search  
Human Rights in Ukraine. Website of the Kharkiv Human Rights Protection Group
print
30.12.2018 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 201 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 19.11.2018 – 23.11.2018

   

Надійшло 55 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 23 проекти процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, призначенням та ініціативою відставки міністрів, дорученням Рахунковій палаті України провести державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету, створення, ліквідацію та зміну меж адміністративних одиниць тощо.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 9307 від 20.11.2018 (Вінник І. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення комплектування Збройних Сил України резервістами в особливий період.

Проект заснований переважно на проекті 6474 від 19.05.2017 (Пашинський С. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо проходження служби у військовому резерві на особливий період (див. Бюлетень № 125) та має багато спільного з проектом 9285 від 09.11.2018 (Вінник І. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку зі створенням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на базі військових комісаріатів (див. Бюлетень № 199). Від проекту 6474 відрізняється переважно незначними редакційними змінами та певними уточненнями. На жаль, практично усі положення проекту 6474, які було піддано принциповій критиці і ГНЕУ, і в нашому огляді, перейшли й до нового проекту. У частині, спільній з проектом 9285, пропонуються термінологічні зміни щодо заміни слів «військові комісаріати» на слова «територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» та похідних від них у відповідних відмінках. Утім, є певна непослідовність у тому, що в деяких випадках в обох проектах названі термінологічні уточнення вносяться до одних і тих самих статей законів, а в інших – до різних! Тобто, проекти не є ні альтернативою, ні доповненням один одного.

Слід зазначити, що проект не відповідає своїй назві, пропонуючи значно різносторонніші ініціативи, зокрема і щодо запровадження адміністративної та кримінальної відповідальності. З огляду на все викладене, у пропонованій редакції, проект видається загалом неприйнятним.

Ідеологічні питання

Проект Постанови 9305 від 20.11.2018 (Кривенко В. М.) про відзначення 30-річчя створення Народного Руху України (у вересні 2019 року).

У вересні 2019 року виповнюється 30 років з часу створення Народного Руху України. З метою належного відзначення ювілею, враховуючи вагомий внесок Народного Руху України у піднесення національно-визвольного руху українського народу кінця 80-х – початку 90-х років XX століття та на підтримку ініціативи представників громадськості, пропонується урочисто відзначити 30-річчя створення Народного Руху України. У плані заходів передбачається, зокрема, проведення у вересні 2019 року в Києві та інших населених пунктах всеукраїнських святкових зборів та урочистостей; заснування ювілейної відзнаки для учасників зазначених урочистостей;  показ документальних фільмів про діяльність Народного Руху України; видання наукової та науково-популярної літератури з історії національно-визвольного руху українського народу кінця 80-х – початку 90-х років XX століття; організація виставок матеріалів і документів, пов’язаних з діяльністю Народного Руху України; проведення за участю Національної академії наук України та Українського інституту національної пам’яті міжнародної наукової конференції, присвяченої діяльності Народного Руху України та його ролі в історії України та Європи, видання відповідних матеріалів; упорядкування існуючих та встановлення нових пам’ятників, пам’ятних дошок, пов’язаних з історією Народного Руху України; проведення тематичних виховних заходів у навчальних закладах, спрямованих на посилення інтересу молоді до своєї національної ідентичності та власної історії.

Проект 9310 від 21.11.2018 (Президент України) про внесення зміни до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області).

Пропонується змінити назву області так само, як було змінено назву головного міста області, з Дніпропетровської на Дніпровську.

Проект 9310-1 від 23.11.2018 (Денисенко А. С.) про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області).

На відміну від президентського проекту, у проекті, поданому 164 народними депутатами України, пропонується перейменувати названу область на Січеславську.

Як видається, проект мав сенс, якби одночасно перейменували місто Дніпро. Пов’язувати ж перейменування області з «неофіційною назвою» головного міста області, про що, зокрема, зазначається в пояснювальній записці, є доволі спірною ініціативою.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 9300 від 19.11.2018 (Шахов С. В.) про публічний порядок.

