MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 168 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 19.03.2018 – 23.03.2018

03.04.2018   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 68 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 25 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, притягненням до кримінальної відповідальності народного депутата, зміною адміністративно-територіального устрою тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Надійшло 68 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 25 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, притягненням до кримінальної відповідальності народного депутата, зміною адміністративно-територіального устрою тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект Постанови 8153 від 19.03.2018 (Бурбак М. Ю.) про Заяву Верховної Ради України з приводу невизнання Україною легітимності виборів Президента Російської Федерації, їх результатів, правових наслідків та, відповідно, актів нелегітимно обраної на цю посаду особи.

У проекті постанови пропонується визнати, що неправомірне проведення на території тимчасово окупованих Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя виборів Президента Російської Федерації є порушенням Конституції та законодавства України, основних принципів та норм міжнародного права, Статуту Організації Об’єднаних Націй, Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року, Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй про територіальну цілісність України № 68/262 та інших міжнародно-правових актів. Пропонується не визнавати легітимність виборів Президента Російської Федерації, їх результатів, правових наслідків та актів обраної на цю посаду особи, а рівно звернутися до Ради Безпеки та Генеральної Асамблеї ООН, парламентів іноземних держав, парламентських асамблей та міжнародних організацій із закликом не визнавати легітимність виборів Президента Російської Федерації їх результатів, правових наслідків та актів обраної на цю посаду особи, обмежити політичну та економічну співпрацю з цією особою. Також пропонується закликати Раду Безпеки та Генеральну Асамблею ООН, керівництво іноземних держав та міжнародні організації вжити заходів щодо ухвалення відповідних санкцій відносно кожної особи, причетної до організації виборів Президента Російської Федерації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, в тому числі, санкцій відносно майна таких осіб, яке перебуває на території іноземних держав. Окремим пунктом проекту постанови пропонується затвердити заяву, текст якої відтворює зазначені положення.

Проект Постанови 8168 від 20.03.2018 (Луценко І. С.) про Заяву Верховної Ради України стосовно невизнання Україною легітимності виборів Президента Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України – Автономній Республіці Крим та місті Севастополь.

У проекті постанови пропонується від імені Верховної Ради України заявити таке. Спроба окупаційної російської адміністрації організувати в рамках виборів президента Російської Федерації голосування на незаконно окупованій території України – Автономній Республіці Крим та міста Севастополь є незаконною. Результати цього незаконного голосування є нікчемними і не мають жодних правових наслідків. Вони також жодним чином не можуть свідчити про інший статус тимчасово окупованих територій України – Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, ніж той, який визначено Конституцією і законами України. Істотні обмеження виборчих прав громадян у ході виборчого процесу в Російській Федерації, створення нерівних умов для кандидатів та відсутність справжнього вибору, про які йдеться у попередніх висновках Бюро з прав людини та демократичних інституцій ОБСЄ, а також долучення понад 1 млн. голосів жителів тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим і міста Севастополь суттєво спотворюють результати голосування на виборах президента Російської Федерації в цілому, закономірно ставлячи під сумнів їх легітимність. Верховна Рада України закликає міжнародне співтовариство застосовувати всі можливі види санкцій до представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, причетних до організації і проведення нелегітимних виборів президента Російської Федерації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, а також до порушення основоположних прав і свобод людини.

Проект Постанови 8168-1 від 22.03.2018 (Тарасюк Б. І.) про Заяву Верховної Ради України стосовно невизнання Україною легітимності виборів Президента Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України – Автономній Республіці Крим та місті Севастополь.

Третій проект на ту саму тематику. Від попереднього відрізняється здебільшого редакційно, зокрема основні положення заяви викладені так. Організація окупаційною російською адміністрацією в рамках виборів президента Російської Федерації голосування на тимчасово окупованій території України – Автономній Республіці Крим та міста Севастополь є протиправною. Результати цього незаконного голосування є нікчемними і не мають жодних правових наслідків. Вони також жодним чином не можуть свідчити або будь-яким чином бути використаними як свідчення будь-якої зміни статусу тимчасово окупованих територій України – Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, визначеного Конституцією і законами України. Істотні обмеження виборчих прав громадян у ході виборчого процесу в Російській Федерації, створення нерівних умов для кандидатів та відсутність справжнього вибору, про які йдеться у попередніх висновках Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі, а також неправомірне зарахування понад 1 млн. голосів з тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим і міста Севастополь суттєво спотворюють результати голосування на виборах президента Російської Федерації в цілому, закономірно ставлячи під сумнів їх легітимність. Верховна Рада України закликає міжнародне співтовариство застосовувати додаткові санкції проти Російської Федерації та персональні санкції (обмеження) до осіб, причетних до організації і проведення незаконного голосування під час виборів президента Російської Федерації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, а також причетних до систематичних порушень основоположних прав і свобод людини на тимчасово окупованій території України.

Того ж дня (22.03.2018) постанову було прийнято.

Проект Постанови 8170 від 21.03.2018 (Кіраль С. І.) про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй щодо врахування окремих пропозицій при прийнятті Політичної Декларації з питань туберкульозу для Наради високого рівня з туберкульозу Генеральної Асамблеї ООН.

У зверненні зазначається, що з огляду на наближення Наради високого рівня з туберкульозу Генеральної Асамблеї ООН (26-го вересня 2018 року) та напередодні обговорення положень Політичної Декларації з питань туберкульозу між місіями ООН в Нью-Йорку, ключові групи з глобального співтовариства по боротьбі з туберкульозом, включаючи установи ООН, країни з високим рівнем захворюваності на туберкульоз, організації-донори, громадянське суспільство, люди, які хворіли на туберкульоз, об’єдналися для того, щоб визначити ключові пріоритети для прийняття Політичної Декларації, що описані нижче: 1) взяти зобов’язання забезпечити всіх людей, які цього потребують, своєчасною та ефективною профілактикою, діагностикою та лікуванням туберкульозу; 2) забезпечити широке впровадження підходів надання протитуберкульозної допомоги, основаних на правах людини та  орієнтованих на потреби пацієнтів; 3) підтримувати розвиток ефективних та необхідних нових діагностичних методів, ліків та систем соціальної та психологічної підтримки, зокрема, і через залучення громадянського суспільства; 4) виділяти фінансування, необхідне для того, щоб покласти край туберкульозу; 5) взяти зобов’язання рішучого та відповідального глобального лідерства, а також забезпечити регулярне звітування до системи ООН. Враховуючи важливість глобальних зусиль у боротьбі з туберкульозом, Верховна Рада України була б вдячна за врахування зазначених пріоритетів у Нараді високого рівня з туберкульозу Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку під час визначення спільних пріоритетів для положень Політичної Декларації з питань туберкульозу.

