Міліція, як частина нинішньої влади
Право – світило: переживе затемнення і з’явиться знову.
В. Гюго
Говорити про нинішню владу – це все рівно, що горохом об стіну. Ця влада так захопилася особистими шкурними питаннями, що їй навіть нецікаво, що про неї говорять люди. Та все ж останні події в Врадіївці на Миколаївщині висвітлені в Верховній Раді Україні наступним чином:
«За последние три года сотрудники райотдела милиции изнасиловали и убили пятерых женщин. Применялись пытки к пяти мужчинам с тем, чтобы они признали себя виновными в этих изнасилованиях и убийствах. Трое из них повесились, один умер дома после пыток», – заявив народний депутат. Такі новини не можуть залишити байдужими жодного пересічного громадянина країни. Ці нелюди жирують за рахунок народу і в той же час катують і убивають безвинних громадян країни. Все це змусило мешканців селища іти на штурм приміщення міліції з метою припинити вищевказаний міліцейський терор. Та в мирних людей полетіли міліцейські кулі. Самі міліціонери сховалися в підвалі. Ось так державний правоохоронний орган захищає права і свободи громадян своєї країни. Мені важко підібрати необхідні цивілізовані слова щоб виразити своє відношення до цих подій. Ця влада вже так заколисала нас із вами, Європу і увесь світ, що ніби більшого покращення нашого життя і бути не може. І дехто вірить цим покидькам. І я впевнений, що знайдуться і в Зачепилівці на Харківщині ті, які будуть доводити, що в нас усе набагато краще.
Та ні, шановні. Я буду з вами сперечатися, бо я маю відповідні аргументи. Так жити, як живемо ми, безправні та беззахисні, – сором на весь світ. Я живу під боком у районного відділу міліції, а на прийом до начальника попав лише за допомогою голови районного суду, а точніше до його зама. Цей служивий чоловік в званні майора терпляче вислухав мої зауваження до роботи слідчих і запевнив мене, що вони готові робити і те, і се. Я в свою чергу намагався довести йому, що бездіяльність працівників міліції штучно створила умови по недопущенню мене до справедливого судочинства. Я в листопаді минулого року офіційно звернувся в районний відділ міліції з заявою про існуючий безлад в Зачепилівському водоканалі у відношенні перегляду діючих тарифів на воду і водовідведення. Цей «самосуд» над мешканцями Зачепилівки я довів на підставі документів. Тут емоції ні до чого. Але ні в міліції, ні в районній прокуратурі не бачать скоєного злочину. Тому вже дев’ятий місяць у міліції демонструють свою нездатність працювати інтелектуально. Навіть постанова суду від 29 березня 2013 року залишається без жодних дій до її виконання. Про що можна далі говорити...
Мені часто додому телефонують люди і запитають, що робити, коли в міліції не хочуть приймати заяви про правопорушення або не бажають дати людям на руки постанову про відмову у відкритті провадження. Щоб люди не могли йти до суду і оскаржувати незаконні дії самих міліціянтів. Складається таке враження, що люди там сидять лише для того, щоб «сливки злизувати», а проблеми людей нехай їм і залишаються. Коли не згоден по ньому можна і постріляти. Майор міліції Олег Шевченко відверто заявляв про його наміри застрелити Марголіна В. Допишеться. Тобто, я вже є попередженим.
А питання про вкрадені з бюджету майже 300 тисяч гривень на перевезення пільговиків району? Так у міліції і не знайшли, хто із зачепилян проїхав безкоштовно в громадському транспорті за останні три роки. Своєї постанови вони не виносять. То із чим йти до суду? Знову звертатися до прокурора? Так той говорить, на все у нього одна відповідь – іде слідство. Отак нагло брешуть українські майори та полковники, відчуваючи безкарність і безконтрольність. Ждуть поки люди візьмуть вила і повикидають їх разом з кріслами. Дивиться пан Кравченко в комп’ютер і говорить: «Вам відповідь нами відправлена 27 травня, разом із постановою. Якщо не отримаєте, то приходьте до нас 04.07». Натякають що пошта працює не так як їм хочеться.
А цікавились ви подіями, пов’язаними із випилюванням лісу поблизу села Руновщина? У мене є переконання, що все це «кришує» прокурор району і голова райдержадміністрації. В такій ситуації міліція і зробити нічого не зможе. Це все рівно, що лягти під танк. З міліції мою заяву про скоєний злочин (по лісу) 13.05 ц. р. за належністю відправили до РДА, тобто тому, на кого скаржишся. Можливо, в міліції ніхто не читав Закону України «Про звернення громадян». Та їм усе можна, дякуючи саме такому безхребетному прокурору. Пройшло півтора місяці, а на цей лист так ніхто і не збирається давати відповіді. А ліс пиляють досить регулярно. Садити новий ліс, згідно розпорядження пані Кобильської, ніхто і не збирається. Це нам із вами чергова «локшина на вуха». Хотілось би дізнатися, де схована совість у таких людей. Крохобори нещасні.
Та не бачить пан прокурор ніякого порушення. І пан Пшонка і «глухий і німий».
То чим же наші правителі кращі за миколаївських?
03.07.2013 року