На сміттєвому полігоні Луцька зафіксовано 7 порушень екологічних норм

Екологічні права та обов’язки громадян України – система юридично закріплених за громадянами повноважень та зобов’язань в екологічній сфері. Найповніше екологічні права та обов’язки закріплено в Конституції України та Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (статті 9–12). Згідно з Законом, громадянин України має право на: безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище; об’єднання в громадські природоохоронні формування; одержання в установленому порядку повної та достовірної екологічної інформації тощо.

У ст. 50 Конституції України записано: «Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення». Аналогічні формулювання пояснюються тим, що дане право – одне з головних прав людини. Цьому праву відповідає обов’язок держави забезпечувати здійснення санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на поліпшення та оздоровлення довкілля. Поряд із правами Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає для громадян і деякі обов’язки. Так, громадяни зобов’язані: берегти, охороняти й раціонально використовувати природні багатства; не порушувати екологічних прав інших суб’єктів; компенсувати завдану ними шкоду тощо. Екологічні закони України передбачають участь громадян в ухваленні рішень, і місцеві органи влади повинні гарантувати безпечне довкілля громадянам. Часто ці обов’язки існують лише на папері, бо немає процедури щодо впровадження цих норм у життя.

Оскільки, дане право – одне з головних прав людини, журналісти ХПГ вирішили детально розглянути одну з найголовніших екологічних проблем України – сміттєзвалища. У деяких державах Західної Європи взагалі питання сміттєзвалищ не стоїть, тому що їх там просто немає, як, приміром, у Швейцарії. Там усе сміття переробляється. Окрім того, всі міські сміттєзвалища України можна переробити на місці на новозбудованих заводах з переробки сміття або транспортувати відходи до сміттєпереробних підприємств Швейцарії. Але це дуже дорого та потребує багато ресурсів, тому поки що такий варіант не розглядається.

Ми розглянемо міські сміттєзвалища всіх обласних центрів України. У кожній статті будемо розповідати про одне сміттєзвалище, щоб не перевантажувати  інформацією нашого шановного читача.

Луцький міський полігон

Сміттєзвалище розташоване за 10 кілометрів від околиць Луцька, біля села Брище.

Полігон діє з 2015 року, тому він має невеликий розмір – як у якомусь районному центрі. Початковий термін експлуатації полігону – 15 років. За інформацією виконкому Луцької міської ради, площа земельноi дiлянки пiд полiгоном – 8,6897 га. Micткість полігону у природному cтані – 2 826 000 метрів кубічних, в ущільненому стані – 706 500 метрів кубічних. Висота – 4 метри, глибина 8 – метрів.

Твердi побутовi вiдходи під час збору сортуються по всьому місті на двi фракцii, а в трьох мікрорайонах – на три: cyxi вiдходи, вологi вiдходи та ПЕТ-пляшка. У 2018 роцi закуплено та встановлено на територiї міста Луцька смiттесортувальну лiнiю, яка має можливiсть роздiляти твердi побутовi вiдходи на 12 компонентів.

Твердi побутовi вiдходи (частка вiдходiв, якi не пiдлягають переробленню) утилізуються на полігоні твердих побутових вiдходiв у селі Брище. Станом на 1 січня 2019 року, на черзi полiгону, що діє, захоронено 2069,З тисяч метрів кубічних (254,1 тисяч тон) побутових вiдходiв.

Екологічна небезпека від сміттєвого полігону

Сміттєвий полігон міста Луцька експлуатує комунальне автотранспортне підприємство «Луцькспецкомунтранс». Перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині експлуатації полігону були проведені:

• планова перевірка в термін з 12 жовтня 2017 року по 13 жовтня 2017 року;

• позапланові перевірки в термін з 3 квітня 2018 року по 5 квітня 2018 року і з 12 жовтня 2018 року по 19 жовтня 2018 року.

Під час перевірок були виявлені порушення:

• не забезпечено пересипку побутових відходів на полігоні ґрунтом у необхідному обсязі;

• допущено засипку відходами колодязя для збирання фільтражу з полігону та його відкачування;

• спричинено захаращення (засмічення) прилеглої території полігону сміттям легкої фракції (поліетилен, папір);

• самовільний вивіз фільтрату в пожежну водойму старого полігону та його пролив на відкритий ґрунт;

• не забезпечено встановлення спеціальних стовпчиків (реперів), необхідних для контролю висоти (товщини) складування відходів;

• здійснено перевищення обсягу видалення (захоронення) відходів на першій черзі полігону;

• не забезпечено виконання вимог приписів.

За результатами вищезазначених перевірок видавались приписи для усунення виявлених правопорушень. За допущення вищезазначених правопорушень керівника ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафів за ст.ст. 52, 82, 82-6, 188-5 КУпАП. Крім того, ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» виставлена претензія в сумі для відшкодування збитків, завданих довкіллю внаслідок забруднення земельних ресурсів на суму 2595,22 гривень. Збитки, завдані довкіллю, відшкодовані.

ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс»

За інформацією аналітичної системи YouControl, статутний капітал ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» 19 725 788,56 гривень. Керівник підприємства Валерій Кузьмич. У щорічній декларації  за 2017 рік він задекларував гараж у Луцьку площею 18,8 квадратних метри. На його дружину, Василину Кузьмич, зареєстрований житловий будинок площею 259,7 квадратних метри у селі Липляни Волинської області. Валерій Кузьмич отримав заробітної плати за 2017 рік – 376 995 гривень.