Проект 0179 від 23.03.2018 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA).

1 липня 2014 року набрав чинності Закон Сполучених Штатів Америки «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (далі – FАТСА), що містить вимоги до іноземних фінансових організацій, зокрема щодо: укладення спеціальної угоди з Податковою службою Сполучених Штатів Америки; здійснення контролю за наявністю рахунків, які відкриваються платниками податків США в українських фінансових організаціях, та інформування про них Податкову службу США. З метою імплементації положень FATCA було вчинено 7 лютого 2017 року в м. Києві Угоду між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки, що сприятиме поліпшенню виконання податкових правил й застосування положень FATCA.

Проект 8189 від 23.03.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України у зв’язку із ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA).

Проект прямо пов’язаний з попереднім. Проектом передбачено внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» в частині порядку розкриття банківської таємниці і до Закону України «Про депозитарну систему України» в частині доступу до інформації, що міститься у системі депозитарного обліку.

Проект 8190 від 23.03.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA).

Проект пов’язаний з попередніми. Ним передбачено внесення змін до Податкового кодексу України в частині визначення понять: підзвітний рахунок та його власники, фінансовий агент та фінансовий рахунок; особливості подання звітності за підзвітними рахунками; збір та отримання податкової інформації контролюючими органами від фінансових агентів; накладення штрафу за неподання, подання з порушеннями або з недостовірними відомостями чи помилками звітів про підзвітні рахунки (зазначена норма спрямована насамперед на стимулювання фінансових агентів дотримуватися законодавства щодо обов’язку подання звіту про підзвітні рахунки). Водночас положеннями проекту передбачено, якщо міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеним на його підставі міжвідомчим договором встановлені інші правила, ніж передбачені цим законом, застосовуються правила міжнародного договору. Перелік таких міжнародних договорів оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Проект 0180 від 23.03.2018 (Президент України) про ратифікацію Конвенції Ради Європи про комплексний підхід до питань безпеки, охорони та обслуговування під час футбольних матчів та інших спортивних заходів.

З метою активізації та розширення міжнародного співробітництва у сфері боротьби з проявами насильства під час проведення масових спортивних заходів Радою Європи було розроблено, зокрема, Європейську конвенцію про насильство та неналежну поведінку з боку глядачів під час спортивних заходів, зокрема футбольних матчів (ратифікована Україною у 2001 р.). Однак Постійним комітетом Європейської конвенції про насильство та неналежну поведінку з боку глядачів під час спортивних заходів, зокрема футбольних матчів (T-RV) були продовжені дослідження із протидії в названій сфері і за їх результатами підготовлено проект нової конвенції, який було схвалено у грудні 2014 року. Остаточний текст Конвенції Ради Європи про комплексний підхід до питань безпеки, охорони та обслуговування під час футбольних матчів та інших спортивних заходів  (далі – Конвенція) було схвалено 4 травня 2016 року та відкрито для підписання державами – членами Ради Європи 3 липня 2016 року. За станом на початок 2018 р. Конвенцію підписали 26 держав – членів Ради Європи, в тому числі Україна. Відповідно до її положень Конвенція набирає чинності після її ратифікації трьома державами – членами Ради Європи. Конвенція набрала чинності 1 листопада 2017 року. Конвенцією визначаються ключові принципи діяльності, спрямованої на протидію потенційним і реальним загрозам безпеці та громадському порядку під час проведення футбольних матчів, інших спортивних подій, а також подолання їх негативних наслідків. Такі загрози можуть виникати з різних причин, зокрема, через природні лиха, несправність інфраструктури, терористичні акти, будь-які інші прояви насильства чи неналежної поведінки. Основною метою діяльності держав згідно з Конвенцією є розроблення, схвалення та впровадження комплексного міжвідомчого підходу до забезпечення порядку, охорони і безпеки під час проведення футбольних матчів та інших спортивних подій, налагодження з цією метою ефективної взаємодії між усіма заінтересованими суб’єктами, які здійснюють або залучаються до організації та проведення спортивних заходів.

Раніше до парламенту вносився аналогічний проект  0150 від 26.06.2017 (Президент України) про ратифікацію Конвенції Ради Європи про комплексний підхід до питань безпеки, охорони та послуг під час футбольних матчів та інших спортивних заходів (див. Бюлетень № 131), який був відкликаний в день подання цього проекту через зауваження ГНЕУ. Водночас на парламентському розгляді залишається проект 0151 від 26.06.2017 (Президент України) про денонсацію Європейської Конвенції про насильству та неналежну поведінку з боку глядачів під час проведення спортивних заходів, і зокрема футбольних матчів (див. Бюлетень № 131).

Проект 8197 від 23.03.2018 (Президент України) про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв’язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів» щодо виконання Конвенції Ради Європи про комплексний підхід до питань безпеки, охорони та обслуговування під час футбольних матчів та інших спортивних заходів.

Проект прямо пов’язаний з попереднім. Він підготовлений, зокрема, через зауваження, висловлені ГНЕУ до проекту 0150, і спрямований на імплементацію до законодавства положень названої Конвенції. У наведеній в назві проекту статті пропонується посилання на «Європейську конвенцію про насильство та неналежну поведінку з боку глядачів під час спортивних заходів, і зокрема футбольних матчів» замінити посиланням на «Конвенції Ради Європи про комплексний підхід до питань безпеки, охорони та обслуговування під час футбольних матчів та інших спортивних заходів».

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 8157 від 19.03.2018 (Южаніна Н. П.) про Національне бюро фінансової безпеки України.

