Готуй сани влітку, а воза взимку! Або інструкція для тих, хто планує перереєструвати неприбуткову організацію

Увага! До 1 січня 2017 року громадські організації, які бажають зберегти статус неприбутковості, повинні змінити свої установчі документи у відповідності з чиним Податковим кодексом України.

На перший погляд, процедура змін виглядає досить зрозумілою та не викликає питань. Однак питання неодмінно з’являються як тільки ви починаєте готувати документи для подачі до органів державної реєстраці. 

1. Що таке статус неприбутковості і навіщо він потрібен?

До неприбуткових організацій належить ціла група юридичних осіб та організацій без статусу юридичної особи, серед яких профспілки, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, громадські організації та громадські спілки, благодійні організації та інші. Статус неприбутковості надає юридичній особі низку пільг щодо сплати податку на прибуток. Точніше кажучи, неприбуткові організації взагалі його не сплачують. На сьогоднішній день базова ставка на прибуток складає 18 % - неабиякі кошти.

2. Чому потрібно перереєстровуватися?

17 липня 2016 року Верховна Рада України ухвалила Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбутковх організацій”, яким виклала текст ст. 133.4. Податкового кодексу України у новій редакції та встановила строк для неприбуткових організацій до 1 січня 2017 року для приведення установчих документів у відповідність із новим законодавством. Нова редакція Податкового кодексу дещо відрізняється від тієї, що існувала до 17 липня, а тому організації, які повністю раніше відповідали вимогам щодо неприбутковості, можуть бути виключені з реєстрів. Вірогідність такого виключення - 99 %, адже нові вимоги законодавства досить специфічні.

3. Що робити аби не втратити статус неприбутковості?

КРОК ПЕРШИЙ - ЗМІНЮЄМО СТАТУТ

Найголовніше, що треба зробити - привести у відповідність до чинного законодавства Статут організації. Вірний текст Статуту - запорука відсутності проблем у майбутньому із органами фіскальної служби.

Отже, ст. 133.4. Податкового кодексу України вимагає, щоб:

- неприбуткова організація була утворена та зареєстрована у порядку, встановленому чинним законодавством. З цим положенням не повинно виникнути жодних проблем, адже неприбуткові організації, які зараз вносять зміни до Статутів, вже зареєстровані у встановленому законом порядку.

- її установчі документи містили заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Це положення рекомендовано внести дослівно до тексту Статуту організації. Також бажано вичитати увесь статут і перевірити, щоб усі його положення відповідали цій фразі. Особливо уважно слід читати положення про розподіл майна, правил розпорядження та користування майном, правил розподілу прибутків.

- її установчі документи передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Тут слід мати на увазі, що більшість рекомендацій також зводиться до дослівного внесення положення до статуту.

Однак варто бути дуже обережним. Дослівне внесення цього положення може не відповідати профільному закону, відповідно до якого й існує організація (наприклад, у такому вигляді воно суперечить положенням Закону України “Про громадські об’єднання”, адже не містить положення про задоволення вимог кредиторів перед тим, як активи будуть передані іншій неприбутковій організації або зараховані до бюджету).

Тому моя порада - уважно порівняти статтю профільного закону та статтю ПК України і сформувати положення, яке буде відповідати обом законодавчим актам. В іншому випадку державний реєстратор може відмовити у внесенні змін, і ви втратите дорогоцінний час.

Також слід звернути увагу на відповідність між термінологією. Наприклад, громадські організації та громадські спілки можуть “саморозпускатися”, а не “ліквідовуватися”. Щоб відповідати обом нормативним актам слід вказати обидва терміни, один з яких зазначити у дужках.

Не забудьте також внести у статут положення про реорганізацію і у дужках зазначити її види (зилття, поділ, приєднання та перетворення). На сьогоднішній день Закон України “Про громадські об’єднання” не містить суворих положень щодо реорганізації, але такі положення містяться у Цивільному кодексі України.

- внесення контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі відповідності статуту громадської організації усім попереднім пунктам, внесення змін до статуту, державної реєстрації таких змін та подачі реєстраційної картки до органів державної фіскальної служби, вимоги цього пункту також будуть дотримані.

Загальна порада - пам’ятати, що українське законодавство швидкоплинне. Якщо ваш статут відповідав нормам чинного законодавства рік або півроку тому, це - не запорука того, що він буде досі їм відповідати. Тому бажано дуже уважно вичитати його текст, та порівнювати кожне положення із профільним законом і Цивільним кодексом України.

Найпоширеніші помилки:

- статут передбачає можливість внесення доповнення до нього, яке тепер не передбачено законодавством;

- відсутній порядок оскарження рішення, дій чи бездіяльності органів;

- не прописані строки поноважень керівних органів, порядок їх обрання та звітності;

- не вказано, що рішення про внесення змін до Статуту, ліквідацію, реорганізацію, а також відчуження більш ніж 50 % майна організації приймається 3/4 від загальної кількості членів Організації.

КРОК ДРУГИЙ - ЗБИРАЄМО ДОКУМЕНТИ

Недостатньо просто внести зміни до статуту - треба ще ці зміни правильно затвердити, а саме:

1. Провести збори органу, відповідно до рішення якого можуть бути скликані позачергові загальні збори. Таким органом може бути Ревізійна комісія, Рада, Правління, тощо. На засіданні органу повинні бути затверджені: дата, місце та час зборів та їх порядок денний.

