MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 171 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 10.04.2018 – 13.04.2018

13.05.2018   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 38 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 14 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Надійшло 38 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 14 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект Постанови 8254 від 10.04.2018 (Королевська Н. Ю.) про деякі питання соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Черговий проект на цю тематику, які від тих же народних обранців подавалися протягом усього часу роботи нинішнього скликання Верховної Ради України, починаючи від проекту 1410 від 11.12.2014 (Павленко Ю. С. та Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій захисту прав дітей-жертв воєнних дій та збройних конфліктів (див. Бюлетень № 2) і до проекту 6510 від 25.05.2017 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів (див. Бюлетень № 126).

У цьому проекті пропонується вже не подавати черговий проект, а дати завдання Уряду розробити такий проект щодо надання додаткових соціальних гарантій: дітям, які отримали інвалідність внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів; та дітям, які отримали поранення чи інші ушкодження здоров’я від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, але не отримали інвалідність. Прямо зазначається, що проект має містити такі положення: надання дітям одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щорічної допомоги на оздоровлення; проходження дітьми безоплатної психологічної, медико-психологічної реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад; повного державного забезпечення дітей з інвалідністю до вступу їх до школи з виплатою щомісячної грошової допомоги; забезпечення дітей з інвалідністю безкоштовним харчуванням; надання пільг з безплатного проїзду у межах України на всіх видах транспорту (крім таксі) дитині з інвалідністю та особі, яка супроводжує таку дитину до місця лікування (реабілітації), оздоровлення та назад; щорічного безплатного забезпечення дитини з інвалідністю та одного з батьків чи особи, яка їх замінює, путівкою для будь-якого виду оздоровлення чи відпочинку протягом двох місяців; виплати у підвищеному розмірі державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»; позачергового обов’язкового  забезпечення дітей місцями у дошкільних закладах освіти незалежно від відомчої підпорядкованості.

Проект Постанови 8255 від 10.04.2018 (Королевська Н. Ю.) про невідкладні заходи щодо вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб та громадян, які проживають поблизу лінії зіткнення.

Проект продовжує проект 6572 від 09.06.2017 (Королевська Н. Ю.) про деякі питання забезпечення життєдіяльності та основних потреб громадян, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення (див. Бюлетень № 128). Загалом ідеологічно він є дуже близьким до попереднього проекту 8254: його метою так само є надати доручення Уряду та органам виконавчої влади розробити та прийняти ті чи інші нормативні акти. Зокрема Кабінету Міністрів України доручається: 1) у тримісячний строк з дня прийняття цієї Постанови затвердити комплексну державну програму підтримки внутрішньо переміщених осіб та громадян, які проживають поблизу лінії зіткнення; 2) забезпечити внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 5 листопада 2014 р. № 637 та «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 8 червня 2016 р. № 365 з метою їх приведення до міжнародних правозахисних стандартів щодо недопущення дискримінації внутрішньо переміщених осіб; 3) забезпечити встановлення розмірів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, для всіх категорій одержувачів виходячи із показника прожиткового мінімуму, та збільшення її розмірів; 4) невідкладно розробити механізм та, у разі необхідності, подати на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо порядку отримання сум пенсій особами з інвалідністю І групи та особами, які, за висновком лікарсько-консультативної комісії, не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги, на виплату яких ці особи мають право, але не отримують у зв’язку з перебуванням на тимчасово неконтрольованій території України; 5) невідкладно розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо врегулювання питання виплати внутрішньо переміщеним особам грошової допомоги; 6) розглянути питання щодо надання мирному населенню, яке постраждало від зіткнень, та внутрішньо переміщеним особам статусу потерпілих і забезпечення відшкодування шкоди, завданої в результаті бойових дій здоров’ю та майну таких осіб; 7) врегулювати питання щодо відновлення виплати пенсій та інших соціальних виплат з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування громадянам України, які виїхали з тимчасово неконтрольованої території, незалежно від наявності довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи; 8) прийняти Порядок відшкодування (компенсації) шкоди громадянам за зруйноване або пошкоджене нерухоме майно; 9) внести зміни до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2017 р. № 769, щодо доповнення переліку об’єктів, на які спрямовується вказана субвенція, будинками житлово-будівельних кооперативів та приватного сектору; 10) прийняти Порядок забезпечення відшкодування вартості проїзду залізничним, автомобільним транспортом внутрішньо переміщених осіб до залишеного місця проживання; тощо. Також рекомендується Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» розглянути питання щодо збільшення кількості пересувних мобільних підрозділів щоденного обслуговування мешканців населених пунктів на територіях КПВВ у Донецькій та Луганській областях.