На думку ініціатора проекту, норми поведінки, які на сьогодні встановлені в ряді нормативно-правових актів різних рівнів, а саме: «Правила пожежної безпеки», «Положення про порядок організації та проведення масових заходів», Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» тощо, через свою кількість та розпорошеність породжують колізії та труднощі в їх ефективному застосуванні. Саме тому, приведення правил поведінки у суспільстві та основ відповідальності за їх порушення до єдиного стандарту, закріпленого в одному нормативно-правовому акті, значно підвищить попередження, ефективність охорони та підтримання публічного порядку. Проект передбачає прийняття Закону України «Про публічний порядок», який має замінити Главу 14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Структурно новий Закон має складатися із Загальної частини (розділи: «Основні засади Закону України “Про публічний порядок”»; «Публічний порядок. Проступок проти публічного порядку», «Стягнення за проступок проти публічного порядку», «Накладення стягнення за проступок проти публічного порядку», «Органи, уповноважені розглядати справи про проступки проти публічного порядку», «Поведінка у публічних місцях. поведінка у публічних місцях під час проведення масових заходів», «Правила споживання алкогольних напоїв і тютюнових виробів у публічних місцях», «Правила поведінки у публічному транспорті», «Правила проживання в багатоквартирних будинках», «Вигул домашніх тварин», «Місця для вигулу домашніх тварин»), Особливої частини (розділи: «Обов’язковість виконання законних розпоряджень посадових осіб органів виконавчої влади», «Відповідальність за вчинення проступків у публічних місцях», «Відповідальність за вчинення проступків, пов’язаних із домашнім насильством, та невиконання батьківських обов’язків», «Відповідальність за порушення правил споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в публічних місцях», «Відповідальність за діяльність, що сприяє вчиненню проступків проти публічного порядку», «Відповідальність за порушення правил поведінки у публічному транспорті», «Відповідальність за порушення житлово-комунальних правил», «Відповідальність за ухилення від виконання законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади»), Спеціальної частини (розділ «Заходи забезпечення провадження справах про публічний проступок») та «Прикінцевих та Перехідних положень».

Великий за обсягом проект, докладний аналіз якого в рамках цього огляду не видається можливим. Але викликає несприйняття сама ідея поруч з кодексом України про адміністративні правопорушення мати ще один кодифікований акт, в якому будуть норми про адміністративну відповідальність. Дискусійним є і термін «публічний порядок» порівняно з традиційним «громадський порядок». В проекті є чимало конкретних статей, сформульованих вкрай невдало (насамперед через юридичну невизначеність основних положень): заборона будь яких публічних акцій в нічний час; заборона проведення святкувань у багатоквартирних будинках після 21.00 в будні дні та після 23.00 у вихідні дні; встановлення відповідальності за «цинічні висловлювання», співання непристойних пісень, поширення неправдивих чуток тощо. Незадовільним загалом видається рівень юридичної техніки і юридичної стилістики. В цьому контексті викликає певну недовіру, що ініціатор проекту офіційно включив до складу авторського колективу, крім себе, ще 18 докторів і кандидатів юридичних наук.

Проект 9301 від 19.11.2018 (Вітко А. Л.) про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» щодо забезпечення участі у виборчому процесі окремих категорій громадян України.

Приблизна половина змін в проекті майже дослівно повторюють ініціативи проекту 9293 від 16.11.2018 (Писаренко В. В.) про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» щодо гарантування виборчих прав особам, які мають паспорт громадянина України у формі пластикової ID-картки (див. Бюлетень № 200). Усі інші зміни стосуються проблеми зміни місця голосування без зміни виборчої адреси. Зокрема, зазначається, що виборець, у разі необхідності, може звернутися до органу ведення Державного реєстру виборців не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування з мотивованою заявою щодо зміни місця голосування без зміни виборчої адреси за місцем його знаходження (перебування). До заяви додаються документи (копії документів), які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси. У разі якщо до заяви додаються копії документів, їх оригінали пред’являються органу ведення Державного реєстру виборців для перевірки правильності цих копій. Передбачена окрема спеціальна процедура щодо виборців, виборча адреса яких заявлена на території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, тимчасово окупованих територіях районів, міст, селищ і сіл, їх частин у Донецькій та Луганській областях, межі та перелік яких визначаються Президентом України у порядку, передбаченому Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», а також виборців, які є військовослужбовцями, працівниками правоохоронних органів, або інших осіб, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях відповідно до згаданого Закону.

Проект видається цікавим і багато в чому актуальним, але питання «відкріпного голосування» є переважно політичним, з огляду на сумні практики «вбросів» і «каруселей», які мали місце в минулому.

