search  
Human Rights in Ukraine. Website of the Kharkiv Human Rights Protection Group
print
УКР › Публікації › Стрічка новин
13.12.2018 | Володимир Глущенко

Як живеться засудженим у так званих ДНР та ЛРН, і що з цим робити?

   

12 грудня 2018 року в м. Щастя Луганської області відбулась передача засуджених з території так званої ЛНР на підконтрольну українській владі територію. Передача засуджених здійснювалася за ініціативи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової. Хочемо наголосити, що під час даної «евакуації» з території так званої ЛНР було передано 42 засуджених, серед яких 3 – жінки.

Раніше, за ініціативи Уповноваженої Валерії Лутковської було здійснено передачу близько 200 осіб, які відбували покарання в установах виконання покарання на території так званої ДНР.

Тому ця стаття буде цікавою, в першу чергу, для родичів засуджених, які відбувають покарання у виді позбавлення волі у виправних колоніях, розташованих на непідконтрольній Українському уряду території, а також для правозахисників і просто небайдужих. У так званій ДНР було прийнято нормативно-правовий акт – «Тимчасове положення про органи та установи кримінально-виконавчої системи». Цей нормативний акт так званої ДНР, на відміну від так званої ЛНР, не є проектом, а реально є діючим. У цілому він регламентує організаційну діяльність установ виконання покарань. Зазначений нормативний акт містить також і розділ, що регламентує можливість залучення ув’язнених до праці.

Провівши інтерв’ю із засудженими, які відбувають покарання на території ОРЛДО, можна констатувати, що умови утримання там є значно гіршими. Перш за все, це стосується застосування фізичної сили, проведення так званих обшуків за участі спецпризначенців та фізичного побиття засуджених у разі виявлення заборонених предметів. При цьому, зі слів засуджених, заборонені предмети досить часто підкидають самі працівники пенітенціарної системи. Крім того, під час незаконних обшуків, представники адміністрації ламали побутові речі й забирали все цінне – навіть теплу одежу та ковдри у холодну зиму. При переведенні на територію, яка контролюється Урядом України, засуджених по 18–20 чоловіків грузили до автозаку, при цьому дозволяли брати з собою лише одну сумку.

Засудженні скаржаться на погане харчування у місцях позбавлення волі та дуже низьку якість продуктів харчування. До засуджених часто застосовували незаконно фізичну силу. Члени незаконних військових формувань безперешкодно потрапляли на територію виправних колоній, могли побити людину майже до смерті, залишити без одежі взимку на дворі на цілий день, спустити на неї собак. Особливо негативно ставилися до засуджених, які були родом із західної України, а також до тих, хто відмовлявся працювати. Тому майже всі працювали безкоштовно по 10–12 годин безперервно без спецодягу та засобів особистого захисту. Під час бесіди із засудженими було зібрано свідчення того, що члени незаконних збройних формувань (НЗФ) регулярно стріляли з-під стін колоній. Більшість засуджених мали змогу це бачити з вікон. У Єнакіївській виправній колонії був випадок, коли двох довічників силою забрали члени НЗФ для участі у бойових діях, проте близько через рік після цього знову повернули їх до виправної колонії для подальшого відбування покарання.

Стосовно ж переводу для подальшого відбування покарання на підконтрольну Уряду України територію родичам засудженого, перш за все, необхідно звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової з проханням включити до списку чергового переміщення українських засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі на територіях, не підконтрольних Уряду України, та виявили бажання повернутися для продовження відбування покарання в пенітенціарних закладах України. Загалом на сьогодні, за наявною інформацією, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу переведення з місць позбавлення волі на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей звернулися близько 1000 ув’язнених або їх родичів чи близьких.

Самі засуджені не мають змоги направляти заяви до Уповноваженого через відсутність поштового сполучення. За них це роблять родичі або знайомі, а у разі відсутності таких – і юристи громадських організацій. Також можливе звернення до інших органів державної влади, як-от Мін’юст та СБУ. Проте, такі звернення не є ефективними.

За інформацією від засуджених, вони самі безпосередньо звертаються до Уповноваженого з прав людини так званої ДНР з проханням переведення для подальшого відбування покарання на територію, підконтрольну Уряду України, та безпосередньо до керівництва установи виконання покарання. Як у так званій ЛНР, так і в так званій ДНР процедура переведення засуджених залишається неврегульованою. З одного боку, члени НЗФ у Донецькій області вважають, що переведення є своєрідною «екстрадицією для відбування покарання». З іншого боку, сам механізм переведення носить політичний характер. Однак не всі категорії засуджених можуть бути переведені. Зазвичай члени НЗФ у так званій ДНР відмовляють у переведенні:

– так званих «громадян ДНР», тобто тих, хто народився або тривалий час проживав у Донецькій області;

– осіб, які своїми злочинними діями завдали шкоди потерпілим – «громадянам ДНР» або мешканцям АР Крим;

– осіб, засуджених квазі-судами ДНР, або тих, розгляд чиїх справ триває.

Статтю створено в рамках спільного проекту УГСПЛ і Норвезької ради у справах біженців.
#NorwegianRefugeeCouncil #NRC #ПрямуємоРазом

Recommend this post
X




forgot the password

registration

X

X

send me a new password