Проект, як і попередній, відображає нерозуміння авторами сутності діяльності парламенту та принципу поділу влади, що є засадничою основою сучасної правової держави.

Проект 8264 від 13.04.2018 (Вінник І. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про Збройні Сили України» щодо здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

У статті 1 та 1-1 пропонується визначити, що «З’єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону можуть залучатися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях» та «З’єднання, військові частини і підрозділи, у тому числі чергові сили, Збройних Сил України в мирний час мають право застосовувати і використовувати зброю та бойову техніку для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях» відповідно.

Підставою для розроблення проекту є двозначність ситуації із проведенням відповідних заходів на Сході України без введення військового та надзвичайного стану. Втім, пропозиція нормативно ніби увічнює ситуацію, яка не повинна мати постійний характер. Така норма мусила мати загальніший характер без надмірної конкретизації у часі, просторі і за колом суб’єктів агресії.

 

Ідеологічні питання

 

Проект 8257 від 10.04.2018 (Шинькович А. В.) про правовий режим добровільного декларування коштів, майна та інших об’єктів фізичними особами.

Метою проекту проголошена легалізація доходів, отриманих з порушеннями податкового законодавства, що сприятиме поліпшенню умов для розвитку економіки держави, її детінізації, залученню інвестицій, збільшенню доходів бюджету, а також повернення в Україну грошових коштів, виведених за корон (в тому числі в різні офшорні юрисдикції) з використанням різних схем ухилення від сплати податків. Як приклад для себе ініціатори проекту взяли досвід проведення аналогічної «економічної амністії» в Італії у 2001–2002 рр. Досягнення мети проекту передбачається через запровадження механізму декларування доходів, які одержані (оформлені) з порушенням податкового, митного, валютного законодавства, законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи Державної фіскальної служби України та надання повних державних гарантій щодо недопустимості застосування будь-якого переслідування фізичних осіб у зв’язку із задекларованими доходами (крім корупційних доходів та доходів, отриманих внаслідок вчинення злочинів, не пов’язаних зі сферою господарської діяльності). Згідно з проектом «Одноразове добровільне декларування – особливий порядок декларування фізичними особами коштів, майна, валютних цінностей та інших об’єктів, визначених цим Законом, та сплати податку з них, виконання вимог якого гарантує фізичним особам звільнення від юридичної відповідальності за порушення вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи». Водночас механізм добровільного декларування та амністії капіталів поширюється виключно на доходи, отримані з порушенням податкового та пов’язаного з ним законодавства, виключаючи можливість легалізації доходів, отриманих внаслідок вчинення злочинів (окрім окремих господарських) та корупційних правопорушень. Також пропонується визначити перелік об’єктів одноразового добровільного декларування, встановити особливий порядок декларування готівкових коштів із подальшим їх  внесенням на рахунки в банках чи без такого на вибір суб’єктів декларування (застосування різних ставок оподаткування буде передбачено пов’язаним  законопроектом про внесення змін до Податкового кодексу України в залежності від того чи були перераховані готівкові кошти на банківські рахунки). Крім того, зберігаючи добровільність декларування активів, законопроектом передбачається обов’язкове повернення в Україну тих грошових коштів, які зберігаються в будь-якій формі на рахунках в іноземних банках (в тому числі грошей, виведених в офшори) та які особа бажає задекларувати в добровільній декларації і скористатися державними гарантіями після завершення процедури декларування.

Проект вимагає насамперед відповідного політичного рішення, зваженої оцінки всіх «за» і «проти» пропонованої реформи.

Проект 8258 від 10.04.2018 (Шинькович А. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо добровільного декларування коштів, майна та інших об’єктів фізичними особами.

Проект має вторинний характер, всі ініціативи випливають з попереднього проекту.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 8262 від 11.04.2018 (Литвин В. М.) про внесення змін до Закону України «Про державну службу».

Пропонується пункт 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» названого закону доповнити абзацом такого змісту: «Державні службовці, яким призначено пенсію згідно з Законом України «Про державну службу» № 3723-ХП від 16.12.1993 року в період до 1 жовтня 2017 року, мають право на перерахунок раніше призначеної пенсії у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці та сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, працюючого державного службовця відповідної посади та рангу».

Проект 8265 від 13.04.2018 (Президент України) про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України.