Проект Постанови 9317 від 22.11.2018 (Гопко Г. М.) про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо вжиття невідкладних заходів із забезпечення енергетичної безпеки держави.

У проекті зазначається, що Російська Федерація продовжує використовувати енергетичну безпеку як елемент своєї зовнішньої політики і прямо демонструє, що енергетика є частиною арсеналу гібридної війни. Реалізація проекту газопроводу «Північний потік – 2» надасть Російській Федерації безпрецедентну перевагу на західноєвропейських газових ринках і забезпечить міцний економічний та політичний вплив Москви на ЄС. Це створює серйозний виклик енергетичній безпеці України, покликаний різким зростанням цін на енергоресурси, зменшенням об’ємів транзитної прокачки газу, занепадом усієї газотранспортної системи з подальшим зростанням цін та перебоями постачання газу населенню. Водночас, постає проблема, пов’язана із реалізацією Енергетичної стратегії на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність», а саме, невідповідність реальних обсягів видобутку газу закладеним нормам у схваленому Урядом документі. З метою проведення державницької енергетичної політики, яка опиратиметься на економічний прагматизм, спрямований на забезпечення національних, а не приватних меркантильних інтересів, необхідне, на думку ініціаторів проекту, збільшення власного видобутку природного газу через залучення інвесторів з передовим досвідом та фінансовими ресурсами. Такий реалістичний підхід не лише допоможе провести якісний енергетичний аудит та вирівняти енергобаланс держави, а й закладе фундамент зменшення ціни на газ для внутрішнього споживача. Тому пропонується поставити перед Кабінетом Міністрів України ряд завдань, від вимоги провести аудит виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 95 від 21 лютого 2017 року «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових» і до вказівки призначити спеціального уповноваженого Кабінету Міністрів України для координації усіх перелічених у проекті вимог парламенту.

Проект Постанови 9325 від 22.11.2018 (Шурма І. М.) про звернення до правоохоронних органів щодо розслідування кримінальних правопорушень та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у завданні збитків державі внаслідок проведення державних закупівель лікарських засобів та виробів медичного призначення із залученням спеціалізованих організацій.

У проекті зазначається, що актуальність подолання корупції у сфері централізованих державних закупівель лікарських засобів і виробів медичного та визначення шляхів підвищення ефективності використання бюджетних коштів зумовлена соціальною важливістю своєчасного доступу громадян до необхідних лікарських засобів і медичних виробів. За період з 2015 по 2018 рік Міністерству охорони здоров’я України для здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих міжнародних організацій з державного бюджету виділено близько 18 млрд грн, зокрема у 2015 році – 2,2 млрд грн, у 2016 – 3,9 млрд грн, у 2017 – 6,0 млрд грн, у 2018 – 5,9 млрд грн. У проекті державного бюджету на наступний рік на ці цілі також передбачено 5,9 млрд грн. Незважаючи на виділені державою значні кошти, хворі вже котрий рік поспіль своєчасно не отримують життєво необхідних лікарських засобів та виробів медичного призначення. Водночас слід зазначити, що послуги спеціалізованих міжнародних організацій оплачуються також коштом державного бюджету (ПРООН – 5% від суми закупівель щорічно; Краун – 5,5% у 2015 та 5% у 2016 році; ЮНІСЕФ – 4–5% щорічно, без врахування витрат на логістику – 1,5%). Поставки лікарських засобів та медичних виробів, закуплених спеціалізованими міжнародними організаціями за кошти державного бюджету, здійснюються приблизно через 18 місяців, внаслідок чого до цього часу ряд медикаментів, закуплених ще за кошти 2017 року, не поставлено в регіони. У минулому році Рахунковою палатою України здійснений аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених у 2015–2016 роках та I півріччі 2017 року для державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру», результатами якого підтверджено наявність суттєвих недоліків у організації проведення державних закупівель через спеціалізовані організації, та поінформовано Національну поліцію України про виявлені під час аудиту ознаки кримінальних правопорушень. Неодноразові звернення Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я та народних депутатів України до правоохоронних органів з приводу необхідності проведення розслідування кримінальних правопорушень та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у завданні збитків державі внаслідок проведення державних закупівель лікарських засобів та виробів медичного призначення із залученням спеціалізованих організацій, залишаються без належного реагування. Зважаючи на критичну ситуацію із забезпечення закладів охорони здоров’я України життєво необхідними лікарськими засобами та виробами медичного призначення для надання медичної допомоги громадянам, що має ознаки службової недбалості, несвоєчасність поставок ліків в регіони, з метою забезпечення ефективного використання бюджетних коштів пропонується звернутися до Національної поліції України, Генеральної прокуратури України, Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо розслідування кримінальних правопорушень та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у завданні збитків державі внаслідок проведення державних закупівель лікарських засобів та виробів медичного призначення із залученням спеціалізованих організацій.

