MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 162 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 05.02.2018 – 09.02.2018

05.03.2018   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 66 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 25 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, проведенням позачергових місцевих виборів, зміною адміністративно-територіального устрою, проведенням парламентських слухань, ініціативою відставки міністра тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо. З 06.02.2018 розпочала роботу нова сесія Верховної Ради України VІІІ скликання, що відбилося на зміні нумерації проектів.

Надійшло 66 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 25 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, проведенням позачергових місцевих виборів, зміною адміністративно-територіального устрою, проведенням парламентських слухань, ініціативою відставки міністра тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

З 06.02.2018 розпочала роботу нова сесія Верховної Ради України VІІІ скликання, що відбилося на зміні нумерації проектів.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект Постанови 7546 від 05.02.2018 (Бурбак М. Ю.) про Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства у зв’язку із незаконною підготовкою виборів Президента Російської Федерації на тимчасово окупованій частині території України – в АР Крим та Севастополі.

У проекті постанови пропонується визнати, що намір органів влади та окупаційної адміністрації Російської Федерації незаконно провести 18 березня 2018 року вибори Президента Російської Федерації на тимчасово окупованій частині території України – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь – є порушенням Конституції та законодавства України, основних принципів та норм міжнародного права, Статуту ООН, Гельсінського Заключного акта, Будапештського меморандуму 1994 року, Резолюції Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України № 68/262, ухваленої 27 березня 2014 року на 68-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, та інших міжнародно-правових актів. Також пропонується схвалити Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства у зв’язку із незаконною підготовкою виборів Президента Російської Федерації на тимчасово окупованій частині території України – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. У зверненні, зокрема, зазначається, що проведення виборів Президента Російської Федерації на тимчасово окупованій території України є незаконним, а отже, унеможливлює визнання їхніх результатів. Нагадується, що ці так звані вибори були призначені нелегітимним парламентом Росії, «обраним» із врахуванням незаконного голосування в Криму у 2016 році. Підкреслено, що Україна не визнає легітимності ані самих незаконно сформованих «Федеральних Зборів» Російської Федерації, ані їхніх рішень. Звертаючись до Ради Безпеки та Генеральної Асамблеї ООН, ОБСЄ, Європейського Союзу, НАТО, інших міжнародних організацій, парламентських асамблей, іноземних парламентів та урядів, Верховна Рада України закликає: 1. Застосувати всі належні засоби, щоб застерегти органи влади та окупаційну адміністрацію Російської Федерації від проведення виборів Президента Російської Федерації на тимчасово окупованій території України – Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. 2. У разі проведення голосування на тимчасово окупованій частині території України, не визнавати легітимності виборів Президента Російської Федерації 18 березня 2018 року та його подальших рішень, виходячи із загального принципу права («Jus ex injuria non oritur» – право не може виникнути з правопорушення). 3. Не допустити жодних дій, які б могли заохотити органи влади та окупаційну адміністрацію Російської Федерації до порушення суверенітету України, а також прав і свобод людини на тимчасово окупованій частині її території, а в разі таких дій – застосувати додаткові санкції проти представників органів влади та окупаційної адміністрації Російської Федерації. 4. Посилити спільні зусилля, щоб змусити Російську Федерацію забезпечити доступ міжнародних спостерігачів на окупований Кримський півострів для моніторингу порушень прав людей та організації допомоги жертвам репресій.

Постанова була прийнята 01.03.2018.

Проект 0175 від 08.02.2018 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про спільний контроль осіб, транспортних засобів, товарів та предметів у спільних пунктах пропуску через українсько-молдовський державний кордон.

Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про спільний контроль осіб, транспортних засобів, товарів та предметів у спільних пунктах пропуску через українсько-молдовський державний кордон вчинено 6 жовтня 2017 року в м. Кишинів. Очікується, що ратифікація Угоди сприятиме розвитку соціально-економічної ситуації в зазначеному регіоні, забезпечення дотримання режиму українсько-молдовського державного кордону й поліпшення умов для його перетинання.

Основні положення угоди зосереджені на питаннях порядку проходження перевірки у пунктах спільного контролю, порядку перетину кордонів різними категоріями осіб, діяльності співробітників перевіряючих органів обох країн тощо.

Проект 0176 від 09.02.2018 (Президент України) про ратифікацію Угоди між Україною та Португальською Республікою про здійснення оплачуваних видів діяльності членами сімей, які перебувають на утриманні дипломатичного, адміністративного та технічного персоналу дипломатичних представництв та консульських установ.

Угода між Україною та Португальською Республікою про здійснення оплачуваних видів діяльності членами сімей, які перебувають на утриманні дипломатичного, адміністративного та технічного персоналу дипломатичних представництв та консульських установ була вчинена в м. Києві 10 липня 2017 р. Ратифікація Угоди дасть змогу надати членам сімей українських та португальських працівників дипломатичної служби право здійснювати оплачувану діяльність на території відповідно Португальської Республіки та України у порядку та на умовах, передбачених для громадян держави перебування.

За останні роки було укладено декілька договорів такого спрямування з різними державами. Принципових особливостей цей договір не має.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 7549 від 05.02.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України з питань проходження військової служби.