Метою проекту проголошено створення організаційно-правових засад діяльності Національного бюро фінансової безпеки України (далі – НБФБ), головним завданням якого стане забезпечення фінансової безпеки держави через побудову на основі використання нових ризик-орієнтованих методів кримінального аналізу системи своєчасного виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів, запобігання їх виникненню в майбутньому. У проекті визначаються завдання та повноваження НБФБ, контроль за його діяльністю, правовий статус, обов’язки та відповідальність працівників НБФБ, основи його співпраці з державними органами, підприємствами, установами та організаціями, компетентними органами інших держав та міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами, а також порядок створення на основі кримінального аналізу та аналізу ризиків підґрунтя для кримінального переслідування осіб, злочинна діяльність яких несе загрозу фінансовій безпеці держави. Концептуальними положеннями проекту у пояснювальній записці визначено такі. 1. Завданням НБФБ є забезпечення фінансової безпеки держави шляхом захисту державних фінансів на вході до бюджету, при розподілі бюджетних ресурсів, протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, виявленню активів, одержаних від підслідних економічних злочинів. 2. Незалежність Національного бюро фінансової безпеки України від усіх державних інституцій, з метою мінімізації корупційних ризиків та уникнення впливу на діяльність бюро всіх державних органів та їх посадових осіб. 3. Зміна підстав для початку кримінального провадження за статтями, що належать до підслідності НБФБ (узгодженість несплачених до бюджету грошових зобов’язань, наявність аналітичного висновку щодо вчинення відповідного кримінального правопорушення). 4. Підзвітність Національного бюро фінансової безпеки України Верховній Раді України та Президенту України. 5. Встановлення виключної підслідності  НБФБ злочинів, пов’язаних із захистом публічних фінансів. 6. Конкурсна система відбору кандидатів на  всі посади в НБФБ, крім посад у підрозділах забезпечення діяльності бюро. 7. Законодавче закріплення права НБФБ на формування власних та отримання доступу до інформаційних ресурсів інших державних органів. 8. Формування процесу досудового розслідування на основі ILP моделі (Intelligence Led Policing), керованого аналітикою. В основу процесу прийняття управлінських рішень на прикладі європейського досвіду закладається система аналізу ризиків та загроз. 9. На НБФБ покладається виконання кримінально-процесуальної, оперативно-розшукової та адміністративної функцій. 10. Модель боротьби з кримінальними проявами передбачатиме: а) боротьбу з системними кримінальними проявами у сфері економіки шляхом: виявлення, розслідування злочинів та притягнення до відповідальності членів організованих злочинних угрупувань, причетних до функціонування галузевих, міжгалузевих та транснаціональних кримінальних схем у сфері публічних фінансів; руйнування вже існуючих схем розкрадання коштів бюджетів усіх рівнів та кримінальної інфраструктури, що обслуговує такі схеми; підготовки рекомендацій органам влади з усунення фінансового та правового підґрунтя для розвитку негативних тенденцій та явищ у сфері публічних фінансів, а також  окремих кримінальних схем у відповідній сфері економіки; б) запровадження інститутів з особливого порядку кримінального переслідування в економічній сфері, спрямованих на стимулюванням добровільної сплати податків, що враховують факт відшкодування особою спричинених державі або громаді збитків та її відмову від подальшого вчинення аналогічних злочинів; в) запровадження особливого порядку реєстрації в ЄРДР заяв та повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ. 11. Перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників НБФБ, які повинні мати базову вищу освіту, здійснюватиметься у Тренінговому центрі. Навчальний процес при цьому максимально інтегрується у практичну діяльність: на початковому етапі - за сприяння західних експертів, з поступовою їх заміною власними спеціалістами. 12. НБФБ створюється як новий орган, наділений виключною компетенцією боротьби з економічними злочинами. Його створення відбуватиметься незалежно від перебігу процедур ліквідації податкової міліції, але супроводжуватиметься частковим обмеженням компетенцій Національної поліції МВС України та Служби безпеки України в питаннях боротьби зі злочинами у сфері економіки. 13. Загальна чисельність працівників НБФБ України не може перевищувати 4 тисяч осіб. Наразі штатна чисельність лише працівників податкової міліції, підслідність якої повність перейде до Національного бюро фінансової безпеки України, становить 4701 особа. Крім того, економічними злочинами, що перейдуть до підслідності нового органу, в Україні також займаються відповідні підрозділи Національної поліції та Служби безпеки України. 

Загальний обсяг проекту – 105 сторінок (86 статей, а також низка прикінцевих і перехідних положень) – унеможливлює аналіз окремих ініціатив цього проекту. Втім, слід звернути особливу увагу, що проект вноситься народними депутатами, а не Президентом України або Урядом. При цьому новий орган має бути підзвітний Верховній Раді України і Президенту України, але нікому не підпорядкований. Реальність функціонування і правомірність такої структури в системі державних органів України викликає значні сумніви. Не прикрашають проект і численні русизми та інші мовні негаразди.

Проект 8157-1 від 20.03.2018 (Журжій А. В.) про Національне бюро фінансової безпеки України.

Проект своєю спрямованістю схожий з попереднім, але є дійсно альтернативним щодо запропонованих шляхів вирішення зазначених проблем. У пояснювальній записці зазначається, що свого часу готувався відповідний урядовий проект, який пройшов погодження всіх міністерств та відомств і в подальшому був схвалений на засіданні Уряду, але так і не поданий до Верховної Ради України. Натомість був зареєстрований проект 8157, який, на думку ініціатора альтернативного проекту, через низку недоліків, які зазначені в пояснювальній записці, не забезпечить створення незалежного та професійного органу по боротьбі з економічною злочинністю. У зв’язку з цим виникла необхідність подати альтернативний проект, в якому врегулювати всі спірні питання та створити передумови для належного функціонування єдиного правоохоронного органу з розслідування економічних правопорушень. Метою альтернативного проекту проголошено розділення сервісної та правоохоронної функцій фіскальної служби, ліквідація податкової міліції, оптимізація структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері фінансів, усунення дублювання їх функцій та створення Національного бюро фінансової безпеки – державного правоохоронного органу, на який покладається обов’язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття злочинів у сфері формування та використання фінансових ресурсів держави, економічної безпеки. Оптимальною моделлю при цьому визнається створення Національного бюро фінансової безпеки (НБФБ), діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

За обсягом альтернативний проект не поступається основному, що так само виключає його належний аналіз. Видається необхідним почути думку Уряду щодо створення НБФБ і з її урахуванням вирішити питання про підготовку узгодженого проекту

