Легітимний шлях повернення дії Конституції України в редакції 2004 року

31.01.2014

Федір Веніславський

Автор пропонує процедуру, яка уможливить перехід до Конституціїї, що діяла в 2006-2010 роках

1. Чинне на сьогодні конституційно-правове регулювання не дозволяє швидко й цілком легітимно повернутися до дії Конституції України в редакції 8 грудня 2004 року.

2. Пропозиції окремих політиків проголосувати у парламенті за повернення до Конституції 2004 року шляхом ухвалення відповідної Постанови ВРУ (або Закону України) простою більшістю чи 2/3 від конституційного складу народних депутатів України є вочевидь хибними з точки зору чинної конституційно-правової регламентації. А ухвалення такого рішення як результату політичних домовленостей, матиме наслідком його сумнівну конституційну легітимність, що дозволить зацікавленим політичним силам: а) ставити під сумнів будь-яке рішення, ухвалене парламентом чи урядом на основі повноважень, передбачених Конституцією України 2004 року; б) у будь-який час ініціювати чергове звернення до Конституційного Суду щодо конституційності ухваленого парламентом рішення (при цьому у Конституційного Суду України не буде жодної легітимної можливості визнати його конституційним).

3. Вочевидь хибним з точки зору майбутньої легітимності Конституції є й шлях, запропонований Юрієм Ключковським, який вважає, що Конституційний Суд України, ухваливши 30 вересня 2010 року рішення щодо неконституційності Закону України №2222-ІV лише скасував результати голосування 8 грудня 2004 року. Відповідно, законопроект №2222-ІV можна вважати таким, який Верховна Рада України попередньо розглянула, а тому на найближчій черговій сесії Верховна Рада України може розглянути цей законопроект і ухвалити його 2/3 від конституційного складу Верховної Ради України, як це й передбачено статтею 155 Конституції України. Хибність такого шляху стає очевидною з огляду на аналіз саме статті 155 Конституції України, яка чітко й однозначно закріпила, що законопроект про внесення змін до Конституції України, попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України. Очевидно, що найближча чергова сесія парламенту не може вважатися «наступною черговою» після попереднього ухвалення Верховною Радою України 23 червня 2004 року законопроекту №4180. А відповідно наслідки реалізації такого шляху матимуть ті ж вади, про які йшлося у пункті 2 цього аналізу.

4. Враховуючи викладене, вважаємо єдино можливим в сучасних умовах, абсолютно легітимним і досить швидким (за наявності політичної згоди конституційної більшості (300 народних депутатів) і Президента України) такий алгоритм повернення дії Конституції України в редакції 8 грудня 2004 року:

1) Ухвалення на будь-якому найближчому пленарному засіданні парламенту законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України», яким передбачити можливість перегляду Конституційним Судом України своїх власних рішень за виключними обставинами. Виключними обставинами слід вважати подання до Конституційного Суду України конституційного подання Президентом України, або конституційного подання, підписаного не менш як 226 (варіант – 300) народними депутатами України про перегляд конкретного рішення Конституційного Суду України. Такий законопроект має бути ухвалений, як будь-який звичайний закон – 226 голосами народних депутатів України.

2) Негайне підписання Президентом України цього законопроекту, прийнятого парламентом, і негайне його офіційне оприлюднення.

3) Негайне звернення Президента України або 226 (300) народних депутатів з конституційним поданням до Конституційного Суду України про перегляд Конституційним Судом України за виключними обставинами свого Рішення від 30 вересня 2010 року № 20-рп (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України).

4) Негайний (позачерговий) розгляд Конституційним Судом України зазначеного конституційного подання, перегляд Рішення від 30 вересня 2010 року № 20-рп і ухвалення нового Рішення, зміст якого має полягати у наступному: а) констатація факту порушення Верховною Радою України конституційної процедури розгляду і ухвалення Закону України № 2222 від 8 грудня 2004 року «Про внесення змін до Конституції України» – абсолютно правильні і обґрунтовані аргументи, викладені Конституційним Судом України у своєму Рішенні від 30 вересня 2010 року № 20-рп; б) новий висновок наступного змісту: «порушення конституційної процедури розгляду і прийняття Закону України № 2222 від 8 грудня 2004 року «Про внесення змін до Конституції України» не потягло за собою порушення вимог статей 157 і 158 Конституції України, а Закон України № 2222 від 8 грудня 2004 року «Про внесення змін до Конституції України» має бути визнано таким, що відповідає Конституції України».

5) З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення про перегляд за виключними обставинами свого Рішення від 30 вересня 2010 року № 20-рп (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України), набуває юридичної сили Конституція України в редакції 8 грудня 2004 року.

6) Верховна Рада України на найближчій черговій сесії приймає рішення про утворення Тимчасової спеціальної комісії по розробці законопроекту про внесення змін до Конституції України, яка з урахуванням напрацювань Конституційної асамблеї розробляє законопроект про внесення змін до Конституції України. Цей законопроект має бути спрямований на удосконалення положень Конституції України в редакції від 8 грудня 2004 року, які стали очевидними, під час її дії (щодо формування коаліції депутатських фракцій, удосконалення процедури внесення на розгляд парламенту кандидатури Прем’єр-міністра, усунення подвійного підпорядкування Кабінету Міністрів України парламенту і Президенту України – через РНБОУ; порядку призначення голів місцевих державних адміністрацій; розширення прав обласних і районних рад і відповідне зменшення повноважень ОДА і РДА тощо)

7) Розгляд і ухвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України на черговій сесії Верховної Ради України, яка має відкритися 4 лютого 2014 року – з обов’язковим додержанням конституційної процедури, встановленої Розділом ХІІІ Конституції України.

8) На наступній черговій сесії Верховної Ради України, яка має відкритися 2 вересня 2014 року – прийняття і набрання чинності законопроекту про внесення змін до Конституції України.

Федір Веніславський, кандидат юридичних наук, фахівець з конституційного права України, м. Харків – за результатами спільних обговорень політичної кризи в Україні з Дмитром Кутовим (асоціація регіонального будівництва, м. Харків)