Проект обсягом в 66 сторінок. Зміни пропонується внести до Статутів внутрішньої служби та гарнізонної та вартової служби  Збройних Сил України, Дисциплінарного та Стройового статуту Збройних Сил України, а також Законів України «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України». Як зазначається у пояснювальній записці, метою проекту є упорядкування дисциплінарних повноважень посадових осіб, урегулювання деяких питань повсякденної діяльності, визначення прав та обов’язків головних сержантів та головних старшин підрозділів військових частин Збройних Сил України. Втім, далеко не усі ініціативи є беззастережними. Зокрема це і запровадження нового вітання: «На вітання начальника або старшого за військовим званням “Слава Україні” всі військовослужбовці, які перебувають у строю або поза строєм, відповідають: “Героям слава”. Якщо начальник або старший за військовим званням прощається, на його слова “Слава Україні” військовослужбовці відповідають: “Героям слава”» (зміни до статті 84 Стройового статуту Збройних Сил України).

Проект сприймається неоднозначно через поєднання технічних і уточнюючих положень із вкрай політизованими.

Проект 7548 від 05.02.2018 (Міщенко С. Г.) про внесення доповнень до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо надання членам сімей загиблих пільгового проїзду).

Пропонується названу статтю доповнити новими пунктами передбачивши, що особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаються також такі пільги: «24) безкоштовний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських та міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньо- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання; 25) безкоштовний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою».

Проект Постанови 7552 від 05.02.2018 (Одарченко Ю. В.) про виконання Кабінетом Міністрів України зобов’язань перед військовослужбовцями, військовими пенсіонерами та деякими іншими категоріями осіб.

У проекті пропонується дати завдання Кабінету Міністрів України забезпечити: 1) визнання такою, що втратила чинність Постанову Кабінету Міністрів України №1052 від 27 грудня 2017 р. та відновлення дії положень нормативно-правових актів, до яких були внесені зміни зазначеною Постановою; 2) перерахунок раніше призначених пенсій пенсіонерам органів внутрішніх справ з 01 січня 2016 р. з урахування розміру грошового забезпечення співробітників органів національної поліції; 3) перерахунок раніше призначених пенсій пенсіонерам Державної кримінально-виконавчої служби з 01 січня 2017 р. з Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 р. № 1294 із внесеними до неї змінами та доповненнями; 4) перерахунок раніше призначених пенсій особам, звільненим з військової служби та деяким іншим особам, на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням виконання вимог цієї постанови. Також на уряд покладається завдання у разі необхідності внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України на 2018 рік у частині збільшення видатків на фінансове забезпечення виплати пенсій.

Останні часом помітно поширилася практика реєстрації народними депутатами України проектів постанов, якими пропонуються конкретні доручення уряду, аж до вимоги скасувати чи прийняти певні акти, як це має в даному разі. Такі засоби «ручного керівництва», на нашу думку, порушують конституційний принцип поділу державної влади і є показником вкрай поганого розуміння самих основ демократії.

Проект 7527-1 від 06.02.2018 (Вінник І. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань організації діяльності Державної прикордонної служби України.

Альтернативний проекту 7527 від 24.01.2018 (Паламарчук М. П.) про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань організації діяльності Державної прикордонної служби України (див. Бюлетень № 160). Порівняно з основним проектом відкинуто ряд пропонованих змін, зокрема повністю виключено зміни до Закону України «Про боротьбу з тероризмом». Новел не багато. Так, пропонується закріпити, що у структурі Державної прикордонної служби України та у структурі органів Морської охорони діють підрозділи спеціального призначення. Також уточнюється, що порядок застосування технічних засобів прикордонного контролю і використання службових собак під час здійснення прикордонного контролю визначається самим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

З огляду на суть змін і технічні вади проекту видається, що він може лише частково бути використаний при доопрацюванні основного проекту.

Проект 8002 від 06.02.2018 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (щодо надання права на звільнення військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом).

Пропонується установити, що під час дії особливого періоду, з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», з військової служби звільняються військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, дію якого було продовжено понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації та які вислужили не менше 6 місяців з дати продовження дії контракту, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої статті 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Також пропонується для військовослужбовців, які уклали контракти на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, зменшити необхідність служби після укладення контракту з двох років до 9 місяців. Прийняття проекту надасть право військовослужбовцям-контрактникам звільнитися з військової служби за власним бажанням, прослуживши 6 місяців після продовження дії контракту або 9 місяців після укладення нового контракту на період до оголошення демобілізації.

Проект 8033 від 09.02.2018 (Білозір О. В.) про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» щодо призначення пенсій учасникам АТО, нагородженим орденом України.

Пропонується визначити, що пенсії за особливі заслуги перед Україною також встановлюються громадянам України, які є ветеранами війни, нагородженими за участь в антитерористичній операції (забезпеченні її проведення) орденом.

 

Ідеологічні питання

 

Проект Постанови 7551 від 05.02.2018 (Іллєнко А. Ю.) про Звернення Верховної Ради України до Президента, Сейму та Сенату Республіки Польща.