Проект 8158 від 19.03.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Пропонується подати в новій редакції підпункт «а» пункту 2 частини першої названої статті, тобто зазначити, що до числа осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відносяться «керівники та заступники керівників, голова та члени наглядової ради (крім іноземців-нерезидентів), голова та члени виконавчого органу, керівник одноосібного виконавчого органу юридичних осіб, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п’ятдесят відсотків, та інші посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, а також особи, які входять до складу наглядової ради державної організації, що має на меті одержання прибутку». Також у прикінцевих положеннях проекту зазначається, що особи, яких цим Законом віднесено до суб’єктів декларування, подають в установленому Законом України «Про запобігання корупції» порядку першу декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 2019 році за період з дня набрання чинності цим Законом до 31 грудня 2018 року. Іноземці-нерезиденти, які звільнилися або звільняються згідно з цим Законом від виконання обов’язків щодо здійснення заходів фінансового контролю, зокрема від обов’язку подати відповідну декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію, що охоплює період до набрання чинності цим Законом, не подають та до відповідальності за невиконання таких обов’язків не притягуються.

Запроваджені уточнення отримали досить обмежену аргументацію в пояснювальній записці. І якщо із зауваженнями щодо можливих національних обмежень в їх країнах стосовно інформації, яку можуть розголошувати іноземці-нерезиденти, можна погодитися, то щодо обмеження кола вітчизняних посадовців які мають подавати декларації є значні сумніви. Окрім того, у проекті зовсім ігнорується актуальне питання щодо необхідності скасування обов’язку подавати декларації для деяких категорій громадських активістів, яких безпідставно прирівняли до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Проект 8169 від 20.03.2018 (Дерев’янко Ю. Б.) про внесення зміни до статті 284 Податкового кодексу України щодо недопущення зменшення надходжень до місцевих бюджетів від плати за землю на земельні ділянки, які надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.

Пропонується виключити норму про те, що плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку. Як зазначається у пояснювальній записці, дана норма була запроваджена Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 року № 2245-VIII і є абсолютно необґрунтованою з економічної точки зору. Наводяться приклади втрат обсягів фінансування декількома селищними радами Надвірнянського району Івано-Франківської області. Зазначається, що внесеними змінами кошти фактично «відібрані» у місцевих бюджетів на користь державного монополіста ПАТ «Укрзалізниця» і ніяким чином не компенсовані територіальним громадам.

Проект є яскравим прикладом проблеми балансу інтересів різних публічних інституцій. Для органів місцевого самоврядування зменшення податку – це зло, натомість питання про інтереси користувачів послуг залізниці  навіть не ставиться.

Проект 8120-1 від 21.03.2018 (Герасимов А. В.) про внесення змін до розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» (щодо відтермінування заходів фінансового контролю для окремих суб’єктів декларування).

Альтернативний проекту 8120 від 14.03.2018 (Лещенко С. А.) про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» (див. Бюлетень № 167). Так, пропонується пункт 2 названого розділу викласти в такій редакції: «Особи, яких цим Законом віднесено до суб’єктів декларування, крім осіб, визначених у пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», подають у встановленому Законом України «Про запобігання корупції» порядку першу декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 2018 році за період з дня набрання чинності цим Законом до 31 грудня 2017 року. Визначені у пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» особи подають у встановленому Законом України «Про запобігання корупції» порядку першу декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до 1 липня 2018 року за період з дня набрання чинності цим Законом до 31 грудня 2017 року». В пояснювальній записці зазначається, що Президентом України 10 липня 2017 року було внесено на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги (реєстр. № 6674) та законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги (реєстр. № 6675). Зазначені проекти покликані усунути низку недоліків у Законі України «Про запобігання корупції» та запровадити прозору звітність громадських організацій щодо доходів та видатків, підвищення відкритості в їх діяльності, однак станом на 20 березня 2018 року вони не розглянуті та не прийняті Верховною Радою України. З огляду на об’єктивну необхідність удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних із забезпеченням відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги, пропонується відтермінувати подання ними першої декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до 1 липня 2018 року, та при активній участі представників громадськості під час обговорення та розгляду внесених Президентом України законопроектів в парламентських комітетах та сесійній залі прийняти відповідні закони для їх системного врегулювання.

Проекти (основний і альтернативний) пропонують доволі різні підходи до однієї й тієї ж проблеми, відповідь на які лежить переважно в царині політичної волі.

Проект Постанови 8173 від 21.03.2018 (Колєсніков Д. В.) про утворення Міністерства промислової політики України.

У проекті постанови пропонується визнати необхідність створення центрального органу виконавчої влади для забезпечення формування та реалізації державної промислової політики та механізму її реалізації у галузі військово-промислового комплексу, конверсії, машинобудування, металургійної, хімічної, легкої, деревообробної промисловості, виробництва дорогоцінних металів та інших галузях промисловості України. Відповідно пропонується рекомендувати Кабінету Міністрів України: утворити Міністерство промислової політики України; затвердити Положення про Міністерство промислової політики України, встановивши, що: 1) Міністерство промислової політики України є центральним органом виконавчої влади, який  забезпечує  проведення в життя державної політики в галузі військово-промислового комплексу, конверсії, машинобудування, металургійної, хімічної, легкої, деревообробної промисловості, виробництва дорогоцінних  металів, коштовного каміння та інших галузях промисловості України; 2) Міністерство промислової політики України розробляє прогнозні стратегічні напрямки розвитку промисловості України, інноваційно-інвестиційної політики, проекти державних програм розвитку галузей промисловості та налагодження інтегрованих міжнародних господарських зв’язків.

Проект продовжує ряд аналогічних проектів, якими парламент робить спроби керувати урядом у режимі прямих вказівок, що, на нашу думку порушує принцип поділу влад і не відповідає Конституції України.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 8154 від 19.03.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сталого розвитку та створення нових робочих місць у гірських та високогірних населених пунктах.