Протокол засідання органу має включати:

1. свою назву “Протокол позачерового засідання... №...”;

2. кількість присутніх осіб та загальну кількість членів органу;

3. поіменний перелік присутніх осіб;

4. дату та місце засідання,

5. інформацію про секретаря та головуючого

6. порядок денний: обрання секретаря та головуючого (у разі потреби), затвердження дати, місця, порядку денного загальних зборів;

7.підписи головуючого та секретаря.

Порада - стежте, щоб інтервал між датою засідання Ради або іношого уповноваженого на скликання позачергових зборів органу та датою засідання згальних зборів відповідав статуту. Так, наприклад, статутом можуть бути встановлені положення про 7 - 15 денний строк для сповіщення членів організації.

У деяких організаціях скликання позачергових загальних зборів передбачає подвійну процедуру - наприклад, порядок денний затверджує Голова Ради, а дату, місце, час позачергових зборів визначає інший орган.

2. Провести загальні збори. Важливо пам’ятати, що зміни до статуту мають затвердити 3/4 від загального складу організації.

Протокол засідання загальних зборів має міститит:

1. свою назву “Протокол позачерового засідання загальних зборів №...”;

2. кількість присутніх осіб та загальну кількість членів органу;

3. поіменний перелік присутніх осіб та запис про те, що реєстр присутніх додається;

4. дату та місце засідання,

5. інформацію про секретаря та головуючого

6. порядок денний:

- Обрання секретаря засідання та головуючого (у разі потреби);

- Внесення змін та затвердження нової редакції Статуту;

- Обрання особи, уповноваженої на підписання Статуту від імені всіх присутніх членів організації (факультативний пункт);

- Обрання особи, уповноваженої на подання документів до територіальних органів Міністерства юстиції.

7. підписи головуючого та секретаря.

3. Під час позачергових загальних зборів зібрати всі необхідні підписи для реєстру. Найчастіше реєстр присутніх на зборах осіб має вигляд таблиці, стовпчики якої мають назви: “Порядковий номер”, “П.І.Б”, “Дата народження”, “Підпис”. Це - загальні вимоги, однак вони можуть відрізнятися для деяких категорій організацій, тому перш ніж складати реєстр, необхідно ознайомитися також із специфічними нормативними актами.

4. Заповнити картку. Майте на увазі, що реєстраційні картки (заяви) змінилися пілся прийняття нового Закону України “Про реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”. Нову картку можна знайти за посиланням: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0014-16

КРОК ТРЕТІЙ - РУШАЄМО ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРАТОРА

На сьогоднішній день реєстрацію здійснює:

1. Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об’єднань, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок та їхньої символіки;

2. територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об’єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об’єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об’єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання.

На сьогоднішній день такими територіальними органами є Головні територіальні управління Мінюсту в областіх.

3. виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси, акредитовані суб’єкти - у разі державної реєстрації інших юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

До органів державної реєстрації для внесення змін до відомостей про неприбуткову організацію подається:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі (так звана “реєстраційна картка” або “реєстраційна форма”);

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру (протокол позачергових загальних зборів);

3) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) протоколу засідання керівного органу громадського формування, на якому відповідно до установчого документа було скликано засідання вищого органу управління (протокол позачергового засідання Ради, Правління, тощо)

4) документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру (Реєстр присутніх на позачергових загальних зборах осіб);

5) документ про сплату адміністративного збору. На сьогоднішній день він складає 410 гривень. Спроби запевнити органи державної реєстрації про те, що зміни вносяться на пільгових умовах (наприклад, для приведення статуту у відповідність до Закону України “Про громадські об’єднання”, за що адмінзбір не сплачується) не матимуть позитивного результату, і ви просто втратите час;

8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі. Такий установчий документ має бути підписаним, пронумерованим, прошитим.

КРОК ЧЕТВЕРТИЙ - ЧЕКАЄМО РЕЗУЛЬТАТУ

Строк розгляду документів поданих для державної реєстрації складає:

1) щодо творчої спілки, місцевого осередку творчої спілки - не пізніше 30 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;

2) щодо професійної спілки, її організації або об’єднання, організації роботодавців, її об’єднання – не пізніше 15 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;

3) щодо громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи - не пізніше трьох робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;

4) щодо громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, - не пізніше трьох робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;

Строк розгляду документів, крім документів поданих громадським об’єднанням, що не має статусу юридичної особи може бути продовженим на 15 робочих днів. Практика йде по такому шляху, що строк продовжують майже завжди і у сукупності він складає:

1. Для творчої спілки, місцевого осередку творчої спілки - 45 робочих днів;

2. Для професійної спілки, її організації або об’єднання, організації роботодавців, її об’єднання - 30 робочих днів;

3. Для громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи - 18 робочих днів.

КРОК П’ЯТИЙ - СПІЛКУЄМОСЯ ІЗ ПОДАТКОВОЮ

Для внесення відомостей або зміну відомостей у Реєстрі неприбуткових організацій необхідно заповнити відповідну реєстраційну заяву (форма № 1 Р-Н)

Реєстрація у органах державної фіскальної служби займає також 14 днів.

Тому, найголовнішна порада і найголовніший висновок - поспішайте!

Часу залишилося рівно два місяці.