На нашу думку, залучення міжнародних організацій стало свого часу вимушеним заходом протидії винятковій корупції у цій сфері в попередні роки. Проте і досі корупція залишається однією з найболючіших проблем сьогодення. За таких обставин слід приділити увагу не стільки скасуванню закупівель поважними міжнародними організаціями, скільки спрощенню внутрішніх процедур і покращенню логістики, зокрема, оперативності розподілу медикаментів після їх прибуття у країну тощо.

Проект Постанови 9329 від 22.11.2018 (Сюмар В. П.) про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборний період 2019 року.

У проекті виходячи з необхідності безумовного забезпечення конституційних гарантій на свободу слова в Україні, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, створення належних умов для творчої діяльності журналістів, забезпечення плюралізму думок у матеріалах друкованих та електронних засобів масової інформації, усунення правових, адміністративних, економічних та організаційних перешкод у висвітленні передвиборної кампанії з виборів Президента України у 2019 році, а також недопущення припинення діяльності засобів масової інформації інакше як за рішенням їх засновника (співзасновників) або суду, пропонується: 1. Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо припинення перевірок відповідними службами органів виконавчої влади і державними установами засобів масової інформації на період проведення передвиборної кампанії з виборів Президента України. 2. Рекомендувати Державній фіскальній службі України перенести проведення планових перевірок засобів масової інформації, які мали відбуватися у період передвиборної кампанії з виборів Президента України, на післявиборчий період. 3. Рекомендувати Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення перенести проведення планових перевірок телерадіоорганізацій, які мали відбуватися у період передвиборної кампанії з виборів Президента України, на післявиборчий період.

Проект 9326 від 22.11.2018 про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення парламентського контролю за діяльністю Державного бюро розслідувань та порядку висловлення недовіри Директору Державного бюро розслідувань.

У проекті пропонується установити, що Верховна Рада України може висловити недовіру Директору Державного бюро розслідувань, що має наслідком його відставку з посади. Відповідно, в Регламенті Верховної Ради України передбачається прописати порядок висловлення недовіри Директору ДБР, а також порядок розгляду Верховною Радою звіту Директора ДБР.

Проект дуже схожий на ряд проектів, в яких аналогічні ініціативи висувалися щодо НАБУ. Це, зокрема 6278 від 03.04.2017 (Москаленко Я. М.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо підстав дострокового припинення повноважень члена Національного агентства з питань запобігання корупції, 6294 від 06.04.2017 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо вдосконалення вимог контролю за діяльністю Національного агентства з питань запобігання корупції) (обидва див. Бюлетень № 119), 6325 від 10.04.2017 (Рабінович В. З.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» та до Регламенту Верховної Ради України щодо посилення парламентського контролю за діяльністю Національного агентства з питань запобігання корупції та спрощення порядку звільнення Голови та членів агентства, 6335 від 11.04.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо удосконалення порядку організації роботи Національного агентства з питань запобігання корупції, 6387 від 14.04.2017 (Чумак В. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення ефективності та незалежності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (усі – див. Бюлетень № 120) тощо. Проект має суто політичний характер.

Проект 9336 від 23.11.2018 (Дирів А. Б.) про Державну природоохоронну службу України.

