Пенсійний фонд: захочемо – пільги нарахуємо, не захочемо – «не помітимо»

Житель м. Куп’янська Харківської області Михайло Віталійович пропрацював на різних посадах 34 роки 8 місяців 12 днів. При цьому 10 років віддав військовій службі у віддалених регіонах колишнього СРСР, що надає право на облік цього стажу за пільговою сіткою. Але управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі навідріз відмовлялося перераховувати пенсію на пільгових умовах. Довелося пенсіонеру звертатися за допомогою до правозахисників. Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до трудової діяльності, а також пільгове (кратне) обчислення цього періоду військовослужбовцям, які проходили військову службу у віддалених місцевостях СРСР, для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення та отримання різних видів пенсій і соціальних виплат. У відповідності з правовими нормами колишнього СРСР, визнаними і незалежною Україною, період проходження Михайлом Віталійовичем воєнної служби у військовій частині м. Южно-Сахалинськ на посаді інструктора взводу з 27 травня 1981 по 25 травня 1987 року повинен зараховуватися до вислуги років на пільгових умовах – 1 місяць служби за 1, 5 місяці. І термін проходження військової служби у м. Комсомольськ-на-Амурі Хабаровського краю на посаді старшого техніка роти, інструктора взводу з 27 травня 1987 по 2 червня 1990 року повинен зараховуватися до вислуги років як 1 місяць служби за 1, 5 місяці. А період проходження служби у військовій частині селища Вугільні Копальні Анадирського району Магаданської області на посаді командир взводу з 6 червня 1990 по 12 квітня 1991 року повинен зараховуватися до вислуги років на пільгових умовах – 1 місяць служби за 2 місяці. З 21 грудня 2011 року, після звернення до управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в Куп’янському районі, Михайлу Віталійовичу була призначена пенсія, але військовий стаж був зарахований лише за 10 років, тобто тільки як календарний, без урахування пільг. Пенсіонер безрезультатно намагався добитися правди. Зібрав всі архівні довідки з місць роботи в цих регіонах, де було вказано, що він має право на пільговий стаж, було позначено час служби, посаду та оплата за роботу – фактично все, що належало бути в цих документах. Після цього Михайло Віталійович неодноразово звертався до УПФУ в Куп’янському районі з заявами про перерахунок стажу та розміру пенсії у зв’язку з проходженням військової служби у віддалених районах. Тільки в 2013 році двічі – 5 серпня і 25 грудня – писав відповідні заяви, але отримував лише відписки, де говорилося, що все йому виплачується відповідно до закону. Тоді він був змушений звернутися за допомогою до приймальні «Центру правової інформації та консультацій» Чугуївської правозахисної групи. Адже стратегія роботи правозахисників з ЧПГ спрямована саме на підтримку вразливих представників суспільства у відстоюванні прав і законних інтересів перед органами влади, які часто ці права й порушують. Голова ЧПГ Роман Лихачов на початку 2014 року підготував кваліфікований адміністративний позов до управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі з вимогою визнати протиправною відмову останнього в зарахуванні пільгового стажу за проходження військової служби Михайла Віталійовича у віддалених районах, і зобов’язати провести відповідний перерахунок пенсії. Представник УПФУ в Куп’янському районі, не бажаючи визнавати провину чиновників, придумувала всякого роду зачіпки і, судячи з усього, відтягувала справу, часто не являлася на слухання, повідомляючи, що перебуває у відрядженні, на лікарняному... Також відповідачі написали заперечення на адміністративний позов, де послалися на Інструкцію 1960 року, в якій було вказано, що людина повинна після звільнення з військової служби протягом 3-х місяців влаштуватися на роботу в тій же місцевості, а інакше їй не «світить» пільговий стаж. Але правозахисники аргументовано заперечили, що позивач і це положення виконав, тому що він звільнився 12 квітня 1991 року з військової частини в Магаданській області, а влаштувався каменярем в іншу військову частину в цій же області вже 12 травня 1991 року. І надали суду архівну копію з цього місця роботи. Після цього представник відповідача знову не з’являлася до суду 3 рази, боліла, від’їжджала у відрядження... Проте всі ці «воєнні хитрощі» не допомогли чиновникам від Пенсійного фонду перемогти колишнього військового. У травні 2014 суддя Куп’янського міськрайонного суду винесла рішення на користь пенсіонера. Суд зобов’язав управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі зарахувати пільговий стаж Михайлу Віталійовичу за всі періоди, і перерахувати пенсію згідно вірному стажу з 21.12.2011 року, тобто з моменту призначення пенсії. PS: Стаття 3 Конституції України говорить: «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави». Чому тільки реалізації цих чудових норм Основного Закону доводиться домагатися роками і, найчастіше, в судовому порядку?