MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Зауваження щодо статті про ситуацію в Замковій виправній колонії № 58, оприлюдненій на сайті видання «Україна молода» 2 грудня 2014 року

07.12.2014   
Олександр Павліченко

В Замковій виправній колонії № 58 склалась конфліктна ситуація, що вилилась у голодування засуджених з метою привернути увагу до конфлікту, який розгортається між засудженими, що відбувають покарання у цій колонії, та адміністрацією виправного закладу. Харківська правозахисна група регулярно отримує інформацію про перебіг подій, і, оскільки в останній час почали надходити серйозні тривожні сигнали саме з цієї колонії, група моніторів ХПГ здійснила поїздку до Ізяслава, і за результатами цього відвідування ВК-58 1 грудня 2014 року була проведена прес-конференція в агенції «Інтерфакс-Україна».  Під час цієї прес-конференції були представлені результати спостереження моніторів, було продемонстроване відео із свідченнями та скаргами засуджених та аналізом ситуації, яка склалась в цьому закладі.  

2 грудня, на наступний після прес-конференції день, на сайті видання «Україна молода» з’являється публікація під назвою ««Монастир» голодує через «коронацію»?», де викладена версія причин, що склались у ВК-58, з позицій адміністрації закладу та керівництва відомства. При цьому слід зауважити, що в тексті статті інформація представлена в перекрученому вигляді, зокрема, коли йдеться про інформацію, яка подається з посиланням на Держдепартамент з виконання покарань (який, до речі, давно має назву «Державна пенітенціарна служба України») щодо кількості, умов та причин голодування засуджених.

Четвертий абзац статті виглядає так:

Утім, як повідомили «УМ» у прес–службі Держдепартаменту з питань виконання покарань, офіційних заяв про голодування з переліком вимог до адміністрації від протестуючих не надходило. «Ці засуджені то приймають їжу, то відмовляються від неї. Оскільки зараз піст, їхню позицію можна по–різному розцінювати», — кажуть у прес–службі. До речі, у «Монастирі» відбуває покарання близько 1200 засуджених, тож зрозуміло, що 28 голодуючих тут — крапля в морі. Тим більше що всі вони відбувають покарання у секторі максимального рівня безпеки, де опиняються лише засуджені із солідним кримінальним минулим. «Основна маса засуджених не підтримує акцію протесту злісних порушників режиму», — додають у Держдепартаменті.

Моніторам ХПГ, які відвідали Замкову виправну колонію 25 листопада 2014 року засуджені скаржились на неможливість відправити скаргу з повідомленням про оголошення голодування, надали для фотодокументування такі скарги, підписані понад 130 засудженими, і при цьому жодним словом не було зазначено дотримання посту чи якихось інших «традиціно-релігійних або оздоровчих» мотивів голодування, навпаки, йшлось про вираження протесту проти дій адміністрації і як одну із небагатьох форм вияву оголошення голодування. Слід зауважити, що голодували аж ніяк не 28 засуджених – монітори безпосередньо зустрілись із понад 100 засудженими, які надали документальні підтвердження – заяви про оголошення голодування, (одна із заяв була підписана понад 130 засудженими, всього монітори зафіксували індивідуальні та колективні заяви про голодування від понад 200 осіб), які , як повідомлено в газеті, до адміністрації від протестуючих не надходили – оскільки адміністрація просто не бажала приймати такі скарги до розгляду. Такі дії адміністрації заслуговують ретельного вивчення з огляду на забезпечення права засуджених оскаржувати дії адміністрації виправного закладу, подавати заяви та звернення із викладенням причин і мотивів протесту проти дій адміністрації. Натомість спостерігаємо намагання і адміністрації закладу, і керівництва ДПтСУ  зобразити ситуацію цілком в іншому світлі.

Другою неправдою, поміщеною в цьому ж абзаці, є те, що всі засуджені, які голодують, перебувають на дільниці максимального рівня безпеки. Треба пояснити, що на території ЗВК – 58 знаходяться декілька приміщень з різним рівнем безпеки. Найвищий рівень безпеки характеризує приміщення, де перебувають засуджені до довічного позбавлення свободи. В цьому ж приміщенні невідомо на яких підставах були поміщені в серпні місяці, коли моніторингова група ХПГ відвідувала ЗВК-58, четверо засуджених до інших, аніж довічних, термінів виконання покарань. Це було серйозним порушенням, про що було зауважено у надісланому до колонії звіті спостерігачів, і у листі-відповіді з колонії надійшло повідомлення, що така практика вже припинилась. Однак 15 листопада монітори спілкувались з одним із засуджених, який був у цьому приміщені в серпні і все ще продовжував в ньому перебувати в листопаді, відтак, адміністрація закладу повідомила неправду у своєму листі щодо виправлення ситуації (лист-відповідь від адміністрації ЗВК-58 є в розпорядженні ХПГ).