Метою пропонованого звернення було недопущення введення в дію змін до «Закону про Інститут національної пам’яті ‒ Комісію з переслідування злочинів проти польського народу і деяких інших законів». Зазначалося, що внесення згаданих змін буде прямим втручанням у внутрішні справи України й по суті висуненням територіальних претензій, в частині визначення території Галичини як «Східної Малопольщі». Впровадження цього законопроекту становить загрозу для українців незалежно від громадянства. Пропонувалося засудити від імені Верховної Ради України цей «ворожий Україні, шкідливий для добросусідських відносин та вигідний Москві політичний акт». Вищі органи влади Республіки Польща пропонувалося закликати зайняти державницьку позицію та не допустити введення в дію згаданого законопроекту.

 За результатами розгляду на своєму засіданні 06.02.2018 Комітет у закордонних справах прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України відхилити проект Постанови 7551.

Проект Постанови 7553 від 05.02.2018 (Тарасюк Б. І.) про Заяву Верховної Ради України у зв’язку з ухваленням Сеймом і Сенатом Республіки Польща змін до закону про Інститут національної пам’яті – Комісію з розслідування злочинів проти польського народу та інших законодавчих актів.

Проект тієї ж самої спрямованості, що і попередній, але у формі заяви, а не звернення. Він вирізняється зваженістю, продуманістю формулювань і помітно ширшим колом порушених проблем. Зокрема, зазначається, що рішення Сейму від 26 січня та Сенату Республіки Польща від 1 лютого 2018 р. щодо ухвалення змін до закону про Інститут національної пам’яті – Комісії з розслідування злочинів проти польського народу та інших законодавчих актів, якими запроваджується кримінальна відповідальність за заперечення «злочинів українських націоналістів» і дається упереджене та суперечливе визначення цього поняття, відкриває шлях до маніпуляцій і посилення антиукраїнських тенденцій в польському суспільстві. Ухвалені законодавчі зміни суперечать змісту і духу стратегічного партнерства між Україною і Республікою Польща, а також принципам, які були погоджені сторонами, серед іншого, у Декларації пам’яті і солідарності від 20 жовтня 2016 р. Розгортання антиукраїнських настроїв та створення атмосфери тиску і залякування здатне безпосередньо вплинути на права і свободи майже мільйона українців, які сьогодні є трудовими мігрантами на території Польщі і працюють задля її економічного зростання у тому числі. Нас також турбують  демонстративні акції знищення українських пам’ятників на території Польщі, напади на учасників релігійних урочистостей, членів української громади Польщі, заборони проведення культурних заходів та шовіністична риторика. Лише об’єктивна, зважена і неупереджена оцінка усіх історичних обставин, спільне пізнання фактів історії, застосування персональної, а не колективної відповідальності за злочини проти людяності та воєнні злочини, які мали місце упродовж першої половини ХХ століття, належна повага і рівна турбота з вшанування пам’яті усіх жертв на території обох наших держав та щире християнське прощення, до якого закликав Святий Іван Павло ІІ, дозволять нам уникнути взаємних помилок минулого і будувати міцне і надійне стратегічне партнерство між Україною та Республікою Польща, що є запорукою миру і безпеки в цілій Європі та світі. В заяві міститься заклик до Президента Республіки Польща скористатися своїми конституційними повноваженнями та спільно з Сеймом та Сенатом Республіки Польща повернути в українсько-польські відносини зваженість, раціональність та доброзичливість.

Наступного ж дня проект постанови було прийнято, а за тиждень, 13.02.2018 – підписано.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 7550 від 05.02.2018 (Парубій А. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо розподілу посад у комітетах Верховної Ради України за принципом д’Ондта.

Пропонується  внести однотипні зміни в статтю 6 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтю 81 Регламенту Верховної Ради України, якими передбачити, що обрання народних депутатів України на посади голів комітетів, перших заступників, заступників, секретарів та членів комітетів здійснюється на основі пропозицій депутатських фракцій (депутатських груп) за принципом д’Ондта. За цим принципом зазначені посади розподіляються між депутатськими фракціями (депутатськими групами) послідовно, одна за іншою. Чергову у зазначеній послідовності посаду отримує та депутатська фракція (депутатська група), яка має найбільшу квоту (визначену з точністю до сотих), що обчислюється за формулою К = Ф : (П+1), де Ф – загальна кількість членів депутатської фракції, а П – кількість посад, отриманих депутатською фракцією до даного кроку. Після кожної отриманої посади квота депутатської фракції перераховується з урахуванням нової кількості отриманих посад.

Слід погодитися з думою експертів ГНЕУ, що проект заслуговує на підтримку з певними застереженнями. Зокрема, посади в різних комітетах мають різну політичну вагу залежно від предметів їх відання. При цьому якщо чинні приписи Регламенту дають можливість досягнути компромісу між різними парламентськими фракціями (групами) під час розподілу посад, то принцип д’Ондта передбачає автоматичний розподіл посад без будь-якого погодження думок і позицій. Крім того, немає потреби у повному дублюванні одних й тих же положень одразу у двох законах. У Законі України «Про комітети Верховної Ради України» було б достатнім зазначити, що посади розподіляються за принципом д’Ондта в порядку, передбаченому Регламентом Верховної Ради України.

Проект 8003 від 06.02.2018 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо удосконалення порядку імпічменту Президента України).