Проект досить значний за обсягом (27 сторінок), яким вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Законів України «Про публічні закупівлі» (більшість проекту, майже 24 сторінки), «Про санкції», «Про запобігання корупції», «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» та «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законів України щодо здійснення моніторингу закупівель». Великий обсяг проекту, де навіть короткий перелік змін у пояснювальній записці займає більше двох сторінок, а також специфіка тематики не дають можливості належним чином його висвітлити. Зазначимо, що автори підготували проект для удосконалення окремих положень законодавства про публічні закупівлі, які були встановлені за результатом аналізу практики застосування норм Закону та функціонування електронної системи закупівель. Метою проекту у пояснювальній записці зазначається забезпечення ефективного, прозорого та якісного здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг з урахуванням технічної реалізації електронної системи закупівель, а також задля однозначного застосування норм Закону та усунення їх неточностей. Крім того, встановлення правових умов для здійснення замовниками «спрощених закупівель» в електронній системі, які забезпечать затвердження єдиних правил для всіх суб’єктів сфери публічних закупівель, створення сприятливих умов для запобігання корупції (тобто виведення таких закупівель із «сірої» зони) та підвищення рівня конкуренції під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, що є передумовою для розширення ринку середнього та малого бізнесу.

Проект 8267 від 13.04.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Частину другу названої статті пропонується доповнити таким абзацом: «У центральних органах виконавчої влади, які є суб’єктами боротьби з тероризмом та безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, рішенням Кабінету Міністрів України може бути введено одну додаткову посаду заступника керівника центрального органу виконавчої влади». Очікується, що прийняття проекту сприятиме ефективнішій організації діяльності центральних органів виконавчої влади, на які значно збільшилося функціональне навантаження через посилення терористичних загроз унаслідок воєнної агресії на сході України.

Пояснювальна записка до проекту гарно розкриває, наскільки збільшилося навантаження на відповідні органи та служби, однак вона не містить головного: чому слід збільшити чисельність вищого керівництва, а не рядового складу! Ймовірно посилення участі у боротьбі з тероризмом вимагає і постійної участі представників керівництва у певних погоджувальних заходах, однак про це не йдеться. Тому проект видається цілковито не обґрунтованим.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 8187-1 від 10.04.2018 (Королевська Н. Ю.) про внесення зміни до статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо коефіцієнту страхового стажу.

Альтернативний проекту 8187 від 23.03.2018 (Констанкевич І. М.) про внесення змін до статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо належного пенсійного забезпечення осіб, які мають 40 і більше років страхового стажу (див. Бюлетень № 168).

Пропонується аби підвищена величина оцінки одного року страхового стажу дорівнювала 1,35% для усіх осіб, а не лише тих, які мають 40 і більше років страхового стажу, як в основному проекті.

Загалом йдеться про повернення до попереднього стану, який був до минулорічної пенсійної реформи. Тоді, як відомо, для всіх нинішніх і майбутніх пенсіонерів розрахункова основна пенсія «схуднула» більше, ніж на третину, що було дещо замасковано за рахунок інших складових пенсійних виплат. Утім, чи витримає сьогодні наш бюджет таку реституцію.

Проект 8193-1 від 10.04.2018 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо встановлення та затвердження прожиткового мінімуму.

Формально альтернативний проекту 8193 від 23.03.2018 (Березкін С. С.) про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо забезпечення врахування фактичних споживчих цін при встановленні розміру прожиткового мінімуму (див. Бюлетень № 168).

Альтернативний проект фактично не має нічого спільного із основним. Так, пропонується статтю 3 «Принципи формування наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг» доповнити такими положеннями: Набір продуктів харчування, набір непродовольчих товарів і набір послуг щороку затверджуються Кабінетом Міністрів України після проведення їх науково-громадської експертизи і до початку розгляду Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік. Набір продуктів харчування, набір непродовольчих товарів і набір послуг не можуть бути меншими, ніж затверджені у попередньому році. Порядок проведення науково-громадської експертизи встановлюється на принципах соціального партнерства та затверджується Кабінетом Міністрів України. А статтю 4 «Порядок встановлення та затвердження прожиткового мінімуму» пропонується викласти в новій редакції: Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлюється Кабінетом Міністрів України на основі затверджених набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг та пропозиції щодо його вартісної величини подаються у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто належить до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік та не може бути меншим за фактичний розмір прожиткового мінімуму, розрахований відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум»  за місяць, що передує місяцю прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. Також у Прикінцевих положеннях зазначається, що Уряд України має забезпечити встановлення прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на основі оновлених набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів та набору послуг з урахуванням потреб пенсіонерів, непрацездатних осіб, осіб з обмеженою працездатністю у лікарських препаратах, спеціальному медичному обладнанні та необхідних медичних послуг, потреб дітей у віці від 6 до 18 років у доступі до послуг освіти, зокрема, доступі до мережі Інтернет, придбанні навчальної літератури, та внести пропозиції щодо вартісної величини прожиткового мінімуму у проекті закону про Державний бюджет України на 2019 рік.

Хоча проект вирішує по суті ті ж питання, що й основний, вони, як видається, є прикладами радикально різних підходів.