Великий проект обсягом понад 120 сторінок, в якому дві приблизно рівні частини становлять положення нового закону і пропоновані зміни до 37 законодавчих актів. Як вказується у пояснювальній записці, проект має визначити правові засади організації та діяльності Державної природоохоронної служби, статус інспекторів з охорони довкілля, порядок добору співробітників Державної природоохоронної служби України та відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Зазначається, що з метою забезпечення виконання положень Концепції та вимог Указу Президента України від 21.11.2017 № 381/2017 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду», проектом, зокрема пропонується: створити Державну природоохоронну службу (далі – Держекобезпеки); визначити основні принципи діяльності, повноваження та права Держекобезпеки; мінімізувати корупційні ризики та забезпечити незалежність державних інспекторів з охорони довкілля, зокрема шляхом встановлення особливого порядку добору співробітників Держекобезпеки та встановлення належного рівня заробітних плат; ліквідувати дублювання функцій з нагляду (контролю) центральних органів виконавчої влади; встановити адміністративно-господарську відповідальність для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за порушення деяких (визначених в Законі) вимог природоохоронного законодавства, в тому числі за недопущення до проведення перевірки; розширити повноваження громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища – природоохоронних інспекторів у сфері природоохоронного моніторингу і нагляду (контролю); забезпечити ефективність заходів державного нагляду (контролю); забезпечити ефективність досудового розслідування, участь представників уповноваженого органу нагляду (контролю) у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтями 236–254 Кримінального Кодексу України, шляхом надання можливості представникам органу державного нагляду (контролю) в сфері охорони довкілля бути визнаними стороною кримінального провадження – потерпілим та користуватись правами, наданими чинним Кримінальним процесуальним законодавством; усунути недоліки в нормативному регулюванні діяльності Держекобезпеки та надати додаткові гарантії інспекторам з охорони довкілля шляхом визначення Держекобезпеки правоохоронним органом; забезпечити передачу місцевим громадам окремих функцій з нагляду (контролю) за станом довкілля, включаючи негативний впив на здоров’я населення, зокрема за зеленими насадженнями, засміченням земель, полюванням, а також контроль за додержанням режиму об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, боротьбою з браконьєрством; звільнити Держекобезпеки від сплати судового збору тощо. Зазначається, що проект розроблений за участі експертів Команди підтримки реформ при Міністерстві екології та природних ресурсів України, Урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» та з урахуванням пропозицій широкого кола громадських організацій.

Проект 9337 від 23.11.2018 (Дирів А. Б.) про внесення зміни до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення функціонування Державної природоохоронної служби.

Суть проекту повністю викладена в його назві. Самостійного значення він не має, будучи частиною реформи, запроваджуваної попереднім проектом.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 9311 від 21.11.2018 (Іванчук А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності.

Великий за обсягом (89 сторінок) проект, яким пропонується внести зміни до 20 законодавчих актів з метою посилення гарантій захисту законних прав та інтересів громадян і розвитку бізнесу в Україні. У пояснювальній записці зазначається, що потреба у таких ініціативах зумовлена насамперед аналізом проблемних питань, які виникають під час практичного застосування положень нормативно-правових актів, які регулюють відносини у відповідних сферах, та пошуком шляхів їх вирішення за допомогою закріплення на найвищому законодавчому рівні дієвого механізму гарантування державою захисту прав громадян та створення належних умов для розвитку бізнесу. Проектом пропонується створення законодавчих передумов для: посилення гарантій захисту державною права власності фізичних та юридичних осіб на нерухоме майно, корпоративних прав, права власності на частку у статутному капіталі юридичної особи; розвитку та спрощення для громадян процедури отримання нотаріальних послуг; уникнення маніпуляцій під час спадкування; а також продовження реформування найважливіших сфер суспільного життя з урахуванням досвіду інших країн та вивченням проблемних ситуацій в Україні. Докладніший огляд лише основних змін займає в записці три сторінки.

Доволі спірним у проекті видається блок ініціатив щодо надання функцій із реєстрації прав власності співробітникам органів місцевого самоврядування та територіальних підрозділів органів юстиції. Нещодавно частково це питання вже порушувалося в ряді проектів щодо наявної потреби у вчиненні нотаріальних дій в сільській місцевості. Загалом такі пропозиції широко критикувалися з огляду на їх потенційну корупційну небезпеку. Тому проект потребує особливої уваги спеціалістів та широких кіл громадськості.

Проект 6424-1 від 22.11.2018 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР та інших законодавчих актів України щодо забезпечення прав власників (користувачів) приміщень жилого будинку.