Урядовий проект фактично можна розглядати як певною мірою підсумок ряду проектів щодо розвитку гірських населених пунктів, що наразі зареєстровані у парламенті. Найближчим до урядового є проект 6439-д від 14.12.2017 (Власенко С. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірних населених пунктів (див. Бюлетень № 155). Між цими проектами наявні навіть текстуальні співпадіння. Зокрема щодо внесення змін про поширення певних норм на високогірні населені пункти, а також щодо додаткових видів державних гарантій для гірських і високогірних населених пунктів. Та й саме визначення високогірного населеного пункту в урядовому проекті («Критерієм віднесення гірських населених пунктів до категорії високогірних є розташування гірського населеного пункту або його частини, на якій проживає більш як третина мешканців цього населеного пункту, на висоті 600 метрів і вище над рівнем моря») є скороченим і спрощеним визначенням з проекту 6439-д чи його попередника 6439. Натомість порівняно з проектом 6439-д в урядовому проекті менш чітко розділені гірські та високогірні населені пункти, часто вживається формула «гірські (високогірні)», що дещо ускладнює розмежування. Серед новел урядового проекту слід назвати пропозиції до Закону України «Про індустріальні парки» та Земельного кодексу України дозволити створення у гірських і високогірних населених пунктах індустріальних парків на землях не менше 10 гектарів. Слід зазначити, що ці ініціативи були аргументовано розкритиковані у висновку ГНЕУ з огляду на норми законодавства та міжнародних актів про сталий розвиток Карпат.

Загалом проект не видається таким, що є принципово кращим за проект 6439-д. Втім, деякі його ініціативи, зокрема уточнення до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», як і спрощене визначення високогірного населеного пункту, цілком слушно було б внести до проекту 6439-д.

Проект 8155 від 19.03.2018 (Парубій А. В.) про внесення змін до Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб».

Головна ініціатива проекту передбачає, що до будинків, де працюють Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, а також будинків, де працюють інші органи державної влади України, щодо яких здійснюється державна охорона згідно з цим Законом, не допускаються особи з холодною чи вогнепальною зброєю (крім осіб, які відповідно до цього Закону здійснюють державну охорону відповідного будинку), а також особи з вибуховими речовинами, засобами підриву, боєприпасами всіх видів і зразків, навчальними або імітаційними боєприпасами, легкозаймистими рідинами чи займистими твердими речовинами, піротехнічними засобами, отруйними і сильнодіючими речовинами.

Проект був спричинений конкретною ситуацією і прийнятий з дивовижною швидкістю «за основу та в цілому» вже наступного дня після реєстрації, а ще за день – підписаний Президентом України.

Проект 8187 від 23.03.2018 (Констанкевич І. М.) про внесення змін до статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо належного пенсійного забезпечення осіб, які мають 40 і більше років страхового стажу.

Пропонується доповнити статтю нормою про те, що для осіб, які мають 40 і більше років страхового стажу, величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%. Очікується, що прийняття проекту забезпечить реальний законодавчий механізм пенсійного забезпечення осіб, які мають 40 і більше років страхового стажу, що належним чином відзначить їх трудові досягнення та значний внесок у розвиток нашої країни.

Проект 8192 від 23.03.2018 (Березкін С. С.) про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» щодо індексації грошової оцінки матеріального забезпечення за договором довічного утримання (догляду).

Визначається, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема і грошова оцінка матеріального забезпечення за договором довічного утримання (догляду). Індексація грошової оцінки матеріального забезпечення за договором довічного утримання (догляду) здійснюється набувачем із власних доходів.

Проект 8193 від 23.03.2018 (Березкін С. С.) про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо забезпечення врахування фактичних споживчих цін при встановленні розміру прожиткового мінімуму.

Пропонується названу статтю доповнити новою частиною такого змісту: Для встановлення розміру прожиткового мінімуму проводиться розрахунок вартісних величин наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг на основі середніх споживчих цін (тарифів) в країні за місяць, що передує місяцю проведення розрахунку.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 8166 від 19.03.2018 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень цих актів з огляду на внесені Законом № 2120-VIII зміни.

Проект спрямований на уточнення тих новел, які були запроваджені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин» від 22.06.2017 (колишній проект 5119-1 від 14.09.2016, див. Бюлетень № 91). У пояснювальній записці на декількох сторінках докладно описано, які і чому запропоновано зміни. Відповідно, відсилаємо читачів до неї, аби не займати місця тут. Водночас зазначимо, що проект значною мірою базується на попередніх ініціативах. Слід, зокрема, назвати два проекти, з якими наявні доволі значні текстуальні збіги. Це проекти 4895 від 05.07.2016 (Яценко А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту тварин від жорстокого поводження) (див. Бюлетень № 81), який наступного дня після реєстрації цього проекту (20.03.2018) було повернуто на доопрацювання ініціатору внесення, та 5229 від 05.10.2016 (Колєсніков Д. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заходів для запобігання негуманному та жорстокому ставленню до тварин (див. Бюлетень № 94).

Хоча ініціативи є доволі цікавими, автори огляду не підтримують ідеї змін до лише нещодавно прийнятих актів у ситуації, коли такі зміни не є принциповими для можливості застосування запроваджених ініціатив. Аби належним чином оцінити ефективність певних положень бажано дочекатися їх практичної реалізації. Окремо слід звернути увагу не цілком невдалу назву проекту, яка є недостатньо інформативною і загалом не відповідає дійсності, адже деякі ініціативи Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин» пропонується скасувати чи радикально змінити.

Проект 8184 від 22.03.2018 (Король В. М.) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти власності, безпеки руху та експлуатації транспорту.

Пропонується диспозицію частини третьої статті 185 «Крадіжка» «Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому», частини третьої статті 186 «Грабіж» «Грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдав значної шкоди потерпілому» та частини третьої статті 187 «Розбій» «Розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище» доповнити однаковим положенням: «або із застосуванням електронного пристрою для прихованого втручання в роботу технічних систем охорони (блокування) стаціонарних або рухомих об’єктів, з метою отримання несанкціонованого (неконтрольованого) доступу до них». Аналогічні зміни пропонується внести до частини другої статті 289 «Незаконне заволодіння транспортним засобом», якими встановити відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинене з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, ринкова ціна якого на момент вчинення злочину становить значний розмір, або із застосуванням електронного пристрою для прихованого втручання в роботу технічних систем охорони (блокування) стаціонарних або рухомих об’єктів, з метою отримання несанкціонованого (неконтрольованого) доступу до них. Диспозицію ж частини третьої останньої статті пропонується доповнити положенням про те, що передбачена санкція застосовується і у разі, коли дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, ринкова ціна якого на момент вчинення злочину становить великий розмір. Також дається нова редакція примітки до статті 289: «Відповідно до частин другої і третьої цієї статті під значним розміром слід розуміти вартість транспортного засобу від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а великим – вартість  транспортного засобу понад двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Головне, що кидається в око – фактично дублювання положення частин другої та третьої статті 289 щодо незаконного заволодіння транспортним засобом, якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, ринкова ціна якого на момент вчинення злочину становить великий розмір. Така ситуація призведе лише до ускладнення кваліфікації.

