MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

У Харкові підписали петицію на захист іноземних студентів

18.03.2013   
Георгій Кобзар
Ми закликаємо правоохоронні органи найжорсткішим чином реагувати і припиняти такого роду варварські прояви, яким немає і не може бути місця в сучасній європейській Україні… Ми повинні бути разом, бути єдиними у боротьбі з расизмом та ксенофобією.

15 березня 2013 року у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна за ініціативи Харківської місцевої профспілки іноземних студентів відбувся круглий стіл «Ксенофобія на Харківщині: причини та наслідки».

Правозахисники, громадські діячі, представники національних товариств, студенти-іноземці, науковці та журналісти зібралися, щоб обговорити тематику расової дискримінації та ксенофобії у контексті проблематики іноземних студентів, що мешкають у Харкові.

Захід проводився в рамках Українського тижня проти расизму, що є частиною European-wide campaign against racism.

Модератором круглого столу виступив очільник Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», голова Харківського обласного осередку Асоціації українських моніторів дотримання прав людини (Асоціації УМДПЛ) Юрій Чумак.

На початку зустрічі голова Харківської місцевої профспілки іноземних студентів Сергій Усов підкреслив нагальність проведення заходу тим, що Харків є студентською столицею України, до якої приїжджають на навчання мешканці багатьох країн світу, які, на жаль, іноді стикаються із негативним до себе ставленням.

Юрій Чумак зазначив, що в межах кампанії проти дискримінації і ксенофобії в Україні «Мистецтво толерантності» на Харківщині здійснюється моніторинг проявів мови ворожнечі та злочинів на ґрунті ненависті. Попередні результати цього дослідження засвідчують, що, незважаючи на зменшення нетолерантних висловів з боку владників, певне покращення в мовній культурі офіційних сайтів органів державної влади та правоохоронних структур, ксенофобні настрої серед окремих груп населення залишаються, чому свідченням є 4 спроби навмисного вбивства іноземних громадян з мотивів ненависті, зафіксовані в Харкові протягом 2012 року.

А моніторинг мережі Ініціативи Розмаїття за 2012 рік занотував у Харкові 5 проявів насилля на ґрунті ксенофобії та расизму.

Однак, як підкреслила науковець Ольга Горбачова, ксенофобія як явище перебуває у дуже латентній ситуації, оскільки чимало її носіїв, відчуваючи нетерпимість та неприязнь до представників іншої нації, віросповідання, культури, іноземців чи представників інших регіонів, не виявляють це назовні, принаймні, тривалий час.

На що президент Харківської міської громадської організації іммігрантів і біженців Афганістану «Хурасан» Карімі Патша зауважив, що расистські настрої у Харкові, на жаль, подекуди набувають організованих рис, та навів приклад діяльності громадського об’єднання, яке відкрито сповідує неонацистські погляди. Щоправда, їх безчинства останнім часом припинилися, вочевидь, під тиском з боку правозахисної спільноти та через пильну увагу, яку нарешті приділили організованим расистам правоохоронні органи, – додав К. Патша.

Голова Центру консультування біженців і мігрантів Благодійного фонду «Соціальна служба допомоги» Валерій Задоренко та представник ГО «Альянс «Квіріті» Максим Корнієнко розповіли про практику етнічного профайлінгу, що регулярно застосовується працівниками міліції до іноземних громадян. На думку М. Корнієнка, жертвами такого дискримінаційного підходу ледь не щоденно стають студенти-іноземці. Сам громадський активіст неодноразово був свідком цього ганебного явища на станціях метро, зокрема, на «Студентській» та «Спортивній». На питання правозахисників відносно причин зупинки міліціонерами іноземців «неслов’янської зовнішності» для перевірки документів, правоохоронці відповідали, що підозрюють гостей Харкова у скоєнні правопорушень. При цьому наші співвітчизники таких побоювань у міліціонерів не викликали...

Здобувач кафедри політології та філософії Харківського регіонального інституту державного управління при президентові України Марина Нікішина поділилася своїми науковими доробками у питанні поширення мігрантофобських настроїв в Україні та зазначила, що під час економічної стагнації останні набувають більшого розмаху.

На що голова Первинної профспілкової організації студентів, аспірантів і докторантів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Сергій Махновський зауважив, що іноді підстави для негативного ставлення до них надають самі іноземці, які, не знаючи українських традицій та норм поведінки, подекуди поводяться нечемно. Однак Первинна профспілки проводить роз’яснювальну роботу як серед іноземців, так і серед вітчизняних студентів, завжди знаходячи основи для взаєморозуміння, – наголосив С. Махновський.

А представник йєменського земляцтва, член Харківської місцевої профспілки іноземних студентів Аль-Маджрабі повідав про проблеми іноземців у спілкуванні з державними структурами, які під час Євро-2012 поводились дуже люб’язно, але зазвичай не допомагають, виявляють хамство та тяжіють до корупції.

На думку Юрія Чумака, питанню протидії расизму і ксенофобії в Україні останнім часом приділяється більше уваги. Серед структур, які активно долучилися до реалізації державної політики запобігання дискримінації з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, слід назвати Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в структурі якого навіть створено окреме Управління, що займається питаннями недискримінації та рівності.

Лише спільними зусиллями державних органів, неурядових організацій, національних об’єднань, науковців, освітян, представників ЗМІ та всіх небайдужих можна приборкати поширення такого відразливого явища, як расизм, – висловив переконання Сергій Усов. І повідомив, що очолювана ним профспілка починає реалізацію проекту «Ксенофобія – юридичні дії», спрямованого на надання на Харківщині правової допомоги іноземним студентам – жертвам дискримінації. Проект підтримала столична ГО «Соціальна дія».

Наприкінці заходу його учасники прийняли спільну Відкриту петицію проти расизму.

У ній говориться:

«Ми рішуче виступаємо проти маркування іноземних студентів як «потенційних правопорушників», проти дискримінаційного ставлення до них з боку окремих чиновників і правоохоронців! Ми висловлюємо тривогу щодо збільшення кількості нападів на іноземців та інших злочинів на ґрунті ненависті, що потрясли Харків за останні роки. І закликаємо правоохоронні органи найжорсткішим чином реагувати і припиняти такого роду варварські прояви, яким немає і не може бути місця в сучасній європейській Україні… Ми повинні бути разом, бути єдиними у боротьбі з расизмом та ксенофобією».

 

Петицію підписали представники Харківської місцевої профспілки іноземних студентів, Первинної профспілкової організації студентів, аспірантів і докторантів ХНУ ім. В.Н. Каразіна, Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», Асоціації українських моніторів дотримання прав людини, Харківської правозахисної групи, Гуманітарної студії «Хвиля», Благодійного фонду «Соціальна служба допомоги», громадської організації «Міжнародний правозахисний рух – Харків», Громадянської ради Харківщини, громадської організації «Альянс «Квіріті», афганського, йєменського та йорданського національних товариств Харкова, науковці та журналісти.

 Поділитися