20.11.2018 був поданий проект 6424-д від 04.07.2018 (Андрієвський Д. Й.) про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР та інших законодавчих актів України щодо забезпечення прав власників (користувачів) приміщень жилого будинку (Бюлетень № 183), який своєю чергою був підготовлений на основі однойменного проекту 6424 від 03.05.2017 (Герасимов А. В.) (див. Бюлетень № 123). Різниця між альтернативним проектом і доопрацьованою редакцією проекту 6424-д мінімальна і стосується лише поняття хостелу, який у новому проекті визначається як невеликий туристичний готель-гуртожиток, розміщений в окремому житловому (нежитловому) будинку, частині житлового (нежитлового) будинку (секції, під’їзді) з окремою вхідною групою чи житловому (нежитловому) приміщенні, призначений для тимчасового перебування (тимчасового проживання) людей, має не більше п’яти номерів чи відокремлених кімнат різної місткості, але з розміщенням не більше шести осіб в одному номері (відокремленій кімнаті), а також містить не менш як два санвузли та окреме приміщення (зону) для спілкування гостей. Хостели повинні мати окремий вхід (та евакуаційний вихід) безпосередньо на прибудинкову територію будинку чи вулицю. У разі розміщення хостелу на першому чи цокольному поверсі багатоквартирних будинків, підходи і під’їзди до хостелу не мають перешкоджати під’їзду до кожного входу цього будинку пожежних, санітарних машин та пересувної техніки комунальних служб. Розміщення хостелу в багатоквартирному будинку допускається за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, яке прийнято в порядку, визначеному Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Проблема проекту в тому, що в ньому, як і в доопрацьованій редакції проекту 6424-д, присутні положення, які раніше принципово критикувалися в оглядах експертів і у висновках ГНЕУ. Так, багато справедливої критики викликала ініціатива про запровадження відповідальності за використання квартир у багатоквартирних житлових будинках не за призначенням, хоча критерії того, що таке використання не за призначенням не подаються, не встановлюється порядок зміни призначення приміщень тощо.

Проект 9315 від 22.11.2018 (Бондар М. Л.) про внесення доповнення до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо уточнення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на виробництвах із шкідливими і важкими умовами праці.

Пропонується статтю 19 названого закону доповнити такою нормою: Для підприємств із шкідливими (особливо шкідливими) і важкими (особливо важкими) умовами праці установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, які не зайняті на роботах із шкідливими (особливо шкідливими) і важкими (особливо важкими) умовами праці. Ініціатори проекту звертають увагу на те, що промисловим підприємствам з великим штатом, на яких більшість робочих місць пов’язана із шкідливими і важкими умовами праці, де заборонена праця людей з інвалідністю, досить важко, а іноді й неможливо надати роботу передбаченому законодавством відсотку людей з інвалідністю.

Проект 9320 від 22.11.2018 (Дубневич Я. В.) про внесення змін до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні».

Пропонується статтю 10 «Житлові умови молоді» названого закону доповнити такими положеннями: Молодь, молоді громадяни мають право на отримання державної допомоги на покращення житлово-будівних умовах у вигляді часткової компенсації відсоткової ставки кредиту комерційного банку з державних коштів. Часткова компенсація відсоткової ставки надається у разі існування фіксованої ставки за кредитом комерційного банку. Порядок та умови компенсації відсоткової ставки за комерційним кредитом встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Ініціатива потрібна, але викладена куцо і в такій формі видається переважно декларацією про наміри. Аби такий інститут дійсно мав шанс стати дієвою допомогою, потрібно було б запровадити певні критерії надання, мінімальну відсоткову ставку, яка покривається, забезпечити гарантії безперервності погашення тощо.

Проект 9321 від 22.11.2018 (Дубневич Я. В.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України.

Незважаючи на неінформативну назву, проект є частиною попередньої ініціативи і передбачає створення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву у складі державного бюджету (нова стаття 25-4 названого кодексу). Зазначається, що при складанні проекту Державного бюджету України та прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву визначається в обсязі не менше 0,5 відсотка прогнозного обсягу доходів від неподаткових надходжень проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період. Кошти Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву спрямовуються на виконання довгострокових програм кредитування сімей та одиноких громадян на будівництво і придбання житла, надання часткової компенсації вартості будівництва (реконструкції) чи придбання житла, поточні та капітальні видатки Фонду, його регіональних управлінь і консультаційних центрів, а також на розроблення та підтримку поточних і перспективних програм діяльності Фонду. Розподіл коштів державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву за програмами визначається законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період.

Втім, названий бюджетний фонд і видатки по ньому цілковито залежатимуть від волі уряду, а отже неможливо бути впевненим, що необхідна підтримка матиме тривалий, а не разовий характер.

Проект 9335 від 23.11.2018 (Юринець О. В.) про внесення змін до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо оптимізації розміру єдиного внеску для підприємств учасників бойових дій.