Проект 8204-1 від 13.04.2018 (Семенуха Р. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних прав та можливостей одиноких матерів та одиноких батьків та рівних прав матері і батька щодо дитини.

Альтернативний проекту 8204 від 27.03.2018 (Яценко А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прав чоловіків, які виховують дітей без матерів (одиноких батьків), нарівні з правами одиноких матерів (див. Бюлетень № 169).

Проект у частині змін до Кодексу законів про працю України та до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» загалом слідує основному проекту, але дещо скорочено і спрощено. Новелою проекту є зміни до Цивільного процесуального кодексу України, які стосуються порядку судового розгляду питань щодо повернення з-за кордону на територію України дитини, яка незаконно вивезена (переміщена) та/або незаконно утримується за межами України внаслідок протиправної поведінки одного з батьків, якщо такі дії не містять складу злочину, зокрема щодо питань подання відповідної заяви до суду, порядку розгляду справи, а також порядку видачі, змісту та способу виконання відповідного судового наказу про повернення дитини з-за кордону на територію України.

У частині змін до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» основний проект видається більш вдалим. Натомість пропозиції альтернативного проекту щодо змін до ЦПК України, хоча і мало стосуються назви і суті проекту, тим не менш заслуговують на увагу. Не виключено, що ці ініціативи було доцільно оформити як самостійний проект.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 8270 від 13.04.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства.

Урядовий проект розроблений МВС з урахуванням того, що, як зазначено в пояснювальній записці, «окремі сили намагаються знаходити нові шляхи для спотворення народного волевиявлення». Пропонується в Кодексі України про адміністративні правопорушення передбачити нові або уточнені склади адміністративних деліктів: «Порушення обмежень щодо ведення передвиборної    агітації, агітації референдуму» (здійснення передвиборної агітації особою, участь якої в передвиборній агітації заборонена законом, проведення передвиборної агітації поза строками, установленими законом, чи в місцях, що заборонені законом, здійснення передвиборної агітації у формах та із застосуванням засобів, що суперечать Конституції або законам України, агітація напередодні дня голосування та в день проведення референдуму тощо);  «Публічне розголошення виборцем, учасником референдуму результатів волевиявлення в приміщенні для голосування», «Приховування або знищення виборцем, учасником референдуму свого виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, а також винесення його за межі приміщення для голосування»; «Перешкоджання здійсненню виборчих процедур, діяльності суб’єкта виборчого процесу» (йдеться про незаконне позбавлення чи обмеження права присутності на засіданнях виборчих комісій, перебування на заходах передвиборної агітації, виборчих дільницях під час голосування). Водночас до певної міри легалізується «передвиборна агітація, агітація референдуму, що супроводжується наданням виборцям, учасникам референдуму, підприємствам, установам, організаціям незалежно від їх підпорядкування та форм власності грошей, товарів, послуг, робіт, пільг, переваг, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних та нематеріальних активів або інших матеріальних цінностей за умови, що їх вартість не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати». У Кримінальному кодексі України пропонується передбачити позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання, яке призначається на строк до п’яти років у разі, коли особу засуджено за злочини проти виборчих прав і свобод громадян. Також пропонуються редакційні уточнення статті 157 «Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії референдуму чи діяльності офіційного спостерігача» і деяких інших статей кодексу. Зміни пропонуються також щодо встановлення відповідних заборон, порушення яких є адміністративно або кримінально караним у Законах України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України»,  «Про всеукраїнський референдум» та «Про місцеві вибори».

Більшість ініціатив не викликає принципових заперечень. Деякі з них, зокрема щодо заборони приховування або знищення виборцем, учасником референдуму свого виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, а також винесення його за межі приміщення для голосування, не видаються такими ж безспірними і можуть стати приводом для дискусії про форми і межі свободи волевиявлення, а також про можливості контролю за процедурою виборів.

 

Культура та освіта

 

Проект 8260 від 11.04.2018 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до Розділу ХII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» щодо порядку реалізації збільшення посадового окладу педагогічного працівника.

Пропонується доручення Уряду про те, що слід забезпечити щорічне збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії до чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб пропорційно розміру збільшення доходів Державного бюджету України порівняно з попереднім роком, доповнити уточнюючими положеннями: але не менше ніж: 1,5 мінімальні заробітні плати з вересня 2019 року; 2 мінімальні заробітні плати з вересня 2020 року; 2,5 мінімальні заробітні плати з вересня 2021 року; 3 мінімальні заробітні плати з вересня 2022 року.

Проект 8261 від 11.04.2018 (Писаренко В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права на здобуття загальної середньої освіти учнями, які потребують тривалого лікування і реабілітації та знаходяться в закладах охорони здоров’я.

