MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Розмова зі слідчим «екстреміста» Бившева

30.11.2017   
ХНГ-інформ
Вірші, зокрема, «Українським патріотам» і «Українські повстанці», в яких Олександр Бившев засуджує дії РФ щодо України, визнано екстремістськими. Зараз проти колишнього вчителя порушено вже четверту кримінальну справу.

Колишній учитель німецької мови Олександр Бившев живе в селищі Кроми (Орловська область Російської Федерації). До серпня 2014 року він працював у середній школі, але після публікації в місцевій газеті вірша «Українським патріотам» його відсторонили від роботи. Колишні колеги та учні виступили проти Бившева в суді.

У своїх віршах, зокрема, «Українським патріотам» і «Українські повстанці», в яких Бившев засуджує дії РФ щодо України, визнано екстремістськими, автора внесли до російського федерального списку екстремістів і заблокували його банківські рахунки. У 2015 році Бившева у двох окремих справах засудили до 300 годин обов’язкових робіт (ст. 282 КК Росії – «розпалювання ненависті або ворожнечі» щодо групи осіб «росіяни») й заборонили працювати за фахом.

У вересні цього року проти Бившева порушили вже третю кримінальну справу за вірш «На незалежність України» (відповідь на відомий вірш Йосипа Бродського), написаний ще 2015 року.

Цими днями Олександр Бившев був викликаний на допит в рамках вже нової – четвертої – кримінальної справи. «Звіт» про свою зустріч зі слідчим він опублікував на своїй сторінці в Facebook:

Позавчора я був у Кромському Слідчому комітеті на першому допиті в рамках нової – вже четвертої – кримінальної справи, яка готується проти мене за вірші. Я відмовився давати будь-які свідчення та пояснення, скориставшись 51 статтею Конституції РФ. А далі між мною та слідчим відбулася серйозна розмова, що тривала близько години. Я дуже вдячний заступнику начальника слідчого управління за повну відвертість. Все, сказане ним, можна тезисно висловити в наступних 14 пунктах:

1. Справжніми патріотами нацистської Німеччини були антифашисти, а ті, що кричали: «Хайль Гітлер!», бо вони підтримували свою країну.

2. Людина, яка бажає поразки рідній Батьківщині у війні, навіть якщо вона вважається несправедливою та загарбницькою з погляду норм міжнародного права, є націонал-зрадником, і тому підлягає покаранню по законам воєнного часу.

3. У сьогоднішній війні між Росією та Україною я, як громадянин Російської Федерації, зобов’язаний бути на боці Росії. На моє запитання: «А хіба Україна вчинила акт агресії щодо РФ?» мені було заявлено буквально наступне: «Це не має значення. Ваш обов’язок – захищати геополітичні інтереси Батьківщини й діяти виключно з погляду її користі».

4. Формула Геббельса «Має рацію вона чи ні, але це моя батьківщина» абсолютно правильна й повністю може бути застосовна до Росії, а сам доктор Геббельс був справжнім патріотом Німеччини.

5. Путін і вся російська влада, на жаль, занадто м’які й ліберальні щодо своїх опонентів. За Сталіна не стали б особливо морочитися, а просто поставили б мене до стінки – і все. А вони тут зі мною ще панькаються, дозволяють користуватися 51 статтею Конституції.

6. У Росії всі рівні перед законом (принаймні так тут у нас написано на папері).

7. Оскільки я потрапив в поле зору спецслужб, вони від мене вже ніколи не відчепляться.

8. Гітлер, Новодворська та Нємцов – люди одного кола, тому що бажали знищення Росії.

9. Практично будь-який мій політико-сатиричний вірш може стати предметом судової перевірки на наявність екстремізму та приводом до порушення проти мене чергової кримінальної справи.

10. У Росії при бажанні та наявності відповідних вказівок зверху зовсім не важко вибити з підслідного потрібні свідчення. (Як приклад мені була наведена доля героя громадянської війни Маршала Блюхера, якого заради самообмови мордували на Луб’янці до тих пір, поки не перетворили його на суцільне криваве місиво й не позбавили ока). «Визнання – цариця доказів» (А. Я. Вишинський).