У названій статті 8 «Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» пропонується уточнити ряд положень. Зокрема, чинне положення про те, що Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю, пропонується замінити таким: Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, в яких працюють особи з інвалідністю, особи з числа учасників бойових дій, статус яким надано відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6, членів сімей  загиблих, статус яким надано відповідно до абзаців четвертого–восьмого пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю, учасників бойових дій, статус яким надано відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6, членів сімей загиблих, статус яким надано відповідно до абзаців четвертого–восьмого пункту 1 статті 10  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Також статтю пропонується доповнити таким положенням: Єдиний внесок для підприємств, фізичних осіб, які використовують найману працю, де засновником або 50 % засновників є учасники бойових дій, статус яким надано відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6, та/або особи з інвалідністю внаслідок війни, статус яким надано відповідно до пунктів 11–14 частини другої статті 7, та/або члени сімей загиблих, статус яким надано відповідно та абзаців четвертого–восьмого пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та кількість таких осіб , які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників від облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб становить протягом звітного періоду не менш як 50 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 9306 від 20.11.2018 (Паламарчук М. П.) про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за наклеп.

Пропонується включити до Кримінального кодексу України нову статтю 151-2, якою відновити відповідальність за наклеп, що визначається як умисне поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію (частина перша статті); ті самі дії, вчинені шляхом публічного демонстрування у творах, в засобах масової інформації або в мережі Інтернет (частина друга); дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з обвинуваченням у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину (частина третя). У кримінальному процесуальному кодексі України пропонується передбачити, що провадження у справі про наклеп здійснюється у формі приватного обвинувачення, тобто може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.

Безпосереднім приводом для подання проекту стали звинувачення в ЗМІ на адресу деяких депутатів, зокрема одного з ініціаторів проекту, про причетність до злочину (замаху на громадську активістку Катерину Гандзюк). Питання набуло передусім політичного характеру. Президент України вже заявив, що не підтримує проект.

Проект 9331 від 23.11.2018 (Гончаренко О. О.) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо визначення територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та підслідності кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території.

Практично усі зміни стосуються зміни назв судів через їх перейменування. Також пропонується уточнити, що визначення підслідності кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території, здійснюється в загальному порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Наразі щодо цих правопорушень існує спеціальний порядок визначення підслідності, який, на думку ініціаторів проекту, втратив свою актуальність. через передислокацію органів прокуратури, раніше розташованих на тимчасово окупованій території.

Проекти з інших питань

Проект 9303 від 20.11.2018 (Рудик С. Я.) про внесення зміни до статті 22 Закону України «Про теплопостачання».

З названої статті пропонується виключити такі положення: У разі якщо суб’єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб’єкт стає правонаступником за борговими зобов’язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб’єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним). Договори про постачання та транспортування енергоносіїв укладаються з правонаступниками реорганізованої теплопостачальної та/або теплогенеруючої організації виключно за умови погодження порядку погашення заборгованості з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання за попередній період. Учасник (засновник) теплопостачальної або теплогенеруючої організації у разі прийняття рішення про її ліквідацію забезпечує погашення боргу такої організації перед постачальниками енергоносіїв.

Питання про правонаступництво боргових зобов’язань після реорганізації теплопостачальної та/або теплогенеруючої організації нині гостро обговорюється в суспільстві, викликало ряд кризових ситуацій і набуло не стільки юридичного, скільки політичного характеру. Позиція ініціаторів проекту з цього приводу є далеко не безспірною.

Проект 9304 від 20.11.2018 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування».

Пропонується виключити положення про те, що названий закон застосовується до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку», що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію названого закону.

Почати слід з того, що внесення змін до законів про внесення змін загалом є неприпустимим, адже вони по суті є актами одноразової дії. Також некоректно заднім числом змінювати певні вимоги, не даючи вказівки, як саме має бути врегульована ситуація між фактичним початком дії норми і часом її скасування заднім числом. У цьому разі проект подано 20.11, а в пояснювальній записці до нього зазначається, що названий закон вже з 04.11 вступив в силу. Відповідно, назване положення було б чинним щонайменше 16 днів – різниця між датами набуття чинності та часом, коли внесені пропозиції щодо скасування такого набуття. Які б високі мотиви не переслідували автори проекту, технічно він цілковито не придатний до застосування і лише породжуватиме конкуренцію норм та відповідну плутанину в законодавстві.