Проектом пропонується внести зміни до Законів України «Про загальну середню освіту» та «Про освіту» в частині запровадження можливості здобуття загальної середньої освіти учнями, які потребують тривалого лікування і реабілітації та перебувають в закладах охорони здоров’я в лікарняних школах або лікарняних класах. Пропонується встановити гарантоване право таких осіб здобувати початкову та базову середню освіту у лікарняній школі державної або комунальної форми власності, лікарняних класах державного або комунального закладу загальної середньої освіти, за яким закріплена територія обслуговування, на якій розташовано відповідний заклад охорони здоров’я,  яке не обмежуватиме право особи обрати інший заклад освіти. Проект містить такі основні положення. Лікарняна школа – це заклад загальної середньої освіти I–II, I–III ступенів (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує реалізацію права дітей, які потребують тривалого лікування та реабілітації, на загальну середню освіту. Лікарняні класи – це класи або групи для навчання учнів, які потребують тривалого лікування і реабілітації та знаходяться в закладах охорони здоров’я. У разі звернення учнів, які потребують тривалого лікування і реабілітації або їх батьків, такий клас або група утворюється в обов’язковому порядку закладом загальної середньої освіти, що закріплений за територією обслуговування, на якій розташовано відповідний заклад охорони здоров’я. Порядок утворення лікарняних класів у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Порядок утворення лікарняних класів приватної форми власності визначається засновником (власником). У лікарняних школах кількість учнів у класах визначається наповненістю закладів охорони здоров’я, але повинна становити не менше п’яти осіб. У разі меншої кількості учнів у класі заняття проводяться за індивідуальною або іншими формами навчання. Лікарняні класи для здобуття загальної середньої освіти можуть бути сформовані з учнів одного або різного віку. У такому разі освітній процес може організовуватися одним або кількома вчителями, або в будь-якій іншій формі, яка буде найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти.

Проект, як видається, враховуючи його соціальне значення заслуговує на доброзичливу увагу.

Проект 8263 від 11.04.2018 (Княжицький М. Л.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування державних посвідчень на право розповсюдження і демонстрування фільмів і зміни умов розповсюдження фільмів та іншої аудіовізуальної продукції.

Проект є розвиненою редакцією проекту 6623 від 22.06.2017 (Княжицький М. Л.) про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей розповсюдження фільмів та іншої аудіовізуальної продукції, створеної за участю держави-агресора (див. Бюлетень № 130), який отримав схвальний висновок профільного комітету і 20.03.2018 був включений у порядок денний. Загалом їх тексти співпадають значним чином, однак проект 8263 має помітно більший обсяг і, відповідно, ряд новел. Зокрема новий проект запроваджує у Законі України «Про кінематографію» таке положення: «Наявність у фільму передбачених цим Законом ознак фільму держави-агресора є підставою для відмови у видачі свідоцтва національного фільму. У випадку, якщо ознаки фільму держави-агресора виявлені після видачі свідоцтва національного фільму, таке свідоцтво підлягає анулюванню за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері кінематографії». Також уточнюються повноваження державних органів, зокрема зазначається, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, затверджує систему ознак, за якими визначається глядацька аудиторія за віковим критерієм, та відповідно до неї умови розповсюдження і демонстрування фільмів. Визначені центральним органом виконавчої влади умови розповсюдження і демонстрування фільмів за віковим критерієм є обов’язковими для всіх розповсюджувачів (дистриб’юторів, прокатників) і демонстраторів фільмів, в тому числі телерадіоорганізацій. Суб’єкт кінематографії на підставі цієї системи ознак самостійно визначає глядацьку аудиторію за віковим критерієм. У Законі України «Про телебачення і радіомовлення» пропонується передбачити положення про те, що Національна рада затверджує систему візуальних позначок з індексом кіновідеопродукції залежно від аудиторії, на яку вона розрахована. Дана система має визначати порядок віднесення фільмів, передач, інших аудіовізуальних творів, до тієї чи іншої вікової аудиторії, види візуальних позначок, порядок їх використання на телевізійному екрані під час трансляцій, та проміжки часу, впродовж яких допускається трансляція відповідних творів. Ця система є обов’язковою для телерадіоорганізацій, які здійснюють телевізійне мовлення. Також у Прикінцевих положеннях проекту міститься завдання Центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, протягом двох місяців з дати набрання чинності цим Законом затвердити систему ознак, за якими визначається глядацька аудиторія за віковим критерієм, та відповідно до неї умови розповсюдження і демонстрування фільмів. Водночас Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення доручається протягом трьох місяців з дати набрання чинності цим Законом затвердити систему візуальних позначок з індексом кіновідеопродукції залежно від аудиторії, на яку вона розрахована.

