Україна на грані. ООН закликає зупинити розпалювання ненависті

«Дезінформація, пропаганда та розпалювання ненависті в Україні мають бути терміново припинені, що дозволить припинити подальшу ескалацію напруженості в країні», – говориться в доповіді ООН з прав людини, опублікованій у 15 квітня 2014 р.

У доповіді Управління Верховного комісара з прав людини розглядаються основні причини протестів, які відбувалися з листопада 2013 року, зокрема, корупція та широке поширення економічної нерівності, відсутність відповідальності за порушення прав людини з боку правоохоронних органів, а також слабкі правові інститути. В ньому також міститься оцінка ситуації з дотриманням прав людини в Криму, зокрема, в контексті референдуму 16 березня, та наводяться рекомендації щодо подальших дій.

«Для уряду України вкрай важливо надати високого пріоритету повазі до різноманіття, та рівноправної участі всіх, у тому числі меншин, у політичному житті», – заявила Верховний комісар ООН з прав людини Наві Піллей.

«Необхідно встановити факти подій, які відбувалися на місцях, що забезпечить зменшення ризику радикально відмінного висвітлення, що експлуатується в політичних цілях. Людям потрібна надійна точка зору, яка дозволить їм протистояти широко поширеній дезінформації, а також мові, спрямованій на розпалювання ненависті на національному, релігійному або расовому підґрунті», – додала вона.

У доповіді, що базується на інформації, зібраній в ході 2-х місій, здійснених до України у березні помічником Генерального секретаря з прав людини Іваном Шимоновичем і групою спостерігачів ООН на місцях. У ній також проводяться паралелі між тим, що відбувалося в Криму, і подіями, що в даний час розгортаються у східній Україні.

Надмірне застосування сили з боку співробітників органів міліції спеціального призначення «Беркут» та інших силових відомств призвело до радикалізації протестного руху, – йдеться у звіті. «Для забезпечення притягнення винних до відповідальності, порушення, пов’язані з протестами на Майдані, необхідно розслідувати».

Політичні аспекти останніх подій у Криму, який пан Шимонович відвідав 21 і 22 березня,  знаходяться поза увагою цього звіту. Разом із тим, у доповіді наголошується, що ситуація до та після референдуму 16 березня, який Генеральна Асамблея відзначила як такий, що «не має жодної юридичної чинності», викликала низку проблем у галузі прав людини, що стосуються свободи висловлювання думок, свободи зборів та інших громадянських і політичних прав.

Присутність воєнізованих угруповань, так званих «груп самооборони», а також солдатів без знаків розрізнення, не сприяла створенню середовища, в якому може здійснюватися вільне волевиявлення виборців, а делегація Управління ООН з прав людини отримала багато повідомлень про фальсифікації з голосами.

(До речі, в ході «прямої лінії» з росіянами, що відбулася 17 квітня 2014 р., президент РФ Володимир Путін нарешті визнав, що «за спиною «Сил самооборони Криму» для забезпечення проведення референдуму встали російські військові»).

«Ряд заходів, прийнятих в Криму, викликають глибоку стурбованість із точки зору прав людини», – говориться в доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини. До них відносяться запровадження російського громадянства, що ускладнює можливості подальшого проживання у Криму для тих, хто бажає зберегти українське. 

«Нинішня ситуація також викликає занепокоєння у зв’язку з питаннями власності на землю та майно, заробітної плати та пенсій, медичного обслуговування, трудових прав, освіти та доступу до правосуддя», – наголошується в доповіді.

Влада Криму повинна також публічно засудити всі випадки нападів або переслідування правозахисників, журналістів або будь-яких членів політичної опозиції, і забезпечити всю повноту відповідальності за такі дії, шляхом проведення невідкладного, неупередженого та ефективного розслідування та судового переслідування.

За загальними оцінками, хоча випадки нападів на представників громади етнічних росіян і мали місце, вони не були ані систематичними, ні поширеними. Є також повідомлення про те, що певні учасники протестів і зіткнень на сході України не були з цього регіону, а деякі з них прибули з Російської Федерації.

«З наших висновків зрозуміло, що існує нагальна необхідність забезпечення повного дотримання верховенства закону та прав людини в Україні і, таким чином, надання гарантій здійснення всіх прав людини для всіх, у тому числі меншин», – сказала пані Піллей.

Деякі рекомендації для уряду України, що містяться у доповіді:

• Притягнення до відповідальності за всі порушення прав людини, скоєні під час заворушень.
• Забезпечення загальної причетності та рівноправної участі у суспільних справах і політичному житті.
• Запобігання маніпуляцій у засобах масової інформації шляхом надання своєчасної та точної інформації.
• Боротьба проти нетерпимості та екстремізму.
• Здійснення, в першочерговому порядку, заходів для ефективного викорінення корупції.

Деякі рекомендації владним структурам у Криму:

• Активне вирішення проблеми випадків зникнення людей, забезпечення доступу до місць утримання під вартою.
• Ужиття всіх необхідних заходів для захисту прав осіб, постраждалих від зміни інституційних та правових структур, в тому числі громадянства.
• Розслідування всіх фактів розпалювання ненависті та маніпуляцій у засобах масової інформації.
• Забезпечення захисту прав усіх меншин і корінних народів.

Місія з моніторингу прав людини в Україні (HRMMU) видає регулярні звіти, один із яких заплановано на 15 травня, в якому ситуація в Східній Україні розглядатиметься глибше.

Нагадаємо, 13 квітня 2014 р., після того, як східною Україною прокотилася хвиля протистоянь, у яких зіткнулися учасники про- та антиурядових протестів, представник ООН з політичних питань попередив Раду Безпеки ООН, що «ситуація в Україні серйозно погіршилася… на сьогоднішній день [країна] балансує на грані».