Згідно з пояснювальною запискою проект подається в єдиному пакеті з проектом «Про внесення змін до статей 111, 151 Конституції України (щодо удосконалення порядку імпічменту Президента України)», проте на час написання цього огляду згаданий проект так і не був зареєстрований у Верховній Раді України.. Пропонується внести зміни до пункту 4 частини другої статті 36 та пункті 6 частини другої статті 46 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в яких передбачити виключення повноважень Верховного Суду України щодо надання висновку про наявність чи відсутність у діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину. Компенсувати відсутність суддівського висновку пропонується посиленням складу спеціальної тимчасової слідчої комісії (див. проект 8014).

Проект 8014 від 07.02.2018 (Мураєв Є. В.) про спеціальну тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з імпічменту вищих посадових осіб України.

Проект складає єдиний пакет з проектом 8013 і водночас має своїми попередниками проект 1097 від 28.11.2014 (Кожем’якін А. А.) про порядок імпічменту Президента України, який не знайшов підтримки парламентарів для включення в порядок денний 03.02.2016; проект 2278 від 03.03.2015 (Ляшко О. В. ) про спеціальну тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з розслідування справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, який перебуває на розгляді; проект 7381 від 07.12.2017 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення можливості усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, друга редакція якого нині опрацьовується в профільному комітеті.

Утім, доволі значний обсяг проект (75 статей і 19 сторінок перехідних положень з численними змінами інших законів) не дає змоги належним чином проаналізувати його в рамках цього огляду. До того ж без попереднього внесення змін у Конституцію України проект втрачає сенс.

Проект 8019 від 08.02.2018 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо вирішення питання покладення обов’язків старости у деяких випадках до обрання його на перших виборах старости.

Пропонується положення про те, що у селах, селищах, в яких були органи місцевого самоврядування територіальних громад, що об’єдналися, обов’язки старости до обрання на перших виборах старости виконує особа, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об’єднання, доповнити таким реченням: «У випадку, якщо особа, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об’єднання не може за Законом або відмовляється виконувати обов’язки старости, ці обов’язки покладаються на секретаря сільської, селищної ради територіальної громади, яка увійшла до складу об’єднаної територіальної громади».

Проект спрямований на вирішення однієї з багатьох колізій законодавства, які постали внаслідок реформи із запровадженням об’єднання територіальних громад.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 8001 від 06.02.2018 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до деяких законів України (щодо справедливого розміру пенсій для громадян, які працювали на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці).

Проектом передбачається підвищення розміру пенсійного забезпечення для осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України понад 35 років з урахуванням величини страхового стажу у розмірі 2,5 %. Також пропонується, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по півроку, а при стажі більше 35 років – з урахуванням величини оцінки страхового стажу у розмірі 2,3 %. Крім того, пропонується скасувати норму, яка передбачає обмеження розміру коефіцієнт страхового стажу, який не може перевищувати 0,75 або 0,85.

Проект 8004 від 06.02.2018 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розміру пенсій особам, які працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах та сільськогосподарських підприємствах (організаціях).

Пропонується установити, що мінімальний розмір пенсії за віком на підставі членства в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах і сільськогосподарських підприємствах (організаціях), встановлюється в розмірі не менше двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Проект 7529-1 від 08.02.2018 (Кіраль С. І.) про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні.

Альтернативний проекту 7529 від 25.01.2018 (Дроздик О. В.) про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (див. Бюлетень № 160).

Хоча альтернативний проект майже вдвічі більший за обсягом, ніж основний, новел насправді не багато. Передусім слід звернути увагу на заміну у визначенні розмірів граничних заробітної плати іноземців посилання на мінімальну заробітну плату посиланням на мінімальну кількість прожиткових мінімумів не лише у частині третій статті 42-1, а й в частинах цієї статті та інших статтях. Далі, запроваджується така категорія як «іноземний найманий працівник», однак не подається її розкриття, що принципово з огляду на те, що іноземці в залежності від визначених обставин мають в Україні різні порядки працевлаштування. Дуже принципово переглянуті підходи до працевлаштування засновників та/або учасників, та/або бенефіціарів (контролерів) юридичної особи. Окремо слід зупинитися на уточнення граничних меж строків, на які надаються або подовжуються дозволи на працевлаштування. Усі уточнення у цьому питання слід було б вносити до статті 42-3 «Строк дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства», а вони переважно запроваджуються до статті 42-4 «Плата за видачу або продовження дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства». Водночас статтю 42-8 «Зупинення розгляду заяви про видачу або продовження дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, про внесення змін до такого дозволу» пропонується доповнити таким положенням: «Технічні помилки, допущені в заяві або доданих до неї документах, які не впливають на зміст документу та його однозначність, не є підставою для зупинення розгляду заяви. Технічними помилками в цілях застосування цієї статті вважаються орфографічні, синтаксичні, граматичні помилки, друкарські та інші очевидні помилки, що не спотворюють змісту заяви, документа».

Загалом проект видається досить неоднозначним. На нашу думку, він не є принципово кращим за основний, однак деякі його положення, особливо уточнюючого характеру, а також щодо працевлаштування засновників та/або учасників, та/або бенефіціарів (контролерів) юридичної особи, можуть бути враховані при підготовці основного проекту для подання до сесійної зали.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 7547 від 05.02.2018 (Сотник О. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення кримінального судочинства.