Проект 8185 від 23.03.2018 (Котвіцький І. О.) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо офіційних документів.

Йдеться лише про уточнення тексту примітки до статті 358 Кримінального кодексу України з тим, щоб визначення форм і реквізитів офіційного документу здійснювалося не лише законом, а й в альтернативному варіанті ‒  законом та іншим нормативно-правовим актом. Як стверджують ініціатори проекту, вивчення нормативно-правових актів дає підстави для твердження, що в багатьох випадках форма і реквізити документів не передбачені законом, а законом делеговані повноваження щодо їх встановлення певним посадовим особам або державним органам чи органам місцевого самоврядування.

Загалом, як видається, якщо законом делеговані певні повноваження, то можна цілком вважати, що ці повноваження хай не прямо, а опосередковано, теж передбачені законом. За цих обставин у запропонованих змінах має бути якась практична потреба. Але у пояснювальній записці немає жодного посилання на реальні практичні труднощі, які виникали із застосуванням чинного положення.

Проект 8186 від 23.03.2018 (Береза Б. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії спаму.

Проект є розвиненою редакцією проекту 7043 від 28.08.2017 (Береза Б. Ю.), який 14.03.2018 було відкликано (див. Бюлетень № 140). Проект розвинений у всіх відношеннях. Основні зміни вносяться до Закону України «Про телекомунікації». До нього подано визначення понять Веб-інтерфейс; API; IP2SMS; SMPP 3.4; FTP; SMTР, а також нове визначення спаму: «Спам – електронні, текстові та/або мультимедійні повідомлення рекламного, комерційного характеру, які без попередньої згоди (замовлення) споживача умисно надсилаються на його адресу електронної пошти, абонентський номер, або кінцеве обладнання абонента, та/або від отримання яких Споживач немає механізму відмови шляхом переходу за гіперпосиланням вміщеним в повідомлення та/або шляхом зворотного надсилання повідомлення відправнику зі словом «Стоп», крім повідомлень оператора, провайдера, щодо надання замовлених послуг». Пропонується установити, що призначені для оприлюднення телефонні довідники, у тому числі електронні версії та бази даних інформаційно-довідкових служб, можуть містити інформацію про прізвище, ім’я, по батькові, найменування, адресу та номер телефону абонента в разі, якщо оператором телекомунікаційних послуг отримано окрему згоду споживача на опублікування такої інформації. Під час автоматизованого оброблення інформації про абонентів оператор телекомунікацій забезпечує її захист відповідно до закону. Споживач має право на безоплатне вилучення відомостей про нього повністю або частково з електронних версій баз даних інформаційно-довідкових служб. Забороняється включати згоду Споживача до договору телекомунікаційних послуг на оприлюднення його даних в телефонних довідниках та робити це обов’язковою умовою надання телекомунікаційних послуг. Забороняється передача персональних даних абонентів третім особам для використання ними не пов’язаного з надання телекомунікаційних послуг, замовлених споживачем та безпосередньою діяльністю оператора, провайдера з надання таких послуг. Також названий закон пропонується доповнити новою статтею 34-1 «Захист споживача від спаму», якою установити, що особи, які здійснюють розсилку повідомлень за допомогою електрозв’язку, зобов’язані отримувати від замовників розсилок повідомлень згоду від Споживачів щодо одержання таких повідомлень. Такі особи повинні перевіряти текст повідомлення, наданого до розсилки, щодо його відповідності до визначення спаму та вимагати у замовника розсилки привести повідомлення у відповідність до вимог законодавства. Забороняється приймати до розсилки повідомлення, що відповідають визначення спаму. Оператори, при наданні послуги електрозв’язку для розсилки повідомлень за допомогою електрозв’язку (Веб-інтерфейс; API; IP2SMS; SMPP 3.4; FTP; SMTР, тощо) мають ідентифікувати особу, що здійснює розсилки повідомлень, та отримати згоди від Споживачів на отримання повідомлень розсилки від осіб, що здійснюють розсилки повідомлень. Серед інших змін слід назвати пропозицію доповнити Кодекс України про адміністративні порушення новою статтею 148-6 «Розповсюдження спаму», якою установити відповідальність за «умисне розповсюдження спаму, що не призвело до порушення або припинення роботи електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку», «неотримання особою, що здійснює розсилку повідомлень за допомогою електрозв’язку, оператором згоди споживача телекомунікаційних послуг на отримання повідомлень електрозв’язку» та «організація та/або сприяння розсилки спаму». Також зміни пропонується внести до статті 363-1 «Перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв’язку» Кримінального кодексу України, піднявши більше ніж у 200 (двісті!) разів розмір штрафу за «умисне масове розповсюдження повідомлень електрозв’язку, здійснене без попередньої згоди адресатів, що призвело до порушення або припинення роботи електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку»: з п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до від п’ятисот до тисячі мінімальних зарплат.

Проект став більш широким і докладним, але й більш абсурдним. Він видається вкрай сумнівним з технічної точки зору, особливо щодо того, яким чином і ким має бути встановлено, чи є розсилка дією злоякісного програмного забезпечення чи умисним вчинком. Достатньо зазначити, що навіть не має спроби визначити, хто ж має складати адміністративні протоколи за статтею 148-6 КУпАП. Пропозиція ж запровадити визначення штрафів у мінімальних заробітних платах замість неоподатковуваних мінімумів доходів громадян матиме сенс лише при перерахунку і кількості таких одиниць. За наявної ситуації штраф у розмірі понад 3 мільйони гривень видається цілковито невідповідним нанесеній шкоді.

Проект 8194 від 23.03.2018 (Кожем’якін А. А.) про внесення змін до статті 1 Кримінального процесуального кодексу України.

Пропонується названу статтю доповнити частиною третьою такого змісту: «Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України».

Проект 8195 від 23.03.2018 (Кожем’якін А. А.) про внесення змін до статті 3 Кримінального кодексу України.