Проект викликає змішані відчуття. По-перше, некоректним є внесення двох значною мірою однакових проектів, тим більше, якщо перший з них не лише не відкликаний, а навіть включений у порядок денний. По-друге, слід звернути увагу на те, що при підготовці проекту 8263 не були враховані зауваження і пропозиції ГНЕУ та профільного Комітету до проекту 6623. Нарешті, по-третє, до проекту слід висунути усі ті самі зауваження, що й до проекту 6623 щодо його політичної ангажованості і сумнівної доцільності.

Проект 8202-1 від 13.04.2018 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи охорони культурної спадщини.

Альтернативний проекту 8202 від 26.03.2018 (Княжицький М. Л.) про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини (див. Бюлетень № 169).

Проекти значною мірою ідентичні та відрізняються лише редакційним уточненням у статті 98 «Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини» Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також значним, фактично десятикратним, збільшенням розмірів штрафів у статті 298 «Незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини» Кримінального кодексу України. Інші зміни, як видається, принципового значення не мають.

Проекти (основний і альтернативний) відрізняють настільки мінімально, що надати перевагу якомусь з них неможливо. Тим більше, що, як і попередній проект, альтернативний видається доволі сумнівним з технічної точки зору.

Проект 8266 від 13.04.2018 (Княжицький М. Л.) про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання діяльності Українського культурного фонду.

Метою законопроекту проголошено встановлення прозорих правил реалізації основних засад державної політики в сфері культури, встановлених Законом України «Про культуру». Пропонується уточнити статус Українського культурного фонду як неприбуткової організації, здатної набувати цивільні права і обов’язки відповідно до цивільного законодавства; вводиться дефініція поняття «проект», яке хоч і використовується всюди в Законі, проте в первісній редакції так і не було розкрите, удосконалюються процедури, пов’язані з підтримкою проектів Українським культурним фондом; запроваджуються загальні засади укладення договорів про надання фінансової допомоги (грантів), та створюється нормативна база для контролю з боку Фонду за виконанням умов грантів; легалізуються внески міжнародних та іноземних структур як джерела формування коштів Фонду; усуваються колізії із Законами України «Про культуру» та «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».

Проект 8269 від 13.04.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів».

Проект спрямований на запровадження регіонального замовлення на підготовку кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів. Відповідно, визначаються умови формування регіонального замовлення, розміщення регіонального замовлення, порядку укладення виконавцем регіонального замовлення регіональних контрактів тощо.

Загалом важлива ініціатива, яка розширює можливості підготовки спеціалістів на місцевому рівні.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 4922-д від 10.04.2018 (Кіт А. Б.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства.

Пропонується нова (об’єднана) редакція проектів 4922 від 07.07.2016 (Бакуменко О. Б.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства (див. Бюлетень № 81) та 4922-1 від 22.07.2016 (Дзюблик П. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства (див. Бюлетень № 83) для повторного першого читання. Як зазначається у висновку профільного Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, метою проекту є приведення законодавства у сфері сільського господарства у відповідність до визначеної у 2014 році концепції реформування системи центральних органів виконавчої влади і створення належних умов для ефективної діяльності новостворених органів виконавчої влади та таких, яким передано функції і повноваження ліквідованих центральних органів виконавчої влади. Проектом пропонується внесення змін до 6 кодексів та 40 законів України щодо заміни визначення органу, якому делеговано відповідні повноваження, що насамперед дасть змогу забезпечити ефективну діяльність Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а також створить умови для належної реалізації переданих функцій іншими державними органами. Підкреслено, що під час підготовки законопроекту до повторного першого читання було враховано більшість зауважень ГНЕУ, а за результатами узгодження пропозицій між заінтересованими центральними органами виконавчої влади запропоновано більш зважений, порівняно з першим читанням, розподіл функцій. Зокрема: враховано окремі положення альтернативного законопроекту у частині передачі частини повноважень щодо охорони атмосферного повітря Держекоінспекції; розширено перелік законів, до яких вносяться зміни, а саме, у законопроект було включено відповідні зміни до законів України, якими на сьогодні визначено повноваження санітарно-епідеміологічної служби; виключено положення, які стосуються регулювання питань санітарно-епідеміологічної експертизи.

Проект 8236-1 від 10.04.2018 (Івченко В. Є.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо набуття громадянами України - засновниками фермерських господарств права власності на земельні ділянки, надані їм у постійне користування чи довічне успадковуване володіння для створення та/або ведення фермерського господарства (селянського (фермерського) господарства).