У пояснювальній записці зазначається, що 3 жовтня 2017 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який змінив порядок розгляду клопотань про заходи забезпечення провадження, проведення експертизи в кримінальному провадженні та запровадив можливість оскарження повідомлення про підозру на стадії досудового розслідування. На думку авторів проекту, зазначені зміни у КПК України були внесені всупереч концептуальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду та принципу змагальності сторін, що розбалансовує сторони кримінального провадження у їхніх правах та можливостях. Відповідно, пропонуються зміни, які мають виправити ті спірні ініціативи, які запровадив названий закон і які мають бути введені у дію з 15.03.2018.  Для цього проект містить пропозиції, спрямовані на: забезпечення самостійності органів досудового розслідування під час збирання доказів та встановлення підозрюваних осіб; виключення монополії на проведення експертиз виключно державними установами; врегулювання діяльність інституту слідчих суддів в кримінальному процесі при намірі сторін провести експертизу; забезпечення швидкого і ефективного розгляду слідчими суддями клопотань сторін обвинувачення про заходи забезпечення провадження. Очікується, що прийняття проекту сприятиме відновленню принципу змагальності сторін в кримінальному процесі та забезпечить ефективність правосуддя на стадії досудового розслідування.

Ініціатива щодо широкого розуміння таких понять як «судовий експерт» та «судова експертиза» потребує подальшої аргументації. Натомість слід з розумінням поставитися до подання у порівняльній таблиці поруч з пропозиціями проекту текстів норм, які пропонується змінити, у двох редакціях: до (формально ще чинна) і після (буде чинна з 15.03.2018) введення в дію відповідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Така таблиця з трьох, а не звичних двох колонок сприяє кращому розумінню суті пропозицій. Хоча, на небезспірну думку експертів ГНЕУ, подання порівняльної таблиці у такій формі суперечить Регламенту Верховної Ради України і, загалом, подання проекту про зміну ще не чинних положень є передчасним.

Проект 8005 від 06.02.2018 (Яценко А. В.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності за шантаж).

Пропонується доповнити кодекс новою статтею 189-1 «Шантаж», якою встановити відповідальність за «Шантаж, тобто вимога вчинення певної дії або бездіяльності під загрозою розголошення будь-якої інформації щодо потерпілого або його близьких, в тому числі особистого характеру». Передбачено і низку кваліфікуючих обставин, що обтяжують вину, зокрема: приведення названих погроз у виконання; шантаж, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, із загрозою поширення відомостей у публічному виступі, зокрема з використанням засобів масової інформації, або таке, що завдало значної матеріальної та/або моральної шкоди потерпілому; Здійснення шантажу особами, що провадять професійну, громадську або службову діяльність, або здійснення шантажу щодо цих осіб; Шантаж, здійснений з метою отримання майна у великому розмірі, права на майно у великому розмірі або здійснення інших дій майнового характеру на суму у великому розмірі. Натомість зі складу частини першої статті 189 «Вимагання» пропонується виключити відповідальність за «розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці».

Як видається, проект є занадто загальним. Простого порівняння між наведеною новою нормою, та тим положенням, яке виключається зі складу статті 189, достатньо аби помітити надмірну широту нової норми: «розголошення будь-якої інформації» проти «розголошення відомостей, які … бажають зберегти в таємниці». Такий підхід видається вкрай сумнівним у кримінальному законодавстві.

Проект 8006 від 06.02.2018 (Геращенко І. В.) про засади правового і соціального захисту заручників, інших незаконно позбавлених волі осіб.

Метою проекту проголошено «створення державою законодавчих умов для правового і соціального захисту заручників, інших незаконно позбавлених волі осіб шляхом визначення системи правовідновлювальних та реабілітаційних заходів, а також визначення у зв’язку з цим спеціальних прав і пільг для осіб, потерпілих від цих злочинів». Пропонується вважати особу заручником, іншою незаконно позбавленою волі особою з моменту визнання її у визначеному процесуальним законом порядку потерпілою від злочинів, передбачених відповідно статтями 146 та 147 Кримінального кодексу України,  і до моменту звільнення цієї особи. Для згаданих осіб пропонується передбачити одноразову грошову матеріальну допомогу, безоплатне медичне обслуговування, одержання безоплатної правової допомоги, право на безоплатне звернення до суду, відшкодування вартості послуг з надання професійної правничої допомоги тощо.

Недоліком проекту є його очевидний вибірковий характер, адже правового і соціального захисту потребують усі потерпілі від злочинів, а не лише заручники. До того ж і остання категорія визначена неповно, без врахування потерпілих від злочинів, передбачених статями 349 «Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника» та 349-1 «Захоплення журналіста як заручника».

Проект 8011 від 07.02.2018 (Голубов Д. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за зайняття гральним бізнесом.

Пропонується посилити санкції статті 203-2 «Зайняття гральним бізнесом» Кримінального кодексу України та статті 181 «Азартні ігри, ворожіння в громадських місцях» Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також передбачається внести зміни до Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» і установити, що у разі застосування до суб’єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, фінансових санкцій у вигляді штрафу, прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до «місцевого бюджету територіальних громад, на території яких було організовано проведення грального бізнесу» (наразі – до держбюджету). Крім того, застосування названих фінансових санкцій здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом, зокрема, і органів місцевого самоврядування.