Пропонується названу статтю доповнити новою частиною такого змісту: «Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами  про внесення змін до Кримінального кодексу України».

Проект 8196 від 23.03.2018 (Кожем’якін А. А.) про внесення змін до статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пропонується названу статтю доповнити новою частиною такого змісту: «Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення».

Усі три проекти фактично однакового змісту. Сама ідея є цілком зрозумілою і спрямована на те, щоб зміни до названих кодексів не могли бути проведені загальними законами «про внесення змін до законів України». В умовах нинішніх проблем з юридичною технікою та доволі вільного поводження із Регламентом Верховної Ради України та його положеннями такі ініціативи видаються цілком логічними. Також вони сприятимуть громадськості у відстеженні змін і проектів змін до відповідного  законодавства.

 

Культура та освіта

 

Проект 8172 від 21.03.2018 (Котвіцький І. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності наукових парків.

Як зазначається у пояснювальній записці, пропоновані зміни обґрунтовані потребою удосконалення функціонування інноваційної інфраструктури в Україні, а саме окремих аспектів діяльності наукових парків. Зокрема, пропонується вдосконалити правове регулювання функціонування наукових парків, які створюватимуться закладами освіти і науки, передбачивши необхідні зміни до статті 81 «Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки» Закону України «Про освіту», а також доповнення Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» положеннями, які дадуть змогу наділити правом не тільки державні наукові установи (крім державних наукових установ оборонно-промислового комплексу), державні університети, академії, інститути, а і утворені ними відповідно до Закону інноваційні підприємства та наукові парки, бути засновниками та співзасновниками господарських товариств та брати участь у формуванні статутного капіталу такого господарського товариства. Окрім зазначеного, пропонується внести зміни до статей 13 та 14 Закону України «Про наукові парки», якими передбачити положення щодо створення та функціонування науково-технічної ради наукового парку та посилити її роль у попередній оцінці на стадії розробки  проектів наукового парку.

Проект Постанови 8174 від 21.03.2018 (Бублик Ю. В.) про відзначення 380-річчя від дня народження Івана Мазепи (20 березня 2019 року).

Пропонується відзначити традиційними заходами на державному рівні 380-річчя від дня народження І. С. Мазепи, якого у проекті охарактеризовано як «визначного українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави на Лівобережній і всій Наддніпрянській Україні, Князя Священної Римської Імперії».

Як видається, постать І. С. Мазепи є цілком гідною пошани і 380 років від дня народження – це гарний привід для цього.

Проект 8181 від 22.03.2018 (Крулько І. І.) про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо діяльності Спортивної студентської спілки України та Спортивної спілки учнівської молоді України).

Пропонується скасувати чинну статтю 21 «Громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості учнів та студентів» названого закону, натомість запровадити дві статті: 21 «Спортивна студентська спілка України» та 21-1 «Спортивна спілка учнівської молоді України». Перша визначається як «громадська організація фізкультурно-спортивної спрямованості, основним завданням якої є залучення студентів у позанавчальний час до фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності у закладах вищої освіти», а друга – «громадська організація фізкультурно-спортивної спрямованості, основним завданням якої є залучення учнівської молоді у позанавчальний час до фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах та закладах позашкільної освіти». Наскільки схожі визначення, настільки ж схожі і дві статті, які відрізняються лише посиланнями на відповідний вік учасників і типові для них заходи (Всесвітні універсіади і Всесвітні гімназіади як приклад). Тому наведемо основні положення щодо першої зі спілок. Спортивна студентська спілка України: представляє Україну у відповідних міжнародних спортивних організаціях, на Всесвітніх універсіадах, інших міжнародних спортивних змаганнях серед студентів, якщо інше не передбачено вимогами відповідних міжнародних організацій та/або міжнародними договорами України; може організовувати та проводити на території України всеукраїнські та міжнародні заходи серед студентів з видів спорту спільно з відповідними спортивними федераціями; співпрацює з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, іншими центральними органами виконавчої влади, відповідними структурними підрозділами місцевих державних адміністрацій та органами місцевого самоврядування, іншими громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості на підставі договорів, що укладаються відповідно до законодавства; має свою символіку, здійснює її використання та забезпечує захист відповідно до закону. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, може надавати Спортивній студентській спілці України фінансову підтримку за рахунок коштів державного бюджету відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування можуть підтримувати діяльність відокремлених підрозділів Спортивної студентської спілки України та надавати їм фінансову та організаційну допомогу для здійснення статутної діяльності в регіонах.

Пояснень, чому обраний саме такий шлях реформування і в чому були основні недоліки чинного положення, яке пропонується повністю виключити, пояснювальна записка не містить.

Проект 8188 від 23.03.2018 (Констанкевич І. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення справедливості у питанні оплати праці педагогічним працівникам закладів дошкільної і позашкільної освіти.

Пропонується чинне положення: «Оплата праці педагогічних працівників, спеціалістів, обслуговуючого персоналу та інших працівників закладів дошкільної освіти здійснюється згідно з Кодексом законів про працю України та іншими нормативно-правовими актами» замінити таким: «Оплата праці педагогічних працівників, спеціалістів, обслуговуючого персоналу та інших працівників закладів дошкільної освіти здійснюється згідно з Кодексом законів про працю України та іншими нормативно-правовими актами з наступними особливостями. Посадовий оклад помічників вихователів та нянь встановлюється в розмірі не менше ніж 50 відсотків посадового окладу педагогічного працівника закладу дошкільної освіти найнижчої кваліфікаційної категорії. Посадовий оклад педагогічного працівника закладу дошкільної освіти найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Посадовий оклад педагогічного працівника закладу дошкільної освіти кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується не менше ніж на 10 відсотків. Засновник приватного закладу дошкільної освіти має право встановлювати інші, ніж передбачено цим Законом, розмір і умови оплати праці, винагороди та допомоги для педагогічних працівників. Отримані приватним закладом дошкільної освіти публічні кошти розподіляються у порядку, визначеному законодавством для державних і комунальних закладів дошкільної освіти. Педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти встановлюються доплати за наукові ступені та вчені звання відповідно до закону. Педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти встановлюються щомісячні надбавки за вислугу років у розмірах: понад три роки – 10 відсотків; понад 10 років – 20 відсотків; понад 20 років – 30 відсотків посадового окладу. Педагогічний працівник закладу дошкільної освіти, який пройшов сертифікацію, отримує щомісячну доплату в розмірі 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педагогічного навантаження протягом строку дії сертифіката. Заклад дошкільної освіти має право за рахунок власних надходжень та інших джерел, не заборонених законодавством, встановлювати педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії та інші види заохочень. Керівник закладу дошкільної освіти відповідно до законодавства, установчих документів та колективного договору має право встановлювати педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії за використання в освітньому процесі іноземних мов, сучасних технологій, реалізацію інноваційних проектів тощо. Педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти за рахунок власних надходжень відповідних закладів може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови надання такої допомоги визначаються установчими документами закладів дошкільної освіти або колективним договором».

