search  
print
16.05.2017 | В. Мельничук, О. Павліченко

Звіт за результатами моніторинґового візиту 11.05.2017 до Бучанської виправної колонії № 85

Бучанська виправна колонія № 85
   

11 травня 2017 року моніторинґова група у складі Василя Мельничука та Олександра Павліченка відвідала Бучанську виправну колонію № 85, в якій на день візиту перебували 680 засуджених, на території колонії розташована також міжобласна лікарня (МОБ) для лікування засуджених.

ДІЗО, ПКТ

Спочатку монітори відвідали ділянку ДІЗО-ПКТ, де перебували 19 засуджених, з них 13 були в камерах ДІЗО. Під час розмов засуджені поскаржилися на те, що в камерах під підлогою бігають щурі, які вискакують через туалетний отвір до камери. Один із засуджених з ділянки ПКТ скаржився на те, що уночі щур вкусив його за губу, він змушений був викликати чергового, щоб йому надали медичну допомогу й зупинили кров.

В камерах холодно, оскільки в цей період сильно похолоднішало, а приміщення вже не опалюються. Вікна в камерах не відкриваються й не закриваються зсередини, це можна зробити лише з зовнішнього боку. В усіх камерах холодно, для збереження температури вікно в одній із камер засуджені закрили ковдрою.

Провітрювання в цій камері, відповідно, немає. В сусідній камері натомість у вікні вийняте скло, тобто є постійне провітрювання, однак воно здійснюється й тоді, коли повітря на дворі, як це було тими днями, сягало +3 градусів уночі. Відповідно, температура у цій камері сильно залежить від температури назовні.

В камерах, які відвідали монітори, вентиляції назовні немає, натомість є вентиляційний отвір з камери до внутрішнього коридору.

В камерах встановлені умивальники з проточною водою та є туалет – це, практично, дірка у підлозі. Все в дуже занедбаному стані.

Обладнання камер ДІЗО й ПКТ вимагає термінового ремонту й приведення до нормального стану.

Засуджені в ДІЗО зауважили, що одногодинна прогулянка у них відбувається відразу після підйому (а підйом в ДІЗО-ПКТ – о 5 ранку), тобто вони перебувають на повітрі з 5 до 6 ранку, це передбачено розпорядком дня, але таку практику варто переглянути й встановити для прогулянок час, коли надворі й більше сонця, й більше тепла – від 11:00 до 16:00.

Можливість спілкування із зовнішнім світом

Всі засуджені, з якими монітори спілкувалися в ДІЗО-ПКТ, стверджували, що вони жодного разу, перебуваючи в колонії, – а деякі із засуджених вже були по декілька років, – не дзвонили з телефонів колонії, навіть не знають, що є така практика. Під час попередніх візитів монітори вже звертали на це увагу адміністрації колонії, це при тому, що частина осіб, які потрапляють до ДІЗО-ПКТ, перебувають там через вилучені у них телефони або карти до них. Колонія має налагодити нормальний режим переговорів засуджених із зовнішнім світом, забезпечити засудженим реальну можливість спілкування й покласти край нелегальним телефонам на території колонії.

Монітори також звернули увагу на дотримання санітарних норм щодо столових приборів засуджених. Ложки вставлені безпосередньо в ящик у дверях із зовнішнього боку.

Натомість в ДІЗО іншої установи, Полтавській ВК-64, яку монітори відвідали за два дні до цього візиту, ложки окремо загорнуті й закриті:

Слід дотримуватися норм санітарії при харчуванні засуджених, зокрема, забезпечувати чистоту столових приборів.

Окрема рекомендація – провести дератизацію приміщення, знищити гризунів, які живуть у цих приміщеннях під підлогою та можуть заходити до камер.

Міжобласна лікарня (МОБ)

На день відвідування лікарні моніторами в ній перебували 74 хворі засуджені.

Монітори оглянули палати хірургічного та терапевтичного відділень. Один із засуджених у палаті № 8, який в минулому був співробітником правоохоронних органів, правомірно вимагав, щоб його помістили окремо від інших засуджених. Начальство медичної частини погодилось після розмови з ним відселити іншого засудженого від цього колишнього правоохоронця.

Засуджені скаржились на те, що не отримували лікування або обстеження, зверталися з проханням провести обстеження й встановити діагноз. Начальник медичної частини в присутності моніторів призначав засудженим час їх обстеження.

Засуджені, які мають труднощі із пересуванням (відсутність кінцівок), не виходять на прогулянки, оскільки в приміщенні немає ліфта, і таких засуджених мають зносити на руках інші засуджені (які теж перебувають на лікуванні). Відповідно, такі прогулянки, як правило, не відбуваються.

Засуджені скаржилися на те, що не мають доступу до своїх медичних документів і не знають напевне, які препарати їм призначені і що вони отримують.

Recommend this post
X




forgot the password

registration

X

X

send me a new password


on top