Проект виходить з цікавої (і, мабуть, слушної) думки про те, що лише матеріальний чинник може позитивно вплинути на активність місцевої влади у боротьбі з нелегальними гральними закладами.

Проект 8017 від 08.02.2018 (Тетерук А. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей порядку притягнення до кримінальної відповідальності та підстав звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка залучається до виконання завдань контррозвідувальної діяльності.

Головна пропозиція проекту полягає у доповненні Кримінального Кодексу України статтею 43-1 такого змісту:

«Стаття 43-1. Виконання завдання контррозвідувальної діяльності

1. Не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала завдання контррозвідувальної діяльності з метою попередження, своєчасного виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення.

2. Особа, зазначена у частині першій цієї статті, підлягає кримінальній відповідальності лише за вчинення особливо тяжкого злочину, вчиненого умисно і поєднаного з насильством над потерпілим, або тяжкого злочину, вчиненого умисно і пов’язаного з спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків.

3. Особа, яка вчинила злочин, що передбачений частиною другою цієї статті, не може бути засуджена до довічного позбавлення волі, а покарання у виді позбавлення волі не може бути призначене їй на строк, більший, ніж половина максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин».

Інші пропоновані зміни у КК України та Законі України «Про контррозвідувальну діяльність» передбачають виконання завдання контррозвідувальної діяльності як одну з підстав звільнення від кримінальної відповідальності, закріплюють механізм реалізації цього положення – здійснюється Верховним Судом України за поданням Голови Служби безпеки України або особи, яка виконує його обов’язки, внесеним на підставі відповідної контррозвідувальної справи у закритому судовому засіданні. Крім цього, у проекті пропонується внести зміни до статті 32 Закону України «Про державну таємницю», розширивши перелік суб’єктів, які можуть надавати пропозиції Президенту України про надання секретної інформації іноземній державі чи міжнародній організації.

Проект має суттєві юридичні недоліки (насамперед надлишкове регулювання, у якому немає потреби; внесення пропозицій до неналежних актів тощо), на які слушно звернуло увагу ГНЕУ. Основним же є питання про надто широкий перелік завдань контррозвідувальної діяльності, виконання яких виключає злочинність діяння.

Проект 8029 від 09.02.2018 (Сидорович Р. М.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо касаційного провадження.

На думку ініціатора проекту, деякі з нововведень процесуального законодавства можуть поставити під сумнів незалежність та об’єктивність судового розгляду, та мати наслідком збільшення корупційних ризиків при прийнятті судом рішення у тому чи іншому кримінальному провадженні. Тому пропонується низка редакційних змін, які покликані: скасувати інститут об’єднаних палат як проміжної ланки перегляду кримінальних проваджень у Верховному Суді; скасувати інститут постійних колегій; уніфікувати строки подання заяв для перегляду судового рішення за нововиявленими та виключними обставинами.

Проект 8030 від 09.02.2018 (Сидорович Р. М.) про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо запровадження інституту преюдиційного запиту та уніфікації касаційного провадження).

Аналогічно з попереднім проектом вносяться зміни у ЦПК України, покликані скасувати у Верховвному Суді інститут об’єднаних палат та інститут постійних колегій. Проте основною новелою є доповнення кодексу новим розділом – «Преюдиційне провадження», що визначає порядок розгляду преюдиційного запиту, та положенням щодо змісту та випадку постановлення судами першої або апеляційної інстанцій преюдиційного запиту. Під преюдиційним запитом розуміється звернення до Верховного Суду з клопотанням про надання висновку щодо застосування норми права уразі відсутності висновків або неоднакової практики касаційної інстанції щодо правовідносин які є предметом розгляду. Щодо такого звернення суд першої або апеляційної інстанції може прийняти ухвалу до виходу в нарадчу кімнату. Ухвалення преюдицйного запиту має наслідком зупинення провадження у справі. Пропонується також деякі інші, зокрема, термінологічні зміни.

Проект 8031 від 09.02.2018 (Сидорович Р. М.) про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо запровадження інституту преюдиційного запиту та уніфікації касаційного провадження).

Проект повністю аналогічний попередньому з тією відмінністю, що змінюється адміністративне судочинство. Окрім того, для забезпечення належного доступу до касаційного розгляду пропонується використати модель допуску, що визначена у Цивільному процесуальному кодексі України. Такий підхід ініціаторами проекту пояснюється тим, що чинне ускладнення допуску до касаційного розгляду в адміністративному процесі «не має легітимної мети».

Проект 8032 від 09.02.2018 (Сидорович Р. М.) про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо запровадження інституту преюдиційного запиту та уніфікації касаційного провадження).

У проекті реалізуються ті ж самі ідеї, що і в попередніх проектах, але стосовно господарського судочинства

Загалом весь блок пропозицій, як видається, заслуговує на широке громадське обговорення і доброзичливу увагу.

 

Культура та освіта

 

Проект Постанови 8010 від 07.02.2018 (Мельниченко В. В.) про відзначення 100-річчя з дня заснування Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (22 жовтня 2018 року).