Проект альтернативний проекту 8236 від 05.04.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо передачі права власності фермерським господарствам на земельні ділянки, надані засновникам таких господарств у постійне користування, довічне успадковуване володіння для створення та/або ведення фермерського господарства (селянського (фермерського) господарства) (див. Бюлетень № 170). Основними перевагами альтернативного проекту, його ініціатори вважають більш справедливе вирішення питання передачі земельних ділянок, які були надані громадянам України до 1 січня 2002 року у постійне користування та довічне успадковуване володіння для створення та/або ведення фермерського господарства (селянського (фермерського) господарства), а також питань, пов’язаних з розпорядженням відповідними земельними ділянками. Проект пропонує більш дієвий альтернативний механізм вирішення зазначеного питання, а також враховує норми існуючого мораторію на землі сільськогосподарського призначення.

Проте, як видається, в альтернативному проекті пропонуються загалом ті самі зміни, що і в основному, але викладені в дещо спрощеній, але не завжди коректній редакції.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 8253 від 10.04.2018 (Кабінет Міністрів України) про особливості погашення заборгованості, що утворилися на оптовому ринку електричної енергії.

Як зазначається у пояснювальній записці, підставою для розроблення проекту стало прийняття Закону України «Про ринок електричної енергії», згідно з яким у 2019 році передбачається перехід на нову модель ринку електричної енергії. Новий ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок функціонально є біржою, на якій визначається єдина ціна на електроенергію за принципом маржинального ціноутворення на основі балансу сукупного попиту та сукупної пропозиції. Нова модель ринку передбачає ліквідацію ДП «Енергоринок» та створення товарної біржі. Проте станом на 01.02.2018 дебіторська та кредиторська заборгованість ДП «Енергоринок» складає 29,8 млрд. гривень та 28,1 млрд. гривень відповідно. Зазначається, що найбільша питома вага дебіторської заборгованості ДП «Енергоринок» припадає на ДП «Регіональні електричні мережі» – 11,4 млрд. гривень або 38% від загальної кількості дебіторської заборгованості. Назване ДП «Регіональні електричні мережі» постачає електричну енергію державним вугледобувним підприємствам. Також значна частина дебіторської заборгованості припадає на суб’єктів господарювання, що постачають електроенергію підприємствам водопровідно-каналізаційного господарства. Відповідно, метою проекту визначається повне погашення заборгованості, що утворилась на ринку ОРЕ, для запровадження нової моделі ринку електричної енергії.  Для реалізації цього пропонується використати наступні механізми: проведення взаєморозрахунків між учасниками Оптового ринку електричної енергії; списання заборгованості учасникам Оптового ринку електричної енергії; відступлення права вимоги або заміна сторони у зобов’язанні; встановлення цільової надбавки до тарифу на розподіл електричної енергії місцевими (локальними) електромережами операторам системи розподілу.

Проект 8256 від 10.04.2018 (Каплін С. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання відносин, які стосуються підготовки собак до полювання.

У Законі України «Про мисливське господарство та полювання» дається визначення такого виду діяльності, як підготовка собак до полювання, який визначається як процес навчання (дресирування) методами натаскування, наганяння, вимуштрування, польових випробувань і змагань собак, що здійснюється на відритих (неогороджених) ділянках без добування  мисливських тварин і виключає жорстоке поводження з тваринами, здійснюється без використання як живої принади домашніх тварин, відловлених диких тварин (мисливських тварин, вилучених з природного середовища в установленому законом порядку, розведених в неволі, напіввільних умовах або набутих іншим шляхом, в тому числі незаконно добутих) та (або) тварин, рух яких обмежений (ланцюг, мотузка, стриноження тощо). Зазначається, що забороняється підготовка собак у вольєрах і (або) в штучно створеній норі та ловчих птахів до полювання забороненими методами, а саме: з використанням як живої принади домашніх тварин, диких тварин (або (та) тварин, рух яких обмежений. Одночасно зміст і суть статті 33 «Відстріл та відлов хижих та шкідливих тварин, добування мисливських тварин для наукових цілей, переселення в нові місця перебування» радикально змінюють і перейменовують її на «Добування мисливських тварин для наукових цілей, переселення в нові місця перебування». Дуже неоднозначною є ініціатива замінити чинну норму про те, що «Виявлені в мисливських угіддях без нагляду  породисті  собаки відловлюються, про  що письмово повідомляються районні та обласні організації, які провадять реєстрацію відповідних порід собак. Безпородні собаки можуть бути відстріляні. Відловлені собаки залишаються у користувача  мисливських угідь,  де вони були відловлені, або в особи, яка їх відловила та утримує. Власники собак зобов’язані відшкодовувати витрати на тимчасове утримання собак» короткою вказівкою на те, що користувачі мисливських угідь мають право проводити відстріл та відлов бродячих котів і собак. Водночас Кодекс України про адміністративні правопорушення пропонується доповнити новою статтею 89-1 «Підготовка собак і ловчих птахів до полювання забороненими методами», якою встановити відповідальність за підготовку собак у вольєрах і (або) в штучно створеній норі та ловчих птахів до полювання з використанням як живої принади домашніх тварин, диких тварин або (та) тварин, рух яких обмежений), а також зробити деякі суто редакційні уточнення.