 

Охорона здоров’я

 

Проект 8156 від 19.03.2018 (Мусій О. С.) про внесення змін до статті 7 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» (щодо вдосконалення державного нагляду (контролю).

Закріплюється положення про те, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення і має право: перевіряти додержання суб’єктами господарювання вимог Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних, складських та інших приміщень таких суб’єктів; одержувати безоплатно від суб’єктів господарювання, що перевіряються, письмові пояснення, копії необхідних документів та іншу інформацію необхідну для здійснення ним повноважень щодо контролю.

Проект викликає значні сумніви, як такий, що посилює тиск на бізнес та веде до більшої забюрократизованості. Водночас реальні переваги від таких змін особливо не проглядаються.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 8171 від 21.03.2018 (Бакуменко О. Б.) про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку.

Відносно великий за обсягом проект (25 сторінок). За задумом його ініціаторів, він має надати обов’язкову силу багатьом положенням Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки, яка була схвалена розширеною колегією Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики). Згідно з пояснювальною запискою проектом пропонується комплексне вирішення питання запровадження основних засад реалізації ефективної державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку. Основні положення проекту передбачають закріплення на законодавчому рівні: комплексної візії розвитку державної аграрної політики, що враховує інтереси товаровиробників, та державної політики сільського розвитку, спрямованої на сталий розвиток сільських територій та підвищення рівня життя сільського населення; ключових пріоритетів державної аграрної політики та політики сільського розвитку, які відповідають національним інтересам та євроінтеграційним зобов’язанням України; запровадження Офісу аграрного аташе для представництва та захисту інтересів виробників сільськогосподарської продукції за кордоном; ефективного інструменту поетапної реалізації державної політики – Плану заходів з реалізації основних засад розвитку державної аграрної політики та політики сільського розвитку, який розроблятиметься на 5 років на виконання закону, а також моніторингу реалізації державної аграрної політики та політики сільського розвитку; додаткових гарантій захисту прав землекористувачів від рейдерських захоплень; усунення законодавчих перешкоди для розвитку сімейних фермерських господарств.

Проект потребує фахового обговорення і опрацювання. Зокрема, як видається, він дещо перенасичений загальними положеннями, яким не завадила б певна конкретизація.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 8152 від 19.03.2018 (Президент України) про валюту.

Відносно компактний і лаконічний (10 сторінок та 14 статей основного тексту) проект, який має на меті замінити собою Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». В преамбулі проекту зазначається, що цей Закон встановлює засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, а також визначає права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного регулювання. Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України. Валютні операції в проекті визначаються як «операції, що мають хоча б одну з таких ознак: а) операції, що пов’язані з переходом права власності на валютні цінності та/або прав вимоги та зобов’язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонні перекази валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей».

Проект є гарно систематизованим та достатньо просто викладеним, але тим не менш потребує дуже прискіпливої уваги з боку спеціалістів.

Проект 8177 від 22.03.2018 (Сотник О. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації валютного контролю (з метою виконання положень Угоди про Асоціацію з ЄС щодо вільного руху капіталу та усунення перепон для розвитку міжнародної торгівлі).

Фактично альтернативний попередньому, оскільки спрямований на досягнення тієї ж мети: осучасненню та впорядкуванню валютних правовідносин. Проект відносно великий (15 сторінок змін до 7 законів та декретів). Лише опис основних змін займає у пояснювальній записці п’ять сторінок. За таких умов належне висвітлення положень проекту в цьому короткому огляді стає неможливим.

Якщо порівнювати проекти 8152 та 8177, то більш вдалим видається підхід президентського проекту (хоча б тому, що скасовує застарілий декрет і взагалі скорочує кількість законодавчих актів), який і бажано було б взяти за основу і по можливості доповнити найбільш вдалими ініціативами проекту 8177. Проект безсумнівно вимагає прискіпливої уваги спеціалістів.

Проект 8191 від 23.03.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».

Пропонується внести зміни до законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про інноваційну діяльність», «Про альтернативні джерела енергії», «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», «Про наукові парки», «Про Регламент Верховної Ради України», «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», «Про зайнятість населення», «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» та «Про засади державної регіональної політики». Як зазначається у пояснювальній записці, прийняття проекту закону дозволить вдосконалити правове регулювання відносин між Антимонопольним комітетом України (як Уповноваженим органом з питань державної допомоги) та надавачами державної допомоги під час оцінки допустимості заходів державної допомоги суб’єктам господарювання. Запропоновані зміни переважно однотипні і подібні таким: «Надання державної допомоги суб’єктам господарювання у значенні, наведеному в Законі України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», здійснюється відповідно до вимог зазначеного Закону». Серед інших змін слід назвати зміни до Регламенту Верховної Ради України: До законопроектів, проектів інших актів, які передбачають надання державної допомоги суб’єктам господарювання у значенні, наведеному в Законі України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», додається копія рішення Антимонопольного комітету України, прийнятого відповідно до пунктів 1 і 2 частини шостої статті 10 або пунктів 1—3 частини сьомої статті 11 зазначеного Закону (крім випадків, передбачених частиною третьою статті 9 зазначеного Закону). Значна частина змін була внесена до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які спрямовані на врегулювання наслідків ситуації коли банкруту надавалася державна допомога, а також на ситуацію коли план санації боржника передбачає надання державної допомоги.

Проект дуже потрібний для належного застосування законодавства про державну допомогу, що зумовлює особливу необхідність прискіпливої уваги до нього з боку спеціалістів.

 Поділитися