22 жовтня 2018 року виповнюється 100 років від дня заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету, історичним правонаступником якого є Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. На честь ювілею пропонується: 22 жовтня 2018 року на державному рівні урочисто відзначити 100-річчя Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серед рекомендованих заходів слід відзначити ініціативу включити теми, присвячені 100-річчю Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, до переліку тем Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук  України, рефератів, курсових та дипломних робіт у закладах вищої освіти; а також пропозицію організувати  в закладах культури тематичні виставки, експозиції, присвячені 100-річчю Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Проект 8018 від 08.02.2018 (Батенко Т. І.) про внесення змін до статті 24 Закону України «Про засади державної мовної політики» щодо розширення сфери застосування української мови в друкованих засобах масової інформації.

Пропонується замість чинної норми «Мова друкованих засобів масової інформації визначається їх засновниками відповідно до установчих документів» встановити докладне регулювання питання про мову друкованих ЗМІ безпосередньо у тексті закону.

Оскільки згаданий у проекті акт вже визнано Конституційним Судом України неконституційним, проект втратив своє практичне значення.

Проект 8021 від 08.02.2018 (Подоляк І. І.) про переміщення через державний кордон України культурних цінностей.

На думку ініціаторів проекту, його прийняття сприятиме пожвавленню ринку культурних цінностей в Україні та поширенню знань про Україну закордоном. Він має замінити чинний Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21 вересня 1999 р. і загалом забезпечити дерегуляцію у сфері переміщення культурних цінностей.

Таке призначення проекту викликає певну тривогу, тим паче, що його ініціатори не наводять безпосереднього порівняння конкретних положень проекту з чинним законом і виявити та оцінити новели доволі важко. Тим паче, що ряд положень проекту, як видається, сформульований вкрай невдало. Навряд чи заслуговує на підтримку пропозиція залишити чинними окремі положення старого закону. Безумовно краще було просто перенести їх до тексту нового акта. За таких обставин проект потребує ретельного опрацювання із залученням відповідних фахівців.

Проект 8022 від 08.02.2018 (Подоляк І. І.) про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про переміщення через державний кордон України культурних цінностей».

Пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість всі операції із ввезення на митну територію України культурних цінностей та товарів культури. Зараз таке звільнення застосовується лише до культурних цінностей та товарів культури, які виготовлені 50 і більше років тому.

Проект 8023 від 08.02.2018 (Подоляк І. І.) про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про переміщення через державний кордон України культурних цінностей».

У проекті пропонується скасувати норми про визначення Кабінетом Міністрів України порядку вивезення громадянами за межі митної території України культурних цінностей, оскільки цей порядок визначатиметься Законом; скасувати критерій віку для обов’язковості декларування; звільнити від сплати митних платежів всі культурні цінності для активізації арт-ринку України; дозволити не застосувати заходи гарантування для культурних цінностей та товарів культури під час їх тимчасового ввезення на митну територію України; збільшити можливий строк вивезення культурних цінностей до п’яти років.

Пропозиції щодо зміни податкового і митного законодавства видаються такими ж неоднозначними, як і основний проект пакету.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 8026 від 09.02.2018 (Дирів А. Б.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо запровадження європейського досвіду про здійснення державного природоохоронного контролю).

До кодексу пропонується внести дуже багато змін, однак більшість з них складаю ініціативи підвищення мінімального і максимального розмірів штрафів у таких статтях: 47, 48, 49, 50, 52, 53, 53-153-353-4, 54, 59, 59-1, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 65-1, 66, 67, 68,  69, 70, 71, 72, 73, 64, 75, 76, 77, 77-1, 78, 78-1, 79, 80, 81, 82, 82-2, 82-3, 82-4 , 82-5, 82-6, 82-7, 83, 85, 85-1, 86-1, 90, 91, 91-2, 153, 188-5 Натомість лише в 4 випадках вирішено доповнити КУпАП новими складами проступків: «недотримання умов дозволу на спеціальне  водокористування», «нездійснення засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, обліку забору та використання вод, контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об’єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об’єктів у контрольних створах», «неоснащення споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин», «нездійснення інструментально-лабораторного контролю параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел», а також уточнено положення статті 188-5 «Невиконання  приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів посадових осіб органів, які здійснюють  державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків». Також проект передбачає вкрай принципове (від 3 статей за чинною редакцією до 18 статей за проектом), збільшення випадків, коли адміністративні протоколи можуть складати громадські інспектори з охорони довкілля.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 8007 від 06.02.2018 (Різаненко П. О.) про рейтингування.

Як зазначається у преамбулі, цей проект має визначити правила організації та управління рейтинговими агентствами для забезпечення їх незалежності та уникнення конфлікту інтересів, посилення цілісності, прозорості, відповідальності, належного управління та надійності рейтингової діяльності, підвищення якості присвоєних рейтингів для досягнення високого рівня захисту користувачів рейтингу. У пояснювальній записці зазначається, що проект створено з метою приведення чинного законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері рейтингування, а саме до Регламенту Європейського Парламенту та Ради № 1060/2009 від 16 вересня 2009 року щодо кредитних рейтингових агентств. Крім того, необхідність забезпечення розвитку інституту рейтингових агентств передбачена компонентом А.20 Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року. Проектом, зокрема,  передбачається: встановлення вимог до рейтингових агентств та їхньої діяльності; встановлення механізмів авторизації рейтингових агентств; визначення повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо здійснення державного регулювання та нагляду на ринку рейтингування; врегулювання питання використання кредитних рейтингів; визначення переліку порушень, за вчинення яких до рейтингових агентств застосовуватимуться фінансові санкції. Також передбачено внесення змін до Законів України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про інститути спільного інвестування», «Про страхування», «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з метою їх узгодження з нормами пропонованого проекту.