Ті, хто перебувають в цьому приміщенні, яке має максимальний рівень безпеки (МРБ), це всі «довічники» і один засуджений до іншого, ніж довічний, термін позбавлення волі, частина із них оголосила голодування.

Інша частина голодуючих засуджених перебуває на ділянці ДІЗО-ПКТ – це приміщення камерного типу, де відбувають адміністративні стягнення засуджені та поміщені на тривалі терміні перебування особи, яким призначене відбування покарання в приміщенні камерного типу. У статті «України молодої» зазначено про те, що такі засуджені «із солідним кримінальним минулим», але це неправда, оскільки до дисциплінарного ізолятора в разі накладення адміністративного стягнення поміщують будь-якого засудженого, незалежно від його вироку.          

http://umoloda.kiev.ua/img/site/ug_r.gif

 

Така маніпуляція має підштовхнути до думки, що голодування в колонії організоване невеликою групою засуджених, яка складається із «серйозних» кримінальних злочинців. Але факт кількості голодуючих – їх понад 200, й те, що не всі вони перебувають на дільниці МРБ – вказує на неправдивість поданої журналістом  «України молодої» інформації з посиланням на адміністрацію закладу.

Така маніпуляція інформацією свідчить про бажання показати ситуацію в іншому – відповідно, вже необ’єктивному – світлі, небажання адміністрації вирішити існуючий конфлікт у прийнятний спосіб.

Наведена в статті інформація про одного засудженого, який «розхитує» всю колонію, викликає здивування, оскільки в розпорядженні адміністрації є достатньо законних цивілізованих засобів для розв’язання такої конфліктної  ситуації. Особливо це стосується ЗВК-58, яка характеризується жорсткою дисципліною і тим, що сюди «на перевиховання» надсилали найбільш «твердих» засуджених. При цьому в першому варіанті статті фігурувало прізвище засудженого, та було наведено його окремі характеристики, що в подальшому було вилучено з електронної версії матеріалу (слід також зазначити, що в друкованій версії газети за 2 грудня цей матеріал не був поміщений, з ним можна було ознайомитись лише на сайті видання за вказаним вище посиланням). 

Останній абзац статті вражає свою нелогічністю. Нижче він подається повністю:

Микола Ільтяй додає, що наразі ситуація в «Монастирі» — під контролем, із засудженими проводять виховну роботу. Якщо це не дасть результату, буде застосовано силу. Але про побиття непокірних бійцями спецпідрозділів не йдеться. «Ми просто розвеземо їх по різних установах і крапка», — каже перший заступник голови Держдепартаменту з питань виконання покарань.  

Якщо ситуація під контролем, то конфлікт мав би бути вичерпаний. Однак далі в тексті статті висловлена пряма погроза застосування сили. Пан Ільтяй, на якого зроблено посилання в статті і який давно залишив посаду першого заступника голови ДПтСУ, зазначає , що засуджених просто розвезуть по різних установах. Але до чого тут застосування сили? Пан Ільтяй проговорився? Примусове переміщення? Для вивезення та переміщення засуджених в розпорядженні адміністрації є більш ніж досить «несилових» засобів, і необхідності вдаватись до погроз і прямого застосування сили немає. Застосування сили до голодуючих у вигляді примусового годування? Так сам факт голодування адміністрація відмовляється визнавати, посилаючись на піст та якесь очищення організму. Щодо зазначеної виховної роботи та методів її реалізації, це окрема тема для аналізу. 

В піст, що почався і триває, на думку церкви, треба очищатись від гріхів. Тож тим, хто хоче очиститись духовно, варто припинити, як мінімум, подавати неправдиву інформацію.  

 І останнє. Голодування сотень засуджених продовжується, і протест набув іншої, жорсткішої форми –  надійшла інформація про те, що понад 20 засуджених ЗВК-58 3 грудня здійснили собі членоушкодження, – нанесли собі гострими предметами порізи в області рук. До колонії неодноразово приїздили на тижні карети «Швидкої допомоги». Ситуація під контролем?

 Поділитися