] http://stopgender.wordpress.com/, www.uogcc.org.ua
[5] http://volynrada.gov.ua/news/u-volinradi-vidbulis-sesiini-slukhannya
[6] http://volynrada.gov.ua/. Завдяки участі у слуханнях директора ВОГО «Гендерний центр» О. Ярош та М. Алєксєєнко - голови ВГО «Жіночий консорціум України» -, був представлений альтернативний варіант рекомендацій слухань. Станом на початок жовтня жодний з них не затверджений.
[7] http://mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/category?cat_id=138979
[8] Більш детально інформація про діяльність Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в напрямку захисту прав жінок та впровадження гендерної рівності представлена в доповіді «100 днів нового Омбудсмана».
[9] Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків та жінок», ст. 9. - Електронний ресурс. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1834-2006-%EF
[10]http://ombudsman.gov.ua
[11] Табачник впевнений, що в магістратурі і аспірантурі краще вчаться некрасиві дівчата. - http://pravda.com.ua/news/2012/05/17/6964716/
[12] Відповідь Уповноваженого та письмовий дозвіл на її використання в моніторинговій діяльності Центру «Ла Страда – Україна» був надісланий гр. Д. до Центру «Ла Страда – Україна». Вхідний номер – В/Х 436 від 22.08.2012 р.
[13] Відповідь Уповноваженого та письмовий дозвіл на її використання в моніторинговій діяльності Центру «Ла Страда – Україна» був надісланий гр. Л. до Центру «Ла Страда – Україна». Вхідний номер – В/Х 435 від 22.08. 2012 р.
[14] http://portal.rada.gov.ua/rada/control/uk/publish/article/news_left?art_id=292268&cat_id=37486
[15] http://ecbua.info
[16] http://minjust.gov.ua/0/41950
[17] http://la-strada.org.ua/ucp_mod_library_showcategory_55.html
[18] http://ohchr.org/RU/Pages/WelcomePage.aspx
[19] http://la-strada.org.ua/ucp_mod_library_view_190.html
[20] http://coe.kiev.ua/uk/DPAInf(2011)17E%20Action%20Plan%20Ukraine.pdf
[21] http://portal.uwf.kiev.ua/index.php?page=news&id=101
[22] http://pravda.com.ua/columns/2012/05/17/6964708/
[23] #!/lastradaukraine від 13 вересня)
[24] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=39973
[25] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1 pf3511=42672?id=&
[26] ht t p : / /w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=42765)
[27] http://ugcc.org.ua/
[28] http://maidan.org.ua/2012/05/zaboroneno-zaboronyaty-za-pravo-zhinky-vybyraty/
[29] (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=42765)
[30] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/z_pd_list_n?zn=8487
[32] http://pravda.com.ua/columns/2010/10/13/5470671
[33] http://khpg.org/index.php?r=1.6.14.1
[34] Про це заявив координатор системи ООН в Україні Олів'є Адам у ході круглого столу з нагоди Міжнародного жіночого дня на тему: «Гендер і кар'єра».
[35] http://wcu-network.org.ua/
[36] Андрій Капустін. Мажоритарка. Десять років по тому. - «Дзеркало тижня. Україна». - №32, 14 вересня 2012. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://dt.ua/POLITICS/mazhoritarka_desyat_rokiv_po_tomu-108785.html
[37] Ігор Гуцуляк. Вибори-2012 в контексті Цілей розвитку тисячоліття: http://dt.ua/SOCIETY/vibori-2012_u_konteksti_tsiley_rozvitku_tisyacholittya-107887.html
[38] http://unian.ua/ news/487519-mogilovnahamiv-kujel-na-sesijikrimskogo-parlamentu.html
[39] http://pravda.com.ua/news/2012/03/2/6959875/
[40] http://la-strada.org.ua/ ucp-_mod-_news_list_show_241.html
[41] http:/ /maidan.org.ua/2012/05/neharni-zauchky-idut-na-ohlyadyny-do-tabachnyka/
[42] h t t p : //www.p r a v d a . c om. u a /news/2012/05/18/6964822/
[43] http://pravda.com.ua/news/2012/03/19/6960930/
[44] Ґендерна політика в Україні. Ґендерний дайджест. – 2012 р., № 2– Електронний ресурс. – Режим доступу: www.la-strada.org.ua (розділ «Бібліотека») ; Ґендерна політика в Україні. Ґендерний дайджест. – 2012 р. № 3. – Електронний ресурс. – Режим доступу: www.la-strada.org.ua (розділ «Бібліотека»).
[45] http://uam.in.ua/upload/medialibrary/5dc/5dc788367bdff143a6a104fe8e7719b0.pdf
[46] Катерина Стулень. Во сколько обходится украинцам рождение ребенка. – Сегодня, 10.09.2012. - Електроннний ресурс. – Режим доступу: http://khpg.org.ua/index.php?id=1347226456
[47] http://last r a d a . o r g . u a /ucp_mod_news_list_show_236.html ; http://la- s t r a d a . o r g . u a /ucp_mod_news_list_show_236.html
[48] Наказ Міністерства соціальної політики України від 08.06.2012 № 345 «Про Експертну раду з питань розгляду звернень за фактами дискримінації за ознакою статі». – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://mlsp.gov.ua/. Текст наказу з’явився у відкритому доступі в Інтернеті лише 15 серпня 2012 р.
[49] http://la-strada.org.ua/ucp_mod_library_view_210.html
[50] http://uwf.kiev.ua/index.htm
[51] www.gender.at.ua
[52] www.la-strada.org.ua
[53] www.empedu.org.ua
[54] www.wcu-network.org.ua
[55] Більше інформації: http://la-strada.org.ua/ucp_mod_news_list_show_291.html
[56] Ознайомитись з артефактами та дізнатись більше про конкурс можна на сайті Інформаційно-консультативного жіночого центру http://empedu.org.ua/
[57] www.gender.at.ua
[58] www.empedu.org.ua
[59] http://wcu-network.org.ua/
[60] Сайт групи - http://ofenzyva.wordpress.com/
[61] http://platfor.ma/organizers/4f4a6bba0ebdc/
[62] www.gender.at.ua та інші
[63] www.vsirivni.org.ua
[64] http://helsinki.org.ua/index.php?id=1332329555
[65] В більш розгорнутому вигляді рекомендації, які стосуються вдосконалення діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини представлені в доповіді «100 днів Омбудсману». – Електронний ресурс. Режим доступу: --- http://library.khpg.org/files/docs/1347027978.pdf
[66] Експерти з прав жінок та гендерних питань, які брали участь в обговоренні звіту виявили готовність провести такі тренінги, в разі, якщо буде запит Уповноваженого