Обсяг (60 сторінок основного проекту і 4 сторінки змін до чинного законодавства), а також специфічна тематика проекту виключають можливість його докладного аналізу в межах цього огляду. Загалом проект видається доволі цікавим. Втім, він потребує ретельної уваги з боку спеціалістів, зокрема і щодо належної імплементації вимог Регламенту Європейського Парламенту та Ради № 1060/2009 від 16 вересня 2009 року щодо кредитних рейтингових агентств.

Проект 8008 від 06.02.2018 (Різаненко П. О.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо рейтингування.

Проект запроваджує порядок внесення коштів до держбюджету, передбачених вимогами попереднього проекту.

Проект 8012 від 07.02.2018 (Білоцерковець Д. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зміни права власності та особливості правонаступництва у сфері енергопостачання).

Проектом пропонується внести зміни до Законів України: «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання» та «Про електроенергетику» в частині застосування тарифів на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії та/або виробництво електричної енергії. Положення в усі закони додається майже ідентичне, з незначними вимушеними редакційними особливостями, і яке загалом відповідає такому: У разі, якщо суб’єкту господарювання передається в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії в порядку, передбаченому законами України, такий суб’єкт набуває права застосовувати тарифи на комунальні послуги встановлені для суб’єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним) на період розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення органом, уповноваженим встановлювати тарифи. Очікується, що прийняття та реалізація проекту сприятиме усуненню негативних наслідків, які виникають в процесі передачі в користування (оренду, концесію, управління тощо) відповідних цілісних майнових комплексів  та забезпечить безперервність технологічного процесу виробництва електричної та теплової енергій, транспортування та постачання теплової енергії споживачам і недопущення виникнення позаштатних ситуацій у відповідних сферах.

Незважаючи на загалом позитивну оцінку ГНЕУ, проект було відкликано 28.02.2018.

Проект 8015 від 08.02.2018 (Андрієвський Д. Й.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо інвестиційної привабливості будівництва об’єктів відновлювальної енергетики).

Пропонується внесення змін до законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» щодо уточнення положень законодавства України з регулювання містобудівної діяльності в цілях уникнення корупційних чинників, адміністративних бар’єрів та забезпечення інвестиційної привабливості будівельних процесів під час  створення, розвитку,  модернізації об’єктів відновлювальної енергетики. Проект містить ряд виключень з чинного законодавства. Так, пропонується визначити, що можуть належати до першого класу відповідальності (СС1, незначні наслідки) об’єкти, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови, позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля. Крім того, зазначається, що при визначенні максимального рівня збитків та соціальних втрат об’єкта, що впливає на рівень його класу відповідальності, до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об’єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ.

Проект 8027 від 09.02.2018 (Мельник С. І.) про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо удосконалення розрахунків за комунальні послуги та енергоносії.

Пропонується статтю 36 названого закону доповнити положенням про те, що «Договір про закупівлю, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів, у випадку закупівлі електричної енергії, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення може укладатися на строк понад один рік (але не більше трьох років) з щорічним коригуванням обсягів споживання відповідно до встановлених лімітів споживання та обсягу коштів, передбачених на їх оплату законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) на відповідний рік».

Проект 8028 від 09.02.2018 (Мельник С. І.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення розрахунків за комунальні послуги та енергоносії.

Проект безпосередньо пов’язаний з попереднім. Окрім підтвердження наведеної вище норми, пропонується, зокрема, уточнити, що видатки для проведення розрахунків за спожиті електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами, здійснюються головним розпорядником бюджетних коштів  відповідно до укладених договорів та актів звіряння між головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня) та надавачом послуг, незалежно від обсягу коштів, визначеного на таку мету законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет). Якщо очікуваний обсяг видатків державного бюджету для проведення розрахунків за спожиті комунальні послуги та енергоносії перевищить обсяг коштів, визначений законом про Державний бюджет України на таку мету, Міністерство фінансів України невідкладно інформує про це Кабінет Міністрів України, який подає у двотижневий строк пропозиції до Верховної Ради України про внесення змін до закону про Державний бюджет України. Якщо очікуваний обсяг видатків місцевого бюджету для проведення розрахунків за спожиті комунальні послуги та енергоносії перевищить обсяг коштів, визначений рішенням про місцевий бюджет на таку мету, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцева рада вносять відповідні зміни до рішення про місцевий бюджет. Окремо слід зазначити таку ініціативу: Бюджетні зобов’язання щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, а також на надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу обліковуються Казначейством України незалежно від передбачених на цю мету бюджетних асигнувань і здійснюються в обсягах фактично нарахованих субсидій та пільг за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, шляхом перерахування коштів на рахунки надавачів відповідних послуг або безпосередньо на рахунки громадян, які мають право на відповідні пільги і субсидії.

 Поділитися