Проект потребує кваліфікованої оцінки з боку спеціалістів, зокрема з огляду на проблему та характер розведення мисливських порід собак. Найбільш же небезпечним видається пропозиція щодо довільного дозволу користувачам мисливських угідь на відстріл і відлов бродячих котів і собак. У пропонованій редакції це може призвести до можливості обійти заборону на тортури та вбивство тварин.

Проект 8259 від 10.04.2018 (Білоцерковець Д. О.) про особливості забезпечення діяльності тепло-, енергопостачання в місті Києві на період переходу майна теплоенергетичного комплексу міста Києва в управління територіальної громади міста Києва.

Відповідно до статті першої проекту він визначає особливості правового, економічного та організаційного забезпечення виробництва, транспортування, постачання теплової енергії та виробництва електричної енергії у місті Києві протягом періоду переходу майна теплоенергетичного комплексу міста Києва із володіння та користування Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в управління територіальної громади міста Києва у зв’язку з припиненням Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 р., укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», та приймається з метою: забезпечення безперебійності технологічного процесу виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, виробництва електричної енергії в місті Києві; захисту прав та інтересів споживачів теплової та електроенергії, виходячи із принципу взаємної відповідальності суб’єктів відносин у сфері теплопостачання за якісне постачання теплової енергії та своєчасну її оплату; захисту потреб та інтересів суспільства; зміцнення соціальної справедливості в суспільстві; дотримання балансу та розумної пропорційності інтересів суспільства та інтересів власників майна; забезпечення гарантій власникам майна на ефективне користування правом власності; недопущення виникнення позаштатних ситуацій в місті Києві, що пов’язані із пов’язані із тепло-, енергопостачанням та виробництвом електричної енергії; недопущення розбалансування енергетичної системи України; встановлення особливого режиму користування майном в період його переходу в управління територіальної громади міста Києва. Проект визначає особливості використання майна в перехідний період, особливості діяльності комунального підприємства Київтеплоенерго тощо.

Сама проблематика проекту є актуальною і доволі складною, але слід зазначити, що бажано б було, аби проект стосувався не конкретного казусу, а всієї системи управління енергоорганізаціями. Крім того, до проекту можна висунути ряд юри дико-технічних зауважень.

Проект 8268 від 13.04.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо створення території спеціального промислового використання.

У статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» пропонується зазначити, що в межах зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення виділяється територія спеціального промислового використання, на якій розташовані об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами і відпрацьованим ядерним паливом, та інфраструктура, що забезпечує діяльність зазначених об’єктів. І далі у новій статті 2-1 «Територія спеціального промислового використання» дається визначення, що територія спеціального промислового використання визначена для створення та функціонування об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом, зокрема, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Рішення про розміщення, проектування, будівництво на території спеціального промислового використання об’єктів з перероблення радіоактивних відходів (крім установок, що включені до технологічного циклу ядерної установки, або сховища для захоронення радіоактивних відходів), сховищ, призначених для зберігання відпрацьованого ядерного палива або високоактивних радіоактивних відходів з проектним строком зберігання понад 30 років (крім установок, що включені до технологічного циклу ядерної установки), сховищ, призначених для захоронення відпрацьованого ядерного палива або радіоактивних відходів, приймаються згідно із Законом України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення». Відповідно, зміни до Закону України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення», окрім власне певних термінологічних уточнень назви органів виконавчої влади, містять і таку норму: на території спеціального промислового використання розміщуються об’єкти з переробки радіоактивних відходів (крім установок, що включені до технологічного циклу ядерної установки, або сховища для захоронення радіоактивних відходів), сховища, призначені для зберігання відпрацьованого ядерного палива або високоактивних радіоактивних відходів з проектним строком зберігання понад 30 років (крім установок, що включені до технологічного циклу ядерної установки), сховища, призначені для захоронення відпрацьованого ядерного палива або радіоактивних відходів.

Використання забрудненої території для небезпечної промисловості може мати певний сенс, однак постає питання із забезпеченням відповідних умов безпеки для працівників. Загалом проект видається придатним для подальшого опрацювання, однак потребує обов’язкової уваги спеціалістів і громадськості.

 Поділитися