MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Одне місто - дві влади. ЗолотеЗа ґрати за вподобайку: окрема думка судді Аркадія Бущенка З такою навалою злочинів не впоралася б жодна правоохоронна система світу, — Євген ЗахаровВідновлення ідентифікації ВПО в Ощадбанку і доплати пенсіонерам від ООНУкраїна спростила реєстрацію місцепроживання дітей ВПООтримати статус ВПО тепер можна в Дії Старий-новий статус ВПО: які права він надає українцям?Ігор Терехов: у саду Шевченка в Харкові можна буде сидіти на газонахВолонтери: червона зона не вводиться у Харківській області через вибориДержава допомогла отримати житло лише одному відсотку з полутора мільйонів ВПО – ОмбудсманТретині ВПО немає чим сплачувати оренду – дослідження Міжнародної організації з міграціїРада проголосувала за безкоштовне харчування для дітей переселенцівДо уваги ВПО! Прийнято Закон спрямований на врегулювання питань оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянам, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведенняВступ до ВНЗ для ВПО: які особливості?Абітурієнтам- ВПО: про вступну кампанію та пільги для студентівЛьвівський суд зобов’язав Росію виплатити понад 4.7 млн ₴ переселенцям зі Станиці ЛуганськоїЯка зона компетенції Президента УкраїниЯк поновити виплати пенсій ВПО – поради юристаІнформаційна сесія (майстер-клас) з представниками ВПО, органів місцевого самоврядування, активістами (ПРЕС-АНОНС)Порядок отримання ID-картки переселенцями при досягненні 14 років

Літо, що скінчиться (не)скоро

08.06.2016   
Яра Скрипник
Вражень від поїздки залишилося набагато більше, ніж могло б вмістити в себе два дні. Місто Золоте належить до Попаснянського району (Донецька область), однак до окупації фактично було частиною міста Первомайськ Луганської області. Війна поділила місто на дві частини – Золоте-1 залишилось на українській території, а у декількох кілометрах Золоте-5 – вже зайняте сепаратистами. «Ополченцями» - роблять уточнення деякі місцеві мешканці, переважно похилого віку. Як же інакше їх називати, якщо переважна більшість ефіру теле- та радіомовлення у місті – виключно російською, студії, скоріш за все, знаходяться або у Росії, або взагалі на окупованій території.

Після низки гучних заяв влади про те, що проблем із дотриманням прав людини у так званій "сірій зоні" на території Донецької та Луганської області не існує, пункти пропуску працюють у звичному і стабільному режимі, юристи та журналісті Харківської правозахисної групи за підтримки Європейської Комісії у червні 2016 року здійснили ряд виїздів з метою моніторингу реальної ситуації, що склалася на територіях, що є прилеглою до пунктів пропуску. Зокрема, 1-2 червня 2016 року юристи ХПГ відвідали місто Золоте Луганської області для надання юридичних консультацій переселенцям та місцевим мешканцям, що постраждали від військового конфлікту.

Вражень від поїздки залишилося набагато більше, ніж могло б вмістити в себе два дні. Місто Золоте належить до Попаснянського району (Донецька область), однак до окупації фактично було частиною міста Первомайськ Луганської області. Війна поділила місто на дві частини – Золоте-1 залишилось на українській території, а Золоте-5, що у декількох кілометрах,  – вже зайняте сепаратистами. «Ополченцями» - роблять уточнення деякі місцеві мешканці, переважно похилого віку. Як же інакше їх називати, якщо переважна більшість ефіру теле- та радіомовлення у місті – виключно російською, студії, скоріш за все, знаходяться або у Росії, або взагалі на окупованій території.

Особливо вражає радіо «Побєда», яке ловиться у кожного стовпа, сигнал доходить до Сєвєродонецька та Рубіжного, які нібито вже роки два як «наші», українські. Секрет популярності радіо серед місцевого населення простий – репертуар перевірений, «душевний», пісні військових років та радянська «попса», новин – обмаль. І ті за стандартною схемою: у Києві знову бійка у парламенті, перейменування вулиць, насильницька декомунізація, а у «молодій республіці» все добре. Якщо послухати це навіть два дні, можна повірити, а якщо два роки?! Цікаво було б дізнатися точку зору СБУ на це «віщання».

Проблем юридичного штибу у мешканців більш ніж достатньо – розрушена внаслідок військових дій нерухомість і відсутність єдиної державної програми фінансової підтримки людям, які таке майно втратили. Добре, що Норвезька Рада з питань біженців запустила на території міста програму з відновлення житла – закупають будматеріали, допомагають фінансово власникам житла у проведенні ремонту. А ось дитяча карусель біля клубу "Шахтер", в яку влетів снаряд явно забороненого калібру вже після підписання Мінських угод, під норвезьку програму не підходить. Місцеві не скаржаться – лише дякують Богові, що діточок на тій каруселі не було.

Інша велика проблема - банки, які «не розуміють» вказівок Кабінету Міністрів України та Нацбанку щодо призупипенння нарахування відсотків за кредитом для переселенців та осіб, що проживають на окупованій або «сірій» території. Великі банки передають кредитні справи колекторам, які залякують боржників, які б, може, і хотіли погасити кредит, якщо б мали фінансову можливість. Але – війна. Телефонні дзвінки ввечері та вночі, погрози, вимагання грошей. Ось з чим асоціюється у мешканців «сірої зони» наша банківська система.

Але не все так погано. Місто живе своїм життям, вулиці прибрані, пам’ятники шахтарській праці та полеглим воїнам Великої вітчизняної війни пофарбовані, біля них лежать квіти. Місцеві мешканці доглядають них, вкладаючи всю душу у цю справу, ніби від того залежить, як швидко закінчиться війна. Тому що переселенці сумують за домом, який покинули більш ніж два роки тому, на пару тижнів, з невеликою валізкою, «лише літо перечекати». Літо, яке затягнулося на ще два літа.

 

 Поділитися