11. Мені не треба боротися за правду й справедливість, оскільки в кожного тут своя правда, а поняття «справедливість» – повна фікція.

12. Я повинен забути про моральність і всі моральні критерії стосовно влади, тому що в політиці подібні поняття абсолютно не працюють.

13. Лібералів у нас поступово відтісняють звідусіль, так що маятник пішов у зворотному боці до диктатури («Ви ще не бачили справжньої диктатури – от коли вона, нарешті, настане, тоді Ви по-іншому заспіває»).

14. Мені необхідно підстрахуватися й припинити писати вірші на соціально-політичні теми та викладати їх в Інтернеті, якщо я не бажаю остаточно втратити свободу.

Як то кажуть, коментарі зайві…

А ось вірші Олександра Бившева, у яких побачено ознаки екстремізму:

Украинским патриотам

Неизвестный спецназ возник какой-то там.
(Кремль ни гу-гу о «тайных пришлецах»).
«Ни пяди Крыму путинским чекистам!» –
Вторит в израненных сердцах.

На подступы все москальской банды
Ответьте по-бандеровски, друзья:
«Пусть захлебнутся кровью оккупанты!» –
Иначе «с теми гадами» нельзя.

Встретьте врагов, как предки ваши,
Чтоб не топтался здесь чужой сапог.
Для них свинцовой приготовьте каши.
В беспощадной битве храни вас Бог!

Прятать вам патроны еще рано. –
Россия угрожает марш-броском.
Пусть дух живет Шухевича Романа!
Пусть станет вам Господь проводником!

Украинские повстанцы

Ох, не зря раскричались вороны!
Знать, предчувствуют падаль они.
Покидаем опять свои схроны. –
Наступают горячие дни.

Ждет нас скоро кровавая жатва.
Будь что будет, и Бог нам судья!
Свята наша единая клятва:
Бить проклятых, себя не щадя.

Мы – солдаты Степана Бандеры.
Что фашисты нам, что москали…
Ничего нет сильней нашей веры
И любимей родимой земли.

Мы идем на врагов, смерти в жерло.
Пусть погибнем за рiдну свою.
Україна, вона ще не вмерла.
I до зустрiчi, друзi, в раю!

На независимость Украины

В адрес тебя летят пули, снаряды, маты.
(Не наигрались, поди, кацапы в свои «аты-баты»).
«Ишь, захотела свободы! – взвыла Москва. – Вот дерьмо!..»
Твой Майдан для Кремля, как для циклопа бельмо.

Прав был Мыкола Гоголь: эти свиные рыла
Русь захватили «Святую» спереди, с флангов и тыла.
В месте на букву «ж» засели уже глубоко.
Здесь прописались навечно Шариковы и Ко.

К зеркалу подойти боится немытая «Раша».
«Третий Рим», «Китеж-град» и прочее – просто лажа.
Но мечтает по-прежнему в мире иметь всех в рот.
И с похмелья рыгает: «Мы – богоносец народ!»

Северная держава смотрится наглым подростком.
В ней квартирует тьма горячих голов-отморозков.
Бомб ядреных до черта и «калашей» будь здоров…
Дай им топор войны – ох, наломают дров!

«Ватник» захлебывается ненавистью к «укропу»
И на чем свет стоит Штаты клянет и Европу.
НАТО пускай готовит побольше и крепче сеть. –
Русскому хватит медведю на соседей борзеть.

В ледяном Быдлостане ничто под Луной не ново:
Сталина почитают опять как отца родного.
Дружно встать в позу рака – иванушкам самый смак.
Видно, и впрямь без плетки им не прожить никак…

С той, что тебя гнобила, Господь еще спросит строго.
В дебри, леса, болота скатертью ей дорога.
А я на Запад гляжу, слезно небо моля:
«Щастя тобi бажаю, Україно моя!»


Використано матеріяли сайтів «Радіо Свобода», Zapretno.info.

 Поділитися