Проект 9309 від 21.11.2018 (Куліченко І. І.) про внесення змін та доповнення до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» та Закону України «Про автомобільний транспорт».

Пропонується в обох названих законах закріпити однакові визначення «спортивний транспортний засіб» і «перегоновий транспортний засіб». У Законі України «Про автомобільний транспорт» пропонується також дати визначення історичного транспортного засобу, який позиціонується як транспортний засіб, який перебуває в експлуатації понад 30 років, відповідає критеріям історичної цінності за експертною оцінкою, та має спеціальні номерні знаки історичного транспортного засобу відповідно до законодавства.

Проект Постанови 9334 від 23.11.2018 (Писаренко В. В.) про скасування переведення годинника на літній і зимовий час на території України.

Пропонується встановити, що: обчислення часу на території України здійснюється за міжнародною системою часових поясів; територія України перебуває в межах другого часового поясу міжнародної системи часових поясів (київський час); на території України діє поясовий час без додаткового щорічного переведення годинника на літній та зимовий час після переведення годинникової стрілки в останню неділю березня 2019 року о 3 годині на 1 годину вперед;  час протягом доби обчислюється за 24-годинною шкалою. За початок доби приймається 00 годин.

Проект 9328 від 22.11.2018 (Батенко Т. І.) про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження дієвого механізму відповідальності постачальників природного газу за обмеження (припинення) постачання природного газу споживачам та відповідальності виконавців комунальних послуг за ненадання комунальних послуг, надання їх не в повному обсязі або невідповідної якості.

До Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про ринок природного газу» пропонується внести практично однакові зміни, встановивши, що виконавець комунальної послуги не має права обмежити (припинити) надання відповідної комунальної послуги її споживачу у разі виникнення заборгованості перед виконавцем комунальної послуги не з вини споживачів даної комунальної послуги, зокрема у разі ненадання субсидій споживачам, які мають на неї право, для відшкодування витрат за спожитий природний газ та іншої адресної допомоги, що надаються відповідно до чинного законодавства України, або неперерахування субсидій на рахунок такого виконавця комунальної послуги за спожиту отримувачами комунальну послугу. У цих ситуаціях виконавець комунальної послуги не звільняється від відповідальності за ненадання комунальної послуги, за її надання не в повному обсязі або невідповідної якості. Також пропонується передбачити, що виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором, але не менше 0,01 відсотка ціни/тарифу на житлово-комунальні послуги у перерахунку на затверджені відповідно до закону норми споживання таких комунальних послуг для відповідного споживача за кожний день їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості.

Проект 9332 від 23.11.2018 (Вадатурський А. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо врегулювання процедури видачі документів дозвільного характеру у галузі спеціального використання об’єктів тваринного та рослинного світу, з метою приведення у відповідність законодавчої бази до вимог законів України «Про адміністративні послуги» та «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Проект включає понад 25 сторінок процедурних положень щодо видачі документів дозвільного характеру у галузі спеціального використання об’єктів тваринного та рослинного світу. Передбачається внесення змін до статей 17, 19, 28, 31, 45, 50, 53, 60, 63 Закону України «Про тваринний світ», статей 4, 19, доповнення новою статтею 19-1 Закону України «Про Червону книгу України», статей 8, 20 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», статей 3, 6, 10, 11, 32 Закону України «Про рослинний світ», виключення пунктів 52, 149 з Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затверджений Законом України від 19.05.2011 № 3392-VI. У пояснювальній записці розкривається, що пропонується законодавче врегулювання: Правил видачі дозволів на спеціальне використання диких тварин та інших об’єктів тваринного світу, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення; Порядку видачі дозволів на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків; Порядку видачі дозволів на добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України; Процесу створення науковими установами та організаціями центрів та «банків» зберігання в неволі тварин, що перебувають під загрозою зникнення, для забезпечення збереження генетичного фонду рідкісних і зникаючих видів; Процедури видачі дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів; Порядку видачі дозволів на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків та інші.

Як ідею уніфікації законодавства, так і пропозиції щодо уточнення процедурних положень слід лише вітати. Щодо змістовної частини, то враховуючи особливий характер відносин, які регулюються, проект потребує прискіпливої оцінки з боку спеціалістів.

Recommend this post
X




forgot the password

registration

X

X

send me a new password